Урбонімія м. Херсона як широкий шар лексики сучасного міста

У назвах внутрішньоміських об'єктів існують ономастичні ансамблі, для побудови яких характерні такі принципи:

1. Використання буквених та цифрових знаків при єдності номенклатурного позначення: І мікрорайон, ІІ мікрорайон і т.д.

2. Використання у групі найменувань однієї і тої ж власної назви. При цьому як диференціатор виступають: а) рахункові слова та цифрові знаки: 1 Північна, 2 Північна і т.д.; мікрорайон Таврійський - І, Таврійський - ІІ, Таврійський - ІІІ, Таврійський - ІV; б) кваліфікаційні прикметники: місто Каховка, Нова Каховка; в) номенклатурні одиниці: вулиця Привокзальна, площа Привокзальна.

3. Використання в якості назв територіально суміжних об'єктів лексем, які об'єднані спільною екстралінгвістичною конотацією: провулок Лікарняний, вулиця Заводська; магазин «Людмила», ресторан «Елена».

Всі урбоніми можуть бути представлені двома різновидами: однокомпонентними та двокомпонентними назвами. Перші, в свою чергу, можуть бути однослівними та неоднослівними: вулиця Артема - вулиця Іллі Кулика, магазин «ТаІса» - магазин «Світ тканин», ресторан «Парадиз» - ресторан «Пивна хата».

Двокомпонентні назви формуються на основі однокомпонентних структур шляхом приєднання до них: а) лічильно-цифрового диференціатора (провулок Бузький - 1, Бузький - 2); б) кваліфікаційного прикметника (селище Великі Копані - селище Малі Копані).

Лінійні урбоніми

До лінійних назв міста Херсона відносяться годоніми та агороніми.

Годоніми (з грец. «шлях, дорога, вулиця, русло» + онім) - назви лінійних об'єктів в місті, в тому числі проспектів, вулиць, провулків, проїздів, бульварів, набережних. Годонімія - сукупність годонімів. Агороніми (з грец. «плаща») - назви площ міста. [72; С. 12]

Назви вулиць і площ, скверів і цвинтарів, так само як і нерухомі об'єкти культурної спадщини (будинки і госпспоруди), є пам'ятками міської народної культури. Насамперед хотілося б відзначити, що поява назв вулиць пов'язана з практичною потребою людей назвати об'єкт, визначаючи його положення в просторі міста. Цей процес був наслідком укрупнення міських поселень у порівнянні з сільськими. У селах, що найчастіше складалися з однієї-двох вулиць, жителі яких знали один одного, не було потреби називати вулиці. Досить було назвати прізвище господаря садиби, і всі знали, про яку частину поселення йдеться. У великих селах, а потім і в перших містах для зручності орієнтації з'явилися топоніми, що позначають різні «кінці» поселення. Подальше зростання і розвиток міст спричинили за собою появу найменувань вулиць, введення нумерації кварталів та домоволодінь.

Факт історичної первинності мікротопонімов «усно-розмовного типу» підкреслюється всіма дослідниками. Початковий етап становлення годоніміки та агороніміки міста характеризувався природним, неспішним її складанням в процесі народного осмислення міського простору. Назви вулиць та площ виникали в розмовній мові людей. Називаючи вулицю, людина виділяла характерну для неї ознаку. Потім ця назва закріплювалося у свідомості людей, у побуті і переходило в офіційну документацію - службове листування, діловодні матеріали, на міські плани. Вулиці, де знаходилися суспільно значущі об'єкти (церкви, гостинний двір, арсенал, торгові ряди), отримували найменування за їх назвами. [23; С. 110]

Топографічне положення також було одним із назвоутворюючих чинників: вулиця біля річки - Річна. Найменування багатьох вулиць у містах пов'язані з дорогами. Якщо відсутні перераховані вище ознаки, то вулиця просто іменувалася на ім'я домовласника, з садиби якого починалася.

Локальні урбоніми

До локальних урбонімів відносяться назви фірм, магазинів, кафе, кінотеатрів, стадіонів, фонтанів, мостів тощо.

Ергонім - термін, який закріпила Н.В. Подольська для позначення назв ділового об'єднання людей, а ергонімія - для позначення всієї сукупності назв ділових об'єднань людей. Під «діловим об'єднанням людей» дослідниця розуміє будь-які союзи, організації, установи, корпорації, підприємства, товариства, заклади, кружки. Термін отримав широке застосування в узусі мови, але на сьогоднішній день перетворився в концепт. На даний момент в межах концепта «ергонім» дослідники виділили такі поняття: ойкодоніми - назви, які закріплені за певними будівлями, при обов'язковій наявності вивісці; НКП - «назва комерційного підприємства»; назви ділових об'єктів; емпороніми - виключно торгові підприємства. Дану тенденцію обґрунтовує Н.В. Подольська: «Нові поняття виникають під час будь-якого творчого процесу, в будь-якій сфері наукового пізнання. Під час поглибленого вивчення предмета, встановлення внутрішніх зв'язків і взаємозалежності неминуче відбувається поділ понять на дрібніші, що супроводжується термінуванням цих дрібних понять». [49; С. 62]

Зазначені тенденції можна позначити як опозиційні: одна група дослідників відмовляється від терміна «Ергон», виділяє і позначає нові розряди власних назв в ергонімічному полі ономастичного простору; друга група виступає проти введення нових термінів і за максимальне узагальнення даних у дефініції ознак поняття «Ергон».

