Збереження вираження ймовірності при перекладі (німецька мова)

Ich bezweifle auf jeden Fall, da? ... - у всякому випадку, я сумніваюсь, що…

zweifelhaft, in Zweifel stellen (ziehen), im Zweifel uber etw. sein,

Zweifel hegen, Bedenken tragen, zweifelerregend sein.

Отже ми бачимо, що у німецькій мові дуже велике число фразеологічних виразів, які також виражають ймовірність у сучасній німецькій мові. Тому можна бачити, що ймовірність може виражати не тільки окремі слова, а навіть фрази.

2.5 Питальні речення і інтонація ймовірності, як спосіб вираження ймовірності

Питальні речення, що супроводжуються інтонацією ймовірності, також можуть виразити значення сумніву/припущення/ невпевненості у висловленні.

Існують питальні речення, які не мають потреби в додатковій інтонації, семантично вони вже несуть у собі відтінок сумніву, наприклад: "Stimmt das?", „Іst es wahr?" Але в інших випадках інтонація несе в собі вирішальну роль.

Модальні відтінки питань можна розділити за ступенем впевненості запитувача в можливій відповіді, від малоймовірного до сильного припущення протилежного. Ступінь впевненості мовця в протилежній відповіді співвіднесена з емоційною насиченістю висловлення: сумнів, подив і ін. Чим сильніше впевненість у протилежній відповіді, тим більше емоційним є питальне висловлення.

Nun, nach Dorf fahrst du?

Nach Dorf.

Hast du denn ein Dorf? - можливе питання з відтінком сумніву.

Питальні речення діляться на дві групи: питальні речення, що вимагають лише оцінки реальності вираженого в них змісту, оцінні питальні речення - Entscheidungsfragen і питальні речення, що вимагають у відповіді додаткове визначення свого семантичного змісту, означальні питальні речення - Bestimmungsfragen [3,191].

Характерною рисою розмовної мови є її емоційність. Обмінюючись репліками, співрозмовники виражають своє відношення до того, що говорять вони самі й що чують від інших учасників розмови. Під час розмови мовці звичайно не обмежуються вимогою інформації й повідомленням її. Кожний прагне, крім того, якось вплинути на співрозмовника, передати йому свої почуття й настрій, спонукати його до якихось дій, викликати в нього бажану реакцію.

Засобом досягнення цих цілей є в першу чергу інтонація. Залежно від змісту висловлення, від намірів мовців їхня інтонація виражає радість, подив, сумнів, роздратування й інші емоції. Не останню роль відіграють у розмові вираження обличчя, міміка й жести: співрозмовники посміхаються один одному, кивають або качають головою, опускають очі й т.п.[14, 3].

Інтонація (від лат. intono - голосно вимовляю) - 1) сукупність таких елементів мови, як мелодика, ритм, темп, інтенсивність, акцентний лад, тембр і ін. Інтонація фонетично організує мову, є засобом вираження різних синтаксичних значень і категорій, а також експресивного й емоційного забарвлення [7, 54]. Звідси випливає, що за допомогою інтонації будь-яка фраза, що не містить конкретних засобів вираження ймовірності, але вимовлена з відтінком сумніву, припущення або можливості, буде сприйматися як ймовірність. Наприклад: "Siehst du den Vater?" Це питання в мові може бути виражене з різними інтонаціями:

як запит інформації - Чи бачиш ти батька?

з логічним наголосом на слові „Vater" - Ти бачиш батька або когось іншого?

з логічним наголосом на дієслові „siehst" - Ти бачиш батька чи, припустимо, чуєш його?

В останньому випадку питання може бути виражене з відтінком сумніву, коли мовець дуже сумнівається, чи бачить його співрозмовник батька, і скоріше невпевнений, що той його бачить.

Ушаков визначає інтонацію таким чином: "Інтонація (латин.intonatio) - ритміко-мелодійна побудова мовлення, що залежить від підвищення й зниження тону при вимовленні (лингв.). Питальна, оклична, оповідальна інтонація, тон, манера вимови, що виражають почуття, ставлення мовця до предмета мови (книжн.) Важливим виявляється друге значення цього визначення, яке наштовхує на порівняння визначення інтонації з визначенням модальності [35, 423].

Модальність - категорія, що виражає різні види відносин висловлення до дійсності, а інтонація - позамовний засіб, що слугує для вираження різних відтінків відносин до дійсності (у тому числі й сумніву). Слід сказати, що інтонація є важливим екстралінгвістичним компонентом модальних (і не тільки) висловлень.

Німецький лінгвіст М. Куммер також виділяє значення інтонації в процесі комунікації на матеріалі модальних часток. Він говорить про те, що вирази з модальними частками часто вимовляються з сильнодінамічною інтонацією. Інтонація, акцентування і модальні частки посилюють дію вислову. Аби уникнути непорозуміння в процесі комунікації, інтонація і її контури для позначення мовного акту мають бути підпорядкована і розмірені[28, 11].

Інтонація є також важливим фактором при визначенні відносини мовця до співрозмовника або до третіх осіб, хоча оцінка цього відношення може бути однозначної тільки виходячи з контексту [28, 12]. Отже, інтонацію можна вважати допоміжним засобом, завдяки якому досягається максимальний ефект впливу способів вираження ймовірності в німецькій мові.

