Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Вважаємо, що в рамках цієї групи як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро, як щось, що відповідає моральному закону особистості. Зазначене поняття пов'язується інформантом з моральними цінностями, а також з модальністю необхідності.

До групи суб'єктивно-психологічної лексики (120 відповідей) увійшли емотивні асоціати (77 відповідей), етико-моральні асоціати (22 відповіді), естетичні (8 відповідей), асоціати, що відображають стан душі (13 відповідей).

До тематичної групи прагматичної лексики (190 відповідей), семантика якої містить прагматичний фактор, увійшли асоціати пов'язані з природними явищами (28 відповідей), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі (9 відповідей), символічні асоціати (58 відповідей), релігійно-філософські (6 відповідей), інтелектуальні асоціати(14 відповідей), добро як насолода ( 3 відповіді), персоніфікація добра в термінах родинних та дружніх взаємин(43 відповіді), соціальні асоціати (9 відповідей), а також літературно-фольклорні асоціати (20 відповідей). Індивідуальні асоціати, що не увійшли до жодної групи складають 3 відповіді.

Результатом першого етапу аналізу концепту «добро» в українській лінгвокультурі є висновок про те, що носії української мови в концепті «добро» виділяють наступні значення: моральна норма, добрі вчинки, «емотивне добро», родина, природні явища, соціальні потреби, літературне добро.

На другому етапі ми узагальнили асоціати та сформулювали когнітивні ознаки, що дало нам можливість описати структуру концепту термінах ядра,

ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля.

Таким чином, структура концепту «добро», за результатом аналізу мовних реакцій носіїв української мови, сформувалася наступним чином:

ядро: порядність - 29, кохання (любов) - 29, добродушність - 22, добрі вчинки - 18, щастя - 17;

ближня периферія: сонце - 16, мама - 15, радість - 15, посмішка - 14, доброзичливість - 13, добра людина - 13, тепло - 12, піклування (турбота) - 11, доброта - 8, світло - 7, щирість - 7, спокій - 6, людинолюбство - 6, природа - 6;

дальня периферія: мир - 5, діти - 5, співчуття - 5, шляхетність - 5, друзі - 5, краса - 5, затишок - 5, безкорисливість - 5, справедливість - 4, свобода - 4, Бог - 4, душа - 2, людяність - 4, бабуся - 4, розум - 4, родина - 4, багатство - 4, гармонія - 4, чуйність - 4, благо - 3, надія - 3, гарний - 3, сердечність - 3, щедрість - 3, творчість - 3, мудрість - 3, чистота - 3, добрий день - 3, тато - 2, материнська любов - 2, здоров'я - 2, розумний - 2, близькі люди - 2, сонячні промені - 2, робота - 2, небо - 2, добродушна людина - 1, інтелігентність - 2, дідусь - 2, почуття - 2, добра людина не може бути байдужою до горя іншого - 2, добрі стосунки - 2, дружба - 2, вдячність - 2, хоробрість - 2, повага - 2, взаєморозуміння - 2, увага - 2, вміння пробачати - 2, велич душі - 2, сміх - 2, білий колір - 2, творити добро - 2, казка - 2, благочинність - 2, серце - 2, з доброї волі - 1, альтруїзм - 1, меценатство - 1, любов і повага до інших - 1, доброта і піклування матері - 1, впевненість - 1, увічливість - 1, терпіння - 1, донька - 1, дім - 1, ніжність - 1, сестра - 1, коханий - 1, зорі - 1, спів птахів - 1, ласка - 1, життя - 1, дар - 1, абстрактне поняття - 1, оптимізм - 1, кошеня - 1, соціальний захист - 1, пільги - 1, податки - 1, культура - 1, істина - 1, задоволення - 1, бажання - 1, приємні відчуття - 1, стан душі - 1, фея - 1, ласкавий погляд - 1, рідкісне явище - 1, корисне явище - 1;

інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло - 7, добра добувши, кращого не шукай - 3, доброго ранку - 2, не відповідай на добро злом - 1, від злого добра не жди - 1, чим більше добрих людей, тим менше криміналу - 1, добро випромінює світло - 1, добра слава краща за багатства - 1, в старі добрі часи - 1, доброго вам здоров'я - 1.

Третій етап аналізу концепту є завершальним при моделюванні його структури. Було підраховано процентне співвідношення кількості реакцій, що складають тематичні групи, від загальної кількості мовних реакцій ( перше число в дужках), а потім відсоткову кількість отриманих реакцій від загальної кількості реципієнтів ( друге число в дужках).

Тематична група морально-етичної лексики 184 відповіді(36,8%):

найвища цінність - 3 відповіді(0,6%; 3%), сукупність моральних цінностей - 41 відповідь(8,2%; 41%), моральні якості особи - 67 відповідей(13,4%; 67%), характеристика людини - 16 відповідей (3,2%; 16%), характеристика стосунків між людьми - 32 відповіді(6,4%; 32%), добрі вчинки - 22 відповіді(4,4%; 22%), щедрість - 6 відповідей(1,2% ;6%).

Тематична група суб'єктивно-психолгічної лексики - 120 відповідей (24%):

емотивні асоціати - 77 відповідей(15,4%; 77%), етико-моральні асоціати - 22 відповіді(4,4%; 22%), естетичні - 8 відповідей(1,6%; 8%), асоціати, що відображають стан душі - 13 відповідей(2,6%; 13%).

Тематична група прагматичної лексики - 192 відповідей (38,4%):

асоціати пов'язані з природними явищами - 28 відповідей (5,6%; 28%), з політичною та суспільною діяльністю людини в світі - 9 відповідей(1,8%; 9%), символічні асоціати - 58 відповідей(11,6%; 58%), релігійно-філософські - 6 відповідей(1,2%; 6%), інтелектуальні асоціати - 14 відповідей(2,8%; 14%), добро як насолода - 3 відповіді(0,6%; 3%), персоніфікація добра в термінах родинних та дружніх взаємин - 43 відповіді(8,6%; 43%), соціальні асоціати - 9 відповідей(1,8%; 9%), а також літературно-фольклорні асоціати - 22 відповідей(4,4%; 20%). Індивідуальні асоціати, що не увійшли до жодної групи складають 4 відповіді(0,8%).

