Специфіка відтворення прецизійної і термінологічної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів (на матеріалі перекладів наукових статей і анотацій)

· Feedback - перекладач транслітерує даний термін як «фідбек», хоча в українській мові існує еквівалентний варіант даного терміну, такий як «взаємодія, реакція».

· В останньому абзаці перекладач подає термін «Homosapiens»мовою оригіналу, не подаючи переклад, покладаючись на те, що читач зрозуміє значення терміну виходячи з контексту.

· Equation - рівняння. Спосіб перекладу - підбір еквіваленту.

Таким чином, ми виокремили та проаналізували терміни, використані в науково-популярній статті Кристофера Кемпа «Історія землі: перемотай, зітри, вімкни».

Можна зробити наступні висновки:

В тексті використано 61 один термін, з них повторюються:

· Термін «drum» - 3 рази;

· Термін «fossilfuels» - 2 рази;

· Термін «carbondioxide» - 2 рази;

· Термін «Homo sapiens» - 6 разів;

· Термін «population» - 4 рази;

· Термін «Hominid» - 2 рази;

· Термін «evolution» - 2 рази;

· Термін «Homo erectus» - 2 рази;

· Термін «Neanderthals» - 2 рази;

· Термін «Megafauna» - 3 рази;

· Термін «landscape» - 5 разів;

· Термін «Ecosistem» - 3 рази.

При перекладі статті були використані наступні засоби відтворення термінів: підбір еквіваленту, транскрипція, транслітерація, калькування.

Розраховуємо загальне відсоткове співвідношення звичайної та термінологічної лексики:

Загальна кількість слів в статті, з урахуванням прийменників, вигуків та цифр - 2455; кількість вжитих термінів - 61.

Візьмемо загальну кількість термінів за 100%, тоді кількість вжитих термінів - х %.

Утворимо рівняння:

61:х=2455:100

2455х=61*100

Х=61*100:2455

Х=2,48%

Отже, наше дослідження показало те, що кількість термінів в даній науково-популярній статті зовсім не велика - 2,48% від загальної кількості слів в тексті.

2.2 Специфіка відтворення прецизійної лексики у перекладі науково-публіцистичних текстів

Як вже було зазначено, науково-популярний стиль вібрав в себе риси наукового стилю, такі як точність, абстрактність, логічність і об'єктивність , які організують в систему всі мовні засоби, що формують даний функціональний стиль.

Для дослідження способів перекладу та використання прецизійної лексики на прикладі науково-популярних статей ми обрали статтю «Історія землі: перемотай, зітри, вімкни» Кристофера Кемпа (додаток 1). Потрібно зазначити, що стаття містить досить велику кількість точної інформації, кількісних показників, що і зумовило наш вибір.

Стаття почінається з подання точної інформації, де перекладач використовує метод еквівалентного перекладу:thelast 125,000 years - останні 125 тисяч років;

Треба зазначити, що в статті разом з кількісними показниками використана велика кількість прийменніків часу та місця, які теж відносять до прецизійної лексики. Розглянемо докладніще:

· Тhe size of 10 football fields - розмір в 10 футбольних полів. Перекладач подає переклад прийменника «of» українським прийменником «в»;

· Оnlyabout 150 years; перекладач подає переклад - лише 150 років, опускаючи прийменник «about»;

· Еstimated 108 billion -орієнтовано 108 мілліардів. При перекладі кількісного показника перекладач використовує метод підбору еквіваленту;

· Аround 200,000 yearsago - близько 200 тисяч років тому - метод підбору еквіваленту;

· By 125,000 years ago - 125 тисяч років тому. Перекладач опускає прийменник «by»;

· Вetween 10,000 and 100,000 - десь 10 тисяч - 100 тисяч - автор використовує еквівалентний прийменник «десь» для перекладу «between», хоча ми вважаємо, що можна замінити «десь» такими варіантами, як приблизно, між.

· "Theshitreally didn'thitthefanuntilhumansstartedbehavinginamodern fashion, about 100,000 yearsago" - подається наступний переклад: «Щось жахливе сталося саме в той момент, коли люди почали поводити себе сучасним чином, і це почалося 100000 років тому. Перекладач трансформує речення в українській мові, подаючи адекватний переклад рідною мовою, та опускає прийменник «about», перекладаючі половину речення с кількісним показником, як «це почалося 100000 років тому», замість «це почалося приблизно 100000 років тому».