Розділ 3. Збереження вираження ймовірності при перекладі

Вживання модальних дієслів, які виражають відношення мовця до можливої дії, суттєво відрізняються в різних мовах як в якісному (семантичному), так і кількісному відношеннях. У німецькій мові модаль-ні дієслова зустрічаються, за підрахунками дослідників, щонайменше вдвічі частіше, ніж в російській чи українській мовах. Структура укра-їнської мови змушує мовця ввести до кожного граматично оформле-ного речення мінімум суб'єктивних значень, які виявляють ставлення мовця до повідомлюваного в реченні, тобто українській мові не влас-тиве вираження модальних відношень чи вони виражаються імпліцитно (у т. ч. за допомогою дійсного способу). Цей факт вимагає відповідної корекції - не менше половини німецьких висловлювань із модальни-ми дієсловами доцільно перекладати, користуючись іншими засобами української мови (та навпаки).

Для визначення цих засобів детальніше зупинимося на якісному ас-пекті цих дієслів, які в німецькій мові виражають дещо відмінне від-ношення до світу. Як відомо, німецькі модальні дієслова поділяються на три основні пари. Нерозуміння семантичних відмінностей всередині кожної пари мо-дальних дієслів, які, до речі, не будучи синонімами, не можуть замі-нювати одне одного, призводить до неправильного перекладу, а тим самим і до спотворення суті перекладеного висловлювання.

Проблемам модальності присвячено багато робіт, в яких поняття модальності трактується по-різному. Тому для початку визначимо, про які модальні значеннях піде мова в даній роботі. Можна говорити про модальності в широкому та вузькому значенні. До модальності в широкому значенні ряд дослідників відносять так звану загальну, або конститутивну модальність, яка є однією з категорій предикативності і входить в обов'язкове граматичне значення речення. Через загальну модальність «мовець надає граматичній формулі речення при її реалізації у висловленні статус повідомлення, питання, наказу чи побажання», що відповідає 4-м типами висловлювання (розповідне, питальне, наказове, бажане). «Загальне» розуміння модальності співвідносять так само з поняттям модусності, в якому, у свою чергу, виділяють власне модальність, у більш вузькому значенні [26, 78].

До модальності у вузькому значенні можна віднести наступні семантичні категорії: об'єктивна модальність, що характеризує стан справ як реальне або ірреальне; епістемічна, або суб'єктивна, модальність, що характеризує стан речей у плані достовірності з точки зору мовця; інтенціональна модальність, що описує стан свідомості людини, спрямоване на деякий стан речей.

Особлива увага приділяється ситуаціям, де деякі модальні значення виражаються в українській та німецькій мовах різними способами. Зокрема, значення ймовірності нерідко виражається в українській мові формою дійсного способу основного дієслова, в той час як в англійській та німецькій мовах перевага віддається сполученням модального дієслова з смисловим. У цих випадках можна говорити, звичайно, не про обов'язкові закони, але про сильні ймовірнісні тенденції.

Модальні значення можливості і необхідності, епістемічна і інтенціональна модальність

Перше з розглянутих нами значень - значення можливості. У семантичному полі можливості виділяється ряд підзначень:

- Зовнішня можливість - коли реалізація можливості залежить від стану світу, тобто від зовнішніх факторів,

- Внутрішня можливість - коли реалізація можливості залежить від внутрішніх властивостей суб'єкта,

- Деонтична можливість - залежить від соціальних норм або дозволу конкретної особи, таку можливість ще називають пермісивною,

- Епістемічна (суб'єктивна) можливість - оцінка мовцем будь-якого положення речей з точки зору достовірності [17, 35].

Існують, звичайно, і більш детальні класифікації. Такий вибір обумовлений наявністю різних засобів вираження цих підзначень в розглянутих мовах.

У полі зовнішньої ймовірності виділяється клас дієслів зі значенням «ймовірності, здійснення якої пов'язане з подоланням наднормативних перешкод». Очевидно, що будь-яка ймовірність має на увазі наявність перешкод певного роду, в іншому випадку сама розмова про ймовірність не є доцільною. Саме в силу обов'язкової наявності перешкод дивними здаються речення типу: Я можу дихати. Оскільки за відсутності спеціального контексту не зрозуміло, які перешкоди тут могли б виникнути [17, 42]. Існують, тим не менше, предикати, які особливо підкреслюють роль цих перешкод (справитися, вдаватися, manage to do smth., Cope with smth., аnfangen), на відміну від нейтральних у цьому відношенні дієслів ймовірності могти, can, konnen:

She did not like to drop the jar for fear of killing somebody, so managed to put it into one of the cupboards as she fell past it (42, 3).

Sie wollte es nicht fallen lassen, aus Furcht jemand unter sich zu toten; und es gelang ihr, es in einen andern Schrank, an dem sie vorbeikam, zu schieben (43, 5).

Крім лексичних засобів вираження можливості, в українській мові існують наступні способи.

- За допомогою безособових речень (з дієсловами сприйняття):

Справедливості ніякої, і все так кричать, що власного голосу не чути. Тобто поряд з можливим ... всі так кричать, що власний голос не можна почути (41, 115).

- У реченнях із запереченням - невизначено-особових реченнях:

Чого тільки він не робить - всього не згадаєш!(41, 26)

- У питальних реченнях - інфінітивними реченнями:

Як тут вчити уроки?(41, 45)

У поле внутрішньої ймовірності виділяється мікрополе вміння. Якщо в англійській та німецькій мовах значення вміння виражається тими ж способами, що і внутрішня ймовірність взагалі, то в українській мові існує дієслово вміти, що виражає тільки це значення.