Потім був проведений підрахунок процентного співвідношення когнітивних ознак, розподілених всередині концепту за ступенем яскравості і поданих у вигляді ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. До ядра ми віднесли реакції , кількість яких у відсотковому відношенні до загальної кількості реципієнтів варіюється від 29% до 17% ( перше число в дужках - % від загальної кількості реакцій, друге число - % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: порядність(5,8%; 29%), кохання (любов) (5,8%; 29%), добродушність (4,4%; 22%), добрі вчинки(3,6%; 18%), щастя(3,4%; 17%), мама(3,2%; 16%);

ближня периферія: сонце(3,2%; 15%), радість(3%; 15%), посмішка(2,8%; 14%), доброзичливість(2,6%; 13%), добра людина(2,6%; 13%), тепло(2,4%; 12%), піклування (турбота)(2,2%; 11%), доброта (1,6%; 8%), світло(1,4%; 7%), щирість(1,4%; 7%), спокій(1,2%; 6%), людинолюбство (1,2%; 6%), природа (1,2%; 6%);

дальня периферія: мир(1%; %5), діти, співчуття, шляхетність, друзі, краса, затишок, безкорисливість, справедливість (0,8%; 4%), свобода, Бог, людяність, бабуся, розум, родина, багатство, гармонія, чуйність, благо (0,6%; 3), надія, гарний, сердечність, щедрість, творчість, мудрість, чистота, добрий день, душа (0,4%; 2%), тато, материнська любов, здоров'я, розумний, близькі люди, сонячні промені, робота, небо, інтелігентність, дідусь, почуття, добра людина не може бути байдужою до горя іншого, добрі стосунки, дружба, вдячність, хоробрість, повага, взаєморозуміння, увага, вміння пробачати, велич душі, сміх, білий колір, творити добро, казка, благочинність, серце, меценатство (0,2%; 1%), альтруїзм, любов і повага до інших, доброта і піклування матері, з доброї волі, добродушна людина, впевненість, увічливість, терпіння, донька, дім, ніжність, сестра, коханий, зорі, спів птахів, ласка, життя, дар, оптимізм, кошеня, соціальний захист, пільги, податки, культура, істина, задоволення, бажання, приємні відчуття, стан душі, фея, ласкавий погляд, рідкісне явище - 1, корисне явище;

інтерпретаційне поле: добро завжди перемагає зло (1,4%; 7%), добра добувши, кращого не шукай (0,6%; 3), доброго ранку (0,4%; 2%), не відповідай на добро злом, від злого добра не жди, чим більше добрих людей, тим менше криміналу, добро випромінює світло, добра слава краща за багатства, в старі добрі часи, доброго вам здоров'я.

Зробивши аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій, можна зробити висновок, що ознаками концепту «добро» для когнітивної свідомості української лінгвокультури є: порядність, кохання, людинолюбство, добродушність, доброзичливість, піклування, співчуття, доброта, щирість, добрі вчинки, добра людина, щастя, мати, радість посмішка, , тепло, світло, спокій, природа, сонце.

Слід також зазначити, що як для носіїв української мови, так і для носіїв англійської мови поняття «добро», перш за все, - це моральні цінності та моральні якості індивіда. Вважаємо, що представники української лінгвокультури в концепті «добро» виділяють також наступні значення: моральна норма, добрі вчинки, почуття, «символічне добро», «соціальне добро».

Виходячи з того, що слово існує в свідомості людини у вигляді концепту, в якому закладені семи, що відображають нескінченну кількість якостей предмета або явища, ми виявили через аналіз мовних засобів його структурні компоненти.

Спираючись на отримані результати можна зробити наступні висновки: 1) досліджувані концепти чітко структуровані як свідомості носіїв англійської мови, так і в носіїв української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак (таблиця 2); 2) як носії англійської мови, так і носії української мови виділяють у концепті «good», «добро» ряд змістів ( таблиця 3), що дають уявлення про основні світоглядні позиції у розумінні добра; 3) у досліджуваних концептах чітко виділяється ядро та ближня периферія (таблиця 1), дальня периферія та інтерпретаційна частина концепту.

Таблиця 1

Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «good»/«добро».

ядро концепту «good»	кількість реципієнтів	% від заг. кіл-ті відп.	% від заг. кіль-ті рец.	Ядро концепту «добро»	Кіль-ть реципієнтів	% від заг. кіль-ті відп.	% від заг. кіл-ті рец.
honest	42	8,4	42	порядність	29	5,8	29
kind	37	7,4	37	кохання	29	5,8	29
generous	32	6,4	32	добродушність	22	4,4	22
God	26	5,2	26
family	18	3,6	18	мати	16	3,2	16
nice	18	3,6	18	щастя	17	3,4	17
well-behaved	15	3	15	добрі вчинки	18	3,6	18
caring	15	3	15
Ближня периферія концепту
«good»	«добро»
pleasant	14	2,8	14	сонце	15	3	15
love	14	2,8	14	радість	15	3	15
enjoyment	13	2,6	13	посмішка	14	2,8	14
helpful	12	2,4	12	доброзичливість	13	2,6	13
happiness	12	2.4	12	добра людина	13	2,6	13
friends	10	2	10	тепло	12	2,4	12
compassion	9	1,8	9	піклування	11	2,2	11
virtuous	8	1,6	8	доброта	8	1,6	8
food	8	1,6	8	світло	7	1,4	7
				щирість	7	1,4	7
				спокій	6	1,2	6
				людинолюбство	6	1,2	6
				природа	6	1,2	6

Наступним етапом нашої роботи є співставлення виявлених когнітивних ознак концепту.

Спільними ознаками концептів «добро» та «good» для когнітивної свідомості представників української та американської лінгвокультур є: 1) доброчесність - virtue,2) доброта - kindness, 3)порядність(щирість) - honesty, 4)співчуття - compassion, 5) допомога іншим - help, generosity, 6) піклування - care.

Особливими ознаками концепту «добро» є: радість, посмішка, тепло, світло, спокій, мати, природа, сонце; концепту «good»: God, nice, pleasing, friends, enjoyment, taste.

