Збагачення англійського словника іншомовними запозиченнями

Залишки латинського castrum „укріплений табір” спостерігаються в географічних назвах Chester, Gloucester, Lancaster тощо.

Другий прошарок латинських запозичень пов'язаний з введенням на островах християнства у VII ст. і поширенням латинської граматики. Ці слова важко відрізнити від подальших латинських запозичень через французьку мову після норманського завоювання в XI ст., проте уже у британсько-латинському словнику 925 p. знаходимо такі слова, як advent, aggregate, altar, candle, pastor, scribe. Поряд з культовими запозиченнями до англосаксонської мови надійшли такі рослинні назви, як laurel, lily, palm, pine.

До другого періоду відносять назви будівельних матеріалів - marble, mica, tile, bitumen, chalk, basalt; тканин - linen; одягу - mantle.

Частина латинських запозичень другого прошарку не цілком з'ясована. Окремі з наведених слів християнського культу вживаються в одному із найстаріших словників - Ерфуртському глосарії (Elfurt Glossary), датованому 700р. Так, слово candle означало одну з культових речей, обов'язкових для виконання церковної літургії. Щодо слова cross, яке більшість підручників відносить до цього періоду, слід сказати, що в англосаксонській лексиці воно не зустрічається, і лише наприкінці X ст. слово згадується у „Записах подарунків єпископа Ательвальда” як Normannes cros. У діалектах Нортумбрії і Шотландії воно зустрічається раніше і навіть входить до складу топонімів, наприклад: Corserig, Corstorphine та ін.; форма cors(e) застосовувалась, занесена вікінгами і у англосаксонській мові до норманського завоювання 1066 р. вживалася лише діалектно.

З XI ст. почалося тривале і постійне запозичення лексики через французьку мову.

В XV - XVI ст. продовжувався „третій період” латинських запозичень, що почався у мові XIV - XV ст.

Латинські слова, запозичені в цей час в англійську мову, відносяться до медицини, фізики, механіки, біології, мистецтва, літератури, суду, законодавства, релігії тощо.

Значна кількість латинських слів була запозичена без орфографічних змін: alibi, animal, errata, formula, folio, item, maximum, minimum, superior, та інші.

Численна група слів, запозичених з латинської мови, характеризуються частковими змінами в орфографії, які полягали в скороченні слова за рахунок:

а) відкидання суфіксів;

б) відкидання відмінкових закінчень (флексій).

Прикладами таких слів можуть бути:

а) consult (< лат. consult-вre),

expect (<лат. expect- вre);

б) exclusion (лат. exelusiфn-is (род.), -em (дав.)),

conjugation (лат. conjugation-is (род.), -em (дав.)) та інші.

Деякі латинські слова зазнали орфографічних змін, характер яких дає підстави вважати, що ці слова були запозичені з латинської мови через французьку:

лат. conspicu-us > сonspicuous;

лат. extern-us > external;

лат. celeri-tas > celerity тощо.

Слід відзначити, що в усіх випадках, тобто незалежно від того, безпосередньо з латинської мови чи через французьку було запозичене те чи інше слово в англійську мову в XV - XVI ст., корінь (основа) латинського слова залишається без змін:

лат. irrito, irritвre - англ. irritate;

лат. separвre - англ. separate;

а також collect, correct, permit, produce та багато інших.

Ця особливість має істотне значення для історії мови при вирішенні питання про час та епоху, коли було запозичене те чи інше латинське слово.

В XV - XVI ст., а також і пізніше, в XVI - XVII ст. деякі латинські слова були запозичені в англійську мову вдруге, бо ці ж самі латинські слова вже ввійшли до словникового складу англійської мови багато століть тому.

Так, запозичене з латинської мови в давньоанглійську слово episcopus (VII ст.) перетворилося в bishop, а повторне запозичення цього слова в XV ст. дало сучасне слово episcopal.

Аналогічно лат. discus дало сучасне слово dish (з давньоанглійської disk) та disc.

Прикладів таких етимологічних пар (дублетів) в англійській мові дуже багато:

sure - secure (з давньофр. seure та лат. secыrus);

ray - radius (з давньофр. rai та лат. radius);

vowel - vocal (з давньофр. vouet та лат. vфcвlis) і т.д.

В усіх випадках слово, що зазнало змін у складі кореня (основи), запозичене з французької мови в період XII - XIV ст., а слово, яке зберігає склад латинського кореня (основи), - запозичене в XV - XVI ст.

Щодо етимології, обидва слова кожної пари походять від латинського кореня: sure та secure, від лат. securum тощо.

При запозиченні іншомовних слів часто змінювалась належність їх до певного морфологічного класу частин мови. В таких випадках „запозичувався”, власне, корінь (основа) слова (іноді з префіксом), який вже в англійській мові вживався, як та чи інша частина мови.

Так, запозичене в XVI ст. латинське adeptus, дієприкметник минулого часу від ad (ipisci) (attain) (пор. рос. адепт), вже в 1553 р. зустрічається у вигляді дієслова to adept у формі “how could you have adepted such prerogative”.

Пізніше adept вживається як прикметник та іменник, які залишилися і в сучасній мові.

Подібним способом від латинського ad nihil був утворений прикметник adnichilitate (reduce to nothing): “such poore adnichilitate orphans”.

Від латинського invigilare (be watch) був утворений прикметник invigilate, як в сполученні to be invigilate (be watchful), а пізніше дієслово з тим же значенням: “to invigilate thus much for me”. [25,158]

Кількість таких прикладів дуже велика. Багато таких слів вийшли з ужитку в XVI - XVII ст., але ще більше залишилося в сучасній мові.

І через французьку мову, і безпосередньо із самого джерела за часи новітнього періоду до англійської мови надійшла значна кількість латинізмів, які зберігають не лише форму, а і правопис мертвої мови. Частину цих запозичень складають прислів'я, що не мають відповідних сталих словосполучень в англійській мові, а також висловів, які вживаються у скороченій формі. Так, у реченні It is also being seen as a quid pro quo for early implementation next spring of the 1980 Lisbon Agreement between Spain and Britain вислів quid pro quo „що і для чого” зберігає значення, набуваючи у цілому форми іменника (вжитий у реченні з артиклем). Інші вислови, що вживають у мові, складають частину таких запозичень скоріше із стилістичних міркувань, для надання ваги контексту чи виділення його частини; це такі сполучення, як ab ovo „усе походить із яйця”, ad hoc „для даного випадку”, alter ego „друге я”.

