Авторове неотворення як проблема перекладу фантастичного детективу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Авторове неотворення як проблема перекладу фантастичного детективу

ВСТУП

авторський неотворення детектив

Відомо, що жива мова перебуває в стані безперервної зміни і розвитку, причому найрухомішим її компонентом є словниковий склад. До зміни, розвитку і розширення схильна, в першу чергу, лексика, внаслідок більшої динамічності в порівнянні з іншими рівнями мови [38, с. 5].

Ця робота присвячена авторським неотворенням та їх функціонування у субжанрі фантастичного детективу, новим словами, які вводяться в художню літературу письменниками для того, щоб підкреслити індивідуальні особливості стилю. Авторські неотворення надають тексту емоційну експресивність і виразність.

Перш ніж дати визначення терміну «неологізм», слід зазначити, що серед учених немає єдиної думки в питанні: чи вважати неологізм й окказіоналізм синонімами або розглядати їх як абсолютно різні поняття. Таким чином, щоб уникнути неточностей, згідно Лінгвістичної наукової он-лайн енциклопедії будемо вважати, що авторський (індивідуально-авторський) неологізм - це слово або значення слова, створене письменником, для позначення нових або вигаданих явищ дійсності, предметів або понять. Винайдені автором слова відрізняються від звичайних, широко вживаних позначень, новизною внутрішньої форми і своєрідністю поєднання елементів. Авторські неотворення часто не стають одиницями словника, хоча найбільш вдалі і комунікативно-значущі або необхідні слова переймаються мовним колективом і потрапляють у словниковий склад мови [22].

Фантастичний детектив - популярний серед різних верств сучасного суспільства літературний субжанр. Він, поза сумнівом, впливає на культурні запити та ціннісні орієнтації громадськості, є надзвичайно цікавим явищем, із перекладознавчого погляду, оскільки поєднує в собі два, здавалося б, несумісні функціональні стилі мови - науковий та художній. Крім того, такі тексти надзвичайно насичені авторськими неотвореннями та власними назвами, переклад яких є досить складним завданням.

Жанр фантастичного детективу привернув до себе увагу вчених ще в часи свого зародження, що підтверджується працями Є. Брандіса [7], і сьогодні також викликає інтерес науковців. Літературним та лінгвістичним особливостям творів фантастичного детективу присвячені роботи таких авторів, як В. Чалікова [38], А. Косарєвої [17], та інших.

Фантастичний детектив - жанр художньої літератури, який характеризується взаємозв'язком двох формально-змістових планів - фантастичного і детективного - та метою якого є художнє зображення вигаданого фантастичного світу як реально існуючого на підставі чотирьох ознак: фантастичності, науковості, орієнтації на сучасність і спрямованості в майбутнє [15; 17].

Актуальність дослідження зумовлена ??необхідністю виявлення нових тенденцій жанру фантастичного детективу і областей вживання індивідуальних авторських одиниць. Незважаючи на наявність у цій галузі окремих робіт, авторські неологізми вивчені недостатньо.

Метою дослідження є вивчення авторських неотворень і способів їх перекладу на прикладі творів жанру фантастичного детективу.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) Розкрити поняття авторських неотворень та особливості їх класифікації.

2) Виявити шляхи виникнення авторських неотворень у жанрі фантастичного детективу та їх функціонування.

3) Визначити труднощі перекладу авторових неотворень

4) Дослідити специфіку та місце неологізмів у жанрі фантастичного детективу.

5) Проаналізувати шляхи перекладу авторських неологізмів у жанрі фантастичного детективу.

Об'єктом дослідження є авторські неотворення у жанрі фантастичного детективу в контексті їх перекладу з англійської мови на українську.

Предметом дослідження є проблематика перекладу авторських неотворень у жанрі фантастичного детективу з англійської мови на українську.

Матеріалом дослідження слугували роман американського письменника Р. Шеклі «The Status Civilization» та його україномовний переклад, виконаний О. Коваленко.

Протягом дослідження використовувалися такі методи: описовий, дистрибутивний, контекстно-семантичний, метод міжкультурного аналізу.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні шляхів виникнення, функціонування, специфіки та складнощів перекладу авторських неотворень у жанрі фантастичного детективу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що загальні висновки роботи можуть бути використані в курсах і спецкурсах з перекладознавства, лексикології, у викладанні мовних дисциплін у вузі, і безпосередньо при перекладі англомовних текстів фантастичних детективів українською мовою.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН АВТОРОВОГО НЕОТВОРЕННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ

1.1 Поняття авторських неотворень та їх класифікація

Дотепер не існує однозначного вирішення питання: за чим можна закріпити поняття неотворення, які існують критерії віднесення тієї чи іншої словникової одиниці до неологізмів.

При аналізі визначені поняття «неотворення» («неологізм») або «інновація» різними дослідниками, стають очевидними дві точки зору, які полягають у тому, що термін «неотворення» застосовується як до новоутворень, тобто до слів, утворених на матеріалі мови, у повній відповідності з існуючими у мові словотворчими моделями словами або словосполученням, які позначають нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, предмет, галузь науки, вид зайняття, професію тощо, (наприклад, reactor - «ядерний реактор», biocide - «біологічна війна»), так власне и до неологізмів, а саме до синонімів, що утворилися до вже існуючого у мові слова для визначення відомого поняття, яке, однак, має конотативні відтінки, тобто супровідні семантичні та стилістичні відтінки слова, які накладаються на його головне значення, а також до слів в новому значенні [31, c. 363]. Наприклад, слово boffin (науковець, який займається засекреченими розробками, найчастіше у військових цілях) є близьким синонімом слова scientist, але має інший семантичний відтінок. Існує також деяка неоднорідність складу цих лексичних інновацій за причинами своєї появи, за своєю сталістю у мові, за частотою вживання, за своєю подальшою долею, коли деякі з них надовго входять у мову, а інші бувають менш стійкими и можуть вийти з ужитку через відносно короткий проміжок часу.