Таблиця 2

ознаки концепту
«good»	«добро»
virtue	доброчесність(добродетель)
honesty	порядність
kindness	добродушність
nice	доброзичливість
compassion	людинолюбство
care	піклування
help	добрі вчинки
generosity	добра людина
behavior	щастя
pleasing	радість
happiness	посмішка
loving	тепло
God	світло
family	спокій
friends	мати
enjoyment	природа
taste	сонце
	допомога
	співчуття
	доброта

Таблиця 3

значення
«good»	«добро»
моральна норма	моральна норма
емотивна оцінка	добрі вчинки
віра в Бога	почуття
родина	«символічне добро»
суспільні потреби	«соціальне добро»
норму суспільної поведінки	родина

В українській мовній свідомості поняття «добро» має багате фольклорно-літературне вираження. Наявність значної кількості прислів'їв та приказок свідчить про тривалий культурно-історичний розвиток концепту в свідомості народу.

Спільним в усвідомленні добра носіями англійської та української мов є, по-перше, апеляція до моральних цінностей та моральних якостей особистості. Добро в такому розумінні є добром моральним та етичним. По-друге, розуміння добра як допомоги, піклування про інших, вчинків та дій, свідомо співвіднесених з моральним стандартом. По-третє, асоціювання добра з почуттям любові та щастя, які являють собою емоційно позитивні переживання. Принцип любові та щастя, як змістової частини поняття «добро» - це те, що надає всесвіту можливість гармонійно існувати.

Зважаючи на той факт, що як у представників англійської лінгвокультури, так і представників української лінгвокультури існує уявлення про добро, як щось високоморальне, доброчесне, правильне, ми вважаємо, що суттєвою характеристикою цього концепту є його універсальність.

Відмінності полягають в наступному. Звертає на себе увагу виділення носіями англійської мови таких ознак: pleasing (приємне), а отже, цінне лише для певної людини; enjoyment (насолода) - цінність, яка може бути і добром і злом в залежності від ставлення людини до вищого блага. Ознака радість, яку виділили носії української мови, психологічно близька до ознак щастя, кохання, happiness, love, пов'язаних з емоційними переживаннями, що містять у собі моральний зміст, який вкладається в рамки означення добра.

Для представників американської культури однією з характеристик добра є божественне добро, тобто добро, що являє собою шлях до Бога. Бог у душі віруючих виступає втіленням добра. Для сучасних українців значний період масової секуляризації свідомості змінив ціннісну релігійну складову, яку українські респонденти не виділяють в якості характеристики добра.

З'ясувалось, що когнітивна ознака родина , яка займає важливе місце у структурі концептів «good»/«добро», в українській свідомості звужується до ознаки мати; носії англійської мови виділяють ознаку друзів, яка відображає реальну практику спілкування в США «у американців дружні зв'язки багато чисельні, але не глибокі та не постійні»[18, 15].Для українців поняття «друг» вагоміше та підпорядковано деяким умовностям. В свою чергу українці інформанти виділяють в якості ознаки концепту посмішку , яка засвідчує пріоритет дружніх стосунків в українській традиції спілкування. «В западном мире улыбка - формальный знак культуры…у славян - только биологическая реакция на положительные эмоции» [18, 16].

Численні реакції американських респондентів пов'язані з ознакою taste, food. Насправді такі цінності не співвідносяться безпосередньо з добром, однак вони обумовлені психофізичною взаємодією людини та світу та більш-менш виявляють певне розуміння добра представника американської лінгвокультури. Яскравим прикладом, що відображає специфіку української національної культури, є образ природи, а саме образ сонця, який являє собою культурно-міфологічним концептом слов'янської свідомості, а також відчуття тепла і світла, які можна інтерпретувати в рамках концепту «сонце».

Таким чином, добро як явище внутрішнього світу відображається в мові за допомогою ознак зовнішнього світу, тобто відбувається уподібнювання (порівняння) добра явищам природи та предметам навколишньої дійсності [29, 118]. Наприклад українці асоціюють добро із сонцем, сонячним світлом, природою (море, ліс і т.д.), гарною погодою, чистим небом, землею, пташиним співом, зірками і американці з сонцем, сонячним світлом, гарним небом, гарною погодою, метеликами. Така схожість ми кваліфікував як ознаку концепту. Символічні асоціати українських респондентів, на нашу думку, можна інтерпретувати крізь призму фольклорних та міфологічних уявлень. В середині дальньої периферії була виділена група лексики з фразеологічними характеристиками. Найбільш яскраво ця група представлена в мовних реакціях носіїв української мови .

У підсумку можна констатувати пріоритет моральних цінностей, моральних якостей особистості та норм поведінки у визначенні поняття «добро» в обох культурах, в той час як в українській традиції нормативний зміст концепту «добро» визначається через почуття та образ, а в американській традиції - через оцінку та життєві інтереси. Проведений інтерпретаційний аналіз відображає не тільки концептуальність спільності та відмінності, але й деякі ментальні риси українців та американців. Американці більш раціональні та прагматичні, а українці чуттєві та мрійливі.

2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»

У житті поняття добро і зло тісно переплітаються. Ідея зв'язку добра зі злом проходить через усю історію існування людини. Добро та зло не просто взаємо визначені, пізнаються у єдності, одне через інше, вони функціонально взаємообумовлені: добро нормативно вагоме в протиставленні злу та практично стверджується у запереченні зла [47, 247].

Ми розподілили мовні реакції отримані від американських інформантів на слово-стимул evil за тематичними групами. Їх вийшло 4 для представників американської лінгвокультури: група лексики, яка описує морально-негативні цінності; група суб'єктивно-оцінної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають 290 реакцій. Зло носії англійської мови визначають як те, що протилежне добру, а саме щось погане, лихе (93 відповіді), відсутність моральних цінностей (56 відповідей), негативні моральні якості (65 відповідей), егоцентризм (13 відповідей), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності (63 відповіді). Тож, зміст поняття «зло» в рамках цієї тематичної групи визначається американськими реципієнтами як те, що перешкоджає добру, те, що заважає людині творити добро.

Тематичну групу суб'єктивно-оцінної лексики складають асоціації, пов'язані з оцінкою, а також такі, що відображають антипатії людини. Всього цю групу складають 47 відповідей. Релігійно-філософська лексика складає також окрему групу, до якої увійшли асоціації, що описують відхилення від Божественного веління. В цій групі 68 відповідей. Всередині тематичної групи прагматичної лексики ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (23 відповіді) соціальне зло ( 51 відповідь), символічні асоціати (16 відповідей), та асоціати, що не увійшли до жодної групи ( 5 відповідей). Загальна кількість асоціацій на слово-стимул зло, отриманих від представників американської лінгвокультури становить 500 відповідей.