Частина широковживаних запозичень з латинської мови вживається у скороченому вигляді, наприклад: a.d. (anno domini) „нашої ери”, a.m. (ante meridiem) „до полудня”, cf. (confer) „порівняйте”, ib. (ibidem) „там же”, id. (idem) „той же”, ie (idest) „тобто”, ib (libra) „фунт”, op. cit (opus citatum) „цитований твір та інші.

Обсяг слів і виразів, що вживаються у безперекладній латинській формі, складає кількасот одиниць, причому їх вживання не обмежується лише англійською мовою.

В процесі збагачення словникового складу англійської мови іншомовними запозиченнями (головним чином латинського походження) значна роль належить видатним письменникам, суспільним діячам того часу.

Переважна частина грецької лексики, що вживається в сучасній англійській мові, надійшла через латинську, бо латинська мова у таких галузях спілкування, як літературна, музична, військова і інших, завдячувала грецькій.

Через латинську мову запозичені слова abyss, aloe, amphora, anchor, epoch, lotus, turn.

Грецька лексика носить різноманітний співвіднесений характер - від назв повсякденних речей, до наукових термінів. Традиційно майже всі науки називаються за допомогою грецьких лексичних елементів.

Частина грецьких запозичень надійшла до англійської мови через французьку з латинської, наприклад: academy, асе, agony, air, almond, anarchy, anatomy, angel, cherry тощо.

Французька мова також послужила посередником для невеликої групи запозичень безпосередньо з грецької мови. Це такі слова: acrobat, amalgam, analyse, aphorism, botany, climate.

Внаслідок тривалого процесу запозичень грецьких елементів в англійській мові з'явилися слова, що в грецькій мові не існували, наприклад: geochemistry, geochronology, geodesy, geography, geology, geometry, geomorphology, geophysics. Елементи подібного виду можуть, як правило, сполучуватися з морфемами, запозиченими з інших мов. Це такі морфеми, як auto, grapho, logos, photo та інші.

З грецької мови походить частина європейських власних імен, чоловічих - Alexander, Andrew, Basil, Cyrill та інші.

Грецькими за походженням є головні терміни мово- і літературознавства, наприклад: diphthong, grammar, metaphore, monophthong, seme.

Отже, латинські і грецькі запозичення відіграли важливу роль у збагаченні англійського словника.

2.4 Запозичення з скандинавських мов

Тривале перебування скандинавів у Англії не могло не позначитися на англійській мові. Впливу мови скандинавів на мову англійців сприяло насамперед те, що суспільний лад та рівень розвитку англійців і скандинавів був однаковим, а мова скандинавів за своєю граматичною будовою та словниковим складом споріднена з мовою англійців, була близькою та зрозумілою останнім. Крім того, зближенню обох мов сприяла відсутність єдиних мовних норм, закріплених письмом.

Скандинавський вплив найбільше помітний на півночі та на сході Англії (наприклад: сучасне York < скандинавське уо замість ео в Eoforwic, стара назва міста).

Основна відмінність між двома мовами полягала в особових та відмінкових закінченнях, в той час як корені слів були спільними. При взаємному спілкуванні скандинавів та англійців і ті, і другі розуміли основну частину слова - корінь, а закінчення, різні в обох мовах, були елементами, які ускладнювали взаєморозуміння. Тому вся увага була спрямована на сприйняття та розуміння основи слова, а закінчення в цей же час почали ослаблятися, редукуватися. Граматичні відношення між членами речення, які раніше передавалися за допомогою флексії, поступово почали виражатися іншими засобами: порядком слів, прийменниковими зворотами тощо. Проте було б помилковим вважати, що скандинавський вплив міг бути основною причиною переходу англійської мови до аналітичної будови. При схрещуванні давньоанглійської та скандинавської мов перша зберегла свій словниковий склад, поповнившись деякими запозиченими словами, зберегла свою граматичну будову, а вплив скандинавської мови лише сприяв розвитку тих тенденцій, які існували у мові давньоанглійського періоду задовго до скандинавського завоювання. Зокрема, ослаблення ролі закінчень спостерігалося ще в давньоанглійській мові, особливо на півночі країни.

Відмінності у морфологічному оформленні слів в обох мовах були незначні:

Скандинавські Давньоанглійські

dage d?g (day)

vindr wind (wind)

gуbr gуd (good)

fiskr fisk (fish)

sunr sunu (sun)

hiarta heorte (heart)

fara faran (to go)

falla feallan (to fall)

sitja sittan (to sit)

oxe, uxe oxa (ox)

egg жg (egg)

time time (time)

mфper mфdor (mother)

faper fжlеr (father)

Як видно з вищенаведених прикладів, близькість форм кореня сприяла закріпленню його у мові: так, сканд. та давньоангл. time при схрещуванні укріпили форму кореня tim-, а обидва закінчення злилися в ослаблену форму time, tyme, яка у мові середньоанглійського періоду перетворилася в time [ti:m? > ti:m > taim], що існує в сучасній формі time.

Аналогічні зміни відбулися і з іншими словами:

англійська мова запозичення орфографічний

давньоангл. sunu сканд. sunr	sune > sone > son
давньоангл. sweord сканд. sverp	sweard > sword
давньоангл. sittan сканд. sitja	sitten > sit
давньоангл. gifan сканд. gifa	given > give

Крім прискорення процесу редукції закінчень, скандинавський вплив позначився також на інших мовних явищах:

а) в північному діалекті під впливом мови скандинавів закріпилося закінчення -s у 3-й особі однини теперішнього часу дієслів та закінчення -and дієприкметника (binband) при закінченні -end, -ind в центральному та південному діалектах. Закінчення -s збереглося в сучасній мові (he takes, goes і т.д.) а закінчення дієприкметника -and пізніше перетворилося в -sng (суч. going, taking і т.д.);

б) особові займенники скандинавського походження (сканд. peim) замінили відповідні давньоанглійські займенники і закріпилися в англійській мові (суч. they, them, their). Крім цього, в англійській мові збереглося декілька самостійних та службових слів скандинавського походження: till, to and fro, though, ado (< at + do), both, same.

Скандинавський вплив найпомітніше відчувається у словниковому складі мови. Пам'ятки давньоанглійського періоду відображають лише частину запозичень, які значно повніше представлені у пам'ятках середньоанглійського періоду.

Лексичні запозичення мали різноманітний характер:

1. Географічні назви:

сканд. byr (a village) > by в Derby, Rugby, Grimsby;

сканд. thorp (a village) > thorp в Althorp, Linthorp;

сканд. veiti (clearing) > thwait (e) в Applethwait, Satterthwait, Crossthwaite.

В географічних назвах зустрічається також багато інших елементів, які походять від скандинавських запозичень, як

- beck в Lauterbeck (давньоісл. bekkr - „струмок”, нім. Bach, герм, bakir);

- dale в Liddesdale, Kendal (давньоісл. dalr - „долина”, нім. Таl, рос. долина);

- gate в Canongate (давньоісл. gata - „дорога”, нім. Gasse, герм. gatwфn).