Everything is so out-of-the-way down here that I should think very likely she can talk (42, 16).

Alles ist so wunderlich hier unten, da? ich glauben mochte, sie kann sprechen (43, 19).

Сьогодні все так дивно, що, можливо, і вона вміє розмовляти! (41, 14)

Крім того, можливо імпліцитне вираження за допомогою дієслів у формі теперішнього часу.

Can you play croquet? (42, 84)

Kannst du Croquet spielen? (43, 85)

Ти граєш у крокет? (41, 80)

Як і у випадку зовнішньої ймовірності, в українській мові існують імпліцитні способи вираження внутрішньої ймовірності:

- Дійсного способу основного дієслова (у реченнях з дієсловами ментально-емоційних станів, а також з дієсловами фізичних/ментальних дій з неповним контролем суб'єкта):

Що ж, - сказала Аліса, - я так і зроблю. Якщо при цьому я виросту, я дістану ключик. Тобто поряд з можливим зможу дістати (41, 8).

- Інфінітивному смислового дієслова при наявності заперечення в реченні:

Мені й так у двері вже не пролізти. Тобто поряд з можливими: я і так уже в двері не пролізу, я і так уже в двері не можу пролізти (41, 41).

Речення з дієсловом у формі дійсного способу теж можливі, проте при поєднанні основного дієслова з модальним, а також у інфінітивних реченнях з запереченням смислове дієслово замінюється на свою видову пару:

Я і сама нічого не розумію. Стільки перетворень в один день хоч кого зіб'є з пантелику. Тобто не можу зрозуміти, мені самій не зрозуміти (41, 57 ).

Інфінітиви зустрічаються в реченнях зі значенням «остаточності, категоричності», часто в поєднанні з «більше не»:

Не танцювати мені більше на великій сцені!

Поле деонтичної ймовірності складається з значення дозволу/заборони:

Only I don't think, that they'd let Dinah stop in the house if it began ordering people about like that! (42, 41)

Nur wurde Dinah gewiss nicht im Hause bleiben durfen, wenn sie anfinge, die Leute so zu сommandieren (43, 39).

Втім, я думаю, що Діні не дозволять залишитися в будинку, якщо вона стане так розпоряджатися! (41, 36)

Під епістемічною «необхідністю» мають на увазі впевненість мовця в тому, що подія є істинним:

I must be getting somewhere near the center of the earth (42, 4).

Ich mu? ungefahr am Mittelpunkt der Erde sein (43, 6).

Я, мабуть, наближаюся до центру землі (41, 8).

Ясно, що епістемічна ймовірність і необхідність є складовими однієї шкали.

Цікава ідея Е. Белічовой-Кржіжковой [6, 48] про зіткненні значень ймовірності та потенційності, з одного боку, і переконаності і необхідності - з іншого, що проявляється в наступних прикладах:

Може бути, Ганна помилилася. = Ганна могла помилитися.

Мабуть, вистава вже почалася.= Вистава повиненна розпочатися.

Відсутність ймовірності є необхідністю, внаслідок чого при наявності заперечення при вираженні необхідності, тобто при вираженні відсутності необхідності, вживаються предикати поля ймовірності з запереченням:

Und bestimmt kann ich nicht Clara sein (43, 19).

And I'm sure I can't be Mabel (42, 18).

І вже ж, звичайно, я не Мейбл (41, 14).

Якщо при вираженні значень об'єктивної модальності основним засобом були модальні предикати, то при епістемічній модальності перевага часто віддається модальним, тобто вступним словами і часткам, що часто характерно для української мови:

І як міг, як міг він не здогадатися, що увійшла ж вона звідки-небудь! Не крізь стіну ж (51, 19).

And how could he, how could he have failed to reflect that she must have come in somehow! She could not have come through the wall! (50, 18)

У статті Т.В.Шмельова [26,101] говориться, що суб'єктивна модальність отримує спеціальне вираження тільки в разі невпевненості мовця, за відсутності ж сумнівів епістемічна модальність виражається імпліцитно. Проте з цим можна погодитися лише частково: в українській мові дійсно часті речення, в яких оцінка їх мовцем як істинних виражається імпліцитно (дійсного способу основного дієслова): [26, 102]

At last the Dodo said, `EVERYBODY has won, and all must have prizes (42, 30).

Endlich sprach der Dodo: "Jeder hat gewonnen, und Alle sollen Preise haben (43, 32).

Нарешті, Додо вимовив: - Переможці всі! І кожен отримає нагороду! (41, 28)

And she felt certain it must be really offended (42, 26).

Und Alice dachte, sie mu?te sicherlich sehr beleidigt sein (43, 25).

Аліса зрозуміла, що образила її до глибини душі (41, 21).

Однак контексти з наявністю модальних слів і часток з відповідним значенням не менш численні:

I must be Mabel after all! (42, 19)

Ich mu? doch Clara sein! (43, 21)

Значить, я все-таки Мейбл! (41, 17)

Вивчаючи модальність припущення можна натрапити на думку, що модальність припущення - особливий вид модальності, який виходить за рамки реальності (нереальності). Однак дані думці можна протиставити те, що модальність імовірно,яка не повинна ототожнюватися з потенційною і реальною модальністю все ж входить до модальність недійсності і разом з потенційно-ірреальною модальністю і спонукальною модальностю протистоять модальності дійсності [15,12].