З. Харитончик зазначає, що «часто поява нових слів пов'язана з виникненням нових асоціацій, хоча поняття залишається тим самим, так як мова взагалі, лексика зокрема, виконуючи свою головну функцію як засіб спілкування, перебудовується, диференціюється й уточнюється для того, щоб більш адекватно відобразити, відтворити та закріпити нові поняття у відповідних словах та виразах» [36]. З'явившись на периферії мовної системи, неологізми перебувають якийсь час у її розпорядженні та тільки потім поступово, не всі, а ті, які найбільш відповідають структурним вимогам мови, пересуваються до центру мовної системи, до основного словникового фонду.

Новоутворення, у свою чергу, якщо й з'являються на периферії, то набагато швидше (а іноді й одразу) проникають ближче до центру, будучи необхідними та незамінними, активно входять у словниковий склад. Інновації з'являються, як правило, у мові науки, техніки, культури, політики, в той час як неологізми - у розмовному мовленні.

Виходячи з того, що часовий критерій для виділення новоутворень об'єктивно визначити неможливо, то має сенс скористатися суб'єктивним критерієм: чи сприймає колективна (та особиста) мовна свідомість ту чи іншу лексичну одиницю як нове.

Надалі для зручності позначатимемо терміном «неотворення» будь-яке слово, що має якості як лексичних новоутворень, так і якості неологізмів зокрема.

Проблема перекладу авторських неотворень посідає особливе місце в перекладацькій практиці. Після того як слово входить у широкий вжиток, воно перестає бути неологізмом. З цього визначення зрозуміло, що поняття неотворення мінливе в часі і просторі: неологізмом слово залишається до тих пір, доки мовці відчувають у ньому новизну.

Нові слова, які з'являються у мові для позначення нових речей і понять (у зв'язку з розвитком науки, техніки, культури та інших сторін соціального життя суспільства), В. Слєпович називає власне лексичними неотвореннями (іміджмейкер, саміт, інтернет, білодомовці, готівка, роздержавлення). Якщо ж використовується стара форма слова, але їй приписується нове значення, то говорять про семантичні неотворення (зломщик, зелені, яблучник). Обороти типу гаряча лінія, тіньова економіка, в яких новими, незвичними є самі зв'язки слів, називаються сполученими неотвореннями. Всі три типи об'єднуються загальною назвою «мовні» [33, c. 48].

Крім мовних, в мові можуть зустрічатися індивідуальні, або авторські неотворення. На відміну від мовних, вони створені однією особою - поетом, письменником, громадським діячем тощо. Вони залишаються приналежністю індивідуального стилю і їх новизна, незвичайність не стирається з часом [21].

Особливо багато таких неотворень існує в творчості письменників, які працювали в жанрі фантастичного детективу.

Індивідуально-авторські неотворення - це слова, які утворюються художниками слова з метою посилення експресивності тексту. Винайдені автором слова відрізняються від звичайних, широко вживаних позначень новизною внутрішньої форми або своєрідністю поєднання елементів. Авторські неотворення часто не стають одиницями словника, хоча найбільш вдалі і комунікативно значущі або необхідні слова переймаються мовним колективом і потрапляють у словниковий склад мови. Залежно від цілей створення і призначення в мові, Т. Пімахіна поділяє авторські неотворення на номінативні і стилістичні. Перші виконують у мові суто номінативну функцію, другі дають образну характеристику предметів, які вже мають назви.

Номінативні авторські неотворення виникають як назви нових понять. Ці слова звичайно не мають синонімів, хоча можливе одночасне виникнення конкуруючих найменувань, одне з яких, як правило, згодом витісняє інше. До номінативних неотворень відносяться, наприклад, такі: матриця (В. Гібсон), плазмотрон (Л. Буджолд), трансгресія (Дж. Ролінг), дезінтегратор (Р. Шекли), антиграв (Ю. Буркін), кварк (Г. Джойс). Поява номінативних неологізмів диктується потребами розвитку суспільства, успіхами науки і техніки. Основна маса номінативних неотворень - це вузькоспеціальні терміни, які постійно поповнюють наукову лексику і з часом можуть ставати загальновживаними.

Стилістичні неотворення створюються як образні найменування вже відомих предметів і явищ: плазмовий бар'єр, сірий офіцер, інкуб-перетворення (А. і Б. Стругацькі), зореліт. На думку Т. Пімахіної сітилістичні неотворення мають синоніми, які поступаються їм за інтенсивністю експресивного забарвлення. Однак часте вживання цих неотворень у мові переводить їх в активний словниковий запас, нейтралізує їх стилістичне забарвлення [26, c. 76].

Залежно від способу появи, науковець виділяє серед авторових неотворень, так само як серед загальномовних, лексичні та семантичні [26].

Лексичні неотворення створюються за продуктивними моделями або запозичуються з інших мов. Серед лексичних неотворень за словотвірною ознакою можна виділити слова, створені за допомогою суфіксів (земл-ян-и), префіксів (дез-інтегратор), а також суфіксально-префіксальні утворення (суб-світло-вик), найменування, сформовані шляхом словоскладання (місяцехід, гідроневагомість), складноскорочені слова (віброніж) та скорочені слова (пом., заст.). Семантичні неотворення виникають в результаті привласнення нових значень вже відомим словам [26, c. 81]. До семантичних авторських неотворень відносяться, наприклад, такі слова, як лід, шепотун, «гепарди», «колібрі». Ці слова завжди були у всіх українських словниках, але тлумачилися по-іншому. Наприклад, лід в «Словнику української мови» трактується як: 1) Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. || Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 ). 2) Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти [41]. У творах У. Гібсона поняття лід означає фізичну небезпеку для хакера.

Таким чином, усі різновиди неотворень часто зустрічаються у творах письменників жанру фантастичного детективу і слугують для позначення нових понять, або специфічних рис авторського стилю.