Аналогічні утворення існують від багатьох інших слів. Загальна кількість географічних назв з скандинавськими елементами становить більше тисячі слів.

2. Військово-морська термінологія: barda, cnearr (ship), scegp (vessel), lip (fleet), sagpmann (pirate), більшість з яких не збереглися в сучасній мові.

3. Судові та законодавчі терміни: lagu, lage (law), ntlag (outlaw), mal (action of low), husting (assembly) та інші, а також декілька перекладів-кальок, як hвmsфcn (attacking the enemy in his house), landcзap (land tar) тощо.

4. Суспільно-побутова лексика:

а) іменники - crook, dirt, egg, fellow;

б) прикметники - awkward, flat, ill;

в) дієслова - bait, call, cast.

Кількість запозичень цієї групи становить понад 500 слів. Деякі слова збереглися в сучасній мові у формі більш близькій до скандинавського слова:

sister (сканд. syster, д.а. sweoster)

boon (сканд. bфn, д.а. bзn)

loan (сканд. lвn, д.а. l?n).

Деякі слова скандинавського походження, які широко вживалися в давньоанглійській мові, в сучасній мові вживаються дуже рідко, а деякі зустрічаються лише в північних діалектах: kirk (church), garth (yard).

Багато слів, які в IX - XI ст. мали близьке значення в обох мовах, диференціювалися в сучасній мові:

суч. слово з давньоангл. мови суч. слово з сканд. мов

• no nay
• from fro
• whole hale

В сучасній мові існує певна кількість запозичених слів, які об'єднуються наявністю в їх складі сполучення sk, k (так звані „sk-words").

Процес палаталізації сполучення se [sk > sk' > s], який відбувався y давньоанглійській мові, не торкнувся скандинавських слів, які мали в своєму складі сполучення sk, що знаходилось перед голосними переднього ряду. Тому поряд з словами типу ship (з д.а. scipu) в сучасній мові збереглися скандинавські sky, skin, skill, scare, scrape, також keg, kettle, kirk та деякі інші.

Деякі з цих слів утворюють етимологічні пари слів - так звані дублети (doublets):

слово з давньоангл. мови слово з сканд. мов

shabby scabby

share scar

shriek screech та інші.

Вплив скандинавської мови відчувається у середньоанглійській та частково у сучасній літературі. Так, у першому рядку балади про Робін Гуда зустрічаємо: “Lythe and Listin, gentilmen”, де lythe, синонім для listen,- слово скандинавського походження. В цій же баладі Шеріф Нотінгемський звертається до Малого Джона з словами “Say me now, whight young man, whate is now thy name”, де слово whight (сильний, сміливий) також скандинавського походження (з wight - „сміливий”). Вальтер Скотт та Берне вживали слово waur (сканд.) замість worse тощо. [27,151],[9,15]

Деяка кількість слів скандинавського походження зустрічається у пам'ятках середньоанглійського періоду, хоча є підстави вважати, що вони запозичені значно раніше:

take (д.ісл. taka),

sister (д.ісл. systir при д.англ. sweostor),

get (д.ісл. geta - д.англ. gietan),

birth (д.ісл. byrp при д.англ. gebyrde) та деякі інші.

Наприкінці VIII ст. за свідченням „Англосаксонської хроніки” почалися напади вікінгів на Британські острови. Войовничі чужоземці спочатку висаджувалися на східне узбережжя. Набіги продовжувалися майже століття. У 876 р. було укладене перемир'я, за яким скандинави отримали у своє володіння частину північно-східного узбережжя Англії, що набуло назви Danelagh „Країна датського права”.

Частина лексики англосаксів і датчан мала спільне походження: приблизно половина запозичених слів існувала в обох мовах, внаслідок чого розвинулась полісемія цієї лексики. Однак серед запозичених слів багато і таких, що витіснили навіть побутову англосаксонську лексику. Скандинавські запозичення - це, головним чином, побутові найменування, серед яких розрізняються:

- іменники: anger, axle, bag, booth;

- дієслова: awe, blend, call, cast;

- прикметники: big, cosy flat, ill.

Датська мова - це єдина мова, з якої запозичені займенники - both, they, them, their.

Серед власних назв у сучасній англійській мові маємо складні іменники, другим елементом яких є -by, наприклад: Applaby, Derby, Ashby, Whitby. Скандинавськими є такі назви, як Thursday, viking, valkyria.

Частина скандинавських запозичень перейшла до англійської мови через французьку, наприклад: baggage, barbed, bet, boast. Спільність фонетичного складу окремих морфем дає змогу стверджувати, що ці слова - скандинавського походження. Так, численні лексеми з початковими сполученнями літер -sk перед голосними е та і вважаються скандинавськими за походженням, тоді як власні слова під впливом французької вимови змінили це сполучення на ch.

Через свою генетичну спорідненість запозичення із скандинавських мов утворювали синонімічні пари. Простіші за структурою скандинавські слова інколи витісняли англосаксонські. Так, скандинавське taka витіснило давньоанглійське niman „брати”; ill почало вживатися замість синонімічного йому evil, die витіснило два дієслова - steruen і swelten, із яких swelten зникло зовсім, a steruen (сучасне starve) набуло вузького значення „умирати з голоду”. Подібним чином замість англійського hebben „піднімати” почало вживатися скандинавське дієслово liften, а замість wunen „жити” - dweilen (суч. dwell).

Скандинавські завоювання вплинули і на ряд слів, що були близькі за значенням до відповідних слів мови завойовників. Існує припущення, що без скандинавського впливу у відповідності з фонетичними змінами минулого в англійській мові нині існували б форми swester (давньоангл. sweoster), а не sister, яке набуло такої форми під впливом скандинавського syster; egg мало б форму еу, weak - woke тощо.

Отже, запозичення з скандинавських мов у значній мірі сприяли збагаченню словникового складу англійської мови.

2.5 Запозичення з романських мов. Норманське завоювання

Битва при Гастінгсі, що сталася 1066 p., була наслідком подій, які розвивалися майже століття. Контакти між двома країнами сприяли частковому взаємопроникненню слів, проте масове запозичення романської лексики почалося після норманського завоювання.

Якщо до норманського нападу англійська мова мала просту форму суспільного спілкування, то після 1066 р. її офіційна і особлива законодавча роль поступилася перед нормано-французькою.