Перший етап аналізу досліджуваного концепту - це рас поділення реакцій за тематичними групами та виділення всередині груп смислових рядів, які дають підстави для вважати, що представники американської лінгвокультури виділяють наступні смисли в концепті «evil»: відхилення від загальних моральних норм, егоцентризм, ганебне у вчинках людей, оцінка, яка відображає антипатії людини, відхилення від Божественного веління, персоніфікація зла, «соціальне зло».

Завдання другого етапу аналізу - описати структуру концепту в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля:

Ядро концепту «evil»: bad - 59, Devil - 36, mean - 30, hurtful - 26;

ближня периферія: hate - 18, sinister - 18, cruel - 16, sinful - 15, dishonest - 15, dark - 14, immoral - 13, selfish - 13, a person who does bad things - 13;

дальня периферія: uncaring - 9, harmful - 8, deceitful - 7, anger - 7, harm - 7, murder - 6, more than just bad - 6, wrong - 6, heartless - 6, crime - 6, war - 6, unfair - 5, horrible - 5, terrible - 5, unjust - 4, liar - 4, pain - 4, malicious - 4, Satan - 4, sin - 4, negative - 4, inhuman behavior - 4, unworthy - 3, unkind - 3, evil - 3, people - 3, not good - 3, racism - 3, Hitler - 3, greedy - 3, death - 3, dangerous - 2, bad intentioned - 2, hell - 2, man - 2, terror - 2, drugs - 2, suffering - 2, dirty - 2, Jack the Ripper - 2, Osama bin Laden - 2, gang - 2, government - 2, ugly - 2, trickery - 2, untrustworthy - 2, jealous - 2, painful - 2, politics - 2, rage - 2, hateful - 2, breaking common rules of humanity - 2, good - 2, demonic - 2, no concern for others - 2, causing pain - 2, Rasputin - 2, hurt people's feelings - 1, enjoy hurting others - 1, thoughtless of others - 1, inconsiderate - 1, abuse - verbal and physical - 1, suppressing others - 1, causing unhappiness - 1, without shame - 1, lacks conscience - 1, unhappy - 1, frightening - 1, despicable - 1, mafia - 1, empire - 1, tyrant - 1, corrupt - 1, repression - 1, nasty - 1, my mother in law - 1, Saddam Hussein - 1, Stalin - 1, Ivan the Terrible - 1, evil women low - 1, possessed by evil - 1, devilish - 1, destruction - 1, black - 1, thief - 1, violence - 1, slavery - 1, illness - 1, famine - 1, sadness - 1, monster - 1, spirits - 1, witch - 1, cry - 1, cross - 1.

Під час проведення третього етапу аналізу з'ясувалось, що тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають реакції 290 відповідей (58% від загальної кількості відповідей): протилежне добру, а саме щось погане, лихе - 93 відповіді (18,6%), відсутність моральних цінностей - 56 відповідей (11,2%), негативні моральні якості - 65 відповідей(13%), егоцентризм - 13 відповідей(2,6%), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності - 63 відповіді(12,6%). Тематичну групу суб'єктивно-оцінної лексики складають 47 асоціацій (9,4% від загальної кількості відповідей). До групи релігійно-філософської лексики увійшло 68 відповідей (13,6 % від загальної кількості відповідей). Тематична група прагматичної лексики - 95 відповідей (19%): персоніфікація зла - 23 відповіді (4,6%), соціальне зло - 51 відповідь (10,2%), символічні асоціати - 16 відповідей (3,2%), та асоціати, що не увійшли до жодної групи - 5 відповідей (1%).

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості були розподілені всередині структури концепту у вигляді ядра, ближньої периферії та дальньої периферії та було підраховано їх відсоткове співвідношення від загальної кількості реакцій та загальної кількості реципієнтів. Близькість концептуальних ознак до ядра концепту свідчить про важливість таких ознак для носіїв мови, в той час як віддаленість від ядра вказує на їх другорядність.

До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 60% до 25% (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге - % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: bad - (11,8%; 59%), Devil - (7,2%; 36%), mean - (6%; 30%), hurtful - (5,2%; 26%);

до ближньої периферії ми віднесли реакції, відсоток яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від18% до 13%;

ближня периферія: hate - (3,6%;18%), sinister - (3,6%;18%), cruel - (3,2%;16%), sinful - (3%; 15%), dishonest - (3%; 15%), dark - (2,8%;14%), immoral - (2,6%; 13%), selfish - (2,6%; 13%), a person who does bad things - (2,6%; 13%);

дальня периферія включає в себе реакції, кількість яких складає 9% і менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:

дальня периферія: uncaring - (1,8%; 9%), harmful - (1,6%; 8%), deceitful - (!,4%; 7%), anger, harm, murder, more than just bad - (1,2%; 6%), wrong, heartless, crime, war, unfair - (1%; 5%), horrible, terrible, unjust - (0,8%; 4%), liar, pain, malicious, Satan, sin, negative, inhuman behavior, unworthy - (0,6%; 3%), unkind, evil, people, not good, racism, Hitler, greedy, death, dangerous - (0,4%; 2%), bad intentioned, hell, man, terror, drugs, suffering, dirty, Jack the Ripper, Osama bin Laden, gang, government , ugly, trickery, untrustworthy, jealous, painful, politics, rage, hateful, breaking common rules of humanity, good, demonic, no concern for others, causing pain, Rasputin, hurt people's feelings - (0,2%; 1%), enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse - verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, without shame, lacks conscience, unhappy, frightening, despicable, mafia, empire, tyrant, corrupt, repression, nasty, my mother in law, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible, evil women low, possessed by evil, devilish, destruction, black, thief, violence, slavery, illness, famine, sadness, monster, spirits, witch, cry, cross.

Результат аналізу кількісного та відсоткового співвідношення дозволив зробити висновок про те, що ознаками концепту «evil» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультури є: bad/mean, immoral, deceit, dishonest, Devil, sinister, hate, cruel, selfish, hurtful, uncaring, inhuman behavior, crime, darkness; оцінка зла та його персоніфікація.