На сучасному етапі основу ергонімічного концептуального поля складають три розряди власних назв: фірмові, міські та доменні імена. Для позначення фірмового найменування використовується термін ерготемонім (від грец. Справа + закон + ім'я). Цей термін відповідає позначеної В.М. Лейчіком «оптимальної структури терміну», при дотриманні якої кількість термінів становить n + 1, де n - це кількість відмінних ознак відповідного поняття, відображених в терміні, а одиниця у разі потреби пов'язує формальну структуру терміна з типовими моделями лексичних одиниць даної природної мови. Ерготемонім - офіційне найменування, під яким підприємство здійснює свою комерційну діяльність, здійснює кредитно-фінансові операції, здійснює права та обов'язки, виступає в суді (ПП «Витраж-Света», ПП «ЛТ-Офис», компанія «Ион», ПП «В.И.П. Строй», ВАТ Херсонський хлібокомбінат, ПП «Алькор», туристична компанія «КОНАР»). Провідна функція ерготемонімов - юридична, функція охорони права на фірму. Як атрибут ерготемонім можна побачити на бланках, рахунках, упаковці, він може бути використаний як товарний знак або як знак обслуговування, що належить власнику фірми. Випадки однойменності в ерготемоніміі рідкісні і несуть серйозні юридичні та економічні наслідки. Другий базовий розряд концептуального ергонімічного поля ономастичної простору представляють міські найменування (магазин «Учбова книга», торговій дім «Вест», аптека «Журавушка»). За Р.І. Козловим ми використовуємо для позначення міських найменування терміном ергоурбонім (від грец. Справа + місто + ім'я). Ергоурбоніми функціонують на міських вивісках і банерах, їх провідна функція - рекламна. Поряд з функціональною диференціацією, в основі розмежування ерготемонімов і ергоурбонімов ми розглядаємо розходження денотатів зазначених класів онімів. У межах ерготемонімії денотат - об'єкт, який розуміється під власною назвою - не реальний, це апріорне, юридично закріплене право на використання фірмового найменування, «право на фірму». Денотат в ергоурбоніміі реальний - це діловий міський об'єкт. Один ерготемонім може мати кілька ергоурбонімов; ергоурбонім може не мати ерготемоніма в тому випадку, якщо форма бізнесу - власне підприємництво; ерготемонім може не мати ергоурбоніма в наступних випадках: фірма може не мати конкретної локалізації в місті, вивіски або підприємство створене як посередник для купівлі-продажу об'єкта власності та фігурувати тільки в офіційних документах, а після угоди ліквідуватися. Відсоткове співвідношення збігу ерготемонімов і ергоурбонімов безпосередньо залежить від типу підприємства: ергоурбоніми відрізняються від ерготемонімов у тих фірм, коли специфіка бізнесу полягає у тому, щоб залучити клієнта яскравою назвою. Отже, малий відсоток збігів у підприємств, що працюють в наступних сферах: автомобільні сервіси, багетні вироби, бари, ремонт побутової техніки, відеопрокат, казино, кафе, комп'ютерні клуби, магазини, ремонт, ресторани, салони краси, таксі. Окрім рекламної функції, яку виконують ергоурбоніми в даних випадках, низький відсоток збігу також пояснюється відсутністю постійних ситуацій перетину клієнта і підприємства в області офіційної документації, де різниця фірмового і міського найменувань очевидно. Отже, найбільша, практично стовідсоткова ступінь збігу ерготемонімов і ергоурбонімов у підприємств, що працюють в наступних галузях: авіаперевезення, безпека організації, газова промисловість, кур'єрські послуги, лізинг, монтажні послуги, оптова торгівля, друкована продукція, промислове обладнання, фонди, юридичні послуги. Відмінності денотату і провідних функцій фірмових і міських найменувань обумовлюють їх стильову співвіднесеність. Так як основна функція ергоурбонімов - рекламна, ми відносимо їх до рекламного стилю мови. Основна особливість мови реклами - існування конфлікту норм: з одного боку будь-який рекламний текст повинен відрізнятися простотою мови, відсутністю офіційності і вульгарності, довірливістю, іноді інтимною інтонацією, інформативністю, з іншого боку вимога оригінальності, неповторності, експресії, гумору, формування позитивного ставлення до рекламованого продукту. У цьому плані очевидно схожість рекламного стилю з публіцистичним: обидва стилі впливають на характер, але в рекламному стилі цей вплив має утилітарних характер. Основна відмінність лексики рекламного стилю полягає в тому, що ця мова не термінологічна, а особливо близька до розмовної. Відхилення орфографії і свідома стилізація використовується в рекламному стилі як прийом залучення уваги споживачів (магазин «Vagon», кінний клуб «Буцефал», нічний клуб «Шоколад», аптека «Фалбі»).

Ерготемоніми як одиниці, регламентовані законодавством, що мають обов'язкові елементи і функціонують в установчій документації, ми відносимо до офіційно-ділового стилю. Отже, ерготемонім - частина «документа» - тексту, що керує діями людей і має юридичне значення. Із семантичною специфікою ерготемонімів пов'язана їх особлива стандартизація, що забезпечує ту ступінь комунікативної точності, яка надає документу юридичної сили. Підкреслена логічність і емоційна нейтральність визначають положення ерготемонімов в офіційному письмовому діловому мовленні, що характеризує високий ступінь уніфікації, стандартизації, інформаційне навантаження кожного елемента тексту, увагу до деталей (ЗАТ «Херсонський ремонтно-монтажний комбінат», рекламне агентство повного циклу «MDM», ПП «Будсервіс»). В ерготемоніці важлива змістовна конотація, емоційна, оцінна і експресивна конотації посідають другорядне значення, тому що їх превалювання може перешкодити фірмовим найменуванням виконувати свої юридичні функції.

Емпоронімія (від грец. «торгівля» + онім), як складова ергонімії, - один із основних елементів у лінгвістичному описі сучасного міста. Система назв торгових підприємств дуже різноманітна. Стандартна модель побудови номінації виглядає наступним чином: номенклатурна номінація + власне емпоронім (наприклад, магазин «Близнюки», павільйон «Центральний ринок», кіоск «Хлібо-булочні вироби»). [30; С. 283] У Херсоні було зафіксовано 10 номенклатурних термінів: магазин, кіоск, павільйон, салон, торговий дім, торговий центр, автопричіп, бутік, торгівельно-розважальний комплекс, зал. Перші три, а саме: магазин, кіоск, павільйон зустрічаються досить часто. Ці терміни ввійшли у мовну свідомість городян і не викликають яких-небудь незручностей у їхньому розумінні і вжитку. Номінація салон має три різновиди:

* салон (Салони «Золушка», «Взуття з Європи»);

* магазин-салон / салон-магазин (Магазин-салон «Анталия», салон-магазин «Антикваріат») - дані номінації відрізняються більш високою якістю обслуговування;

* салон + квалітатив (Ювелірний салон «Lady N», салон гардин «Viva»).

Присутність в емпоронімі терміна салон говорить про престижність, якість товару.

Автопричеп як вид торгівельного об'єкта в Херсоні зустрічається відносно рідко, в основному це пункти, так званого швидкого харчування («Хот-дог», «Куриця гриль», «Квас»).