Специфіка модальних слів полягає в тому, що вони виступають перемикачами і переводять висловлювання з Поля дійсності в Полі недійсності.

Розглядаючи модальність у вузькому сенсі слова, тобто як оцінку мовцем реальності, що лежить в основі структури речення предикативних відносин, слід відокремити один від одного, перш за все два формальні способи виявлення модальності: за допомогою дієслівних форм і за допомогою модальних членів речення. Обидва цих формальних способи утворюють системи, які не можуть бути зведені одна до одної і в основному незалежні один від одного,але які у своїй взаємодії дають повну модальності (у вузькому значенні слова) характеристику кожному реченню.

Модальні слова типу: «wahrscheinlich, vielleicht і т.д.», модальні синтаксичні групи типу:« aller Wahrscheinlichkeit nach, im Grunde і т.п. », ввідні модальні речення типу:« ich vermute, dass;soviel ich annehmen kann » доповнюють модальну характеристику речення, що виражає припущення, вони вводяться в речення, як правило, предикативним дієсловом, але ставляться не тільки до дієслова, а до всього речення в цілому, безпосередньо пов'язані ж вони з дієсловом остільки, оскільки дієслово є в німецькій мові основним структурним стрижнем речення. Наведемо кілька прикладів:

Franz war vielleicht nicht der einzige, der in dieser Herbstnacht wach lag und dachte. [37, 28].

Georg war vielleicht nicht mehr dort... ich machte ihn wohl einen Abstand fuhlen, einen Abstand zwischen ihm und mir, wo es in Wahrheit keinen gab. [38, 59].

Vielleicht sollte Forsyth doch weiter Liebesgeschichten schreiben. [37, 142]

Womoglich hatte Sie, - ja, wahrscheinlich hatte Sie sich sogar ganz wohl gefuhlt in ihrer Strohwitwenschaft. [38, 76].

Ein Problem des „Phantoms von Manhattan“ liegt womoglich woanders. [36, 142]

Oder das war ebenso moglich, er war tot. [37, 45].

Vermutlich haben auch die Familien in Somalia von den ergaunerten Sozialbetragen profitiert. [36, 96].

В.А. Гуревич у своїй класифікації модальних слів за семантичною ознакою виділяє групу модальних слів, що виражають припущення (невпевненість): scheinbar, angeblich, vorgeblich, vermutlich, wahrscheinlich, mutma?lich, etwa, moglicherweise, moglichenfalls. Як відзначає В.А. Гуревич, слова цієї групи не можуть бути виключені з речення без зміни загального змісту речення [11, 6,7]. Наприклад, при виключенні модального слова vielleicht, з речення er kommt vielleicht загальний модальне значення речення різко зміниться: з ймовірного воно стане просто стверджувальним. [11, 7]

Zumal es bis dahin vielleicht viel bessere Ausgrabungsmethoden und Techniken gibt (47, 38).

Es ist unser erster Sarkophag aus dieser Epoche, vermutlich dem spaten Fruhmittelalter (47, 38).

Moglich ist, dass es sich um einem Abt handelt (47, 38).

Die Frau habe den Arzt um 20 oder gar 30 Jahre uberlebt: „Sie starb vermutlich in den achtziger Jahren“.

Verstorender als die Vorstellung, hier gerade neben einem Geist zu stehen, ware die Aussicht, vielleicht selbst einmal auf ewige Zeit in einem kalten, leeren Gang festzusitzen (47, 44).

За допомогою модальних слів визначається шкала вираження ймовірності. Для кожної із ступенів ймовірності існує відповідне модальне слово: vermutlich, voraussichtlich, wahrscheinlich і mutma?lich вказують на обгрунтоване припущення, при цьому wahrscheinlich вказує на вищу ступінь впевненості, наприклад: der Himmel ist bewolkt,wahrscheinlich regnet es bald.

Der Loos Markus wurde vielleicht zum Markus 16 (47, 47).

Vielleicht вказує на припущення, що висловлюється з певною часткою сумніву: vielleicht wird es regnen, vielleicht nicht.

Wohl вказує на загальне припущення і не вказує які причини лежать в його основі (суб'єктивні чи об'єктивні), наприклад: sie ist wohl nicht zu Hause.

Wir sind dem wohl gro?ten und dreistesten Abbrechnungsbetrug im Bereich der deutschen Krankenkassen auf der Spur. [36, 52].

Voraussichtlich означає припущення на основі певних знаків, явищ, що дозволяють судити про подію, наприклад:

Die Erstauffuhrung wird voraussichtlich erst nachste Woche stattfinden.

Градацію припущення з використанням модальних слів можна побачити на прикладі даного речення:

Liebte er Barbara?

Sicher liebte er sie.

Wahrscheinlich hatte er sie heiraten wollen.

Vielleicht hatte es schon vor Jahren eine kindliche Verlobung gegeben zwischen ihm und ihr.

Модальні слова також висловлюють емоційне ставлення мовця до змісту висловлювання за допомогою слів leider, hoffentlich, glucklicherweise, erfreulichrweise, bedauerlicherweise, seltsamerweise.

Leider kann er nicht mitkommen. Glucklicherweise ist er der Gefahr entkommen.