1.2 Шляхи виникнення авторських неотворень у жанрі фантастичного детективу та їх функціонування

Авторські новоутворення у жанрі фантастичного детективу, як і в літературі загалом, на думку А. Смирницького, з'являються трьома шляхами:

1) шляхом словотворчої деривації - утворення нових слів з існуючих у мові морфем по відомим (зазвичай продуктивним) моделям; найбільш поширені такі способи утворення неологізмів, як суфіксація (заземлен-ість, косм-ач), префіксація (гіпно-фон, термо-стат, турбо-фентезі), префіксальної-суфіксальний спосіб (суб-світло-вик), складання основ, часто - в поєднанні з суфіксацією (кіберпанк, нейробластер), усічення основ (зворотна деривація) (таймфаг) , зрощення (гравиліт) і конверсія [20] (дана (імен.) - швидкий космічний корабель);

2) шляхом семантичної деривації, тобто розвитку у вже існуючому слові нового, вторинного значення на основі подібності нового означеного явища з явищем вже відомим: лісоруб - комп'ютерний вірус убивця; гастролер - злочинець, що здійснює злочини в різних місцях за межами свого постійного проживання;

3) шляхом запозичення слів з інших мов (файербол, квазібіотичний, кібероїд і багато інших) або з некодифікованих підсистем цієї мови - з діалектів, просторіччя, жаргонів: Старі Портки, Мертвожорки, Грабуловки [34, c. 132].

Авторські неотворення у фантастичних детективах охоплюють дуже значний пласт лексики: від цілком конкретних предметів і дій, які часто вже мають свою назву (з метою досягнення більшої виразності створюють нове слово), до назви нових речей і часто нереальних, фантастичних персонажів, у тому числі і не субстанціональних, тобто таких, про які часто невідомо нічого, крім імені. Робиться це для надання більшої достовірності створеному світу [24].

Основною рисою мови художньої літератури є вільне побутування в ній всіх наявних мовних засобів, у тому числі і неотворень - авторських, семантичних і лексичних. За словами Т. Котєлової, письменники, створюючи художні твори, керуються такими принципами: усі слова доречні, будь-який стиль підходящий, поява кожної фрази заздалегідь прийнята як належне і виправдана всіма писаними і неписаними законами словесності [18].

Незважаючи на те, що сьогодні критика, теорія літератури і просто читач намагаються ознаками розподілити потік художніх текстів на твори «серйозної» і «розважальної», «елітної» та «популярної» та інших літератур, грань ця все більше розмивається і незабаром загрожує зовсім зникнути.

Проте для письменника, справді талановитого, сьогоднішня літературна ситуація надає, ймовірно, майже безмежне поле для творчої діяльності. Об'єктом сучасної художньої свідомості, справді, можуть виявитися практично будь-які явища дійсності, сфера її інтересів принципово необмежена. Всі прийоми працюють, всі засоби виправдані, вирішується найголовніше завдання літератури: слово народжує значення, число яких нескінченне, полісемія є на всіх рівнях художнього тексту. Саме тут - «воля» для письменників [18].

Т. Родіонова вважає, що основною проблемою літератури є те, що запропоновані неотворення можуть бути відповідним чином зрозумілі і прийняті лише самими творцями, тобто свідомість того, хто сприймає текст повинна бути подібною до авторової. Інакше кажучи, найчастіше авторські неотворення не можуть вживатися поза певного контексту, інакше буде втрачено їх зміст [28].

Авторські неотворення виконують найчастіше номінативну функцію, але з іншим підтекстом. Вони називаю так само нові поняття, явища і характери, але водночас і містять особисту оцінку автора (найчастіше іронія, сатира). Часто автором створюються нові слова для додавання «важливості» певному поняттю, його образної незамінності; для позначення чогось зрозумілого тільки одному автору (наприклад, у назві географічних об'єктів, в позначенні тієї чи іншої риси характеру, в існуванні тієї чи іншої матерії). Нестандартне сприйняття навколишнього світу є головною причиною появи авторських неотворень. Поєднання розмовного стилю, сленгу з «чистою» літературною мовою, а іноді навіть науковим стилем характерно для авторських неотворень жанру фантастичного детективу.

Як будь-який інший літературний напрям, фантастичний детектив може бути повністю та остаточно охарактеризований лише після свого граничного звершення. Однак у світлі того, що ця система ідей a priori не передбачає межі ні в якому сенсі, цей літературний напрям, імовірно, так і залишиться лише системою літературно-теоретичних розвідок, не дійшовши до вищої точки свого розвитку - коли створювальна емоція повністю співзвучна сприймальній [22].

На думку В. Бояркіної, якщо розглянути неотворення фантастичного детективу з точки зору їх семантики, то можна виділити близько сорока полів, причому найбільш представленими в кількісному відношенні є такі:

1) імена і прізвиська людей та створінь: Махх-сім, Крістобаль Хозевич, Варібобу, Поррумоварруї;

2) назви країн та держав: Арканарська Комуністична Республіка, Пандея;

3) назви населених пунктів: хутір Благорозчинення, Смердуни;

4) назви сил та стихій: джинн-бомбардувальник, макродемон;

5) назви фізичних и природних явищ: Хвиля, плазмовий бар'єр;

6) назви наукових понять і направлень: «нуль-Т-проблематика», нуль-фізика;

7) назви страв та напоїв: котлети баранячі квазібіотичні, штучні біфштекси;

8) назви професій, спеціалізацій і видів діяльності: сірий офіцер, сірі роти;

9) назви речовин і матеріалів: мю-дельта-іонопласт, ка-гамма-плазмоїн;

10) назви видів зброї та обладунків: пістолет-дезінтегратор, мікросокира, астромат, супербомби;

11) назви рас та національностей: леонідяни;

12) назви засобів транспортування: нуль-переброска, нуль-транспортування, фотоноліт, іоноліт, планетоліт;

13) назви приборів, механізмів: аварійні кібери, гіпновипромінювач, ментограма, бінократар, злободробитель, самозамикач, ментоскоп [6].

Таким чином, можна зробити висновок про те, що зафіксовані в аналізованих творах фантастичного детективу індивідуально-авторські новотвори відносяться до категорії мовних неологізмів, і в більшості своїй є лексичними квазінеотвореннями, що позначають предмети і поняття, які не існують в об'єктивній реальності, але могли б існувати при певних (фантастичних) умовах.

1.3. Труднощі та прийоми перекладу авторових неотворень

І. Арнольд стверджує, що основною складністю при перекладі авторських неотворень є з'ясування значення нового слова [4]. Власне переклад неотворення, значення якого вже відомо перекладачеві, завдання порівняно більш просте, і вирішується шляхом використання способів, що залежать від того до якого типу слів належить дане неотворення.