Номенклатурний термін зал (виставкова зала ККЗ «Ювілейний») зустрічається досить рідко. Номінація зала є синонімом салону. З точки зору власника це вдалий рекламний хід, щоб виділитися з цілого ряду салонів певний товар.

Такий торгівельний об'єкт, як торгово-розважальний комплекс, в Херсонському міському середовищі представлений гіпермаркетом «Оскар». Прикладом торгового комплексу в Херсоні є ЦУМ; є торговий дім - «Текстиль»; торгівельна сітка - «Ника».

До локальних об'єктів також відносять назви розважальних закладів - приміщень для відпочинку клієнтів. До розважальних закладів відносяться ресторани, кафе, бари, паби, кафе-більярдні, фастфуди, клуби-дискотеки тощо. В Херсоні функціонують 650 закладів ресторанного бізнесу: приблизно 30 ресторанів, 300 кафе, 70 барів, 35 закусочних, 40 столових і т. п.

Ресторан (від фр. Restaurer - відновити, кріпити) - підприємство громадського харчування з широким асортиментом страв складного приготування, включаючи замовлені і фірмові; вино-горілчані, тютюнові та кондитерські вироби, підвищений рівнем обслуговування у поєднанні з організацією відпочинку. Іноді ресторани розташовуються в більш великих закладах, наприклад в готелях, де послуги харчування надаються для зручності мешканців та для збільшення потенційного доходу готелю. Власником ресторанного бізнесу називається ресторатор, обидва слова походять від французького дієслова restaurer (відновлювати, зміцнювати, годувати). Слід зазначити, що restaurant в американській мові англійською - будь-яке підприємство громадського харчування взагалі, а не тільки ресторан.

Ресторани з'явилися в XIII столітті в Ханчжоу, культурному, політичному та економічному центрі Китаю під час династії Сун. Маючи населення більше 1 мільйона чоловік, культуру гостинності і паперові гроші в обігу, Ханчжоу був готовий до розвитку ресторанів. Можливо, ресторани виникли із чайних будиночків і таверн, які намагалися догодити подорожуючим. На Заході трактири і таверни були відомі з часів античності, ці заклади були орієнтовані на мандрівників, і місцеві мешканці рідко харчувалися в них. Лише в XVIII столітті з'явилися ресторани, головною метою яких було приготування та подача страв, які замовляв відвідувач за своїм смаком. Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, найстарішим з існуючих сьогодні ресторанів є «Собріно-де-Ботин» («Sobrino de Botin») в Мадриді, Іспанія. Він відкрився в 1725.

Вперше слово ресторан було застосовано щодо підприємства харчування близько 1765 року, заклад заснував парижанин, продавець супів на ім'я Буланже (Boulanger). Перший ресторан у звичному для нас вигляді (відвідувачі сидять з окремими стравами за окремими столами, вибирають їжу з меню, години роботи фіксовані) був «Гран-Таверна-де-Лондрі» («Grand Taverne de Londres»), заснований в 1782 році паном на ім'я Бовілье (Beauvilliers).

В Херсоні ресторани розміщені як в оремому приміщенні, так і є частиномою готелю або розважального комплексу. Виділяють ресторани («Аданэт», «Бомонд», «Буржуа», «Вавилон», «Елена», «Zettelin», «Классик», «Колизей», «Кралица», «Ладанза», «Мускат», «Нобель», «Nostalgie», «Paradise», «Пивна хата», «Piloris», «Рибацький хуторок», «Смачна хата», «Сигарный клуб», «Султан Софрази», «Tip top», «Тройка») та кафе-ресторани («Богиня», «Белая Акация», «Case Blanca», «Колизей», «Ланда», «Тетрада», «Эврика»).

Бар - це питний заклад, в якому продаються алкогольні напої для їх негайного вживання. Немає принципової різниці між такими закладами, як бар, паб, таверна або закусочна, тому що метою всіх цих підприємств є отримання комерційної вигоди за допомогою продажу алкоголю. У деяких барах подається їжа, а також бар може бути частиною ресторану. «Бари», що є частиною готелю іноді відомі під іншими назвами: «long bars» (лон барс) або «hotel lounges».

Термін «бар» походить від назви спеціалізованої стійки, за якою наливають алкоголь. Частіше за все, позаду барної стійки, поза межами досяжності клієнта, знаходяться декоративні полички («Задній бар»), заставлені келихами і пляшками з алкоголем. Частіше за все, сидячи прямо за барною стійкою, можна замовляти різноманітні страви з меню, навіть якщо бар є частиною ресторану і основне замовлення робиться в іншій зоні закладу. Можна виділити такі види барів:

- Бікіні-бар - бар з привабливими дівчатами-офіціантками, оголеними до пояса (Топлес).

- Бар байкерів - бар, часто відвідуваний байкерами, як правило, має «кримінальну» репутацію.

- Спортивний бар - бар, відвідуваний спортивними уболівальниками, які ходять туди дивитися спортивні ігри і зустрічатися з іншими вболівальниками.

- Гей-бар - бар, який відвідують геї та лесбіянки, щоб знайомитися і зустрічатися один з одним.

- В пивних барах (іноді звані тавернами або пабами) офіційно дозволено продавати тільки пиво, іноді вино, сидр і інші слабо-алкогольні напої. Лікерні бари продають все, починаючи пивом і закінчуючи сильно-алкогольним лікером.

В Херсоні барів дуже мало («Диалог» - пивний бар та «Суши бар»), переважають кафе-бари («Березка», «Гетьман», «Золотой апельсин», «Золотые пески», «Капкан», «Козацька втіха», «Крик души», «Наутилус», «Нефертити», «Океан», «У дяди Славы», «Shade», «Эдельвейс», «Эдем», «Элита»).

Паб (англ. Pub - скорочення від Public house, публічний заклад) - заклад, у якому продаються алкогольні напої для розпивання всередині або поза даним приміщенням. Багато пабів мають приватні невеликі пивоварні заводи, які знаходиться безпосередньо в пабах або поблизу них. Пиво, зварене там, є основним брендом пабу. В основному паби зустрічаються в англомовних країнах, таких як Великобританія, Ірландія, Канада, Австралія та Нова Зеландія. Паби зустрічаються і в інших країнах, але там вони не є домінуючими. В Херсоні є три паби - «Jon Govard Pub», «Pub 114» та «Пивний клуб Jona Silvera».