Смислові ряди концепту носіями англійської мови вибудовуються наступним чином: відхилення від норми, заподіяння шкоди, емотивна оцінка, Диявол, персоніфікація зла, «соціальне зло».

На основі аналізу реакцій, отриманих від українських реципієнтів, на слово-стимул зло, можна зробити висновок про те, що відповіді інформантів групуються в наступні тематичні групи:

тематична група до складу якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності; тематична група суб'єктивно-оцінної лексики; тематична група прагматичної лексики.

У рамках тематичної групи, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, можна виділити такі смислові ряди: низька мораль (76 відповідей), протилежне добру (7 відповідей), щось аморальне (91відповідей), релігійно-аморальне (10 відповідей), негативні якості людини (30 відповідей), щось погане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності (60 відповідей).Загальна кількість реакцій в групі 274.

Тематичну групу суб'єктивно-оцінної лексики складають 67 асоціацій, які пов'язані з оцінкою почуттів і відображають ставлення людини до того, що є зло.

До тематичної групи прагматичної лексики увійшло 159 асоціацій. В рамках цієї групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (13 відповідей), символічні асоціати (26 відповідей), природні асоціати (4 відповіді),соціальне зло (94 відповіді), фольклорне зло (15 відповідей), та реакції, що не увійшли до жодної групи (7 відповідей).

Другий етап аналізу дозволив нам описати структуру концепту «зло» польовим способом:

ядро концепту: злодіяння/лихі вчинки - 47, лиха/зла людина - 28, ненависть - 27, заздрість - 22;

ближня периферія: жорстокість - 19, зрада - 18, війна - 17, неправда/обман/брехня - 16, злість - 15, пітьма - 11, підступність - 10, підлість - 10;

дальня периферія: помста - 8, вбивство - 7, гроші - 7, сльози - 7, біль - 7, лихослів'я - 6, агресія - 6, гнів - 6, лють - 6, ницість - 6, блюзнірство - 5, несправедливість - 5, ворог - 5, вбивця - 5, непорядність - 4, жадібність - 4, пияцтво - 4, морок - 3, зловтіха - 5, гріх - 4, шкодити - 4, диявол - 4, безсердечність - 4, хвороба - 4, шкода - 4, погано - 4, злопам'ятний - 4, люди - 3, образа - 3, уряд - 3, лихо - 3, хамство - 3, ніч - 3, бюрократизм - 3, голод - 2, неповага - 3, тероризм - 2, наклеп - 3, смерть - 3, страх - 3, приниження - 3, коїти лихо - 3, чорний колір - 3, наркотики - 2, корінь зла - 2, егоїзм - 2, зловмисник - 2, лиходій - 2, негідник - 2, зарозумілість - 2, байдужість - 2, неприязнь - 2, презирство - 2, нехтування - 2, пекло - 2, ґвалтівник - 2, грязь - 2 , США - 2, сила - 2, жах - 2, негода - 2, полум'я - 1, рок - 1, руйнування - 1, злісний - 1, низький - 1, паскудство - 1, небажання допомагати іншим - 1, наче бумеранг - 1, звір - 1, плач дитини - 1, скалічена тварина - 1, сварлива людина - 1, холод - 1, темна вулиця - 1, гроза - 1, темне небо - 1, президент - 1, Ленін - 1, світове зло - 1, геноцид - 1, отрута - 1, тупість - 1, брак розуму - 1;

інтерпретаційне поле: погань - 2, змій - 2, любов зла - 1, темні сили - 1, злидень - 1, мегера - 1, Баба Яга - 2, «редиска» - 1, лють бере - 2, злий, наче собака - 1, буде покарано - 1, злом зла не виправиш - 1, із двох зол обирають те, що менше - 1, зло породжує зло - 1;

Заключним, третім етапом моделювання структури концепту став кількісний підрахунок мовних реакцій (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).

Тематична група асоціацій, що відображають морально-негативні цінності - 274 відповіді (54,8%):

низька мораль - 76 відповідей (15,2%; 76%), протилежне добру - 7 відповідей (1,4%; 7%), щось аморальне - 91 відповідей (18,2%; 91%), релігійно-аморальне - 10 відповідей (2%; 10%), негативні якості людини - 30 відповідей (6%; 30%), щось погане у вчинках людини, а також погане у явищах соціальної дійсності - 60 відповідей (12%; 60%).

Тематична група суб'єктивно-оцінної лексики 67 асоціацій (13,4%).

Тематична група прагматичної лексики 159 асоціацій (31,8%):

персоніфікація зла - 13 відповідей (2,6%; 13%), символічні асоціати - 26 відповідей (5,2%; 26%), природні асоціати - 4 відповіді (0,8%; 4%),соціальне зло - 94 відповіді(18,8%; 94%), фольклорне зло - 15 відповідей (3%; 15%), та реакції, що не увійшли до жодної групи - 7 відповідей (1,4%; 7%).

Таблиця 4

Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептів «зло»/«evil»

ядро концепту «зло»	кількість реципієнтів	% від заг. кіл-ті відп.	% від заг. кіль-ті рец.	ядро концепту «evil»	кількість реципієнтів	% від заг. кіл-ті відп.	% від заг. кіль-ті рец.
злодіяння	47	9,4	47	bad	59	11,8	59
лиха/зла людина	28	5,6	28	Devil	36	7,2	36
ненависть	27	5,4	27	mean	30	6	30
заздрість	22	4,2	22	hurtful	26	5,2	26
Ближня периферія концепту «зло»	Ближня периферія концепту «evil»
жорстокість	19	3,8	19	hate	18	3,6	18
зрада	18	3,6	18	sinister	18	3,6	18
війна	17	3,4	17	cruel	16	3,2	16
обман/брехня	16	3,2	16	sinful	15	3	15
злість	15	3	15	dishonest	15	3	15
пітьма	11	2,2	11	dark	14	2,8	14
підступність	11	2,2	11	immoral	13	2,6	13
підлість	10	2	10	selfish	13	2,6	13
				a person who does bad things	13	2,6	13

Ознаки, що складають ядро та ближню периферію (див. таблицю 4), дальню периферію та інтерпретаційне поле були переведені у процентному співвідношенні від загальної кількості реакцій та від загальної кількості реципієнтів (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій, друге число у дужках % від загальної кількості реципієнтів).