Якщо нове слово відсутнє в англо-українському словнику, то слід спробувати відшукати його в англо-англійському тлумачному словнику. У багатьох широко відомих словниках існують розділи «Нові слова» (New Words Section). При цьому рекомендується користуватися словниками найостанніших видань. Слід мати на увазі, що найбільш оперативно готуються і видаються словники малого та середнього обсягу, однак через певну обмеженість вони не в змозі задовольнити потреб перекладача-професіонала.

Тим не менш, словники з об'єктивних причин не можуть повною мірою відображати все нове, що з'являється, тому що лексикографи остерігаються включати в словники авторські неотворення. Як доводить І. Алєксєєва, такі слова часто виявляються «нежиттєздатними» і так само швидко зникають, як і з'являються [2].

Виходячи з визначення терміна «авторське неотворення» можна припустити, що перекладач, вперше зустрічаючи власне неологізм, природно не має уявлення про поняття, ним позначене. Тому значення нового слова доводиться з'ясовувати найчастіше з контексту [23].

У процесі перекладу слова зазвичай Я. Рецкер визначає два етапи [27, c. 45]:

1. З'ясування значення слова в контексті.

2. Передача цього значення засобами МП.

У разі перекладу авторського неотворення перший етап грає вирішальну роль, а останній є лише суто технічним питанням, хоча і його важливо вирішити методами найбільш прийнятними для мови перекладу (далі - МП).

У межах загального поняття контексту розрізняється вузький контекст (мікроконтекст) і широкий контекст (макроконтекст). Під вузьким контекстом мається на увазі контекст речення, тобто лінгвістичні одиниці, що складають оточення даної одиниці, яке не виходить за рамки речення; широкий контекст - це сукупність мовних одиниць, що оточують дану одиницю в межах, що лежать поза даним реченням, іншими словами, в суміжних з ним реченнях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна - це може бути контекст групи речень, абзацу, розділу або й навіть всього твору (напр. оповідання, статті чи роману) в цілому. Дуже важливо при з'ясуванні значення неологізмів брати до уваги саме макроконтекст, оскільки саме в ньому, як стверджує Л. Бархударов, може міститися «підказка» [5].

Вузький контекст, у свою чергу, можна розділити на контекст синтаксичний і лексичний. Синтаксичний контекст - це та синтаксична конструкція, в якій вживається дане слово, словосполучення чи (підрядне) речення. Лексичний контекст - це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів і стійких словосполучень, в оточенні яких зустрічається дана одиниця. Урахування синтаксичного контексту дозволить перекладачеві визначити приналежність неологізму до однієї з частин мови, однак при з'ясуванні значення неологізму вирішальним є урахування саме лексичного контексту [22].

Як зазначає В. Колеснікова, процес комунікації між письменником і його адресатом (читачем) має свої особливості. Учасники дискурсу віддалені один від одного в просторі і в часі [16]. Навіть тоді, коли читач знайомиться з художнім твором українською мовою, йому не завжди вдається адекватно сприйняти ту чи іншу авторську інтенцію, найтонші відтінки авторової думки та авторських задумів. Ще більш специфічні особливості має процес комунікації між письменником та іноземним читачем, який читає твір не в оригіналі, а в перекладі. Між письменником і читачем постає ще одна лінгвокреативна особистість, яка виконує роль передавача ідей, думок, відчуттів і настроїв письменника - це перекладач, який повинен якомога точніше й адекватніше донести до читача створений автором твір.

Перекладачеві художніх текстів суспільство відводить роль посередника під час адаптації вихідного продукту до умов іншомовної культури. Згідно з цим, актуальною проблемою художнього перекладу є проблема перекладності, яка безпосередньо пов'язана з такими проблемами, як перекладність неперекладного і відтворення національних особливостей оригіналу.

Рішення даних проблем має особливу значущість, оскільки роль неперекладних одиниць в контексті художнього твору велика. Коли мова йде про сприйняття художнього твору на іноземній мові, читач завжди відчуває себе достатньо впевнено, знайомлячись з описами побуту, звичаїв, предметів обстановки тощо. І. Гюббенет наголошує, що «при всіх відмінностях в ідеології, суспільному ладі, особливості історичного розвитку, культурі тут відчутна та спільність, яка дає підставу для асоціацій, аналогій і зіставлень, що сприяють розумінню чи у разі вгадування справжнього сенсу або призначення згаданого явища чи об'єкта» [12].

Різні дослідники пропонують різноманітні прийоми перекладу неотворень, включаючи той або інший прийом передачі авторської маркованої мовної одиниці і не беручи до уваги інший. Найпоширенішими способами є:

* Транслітерація,

* Транскрипція,

* Калькування,

* Описовий переклад,

* Наближений переклад,

* Трансформаційний переклад [3].

При транслітерації засобами МП передається графічна форма слова іноземних мов (put - «пут» (опціон)), а при транскрипції (interface -- интерфейс) - його звукова форма. У даний час прийоми транслітерації і транскрипції при перекладі художньої літератури використовуються набагато рідше, ніж раніше. Це цілком обґрунтовано - передача звукового або буквеного вигляду незнайомої лексичної одиниці не розкриває її значення, і такого роду слова для читача, що не знає іноземної мови, без відповідних пояснень залишаються незрозумілими [5].

Калькування - передача авторового неотворення за допомогою заміни її складових частин - морфем або слів їх прямими лексичними відповідниками в МП (наприклад: brain drain - витік мізків). Даний спосіб має такий же недолік, як і перший спосіб [14].

Описовий («роз'яснювальний») переклад. Цей прийом полягає в розкритті значення лексичної одиниці вихідної мови (далі - ВМ) за допомогою розгорнутих словосполучень, що розкривають істотні ознаки явища, що позначується даною лексичною одиницею. Цей спосіб вважається досить громіздким і неекономним, оскільки не завжди можливо застосувати його при перекладі текстів. Часто перекладачі вдаються до поєднання двох прийомів - транскрипції або калькування та описового перекладу, надаючи останній у виносці або в коментарі. Цей дає можливість поєднувати стислість і економність засобів виразу, властивих транскрипції, з розкриттям семантики даної одиниці, що досягається через описовий переклад [5].

Наближений переклад полягає в підшукуванні найближчої за значенням відповідності в МП для лексичної одиниці ВМ, що не має в МП точних відповідностей. Такого роду приблизні еквіваленти лексичних одиниць можна назвати функціональними аналогами. Наприклад: Grand Earthly - Великий Володар. Застосовуючи в процесі перекладу такі одиниці, потрібно мати на увазі, що в деяких випадках вони можуть створювати не цілком правильне уявлення про характер предмета чи явища, що позначається ними [5].

