Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Характеристика концептуального та мовного типів картини світу. Мова як основна форма, у якій відображені наші уявлення про світ, а концепт як одиниця інформації про світ. Структура концептів "good" ("добро") та "evil" ("зло"): порівняльна характеристика.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.04.2011
Размер файла 297,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"

Зміст

Вступ

1. Особливості мовної концептуалізації світу

1.1 Мовна та концептуальна картина світу

1.2 Концепт як одиниця інформації про світ

1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення

2. Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)

2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження

змісту концепту та його структури

2.2 Структура концептів «good»/ «добро»

2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»

2.4 Моделювання концепту

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

мова концепт good evil добро зло

Вступ

В основі вивчення будь-якого предмету або явища знаходиться певна парадигма, яка визначає науковий напрям дослідження. Зміна наукової парадигми сучасної лінгвістики в бік антропоцентризму призвела до появи досліджень, які реалізуються на стику з іншими дисциплінами.

Дана наукова робота виконана в руслі міждисциплінарного підходу на основі досягнень сучасної лінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. У дослідженні розглядаються вербалізовані асоціативні реакції як мовні форми відображення знань у людській свідомості. Звернення до мови на сьогоднішній день є найлегшим способом доступу до людської свідомості, вивчення якої допомагає з'ясувати особливості світогляду певної етнічної групи.

Одним із основних принципів когнітивного підходу до вивчення мовного матеріалу в цілому є думка про те, що неможливо вивчати мову у відриві від когнітивної діяльності, пам'яті, уваги, соціальних зв'язків особистості та інших аспектів досвіду (Дж. Лакоф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та ін.).

Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, за допомогою якої носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують інформативний потік, який надходить із навколишнього світу.

Таким чином, основним поняттям, оперативною одиницею когнітивної лінгвістики є концепт - категорія ментальна, що дає простір для її тлумачень (Попова, Стернін). У нашому дослідженні, слідом за представниками когнітивної лінгвістики (О.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернін), під концептом розуміється одиниця оперативної свідомості, яка відбиває зміст отриманих знань, досвіду, результатів усієї людської діяльності та результатів пізнання нею навколишнього світу у вигляді певних одиниць - “квантів” знання. Головна роль, яку відіграють концепти у мисленні, - це категоризація, “важливий спосіб упорядкування інформації, яку отримує людина”[19, 57]. У нашому дослідженні сукупність вище наведених принципів являє собою когнітивний підхід до вивчення мовних форм відображення знання. Проблема вивчення структури та змісту концепту через мовну репрезентацію специфічних для певного мовного колективу ознак концепту на сьогоднішній день активно вивчається.

Наше наукове дослідження являє собою опис структури та змісту концептів «добро» та «зло», об'єктивованих в англійській та українській мовах словами good and evil, добро та зло відповідно, та зіставлення вербальних характеристик цих концептів з метою виявлення спільних та відмінних рис у моделі концептів, обумовлених специфікою світогляду американців та українців, а також їх культурними відмінностями.

Актуальність теми. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою у всебічному висвітленні ключових концептів світової культури, до яких можна віднести концепти «good» and «evil» в американському варіанті англійської мови та «добро» і «зло» в українській мові, результати якого сприятимуть оптимізації міжкультурного діалогу.

Підвищений інтерес до вивчення людини як мовної особистості став поштовхом до вивчення універсальних форм зберігання знання, однією з яких є концепт. Дана робота актуальна тому, що у ній аналізуються репрезентанти «віковічних» концептів добро та зло, представленні сучасними носіями англійської та української мов. Це дозволяє виявити деякі особливості національного менталітету та моральні установки різних лінгвокультур.

Стан розробки проблеми. Дослідники відзначають високий рівень інтересу до вивчення понять «добро» і «зло», про це свідчать численність їх інтерпретацій в різних науках. Разом з тим визнано й той факт, що «добро» і «зло» як феномени мовної картини світу певного народу на сьогодні вивчені ще недостатньо. Крім Лисицької О.П., питання мовної репрезентації добра досліджували О.А. Егорова, А.Д. Шмельов, Л.В. Лотря, Ю.М. Караулов та А. Вежбицкая. Концепт зла в сучасній культурі досліджував Федоров Ю.В. Однак дотеперішні дослідження були обмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концепту та вивченням концептів «добро», «зло» на матеріалі однієї мови. Постала потреба докладно розглянути мовно-когнітивне представлення концептів «добро», «зло» у зіставному аспекті.

Наукова новизна дослідження визначається поставленою метою та обумовлена принципами когнітивного підходу до опису мовної семантики. В дослідженні аналізується новий емпіричний матеріал, отриманий в ході асоціативного експерименту, вперше виявляються та аналізуються вербальні характеристики концептів«good» and «evil», «добро» і «зло». Опис структури концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії дозволив вперше виявити спільне та відмінне у розумінні універсальних понять «добро» і «зло» носіями англійської та української мов. Реконструкція польової моделі концепту дозволила зробити висновок про пересувні межи та про мінливість ознак всередині концепту. Це свідчить про те, що концепт - це «живе» утворення, яке постійно розвивається та збагачується.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження виступають концепти «good» and «evil», «добро» і «зло», як когнітивні структури та як універсалії людського мислення та, зокрема, як феномени національної картини носіїв англійської та української мов.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають вербальні характеристики концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» .

Мета роботи. Метою роботи є опис структури і змісту концептів «добро» і «зло» на основі мовних реакцій реципієнтів - носіїв англійської та української мов, отриманих під час проведення вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту, та виявлення універсальних та специфічних рис в моделі досліджуваних концептів як проявів відмінностей у менталітетах американців і українців.

Мета передбачає розв'язання наступних завдань:

· описати когнітивну структуру знань, представлену морально-оцінними категоріями «добро» і «зло»;

· виявити експериментально мовні засоби означення та відображення етичних уявлень представників двох лінгвокультур, співвіднесених з поняттями «добро» і «зло»;

· проаналізувати та описати структуру концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;

· виділити на основі експериментально отриманих даних ядерні та периферійні ознаки концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;

· провести аналіз еквівалентних концептів «добро» і «зло», вербалізованих в англійській та українській мовах словами good та evil, добро і зло; встановити їх асоціативну відповідність та розбіжності;

· встановити в рамках когнітивного підходу специфіку мовних репрезентацій об'єктів і феноменів навколишнього світу представниками різних лінгвокультурних соціумів.

Методи дослідження. При дослідженні концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» були використані вільний асоціативний психолінгвістичний експеримент, описово-аналітичний та зіставний методи.

Матеріалом для аналізу обрано системні засоби мовного вираження концептів «добро» і «зло»: лексеми і фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах. У дослідженні використано дані вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.

Теоретична цінність роботи полягає у подальшому розвитку загальних положень когнітивної лінгвістики, лінгвокогнітивного методу досліджень, та інтерпретаційного аналізу. Уперше багатогранні та складні концепти «добро» і «зло» проаналізовано з позицій когнітивної семантики на матеріалі двох, неспоріднених мов, на базі даних вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях концептів, у тому числі пов'язаних з концептом «добро» і «зло» або подібних до них будовою. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації між культурного спілкування.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків (59с.), списку використаної літератури (55 позиції на 5с.) та додатків (18с.) загальний обсяг роботи 82 сторінки.

Перший розділ «Особливості мовної концептуалізації світу» присвячений дослідженню проблеми концепту в когнітивній лінгвістиці. У другому розділі «Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)» ми аналізуємо структуру та зміст концептів «добро» і «зло» в американській мовній картині світу у порівнянні з їх еквівалентами в українській мовній картині світу на основі експериментально отриманих даних, та моделюємо концепт в термінах ядра та периферії.

1. Особливості мовної концептуалізації світу

1.1 Мовна та концептуальна картини світу

Розширення меж лінгвістичної науки відбулось завдяки залученню суспільного контексту знань про внутрішній світ людини, центр лінгвістичних досліджень, таким чином, зсунувся в сферу когнітивних інтересів. Когнітивний підхід до вивчення мови полягає на сьогоднішній день у тому, що людина як носій певного досвіду та знань відіграє важливу роль у формуванні мовних значень. Саме аспект когніції, коли важливі структури знань об'єктивовані в мовній формі, визначає ряд завдань когнітивної лінгвістики, однією з яких є «вивчення відображеної в мові системи знань» [4, 3].

Мова - основна форма, у якій відображені наші уявлення про світ, вона також є найважливішим інструментом, за допомогою якого людина отримує і узагальнює свої знання, фіксує їх та передає соціуму. Людина як суб'єкт пізнання є носієм певної системи знань, уявлень міркувань щодо об'єктивної дійсності. Ця система має різні назви - картина світу, концептуальна картина світу, модель світу, образ світу - та розглядається в різних аспектах.

Термін «картина світу» можна віднести до фундаментальних, які відображають специфіку людини, її існування в світі, взаємостосунки зі світом, найважливіші умови її існування в світі. В свідомості людей, які належать тому чи іншому національному колективу, складається та передається із покоління в покоління свій образ картини світу, навколишньої об'єктивної дійсності. Картина світу, на думку багатьох лінгвістів, - вихідний глобальний образ світу, який репрезентує сутнісні властивості світу у розумінні її носіїв, лежить в основі світогляду людини та є результатом усієї її духовної активності. «Картина світу - створений людиною суб'єктивний образ об'єктивної дійсності - це не дзеркальне відображення світу, а завжди певна його інтерпретація» [28, 37].

Ціннісний образ світу складають два основних типи картини світу - концептуальний та мовний. Концептуальна картина світу значно ширша від мовної ,тому що в її створенні беруть участь різні типи мислення, в тому числі невербальні.

Поняття «концептуальна картина світу» досліджується різними науками, кожна з яких розглядає сутність цього явища в рамках своїх проблем та категорій. У лінгвістиці вона отримала назву картина світу (Б.О. Серебренніков, О.С.Кубрякова). Лінгвістика встановлює зв'язок картини світу з мовою, вивчає способи фіксації мисленнєвого змісту засобами мови. Мова - це не лише частина картини світу, як одна з презентованих у свідомості семіотичних систем, але й на ній формується мовна картина світу. Нарешті, за допомогою мови знання, отримані індивідом, мають можливість брати участь у комунікативних процесах, перетворюючись в інтерсуб'єктивні. Вчені вважають, що мова завжди була і залишається єдиною та універсальною мисленнєвою базою, на якій вибудовуються різні концептуальні системи.

Поняття мовної картини світу базується ще на ідеях В. фон Гумбольдта та неогумбольдтіанців (Л. Вайсгерберг та ін.) про внутрішню форму мови, з одного боку, та на ідеях американської етнолінгвістики, зокрема так званій гіпотезі Сепіра - Уорфа, - з іншого.

Сучасні уявлення про мовну картину світу у викладі Ю.Д. Апресяна виглядають таким чином. Кожна мова віддзеркалює певний спосіб сприйняття та концептуалізації світу. Відображені в ній значення створюють цілісну систему поглядів, свого роду певну колективну філософію, яка стає обов'язковою для всіх носіїв мови. Властивий певній мові спосіб концептуалізації дійсності - частково універсальний, частково національно специфічний, тому носії різних мов можуть бачити світ по-різному, крізь призму своїх мов. З іншого боку, мовна картина є «наївною» в тому сенсі, що в багатьох випадках вона відмінна від «наукової» картини [1, 43].

Отже ідея мовної картини світу включає в себе дві пов'язані між собою, проте відмінні думки: 1) картина світу, яку пропонує мова, відмінна від «наукової» (для позначення цього явища використовується термін «наївна картина світу») та 2) кожна мова «малює» свою картину, яка відображає дійсність не так .як це роблять інші мови.

Реконструкція мовної картини світу - одне з основних завдань сучасної лінгвістики. Дослідження мовної картини світу проводяться в двох напрямах відповідно до зазначених вище двох складових цього поняття. З одного боку, на основі системного семантичного аналізу лексики певної мови реконструюється цілісна система уявлень, відображена в цій мові, безвідносно до того, чи є вона специфічною для цієї мови або універсальною, тобто відображає «наївний» світогляд у протиставленні «науковому». З іншого боку, досліджуються окремні, лінгвоспецифічні концепти, характерні лише певній мові.

Останнім часом набув актуальності метод, що інтегрує обидва підходи. Його метою є відтворення мовної картини світу, спираючись на комплексний (лінгвістичний, культурологічний, семіотичний) аналіз лінгвоспецифічних концептів в міжкультурній перспективі (роботи В.Ф.Старко, Н.Д.Арутюнової, А. Вежбицкої, О.Д. Шмельова та ін.)

Звідси можна зробити висновок про те, що існує певна домінанта, яку визначають національні, культурні та соціальні традиції, саме вона дає можливість виділити в загальній мовній картині світу її ядерну, загальнозначущу частину. Маємо на увазі той факт, що мовна картина світу є «прихованим регулятивом поведінки і через розвиток відповідного концепту формується культурно-національний стереотип» [10, 40].

Культура народу вербалізується в мові, саме мова акумулює ключові концепти культури. Створена мовою картина світу - це суб'єктивний образ об'єктивного світу, вона несе в собі риси людського світосприйняття, тобто антропоцентризму, який пронизує всю мову.

Тоді концепти, ніби згустки національно-культурних смислів, «ланки культури», за словами Ю.С. Степанова. Їх вивчення допомагає виявити особливості світосприйняття народу, уявити концептуальну та національну картини світу.

1.2 Концепт як одиниця інформації про світ

Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, через яку носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують потік інформації, що надходить з оточуючого світу.

Головна роль, яку відіграють концепти в мисленні, - це категоризація, яка дозволяє групувати об'єкти, що мають спільні риси, у відповідні класи. Таким чином, одним із компонентів, які виступають посередниками у мисленнєвому процесі, що відбувається не просто в формах думки, а есплікується в вербальних формах, є , на думку вчених, концепт. Концепти (поняття) - це дискретні складові свідомості, які групуються у складні структури, так звані понятійні категорії.

У російській лінгвістиці термін «концепт» отримав статус базисного терміну ще наприкінці XIX ст.., і з того часу з'явилась велика кількість його визначень. Термін «концепт», його сутність та структура розглядаються в роботах Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Аротюнової, Ю.С. Степанова, О.С. Кубрякової, О.О. Леонтьєва, Й.А. Стерніна та ін.

Ще на початку століття вчений С.О.Аскольдов-Алєксєєв вказав на те, що концепт у свідомості людини виконує специфічну замісну функцію: «…концепт є мисленнєве утворення, яке заміщає в процесі думки безліч предметів того самого роду… Не слід, однак, вважати, що концепт завжди виступає в ролі замісника реальних предметів. Він може бути замісником деяких сторін предмету або реальних дій… Нарешті, він може заміщати різного роду хоча б і вельми точні, але чисто мисленнєві функції» [32, 56].

Розвиваючи це твердження, Д.С. Ліхачов зауважив, що концепт « являє собою сукупність всіх значень і понять, що виникають під час проголошення й осмислення певного слова у свідомості індивіда. Концепт можна визначити як систему уявлень, образів та асоціацій, які народжуються під час свідомого та несвідомого сприйняття інформації та асоціювання» [25, 5].

Концепти зводять усі існуючі явища та факти навколишньої дійсності до єдиного поняття. Таким чином, на думку багатьох вчених, у концепті сконцентровано багатовіковий досвід, культура та ідеологія народу, які синтезуються та фільтруються в тезаурусі мовної особистості. Концепт можна визначити як одиницю, за допомогою якої ми мислимо про світ, «як ланку між мисленням та мовою» (С.А. Борисова), «комплексну мисленнєву одиницю» (Й.А. Стернін) «спосіб бути означеним у мові образу, уявлення про світ» (М.В. Піменова) «оперативну змістову одиницю пам'яті ментального лексикону, концептуальної системи мозку, усієї картини світу» (О.С.Кубрякова); концепт - це «всі знання людини про об'єкт, в усій екстенції його значень (В.Н. Телія). Людина подумки співвідносить необхідний їй концепт з рядом взаємопов'язаних концептів. Концепт, який людина відшукує, займає певну ланку в свідомості людини та, якщо це необхідно, включається в існуючу класифікацію.

Згідно думки багатьох вчених, концепт являє собою не чітко структуровану організацію, а є польовим утворенням, в якому існує базовий шар, представлений певним чуттєвим образом, який формується на рівні універсально-предметного коду свідомості (Й.А. Стернін). Базовий шар, або ядро концепту, як правило, представлений ключовими лексемами. Ближню периферію концепту утворюють стилістично нейтральні й доволі частотні за використанням лексеми. Дальня периферія концепту складається зі стилістично маркованої, зрідка вживаної лексики.

Дослідники вважають, що доволі складною є проблема типології концептів. Загалом виділяють такі типи концептів: конкретно-чуттєві образи, поняття, уявлення, схема, прототип, пропозиційна структура (пропозиція), фрейм, сценарій (крипт), гештальт [32, 4]. А.П. Бабушкін запропонував наступну класифікацію концептів, розділивши їх на мисленнєві картинки, схеми, гіпероніми та лексико-структуровані концепти, фрейми, інсайти, сценарії та «калейдоскопічні» концепти. А.П. Бабушкін розглядає концепт як «будь-яку дискретну одиницю колективної свідомості, яка віддзеркалює предмет реального або ідеального світу та зберігається у національній пам'яті носіїв мови у вигляді пізнаного вербально означеного субстрату» [3, 95-96]. Далі автор пише : «Кожна концептуальна одиниця займає відповідну ланку в національно обумовленій «концептосфері» … Колективний характер концептів пояснюється єдністю світу, який пізнає індивідуальна свідомість носія мови, хоча формування того чи іншого концепту в голові людини залежить від рівня її знань конкретного предмета думки…» [3, 96].

Ряд взаємообумовлених концептів являє собою «концептосферу». Поняття «концептосфера» має яскраво виражену багатошарову структуру. Поле, де відбувається «ідентифікація» того чи іншого явища, - поле когнітивного/індивідуального, свідомого та/або несвідомого, іншими словами - не «реальна дійсність», а культурний смисловий простір. Кожний окремо виділений концепт буде мати свою «концептосферу», яка в свою чергу, буде одним із складових елементів загальної концептосфери особистості і всього народу. Елементи концептосфери не можуть існувати окремо один від іншого та характеризуються динамічністю структури та взаємопроникненням.

Для того, щоб отримати уявлення про зміст концепту в свідомості мовця, необхідно розглянути всю сукупність мовних засобів вираження концепту, а також тексти, в яких розкривається зміст концепту. На думку вчених , неможливо дати повний опис концепту, це завжди буде лише частина концепту, тому що жоден концепт не може бути відображений у мовленні повністю. З.Д. Попова та Й.А. Стернін вважають, що концепт - це результат індивідуального пізнання, узагальнення, категоризації та являє собою нечітко структуровану об'ємну одиницю, та «жоден дослідник, жоден лінгвістичний аналіз не може виявити та зафіксувати повністю всі засоби мовної та мовленнєвої репрезентації концепту в мові, завжди що-небудь залишається незафіксованим та, відповідно, не уточненим» [32, 14].

Припущення про те, що концепт має багатошарову та багатокомпонентну організацію, яка проявляється через аналіз мовних засобів її репрезентації, можна зробити враховуючи польову організацію значення слова, а саме архісему в ядрі, диференційні семи у ближній периферії та приховані семи дальньої периферії.

Таким чином, виділяються наступні структурні компоненти концепту : ядро, під яким розуміємо сукупність прототипних когнітивних шарів з найбільшою чуттєво-наочною конкретністю; когнітивний шар, як сукупність когнітивних ознак, які являють собою дискретну одиницю концепту на певному рівні абстракції; когнітивний сектор - сукупність когнітивних ознак у структурі когнітивного шару які являють собою характеристики окремого аспекту, сторони когнітивного шару концепту; когнітивний параметр - група близьких за змістом когнітивних ознак, які можна виділити в структурі концепту; когнітивна ознака, як мінімальний структурний компонент концепту, яка віддзеркалює окрему рису, або ознаку концепту; когнітивна категорія - когнітивна ознака, яка проходить через усі сектори і є узагальнюючою [32, 60].

Відповідно, концепт складається з компонентів(когнітивних ознак), які утворюють різні концептуальні шари, де кожен наступний шар, по відношенню до попереднього, характеризується більшим рівнем абстрактності. Периферія на думку Й.А. Стерніна складається зі слабо структурованих предикацій, що відображають інтерпретації окремих концептуальних ознак та їх сполучень у вигляді стверджень настанов свідомості, що обумовленні в певній культурі менталітетом різних людей [32, 61].

Кожний концепт, виражений вербальними засобами, має певну семантичну форму, детерміновану його семантичними значеннями, яка характеризується етнокультурною обумовленістю, оскільки «в ній відображені всі конототивні, модальні, емоційні, експресивні, прагматична та інші оцінки, все індивідуальне, властиве цій мові» [28, 35].

Ми уявляємо концепт як складне утворення, тобто як сукупність концептуальних ознак, організованих у структуру і таких, що складають зміст концепту, тобто як множину уявних ознак та сукупність аспектів дійсності, які впливають на наші відчуття(емоційно-оцінні характеристики), які складають концепт. Ми погоджуємося з думкою дослідників, щодо існування двох планів у концепті - когнітивного, який відображає фрагмент об'єктивної дійсності, та прагматичного, що містить суб'єктивно-емоційну оцінку людиною фрагменту навколишньої дійсності. Когнітивний план, або презентація смислової специфіки концепту базується на певних знаннях про світ. Вказана складова концепту є основною ознакою, “активним” шаром концепту, що існує для всіх людей, які послуговуються цією мовою [38, 48].

Ю.Д. Апресян виділив три основні частини прагматичної інформації: ставлення до дійсності, до змісту повідомлення та до адресата [1, 8]. Застосувавши цю формулу до результатів нашого дослідження, можемо сказати, що прагматичний план концепту - це компонент концепту, який символізує ставлення мовця до дійсності та до змісту повідомлення. Ідея виокремити прагматичний план концепту виникає, якщо під концептом розуміти безмежно складну структуру, яка вбирає в себе весь запас лінгвістичних та екстралінгвістичних даних.

Вважаємо, що на мисленнєву одиницю, яка кодує концепт в універсальному предметному коді індивіда, нашаровується базовий шар, актуальний для всіх носіїв цієї мови. Цей шар перекриває ядро та ближню периферію концепту, складається з концептуальних ознак, які в середині цього шару утворюють різні шари. Навколо базового шару знаходиться дальня периферія концепту, яка складається з другорядних, менш значущих концептуальних ознак, та інтерпретаційного поля.

Структуру, як внутрішню організацію концепту, як сукупність усіх ознак, властивих тому чи іншому концепту, ми сподіваємось дослідити за допомогою вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту. Вважаємо, що мовні реакції реципієнтів, отримані в ході експерименту, являють собою достовірний матеріал для опису структури та моделювання концепту. На нашу думку, реконструювати структуру концепту можна шляхом виявлення всіх можливих ознак концепту, які можуть бути об'єднані за спільним для них зв'язком з вихідним словом.

Незаперечним є той факт, що саме в слові відображається знання про концепт, що саме мова є тим джерелом, з якого ми отримуємо знання про концепти. Оскільки слово, або лексема, є одиницею вивчення когнітивної організації концептів в їхньому мовному вираженні, проблема значення слова отримує нове звучання.

1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення

Об'єктивний світ сприймається людиною з точки зору його ціннісного характеру. «По суті все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин та включених в цей круг природних явищ може сприйматися в якості об'єктів ціннісного ставлення, тобто оцінюватися з погляду етичних категорій добра та зла, істини та не істини, краси чи потворності, дозволеного або забороненого, справедливого та несправедливого тощо» [43, 345].

Ціннісний аспект тісно пов'язаний з пізнавальною діяльністю людини, «в самих ціннісних категоріях відображені орієнтації знань, інтересів та уподобань різних суспільних груп та особистостей» [43, 345].

Важливою складовою ціннісних відношень у суспільстві є ціннісна орієнтація особистості. Одним із найважливіших компонентів змісту ціннісних орієнтацій індивіда є його моральні переконання та принципи поведінки. Ціннісна орієнтація особистості є підставою для вирішення складних питань, в тому числі питання вибору між добром і злом.

Образ світу індивіда зумовлюється « способом життя» в предметному світі» [23,10]. Предметний світ, навколишня дійсність, сприймаються як культурно-історичне буття людини, а сприйняття й усвідомлення людиною світу виявляється, таким чином, похідним від культурно-історичного буття [31,12].

Хоча поняття «добро» і «зло» є абстрактними, за ними приховано предметну дію, ставлення індивіда до інших людей, особистісна оцінка навколишньої дійсності. Іншими словами, все різноманіття предметної діяльності людини може виступати в якості «предметних цінностей» як об'єктів ціннісного відношення.

Ціннісні відношення закріплені в мовних структурах. Оцінка, як ціннісний аспект, присутня в різних мовних виразах. «Слово «оцінка» використовується зазвичай для означення встановлення ціннісного відношення між суб'єктом та предметом. Під цінністю, зазвичай розуміємо все те, що є об'єктом прагнень, потреб, бажань, інтересів тощо» [22, 25]. Оцінка, як правило, надається за різними ознаками, основна сфера оцінних значень пов'язана з ознакою «гарне» - «погане». Людина неоднозначно ставиться до навколишнього світу. оцінює світу термінах, притаманних її системі цінностей.

Вибір морально-оцінних категорій, представлених у свідомості концептами «добро» і «зло», для дослідження базується на тому, що ці поняття можна віднести до невеликої кількості загальних понять, які притаманні всім людям, адже ці поняття присутні в усіх культурах. Поняття «добро» і «зло» належать «персонально-ціннісних» категорій, вони існують у свідомості кожної людини, кожної групи людей у кожного народу, тобто ці поняття - загальнолюдські [42, 15]. Однак межі цих понять відносні та залежать від багатьох факторів: від особистого та культурного досвіду індивіда, від ступеня розвитку суспільства та науки та ін. Той факт, що більшість концептів не має чітко окреслених меж, говорить, перш за все, про те, що немає чіткості у рамках людського мислення.

Слід також зазначити, що поняття «добро» і «зло» знаходяться в опозиції та являють собою філософську дилему. Ця дилема базується на світоглядних позиціях, тому ми можемо сказати, що це питання тісно пов'язане з мораллю, культурою та національною свідомістю.

В рамках різних релігій та систем поглядів поняття «добро» і «зло» розглядаються з різних позицій: наприклад, з позиції походження добра і зла, з позиції зв'язків між цими двома поняттями, з позиції ставлення людини до добра і зла та ін. Із наведених вище рівнів дослідження цього питання, нас, перш за все, цікавить ставлення людини до добра і зла, тому що ці поняття тісно пов'язані з системою поглядів людини, в залежності від чого людина вибудовує своє ставлення до явищ навколишньої дійсності.

Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» базуються на особистісному та груповому розумінні тих або інших явищ, відповідно до цього усвідомлення відбувається перенесення понять безпосередньо на що-небудь, як, наприклад, на особистість, народ, владу, релігію та ін. Виходячи з особистісного усвідомлення того, що є добром, а що злом, відбувається розуміння того, що коїться в світі.

Федоров Ю.В. цілком справедливо зауважив, що «простір діалогу цивілізацій у всесвіті насичений особливими «тонкими» видами соціокультурних імпульсів, інтерпретувати які, мобілізуючи раціональні типи знання, практично неможливо: їх витоки приховані в глибинах людського духу, у таємницях культури…» [42, 7].

Наша внутрішня картина світу. наша система цінностей, наше уявлення про гарне чи погане, наші життєві висновки віддзеркалюються в мові. Перед нами стояло завдання прослідкувати, які характеристики морально-оцінних категорій «добро» і «зло» відображені у свідомості носіїв англійської та української мов та репрезентовані у мові.

Поняттєві категорії«добро» і «зло» у вищому ступені релевантні як для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Сама наявність слів добро і зло в українській мові та good і evil в англійській вказує на наявність відповідних концептів у концептосфера цих культур. Аналіз концептів «добро» і «зло» передбачає звернення до світогляду людини, тому що ці концепти лежать в основі світогляду та, певною мірою, «створюють» особистість.

Дані концепти протилежні за змістом і утворюють антонімічну пару. Добро і зло - це, ніби, дві сторони однієї медалі. Саме тому дослідження характеристик поняття «зло» може дати більш чітке уявлення про поняття «добро» і навпаки.

Отже, в основі нашого дослідження лежить думка про те, що концепти «добро» і «зло» універсальні та вербалізуються в усіх мовах, однак специфічні в кожній культурі. На нашу думку, відображення цих концептів у лексичних одиницях відбувається в американській та українській лінгвокультурах по-різному.

Примітним є той факт, що А. Вежбицька вважає «гарний» та «поганий» - елементарними концептами, що «належать універсальному «алфавіту людської думки»; і мають відповідники в усіх мовах світу» [7, 20].

Будь-яку культуру можна описати через «ключові слова». Які вбирають в себе ключові для цього суспільства концепти. «У використанні таких слів, як обов'язок, провина, виправдання, гарний, правильний та ін., можна шукати ключ до етичних уявлень того чи іншого народу» [2, 24].

Ми вважаємо важливим вивчення характеристик морально-оцінних категорій «добро» і «зло» та аналіз вербальних репрезентантів концептів «добро» і «зло», представлених сучасними носіями англійської та української мов. Це ті причини, які спонукали нас до вивчення змісту концептів «добро» і «зло», представлених у концептосферах носіїв англійської та української мов, а потім здійснити лінгвокогнітивний аналіз з метою виявлення національної специфіки змісту концептів та виявлення спільних рис та розбіжностей у семантичному змісті цих концептів.

2. Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)

2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження змісту концепту та його структури

З'ясування змісту концепту тісно пов'язане з методом, який дозволяє цей зміст встановити. Методика лінгвокогнітивного аналізу, обрана нами в якості методу дослідження, передбачає два основні напрями: логічний шлях від змісту до мови та від мови до змісту [38, 93].Обраний нами другий напрям дозволяє реконструювати відповідні концепти за набором семантичних ознак, які з'ясовуються за допомогою експериментальних психолінгвістичних методів, зокрема, вільного асоціативного експерименту. Експериментальний метод дозволяє виявити актуальний зміст концепту у вигляді сукупності концептуальних ознак, організованих у структурі, до складу якої входять ядро концепту, ближня периферія, дальня периферія та інтерпретаційне поле концепту.

Дослідники вважають, що мовна здатність мовця базується на асоціативно-вербальній мережі, яка розглядається як один із засобів репрезентації мови. Д.О. Добровольський та Ю.Н. Караулов відзначають, що асоціативно-вербальна мережа додатково має одну важливу особливість, а саме - психологічну реальність. Асоціативно-вербальна мережа фіксує психологічно релевантні зв'язки у відношеннях, які не відображені у системній та текстовій іпостасях мови [13, 69].

Метод асоціативного експерименту досить давно використовують у лінгвокогнітивних дослідженнях. Особливістю такого експерименту є те, що він дає вагомі результати для характеристики асоціативних смислових зв'язків та можливість детально дослідити семантичне поле пред'явленого слова. Результати асоціативних експериментів допомагають досліднику з'ясувати, яким чином та які мовні форми та чи інша лінгвокультура накладає на сприйняття навколишньої дійсності.

Асоціативний експеримент відображає певну лінгвістичну реальність, яка складається в тому, що між словами в мові існують різноманітні асоціації. Асоціації, які виникають у людини під час пред'явлення їй слова, являють собою невід'ємні складові мислення та дозволяють встановити ментальну сутність морально-оцінних понять. Асоціація - це зв'язок між певними об'єктами та явищами, в основі якого лежить особистий, суб'єктивний досвід. Досвід цей може співпадати з досвідом культури, до якої вона належить, проте в той же час завжди залишається особистим, вкоріненим у минулому окремої особистості.

На думку Лурія, асоціативні відповіді не бувають випадковими, їх можна поділити на «зовнішні» та «внутрішні за типами асоціативних зв'язків. «Під «зовнішніми» асоціативними зв'язками ми розуміємо «асоціації за суміжністю», під «внутрішніми» зв'язками ми розуміємо такі зв'язки, які виникають внаслідок віднесення слова до певної категорії [27, 92]. Асоціативні стійкі зв'язки між словами та словосполученнями, які існують у нашій свідомості, утворюють відтворювані в експерименті ланцюжки, які інколи називають «ментальним тезаурусом».

Отже, в основі будь-якої мови лежать асоціативні зв'язки, «під час використання мови у звичайних умовах, представники мовної спільноти не створюють мову, а відтворюють ті сполучення, які чули в певних умовах та які в цих ситуаціях природно (для цього суспільства) використовуються. Іншими словами, мовець у більшості випадків відтворює ті словосполучення, які були створені до нього в певному суспільстві відповідно до потреб суспільного життя» [6, 59].

Після встановлення асоціативних зв'язків між словами, можна визначити особисту семантику слів, виявити закономірності зберігання лексики в пам'яті людини, виявити ступінь актуальності вербальних зв'язків всередині мови, усталену в традиції систему оцінок, які лежать в основі сприйняття дійсності носіями тієї чи іншої мови.

Процес асоціювання включає в себе операцію добра слова. Л.В. Сахарний, під час аналізу принципів механізму пошуку та вибору в асоціативному полі, зауважив, що «спочатку вибір здійснюється серед найбільш частотних, «центральних» найменувань, потім - все більш периферійних, та, відповідно таких , що викликають слабші асоціації» [34, 128]. На думку дослідників, асоціативне поле дозволяє виділити як область загальнолюдського змісту, з суттєвою перевагою в ній універсальних, з точки зору когнітивно-семантичних та логічних відношень між словами, так і області, з переважною більшістю культурно-обумовлених зв'язків між лексемами.

У кожного народу уявлення про добро та зло, «як і будь-яке ключове для культури поняття, вкорінене в свідомості від народження, та відображається словесно-образно» [32, 64]. Припускаючи, що в означенні понять «добро» і «зло» існують різні думки та, відповідно, спостерігається концептуальне різноманіття в характеристиці понять «добро» і «зло», нами був проведений вільний психолінгвістичний асоціативний експеримент з носіями англійської та української мов, для якого було обрано два слова-стимула good, evil та ,відповідно, добро, зло.

З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів - носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті асоціативного експерименту. Вербалізовані реакції, отримані від інформантів, дозволяють зробити висновки про те, які ознаки слова-стимула виявились для них більш актуальними та інтерпретувати отримані асоціати як відображення тих чи інших концептуальних ознак концепту.

За умовами експерименту, респондентам було запропоновано відповісти на питання анкети, де вони мали записати 5 перших слів-реакцій (словосполучень), які спадають на думку, на пред'явлене слово-стимул добро та зло для носіїв української мови та слово good і evil для носіїв англійської мови. В експерименті взяли участь 200 осіб: 100 американців та 100 українців, вік реципієнтів - від 16 до 60 років. Отримано 200 асоціативних реакцій, з яких 200 перших реакцій.

2.2 Структура концептів «good»/ «добро»

Отримані в ході асоціативного експерименту мовні реакції американських респондентів на слово-стимул good були розподілені на 4 тематичні групи на підставі їх екстралінгвістичної спільності: група морально-етичної лексики; група суб'єктивно-психологічної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу морально-етичної лексики складають асоціати, які відображають головні загальнолюдські цінності: моральні та етичні. Good для американців передає сукупність моральних цінностей (61 відповідь), моральних якостей особистості (57 відповідей), найвищі цінності (10 відповідей), стосунки між людьми, турботу про інших (16 відповідей), сприяння іншим (щедрість) (32 відповіді), а також норму поведінки (31 відповідь). Загальна кількість реакцій складає групу з 214 відповідей.

Групу суб'єктивно-психологічної лексики складають асоціати 112 відповідей, пов'язаних із суб'єктивною оцінкою, представленою з різними стилістичними та експресивними відтінками, враховуючи негативну оцінку - поганий. В рамках цієї групи ми виділили три види оцінок, в термінах яких респонденти описують свої асоціати: емотивна оцінка (43 відповіді), етико-моральна (34 відповіді), естетична оцінка (17 відповідей). Добро як ступінь вияву позитивної якості визначили 17 чоловік.

Релігійно-філософська лексика складає окрему тематичну групу асоціатів. Асоціати, що увійшли до складу цієї групи (42 відповіді), відбивають світогляд і світовідчуття людей, засноване на вірі в існування Бога. В цьому випадку добро для носіїв англійської мови представлене як релігійна складова їхньої свідомості.

До тематичної групи прагматичної лексики ми віднесли 132 відповіді. Які можна схарактеризувати як символічні, асоціати, пов'язані з діяльністю людини, з її оцінкою навколишнього світу і її інтересами, а також гастрономічними уподобаннями. Отримані реакції відображають соціальну орієнтацію і соціальну активність людини.

Всередині вище зазначеної групи ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація добра (4 відповіді), персоніфікація добра в термінах родинних зв'язків та дружніх стосунків (37 відповідей), асоціати, які описують явища природи (7 відповідей); символічні асоціати (10 відповідей), асоціати, пов'язані з суспільною та політичною діяльністю (21 відповідь), добро, як насолода життям (15 відповідей), асоціати пов'язані з життєвими уподобаннями індивіда (20 відповідей), добро як сенсорна оцінка (8 відповідей), літературні асоціати (5 відповідей), асоціати, що не увійшли до жодної групи (5 відповідей). Всього було отримано 500 відповідей.

Результатом першого етапу аналізу концепту good в американській лінгвокультурі є висновок про те, що в цьому концепті носії англійської мови виділяють такі смисли: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родинні зв'язки, соціальні потреби.

На другому етапі аналізу ми перейшли до узагальнення окремих асоціатів і формулювання конкретних когнітивних ознак у рамках відповідних смислових рядів. Слід зауважити, що ми аналізували всі отримані асоціати, включаючи одиничні. Зазвичай, одиничні асоціати складають дальню периферію та інтерпретаційну частину концепту. Типовими для певної лінгвокультури вважаються ознаки концепту властиві більшій частині її представників.

Таким чином, результатом другого етапу когнітивної інтерпретації є опис структури концепту в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. Це ще раз підкреслює той факт, що концепт має польову структуру. В основу виділення ядра та периферії досліджуваних концептів були покладені наступні критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізацію концепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомість та ін.

Отже, структура концепту «good» за результатами нашого аналізу виглядає наступним чином:

ядро: honest - 42, kind - 37, generous - 32, God - 26, family - 18, nice - 18, well-behaved - 15, caring - 15;

ближня периферія: pleasant - 14, love - 14, enjoyment - 13, helpful - 12, happiness - 12, friends - 10, compassion - 9, virtuous - 8, food - 8;

дальня периферія: fair - 5, trustworthy - 5, pure of heart - 5, right - 5, positive - 5, children - 5, healthy - 4, taste - 4, good job - 4, wonderful - 4, peace - 4, excellent - 4, selflessness - 4, sun - 3, truthful - 3, Mother Theresa - 3, angels - 3, success - 3, smile - 3, truthful - 3, warm - 3, willingness to help other people - 2, it is good to be alive - 2, a positive world view - 2, well - 2, not excellent - 2, best for all - 2, ok - 2, opposite of bad - 2, good-better-best - 2, humility - 2, white - 2, polite - 2, peaceful - 2, patience - 2, good morning - 2, good work - 2, my country - 2, freedom - 2, harmonious - 2, bad - 2, friendly - 2, comfortable - 2, thoughtful - 2, sunshine - 2, vocation - 2, education - 2, life - 2, hope - 2, humor - 2, good thought - 2, a good boy - 2, Jesus - 2, religion - 2, light earth - 1, well done - 1, a job well done - 1, have a good: day, time, life - 1/3, a good day - 1, a good weather - 1, decent - 1, likeable - 1, valuable - 1, useful - 1, conversation - 1, strong - 1, terrific - 1, warm heart - 1, innocence - 1, neat - 1, cool - 1, exciting - 1, interesting - 1, satisfactory - 1, of high quality - 1, absence of bad - 1, correct - 1, I will take it - 1, good and plenty - 1, it is difficult to be good - 1, I've had better - not the best - 1, emotionally acceptable - 1, a person who thinks of others before yourself- 1, holy - 1, blessed - 1, Heaven - 1, Madonna-like - 1, my parents, wife, mother, husband - 1/4;

інтерпретаційна частина концепту: good as gold - 3, golden rule - 2, makes one feel enriched inside - 1;

Третім етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості реакцій (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів (друге число в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структури концепту.

Тематична група морально-етичної лексики 214 відповідей (42,8%): моральних якостей особистості - 57 відповідей (10,4%; 57%) найвища цінність - 10 відповідей (2%; 10%)сукупність моральних цінностей - 61 відповідь(12,2%; 61%), стосунки між людьми, турботу про інших - 16 відповідей(3,2%; 16%), сприяння іншим (щедрість) - 32 відповіді (6,4%; 32%), а також норму поведінки - 31 відповідь(6,2; 31%).

Груп суб'єктивно-психологічної лексики 112 відповідей(22,4%): емотивна оцінка - 43 відповіді(8,6%; 43%), етико-моральна - 34 відповіді(6,8%; 34%), естетична оцінка - 18 відповідей(3,6%; 17%) добро, як ступінь вияву позитивної якості - 17 відповідей(3,4%; 17%).

Група релігійно-філософської лексики - 42 відповіді(8,4%).

Тематична група прагматичної лексики - 132 відповіді(26,4%):

персоніфікація добра - 4 відповіді(0,8%; 4%), персоніфікація добра в термінах родинних зв'язків та дружніх стосунків - 37 відповідей(7,2%; 37%), асоціати, які описують явища природи - 7 відповідей(1,4%; 7%); символічні асоціати - 10 відповідей(2%; 10%), асоціати, пов'язані з суспільною та політичною діяльністю - 21 відповідь(4,2%; 21%), добро, як насолода життям - 15 відповідей(3%; 15%), асоціати пов'язані з життєвими уподобаннями індивіда - 20 відповідей(4%; 20%), добро як сенсорна оцінка - 8 відповідей(1,6%; 8%), літературні асоціати - 5 відповідей(1%; 5%), асоціати, що не увійшли до жодної групи - 5 відповідей(1%; 5%).

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву ознаки були розподілені всередині структури концепту і були наведені у вигляді ядра концепту, його ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля та було підраховане їх відсоткове співвідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 37% до 15 % (перше число % від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: honest - (8,4%; 42%), kind - (7,4%; 37%), generous - (6,4%; 32%), God - (5,2%; 26%), family - (3,6%; 18%), nice - (3,6%; 18%), well-behaved - (3%; 15%), caring - (3%; 15%);

ближня периферія: pleasant - (2,8%; 14%), love - (2,8%;14%), enjoyment - (2,6%; 13%), helpful - (2,4%; 12%), happiness - (2,4%; 12%), friends - (2%;10%), compassion - (1,8%; 9%), virtuous - (1,6%; 8%), food - (1,6%; 8%);

дальня периферія: fair - (1%; 5%), trustworthy, pure of heart, right , positive, children, healthy(0,8%; 4%), taste, good job, wonderful, peace, excellent, selflessness, sun - 3(0,6; 3%), truthful, Mother Theresa, angels, success, smile, truthful, warm, willingness to help other people - 2(0,4%; 2%), it is good to be alive, a positive world view, well, not excellent, best for all, ok, opposite of bad, good-better-best, humility, whit, polite, peaceful, patience, good morning, good work, my country, freedom, harmonious, bad, friendly, comfortable, thoughtful, sunshine, vocation, education, life, hope, humor, good thought, a good boy, Jesus, religion, light earth - 1(0,2%; 1%), well done, a job well done, have a good: day, time, life, a good day, a good weather, decent, likeable, valuable, useful, conversation, strong, terrific, warm heart, innocence, neat, cool, exciting, interesting, satisfactory, of high quality, absence of bad, correct, I will take it, good and plenty, it is difficult to be good, I've had better - not the best, emotionally acceptable, a person who thinks of others before yourself, holy, blessed, Heaven, Madonna-like, my parents, wife, mother, husband;

інтерпретаційна частина концепту: good as gold - 3(0,6; 3%), golden rule - 2(0,4%; 2%), makes one feel enriched inside - 1(0,2%; 1%).

За даними аналізу і відсоткового співвідношення асоціатів ми дійшли висновку, що ознаками концепту «good» для когнітивної свідомості представників американської лінгвокультури є: honesty, kindness, nice God, family, care, help, generosity, well behaved, pleasing, happiness, love, friends, enjoyment, virtuous, compassion, taste.

У підсумку, можна сказати, що в концепті «good» носії англійської мови виділяють наступні значення: моральна норма, емотивна оцінка, віра в Бога, родина, суспільні потреби, норму суспільної поведінки.

Аналіз вербальних репрезентантів концепту «добро» виявив, що мовні реакції, отримані від українських інформантів на слово-стимул добро, можуть також бути розподілені за тематичними групами на основі їх екстралінгвістичної спільності. Ми виділили 3 тематичні групи, властиві представникам української лінгвокультури: група морально-етичної лексики; група суб'єктивно-психологічної лексики; група прагматичної лексики.

Тематичну групу морально-етичної лексики (184 відповіді) складають асоціати, які відображають найвищі загальнолюдські цінності. Під добром носіям української мови розуміють найвищу цінність (3 відповіді), сукупність моральних цінностей (41 відповідь), моральні якості особи (67 відповідей), характеристику людини (16 відповідей), характеристику стосунків між людьми (32 відповіді), добрі вчинки (22 відповідь), щедрість (6 відповідей).


Подобные документы

  • База дослідження концептів в англійській мові. Дослідження когнітивної лінгвістики, структура та типологія концептів. Основні напрями концептуального аналізу лексики. Аналіз та визначення структури концепту "national park", його етимологія та дефініція.

    курсовая работа [140,2 K], добавлен 30.04.2013

  • Концепт як складова одиниця української мовної картини світу. "Зло" як емоційна універсалія, яка обумовлена внемовною дійсністю, загальними відображеннями в свідомості людей і основоположними принцами буття. Сутність прихованого змісту слова у мові.

    реферат [30,3 K], добавлен 05.11.2013

  • Розвиток та становлення когнітивної лінгвістики. Аналіз поняття концепту, фрейму, сценарію, стереотипу та скрипу. Визначення смислового наповнення концептів любов і кохання. Особливості їх концептуалізації у свідомості носіїв української мови та культури.

    курсовая работа [89,9 K], добавлен 25.02.2013

  • Основні принципи класифікації паремій. Життя та смерть у мовній культурі світу українців. Особливості розгортання простору й часу. Структурний аспект пареміологічних одиниць української мови на позначення бінарної опозиції концептів життя/смерть.

    курсовая работа [62,3 K], добавлен 23.10.2015

  • Сутність когнітивної лінгвістики як поліпарадигмальної науки. Лінгвокультурна специфіка емоційних концептів як структурно-змістового, фразеологічно вербалізованого утворення. Етнокультурні особливості і понятійні категорії концепту "гнів" в різних мовах.

    курсовая работа [65,0 K], добавлен 13.10.2014

  • Сущность определения понятийной базы концепта добро, его место в английской языковой картине мира. Лексикографическое и этимологическое описание детального анализа семантической структуры концепта. Обобщенный обзор носителя культурно-языковых ценностей.

    статья [33,4 K], добавлен 25.03.2015

  • Понятия культуры, языка, этноса, их неразрывная связь с лингвистикой. Концепт как ментальная единица концептуального пространства и информационной базы человека. Основные подходы в лингвистическом исследовании концепта как языковой картины мира.

    статья [47,0 K], добавлен 04.12.2015

  • Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної лінгвістики. Особливості мовної концептуалізації світу. Концептуальна та семантична природа лексеми "влада" в українській мовній картині світу. Структурна організація концептуальних полів.

    дипломная работа [179,8 K], добавлен 25.04.2011

  • Виникнення давньоіндійського мовознавства. Види мов, їх функції, склад, ступінь їх самостійності відносно одна одної та їх географічне розповсюдження. Основна класифікація мов світу та методи їх вивчення. Сучасні індоіранські мови та мовні конфлікти.

    курсовая работа [103,3 K], добавлен 12.02.2014

  • Системный подход в лингвистике. Семантическое поле и его основные характеристики. Понятие добра и зла как объектов лингвистического исследования. Изучение семантики добра и зла на материале русского языка. Структура семантического поля "добро/зло".

    курсовая работа [67,0 K], добавлен 31.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.