· Asrecentlyasabout 2000 BC - всього за 2 тисячі років до Народження Христа. Перекладач розшифровує абревіатуру «BC», що прийнято розуміти, як «before Christ», та добирає еквівалент в українській мові - «до Народження Христа». Прецизійний прийменник «about» в контексті подається як прийменник «за».

· Рopulation was counted in the tens of millions - населення становило кілька десятків мільйонів. Перекладач подає переклад числівника «thetensofmillions» як «кілька десятків мільйонів», так як закінчення «s» вказує на множину чіслівника. Прийменник «in» при перекладі опускається.

· ByAD 1700 - в 1700 році після Народження Христа. Перекладач розшифровує абревіатуру «AD», що прийнято розуміти, як «AnnoDomini», та добирає еквівалент в українській мові - «після Народження Христа». Прийменник «by» перекладач подає, як «в».

· Іt wasatabout 600 million - нараховувалося 600 мільйонів людей. Перекладач подає адекватний переклад рідною мовою, адаптує текст для більш точної передачі змісту оригіналу. Прийменник «about» при перекладі опускається.

· Іtisnowslightlymorethan 7 billionand growsbyanestimated 220,000 peopleeveryday - сьогодні ії кількість трохи перевищує 7 мілліардів та продовжує зростати, як вважають спеціалісти, на 220 тисяч осіб в день. Перекладач трансформує речення та перекладає прецизійну лексику шляхом підбору відповідників в мові перекладу. Прийменник «estimated» опускається, замість нього перекладач вводить в текст дієприслівниковий зворот «як вважають спеціалісти».

· Тheglobalcattlepopulationis 1.4 billion - глобальна популяція великої рогатої скотини становить 1.4 мільярда. Подається еквівалент до слова «billion» - «мільярд», перекладач подає «is» як «становить», для більш точної передачі змісту тексту оригіналу.

· Usegrew 16-fold - споживання зросло в 16 разів. Добрано еквівалент, «16-fold» - «в 16 разів».

· Since 1870, an estimated 944 billion barrels - or 135 billion tonnes - of oil have been extracted from beneath the Earth's surface - c 1870-року знадрЗемлібуловидобутоприблизно 944-мільярдів барелівнафти - або 135 мільярдівтонн. Автор оригіналу подає інформацію про міри спочатку в барелях, а потім надає пояснення, тобто переводить барелі в тонни, для спрощення сприйняття тексту, виходячи с того,що не кожен читач науково-популярної статті настільки проінформований, що знає, скільки тонн дорівнює один барель. Перекладач же, в свою чергу, трансформує речення, добирає еквіваленти, транскрибує реалії-міри.

· Between 30 and 50 per cent - від 30% до 50 %. В перекладі подано значення «between» як «від». Перекладач адаптує текст для більш точного сприйняття читачем поданої інформації. Проценті перекладач зображує графічним способом, не використовуючи словесний переклад.

· Вetween 30,000 and 15,000 yearsago - в період від 30 тисяч до 15 тисяч років тому. Перекладач надає переклад «between» як «в період від», для більш точної передачі контексту оригіналу мовою перекладу.

· Fifteen thousands years ago - 15 тисяч років тому. Надається еквівалент мовою перекладу.

· About 15,000 yearsago - близько 15 тисяч років тому. Подається еквівалентний переклад кількісних показників, та вариант перекладу прийменника «About».

· 17times harder - в 17 разів інтенсивніше. Автор добирає еквівалент для перекладу даної лексики.

· By thisestimatetherewereonce 1.5 millionhumpbackwhales - за даними цього дослідження, колись в світі налічували 1,5 мільйони горбатих китів. Перекладач транскрибує кількісні показники: «1.5 million» - «1,5 мільйони».

· 400 partspermillion - 400 проміле - підбір еквіваленту в мові перекладу.

· Todaythereareabout 30 - сьогодні іх кількість не перевищує 30. Автор подає адекватний переклад для повної передачі контексту оригіналу.