Записи, що стосуються подій XI - XII ст. в Англії, свідчать про нечітку роль обох мов того періоду, а дослідники нашого часу висунули ряд теорій, щоб пояснити суперництво англійської, нормано-французької і латинської мов. Нормани не могли насадити свою мову у сільських поселеннях Англії, але двір короля, релігійні центри і великі садиби навколо укріплених фортець зазнали впливу норманської мови. Впливала вона і на монастирські поселення, хоча писемною мовою і мовою літургії у них була латинська. Після 1080 р. офіційні документи перестали писатися англійською мовою, а інші папери велися латинською. Англо-французький рицарський роман вказує на відсутність впливу запозичень з романських мов на англійську мову, але він з часом перестав існувати. Сільське населення і надалі розмовляло англійською мовою.

У середині XII ст. установився певний баланс трьох мов. Латинська мова вживалась для офіційних записів, у вчених працях з історії і теології, в літургії церкви. Французька мова частково занепала, але ще була мовою королівського оточення і аристократії. Англійська мова, як мова повсякденного вжитку, не вживалася у писемній формі, за винятком молитов і проповідей. Баланс трьох мов було порушено після завоювання Нормандії Філіпом II у 1204 p., яке ізолювало норманських урядовців в Англії. Тимчасовою перешкодою до відродження англійської мови було правління Генріха III у 1216 - 1272 роки, який переселив французів із своїх володінь на півдні Франції і призначив їх на керівні посади. Однак англійські барони не скорилися і примусили його прийняти Оксфордські правила, за якими король втрачав виключне право на володіння землями і вислав своїх поплічників до Франції. Це був перший документ, що офіційно з'явився англійською мовою за півтора століття. Однак французька мова продовжувала вважатися державною мовою Англії аж до 1262 року, коли Едуард III ухвалив закон, за яким судові та державні справи розглядались і вирішувались англійською мовою.

Головна лінгвістична ознака великої кількості запозичень цього періоду полягає у тому, що це була латинська за походженням лексика.

Перший прошарок цієї лексики спостерігається у галузі військової справи. У XII - XV ст. з'явились такі слова, як accompany, advance, adventure, aggress та інші. Ступінь засвоєння цих слів був різний, проте у більшості з них наголос перейшов на перший склад, що свідчить про їх засвоєння в англійському середовищі.

Серед юридичних термінів бачимо такі, як administer, arrest, bail.

Поряд з професійною лексикою проникали і загальновживані слова, такі як act, baron, chamber.

У побутовій лексиці засвоїлись переважно слова, що не потребували переносу наголосу. Проте вимова голосних змінилася у більшості з цих слів, таких як aid, aim, bay, beast, pail, sum. Окремі з цих слів довго конкурували із власне англійськими словами.

Завойовники принесли з собою деякі назви рослин і дерев, наприклад, cabbage, cauliflower, cucumber та інші.

Вплив норманської лексики був настільки сильним, що зміни з'явилися навіть у термінах спорідненості, наприклад niece, nephew, matron, uncle, aunt.

Отже, нормано-французькі запозичення - це слова переважно французького походження, які набули вжитку у галузі управління і військової справи, релігії і юриспруденції, придворного етикету і кулінарії, одягу і туалету.

Ці запозичення були настільки багатобічні, що викликали зміну семантичної структури словника англійської мови і утворення нових термінологічних сфер. Утворились і з часом розвинулись нові синонімічні ряди.

Масове запозичення французьких слів почалося через два століття після завоювання. Між власномовною і французькою лексикою склалися усталені стосунки. Французьке слово запозичувалося, як правило, в одній із його форм, а процес засвоєння зводився до внесення цього слова у даній формі до відповідного парадигматичного ряду. Запозичення багатоскладових слів супроводжувалося явищами спрощення або морфологічного перерозкладу. У запозичених лексемах наголос відрізнявся від англійського, чергування наголосу взагалі було відсутнє і фонетичні зміни врешті закінчувались таким співвідношенням чергових звуків, яке властиве англійській мові.

Проте запозичена лексика частково зберегла і свої особливості. Так, дієслова accord, amend, bill, change, continue, decline, які мали як перехідне, так і неперехідне значення у французькій мові, зберегли їх і в англійській.

Запозичення цього часу традиційно поділяються на дві групи. До першої групи відносяться слова, які передають поняття, що раніше у словнику англійської мови не існували. Це слова здебільше моносемантичні, що мали чітку предметну віднесеність та виражали поняття, пов'язані з культурним світом романського середньовіччя. Франція на той час займала провідне місце серед країн Західної Європи у сфері державного і культурного життя, а також і в інших європейських мовах, утворюючи своєрідний прошарок інтернаціональної лексики.

Лексика першої групи запозичень розширювала словник англійської мови: за її рахунок значно поповнився продуктивний словотвір.

До другої групи французьких запозичень відносяться слова, що відбивали поняття, спільні для обох мов. Вони, проте, могли мати і національні семантичні відтінки, яких другій мові бракувало. Цим вони викликали зміни у семантичних стосунках англійської лексики, доповнюючи існуючі семантичні групи. У цьому полягає наслідок двомовності, що встановилася в Англії після норманського завоювання.

У додаток до великої кількості слів, що надійшла до англійської мови із латинської через французьку, зустрічаємось із такими, що не змінили своєї форми, наприклад: alibi, animal, apparatus тощо. Окремі з них зберегли навіть власну форму множини, наприклад: nucleus - nuclei, datum - data, crisis - crises.

Отже, більше половини складу лексики сучасної англійської мови - романського походження. Процес запозичення майже припинився, якщо не зазначати такі випадки французьких запозичень, як contour, collage. Нині, навпаки спостерігається широке запозичення англійських слів і виразів французькою мовою.

2.6 Запозичення з інших германських мов

Запозичення з інших германських мов є вагомим внеском до англійської лексики. Якщо запозичення новітнього часу з німецької мови порівняно незначні, то надходження із давньоверхньонімецької і тевтонської мов - досить численні.

Через французьку мову запозичена така тевтонська лексика: attach, banner, boulevard. Серед наведеної лексики, що пройшла складний шлях розвитку, маємо слова, як військові, так і звичайні побутові, які входять до сфери повсякденного вжитку в сучасній англійській мові.

Через інші європейські мови (переважно італійську) до англійської мови надійшли такі тевтонські слова, як flotilla, gabardine, picador, ranch, stampede.

Існують запозичення із давньоверхньонімецької мови, що сформувалася у VIII - XI ст. Перші писемні пам'ятки цієї мови подані глосами до латинських текстів, хоча уже в цей час діалект саксів на півночі сучасної Німеччини мав власну писемність. Це такі запозичення, як arrange, await, bacon, furnish, gallant.