Трансформаційний переклад. У деяких випадках перекладачеві доводиться вдаватися до перебудови синтаксичної структури речення, до лексичних замін з повною зміною значення вихідного слова, тобто до так званих лексико-граматичних перекладацьких трансформацій.

Слід додати, що В. Виноградов [8] і А. Федоров [35] виділяють ще один спосіб - гіпонімічний. Для цього способу перекладу характерне встановлення відношення еквівалентності між словом оригіналу, що передає видове поняття, і словом в мові перекладу, що називає відповідне родове поняття. Наприклад: nopal - кактус, kebrago - дерево.

Л. Латишев пропонує спосіб «створення нового терміна мовою перекладу». В якості ілюстрації тут можна навести слово «вогняний шар», який замінив іноземний термін «файербол» (Fireball) [19].

Отже, на підставі наведених прикладів можна стверджувати, що наявність авторських неотворень не означає, що їх значення не може бути передане в перекладі або що вони перекладаються з меншою точністю, ніж одиниці, які мають прямі відповідності. Справа в тому, що неотворення щоразу ставить перекладача перед проблемою вибору того чи іншого способу їх передачі.

С. Влахов та С. Флорін стверджують, що вибір шляху перекладу залежить від таких умов:

1. Від характеру тексту.

2. Від значимості неотворення в контексті.

3. Від характеру самого неотворення, його місця в лексичних системах МП і ВМ.

4. Від самих мов - їх словотворчих можливостей, літературної та мовної традицій.

5. Від читачів перекладу (у порівнянні з читачем оригіналу) [9].

Тому авторські неотворення, зокрема у жанрі фантастичного детективу, вимагають творчого підходу і глибоких лінгвокраїнознавчих знань перекладача при передачі подібного типу лексики на інші мови.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДІВ АВТОРСЬКИХ НЕОТВОРЕНЬ У СУБЖАНРІ ФАНТАСТИЧНОГО ДЕТЕКТИВУ

2.1 Специфіка та місце неологізмів у субжанрі фантастичного детективу

Аналіз наукової та художньої літератури за темою засвідчив, що у науково-фантастичних текстах широко використовуються індивідуально авторські неологізми, які не належать до термінологічних одиниць і створюються для називання певних фантастичних реалій.

Роль жанру фантастики є важливою, оскільки вона впливала на свідомість читачів, допомагала відчути себе землянами, відповідати за планету, за людський рід, психологічно готувала їх до сприймання майбутнього світу. Фантастика відіграла велику роль і для науки, зокрема космічних досліджень. Письменники-фантасти сповістили про вихід у космос, намітили етапи проникнення в світовій простір і створили екстремальні ситуації, з якими на практиці зіткнулися космонавти. Фантастика долучила мільйони людей до космічного світосприймання, наблизила Всесвіт до людства. Вона орієнтувалася не тільки на технічний прогрес, а й на соціальні та моральні наслідки винаходів і відкриттів, досліджувала конфлікти й проблеми сучасної дійсності. У збільшуваному склі фантастики відбивалися життєві процеси. Вона ввібрала в себе людський досвід, будь-які фантастичні образи не можуть бути зовсім довільними й зітканими «з нічого». Разом з тим вони містять і значну частку фантастики, що виявляється в умовності, гротеску, гіперболі, алегорії, символіці, неологізмах, умовних термінах, науково подібній лексиці, тяжінні до загальності, до гуманізму. «Помилка -- протиставляти фантастику реалізмові, -- казав І. Єфремов. -- Фантастичні твори в основі своїй повинні бути реальні, точніше, здаватися такими» [25].

За структурою неологізми в фантастичних детективах можна поділити на:

1) прості слова: Cavorite - кейворит, Rapha - рафа;

2) складні слова: telecube - телекуб, hyperconnection - гіперзв'язок, microchip - мікрочип;

3) складені слова: explosion-crowd - вибух-натовп, space-polo - космобол;

4) складені слова з використанням власних назв: Olderson `s engine - двиiгун Олдерсона, Beeman Microspectrograph - мікроспектрограф Бімена;

5) описові словосполучення: wall-to-wall circuit - стінні екрани; plasma drive - плазмовий ракетний двигун.

Нетермінологічні авторські неологізми Н. Глінка пропонує поділити на такі семантичні групи:

1) назви істот - прибульців, інопланетних тварин і т. п., наприклад: Selenite - селеніт, Spaceborn - народжені в космосі;

2) назви видів людської діяльності, професій, галузей науки, наприклад: psychohistory - психоісторія, robotics - робототехніка;

3) назви установ й організацій, наприклад: Education Hall - Будинок освіти;

4) назви елементів побуту - одягу, страв, меблів, будівель, наприклад: coke-icer - кокозиво (десерт); parlour walls - телевізійні передачі [11].

Основні труднощі під час перекладу авторських неологізмів пов'язані з розумінням значення нового слова. Оскільки авторські неологізми, зазвичай, не зафіксовані в словниках, їхнє значення доводиться з'ясовувати з контексту [13]. Оскільки неологізми належать переважно до безеквівалентної лексики, для їхнього перекладу застосовуються перекладацькі трансформації - транскодування, калькування, рідше - експлікація, конкретизація та генералізація.

Авторські неологізми функціонують у художній літературі, де, як правило, служать художнім цілям. Однак у фантастичній літературі, особливо у детективах, дуже важливою їхньою функцією є також номінація нових понять. При цьому неологізми можуть бути і носіями імпліцитної інформації - неявного змісту, навмисно закладеного автором в тексті, або інтенціональних прихованих смислів. У досліджених неологізмах імплікація пов'язана з вертикальним контекстом (далі - ВК) - неявно вираженою історико-філологічної інформацією, що міститься в тексті. ВК може бути філологічним і соціальним, або подієвим. Характерною ознакою реалізації ВК є алюзія.