· 30-kilometrecrack - 30-кілометрова тріщина. Перекладач транкрибує кількісний показник.

· In a 100,000 years - через 100 тисяч років. Перекладач надає переклад прийменника «in»як «через», адаптуючи текст для адекватного сприйняття мовою перекладу.

Ми проаналізували лише частину прецизійної лексики в даній статті, та цього достатньо, щоб зробити наступні висновки:

- Науково-популярна стаття досить насичена прецизійною лексикою, точною інформацією та кількісними показниками;

- Основні засоби перекладу прецизійної лексики в даній статті - підбір еквіваленту та транскрибування.

В обраній нами статті прецизійна лексика зустрічається 84 рази, з них:

- Цифрові показники: 60 раз;

- Прийменники:

а) about - 6 разів;

б) estimate - 4 рази;

в) around - 1 раз;

г) between - 4 рази;

д) by - 3 рази.

Якщо кількість слів в статті - 2455, кількість прецизійної лексики - 84, можемо розрахувати процентний вміст даної лексики в тексті:

2455=100%, вміст прецизійної лексики - х%.

Утворимо рівняння:

84:х=2455:100

2455х=84*100

Х=84*100:2455

Х=3,4% - процентній вміст прецизійної лексики.



Висновки

В курсовій роботі ми досліджували теоретичні засади презиційної та термінологічної лексики та способи їх перекладу.

Починаючи дослідження, ми ставили на меті аналіз прецизійної та термінологічної лексики та засобів їх відтворення в науково-популярних текстах. Виконавши дослідницьку роботу, можемопідвести наступні підсумки:

Науково-популярний стиль - різновид наукового стилю.

Особливістю науково-популярного стилю є поєднання в ньому наступних стильових рис: логічності та емоційності, об'єктивності та суб'єктивності, абстрактності й конкретності. На відміну від наукової прози в науково-популярній літературі значно менше спеціальних термінів та інших власне наукових засобів. Науково-популярний текст має основним завданням ознайомлення з історією, досягненнями науки і техніки читачів, що не є спеціалістами з даної галузі. У текстах науково-популярного стилю автор відмовляється від складного математичного апарату, розгорнутих доказів, в текст вводяться наочні приклади, аналогії, порівняння. На відміну від наукового тексту в науково-популярному менше термінів, але все ж лексика досить складна. Термінологічна лексика грає велику роль для мови науково-популярної літератури, оскільки її головне завдання - точне й чітке вираження спеціальних понять.

Терміни - слова або словосполучення, які мають лінгвістичні властивості як і іншіодиниці словникового складу. Науковий термін точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери. Він, на відміну від номенів загальномовних, які часто є багатозначними, невпорядкованими, в межах сфери застосування є однозначним.

В ході дослідження ми виокремили основні етапи та засоби перекладу термінологічної лексики.

Дослідивши особливості прецизійної лексики, ми з'ясували наступне: до прецизійної лексики належать дати, назви днів тижня, місяців, кількісні числівники та показники, прийменники about, estimate, approximate,around, by, between, of, прийменники часу at, in , from, to, since, till, before, after, for, during, by; одиниці виміру, тобто лексика, що містить точну інформацію, яку в необхідно передати читачеві в повній мірі. Прецизійна лексика має труднощі як при усному, так і при письмовому перекладі. При усному перекладі, прецизійна лексика складна для запам'ятовування, бо містить точну інформацію. При письмовому перекладі складнощі виникають при перекладі реалій-мір, реалій-грошей.

В другому розділі ми аналізували науково-популярну статтю «Історія землі: перемотай, зітри, вімкни» Кристофера Кемпа. Маємо наступні результати аналізу:

При перекладі статті були використані наступні засоби відтворення термінів: підбір еквіваленту, транскрипція, транслітерація, калькування. Кількість термінів в даній науково-популярній статті - 2,48% від загальної кількості слів в тексті. Обрана нами науково-популярна стаття досить насичена прецизійною лексикою, точною інформацією та кількісними показниками. Основні засоби перекладу прецизійної лексики в даній статті - підбір еквіваленту та транскрибування. Процентний вміст прецизійної лексики - 3,4 % від загальноі кількості слів тексту.