Семантична взаємозамінність між модальними дієсловами і модальними словами проявляється в їх змістовній відповідності. Однакову ступінь обгрунтованого впевненого припущення висловлюють, наприклад: mussen і wahrscheinlich (hochstwahrscheinlich), offenbar. На тій же самій модальной ступені знаходяться konnen, moglich і moglicherweise, wohl, vielleicht, wollen і scheinbar. Звідси, однак, випливає, що деякі модальні дієслова і модальні слова не можуть об'єднуватися, наприклад: mussen і vielleicht, mogen і bekanntlich. Нелогічним є зв'язок: er mu? vielleicht ein gebildeter Mensch sein.

Er redet viel, aber nur ein Satz ist ihr geblieben: „Ihr Mann wird die kommende Nacht moglicherweise nicht uberleben.“ (47, 61)

Vielleicht ist es das, was verwitwete Menschen von anderen Menschen unterscheidet: diese Zerrissenheit zwischen dem Heute und einer unwiederbringlich verlorenen Vergangenheit, als man noch Teil eines Paars, eines Ganzen war (47, 62).

Einiges hatte vermutlich Zeit gehabt, aber ich musste weiter (47, 63).

Immer alle Fragen beantworten, ehrlich informieren, den Alltag nach Moglichkeit wie gewohnt weiterfuhren, die eigene Trauer nicht verheimlichen - das seien die wichtigsten Punkte (47, 64).

Das alles ist moglich, solange keiner der Erben die Teilung verlangt (47, 65).

Синонімія між mogen і vielleicht виявляється в наступному прикладі: mag sein, dass er mich als unzurechnungsfahig erklart hat, oder vielleicht war ich inzwischen der Gestapo unrichtig geworden.

Незважаючи на все більшу роль модальних членів речення для виявлення ймовірності, вираженої в реченні, центр ваги тут лежить для німецької мови в дієслівній системі. Саме дієслово, його спеціальні флективні форми (кон'юнктив), його численні форми (Футур 1 і Футур 2), модальні конструкції з інфінітивом 2, конструкції з дієсловами типу scheinen дозволяють в першу чергу виявити найрізноманітніші модальні відтінки ймовірності в сучасному німецькому реченні, що становить об'єкт нашого дослідження.

Модальна частка etwa зазвичай зустрічається в питальних реченнях і зближується по семантиці з модальними словами vielleicht, wahrscheinlich і висловлює відтінки сумніву, часто неперекладні на українську мову, наприклад:

Ist das etwa ein Witz? - Хіба це дотепно?

Bist du etwa krank?- Може, ти хворий?

Anna (lachelnd): Klappt sie etwa nicht (die Sache)? - Хіба справа не клеїться?

Ist das etwa ein Verbrechen? - Хіба це злочин?

Hatte sie etwa den Brief gelesen?

Як показують ці приклади, в питальних реченнях значення etwa з його відтінками недовіри і сумніви, органічно зливається з синтаксичної семантикою питального речення.

Дещо рідше модальна частка etwa зустрічається в умовних реченнях, наприклад: Sag es ihm wenn du ihn etwa siehst (sehen solltest) - Скажи йому, якщо тобі вдасться його побачити, а також у негативних, головним чином, імперативних реченнях: Denken Sie nicht etwa, dass ...- Не подумайте тільки, що ...

Питання про частку etwa, як засобі вираження модальності був поставлений у німецької граматики вже давно. Ще у граматиці виділявся прислівник etwa, що служить для вираження душевного стану мовця. Безпосередньо на модальне значення частки etwa вказує німецький лінгвіст, відносячи її до прислівників модальності, що виражають припущення чи сумнів. Також вважав etwa прислівником модальності і вважав, що etwa поряд з vermutlich і wahrscheinlich обмежує реальність висловлювання.

Auch Probleme mit der Hardware, etwa falsch mit dem PC verbundene Kabel, konnen online nicht geklart werden (47, 58).

Питання про те, яке з слів часток etwa = може бути, або прислівник etwa = приблизно було історично більш раннім, до цих пір ще не вирішено. Зандерс вважає, що основний тип слова etwa - це прислівник etwa = ungefahr [12, 79], а Г. Пауль висуває іншу гіпотезу, що прислівник etwa - вторинного походження, що воно утворене від частки etwa в таких стверджувальних реченнях як - du verreist etwa. Г. Пауль вважає, що саме в таких реченнях перед кількісними даними (Qualitatsangaben) і розвелося значення ungefahr: es wird etwa 3 Tage dauern. Тим часом, є всі підстави вважати, що як прислівник etwa = ungefahr, так і частка etwa - результат розвитку споконвічного прислівника etwa = irgendwo по двох лініях, в різних синтаксичних функціях. Характерно, що в самому первинному значенні irgendwo вже були відтінки невизначеності, ймовірності. Ці відтінки згодом вже в 16-17 ст. привели до виділення більш спеціалізованого значення омонімів - частка etwa та прислівник etwa, утворених з одного джерела й паралельно розвиваючихся хіба що в мові [29, 84].

Частка etwa доповнює і видозмінює модальність речення, її лексичне значення стерто, вона передає лише абстрактне поняття припущення:

Seh? ich etwa danach aus? (43, 172)

На відміну від частки etwa прислівник etwa означає «приблизно» і вживається найчастіше з числівниками:

Er hat etwa 3 Tage gewartet. - Він чекав близько трьох днів.