Як правило, в пабах пропонується пиво, вино, лікери, коктейлі та безалкогольні напої. Пиво, що подається в пабах, ранжирується від бочкового пива до кегового. Іноді в пабах також продаються безалкогольні напої. У британській розмовній мови для назви пабу вживаються такі слова: boozer - пивна, battle cruiser - лінійний крейсер, the local - околиці, watering hole - свердловина, rub-a-dub-dub - місце терки тюхтія або nuclear sub - ядерний підводний човен (скор. від submarine). Назви battle cruiser, rub-a-dub-dub та nuclear sub не несуть ніякого смислового навантаження, тому що сформовані шляхом римування слів boozer і pub, що властиво сленгу кокні.

Фаст-фуд (англ. fast food - швидке харчування) - клас страв швидкого приготування, звичайно пропонованих спеціалізованими закладами. Терміном «фаст-фуд» позначають їжу, яку можна швидко приготувати і надати клієнтові. Термін «фаст-фуд» був вперше введений у словник Merriam-Webster у 1951 році.

Переважна більшість страв швидкого харчування шкідливі для здоров'я, що підтверджено численними дослідженнями в усьому світі. З огляду на сучасний стан харчової промисловості, до фаст-фуду відносяться багато продуктів, що пропонуються не тільки закладами швидкого громадського харчування, але і продуктовими магазинами. Це такі продукти як майонези та інші соуси, ковбаси, сосиски та інші м'ясні вироби, промислові консерви, кондитерські вироби промислового виготовлення і т.д. Найбільшої шкоди здоров'ю завдають харчові добавки. Також в процесі приготування багаторазово використовуються масла, що призводить до утворення канцерогенів, зокрема акриламід. Вживання канцерогенів підвищує ймовірність ракових утворень. В Херсоні фаст-фуди є частиною гіпермакету «Оскар», мережі супермаркетів «Оскар» та супермакету «Альф», де окрім продуктів швидкого харчування можна замовити «домашні» страви.

Кафе (від французького Cafй - буквально - «місце, де п'ють каву») - заклад громадського харчування і відпочинку, схожий на невеликий ресторан, але з обмеженим у порівнянні з рестораном асортиментом продукції. За асортиментом продукції поділяються на: кафе-морозиво, кафе-кондитерська, кафе-молочна; за контингентом на: молодіжне (наприклад, «555», «Автомобилист», «Айсберг», «Алиби», «Ассоль», «Бодрость», «Відпочинок», «Встреча», «Garde», «Гринвич», «Дельфин», «Дионис», «Затишок», «Золотой телец», «Калинка», «Корчма», «Криничка», «Курінь», «Ливадия», «Марс», «Место встречи», «Моня», «Настя», «Оксамит», «OST», «Парк Авеню», «Прохлада», «Славутич», «Троянда», «Троль», «Чарли», «Эксклюзив» тощо), дитяче («Золотой ключик») та ін. У багатьох кафе можливо замовити і спиртні напої, у деяких - слабкі алкогольні, в інших - міцні (іноді - тільки в певний час доби). У Херсоні у кожному кафе можна замовити алкогольні напої різної міцності у будь-який час доби.

Кафе можуть розташовуватися в окремих будівлях, але частіше це прибудови до будівель, на відміну від більшості ресторанів. Інший вид кафе - придорожні. Найчастіше вони розташовуються в окремих будівлях на дорогах федерального або місцевого значення. Також поширені і сезонні кафе - на березі моря, річки в певні місяці, частіше теплого періоду (але, наприклад, на гірськолижних курортах, навпаки, у зимовий період). У Херсонській області дуже багато морських курортів, де в теплий період року працює дуже багато кафе, барів та дискотек. У м. Херсон такими є кафе «Фламинго», «Лето» та кафе на пляжах.

Часто біля будівель кафе є площадки на відкритому повітрі з виносними столами та стільцями. У країнах з помірним кліматом вони діють в теплий сезон. У Херсоні більшість кафе мають літні майданчики, які функціонують у теплий період року. Ще один вид - кафе-шантан, де демонструється естрадна програма розважального характеру. Кафе в робочих районах, де під час обідньої перерви можна поїсти, часто називаються закусочними. На підприємствах подібні заклади називаються столовими, але даний термін після розпаду СРСР став рідше вживатися. Інтернет-кафе - публічне заклад, що надає доступ до Інтернету. Зазвичай в інтернет-кафе можна також перекусити, випити кави (або інші напої), поспілкуватися. У деяких закладах доступ до Інтернету здійснюється без оплати і включається у вартість входу. Існує думка, що інтернет-кафе стало природним продовжувачем ідеї кав'ярень. Кав'ярні завжди використовувалися як місце для обміну інформацією, для читання газет, для написання заміток і листів.

Дискотека - це: 1. Збір грамплатівок, дисків. 2. Музичний молодіжний клуб, де прослуховують музичні записи і танцюють під них - музично-танцювальний вечір.

Дискотека - культурно-розважальний танцювальний захід, що проводиться в спеціально відведеному місці або на відкритому повітрі (танцмайданчику). Спочатку, з 1970-х років, «дискотеками» іменувалися молодіжні заходи любителів танцювальної музики стилю диско. Поступово популярність терміну розсунуло кордону його вживання. На сьогоднішній день поняття «дискотека» розуміється в основному в якості синоніма клубної танцювальної вечірки. Вже нікого не дивують дискотеки для вже зрілих людей. В Херсоні це дискотека в парку ім. Леніна біля 100-літнього дубу.

Вперше термін дискотека був застосований у 1947 р. Це був нічний клуб «Whiskey-A-Go-Go» відкритий в Парижі. Словосполучення discotheque походить від французького слова, що означає «нічний клуб, де грає музика з вінілових дисків». Згодом цей термін відносно нічних клубів широко застосовує Європа і США. Наприкінці 40-х - початку 50-х подібні нічні клуби швидко завойовують популярність, кількість дискотек стрімко зростає. З часом словосполучення discotheque скоротять до слова disco. [36; С. 199] В Херсоні нічних клубів відносно не багато, найпопулярнішими та найвідвідуванішими є «Шоколод», «Rest», «Amigo». Нещодавно за певних причин припинили своє існування такі клуби, як «ХХХ», «Piramida», «Sunrays».