На жаль, обсяг курсової роботи не дає можливість більш докладно дослідитиаспекти даної теми, але спираючись на поставлену мету, нам вдалося розкрити зміст та основні поняття досліджуваної нами теми.



Список використаних джерел

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение. М.: Академия, 2004. стр 271-273]

2. Алексеева И.С. Профессиональное обучение переводчика / Алексеева И.С. - СПб.: Издательство "Союз", 2001. - 288 с.

3. Андрієнко Л.О. Науково-технічний переклад: конспект лекцій і дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Андрієнко Л.О. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - 92 с.

4. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: учебное пособие / Арнольд И.В. - М.: Высш. школа, 1991. - 140 с.

5. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. -М.: Просвещение, 1995

6. Баловнєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної термінології / О.О. Баловнєва // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. - 2004. - Вип. 14. - С. 79-81.

7. БарбаковаЕ. В. Концепция В.О Москальской в определении умений чтения текстов разных функциональных стилей, вестник Бурятского государственного университета

8. Влахов С.,Флорин С. Непереводимое в переводе,Москва, 1980

9. Глушко М.М. Функциональный стиль общественного языка и методы его исследования. - М.: 1974.

10. Епишкин М.И. Исторический словари галлицизмов русского языка,издательство ЕТС, Москва, 2010

11. Зарывная О.Т. Основные способы и приемы перевода научно-технических тексов в высших учебных заведениях

12. Карабан В.І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову: [навчальний посібник] / Карабан В.І. - Вінниця: Нова книга, 2003. - 12б с.

13. Кириченко О. А., Плохута С. О., Сибірцева Ю. С. «Філологічні трактати» Том 6, № 1 ' 2014, Особливості науково-технічних текстів

14. Климзо Б.Н. Ремесло технического переводчика. М.: Р.Валент, 2006.- 508 с..

15. Климзо Б.Н. Ремесло технического переводчика. М.: Р.Валент, 2006.- 508 с.;

16. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу: [посібник для студентів перекладацьких факультетів] / Коваленко А.Я. - К.: Інкос, 2002. - 320 с.

17. Кожина М. Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики. - Пермь, 1966

18. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: [учебное пособие] / В.Н. Комиссаров, С.Ф. Гончаренко. - М.: ЭТС, 2003. - 424 с.

19. Комиссаров В. Н. Теория перевода. М.: Высшая школа, 1990

20. Комиссаров, В.Н. Рецкер, Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского на русский язык. - М.: Высшая школа, 1960.

21. Кульчинская А.О. Филологические науки. Актуальные проблемы перевода. Национальный авиационный университет, Украина

22. Миньяр-Белоручев Р.К.«Методика обучения французскому языку», Москва «Просвещение» 1991р

23. Михина Л.В. Мир письменного перевода, Мичуринск, 2005 - 2006 уч.г.

24. Мухтарова Н.Р. К вопросу о роли научно-популярной литературы при обучению иностранному языку студентов 1-х курсов неязыковых факультетов вузов

25. Нелюбин Л.Л. Толковый переводоведческий словарь М. Флинта: 3-е издание, переработанное. -- Наука. 2003

26. Пронина Р.Ф. Перевод английской научно-технической литературы - М.: Высшая школа., 1986.

27. Пумпянский А.А. Язык и стиль научной литературы, Калининский госуниверситет, 1987

28. Разинкина Н. М. Стилистика английского научного текста. - М.: УРСС, 2005.

29. Рябинина Н.З. Основные тенденции развития издания советской научнопопулярной литературы на современном этапе: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. М., 1982.

30. Рябцева Н. К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению. Словарь оборотов и сочетаемости общенаучной лексики. Новый словарь-справочник активного типа (на английском языке). -М.: 2002

31. Скороходько Э. Ф. Вопросы перевода английской технической литературы (перевод терминов) / Скороходько Э.Ф. - К.: Изд-во Киевского университета, 1963. - 91 с.

32. Тюленев С.В. Теория перевода. - М.: Гардарики, 2004.