До ядра ми віднесли реакції, кількість яких в процентному співвідношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 50% до 22%:

злодіяння/лихі вчинки (9,4%; 47%), лиха/зла людина (5,6%; 28%), ненависть (5,4%; 27%), заздрість (4,2%; 22%).

До ближньої периферії ми віднесли реакції, % яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від 20% до 10%:

жорстокість (3,8%; 19%), зрада (3,6%; 18%), війна (3,4%; 17%), неправда/обман/брехня (3,2%; 16%), злість (3%; 15%), пітьма (2,2%; 11%), підступність (2,2%; 11%), підлість (2%; 10%).

До дальньої периферії увійшли асоціати кількість яких становить 8% та менше від загальної кількості інформантів і до одиничних реакцій:

помста (1,6%; 8%), вбивство (1,4%; 7%), гроші, сльози, біль, лихослів'я (1,2%; 6%), агресія, гнів, лють, ницість, блюзнірство (1%; 5%), зловтіха, несправедливість, ворог, вбивця, непорядність (0,8%; 4%), гріх, шкодити, диявол, безсердечність, хвороба, шкода, погано, злопам'ятний, жадібність, пияцтво, морок (0,6%; 3%),люди, образа, уряд, лихо, хамство, ніч, бюрократизм, неповага, наклеп, смерть, страх, приниження, коїти лихо, чорний колір, тероризм (0,4%; 2%), голод, наркотики, корінь зла, егоїзм, зловмисник, лиходій, негідник, зарозумілість, байдужість, неприязнь, презирство, нехтування, пекло, ґвалтівник, грязь, США, сила, жах, негода, полум'я (0,2%; 1%), рок, руйнування, злісний, низький, паскудство, небажання допомагати іншим, наче бумеранг, звір, плач дитини, скалічена тварина, сварлива людина, холод, темна вулиця, гроза, темне небо, президент, Ленін, світове зло, геноцид, отрута, тупість, брак розуму;

Інтерпретаційне поле концепту «зло» представлене фольклорними реакціями: погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, із двох зол обирають те, що менше, зло породжує зло, любов зла.

Результати аналізу кількісного та відсоткового співвідношення реакцій дозволили нам зробити висновок про те, що ознаками концепту «зло» для когнітивної свідомості представників української лінгвокультури є: брехня, зрада, підступність, підлість, ненависть, заздрість, грубість, жорстокість, злість, гріх, зла людина, злодіяння, пітьма, злочин, війна/тероризм.

Смислові ряди концепту носіями української мови вибудовуються наступним чином: відхилення від моральних норм, заподіяння шкоди, ставлення людини до сутності зла, символічне зло, «соціальне зло» та характеризують світоглядний напрям в усвідомленні зла представниками української лінгвокультури (див. таблиця 5).

Таблиця 5

ознаки концепту
«зло»	«evil»
брехня	bad/mean
зрада	deceit
підступність	immoral
підлість	Devil
ненависть	hate
заздрість	hurtful
жорстокість	cruel
злість	sinister
зла людина	selfish
злодіяння	inhuman behavior
пітьма	darkness
злочин	crime
війна/тероризм	uncaring
гріх	dishonest
грубість

Якщо зіставити набір ознак концептів «зло» та «evil» (див. Таблицю 6) можна виділити такі спільні риси та розбіжності в когнітивних ознаках досліджуваних концептів: спільними ознаками концептів «зло» та «evil» є: 1) зрада - deceit, 2) підступність - dishonest, 3) жорстокість - cruel, 4) злодіяння -inhuman behavior, 5) злочин - crime, 6) злість - sinister, 7) пітьма - darkness;

Особливими ознаками концепту «зло» є: 1) підлість, 2) заздрість, 3) зла людина, 4) війна/тероризм, 5) грубість; концепту «evil»: 1) bad/mean, 2) Devil, 3) selfish, 4) immoral, 5) hurtful, 6) uncaring.

Таблиця 6

виділені значення
у концепті «зло»	у концепті «evil»
відхилення від моральних норм	відхилення від норми
заподіяння шкоди	заподіяння шкоди
ставлення людини до сутності зла	емотивна оцінка
символічне зло	Диявол
«соціальне зло»	персоніфікація зла
	«соціальне зло»

Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концептів «evil» та «зло» за тематичними групами та смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах (див. додаток 1, таблиця 2, додаток 3, діаграми 5-8).

Сучасне розуміння зла як в американській, так і в українській лінгвокультурах виникло на основі смислового зсуву у бік персоніфікації зла: Hitler, Jack the Ripper, Osama bin Laden, Rasputin, Saddam Hussein, Stalin, Ivan the Terrible; Ленін та соціалізації зла - порівняймо в американській лінгвокультурі: murder 6, crime 6, war 6, pain 4, racism 3, death, terror 2, drugs 2, suffering 2, government 2, politics 2, mafia, gang, empire, destruction, violence, slavery, illness, thief, famine, sadness, repression, law; та в українській лінгвокультурі - соціальне зло: війна 17, вбивство 7, гроші, сльози, біль, агресія 6, ворог 5, вбивця, пияцтво 4, хвороба, уряд, бюрократизм 3, смерть, голод 2, тероризм, сила, США, жах, наркотики, президент, світове зло, геноцид.

Ми вважаємо, що в основі цього зсуву лежать сучасні процеси, які відбуваються як у соціальному житті, так в політичній сфері і призводять до змін у свідомості і відповідно, відбиваються у ментальності людей - свідомість сучасної людини сконцентрована на соціальній складовій дійсності.

Увага як американських, так і українських реципієнтів до дій, які є ганебними як для людини, так і для суспільства в цілому, підкреслює важливу роль людини у його особистій відповідальності за поведінку та мотиви його вчинків. У відповідях американських інформантів наступне відображення evil: hurtful 26, uncaring 9, harm 7, inhuman behavior 4, bad intentioned 2, hateful, no concern for others, breaking common rules of humanity, law breaker, causing pain, hurt people's feelings, enjoy hurting others, thoughtless of others, inconsiderate, abuse - verbal and physical, suppressing others, causing unhappiness, causes Troubles

для українців зло це - злодіяння/лихі вчинки 47, шкодити 4, шкода 4, коїти лихо 3, паскудство, образити кого-небудь, усілякі пакості, небажання допомагати іншим.