Найпоширенішими локальними об'єктами розважального характеру у Херсоні є кафе-бари.

Отже, ономастика - спеціальна історична дисципліна, що вивчає власні імена, їх функціонування в мові і суспільстві, закономірності їх утворення, розвитку і постійних перетворень. Кожна власна назва містить інформацію про особливості іменованого об'єкту, історичну епоху, в якій виникла назва, етнос, котрий створив назву, мову, на якій створена назва тощо.

Усю сукупність назв внутрішньоміських об'єктів називають урбонімією. Урбоніми мають кілька підкласів, серед яких виділяють локальні, лінійні та планарні (від англ.planar - плаский) урбоніми.

До лінійних назв міста Херсона відносяться годоніми та агороніми.

Годоніми (з грец. «шлях, дорога, вулиця, русло» + онім) - назви лінійних об'єктів в місті, в тому числі проспектів, вулиць, провулків, проїздів, бульварів, набережних. Годонімія - сукупність годонімів. Агороніми (з грец. «плаща») - назви площ міста.

До локальних урбонімів відносяться назви фірм, магазинів, кафе, кінотеатрів, стадіонів, фонтанів, мостів тощо.

2. Структурно-семантична характеристика урбонімів м. Херсона

2.1 Найменування розважальних і торгівельних закладів

У результаті вивчення зафіксованих найменувань торгівельних підприємств, назв ділових обєднань та назв розважальних закладів була виявлена наступна типологія, заснована на класифікації Т.В. Шмельова. [72; С. 20-21] Назви магазинів, фірм та розважальних закладів Херсона дозволяють виділити 10 смислових груп лексем.

Смислові групи лексем

1. Предметна лексика. Це найбільша група, що включає назви з предметною семантикою - вмотивовані назви. Наприклад, магазин «Империя меха», магазин «Подарунки», магазин «Дом одежды», ювелірний магазин «Дом злата», магазин «Джинс клаб», магазин «Мир бытовой техники», магазин «Мир дверей», магазин «Одежда», магазин «Одяг з Європи», магазин «Паркет», магазин «Продуктовый магазин», магазин «Продукты», магазин «Ремонтник», магазин «Світ Джинса», магазин «Світ ласощів», магазин «Столы и стулья», магазин «Сучасний одяг», магазин «Учбова книга», магазин «Шафи-купе», магазин «Хата ламіната», магазин «Хліб», ювелірний магазин «Ювилирные изделия»; кафе «Греческое кафе», кафе-ресторан «Джон Говард ПАБ», кафе «Кафе на Гоголя, 17», кафе «Корчма», ресторан «Пивна хата», ресторан «Сигаретный клуб», «Суши бар», «Фирминная кофейня Дон Марко»).

2. Імена осіб. До цієї групи включають імена казкових, літературних і міфологічних героїв (наприклад, супермаркет «Альф», магазин «Богатырь», магазин «Джин», магазин «Золушка», розважальний комплекс «Атлантида», кафе «Дионис», «Калипсо», кафе-бар «Наутилос», кафе-бар «Нептун», «Русалочка», кафе «Троль», кафе «Эльдорадо» тощо), особисті імена власників і членів їх сімей (наприклад, магазини «Алена», магазини «АЛЕКСАНДРиЯ», магазини «Анастасия», «Анжелина», магазини «Аннушка», магазини «Джулия», магазини «Елена», магазини «Камелия», магазини «Людмила», магазини «Михаил Воронин», магазини «Свитлана», салон «ТаИса», магазини «У Татьяны», магазини «Юленька», розважальний комплекс «Анжелика», кафе «Ассоль», кафе-бильярдная «Афина», кафе «Афродита», ресторан «Елена», кафе «Настя», кафе-бар «Нифертити», кафе «У Александры», кафе-бильярдная «Элен»). У Херсоні це друга за популярністю група слів, яка використовується для найменування торгівельних та розважальних об'єктів.

3. Назви, що мають «природну» семантику: назви тварин і рослин, явищ природи, метеорологічних явищ і т. п. Наприклад, магазин «Аист», магазин «Весна», магазин «Водограй», магазин «Кавун», магазин «Каштан», ПП «Лотос», магазин «Нектар», магазин «Світанок», магазин-кафе «Струмок», магазин «Феникс», магазин «Фламинго», магазин «Чорный леопард», магазин «Явір», кафе «Айсберг», кафе «Бамбук», кафе-ресторан «Белая Акация», кафе «Дельфин», кафе «Зебра», кафе «Зелёный попугай», кафе-бар «Золотой апельсин», кафе «Кактус», кафе «Калинка», кафе «Лагуна», кафе «Метелиця», кафе «Оазис», кафе-бар «Океан», кафе «Паук», кафе «Плакучая ива», кафе «Пингвин», кафе «Подсолнух», кафе «Радуга», кафе «Феникс», кафе «Фламинго», кафе «Ягодка».

Слід зазначити, що більшість квіткових кіосків найчастіше використовують нейтральну номінацію «Квіти» або «Квіти Херсона».

4. Лексика просторової та локальної семантики. Наприклад, магазин «Авеню», магазин «Бродвей», магазин «Berlin», магазин «Милан Париж», магазин «Олимп», магазин «Ост», магазин «Таврия», магазин «Подиум», магазин «Світ ласощів», магазин «Центральный», магазин «Чернобылец», магазин «Эдем», кафе-ресторан «Башня», кафе «Бар», ресторан «Вавилон», кафе «Восток», кафе «Глобус», кафе «Греческое кафе», кафе «Гринвич», кафе «Дикий запад», кафе «Европа», кафе-бар «Колизей», кафе «Курінь», кафе «Корчма», кафе «Ливадия», кафе «Маяк», готель «Меридиан», «Пирамида», ресторан «Пивна хата», «Пивний клуб Jona Silvera», кафе «Rio», ресторан «Рибацький хуторок», кафе «Старый замок», кафе «Старое кафе», «Суши бар», кафе «Таверна», кафе «Трактир», кафе «Шинок».