Etwa 5 Meter im Quadrat. - Близько 5 метрів в квадраті.

Підводячи підсумок вивченню можна відзначити, що модальні частки - ще не повністю оформлена категорія слів, вони широко вживаються в сучасній німецькій мові, доповнюючи та уточнюючи семантику інших засобів вираження модальності. Як вже було зазначено, абсолютно особливе місце серед найбільш уживаних явищ сучасної німецької мови займають модальні дієслова та модальні частки. Вони не просто висловлюють ті чи інші думки людей, але і передають їх найбільш ідіоматичною і своєрідною формою. Вони додають до усного мовлення німецького народу емоційний колорит і неповторну виразність, це самі живі і безпосередні способи передачі думок і почуттів людини, що стало предметом детального вивчення.

ВИСНОВКИ

ймовірність переклад модальний фразеологізм

Дана роботи присвячена розгляду лексико-граматичним засобам вираження ймовірності у сучасній німецькій мові. В даній роботі розглянуто теорію, яка вказує на характер відображених в реченнях об'єктивних зв'язків, які в свою чергу, вказують на ступінь достовірності змісту речення з точки зору мовця.

Категорія модальності є універсальною категорією, властивої всім мовам, оскільки кожне висловлювання містить у собі, в найменшій мірі, зазначення на відношення до дійсності. У лінгвістичній літературі прийнято розглядати категорію модальності як двоаспектну категорію, оскільки будь-яке речення не тільки відображає об'єктивно існуючу позамовну реальність, але при цьому містить і суб'єктивну оцінку мовцем. Тому прийнято розділяти модальність на об'єктивну і суб'єктивну, де перше - це вираження відношення змісту висловлювання до дійсності з точки зору реальності/ірреальності, а друге - це відношення мовця до змісту висловлювання. Отже можна вважати, що ймовірність є одним з видів суб'єктивної модальності. Усі мовні засоби, які здатні виступати в даній моделі, складають семантико-функціональне поле ймовірності.

Наведений аналіз семантики й функцій модальних дієслів при вираженні припущення має істотне значення для встановлення місця модальних дієслів у сучасній німецькій мові. Модальні дієслова сучасної німецької мови властиві усній розмовній мові німецького народу. Їх вживання широке відбите в художній літературі і, як правило, пов'язане з діалогами і з прямою мовою героїв. Широке вживання, в зацікавленій нас функції модальним дієсловам знаходять і в сучасній публіцистиці.

Аналіз прикладів модальних засобів вираження ймовірності в сучасній німецькій мові, дають підстави припустити, що категорія модальності служить категорією вираження модальних інтенцій мовця, у даному дослідженні.

Таким чином, ми дізналися, що основними засобами вираження ймовірності у сучасній німецькій мові є модальні дієслова, модальні слова, модальні частки, фразеологізми та фразеологічні структури.

У реченні модальні частки відіграють велику комунікативну роль, повідомляючи висловленню, різні відтінки суб'єктивної модальності: мовець не тільки інформує свого співрозмовника про щось, але й одночасно виражає своє відношення до сказаного й до співрозмовника. На прикладах ми можемо бачити, що модальні части вживаються дуже часто. Модальні частки підсилюють значення ймовірності у реченні.

У німецькій мові дуже велике число фразеологічних виразів, які також виражають ймовірність у сучасній німецькій мові. Тому можна бачити, що ймовірність може виражати не тільки окремі слова, а навіть фрази.

Але все ж таки, я вважаю, що найбільш частим засобом вираження ймовірності або припущення в німецькій мові є модальні слова, модальні дієслова та модальні частки. Модальні дієслова передають різні види припущення, ймовірності. Вони виражають припущення більш конкретно та диференційовано, чим кон'юнктив. За допомогою модальних дієслів можна виразити найтонші відтінки ймовірності, сумніву. Модальні дієслова сучасної німецької мови властиві усній розмовній мові німецького народу. Їх широке вживання відображено у художній літературі, і як правило пов'язано з діалогами та прямою мовою.

Та все ж, я вважаю, що модальні частки також не менш важливі у даному питанні. Оскільки вживання їх не поступається вживанню модальних слів та дієслів у звичайній щоденній мові, вони є майже невід'ємною частиною мови. Хоч вони і не є повністю оформленою категорією слів, вони широко вживаються в сучасній німецькій мові, доповнюючи та уточнюючи семантику інших засобів вираження припущення.

Як вже було згадано, цілком особливе місце серед найбільш вживаних засобів вираження сумніву займають модальні дієслова та частки. Вони не просто виражають ті чи інші думки людей, але й передають їх найбільш ідеоматичною та своєрідною формою. Вони додають до усної мови німецького народу емоційного колориту і незрівнянну виразність, це найбільш живі та безпосередні засоби передачі думок та почуттів людини, що стало предметом докладного вивчення.

Речення з модальнім дієсловом vielleicht завжди має оцінювальний характер і є як правило окличним реченням. В таких окликах мовець виражає своє здивування, захоплення, подив. Не важко помітити, що емоційний окрас наведених прикладів досить різний. Модальна частка vielleicht експресивно підкреслює емоційний окрас речення. Якщо висловлювання позбавити цієї модальної частки, то емоційний окрас буде передаватися через інтонацію, й у письмові мові емоційний окрас може залишитися непоміченим.