33. Чиркова Н. В. Английский язык (научный стиль). Ульяновск: 1991

34. Bryan A GarnerTheOxfordDictionaryofAmericanUsageandStyle

35. ScientificAmerican. - 1998. - Vol.278, №4 (April)

36. ScientificAmerican. - 1998. - Vol.279, №2 (August)

37. New Scientist - 2013 - №13(November)

38. Talbot J., Taylor. Linguistic Theory and Structural Stylistics. - Oxford: Pergamon Press, 1981.

Дипломні роботи:

1. Лук'яненко Тетяна Анатоліївна Реалії як засіб вираження національно-культурної своєрідності оповідань О'Генрі.

Інтернет-ресурси:

1. http://inosmi.ru/

2. http://www.merriam-webster.com



Додаток

IMAGINEforamomentthatthelast 125,000 yearsofEarth'shistory existsomewhereonatape - athick, old-fashioned ribbon loaded between two metal drums. With every second that passes, more tape slowly unspools from one drum and is wound onto the other. Now suppose it's possible to stop the tape, to intercede, and to reverse direction. Rewind.

Gradually, with each turn of the drum, our existence is removed. Every minute, an area of natural forest and woodland the size of 10 football fields is restored. At first, for each year that is regained an area slightly larger than Denmark is reforested. It takes only about 150 years of this to restore most of what has been lost. At the same time, urban sprawl retreats like a concrete tide. Megacities shrink to cities and then dwindle into towns and villages, green swathes of pristine undeveloped land reappearing in their wake. The world's rivers are undammed. The seafloor is cleared of its wrecks and its tangled cables. The ozone layer is restored. The remains of most of the estimated 108 billion people who have ever lived are removed from the ground, and fossil fuels, precious stones and metals, and other mined materials are put back in. Tonnes of pollutants, including carbon and sulphur dioxide, are sucked out of the atmosphere. Finally, we arrive at a point that seems incredibly distant to us: 125,000 years ago. In geological terms it might as well be yesterday, but the span of time between then and now represents the entirety of modern human existence. By running the tape backward to this point, we have removed almost all human impact on Earth. What is it like? A hundred-and-twenty-five thousand years ago, Earth was part way through the Eemian interglacial period - a 15,000-year-long temperate phase bookended by two much longer, colder glacials. Suddenly, it had become a warm and green world. In the northern hemisphere, continental ice sheets had retreated from as far south as Germany in Europe and Illinois in North America. "It got a little bit warmer than at present, and sea levels were maybe a little bit higher at their maximum," says Ian Tattersall, curator of anthropology at The American Museum of Natural History in New York City. One of the beneficiaries of this warm and stable climate was Homo sapiens. Our species had first appeared around 200,000 years ago in east Africa. By 125,000 years ago the population was probably somewhere between 10,000 and 100,000, surviving by foraging and hunting and making its first forays out of its ancestral home. But we were not alone. "There were at least three lineages of hominids around," says Tattersall, an expert in early human evolution. "There was Homo sapiens in Africa; there was the lineage of Homo erectus in eastern Asia, which later became extinct; and there were the Neanderthals in Europe." Other human species too, both unknown and partly known to us, were struggling to survive elsewhere. "Who knows what was going on in Africa?" says Tattersall. "There were hominids in Africa that didn't look exactly like a modern Homo sapiens." The world also would have been teeming with large animals - whales in the ocean, giant herds of herbivores across on land. "I think if you could just teleport into this world, the thing you'd notice right away would be the megafauna," says environmental historian Jed Kaplan at the University of Geneva's Institute for Environmental Sciences in Switzerland. "You would find all of these massive herds of big animals roaming around all over the world," he says. "There would be woolly mammoths roaming the Arctic. For sure you would see things like bison. You would have big cats living in Europe, maybe horses in the Americas, certainly many more bears, wolves, and all of these kinds of herd animals."

Stepping outside nature

But then, without warning, everything changed. Or more precisely, humans changed first, and then so did the world. "The shit really didn't hit the fan until humans started behaving in a modern fashion, about 100,000 years ago," Tattersall says. "And it was after this that humans sort of stepped outside nature and found themselves in opposition to it, and started all the shenanigans that we're familiar with today." It is sobering to read even an incomplete list of the shenanigans that Tattersall is talking about.As recently as about 2000 BC, world population was counted in the tens of millions. By AD 1700, it was at about 600 million; it is now slightly more than 7 billion and grows by an estimated 220,000 people every day. And that's just the humans. According to the United Nations Food and Agriculture Organisation (FAO), the global cattle population is 1.4 billion; there are roughly a billion pigs and sheep, and 19 billion chickens worldwide at any one time, almost three for every person.