У проаналізованому нами романі Р. Шеклі «Злочинна цивілізація» [40] виявлено, залежно від закладеної імпліцитної інформації, такі групи авторських неологізмів:

1) Носії авторського філологічного ВК. Це слова різних мов і діалектів мутантів, створених Р. Шеклі, навмисно не перекладені ним англійською мовою. Виявлення такого ВК у всіх неологізмах неможливе без накопичення певних фонових знань, тобто ознайомлення зі створеними Р. Шеклі мовами. Такі неологізми створюють ефект реалістичності вигаданого світу за рахунок демонстрації його власних мов.

2) Носії реального філологічного ВК. Так, авторський неологізм trichomotreds [40] має явне фонетичне схожість із сучасним англійським trichomonad [40]. Історичний період, в якому відбувається дія роману, описаний автором як майбутнє реального світу, і схожість між словами і значеннями створює «зворотний ефект» - сучасне слово ніби перегукується з назвою тварини з майбутнього. Зв'язок нереальних мовних фактів з реальними підвищує переконливість твору.

3) Носії соціального ВК мотивовані в рамках твору. Так, неологізм The Victim's Protective Society [40] - назва організації, яка має допомагати жертвам і захищати їх права. Цьому не надається значення, доки не з'ясовується, що найголовніше право жертви - бути здобиччю і загинути. Тут стає зрозумілою і алюзія, індикатором якої служить компонент Protective [40], і мотивування, що підкреслює свідомість вигаданого світу. Таким чином, авторські неологізми багатофункціональні: виконуючи художню функцію, вони можуть і називати нові поняття, при цьому постаючи носіями імпліцитної інформації (зокрема, різних видів вертикального контексту) з різним ступенем можливості експлікації - від майже нульової до дуже високої. Такі неологізми використовуються в науковій фантастиці для створення незвичайної, далекою від нашої, реальності.

Підсумовуючи, можна зробити висновок про те, що позначення неологізмами нових реалій, їх можлива стилістична відміченість, унікальність і невмотивованість звучання і значення, першоосновність (таке слово, якого раніше ніколи не було) тощо, не можуть вважатися визначальними ознаками нового слова, тим більше, взятого окремо.

Складність охоплення, виділення та опис об'єктів, що об'єднуються поняттям «неологізм», полягає у відносності самих понять «нове» і «старе». Поняття новий, старий історичні по своїй суті, вони означають мінливість, реалізацію руху. З цього приводу Е. Розен зазначає, що абсолютно нових слів в природі не існує [30]. Багато неологізмів, виникнувши як позначення актуальних у даний момент, але нетривких явищ і реалій що, залишають мову через зникнення позначеного ними явища або втрати актуальності [32].

Те, що поняття неологізму відображає історичні та відносні в часі мовні явища, вже вивчено й доведено лексикологією, лексикографією, науками, що займаються історією мови. При виділенні нової лексики, неологізму необхідний тимчасової конкретизатор [10]. Те саме стосується і авторських неотворень жанру фантастичного детективу.

Е. Розен зазначає, що «специфіка зародження нових явищ лексики така, що до неї слід докладати інше розуміння точності в часі - не абсолютне, а відносне, історичне. Воно пов'язане з методом порівняння словникового складу різних тимчасових «зрізів» лексики ...» [29].

Н. Котєлова розвинула цю думку, маючи на увазі прагматичні завдання виділення та опису нових слів, значень і поєднань в словнику, що охоплює певний хронологічний період. Науковиця стверджує, що «повинні бути визначені як кордони періоду, склад неологізмів якого встановлюється, так і межі періоду , по відношенню до якого береться даний період» [18].

Таким чином, при визначенні неотворень жанру фантастичного детективу варто конкретизувати відносність того, наскільки ті чи інші факти можуть бути визнані новими.Відносний характер неологізмів полягає і в невизначеності того мовного простору, для якого ті чи інші одиниці можуть вважатися новими.

Епоха постмодернізму, в яку активно розвивається жанр фантастичного детективу, характеризується зміною статусу письменника. Письменник стає ближчим до читача, обирає і створює у тексті такі мовні форми, які дозволяють йому знайти контакт саме з читачем і висловити своє ставлення до описаних подій.

Звідси доцільними вважаються прагматичні особливості спрямованості автора художнього тексту до свого адресата-читача, що полягають у процесі використання неологізмів [1]. Уведення нового слова в текст змінює лексичну структуру тексту. Лінгвістами встановлена ??статистична закономірність приросту нових слів у тексті, яка тісно пов'язана зі змістом тексту, а також з його прагматичної установкою. Розглядаючи роботи Л. Хахам і Е. Розен, можна відразу відзначити присутність в оригінальних англійських художніх текстах таких груп неологізмів, як: 1) власне неологізми, де новизна форми поєднується з новизною змісту, 2) трансномінації, що поєднують новизну форми слова зі значенням, яке вже раніше передавалося іншою формою, 3) семантичні інновації, або переосмислення, де нове значення передається формою, вже наявної в мові. При цьому можливі такі варіанти: а) старі слова повністю змінюють своє значення, втрачаючи раніше те, що існувало раніше; б) в семантичній структурі слова з'являється ще один лексико-семантичний варіант при збереженні всіх традиційних [29; 30; 37].

Проведений нами аналіз вживання неологізмів в оригінальних англійських текстах фантастичних детективів, дозволяє зазначити, що неологізми-трансномінаціі, що з'являються в мові з метою надати нове, більш емоційне ім'я предмету, що вже має нейтральне найменування. Поява саме цієї групи неологізмів відбиває тенденцію до вживання більш експресивних форм і процеси, пов'язані з необхідністю поліпшення мовного механізму.

Якщо розглядати цей пласт лексики тексту англійського фантастичного детективу саме з точки зору способу утворення нових слів, то в першу чергу виділяються складні новоутворення, які називають складними поняттями, а саме предмети, явища, позначені такими англійськими словами як: motor-plates, gravity coil, grav units, bath-house-car, bio-robot та інші.

Власне неологізми зустрічаються в англійських художніх текстах досить не часто і в основному є складними іменниками. Найімовірніше, це пов'язано з національною обережністю англомовних прозаїків у питаннях уживання власне неологізмів, такого корпусу нової лексики, де новизна форми веде за собою новизну змісту. Можливо, автор-адресант художнього тексту - намагається уникати використання неологізму даної групи, остерігаючись нерозуміння з боку адресата-читача і намагається замінити такі новоутворення неологізмами іншого плану, більш зрозумілими та близькими читачеві.