Під час проведення експерименту з'ясувалось, що в американській та українській лінгвокультурах має місце збіг поведінкових ходів, але разом з тим спостерігається їх різна вербалізація, що характеризується специфічними ознаками, актуальними для носіїв порівнюваних культур. Однак різне словесне позначення явищ, які мисляться однаково не перешкоджає взаєморозумінню у ставленні до аморального у вчинках людей, тому що, як американці, так і українці вважають злом скоєння поганих учинків по відношенню до інших.

Виділяючи негативні якості особистості, представники обох лінгвокультур вказують на наявність певної нормативно-ціннісної системи, більше того, визначають нормативність і дотримання моральної програми людиною як необхідність. Зло, порок і все, що асоціюється з цими поняттями відкидається моральною свідомістю як українців, так і американців.

Асоціації, які відображають відхилення від релігійних норм, Божого веління, склали велику групу реакцій з 68 відповідей у носіїв англійської мови. Devil 36, sinful 15, Satan 4, sin 4, evil 3, hell 2, demonic 2, possessed by evil, devilish. У представників української лінгвокультури асоціати релігійного змісту майже відсутні.

В якості ознаки концепту «зло» представники американської лінгвокультури 13 інформантів виділяють поведінку, яка в ціннісному плані є егоцентричним, а саме нехтування суспільними інтересами, що протистоїть моральній позиції американців - принципу альтруїзму.

Символічні асоціати ( 26 відповідей ), які описують зло як пітьму 11, морок 4, ніч 3, чорний колір, грязь 2, полум'я, холод, темна вулиця, рок досить вагомі для української лінгвокультури. Характеристика поняття «зло» через символ у представників української лінгвокультури, на нашу думку, має етнокультурні підстави і може бути інтерпретована крізь призму давніх релігійних вірувань та міфологічних уявлень. У символічному розумінні зла носіями української мови закріплені узагальнені характеристики, стереотипізовані у свідомості та закріплені в народній культурі.

Носії англійської мови (15 асоціацій) також відображають зло через символ, але кількість реакцій значно менше, ніж в україномовних інформантів: dark 15, black 1.

Україномовні респонденти (17 асоціацій) часто визначають зло через фольклорну складову, що свідчить про тривалий період культурно-історичного розвитку ціннісної свідомості народу. В результаті якого в мові сформувалися вирази, які відбивають характерні ознаки та особливості поняття «зло»: любов зла, погань, змій, темні сили, злидень, мегера, Баба Яга, «редиска», лють бере, злий як собака, злом зла не виправиш, буде покарано, «из двух зол выбирают меньшее», зло породжує зло. На нашу думку в основі фольклорної складової в українських інформантів лежать асоціативні народні уявлення про зло, які відображають міфологічні та казкові уявлення, закріплені в свідомості відповідними образами.

2.4 Моделювання концепту

Моделювання концепту - це, фактично, спроба реконструювати аналог певного фрагменту дійсності, відображеного у свідомості в формі концептуального утворення. « Цей аналог створюється з метою збереження та поширення знань (інформації) про оригінал… та завжди виконує пізнавальну роль, виступаючи засобом пояснення»[43, 382].

Під моделюванням, ми слідом за А.А. Леонтьєвим розуміємо конструювання реального або уявного об'єкту, ізоморфного даному у яких-небудь суттєвих ознаках[23, 189].

В нашому дослідженні ми моделювали концепт в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії, інтерпретаційного поля (див. схема 1). Ми вважаємо, що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальному предметному коді індивіда, накладається базовий шар, актуальний для всіх носіїв мови. Цей шар покриває ядро та ближню периферію концепту, складається з компонентів або концептуальних ознак, які в середині цього шару утворюють різні концептуальні шари. Базовий шар оточує дальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значимих ознак та інтерпретаційного поля концепту.

Мисленнєву картинку або певний яскравий образ, які кодуються у свідомості людини, розуміємо як чуттєву складову концепту. Зазначений чуттєвий образ являє собою одиницю універсального предметного коду [19, 187].

Компонент концепту, який описує ставлення мовця до дійсності, до змісту повідомлення, є не що інше, як відображення цього ставлення у вигляді яскраво вираженої оцінки, тобто його оцінна складова або прагматичний компонент. Компонент концепту, який відображає фрагмент об'єктивної дійсності, який базується на знаннях людини про світ та актуально існує для носіїв мови, є його смисловою складовою, або його когнітивним компонентом. Прагматичний та когнітивний компоненти містять у собі оцінний аспект та аспект актуальності відповідно.

На схемі 1 відображено авторське уявлення моделі концепту, структурними елементами якого є:

1. образ/ мисленнєву картинка, одиниця універсального предметного коду;

2. ядро концепту, базовий шар;

3. ближня периферія концепту;

4. дальня периферія > інтерпретаційне поле концепту;

5. когнітивна рамка;

6. прагматична рамка;

7. модальна рамка = основний зміст концепту.

Схема 1

Експеримент виявив, що як представники американської, так і української лінгвокультури демонструють однаковий підхід в усвідомленні морального закону або морального добра і зла як ми їх визначили, в ядрі концептів «добро» та «зло» і виявляють можливі відмінності у приєднаних до нього додаткових моральних положеннях, принципах, оцінках, судженнях, почуттях, які складають периферію концептів. Таким чином, поняття морального закону, моральні уявлення складають спільну частину концептів, а саме ядро концепту та базовий шар, в той час, як периферія та інтерпретаційне поле утворюють варіативну складову концептів. Зазначене нами явище характерне як для структур концептів «добро» і «зло», так і для структури концептів «good» та «evil».

Висновки

Проведене нами дослідження в руслі лінгвокогнітивного підходу мало на меті з'ясувати та описати структуру і зміст концептів «добро» та «зло», а також виявити універсальні та специфічні риси у моделі досліджуваних концептів. З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів - носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті вільного психолінгвістичного асоціативного експерименту.