As befits our numbers, we consume energy like never before. In the 20th century alone, energy use grew 16-fold. According to an article published in 2009 in the International Journal of Oil, Gas and Coal Technology, since 1870, an estimated 944 billion barrels - or 135 billion tonnes - of oil have beenextracted from beneath the Earth's surface. In 2011 alone, the US mined more than a billion tonnes of coal, and China three times as much. We have also altered the landscape in untold ways (see diagram). Together, agriculture and the use of fire have tamed and shaped the environment almost everywhere (see diagram). In many regions, farmed land has replaced the natural vegetation. Between 30 and 50 per cent of the planet's land surface is used in one way or another by humans (see diagram), and we are tapping more than half of the world's accessible fresh water. Rice production, in particular, has flattened entire ecosystems. "People produce little dams," says Erle Ellis, an environmental scientist at the University of Maryland. "And that changes the whole sediment movement in a watershed. The goal is to create wetlands everywhere to grow rice. And that has flattened a lot of places.

It's impressive." In the modern world, we are left with very few places that look the way they would if humans had not intervened. "There's very few landscapes that are really left, especially in Europe," says Kaplan.

"There are hardly any forests where you find big dead trees just laying down on the floor. It's incredibly rare." Ever since modern humans began to oppose the rest of nature, they moved, dispersing across the world like seeds in the wind, settling in the Near East 125,000 years ago, South Asia 50,000 years ago, Europe 43,000 years ago, Australia 40,000 years ago and the Americasbetween 30,000 and 15,000 years ago. The final significant, habitable land mass to be settled was New Zealand about 700 years ago.

Everywhere they went, humans took animals with them, some deliberately (dogs, cats, pigs) and others by accident (rats). The introduction of a non-native species to a delicately balanced ecosystem can have irreversible effects, says Ellis. Especially rats. "They have a huge effect. Anything that nests on the ground or in any place where a rat can get to it - those species are toast." We are also efficient killers in our own right, of course. Many species are known to have been hunted or persecuted to oblivion, most famously the dodo (last confirmed sighting in 1662). Also gone: Steller's sea cow (1768); the bluebuck (~1800); the Mauritius blue pigeon (1826); the great auk (1852); the sea mink (~1860); the Falkland Islands wolf (1876); the passenger pigeon (1914) and the Caribbean monk seal (1952). Many more species have disappeared on our watch. The human march across the globe was followed by wave after wave of megafauna extinctions. The causes are still debated, but many point the finger at us. "I really think that humans had a role in tipping a lot of these megafauna populations toward extinction," says Kaplan. See what these animals looked like before we killed them all: "Hall of shame: Seven species that humans wiped out" Fifteen thousand years ago, for example, humans were entering North America from Siberia. "There was an unprecedented pulse of extinction," says Bill Ruddiman, a climate scientist at the University of Virginia. "That requires something brand new, and humans were brand new." "The American west, the plains, had a variety that was far richer than the Serengeti today," says Ruddiman. "It was an amazing place. Aside from mammoths and mastodons, there were sabre-toothed tigers,horses, camels, gigantic ground sloths - all kinds of animals that went extinct in a pretty brief interval. The best data on that suggests it happened about 15,000 years ago."

Today, wide open - and mostly empty - the American West looks vastly different from the way it did 125,000 years ago. Removal of large animal species by humans has had effects on the landscape that are apparent almost everywhere. "A lot of land would be semi-open, kept partly open by these big herds of grazers and browsers and predators," says Kaplan. "It's important to keep in mind that landscape is also shaped by animals. These giant herds of bison would be trampling down littletrees and keeping the landscape open, certainly not as much as people who are using fire, but definitely having an effect." Watery world We have also emptied the oceans. According to a 2010 report, the UK's fishing fleet works 17 times harder than it did in the 1880s to net the same amount of fish. The FAO estimates that more than half of world's coastal fisheries are over-exploited. Whaling has also changed the oceans beyond recognition. During the 20th century, several species were hunted to the brink of extinction, and populations have still not recovered. A controversial study published in Science claimed that pre-whaling populations were dramatically higher than previously thought. By this estimate there were once 1.5 million humpback whales, rather than the 100,000 estimated by the International Whaling Commission.It is a similar story for minke, bowhead and sperm whales.

