Мовностилістичний рівень державного телебачення (на прикладі програми "Новини" на "51 каналі")

Важливий напрямок діяльності обласної ради сьогодення -- підтримка розвитку місцевого самоврядування в Дніпропетровській області.

На сьогоднішній день Дніпропетровськ є одним з найбільш забруднених міст України і навіть Європи (ефір від 25.03.2012).

Сьогодні Дніпропетровськ є одним з найбільш забруднених міст України і навіть Європи.

На сьогоднішній день продукція ТМ «Таврія» реалізується в Україні і поставляється на експорт в інші країни світу (ефір від 27.03.2012).

На сьогодні продукція ТМ «Таврія» реалізується в Україні і поставляється на експорт в інші країни світу.

На сьогоднішній день проблема екології здвигнута з мертвої точки (ефір від 10.03.2012).

Проблема екології тепер здвигнута з мертвої точки

? Сьогоднішній день і на сьогоднішній день треба замінити словоформами сьогодні і на сьогодні, коли йдеться про час між учорашнім і завтрашнім днем, і словами тепер, зараз, сьогодення, сучасність, коли висловлюємося про теперішній час, сучасний період [13].

Жителям Львову сподобалася ініціатива дніпропетровців провести такий фестиваль у своєму місті (ефір від 14.03.2012).

Жителям Львова сподобалася ініціатива дніпропетровців провести такий фестиваль у своєму місті.

Маршрут тролейбусу «Б» скоро можуть змінити (ефір від 20.03.2012).

Маршрут тролейбуса «Б» скоро можуть змінити.

Сьогодні лікарні на ремонт не вистачає близько мільйону гривень (ефір від 5.04.2012).

Сьогодні лікарні на ремонт не вистачає близько мільйона гривень

Змагання з великого теніса -- це яскраве видовище (ефір від 29.03.2012).

Змагання з великого тенісу -- це яскраве видовище.

Для аналіза реального стану економіки у державі було запрошено іноземних експертів (ефір від 22.03.2012).

Для аналізу реального стану економіки у державі було запрошено іноземних експертів.

? Іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини, що означають: назви населених пунктів, грошових знаків, машин та інші мають закінчення -а, -я. Іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини, що означають: назви ігор і танців, терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси та інші мають закінчення -у,-ю [14, c. 23].

Близько п'яти десяти жителів вулиці Кедріна підписали жалобу на роботу місцевого ЖЕКу (ефір від 24.03.2012).

Близько п'ятдесяти жителів вулиці Кедріна підписали жалобу на роботу місцевого ЖЕКу.

Сороками п'ятьма роками раніше, коли майбутня акторка ще тільки мріяла про сценічну кар'єру, її близькі дівчинки вже помічали її талант (ефір від13.04.2012).

Сорока п'ятьома роками раніше, коли майбутня акторка ще тільки мріяла про сценічну кар'єру, близькі дівчинки вже помічали її талант.

? Для правильного використання числівників, треба знати типи, за якими вони відмінюються [14, c. 30].

Висновки до розділу

Зробивши аналіз найтиповіших нормативів, яких припускаються ведучі «51 каналу», можна зробити висновок про мовностилістичний рівень державного телебачення. На жаль, він не дуже високий.

Найбільше помилок роблять ведучі у синтаксисі української мови, не розуміють різницю між усним та письмовим стилями мовлення. Також журналісти досить часто не правильно розставляють акценти в українських словах, невмотивовано використовують запозичену лексику

ВИСНОВКИ

Ми дослідили мовностилістичний рівень програми «Новини» на «51 каналі», виявили специфіку мовлення тележурналістів та помилки, яких припускаються ведучі. Проаналізувавши результати, ми дійшли певних висновків. На жаль, рівень мовної культури в сучасних українських засобах масової інформації є досить низьким.

Великої кількості помилок припускаються люди, які за своїм покликанням мають б бути взірцем української літературної мови. Ненормативне слововживання, яке можна почути від телеведучих, поступово переходить у побутову лексику населення. Як наслідок відбувається спотворення української мови.