Через інші європейські мови з давньонімецької запозичені слова abandon, install, sturgeon, guerilla, rapier, ballot, gala.

Із сучасних німецьких запозичень слід згадати назви мінералів: bismuth, cobalt, gneiss, nickel, quartz, zinc. Дві світові війни дали запозичення таких слів, як hurrah, strafe, blitz (від Blitzkrieg), ersatz, tellermine „дискова міна”, U-boat „підводний човен” (перша літера - скорочення від Unsterseeboot). У галузі психології запозичені слова angst „боязнь, турбота”, shadenfreude „задоволення від неприємностей інших людей”, проте в англійській мові ці слова відчуваються, як іншомовні.

Інший тип запозичень із сучасної німецької мови - це слова-кальки (loan-translations).

Саме англійське слово loan-word - це переклад німецького Lehnwort. Подібним чином утворено сучасні англійські слова і вирази power-politics від Machtpolitik, inferiority complex від Minderlertigkeits-komplex, wishful thinking від Wunshdenken.

З шведської мови запозичені слова orienteering (від шведського orienteering) „пересування по місцевості за допомогою карти і компаса”, motocross, moped.

Відтак, запозичення із германських мов є значним внеском до словникового запасу англійської мови.

2.7 Запозичення з італійської та іспанської мов

Економічні і політичні зв'язки Англії і Італії починають розвиватися з XIV століття. Англійська економіка була пов'язана з італійською мануфактурою, яка не могла б існувати без англійської шерсті. Підготовка до столітньої війни була проведена Едуардом III за кошти флорентійських банкірів. Ці економічні і політичні зв'язки знайшли віддзеркалення в словниковому складі англійської мови, яка починаючи з XIV століття запозичувала італійські слова, які стосувалися торгівлі, мануфактури і військової сфери.

Але найбільш відчутним був вплив італійської мови на англійську в добу Відродження. Знайомство з італійською літературою цього періоду, подорожі в Італію, вивчення її мистецтва, скульптури і архітектури, захоплення італійською музикою та й Італією загалом, все це стало вагомим внеском в ряді запозичень з італійської мови.

Слід зазначити, що в зв'язку з широким поширенням італійських запозичень в європейських мовах, деякі італійські слова були запозичені англійською мовою завдяки мовам-посередникам. Наприклад barouche (італійське слово baroccio - барокко); cohl-rabi (італ. cavolirape - кольрабі) запозичені з німецької мови. Більшість італійських слів до XVI століття було запозичено через французьку мову, і лише з XVI століття з'являються запозичення безпосередньо з італійської сфери.

Найдавніші (XIV - XV ст.) запозичення відносяться до торгівлі і військової сфери. Так з області торгівлі і фінансів були запозичені слова: ducat, million, lombard. З області військової сфери і мореплавства: alarm (тривога), brigand (бандит), bark (барка).

В XVI столітті економічні зв'язки з Італією викликали нові запозичення: carat (карат), traffic (рух транспорту), porcelain (фарфор).

Та все ж найбільша кількість запозичених слів з італійської мови у сфері мистецтва (література, живопис, музика, архітектура). Наприклад: sonnet, stanza, motto.

Існують також інші запозичення, які відносяться до цього періоду: bandit, biretta, mustachio, cavalcade, gondola.

В XVIII столітті зростає кількість запозичень, які відносяться до суспільного життя, торгівлі, а також до мистецтва, музики, наприклад: manifesto, intrigue, bulletin, risk.

В XVIII столітті захоплення італійською музичною культурою викликало новий приплив музичних термінів з італійської мови. В цей період
з'явились такі слова як soprano, falsetto, viola, mandolin. З сфери інших видів мистецтва були запозичені такі слова: picturesque, costume, terracotta.

В XIX столітті були запозичені деякі слова, які відображали політичну боротьбу в Італії. Наприклад: carbonary, camorra. Збільшувалась група запозичень, пов'язаних з наукою, однак найбільша кількість запозичень, як і в двох попередніх століттях, стосується області музики і мистецтва. Прикладом можуть стати наступні слова: sonatina, cavatina, legato.

До запозичень XX століття можна віднести: autostrada, duce, fascist. Слово fascist пов'язане з латинським словом fasces - назва емблеми діючої влади в Стародавньому Римі (пучок березових галузок, з встромленою всередині сокирою).

Варто відзначити, що в англійській мові, як і в інших європейських мовах, вживаються деякі італійські фразеологічні одиниці, sotto voce (пошепки, впівголоса), traditori та інші.

Як і запозичення з італійської мови, іспанські запозичення почали з'являтись в англійській мові з XVI століття. Історичні події, які викликали прилив запозичень, пов'язані з великими географічними відкриттями кінця XV - початку XVI століття. Розвиток торгівлі, який був наслідком відкриття Америки (1492) і відкриття морського шляху в Індію (1492) і крім цього колонізація Південної і Північної Америки іспанцями та подальше співробітництво Англії і Іспанії стали рушійними силами для запозичення цілого ряду іспанських слів, і також слів тих країн, які потерпали від колонізації. Найперші запозичення, пов'язані з іспанською мовою, потрапили до складу англійської лексики ще до XIX століття через французьку мову. Існують серед них і слова арабського походження, які відображають торговельні відносини з Сходом і вплив східної культури, наприклад cotton, zenith. В XV столітті було запозичено ще декілька слів: lemon, tare - безпосередньо з іспанської мови.

В XVI столітті тісні економічні і політичні зв'язки з одного боку між Іспанією і Англією, а з іншого боку між Іспанією і Францією сприяли проникненню ряду слів як з іспанської в англійську мову, так і через французьку мову.

В першій половині XVI століття завдяки династичним зв'язкам між Іспанією і Англією в країні проживало чимало іспанців, від яких англійці засвоїли деякі слова, які мали відношення до іспанського побуту і торгівлі. Воєнний конфлікт між двома країнами в кінці XVI століття також залишив свої відбитки в англійській лексиці.

З іспанських запозичень цього періоду можна, як приклад, вказати на такі слова: infanta, don, hidalgo.

Найбільш відомими словами, запозиченими в XVII столітті є наступні: cargo, guitar, castanet та інші.

Серед запозичень XVIII століття можна відмітити назви іспанських танців, ігор і страв, елементи одягу, загальнополітичні терміни. Наприклад: quadrille, bolero, picador та інші.

Більшість запозичень з іспанської мови в XIX столітті спостерігалося в Південній і Північній Америці. Частина цих слів ввійшла до складу англійської мови через американську літературу. З цих слів можна пригадати: guerilla (корінь німецького походження: werrawar), cigarette, lasso, mustang.