Ми побачили, що у німецькій мові дуже велике число фразеологічних виразів, які також виражають ймовірність у сучасній німецькій мові. Тому можна бачити, що ймовірність може виражати не тільки окремі слова, а навіть фрази.

Інтонацію можна вважати допоміжним засобом, завдяки якому досягається максимальний ефект впливу способів вираження ймовірності в німецькій мові.

Mодальні частки - ще не повністю оформлена категорія слів, вони широко вживаються в сучасній німецькій мові, доповнюючи та уточнюючи семантику інших засобів вираження модальності. Як вже було зазначено, абсолютно особливе місце серед найбільш уживаних явищ сучасної німецької мови займають модальні дієслова та модальні частки. Вони не просто висловлюють ті чи інші думки людей, але і передають їх найбільш ідіоматичною і своєрідною формою. Вони додають до усного мовлення німецького народу емоційний колорит і неповторну виразність, це самі живі і безпосередні способи передачі думок і почуттів людини, що стало предметом детального вивчення.

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Введение в синтаксис современного немецкого языка. М.,1955. - 391 с.

2. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. Из-во.: Наука, М.-Л.,1964. - 106 с.

3. Адмони В.Г. Синтаксис современного немецкого языка. Система отношений и система построения. Л.: Наука, 1973. - 336 с.

4. Ахманова O.С., Мельчук И.А. и др. О точных методах исследования языка. М.,1961. - 162 с.

5. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М .,1955. - 416 с.

6. Е. Беличова-Кржижкова. О модальности предложения в русском языке. // Актуальные проблемы русского синтаксиса. М., 1984 - 320 с.

7. Беляева Е.И. Функционально-семантическое поле модальности в английском и русском языках. Воронеж,1985.- 180 с.

8. Виноградова В.В. О категории модальности и модальных словах в русском языке. М.-П.,1950. - 126 с.

9. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.,1981.- 144 с.

10. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. - 184 с.

11. Гуревич В. А. Употребление модальных слов в современном немецком языке. Автореф. канд. дис. д-ра фил. наук / ЛГУ. Л., 1959. - 43 c.

12. Дресслер В.Синтаксис текста//Новое в зарубежной лингвистики. М.,1978. - 479 с.

13. Ермолаева Л.С. К вопросу о разграничении модальных слов и частиц/На материале немецкого и английского языков//Иностранные языки в школе. М.,1963.Вып.3 - 158 c.

14. Ермолаева Л.С. Очерки по сопоставительной грамматике германских языков. Б-ка филолога. Из-во "Высшая школа". М.,1987. - 127 c.

15. Ермолаева Л.С. Система средств выражения модальности в современных германских языках. М.,1964. - 181 c.

16. Зверева Е. А. Научная речь и модальность. - Л.: Наука, 1983. - 158 c.

17. А. Зализняк, Е.В. Падучева. Предикаты пропозициональной установки в модальном контексте. // Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М., 1989. - 302 с.

18. Кияк Т.Г., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу. - В.: Нова книга, 2006. - 586 с.

19. Крашенинникова Е.А. Модальные частицы и глаголы в немецком языке.М.: Государственное учебно-педагогическое издательство, 1958. - 188 c.

20. Огуй О.Д. Актуальні проблеми німецько-українського перекладу. - Чернівці: Рута, 2004.- 256 с.

21. Панфилов В.3. Категория модальности и её роль в конструировании структуры предложения и суждения // Вопросы языкознания.1977,№4. - с. 37-48.

22. Пророкова В.М. Слова - „приправы» и слова - „заплаты». Модальные частицы в немецкой разговорной речи: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1991. - 127 с.

23. Торопова H.A. Семантика и функции частиц / под. ред. Л.Б. Гарифулина. Саратов: Изд-во Самарского университета, 1980. - 340 c.

24. Чхаидзе Ц.Ю. Соотношение субъективного и объективного в категории текстовой модальности//Актуальные проблемы сравнительного языкознания. М., 1989. - 208 с.

25. Шендельс Е.И. Многозначность и синонимия в грамматике.Из-во "Высшая школа".М., 1970. - 198 с.

26. Т.В. Шмелева. Смысловая организация предложения и проблема модальности. // Актуальные проблемы русского синтаксиса. М., 1984. - 175 с.

27. DrushininaV.V., Kohler C. Modalitat in der Rede. M.: Высшая школа, 1986.

28. Kummer M. Modalpartikeln. Bonn: Inter Nationes, 1990. - 212 c.

29. Paul G. Deutsche Grammatik. Bd. 1-5. Halle, 1916-1920. - 142c.

30. Radegundis Stolze Ubersetzungstheorien: eine Einfuhrung - Tubingen: Narr, 1994. - 254 c.

31. Большой энциклопедический словарь. Языкознание Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.,1998. - 685 c.

32. Большой энциклопедический словарь. - 2-е издание, перераб. и доп.-М: «Большая Российская энциклопедия»; СПб.: «Норинт», 1999. - 736 с.

33. Классический немецкий словарь./Под ред. Весели, JE. - Чикаго, «Фолетт Рив. Ко», 1954. - 328 с.

34. Немецко-русский словарь. / Под. ред. А.А. Лепинга и Н.П. Страховой. - М., «Русский язык», 1976. - 969с.

35. Толковый словарь русского языка. Том 1. / Под ред. Д.Н. Ушакова. - М.: ООО «Издательство Астрель», 000 «Издательство АСТ», 2000. - 848 с.