Для виявлення значення неологізму важливе значення має і лінгвістичний контекст, тобто мовні одиниці, які оточують відповідне слово, і екстралінгвістичний, або позамовний контекст. У багатьох науково-фантастичних текстах авторські неологізми експлікуються (у дужках, у зносках або в примітках), що полегшує завдання перекладача [38].

У науковій фантастиці поширені такі власні назви: імена персонажів, населених пунктів, планет, місцевостей, організацій. Особливо цікавими з лінгвістичного погляду є власні назви, що є авторськими неологізмами, тобто назвами, які вигадав сам автор.

Власні назви, у яких зберігається певна семантика (переважно це прізвиська та деякі топоніми), можуть перекладатися двома способами:

1. Транскодування (транскрипція або транслітерація)

При використанні транскрипції або транслітерації зберігається близьке до оригінального звучання (або написання) власної назви, але її семантика втрачається, наприклад: Lucky Starr - Лакі Старр.

2. Пошук словникового відповідника

При використанні словникового відповідника для перекладу власних назв зберігається їхня семантика, але змінюється звучання й написання, наприклад: Grand Earthly - Великий Володар.

Для перекладу власних назв, які не мають власної семантики, застосовується транскодування, однак вони можуть зазнавати морфологічних змін для пристосування їх до норм мови перекладу [35, с. 216].

Таким чином, можемо дійти висновку, що жанр фантастичного детективу характеризується низкою стилістичних і лексичних особливостей, серед яких важливе значення має широке вживання авторських неологізмів. І термінологічні, і нетермінологічні авторські неологізми передаються переважно засобами транскодування. Інші перекладацькі трансформації представлені в перекладах фантастичних детективів у меншому обсязі. Переклад фантастичних детективів є складним завданням, яке вимагає не лише досконалого володіння мовою перекладу та мовою оригіналу, а й неабиякої винахідливості. Адекватний переклад фантастики вимагає і повноцінної передачі в тексті перекладу когнітивної інформації, і збереження авторського стилю та створення в читача відповідного враження.

2.2 Аналіз шляхів перекладу авторських неологізмів у жанрі фантастичного детективу

Користуючись теоретичними засадами, розглянутими у попередніх підрозділах ми проаналізували україномовні переклади авторових неотворень жанру англомовного фантастичного детективу. Матеріалом для здійснення перекладознавчого аналізу слугував роман американського письменника Р. Шеклі «The Status Civilization» / «Злочинна цивілізація» у перекладі О. Коваленко. Розглянемо приклади:

1-й: Guardships armed with the latest beam weapons patrol the skies of Omega day and night [40].

Вдень і вночі в небі над Омегою чатують патрульні кораблі, устатковані найновішою променевою зброєю [39].

Вже на початку твору зустрічаємо семантичне неотворення Omega, яке позначає назву планети, де відбувається дія роману. Перекладач відтворює цю назву шляхом транслітерації. В обох мовах омега - це назва останньої літери грецького алфавіту, проте автор надає цьому слову нового значення. Вибір такого прийому не випадковий. Планета Омега знаходиться на периферії людської цивілізації, малопридатна для існування, туди засилаються лише злочинці і середня тривалість життя складає два роки, тобто це остання з планет земної держави. Наступне поняття, beam weapons, по суті є загальноприйнятим неологізмом жанру фантастики. Письменники цього напряму позначають ним назву неіснуючої зброї, яка на українську мову перекладається шляхом калькування - променева зброя.

2-й: «Number 1, your name is Wayn Southholder. Age 34, blood type A-L2, Index AR-431-C. Guilty of treason» [40].

- Номер перший, ваше ім'я - Вейн Саутхолдер. Вік - 34 роки, група крові АЛ-2, індекс - АР-431-С. Винний у державній зраді [39].

У цьому прикладі зустрічаємо авторські неотворення серед позначень групи крові та індексу людини - A-L2 та AR-431-C. У наш час таких шифрів на позначення цих понять ще не існує. Перекладач транскодував латинські літери кирилицею АЛ-2 та АР-431-С відповідно, хоча зазвичай такі позначки переносяться в мову перекладу без змін.

3-й: «Number 402, your name is Will Barrent. Age 27, blood type O-L3, Index JX-221-R. Guilty of murder» [40].

Номер чотириста другий, ваше ім'я - Вілл Баррент. Вік - 27 років, група крові ОЛ-3, індекс - ЕКС-221-Р. Винний у вбивстві [39].

Схожі неотворення спостерігаємо й уІ наступному прикладі: O-L3 та JX-221-R. Варто також звернути увагу на власне ім'я Will Barrent, яке перекладач транслітерував українською мовою як Вілл Баррент. Це ім'я належить головному герою роману.

4-й: You will be given temporary housing at Square A-2 [40].

Вам надано тимчасове житло на площі А-2 [39].

Поняття Square A-2 є стилістичним неологізмом. Для того, щоб підкреслити тюремний стан планети, вулиці не мають назв, а лише кодування, яке складається з типу простору міста та буквено-цифрового шифру. Перекладач калькував перший елемент назви та транскодував другий - площа А-2.

5-й: Sitting on their bunks, the newborns looked curiously at their bodies, examined with sharp interest their hands and feet [40].

Посідавши на ліжка, «новонароджені» зачудовано розглядали свої тіла, пильно вивчали руки й ноги [39].

У цьому прикладі зустрічаємо семантичне неотворення newborns. Перекладач підібрав йому словниковий відповідник українською мовою - «новонароджені». Проте цей термін має зовсім інше значення, з дітьми його поєднує лише подібність за ознакою. Так у цьому романі «новонародженими» називають засуджених злочинців, яким майже повністю було стерто пам'ять, тобто вони наче заново явилися у цей світ. Для того, щоб підкреслити переносний характер цього неотворення, перекладач в українському варіанті помістив його у лапки.

6-й: «Well?» he said. «Don't you new men recognize a Quaestor? Stand up!» [40].