Понятійні категорії «добро» і «зло» релевантні як для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Факт наявності слів «добро» і «зло» в українській мові та «good» і «evil» в англійській мові вказує на присутність відповідних концептів у концептосфера цих культур.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

· Морально-оцінні категорії «добро» і «зло», які є категоріями індивідуальної свідомості, об'єктивуються в мові і віддзеркалюють індивідуальний та колективний досвід представників лінгвокультурних спільнот.

· Результати нашого дослідження підтверджують принципове положення про те, що концепти «добро» і «зло», «good» та «evil» включають всі ментальні характеристики явищ «добро» і «зло», які відображені в свідомості представників досліджуваних лігвокультур.

· Експеримент виявив, що до складу досліджуваних концептів входять моральні, релігійно-філософські, суб'єктивно-психологічні, прагматичні характеристики відповідних понять, які відображені в свідомості носіїв англійської та української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак концептів.

· Проведений нами асоціативний експеримент дозволив встановити спільні та відмінні риси в ознаках концептів «добро» і «зло», «good» та «evil»: бути добрим, чесним, щедрим, творити добро, дотримуватися загальноприйнятих норм моралі є загальнолюдською потребою, актуальною для будь-якого віку та статі, та займає в ієрархії його цінностей чільне місце; не дотримуватися моральних норм, чинити шкоду, бути злим, жорстоким, брехливим, війна, тероризм, злочин описують ставлення людини до зла та характеризують світоглядне спрямування в усвідомленні зла представниками як американської, так і української лінгвокультури.

· Нами експериментально встановлено, що як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро як те, що відповідає моральним законам та пов'язують добро з модальністю необхідності. На базі моральних цінностей представники обох лінгвокультур кваліфікують зло як щось аморальне, протилежне добру. Очевидно, що розуміння добра як добра морального представниками американської та української лінгвокультур є ціннісний вектор у світогляді, який визначає успіх міжкультурної комунікації.

· Наше дослідження підтверджує можливість опису концептів «добро» і «зло» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджувані концепти. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії: чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є для носіїв мови, по мірі віддалення від ядра ступень вагомості концептуальних ознак зменшується.

· Всередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміни чим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливі та взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, в той час як ядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивних шарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходиться в постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв'язку зі вже засвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбувається розширення інформаційного потенціалу концепту.

· Експериментально встановлено, що за допомогою вербальних асоціатів можна встановити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяють дати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві для національної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв'язки слова . Експериментально доведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структури концепту, тісно пов'язаний з національним менталітетом.

· Результати експерименту свідчать про те, що обидва концепти є прикладами «фреймового типу» (Ю.С. Степанов). Кожний з них має сукупність актуальних ознак, які складають основний зміст досліджуваних концептів або його «рамку», завдяки яким концепт є культурно та соціально вагомим.

· Концепти «добро» і «зло» формуються під впливом не тільки абстрагування і узагальнення явищ навколишньої дійсності, але й чуттєвого досвіду. Різне співвідношення еквівалентних концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» всередині мисленнєвих категорій у американців та українців пояснюється певними відмінностями в рівні та об'ємі отриманих індивідом знань.

Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідити зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil», а також зробити детальний опис моделі досліджуваних концептів. Результати дослідження підтверджують думку проте, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.

Наша робота може бути використана у подальших наукових дослідженнях концептів «добро» і «зло» та проведенні зіставного аналізу досліджуваних концептів у різних лінгвокультурах. До вивчення зазначених концептів можуть бути також залучені лексикографічні данні, данні етимологічного характеру, тексти різних жанрів. Комунікативний аспект функціонування концептів також становить велике поле для досліджень. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації міжкультурного спілкування.

Список використаних джерел

1. Апресян Ю.Д. Эмоциональная система. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1. - С. 37-65.

2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры,1999. - 896 с.

3. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике. - Воронеж: Издательство ВГУ, 1996. -

4. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // http://www.philol.msu.ru.

5. Босова Л.М. Концептуальная картина мира как основа понимания смысла речевого произведения // http://www.dialog-21.ru.

6. Буйнова Р.А. Универсальные и специфические черты метафоризации // Лингвистические исследования: К 75-летию профессора В.Г.Гака - Дубна: Феникс+, 2001. - С. 49-66.

7. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. - М.: Языки славянской культуры, 2001. - 272с.

8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. - М.: Русские словари, 1996. - 411с.

9. Великий тлумачний словник української мови: Близько 40000 сл. / [Упоряд. Т.В.Ковальова]. - Х.: ФОЛІО, 2005. - 766с.

10. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. - М.: Гнозис, 2004. - 240с.

11. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение // Труды Кубанского государственного технологического университета. Сер. Гуманитарные науки. Т. 17, вып. 2. - Краснодар, 2003. - С. 268-276.

12. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. - М. : Изд. группа "Прогресс"-"Культура", 1995. - 480с.

13. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. - М.:Помовский и пертнеры, 1994. - 116с.

14. Егорова О.А. Вербальные характеристики образа понятия «добро» у представителей американской и русской лингвокультур// http://www.ulsu.ru/conference/2006/

15. Залевская А.А. Введение в психолингвистику: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по филол. спец.] - М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000. - 381с.

16. Зализняк А.А., Левонтина И.Б., Шмелев А.Д. Ключевые идеи русской языковой картины мира: Сб. ст. - М.: Языки славянской культуры, 2005. - 544с.

17. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Наука, 1987. - 261с.

18. Кочетков В.В. Социологический анализ межкультурных различий: Автореф. дис. канд. соц. наук. 20.06.00 / Саратов. гос. техн. . ун-т. - Саратов, 2000. - 22с.

19. Красных В.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? - М.: Гнозис, 2003. - 375с.

20. Кубрякова Е.С., Шахнарович А.М., Сахарный Л.В. Человеческий фактор в языке и речи: Язык и порождение речи. - М.: Наука, 1991. - 260с.

21. Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке/ Н.Д. Арутюнова (отв.ред.), И.Б. Левонтина (отв.ред.). - М. : Индрик, 1999. - 422с.

22. Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного / Н.Д. Арутюнов (сост.,отв.ред.). - М. : Индрик, 2004. - 717с.

23. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: Учебник. - М. : Смысл, 2003. - 286с.

24. Лисицька О.П. Концепты "добро" и "зло" в русской языковой картине мира : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Харьк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороды. - Харьков, 2001. - 18 с.