Отже, як видно з вищенаведених прикладів, більшість запозичень з іспанської мови зберігають свій вигляд, і зазвичай використовуються в англійській мові в стилістичних цілях, найчастіше для надання „місцевого колориту” розповіді. Серед іспанських слів, які ввійшли до складу англійської мови і не сприймаються, як варваризми, можна відзначити наступні слова: cotton, zenith, renegade.

Існують також іспанські слова, які англійська мова запозичила
недавно; такі як: dinero, macho, amigo та інші.

2.8 Запозичення з російської мови. Українсько-англійські лексичні відповідності

В англійській мові, як і в інших германських мовах, ще в найдавніші часи зустрічались слова, які мали спільні корені з словами слов'янських мов і очевидно були запозичені з діалектів слов'янських племен в XII столітті. Це такі слова, як: мед, молоко, конопля, плуг та інші, в давньоанглійській: meodu, в сучасній англійській mead; в давньоанглійській henap, в сучасній англійській: hemp; в давньоанглійській: meolk, в сучасній англійській: milk; в давньоанглійській: ploz, в сучасній англійській мові: plough.

До ранніх запозичень з російської мови відноситься слово sable (соболь). В період XII - XIII століть, як відомо, хутро соболя було продуктом обміну, виконуючи функцію грошової одиниці. В англійських словниках це слово було зафіксовано вже в XIV столітті, до того ж окрім значення іменника „соболь”, воно подається також в значенні прикметника „чорний”.

Більшість російських запозичень з'являються в англійській мові аж в XVI столітті, після встановлення більш регулярних економічних і політичних зв'язків між Росією і Англією.

В той період в англійську мову проникали слова, які позначали назви предметів торгівлі, назви правителів, установ, назви предметів побуту і географічні назви.

В цей період запозичені такі російські слова, як beluga, starlet, rouble, pood, czar.

Проникають в англійську мову також деякі спеціальні терміни. Наприклад: siberite (особливий вигляд рубіну), uralite (азбестовий сланець). Більшість цих слів ввійшли до складу англійської мови і використовуються англійськими письменниками.

В XIX столітті в зв'язку із зростанням народно-демократичного визвольного руху в Росії в англійській мові з'являються слова, які відображають цей загальнополітичний рух. Наприклад, Decembrist - декабрист, nihilist - нігіліст, intelligentsia. Звичайно, корені таких слів, як nihilist, Decembrist, intelligentsia - латинські. Проте ці слова є запозиченням з російської мови, оскільки вони виникли в Росії в зв'язку з певними явищами російської дійсності, і як такі проникли в інші мови. Окрім вищезгаданих слів в період XVIII - XIX століть, в англійську мову проникли й інші російські слова. Більшість цих слів, наприклад ispravnik, miroed, obrok та інші, на даний час є історичними термінами в російській мові, а в англійській зустрічаються лише при історичних описах чи в історичних романах. Російські запозичення, які проникли до словникового складу англійської мови, як і інші запозичення, видозмінюються в своєму звуковому вигляді і граматичній структурі, підкоряючись внутрішнім законам розвитку англійської мови. Це добре можна простежити на прикладі таких слів, як kopeck, knout (вимовляється, як naut), starlet, які змінили свій звуковий вигляд у відповідності до правил англійської вимови. Множина іменників у більшості запозичених слів оформлена в англійській мові за граматичними нормами англійської мови - steppes, sables і т.д.

Більшість запозичених слів з російської мови створюють похідні за словотворчими моделями англійської мови - narodism, nihilistic, to knout, sable (як прикметник) і т.д. Лише з кінця XIX століття в англійську мову, як і в інші мови світу з російської мови проникають слова, які пов'язані з ростом загальнополітичного руху. Протягом XX століття в англійській мові зустрічаються такі російські слова, які свідчать про зацікавленість англійського народу політичними подіями в Росії.

Російські запозичення також відіграли велику роль в удосконаленні сучасної філософської і політичної термінології усіх мов, в тому числі й англійської.

Метод синхронного співставлення споріднених одиниць спільної мовної сім'ї проводився у мовознавстві стосовно мов країн, що межують одна з одною; віддалені мови аналізувалися спорадично, час від часу. Порівняно недавно питанням лексичної взаємодії слов'янських і германських мов почала приділятися належна увага.

Лексичні відповідності означають пари різномовних лексичних одиниць, між якими існують певні генетичні, фонетичні і семантичні зв'язки. Кількість відповідностей в англійській та українській мовах за словниками складає біля 6870 одиниць - цифра досить вражаюча.

Історія слов'янсько-германських стосунків у період праслов'янської та прагерманської мовної спільності викликала такі відповідності, як beat - бити, call - голос, day - день і багато інших.

Семантичний обсяг відповідностей досить великий; вони стосуються лексики повсякденного побуту людини і її оточення, наприклад: brutal - брутальний, cap - капелюх, cold - холодний. Окремі лексичні відповідності мають спільну праіндоєвропейську основу, наприклад: garden - садок, огород, murder - мордувати, soot - сажа.

Окрім лексичних відповідностей в українській мові існують і запозичення з англійської мови новітнього часу. Йдеться про слова, що вживаються без перекладу у своєму прямому значенні, наприклад: брифінг, короткий інструктаж - briefing; диск-жокей, ведучий програми - disc-jockey; ескапізм, ухилення від соціальних проблем - escapism.

Отже, крім романських і германських в англійській мові існують запозичення з слов'янських мов, які сприяють її збагаченню.

ВИСНОВКИ

Дослідивши іншомовні запозичення як засіб збагачення англійського словника, ми дійшли наступних висновків.

В ході дослідження було виявлено, що іноземні мови вплинули на англійську мову в значно більшій мірі, ніж на інші європейські мови.

Сучасний англійській словниковий склад протягом багатьох століть змінювався, доповнювався і на даний момент має в своєму запасі безліч слів, які сприяли впливу на формування вокабуляру. Але, незважаючи на це, англійська мова не стала „гібридною” і в ніякому разі не втратила своєї самобутності.

Також було вирішено завдання розгляду стану лексичного складу англійської мови шляхом дослідження епох її розвитку. Виходячи з цього, ми здійснили аналіз наступних запозичень, які функціонують в англійській мові:

1. кельтські запозичення;

2. латинські запозичення перших століть нашої ери, тобто ті, які потрапили в мову ще до приходу англів і саксів на Британські острови ( так званий перший шар латинських запозичень );

3. латинські запозичення VI - VII ст., епохи утвердження християнства в Англії ( так званий другий шар латинських запозичень);

4. скандинавські запозичення доби скандинавських нападів ( VIII - IX ст.) і особливо скандинавського завоювання ( X ст.);

5. старі французькі запозичення ( XII - XV ст.), зумовлені норманським завоюванням;

6. латинські запозичення, пов'язані з добою Відродження. ( так званий третій шар латинських запозичень );

7. нові французькі запозичення після XVI ст.;

8. запозичення з грецької, італійської, іспанської, німецької, російської, української та інших мов, зумовлені економічними, політичними, культурними та іншими зв'язками з цими народами.