Ну? - ревнув він. - Хіба новачки не впізнали Квестора? Встати! [39]

Цей фрагмент містить лексичний неологізм - Quaestor. Дане поняття позначає назву професії, навіть касти, тому соціальна структура Омеги має чітку ієрархію. У перекладі це неотворення передано шляхом транскрипції - Квестор. З подальшого контексту ми дізнаємося, що так називають наглядача, який інструктує новоприбулих в'язнів і має доволі широкі повноваження, аж до фізичного знищення непокірних. Подальший перебіг подій роману засвідчив, що такий прийом перекладу можна вважати вдалим, тому що таким чином позначаються інші прошарки населення.

7-й: «The first thing you new men should understand», the Quaestor said, «is just exactly what you are. That's very important. And I'll tell you what you are. You're peons. You're the lowest of the low. You're statusless. There's nothing lower except mutants, and they aren't really human. Any questions?» [40]

Перше, що треба знати новачкам, - мовив Квестор, - це розуміти, ким вони є насправді. Це вкрай важливо. І я вам скажу, хто ви. Ви - пеони. Ви - нижчі з нижчих. У вас немає ніякого статусу. Нижче - тільки мутанти, а вони навіть не люди. Питання є? [39]

У цьому прикладі варто відмітити неотворення peon та statusless. Перше є семантичним неологізмом, тобто таке поняття існує в англійській мові і позначає тих, хто втратив свободу за борги - пеони, але у цьому романі його семантичне забарвлення змінюється до взагалі тих, кого не вважають людьми. Інше слово - statusless є стилістичним словотворчим неологізмом, утвореним шляхом суфіксації. До англійського слова status письменник додав суфікс, який позначає відсутність явища чи предмета - less. В українській мові безпосереднього еквівалента не існує, тому перекладач застосував словосполучення немає ніякого статусу, яке розкриває зміст поняття.

8-й: Next above you in rank is the Resident, who hardly counts for more than any of you, and then there's the Free Citizen. He wears a gray finger ring of status, and his clothes are black. He isn't important either, but he's much more important than you. With luck, some of you may become Free Citizens [40].

Одразу за вами йдуть Мешканці, які майже не відрізняються від вас; далі - Вільні Громадяни. Вони носять сірі персні, що вказують на статус, і зодягнені в чорне. Теж не великі-цабе, але вже набагато значніші, ніж ви. Якщо пощастить, дехто з вас може стати Вільним Громадянином [39].

Автор описує кастову класифікацію населення Омеги за допомогою стилістичних неологізмів - the Resident та the Free Citizen, тобто надає словам, які вже існують в англійській мові нового значення. Перекладач передав ці поняття українською мовою за допомогою калькування з використанням граматичної трансформації - заміни однини іменників множиною: Мешканці та Вільні Громадяни відповідно.

9-й: «Next are the Privileged Classes, all distinguished by various recognition symbols according to rank--such as the golden earrings, for example, of the Hadji class. Eventually you'll learn all the marks and prerogatives of the various ranks and degrees. I might also mention the priests. Even though they're not of Privileged rank, they're granted certain immunities and rights. Have I made myself clear?» [40]

Над ними стоять Привілейовані, різні верстви, які можна розпізнати за різноманітними символами, - приміром Гаджі носять золоту сережку. Мало-помалу ви довідаєтесь про всі символи і права окремих суспільних верств і прошарків. Мабуть, слід ще згадати Священиків. Хоча вони й не належать до Привілейованих, їм надано деякі додаткові права й гарантовано недоторканість [39].

Далі у тексті ми зустрічаємо авторські неотворення the Privileged Classes та the Hadji. Назву вищого класу жителів перекладач передав шляхом калькування першого компоненту і вилучення другого - Привілейовані. Інший неологізм було транскрибовано відповідно до фонетичних та графічних традицій української мови - Гаджі.

10-й: «Tetrahyde is the name of the city you're in. It's the largest city on Omega». He thought for a moment. «In fact, it's the only city on Omega» [40].

Тетрагід - назва міста, в якому ви перебуваєте,- найбільшого міста на Омезі. - На мить він замислився. - По правді, це єдине місто на планеті [39].

Тут авторовим неотворенням є назва єдиного міста на планеті - Tetrahyde. Етимологію цього слова можна простежити, розділивши його на компоненти: Tetra з грецької мови означає чотири, hyde - у розмовній англійській мові позначає зло (від Jekyll and Hyde). Перекладач транскодував цю назву українською мовою як Тетрагід, застосувавши одночасно транскрипцію та транслітерацію. Хоча такий варіант не відображає етимологію слова, він передає незвичність і фантастичність міста порівняно з земними населеними пунктами.

11-й: «How should I know?» the Quaestor said, scowling. «I suppose it's one of those old Earth names the skrenners are always coming up with. Anyhow, just watch your step when you enter it» [40].

Звідки мені знати? - визвірився Квестор. - Гадаю, це одна із старих земних назв, що їх вишукують скренери. Хай там як, зважуйте кожен свій крок, коли підете в місто [39].

У цьому фрагменті тексту варто звернути увагу на неологізм the skrenners. Цим терміном позначають істот, які виникли шляхом мутації й отримали здібності бачити майбутнє та минуле людей. Ймовірно письменник утворив це слово від англійського іменника screener, який має значення сортувальник або сканер. Перекладач відтворив це поняття українською мовою шляхом транскрибування - скренери.

12-й: MIND READING! FULL STAFF OF SKRENNING MUTANTS! YOUR PAST ON EARTH REVEALED! [40]

«ЧИТАННЯ ДУМОК! ПОВНИЙ ШТАТ СКРЕНУЮЧИХ МУТАНТІВ! ВАШЕ ЗЕМНЕ МИНУЛЕ ЯК НА ДОЛОНІ!» [39]

Активний дієприслівник skrenning, якого не існує в англійській мові і який був утворений по аналогії з іменником screener. Тому перекладач, ймовірно ґрунтуючись на існуванні дієслова to screen, створив в українській мові шляхом транскрипції та граматичної адаптації відповідних - скренуючі. Варто відзначити, що хоча в українській літературній мові активні дієприкметники застосовуються доволі рідко, у даному випадку такий спосіб перекладу можна вважати виправданим, тому що варіант ті, що скренують був би занадто громіздким у синтаксичному плані.

13-й: «Landing Day!» the shopkeeper said. «The day the prison ship landed. Get back to your barracks, you idiot!» [40]