5. Лексика з семантикою престижності і позитивної оцінки. У Херсонській емпороніміі для вираження престижності найбільш вживаними є лексеми престиж, еліта, люкс, ексклюзив (наприклад, ПП «В.И.П. Строй», магазин «Гурман люкс», магазин «Декор Vip», магазин «Де люкс», весільний салон «Динамо Люкс», магазин «Империя», ювелірний магазин «Карат», магазин «Княжна», магазин «Лидер», магазин «Лорд», магазин «Магнат», магазин «Олимп», магазин «Персона», магазин «Сучасний одяг», магазин «Файна пані», магазин «Элит», кафе «Мадэра», кафе-бар «Фаворит», кафе-бар «Элита», «Фирминная кофейня Дон Марко» та ін.).

Широко використовується елемент євро - при утворенні назв магазинів (наприклад, фірма «Евроазовмаш», магазин «Еврострой», магазин «Евротехника», кафе «Европа» тощо). Багато в чому це пов'язано з тим, що Європа є певним ціннісним орієнтиром для нашого населення.

6. Лексика з семантикою ментальної сфери. Ця група найменувань традиційно невелика. Зберігається тенденція давати імена з семантикою ментальної сфери торгівельним об'єктам, які займаються продажем «інтелектуальної» продукції, в основному книг. Наприклад, магазин «БюроКрат», магазин «Книжковий світ», магазин «Карандаш», магазин «Учбова книга», Інтернет-кафе.

7. Лексика з семантикою почуттів людини: кафе «Бодрость», кафе «Відпочинок», кафе-бар «Козацька втіха», кафе-бар «Крик души», кафе «Кураж», розважальний комплекс «Нирвана», ресторан «Nostalgie», ресторан «Paradise», дискотека «Rest», кафе «Смак», кафе «Freedom», кафе «Ego» тощо.

8. Назви, що мають семантику назв напоїв або їжі: кафе «Зефір», кафе-бар «Золотой апельсин», кафе «Пикник», кафе «Сладкий рай», кафе «Смажений кабанчик», ресторан «Текила», кафе «Трапеза».

9. Назви з позначенням місця розташування та відношення да власника: кафе «Кафе на Гоголя, 17», «Пиццерия на Ленина», кафе «У Александры», кафе-бар «У дяди Славы», кафе «У комина», кафе «У Миколи».

10. Лексика з семантикою дій людини: кафе «Визави», кафе «Встреча», кафе «Место встречи», кафе «Ривьера» тощо.

Групи лексем за мовою написання

За мовою написання всі назви херсонських розважальних та торгівельних закладів поділяються на:

- назви написані українською мовою, наприклад: магазин «З ранку до ночі», магазин «Кавун», магазин «Мрія», магазин «Немовля», магазин «Світанок», магазин «Світ Джинса», магазин «Світ ласощів», магазин «Смак», магазин «Смакота», магазин «Струмок», магазин «Сучасний одяг», магазин «Сходинки», магазин «Хата ламіната», магазин «Щедрий пан», магазин «Явір», кафе «Барва», кафе «Відпочинок», кафе-бар «Гетьман», кафе «Затишок», кафе-бар «Козацька втіха», кафе «Корчма», кафе «Країна смажених курчат», кафе «Криничка», кафе «Курінь», кафе «Оксамит», ресторан «Пивна хата», ресторан «Рибацький хуторок», кафе «Смажений кабанчик», кафе «Смак», кафе «Троянда», кафе «У Миколи», кафе «Шинок».

- назви написані російською мовою: розважальний комплекс «Анжелина», магазин «Аннушка», магазин «Богатырь», магазин «Бони», магазин «Бродвей», магазин «Вина и коньяки Украины», магазин «Визит», магазин «Гардероб», магазин «Династия», магазин «Дом Злата», магазин «Империя-Джинс», магазин «Золотой овен», магазин «Камелия», магазин магазин «Княжна», магазин «Кормилиц», магазин «Лорд», магазин «Мадонна», магазин «Милан Париж», магазин «Милано», магазин «Мир», магазин «Михаил Воронин», магазин «Одежда», магазин «Персона», магазин «Подиум», магазин «Продукты», магазин «Седьмое небо», магазин «Снежная королева», магазин «Фирма», магазин «Черный леопард», магазин «Эдем», магазин «Ювилирные изделия», кафе «Автомобилист», кафе «Алые паруса», кафе-бар «Березка», кафе «Бодрость», кафе «Встреча», пивний бар «Диалог», кафе «Европа», ресторан «Классик», кафе «Лето», кафе-бар «Океан», кафе «Сладкий рай», кафе «Театральное», кафе «Уголок», кафе «Эдем», кафе «Эксклюзив», кафе «Якорь».

- іншомовні назви: магазин «Al Capone», магазин «Baby Line», магазин «Baby-Бум», магазин «Cardi+», магазин «Cardinale», магазин «Colin's», магазин «Columbia», магазин «Digital», магазин «Debut», магазин «Domani», магазин «Evona», магазин «Foxmart», магазин «Glance», магазин «Gloria jeans», магазин «Gorenje», магазин «He, she», магазин «La Capriccio», магазин «Le form», магазин «LG», магазин «Pelermo», магазин «Portal», магазин «Record», магазин «Sela», магазин «Sense», магазин «SVT Marine», магазин «Tango», магазин «Ultra», магазин «Vario», магазин «Viva», магазин «Waggon», магазин «XS», нічний клуб «Amigo», кафе «Bluzz», нічний клуб «Cosmo», кафе «Ego», кафе «Freedom», кафе «LM», нічний клуб «Millenium», ресторан «Paradise», кафе «Pari-Piccoli», ресторан «Peloris», розважальний комплекс «Rest», нічний клуб «Sunrays», ресторан «Tip-top».

2.2 Найменування вулиць і площ міста

Система годонімів та агоронімів у Херсоні нараховує більше 500 назв. Кількість номінацій пояснюється історією зародження і розвитку міста.

У 1737 році на місці сучасного Херсона з'явилося російське укріплення Олександр-Шанц. 18 червня 1778 року Катерина II наказала Новоросійському генерал-губернаторові Г.А. Потьомкіну знайти в гирлі Дніпра місце для влаштування гавані і верфі, і назвати це місце Херсоном. Так було засноване місто, назване ім'ям давньогрецької колонії Херсонес.

За воєнно-стратегічними міркуваннями в першу чергу будувалося адміралтейство і фортеця, яка стала історичним центром Херсона. По обидві сторони від неї будувалося місто. її основні дороги йшли вздовж берегової лінії; другорядні вулиці розміщувалися по відношенню до берега перпендикулярно. В 30-ті роки XIX століття вулиці Херсона вперше отримали назви. З'явилися вулиці названі іменами письменників (Короленка, Котляревського, Шолом-Алейхема), партійних, державних та революційних діячів (Куйбишева, Фрунзе, Свердлова) та інші.