У процесі дослідження ми виконали поставлені завдання та з'ясували мовностилістичні особливості регіонального телебачення на прикладі програми «Новини» на «51 каналі». З екранів телевізорів в основному можна почути такі типи помилок: акцентуаційні, синтаксичні, нехтування особливостями синтаксису усного тексту та надмірне використання запозичених слів. Ми пояснили не правильне використання вищезгаданих помилок, посилаючись на відомі робити мовознавців.

Дивлячись протягом певного часу інформаційну програму «Новини», можна було помітити такі закономірності у мовлені ведучих: вони досить погано орієнтуються у правилах орфоепії, використовують складні синтаксичні конструкції, наявність яких недоречна в усному мовленні, вживають слова з російської й інших іноземних мов замість того, щоб знайти українські відповідники. Звідси я виникають вищезазначені недосконалості у мовленні телеведучих. Усі ці помилки обумовлюються не розумінням лексичних та граматичних засобів української й російської мов, сліпим перенесенням в українську мову невластивих для неї слів і висловів. Також причиною низького рівня мовної культури працівників державного телебачення є недостатній словниковий запас людей, які поза роботою розмовляють на російській мові. Однак і ті журналісти, які вважають українську мову рідною, досить часто припускаються різних помилок через вплив російськомовного середовища. Тележурналістам при підборі лексичних, граматичних, синтаксичних чи інших конструкцій не варто сподіватися лише на власні уподобання.

Отже, телебачення є одним з найпопулярніших ЗМІ. Ведучі телеканалів, а особливо якщо йде мова про працівників державного телебачення, повинні покращувати свої знання з рідної мови, адже на них дивиться та наслідує вся Україна. Державні телеканали потребують кваліфікованих кадрів, які б контролювали мову програм, виправляючи ведучих, репортерів та журналістів. Нажаль, у ЗМІ високоосвічених людей, які б захищали свідомість глядача і дбали про розвиток культури української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Нагорняк М.В. Типологія мовних помилок ведучих інформаційних програм / М.В. Нагорняк // Наукові записки Інституту журналістики, 2006. -- № 6. -- С. 69-75.

2. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник 2-ге вид., стереотип. -- К.: Либідь, 2001. -- 240 с.

3. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. -- К.: Вища шк., 2003. -- 462 с.

4. Гінзбург М. Щодо синтаксичних помилок у нормативних документах: практичні висновки з рекомендацій мовознавців / М. Гінзбург // Стандартизація, сертифікація, якість, 2009. -- № 2. -- С. 22-30

5. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: навч. посібник. --К. : Центр навчальної літератури, 2004. -- 216 с.

6. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. -- Львів, 1990. -- С. 117.

7. Капелюшний А. Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті [текст] // Телевізійна й радіожурналістика. -- Львів, -- 2002.

8. Синявський О.Н. Норми української літературної мови: Підручник. -- Львів. : Українське видавництво, 1941. -- 363 с.

9. Орфоепічний словник. Укладач Погребний М.І. -- К.: Радянська школа, 1984. -- 629 с.

10. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. -- К. : Либідь, 1993. -- 248 с

11.Волощак М. Довідник з українського слововживання (за матеріалами засобів масової інформації) - К.: Просвіта, 2003. - 158 с.

12. Культура мови на щодень / Н.Я. Дзюбишина-Мельник, Н.С. Дужик, С.Я. Єрмоленко та ін. -- К.: Довіра, 2000.-- 169 с.-- (Б-ка сер. «Словники України»).

13. Вихованець І.Р. Про культуру української мови [Текст] / І. Вихованець // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах -- 2011 - №4. -- С. 114

14. Коцюбинська Н.М., Коцюбинська А.І. Українська мова: Фонетика. Лесика. Будова слова. Словотвір. Морфологія. Синтаксис. -- Х.: Країна мрії тм, 2002. -- 72 с.

15. Сімонок В.П. Мовна картина світу: Взаємодія мов. -- X., 1998.

16. Дніпропетровський державний [Електронний ресурс]: Державний комі-тет телебачення та радіомовлення України -- Текстові та відео дані. -- Дн .: Web студия WebPR, 2005. -- Режим доступу: http://dodtrk.com.ua/

Размещено на Allbest.ru