Вважаємо, що на особливу увагу заслуговує проблема асиміляції і фонетичної адаптації запозичень. Прикладом граматичної асиміляції можуть стати слова, що повністю підпорядковані граматичним законам мови, якою вони запозичені. А фонетична адаптація лексики іноземного походження полягає у пристосуванні фонем і їх сполучень до англійського фонетичного стандарту.

Лексика кожної національної мови - своєрідна система, що, історично склавшись, відображає багатовіковий досвід спілкування людей певного етномовного колективу і пізнання ними довколишньої дійсності. Лексичні одиниці кожної мови, а в даному випадку - іншомовні запозичення в англійській мові - мають складну семантичну структуру, в якій можна виявити різнорідну інформацію.

Зазначимо, що серед іншомовних запозичень 30% займають запозичення з латинської мови, які стосуються медицини, мистецтва, літератури і релігії 20% займають запозичення з французької мови, які пов'язані з юридичною термінологією і релігією, а також з термінами придворного етикету і кулінарії, одягу і туалету. Стільки ж процентів займають і запозичення з італійської мови, які стосуються мистецтва, живопису, музики, архітектури. Біля 10% займають запозичення з іспанської мови (назви танців, ігор і страв, елементів одягу). Досить невеликий процент складають запозичення з російської, мови, які стосуються філософії і політичної термінології.

Відтак, ми дійшли висновку, що англійська мова, запозичуючи слова з інших мов, не втратила свою своєрідність. Вона, навпаки, збагатилась найкращими мовними елементами, які вона запозичала протягом усіх періодів свого розвитку. В протилежність їй можна назвати сучасну французьку мову, як державну мову Франції, носії якої турбуються про чистоту своєї мови, намагаючись ізолювати її від іншомовних нововведень. З одного боку, мова повинна зберігати свою сутність і характерність. Але з іншого боку, спроби ізолювати мову, як носія національної культури, мистецтва, менталітету можуть не принести бажаних результатів. Навпаки, це може загальмувати розвиток мови, зробити її менш живою і яскравою.

Відтак, вважаємо, що англійська мова не була обмежена рамками і при цьому не втратила свого „обличчя”; вона залишилась мовою германської групи разом з усіма характерними рисами, які не полишали її протягом усіх періодів її розвитку; і ті зміни, яких вона зазнала в зв'язку з запозиченнями, лише збагатили її словниковий запас.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Rayevskaya N. M. English lexicology, Kiev, 1957.

2. Адамчик M.I. Великий англо - український словник. - Донецьк, 2002.

3. Антрушина Г. Б. Лексикология английского языка. - M., 1999.

4. Аракин В. Д. История английского языка. - М. 2001.

5. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков. - М., 2000.

6. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. - М., 1977.

7. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М., 1989.

8. Балла M.I. Англо-український словник. - К., 1996.

9. Берне Р. Стихотворения. Поэмы. - М., 1986.

10. Войнова Е.А. Лексикология современного английского языка. - М., 1991.

11. Галатенко Н.А. Английская транскрипция. - М., 2000 с. 96-104

12. Диккенс Ч. Домби и сын. - К., 1978

13. Дикушина О.И. Фонетика английского языка. - М., 1982.

14. Ємельянова О.В. Петрова Е.С. Местоимение в современном английском языке. - СПБ., 1997.

15. Ємельянова О.В. Петрова Е.С. Существительное и числительное. - СПБ., 1999.

16. Иванова И.П. Чахаян Л.П. Беляева Т.М. История английского языка. - СПБ., 1999.

17. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. - Вінниця, 2002.

18. Квеселевич Д.І., Сосіна В.А. Практикум з лексикології сучасної англійської мови. - Вінниця, 2001.

19. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. - Вінниця, 2003.

20. Кумин JI.A. Английский для общения. - К., 1995.

21. Кумарова М.Г. Новый бизнес английский. Курс деловой лексики английского языка. - М., 1997.

22. Малишев В.Ф. Петраковский О.Ю. Англо-український словник. - X., 2001.

23. Маковский М.М. Английская этимология. - М., 1986.

24. Мисик JI.B. Українсько-англійський словник правничої термінології. - К.,1999.

25. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. - X., 1993.

26. Подвезько М.М. Англо-український словник. - К., 1996.

27. Скотт В. Баллады. Воздушный корабль. - M., 1986.

28. Смирницкий A.M. Лексикология английского языка. - М., 1998.

29. Смирницкий A.M. Древнеанглийский язык. - М., 1998.

30. Смирницкий A.M. Лекции по истории английского языка (средний и новый период), - М., 1998.

31. Усова Г.С. История Англии: тексты для чтения на английском языке, - СПБ., 1999.

32. Харитончик З.А. Лексика английского языка. - Минск, 1982.

ДОДАТОК А

Походження англійських слів

ДОДАТОК Б

Власномовна лексика

Дієслова

tо acknowledge	усвідомлювати
tо alight	виходити
tо bake	пекти
tо bare	розкривати
tо become	перетворюватися
tо bequeath	заповідати ( нерухоме майно )
tо bid	пропонувати ( ціну )
tо blow	дути, гнати, цвісти
tо break	ламати, руйнувати
tо brew	варити
tо build	будувати
tо bury	ховати
tо care	піклуватися, турбуватися
tо chew	жувати, пережовувати
tо clasp	застібати
tо соmе	приходити, приїжджати
tо do	робити, чинити
tо draw	креслити, малювати
tо fall	падати, опускатися
tо fetch	заїжджати, заходити ( за кимсь )
tо flee	тікати, уникати
tо fly	літати, летіти
tо go	ходити, їхати
tо groan	стогнати
tо hear	слухати, вислуховувати
tо help	допомагати, сприяти
tо hide	ховатися, переховуватися
tо hop	стрибати, підстрибувати
tо keep	тримати, зберігати
tо know	знати, пізнавати
tо lead	керувати, примушувати
tо learn	вивчати, дізнаватися
tо love	любити, кохати
tо mаkе	робити, виготовляти
to meet	зустрічатися, знайомитися
tо play	грати, пустувати
tо pull	тягти, смикати
tо quaver	тремтіти
tо rice	сходити, вставати
tо seek	шукати, розшукувати
tо shake	трясти
to spit	плювати, пирхати
tо steer	керувати, вести
tо strike	бити, приголомшувати
tо tow	буксирувати, тягти
tо wonder	дивуватися, цікавитися
tо worry	набридати, турбуватися