Після війни почалося будівництво нових магістралей; тільки у 1950-1956 роках на плані Херсона з'явилося 27 вулиць (вулиці Академіка Павлова, Говорова, Кутузова, Пархоменко, Рєпіна, Сурикова та ін.). Потім з'являються нові масиви: на сході - мікрорайон Бавовняно-паперового комбінату, на північному сході - поселення Текстильників, на північному заході - Шуменський мікрорайон, на півночі - Таврійський район. Забудова ведеться комплексно, з урахуванням потреб населення у закладах охорони здоров'я, дитячих дошкільних закладах, закладах освіти, культури.

Херсонці дбайливо зберігають пам'ять про тих, хто залишив відбиток в історії рідного міста - їх іменами називають вулиці і проспекти, парки і площі. У назвах вулиць і площ відбита історія міста протягом двох століть. Наприклад, вулиця Суворова та проспект Ушакова, вулиці Шолом-Алейхема, Пушкінська, Володимира Маяковського, вулиці Комунарів, Жовтневої революції, Іллі Кулика, Нефтяників тощо. [6; С. 11]

Кожна вулиця, кожна площа - це певна позначка у складі міста. Є серед них і такі, які можуть розповісти про ключові моменти історії всього міста.

2.2.1 Годонімія та агоронімія як лексична система

Система годонімів та агоронімів сучасного міста охоплює великий шар лексики. Аналіз зібраного матеріалу дозволяє виділити 9 лексичних груп [66; С. 105]:

1) до цієї групи входять назви, що описують рельєф місцевості. Наприклад, провулок Береговий, Огородній, Приозерний, Степовий, Річний, вулиця Лісна, Озерна, Острівська, Паркова, Польова, Садова;

можна віднести лексеми, які мають просторову семантику. Вулиці називаються за сторонами світу (вулиця Східна, Західна, провулок Північний, Південний). В системі годонімів Херсона функціонує низка назв з «космічною» семантикою: вулиця Космічна, Гагаріна;

цю групу творять прикметники, які позначають характеристики самих вулиць. Наприклад, провулок Короткий, Червоний, Мідний, Насипний, Глухий, Новий, Проїзний, Проточний, Кам'яний, Сквозний, Тупиковий, Консервний, Лікарняний, Батарейний, Азовський, Вербовий, Кулеметний, вулиця Тиха, Робоча, Агрономічна, Виноградна;

складають назви, які називають міські об'єкти. Ці назви використовуються у формі прикметників (вулиця Стадіонна, Колодязна, Загородня, Привокзальна, провулок Будівельний, Прибережний, площа Привокзальна);

входять лексеми, які позначають назви предметів, речовин і матеріалів, пов'язаних з виробничим життям міста: вулиця Газова, Залізнична, Заводська, Нефтяників, Новозаводська, Паровозна, Промислова, Рибна, Кораблебудівна, Сухарна, Табачна, Літейна, Танкістів, провулок Текстильний, Бавовняний, Тракторний, Дніпровський, Комбайновий, Комунальний, Будівельний, Економічний, Винний, площа Корабельна;

цю групу складають назви людей за професією та родом занять, національністю. Наприклад, провулок Авіаторний, Кошовий, Міліцейський, вулиця Артилерійська, Декабристів, Комсомольська, Червоностудентська, Текстильників, Матроська, Молодогвардійська, Партизанська, Полярників, Танкістів, Комунарів;

найбільшу групу лексики складають антропоніми - власні імена людей. Більшість з них функціонують «по одинці», а деякі можуть сполучатися з іменами або з «титулом». Наприклад, вулиця Айвазовського, Антипенко, Антоновського, Артема, Баженова, Баумана, Бєлінського, Благоєва, Блюхера, Бордунова, Брюллова, Будьонного, Бурназяна, Ватутіна, Вахтангова, Вінера, Войкова, Ганнібала, Герцена, Гоголя, Горького, Димитрова, Калініна, Комкова, Красіна, Куйбишева, Ладичука, Лавреньова, Леніна, Ломоносова, Макулина, Некрасова, Орджонікідзе, Петренко, Пестеля, Пугачова, Рєпіна, Тельмана, Ушакова, Філатова, Фрунзе, Чкалова, Шмідта, Щорса, Енгельса, Архипа Тесленко, Богдана Хмельницького, Іллі Кулика, Карла Маркса, Льва Толстого, Панаса Мирного, Рози Люксембург, Шолом Алейхема, Адмірала Макарова, Адмірала Сенявіна, Академіка Тарле, Генерала Видригана, Генерала Дорофеєва, площа Ганнібала;

дану групу складають лексеми з локативною семантикою. Топоніми можна розділити на два типи: топонімія країн світу і міст України (вулиця Баку, Волгоградська, Дніпропетровська, Джанкойська, Донецька, Кременчуцька, Кримська, Московська, Сивашська, провулок Житомирський, Керченський, Сибірський, Уманський, Черкаський, Одеська площа) і області (провулок Білозерський, Микільський, вулиця Дар'ївська, Кіндійська, Цюрупінська);

входять лексеми, які мають тимчасову семантику, зокрема пори року, назви місяців, зазначення дат певних подій та їх ювілеї. Наприклад, провулок Весняний, вулиця 21 Січня, 295-ї Херсонської дивізії, 200-річчя Херсона, 9 Січня, 40 років Жовтня, Жовтневої революції, Перемоги, 49-ї Гвардійської Херсонської дивізії, площа Героїв Сталінграда, Перемоги.

Таким чином, годонімія та агоронімія сучасного міста охоплює достатньо широке коло лексики, яке складається із загальновживаних та професійних назв. Найповніше в назвах вулиць та площ Херсона представлені антропоніми, що дає можливість увічнити в пам'яті імена людей, діяльність яких пов'язана з містом.

Вивчення годонімії та агоронімії сучасного міста в семантичному й семіотичному аспектах дозволяє знайти специфічні риси, які б відрізняли його мовний склад від інших. Назви внутрішньоміських об'єктів найчастіше відображають історію розвитку міста з моменту заснування і до теперішнього часу.