36. Bergius C.C. „Rettung aus Seenot“. Munchen, 1979. - 385 с.

37. Cordes Alexandra „Liebe in Gefahr“. Munchen, 1979. - 512 с.

38. Remarque Erich Maria „Im Westen nichts Neues“. Berlin, 1929 - 415 с.

39. Schwanitz Dietrisch ''Der Zirkel''.Berlin,2001. - 300 с.

40. Max Frisch “Homo faber”.Berlin,1999. - 202 c.

41. Льюис Кэрролл «Алиса в стране чудес», М.: «Наука», 1994. - 178 с.

42. Lewis Carroll “Alice's Adventures in Wonderland”. London, 1869. - 178 c.

43. Lewis Carroll “Alice im Wunderland”. Leipzig, 1869. - 178 c.

44. Lisa Feldmann „Annabelle“ №5/10 , 10.Marz 2010. - 186 c.

45. Lisa Feldmann „Annabelle“ №4/10 , 24.Februar 2010. - 170 c.

46. Daniel Dunkel „Schweizer Familie“ №9, 25.Februar 2010. - 90 c.

47. „Beobachter“ №3, 5.Februar 2010. - 82 c.

48. Nik Niethammer „Auto“ №42, 12.October 2009. - 74 c.

49. „InStyle“№5, 12.Dezember 2009. - 276 c.

50. Dostoyevsky, Fyodor „Crime And Punishment“. Penguin Books Ltd., 2007. - 434 c.

51. Ф.М. Достоевский Преступление и наказание. Л., "Наука", 1989. - 608 c.

Додаток

Es ist durchaus moglich ... - це абсолютно можливо…

Ich halte es nicht fur ausgeschlossen ... - я вважаю, що це не виключено…

Es ist denkbar... - це можливо

Ich glaube... - Думаю…/Здається…

Es spricht vieles dafur ... - Це багато про, що говорить…

Ich nehme stark an ... - я допускаю…

Es sieht so aus, als ob ... - схоже на те, що…

Alles spricht dafur... - все говорить проте, що…

Ich habe den Eindruck ... - у мене таке враження…

Ich bin gar nicht sicher ... - я не зовсім впевнений…

Nach meiner Ansicht (Meinung)... - на мою думку…

Dem Anschein nach... - на вигляд…

Ich zweifle daran... - я сумніваюсь…

Ich mochte bezweifeln, da? ... - я мало не почав сумніватися, що…

Ich bin (nicht) davon uberzeugt, da?... - я (не) впевнений, що…

Ich bin ganz und gar nicht (davon) uberzeugt... - я зовсім невпевнений…

Ich bin nicht ganz davon uberzeugt... - я не зовсім впевнений…

Es ist zu bezweifeln ... - підлягає сумніву…

Es ist die Frage, ob ... - питання в тому, чи…

Es scheint mir (fraglich), da? (ob)... - мені здається, що…

Ich mochte doch bezweifeln, ob ... - проте я невпевнений, чи…

Ich mochte offenlassen, ob ... - я невпевнений, чи…

Meines Erachtens mu?te noch geklart werden, ob ... - я невпевнений у своїх припущеннях, щодо…

Ich habe (doch) gewisse Zweifel daran, da? ... - проте, звичайно ж у мене є сумніви, щодо…

Ich habe die starkste Zweifel (daran), da?... - у мене великий сумнів щодо…

Ich zweifle ganz entschieden daran, da?... - я зовсім невпевнений, що…

Ich bezweifle sehr (ganz entschieden), da? ... - я безперечно сумніваюсь, що…

Ich bezweifle durchaus, da?... - я абсолютно невпевнений, що…

Ich bezweifle auf jeden Fall, da? ... - у всякому випадку, я сумніваюсь, що…

vielleicht - можливо

moglicherweise - можливо, що

sicherlich - мабуть

offenbar - очевидно

anscheinend - очевидно

hochst wahrscheinlich - цілком імовірно

wohl - мабуть

wahrscheinlich - можливо

wohl moglich - імовірно

vermutlich - цілком імовірно

moglich - можливо

unsicher - невпевнено

zweifelhaft - сумнівний

frаglich - сумнівний

hochst - у найвищій мірі

die Vermutung - припущення

die Mutma?ung - догадка

die Voraussetzung - припущення

die Pramisse - припущення

die Prasumtion - припущення

Annahme - гіпотеза, припущення, догадка

die Duldung - допущення

die Einraumung - допущення

die Aussicht - надія

die Moglichkeit - можливість

das Verhaltnisse - можливість

die Gelegenheit - можливість

die Feasibility - імовірність

das Vermogen - імовірність

annehmen - припускати

unterstellen - припускати, допускати

als wahr unterstellen - прийняти за істину

vermuten - припускати, здогадуватись

sich in Vermutungen verlieren - губитися в здогадах

die Annahme liegt nahe - можна допустити

in der Annahme, dass - допускаючи, що

ich habe Grund zu der Annahme, dass - я маю всі підстави пруститу, що

man nimmt allgemein an, dass - вважається, що

nehmen wir (den Fall) an, dass - припустимо, що

vorausgesetzt, dass - припускаючи, що

angenommen, dass - припустимо, що

soviel sich vermuten lasst - наскільки можна припустити

angenommen, es sei so, nehmen wir an, dass es so ist - припустимо, що це так

Размещено на Allbest.ru