We have also shifted the climate. In May, atmospheric carbon dioxide levels topped 400 parts per million for the first time in millions of years; 125,000 years ago they were 275 parts per million. The increase comes partly from the burning of fossil fuels but also from the stripping of the world's forests, which have acted as an almost bottomless carbon sink for millions of years. The impact is etched dramatically on Earth's ice. Across the world, glaciers are retreating and in some places have disappeared. The US National Snow and Ice Data Center at the University of Colorado in Boulder maintains an inventory of more than 130,000 glaciers around the world. Some are growing; many more are shrinking. Worldwide, forevery glacier that is advancing, at least 10 are retreating. At its creation in 1910, Glacier National Park in Montana had an estimated 150 glaciers. Today there are about 30, all of which have shrunk. In 2009, the Chacaltaya glacier in Bolivia - once the location of the world's highest ski-lift - disappeared. The polar ice sheets are breaking apart, calving city-size blocks of ice into the oceans. In July, a 30-kilometre crack in the Pine Island glacier in Antarctica created an iceberg the size of New York. By running the tape of time backwards, almost all of these human impacts on Earth are gone. Now, just for fun, let's do something else: let's remove Homo sapiens. Imagine that 125,000 years ago, our small band of ancestors in east Africa was wiped out by a catastrophe: a lethal virus, perhaps, or a natural disaster.

Now, let the tape run forward again. What would the world look like today if modern humans had never been here? In some respects the answer is obvious: it would look a lot like the world of 125,000 years ago. "We would have a continuous biosphere - one that we can scarcely now imagine. That is, forest, savannahs and suchlike, extending across the Earth," says Jan Zalasiewicz, a geologist at the University of Leicester, UK. "No roads. No fields. No towns. Nothing like that." The land would teem with large animals, the seas with whales and fish. But it wouldn't last, says Ruddiman. If humans had died out 125,000 years ago, we would now be entering another ice age. Glaciers would be growing and advancing. It's a controversial idea and it has earned Ruddiman his critics. But now, more than a decade since he first proposed it, many climate scientists agree with him.

"If you erase the human effect there would be considerably more sea ice and much more extensive tundra around the Arctic circle," he says. "Boreal forest would have retreated and, most dramatically of all, you would have growing ice sheets in a number of northern regions - the northern Rockies, the Canadian archipelago, parts of northern Siberia. It's the very early stages of an ice age. That's the single most dramatic change.Or maybe not. Perhaps, in our absence, one of the other human species that was present - Neanderthals, Homo erectus, or an as-yet unidentified species - rises to prominence and begins to shape the world instead of us. Tattersall is doubtful. "Having established themselves, would they have followed in our footsteps?" he says. "Would they have become an ersatz Homo sapiens, implying that there was some sort of inevitability on our having become what we became? I would guess no." But there is a delicious counterpoint to this argument.

"There is this idea - convergent evolution - that if we didn't come along and do all this, somebody else would," says David Grinspoon, curator of astrobiology at the Denver Museum of Nature and Science in Colorado. "There still would have been selective pressure for some other species to go through the same kind of development that we did, where there's this feedback between big brains, and language, and symbolic thought, and developing agriculture. If the scenario is literally that just Homo sapiens goes extinct but it's still the same general landscape, maybe something similar would have happened. It wouldn't have been identical because there's so much randomness, and it might have taken longer." In short, perhaps it all would have happened anyway. Maybe this modern version of Earth, and our place in it, was unavoidable. Remove Homo sapiens from the equation, reforest the world and repopulate it with megafauna, and maybe in a 100,000 years or so our greatest works, our advancements and our errors - or at least something like them - would still be the outcome. "I wish I had a crystal ball, or an alternate-universe viewer," says Grinspoon. "It would be great to know."

Christopher Kemp is a writer based in Michigan.

Размещено на Allbest.ru