2.2.2 Семантика годонімів та агоронімів

Вчена Т.В. Шмелева протиставляє два типи годонімів та агоронімів: орієнтуючі і характеризуючи. [72; С. 34]

Серед орієнтуючих годонімів та агоронімів виділяємо дві групи: внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх орієнтуючих відносяться:

а) годоніми та агороніми, які обирають об'єктом орієнтування будови або споруди, що є продуктом людської праці. Наприклад, провулок Лікарняний, Котельний, Мостовий, вулиця Заводська, Привокзальна, Стадіонна, площа Привокзальна, Фабрична, Текстильна;

б) годоніми та агороніми, які орієнтуються на який-небудь природний об'єкт. Наприклад, провулок Береговий, Вербовий, Огородній, вулиця Виноградна, Лісна, Лугова, Озерна, Польова.

«Природоорієнтуючі» годоніми та агороніми найчастіше називають реалії, які знаходяться в місті не в єдиному екземплярі, тому свою орієнтуючу функцію вони виконують на достатньо невеликих ділянках міста. Назви, які орієнтуються на виробничі об'єкти, крім узагальнюючих назв (завод, вокзал, лікарня тощо), «працюють» у масштабах усього міста.

Другу групу годонімів та агоронімів складають зовнішні орієнтири (тобто об'єктом орієнтування є будь-що, що не належить місту, найчастіше яке-небудь інше місто). Зовнішні орієнтуючі годоніми спочатку відповідали назві того міста, до якого вели, тобто вулиці з такими назвами повинні були знаходитися на окраїнах і бути «початком шляху». Наприклад, Бериславське шосе, Миколаївське шосе, Кіндійське шосе.

Орієнтуючим назвам протиставляються характеризуючі. Вони в свою чергу поділяються на 4 типи.

До першого типу відносяться назви вулиць і площ, у семантиці яких присутній елемент, який описує зовнішній вигляд вулиць і площ. Наприклад, провулок Короткий, Насипний, Глухий, Новий, Кам'яний, Тупиковий, вулиця Тиха, Робоча.

До цього типу можна віднести ще низку годонімів та агоронімів Херсона з модальністю бажаності, так звані «позитивні». Онім несе інформацію про «обличчя» вулиці і площі, але не відповідає і ніколи не відповідав її фактичному вигляду. Наприклад, вулиця Арктична, Вербова, Виноградна, площа Жовтнева.

Другу групу характеризуючих назв складають номінації, які мають семантику співвіднесеності або порівняння з іншими вулицями. Наприклад, вулиця Східна, Західна, провулок Північний, Південний.

Третій тип характеризує мешканців вулиці за родом їх занять. Наприклад, провулок Авіаторний, Міліцейський, вулиця Текстильників, Матроська, Танкістів та ін., площа Корабельна.

Як уже зазначалося раніше, Херсон - місто багатонаціональне. Його етнічне різноманіття знайшло відображення в таких годонімах: вулиця Баку, Волгоградська, Московська, провулок Керченський, Сибірський.

До четвертого типу характеризуючих номінацій відносяться назви, які пов'язані зі специфікою професій мешканців, з предметами та реаліями праці. Наприклад, вулиця Газова, Залізнична, Нефтяників, Літейна, провулок Текстильний, Бавовняний, Будівельний, Винний, Тракторний та інші. Таким чином, в херсонській годонімії більшість семантичних назв є характеризуючими.

2.2.3 Семіотика годонімів та агоронімів

До семіотичних відносяться годоніми та агороніми, які відображають коло понять та реалій, цінних для суспільства.

Т.В. Шмелева виділяє два типи семіотики внутрішньоміських об'єктів: демонстраційний та меморативний. [72; С. 25] Назви, утворені за демонстраційним принципом, показують коло цінуючих суспільством понять, символів, реалій. У Херсоні до демонстраційних годонімів та агоронімів відносяться: вулиця Паризької Комуни, 9 Січня, 40 років Жовтня, площа Героїв Сталінграда.

Яскравіше в Херсоні представлений меморативний принцип. Він «прищеплює» вулицям назви імен або подій, здійснюючи процес його увічнення. Серед меморативних номінацій за тематичним принципом можна виділити 4 типи.

До першого можна віднести вулиці та площі названі на честь людей, які стали героями соціалістичної праці, почесні громадяни Херсона, люди, які брали участь у Великій Вітчизняній війні. Наприклад, вулиця Ганнібала (названа на честь Івана Абрамовича Ганнібала, який Катериною II назначений головним будівничим міста Херсона), вулиця Дзержинського (названа на честь визначного діяча Комуністичної партії і Радянської держави Ф.Е. Дзержинського, який 31 травня 1921 року приїхав у Херсон, що було викликано необхідністю перебудови роботи річного транспорту на Дніпрі), Доброхотова (названа на честь професіонального революціонера, голови Херсонського ревкому Н.Ф. Доброхотова), Іллі Кулика (названа на честь Кулика Іллі Олександровича, Героя Радянського Союзу, керівника Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації «Патріот Батьківщини»), Суворова (в пам'ять про командуючого військами Херсонського корпусу), площа Ганнібала.

До другої групи відносяться годоніми та агороніми, пов'язані і іншими підприємствами міста Херсона (Бавовняно-паперовий комбінат).

Третю групу складають назви вулиць і площ, які носять імена людей, що зробили значний внесок в розвиток науки та культури. Наприклад, вулиці імені Некрасова, Лесі Українки, Гоголя, Горького, Ломоносова, Архипа Тесленка, Бєлінського та інші.

Четверту групу становлять назви, пов'язані з історичними подіями. Наприклад, вулиця 21-го Січня (названа у пам'ять про збройне повстання у 1918 році частини київських робітників проти Центральної Ради), 295-ї Херсонської дивізії (сучасна назва створена у пам'ять про тих, хто звільнив місто від німецько-фашистських загарбників), 40 років Жовтня (назву вулиця отримала у 1957 році - до 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції), площа Свободи, Жовтнева.

Система годонімів та агоронімів міста Херсона в цілому семіотична. У демонстраційній частині семіотичних годонімів та агоронімів зафіксовані такі поняття: загальнолюдські цінності (мир, прогрес, історія, просвіта, дружба, праця), класові та пролетарські реалії (боротьба, диктатура пролетаріату, комунізм, революція), групи людей, яки шанує суспільство (герої країни, ентузіасти, носії культури).