Іменники

а) терміни спорідненості

а) терміни спорідненості
bride	наречена
bridegroom	наречений
brother	брат
child	дитина
daughter	донька
girl	дівчина
lady	леді, пані
maid	служниця
man	чоловік
mother	мама
sister	сестра
son	син
spinster	стара діва
wife	дружина
woman	жінка
б) речі побуту, посуд, інструмент, тканини
axe	сокира
bench	лава, ослін
berth	койка, каюта
boat	човен
bowl	чаша
box	коробка, ящик
broom	віник
bucket	відро, ківш
cloth	тканина, полотно, скатерка
glove	рукавичка
hammer	молоток
hat	капелюх
hatch	люк
jar	глечик ніж, ск
ladder	драбина
lathe	токарний верстат
lock	замок
needle	голка
oar	весло
pan	сковорода, каструля
peg	вішалка, кілочок
plough	плуг
rack	вішалка, полиця
sail	парус, вітрило
spade	заступ
spoon	ложка
stool	табурет, стільчик
stove	піч, труба
thread	нитка
wallet	гаманець
wedge	клин
yoke	коромисло
в) назви частин і органів людського організму
ankle	кісточка
back	спина, хребет
bladder	сечовий міхур
body	тіло, плоть
bosom	серце, пазуха
breast	груди
buttocks	сідниці
chin	підборіддя
ear	вухо
elbow	лікоть
eye	око
finger	палець
first	кулак
foot	ступня
gum	ясна
hair	волосся
heart	серце
heel	п'ятка
knee	коліно
knuckle	суглоб ( пальця )
lap	коліна
navel	пупок
neck	шия
nose	ніс
nostril	ніздря
throat	горло
waist	талія
wrist	зап'ясток
г) назви птахів, риб. комах, тварин
bat	кажан
beaver	бобер
bee	бджола
bug	жук
bull	бик, бугай
calf	молода тварина
cat	кіт
chicken	курча, пташеня
cock	півень
cod	тріска
cow	корова
crow	ворона
deer	олень
dog	собака
donkey	осел, віслюк
drake	селезень, качур
duck	качка
elk	лось
ewe	вівця
fowl	свійська птиця
fox	лисиця
goat	коза, цап
goose	гуска
hawk	яструб
hen	курка
horse	кінь
lamb	ягня
mouse	миша
owl	сова
ox	віл
pig	свиня
raven	ворон
roe	козуля
sparrow	горобець
swan	лебідь
wasp	оса
wolf	вовк
д) назви рослин, плодів, збіжжя
acorn	жолудь
barley	ячмінь
birch	береза
daisy	маргаритка
grass	трава
lime	липа
nut	горіх
oak	дуб
oats	овес
rye	жито
sloe	тернова ягода
willow	верба ( біла )
wheat	пшениця
e) назви господарських приміщень, будівель
barn	комора, сарай
homestead	садиба
room	кімната
shed	повітка, сарай
shelter	притулок
stead	ферма, земельний маєток
yard	подвір'я
є) топонімічні назви
hill	горб, пагорок
meadow	луг
marsh	болото

Прикметники

black	чорний
broad	широкий
cool	прохолодний
deep	глибокий
foul	брудний
full	повний
hard	важкий, твердий
keen	гострий, сильний
loud	гучний, шумний
low	низький,слабкий
old	старий
red	червоний
shallow	неглибокий
slow	повільний, тихий
sweet	солодкий
tough	міцний, твердий
white	білий
young	молодий
Слова категорії стану
ablaze	збуджений
afoot	в русі, в дії
afresh	знову, заново
anew	інакше, по-новому
aside	обік, осторонь
awake	прокидатися
Запозичення з кельтських мов
peat	хмиз
penguin	пінгвін
pontoon	понтон
shamrock	трилистник
tall	високий
ton	тонна ( від назви великої бочки )

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

дипломная работа "Збагачення англійського словника іншомовними запозиченнями" скачать

Подобные документы

• Французькі запозичення в суспільно-політичній терміносистемі сучасної англійської мови

  Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
  
  курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011
  

• Термiнологiя як засiб розповсюдження запозичень в англiйськiй мовi

  Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.
  
  курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015
  

• Періодизація розвитку англійської мови та її діалекти. Вплив різноманітних мов на формування англійської мови. Лінгвістичні відмінності та особливості діалектів

  Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.
  
  курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015
  

• Іншомовні запозичення в словниковому складі англійської мови

  Роль запозичень в різних мовах і головні фактори, що впливають на неї. Вплив інших мов на англійську та навпаки. Словотворчі елементи іспанського походження. Лексичні особливості мови сучасної преси Іспанії. Варіанти та етапи словотворчого процесу.
  
  контрольная работа [42,9 K], добавлен 10.12.2015
  

• Запозичення та особливості їх відтворення при перекладі

  Вплив запозичень на історичний розвиток мови. "Хибні друзі перекладача" як одна з найпоширеніших перекладацьких проблем в міжмовному та внутрішньомовному контексті. Загальна характеристика перекладу запозичень та інтернаціоналізмів в німецькій мові.
  
  курсовая работа [55,9 K], добавлен 21.06.2013
  

• Стилістичні особливості запозичень у публіцистичному стилі німецької мови

  Публіцистичний стиль мовлення та місце у ньому запозичень. Основні функціональні та стильові характеристики стилю. Специфіка функціонування запозичень у німецькій мові, стилістичні особливості їх вживання. Загальне поняття про асиміляцію, метафоризація.
  
  курсовая работа [44,7 K], добавлен 30.11.2015
  

• Порівняльна характеристика латинських запозичень в англійській та українській мовах

  Вивчення типів запозичень, елементів чужої мови, які було перенесено до іншої мови в результаті мовних контактів. Огляд зберігання іноземними словами свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.
  
  курсовая работа [80,5 K], добавлен 21.11.2011
  

• Українські запозичення в англійській мові

  Феномен запозичення, його роль у збагаченні словникового складу англійської мови. Класифікація запозичень, їх джерела. Причини появи українських запозичень в англійській мові на прикладі книги Марини Левицької "A Short History of Tractors in Ukrainian".
  
  курсовая работа [91,0 K], добавлен 19.03.2015
  

• Особливості побудови орфографічного, тлумачного, словника синонімів, словника іншомовних слів, фразеологічного словників української мови

  Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
  
  реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009
  

• Історія становлення та розвитку англійської мови

  Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015
  

Другие документы, подобные "Збагачення англійського словника іншомовними запозиченнями"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам