Аналіз використання абревіатур у мові преси

3. Меншу за обсягом групу, порівняно з попередніми, становлять скорочення, що за структурою подібні до композитивів, оскільки усічений компонент поєднується з повним словом сполучним голосним о. Серед них з продуктивними компонентами такі:

етно-: етнобізнес, етнокультура, етнопсихологія, етнономенклатура, етнопедагогіка: «У планах - ввести предмет етнопедагогіки у середні та вищі педагогічні заклади України» («Високий замок», 26 січня - 1 лютого 2006 року, с. 9);

енерго-: енергоборг, енергозалежність, енергоносії, енергокриза, енергопрогрес, енергорепресії: «Усі кошти за оренду Росія автоматично зараховує у рахунок українського боргу за російські енергоносії, який накопичився протягом 1990-х років» («Експрес», 8-15 грудня, 2005 року, с. 5), а також з іншими компонентами: демоліберальний, демосоціальний, алюмомідь, експоцентр, інфобанк (інформаційний банк), металопласт: «Оскільки деякі екземпляри коштують від ста тисяч до півмільйона доларів, в експоцентрі вжито надзвичайних заходів безпеки» («Високий Замок», 25 - 26 березня 2006 року, с. 20).

Ініціальні абревіатури - досить значний за обсягом корпус лексичних скорочень, який повсякчас активно поповнюється і розвивається в сучасних засобах масової інформації. До них належать лексеми, що постали на основі ініціальних, тобто початкових звуків чи літер слів складної номінації. Серед них, у свою чергу, варто виділити такі різновиди, як літерні, звукові, літерно-звукові, літерні та звукові з числовим складником.

Велику групу серед ініціальних у мові мас-медіа становлять літерні новотвори, що виникли за назвами букв: АРК (а-ер-ка) - Автономна Республіка Крим, МБР, ІНДЗ (ін-де-зе) - Індивідуальне науково-дослідне завдання, ЦСКА (це-ес-ка) - Центральний спортивний клуб армі, СБУ (ес-бе-

у) - Служба безпеки України, НБУ (ен-бе-у) - Національний банк України, НТБ (ен-те-бе) - Науково-технічна бібліотека, АЕС (а-ес) - Атомна електростанція, УВК (у-ве-ка) - Унікальна внутрішня система, НХЛ (ен-ха-ел0 - Національна хокейна ліга :

«Візьмемо тисячу дітей, яким на момент аварії на Чорнобильській АЕС виповнилося 2-3 роки і які жили у місті Києві» («Експрес» 18 - 23 квітня 2012 року, с. 15); «Виконання ІНДЗ є одним із обов'язкових модулів залікового кредиту з дисципліни «Банківські ризики ірегулювання банківської дііяльності». («Експрес», 8 - 15 грудня 2011 року, с. 10); «Це бюро має займатися розслідуванням справ, порушених проти працівників миліції, СБУ, суддів, вищих посадових осіб» («Високий замок», 25 - 31 вересня 2012 року, с. 6); «НБУ вже дав розпорядження Баненотно-монетному двору виготовити зразки монет номіналом 15 і 20 копійок» («Високий Замок». 25 -31 жовтня 2012 року, с. 12); «Плівку НТБ отримало не від «грузина на вулиці», а від спецслужб» («Високий Замок», 25-31 жовтня 2012 року, с. 13); «Зрештою, коли розгланути списки членів окружної комісії та спостерігачів, оприлюднені на сайті УВК, ми тут не побачимо зусилля чужоземців» («Високий замок», 19-24 червня 2012 року, с. 5); «Олександр Кулик першим озвучив звістку про вагоме підсилення з НХЛ» («Високий замок», 23 - 30 серпня 2012 року, с. 6).

Звуковими називаються новотвори, що вимовляються за звуками, а не за назвами літер. Їх кількість у сучасних мас-медіа поступово зростає. Ця група представлена одиницями типу НАНУ - Національна академія наук України, ООН - організація об'єднаних націй, УПА - Українська повстанська армія, ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я, УДАР - Український Демократичний Альянс за реформи, ЛОДА - Львівська обласна державна адміністрація, СЕС - Санітарно-епідеміологічна станція, ДАІ - Державна автоінспекція, ЗАЗ - Запорізький автомобілебудівний завод: «Серед ттх, хто поставив підпис під зверненням, - лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Євген Сверстюк, президент Українського ПЕНклубу Мирослав Маринович, координатор програми Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко, голова Київської міської організації товариства «Меморіал» ім.. В. Стуса Роман Круцик, професор НУ «Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Оксана Данилевська та інші» Наталя («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 5 (Львівські новини)); «Якщо «Батьківщина» чи «Удар» отримають на кілька мандатів менше, великою бідою для України це не стане» («Високий замок», 25-31 жовтня 2012 року, с. 10); «Міносвіти України, очолюване українофобом Дмитром Табачником, надіслало в головне управління освіти і науки ЛОДА листа, у якому зазначено, що усі підручники та посібники, які використовують у навчальному процесі, мають бути погоджені міністерством» ( «Високий замок», 23-30 серпня 2012 року, с. 6); «У столичній ДАІ провели рейд - стежили за маршрутними таксі» («Високий замок», 23-30 серпня 2012 року, с 8); « На гарячій лінії Львівської СЕС, куди звернувся «Високий замок», повідомили, що «не володіють інформацією» про збирання виборчої інформації у своїх працівників», («Високий замок», 25 - 31 жовтня 2012 року, с. 2); «З 17 вересня цього року ЗАЗ збільшив заводську гарантію на всі автомобілі» («Високий Замок», 25 - 31 жовтня 2012 року, с. 4)Зрідка трапляються такі складноскорочення ще й з цифровим компонентом: МАС'98 - Міжнародний автомобільний салон 1998 року.

До літерно-звукових інновацій належать утворення, в яких перші ініціальні складники вимовляються за назвою літер, а всі інші мають звукову вимову. Наприклад: КУН - Конгрес українських націоналістів, ДВК - діалоговий обчислювальний комплекс, ОВК - окружна виборча комісія, УРП - Українська республіканська партія, КПРС - Комуністична партія робочих і селян, КПРФ - Комуністична партія Російської Федерації, УГКЦ - Українська Греко-Католицька церква: «Тож ми (УНКП, УРП, партія «Собор», думаю, і КУН долучиться, і інші партії, що називають себе опозицією) будемо робити все можливе для того, щоб в день виборів оточити і ДВК і ОВК своїми прихильниками» («Високий замок, 11-18 травня 2012 року, с. 17); « На думку частини лівих, лідера КПРФ Геннадія Зюганова має завтупити молодий лівий радикал - 35-річний Удальцов» («Високий замок», 25-31 жовтня 2012 року, с.13);

Різновидом аналізованих абревіатур є скорочення з числовим (цифровим) компонентом: СНО-2 - 2-ий Договір про скорочення надзвичайних озброєнь, ЧР-91 - Червона Рута 1991-го року, ЧЄ-2000 - чемпіонат Європи 2000-го року: «Як відомо. На Євро - 2012 був зафіксований рекордний попит на придбання квитків» («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 8 (Львівські новини)).

Комбіновані абревіатури-інновації утворюються специфічним поєднанням, комбінуванням різних частин скорочених слів, зокрема:

а) складово-ініціальних: ДержТБ - державне телебачення, МінНС - Міністерство з надзвичайних ситуацій, УкрУЦА - Українське управління цивільної авіації: «Прибулі фахівці МінНС підтвердили підозри: у згарищі лежали гранати Другої світової війни» («Високий Замок», 11 квітня 2012 року, с. 4), іноді з іншомовними компонентами: ПриватTV - приватне телебачення: «Створено цю програму на каналі Приват - TV з участю популярної акторки Анджеліни Джолі» («Експрес», 23-30 квітня 2012 року, с. 1 (Львівські новини));

б) звуково-складових та складово-звукових: ТВЕл - тепловидільний елемент, НаУКМА - Національний університет «Києво-Могилянська академі», АсФУ - Асоціація філателістів України: «Щоб здобути освіту в НаУКМА, доведеться викласти щонайменше 7 тисяч грн. за рік на природничому факультеті» («Експрес», 25 травня - 1 червня 2012 року, с. 10);

в) літерно-лексичних: ТВ-проект - телевізійний проект, ТБ-розчарування - розчарування, отримане від телебачення, НДП-опозиція - опозиція в Народно-демократичній партії.

За граматичними ознаками нові абревіатури є неоднотипними. Через це важливого значення набуває встановлення їхніх граматичних категорій роду, числа і відмінка. Крім того, граматичні ознаки частини складноскорочень, переважно ініціальних, ще перебувають у процесі встановлення. За родовою належністю абревіатури-інновації можна поділити на такі групи:

1. Складноскорочені слова, що мають чітко виражені ознаки власної категорії роду. До них належать переважна більшість відмінюваних складноскорочених слів та абревіатур: інваспорт, -у, ч., єврооблігація, -ї, ж., Держкомпідприємництво, -а, с., УВІМБ (Український вільний інститут менеджменту і бізнесу), -у, ч.: «На сьогодні інваспорт в Україні, не зважаючи ні на що, достатньо добре фінансується, і передовсім за це ми маємо завдячувати нашому Параолімпійському комітету» («Експрес», 23 - 30 березня 2012 року, с. 23). Окремим з них притаманний інший рід, ніж його має опорне слово абревіатури, наприклад: Центрвиборчком, -у, ч. - центральна виборча комісія, НЛО (ен-ел-о), невідм., с. - нерозпізнаний (невідомий) літаючий об'єкт: «Якихось особливих вимог Центрвиборчкому до паперу бюлетенів немає» («Високий Замок», 23 лютого - 1 березня 2012 року, с. 2); «І людям, котрі кажуть, що бачили НЛО чи мали контакт із чужопланетянами, варто більше довіряти?» («Експрес», 19-26 березня 2012 року, с. 19).

2. Абревіатури, родова належність яких формально ще чітко не визначилася і рід яких звичайно встановлюється за граматичним родом стрижневого слова: ГРВІ - гостра респіраторно-вірусна інфекція (тобто ж. р.), ЦЕІ - Центральноєвропейська ініціатива (ж. р.): «Бо ж немає абсолютно здорових людей, щонайменше раз на рік кожен з нас ризикує підхопити ГРВІ, ангіну, бронхіт...» («Високий Замок», 13-19 квітня 2011 року, с. 8). Такі абревіатури звичайно не мають форм числа та відмінка.

3. Скорочення, що є незмінюваними і мають форму множини: ПР/PR - паблік рилейшинз - public relations «чесна, правдива інформація; зв'язки з громадськістю»: «Факт: усі провідні українські зірки користуються послугами PR-агентств або ж мають у штаті команди досвідченого фахівця в цій галузі» («Експрес», 18 - 23 лютого 2011 року, с. 17).

Необхідно відзначити, що в добу бурхливих змін, докорінних соціально-політичних, економічних, культурних перетворень на теренах України, глобалізації міжнародних процесів у мові сучасних українських мас-медіа, як і в усій загальнонародній лінгвальній практиці, відбувається інтенсивне продукування і нагромадження величезного корпусу складноскорочених новотворів, своєрідний абревіатурний бум. Тому ці одиниці за своїми структурними, семантичними, фонетичними, стилістичними, графічними та правописними параметрами є неоднорідними. Тож і ставлення до них має бути різним.

2.2 Помилкове використання, варіантність абревіатур у мові преси

На особливу увагу заслуговує питання придатності складноскорочених слів нормам літературної мови, практичній доцільності використання, правильного розуміння і сприйняття їх читачами і слухачами. Слід застерігати працівників електронних та друкованих ЗМІ, дописувачів від надмірного захоплення недоречними, безглуздими, немилозвучними складноскороченими інноваціями типу ЄБРР (йе-бе-ер-ер) - Європейський банк реконструкції і розвитку, ЗМОП (змоп) - загін міліції особливого призначення, ЇГБ (йі-ге-бе) - їжа готова до вживання, СРЮ (ес-ер-йу) - Соціалістична Республіка Югославія, ВРЮ (врю) - Вища рада юстиції, ДХК (де-ха-ка) - Державна холдингова компанія, МЯУ (мяу) - Міжнародні ярмарки України, ВВВ (ве-ве-ве) - Велика Вітчизняна війна, політрозборки, стрип-бар, що викликають нездорові асоціації, іноді навіть призводять до вульгаризації мови, наприклад: «Тепер Рада директорів ЄБРР над затвердженням умов договору» («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 1 (Львівські новини)); «Але прийнятий нещодавно закон ВРЮ скасувала, аргументуючи це змінами на міжнародній політичній платформі» («Високий Замок», 16 - 22 лютого 2011 року, с. 2); «Для українців ВВВ розпочалася у березні 1939 року, коли хортистська Угорщина, маючи підтримку гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України» («Експрес», 4 - 11 травня 2012 року, с. 3).

Чимало абревіатур працівники преси подають із грубими помилками щодо їх орфографії, не дотримуючись правил чинного правопису: ТВЕЛ (правильно ТВЕл) - тепловидільний елемент, Астур (правильно АСТур) - автомобіль, спорт, туризм (назва концерну), РАДЕК (правильно РадЕК) - радіаційний та екологічний контроль, ОПЕРУ (правильно ОперУ) - операційне управління (контори держбанку), РУНВіра (РУНвіра) - рідна українська національна віра: «Не таємниця, що кожного року управління РАДЕКу здійснює перевірку показників радіації в зоні Чорнобиля» («Експрес», 2 - 9 березня 2012 року, с. 7). Більшість таких та їм подібних утворень, зокрема слів-одноденок, маркованих одиниць індивідуально-авторського характеру, а також низка номінацій міток певної доби поступово вийдуть з активного функціонування і поповнять застарілу лексику. Цей процес уже відбувається. Так, деякі абревіатури-неологізми проіснували в колишньому СРСР, а згодом в Україні дуже недовго і стали історизмами. Це стосується одиниць на позначення політичних органів - ДКНС (Державний комітет із надзвичайних ситуацій), передвиборчих об'єднань і блоків - СЛОн (Соціально-ліберальне об'єднання),НЕП („Народовладдя. Економіка. Порядок” - блок демократичних партій), товариств - ТУМ (Товариство української мови), підприємств - КСП (колективне сільськогосподарське підприємство) тощо.

Треба відзначити як позитивну тенденцію, що спостерігається в мові мас-медіа кінця ХХ - початку ХХІ століття, - формування деяких власне українських абревіатур. Вони починають активніше вживатися замість колишніх складноскорочених слів, що з'явилися на ґрунті російської мови. Прикладом цього можуть слугувати утворення на зразок ВНЗ (вищий навчальний заклад), ВЗО (вищий заклад освіти) або виш (навчальний заклад вищої освіти) замість лексеми вуз, що є калькою з російською (з російської высшее учебное заведение): з російської слово «учебный» перекладається «навчальний», ЗМОП (загін міліції особливого призначення) замість ОМОН (з російської - отряд милиции особого назначения), НП (надзвичайна подія) замість ЧП (чрезвычайное происшествие): «Так, це можливо, приймальна комісія кожного ВНЗ сама встановлює критерії прийому до нього за результатами зовнішнього сертифікаційного тестування» («Високий Замок», 13 - 19 квітня 2012 року, с. 5); «Медики, які прибули на місце НП, діагностували травму хребта і доставили потерпілого до лікарні» („Експрес”, 10 - 17 листопада 2011 року, с. 2 (Львівські новини)).Однозначною помилкою є подання абревіатури на позначення вищого навчального закладу через ненормативне утворення вуз: «Щоб осягти загальну картину, досить поглянути на становище в кількох найбільших вузах України» («Експрес”, 23 лютого - 2 березня 2012 року, с. 7); „І хоча в масштабах усієї країни ця програма ще не діє, всі абітурієнти в більшості вузів зможуть вступити, подавши державні сертифікати зовнішнього тестування” („Експрес», 23 - 30 березня 2012 року, с. 15).

Сучасна українська мова вже позбулася відчутного тиску російської мови, виробила власні лексичні одиниці, які б повністю відповідали її фонетичній, словотвірній, граматичній та стилістичній лексемам. На сьогодні, проте, в мові ЗМІ журналісти ще продовжують послуговуватися деякими сумнівними російськими абревіатурами типу бомж ( з російської без определенного места), спецназ (з російської отряд милиции особого назначения), біч/бич (з російської бывший интеллигентный человек), комок (з російської коммерческий киоск) тощо. Ці абревіатури-запозичення з російської мови та їх кальки є порушеннями норм сучасної української мови, тому їх використання є недопустимим. Однак деякі назви установ та організацій радянської доби ввійшли у формі абревіатур саме в російському літерному оформленні. І хоч майже всі вони мають українські відповідники, такі кальковані одиниці практично вживаються рідко. Наприклад: ГУЛАГ (з російської Главное управление лагерей) - ГУТАБ (Головне управління таборів), КГБ (з російської Комитет государственной безопасности) - КДБ (Комітет державної безпеки): «У Мюнхені 15 жовтня в 1959 році радянські спецслужби прибирають Степана Бандеру, - руками агента КДБ, українця Богдана Сташинського» («Експрес», 8-15 грудня 2011 року, с. 14).

Переважна більшість складноскорочених інновацій проходить своєрідну апробацію на доцільність і придатність нормативного використання саме в мові мас-медіа. Деякі з них уже стали літературними абревіатурами і ввійшли до різних тематичних груп лексики, зокрема до суспільно-політичної (НБСЄ - Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, Мінекобезпеки - Міністерство екологічної безпеки, УРП - українська республіканська партія, НРУ - Народний рух України, демпартія - демократична партія, партсписок - партійний список): «Батьківщина», як ви знаєте, вирішила нікого не підтримувати, а блок Народного союзу «Наша Україна» та НРУ ніяк не можуть дійти згоди щодо єдиного кандидата!» («Експрес», 2 - 9 лютого 2012 року, с. 6 (Львівські новини)), фінансово-економічної (МВФ - Міжнародний валютний фонд, УМВБ - Українська міжбанківська валютна біржа, ПМС - приватизаційний майновий сертифікат, євробізнес): «А тому минулорічні прогнози МВФ щодо стабілізації євро на валютному ринку були небезпідставними» («Експрес», 21 січня 2012 року, с. 3), науково-технічної (леч - людино-електронний чип, оргтехніка - організаційна техніка, спецкомп'ютер), медицини та охорони здоров'я (ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я, ВУЛТ - Всеукраїнське лікарське товариство, ВІЛ - вірус імунодефіциту людини, ГРВІ - гостра респіраторно-вірусна інфекція, МРТ - мікрохвильова резонансна терапія): «Статистика ВООЗ твердить, що кожен сьомий-десятий пацієнт зі ста тих, які лікуються стаціонарно, заряджається інфекцією, перебуваючи у клініці « («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 8 (Львівські новини)); «У Міністерстві охорони здоров'я кажуть, що епідемічного порогу наразі не перевищено, а проте із занепокоєнням відзначають швидке збільшення числа випадків захворювання на грип та ГРВІ» («Експрес», 23 - 30 лютого 2012 року, с. 2); спорту (СЄХЛ - східноєвропейська хокейна ліга, ФСУ - Федерація самбо України, ПФЛ - Професійна футбольна ліга, інваспорт - інвалідний спорт): «Мені зателефонував Ігор Федорович Атаулін, який працює у ПФЛ, і сказав, що є можливість поїхати з Карпатами на збори» («Експрес», 16 - 23 лютого 2012 року, с. 7 (Львівські новини)). Цьому сприяла їхня зрозумілість, милозвучність, естетичність.

У мові сучасних ЗМІ спостерігаємо таке, здавалося б, нехарактерне для абревіатур явище, як варіантність. Воно є небажаним, бо ускладнює сприйняття інформації. Варіантність абревіатур зумовлена певними причинами. Найтиповіша з них - прагнення кореспондентів, редакторів та дописувачів дещо урізноманітнити, пожвавити виклад, своєрідніше і жвавіше назвати щось, уникаючи тавтологій: Кабмін - КМ (Кабінет Міністрів), Євросоюз - ЄС (Європейський Союз), Нацбанк - НБУ, МЮ - Манюнайтед (англійський футбольний клуб «Манчестер Юнайтед»): «Економісти Центру європейських реформ, зі свого боку, відзначають, що останній етап розширення ЄС привів до виникнення нового розподілу праці між членами організації, що дасть змогу Євросоюзу залишатися конкурентоспроможним в умовах глобалізації світової економії» («Високий Замок», 5 - 11 травня 2012 року, с. 5); «Нацбанк України подав до Верховної Ради законопроект, в якому передбачено право НБУ заморожувати вклади населення на тридцять діб» («Експрес”», 1 - 8 грудня 2011 року, с. 7); «Нагадаємо, що свого часу в. о. прем'єр-міністра Микола Азаров підписав постанову Кабміну, якою за Президентом, котрий вийшов у відставку, зберігалося щомісячне гривневе утримання в розмір місячного фонду оплати роботи Президента» («Експрес», 10 - 17 листопада 2011 року, с 15); «В умовах дії політичної реформи реванш набирає особливо загрозливих форм, адже переможці виборів можуть спробувати сформувати парламентську більшість і КМ» («Високий Замок», 23 - 29 березня 2012 року, с. 4).

Другою причиною є нормативна неусталеність передавання названих одиниць, яка характерна для аналізованого періоду розвитку української мови в цілому: МінНС - МНС (Міністерство з надзвичайних ситуацій), МЗЕТ - МЗЕЗіТ - МЗЕЗторг (Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі), облдержадміністрація - ОДА (обласна державна адміністрація), райдержадміністрація - РДА (районна державна адміністрація), ТзОВ - ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), персек - першсек (перший секретар), РУНВіра - РУНвіра (рідна національна українська віра): «Вітаючи голову ОДА з Великодніми святами, маленькі митці побажали йому здоров'я та запросили до себе в гості» («Експрес», 27 квітня - 4 травня 2012 року, с. 2 (Львівські новини)).

У процесі активізації утворення абревіатур зростає також кількість омонімічних утворень, що є зовсім небажаним явищем. Адже читачеві або слухачеві буває досить важко зрозуміти зміст таких скорочень. Вони можуть спричинити плутанину, помилки в сприйнятті інформації. І хоч омонімічні абревіатури часто зрозумілі з контексту чи ситуації, проте, утворюючи нові одиниці, цього явища слід уникати. Якщо ж це сталося, то намагатися використовувати їх обережно, після повної розгорнутої назви. Прикладами таких омонімічних інновацій-абревіатур можуть слугувати: МАУ (Міжнародна асоціація українознавців) і МАУ (Міжнародні авіалінії України), СУМ (Спілка української молоді), СУМ (Словник української мови в 11 томах), КС (компенсаційні сертифікати) і КС (Конституційний Суд), МП (мале підприємство) і МП (Московський патріархат): «Якщо це посередник, новостворене МП, то не варто ризикувати» («Високий Замок», 20 грудня, 2011 року, с. 9); «Гадаю, що заяви УПЦ (МП) стосовно віровідступництва Віктора Ющенка - це чергова провокація Москви проти України» («Експрес», 4 - 11 травня 2012 року, с. 1). Позитивним прикладом усунення негативної омонімії є абревіатура-інновація ДемПУ (Демократична партія України), якою свідомо замінили початкове невдале утворення ДПУ (де-пе-у), співзвучне з ДПУ (Державне політичне управління (лютий-грудень 1922 р.), що було попередником КДБ. Ще однією ілюстрацією того, як самі мовці намагаються позбутися небажаного збігу, є свідома робота над складноскороченими новотворами. Так, спочатку в самоназві двох партій фігурувала однакова абревіатура - СПУ, зокрема Соціалістичної партії України і Селянської партії України. Згодом вони почали позначатися різними скороченнями - СоцПУ і СелПУ. Така заміна є доцільною зважаючи й на те, що абревіацією СПУ позначаються - Спілка письменників України та Спілка політв'язнів України.

Отже, творення інноваційних абревіатур - досить поширене явище в сучасних ЗМІ, що зумовлено прагненням порушити деякі жорсткі рамки мовної системи, стимулюючи цим її розвиток. Постійне збільшення багатокомпонентних, розчленованих одиниць породжене активізацією в мові тенденцій до раціоналізації й економії. Воно сприяє динаміці продукування різних типів складноскорочених одиниць, серед яких кількісно переважають часткові та ініціальні.

Висновки

Абревіація як спосіб словотворення зародилась на початку ХХ століття на вимогу часу, зокрема у зв'язку з нагальною потребою уникнення повторів та економії мовних засобів при передачі інформації. Така тенденція тісно пов'язана з інтенсивним розвитком суспільного життя, розбудовою державного адміністративного апарату та соціолінгвістичною ситуацією. Складноскорочені слова сприяють упорядкованості мовних засобів та передачі інформації у стислій формі.

Суть абревіації як мовного явища полягає у створенні коротших порівняно з вихідними структурами і синонімічних до них номінацій. Усі складноскорочені слова, на відміну від звичайних скорочень, творяться усіченням основ, входять до лексичного складу мови та самостійно функціонують в усній і писемній мові. Основними умовами функціонування абревіатур є їх зрозумілість, доцільність та стандартність.

Складноскорочені слова сучасної української мови класифікують за різними ознаками, зокрема залежно від їхньої структури та вимови (ініціальні, абревіатури складового та змішаного типу, комбіновані), за характером будови (прості та складені) та за походженням. Проте навіть така досить чітка диференціація абревіатур не знімає проблеми правильної вимови цих мовних одиниць.

Для абревіатур сучасної української мови характерною ознакою є наявність певних морфологічних властивостей, зокрема роду, числа та відмінка. Рід складноскорочених слів визначається здебільшого за опорним словом вихідного словосполучення або граматично, за останньою буквою скорочення. У словозмінному плані більшість абревіатур належить до невідмінюваних, а здатність до відмінювання, в основному, розвинена у звукових абревіатурах.

Слабким місцем у загальномовному процесі є лексикографічне відтворення складноскорочених слів. Проблема стала особливо відчутною зі здобуттям Україною незалежності, коли постала гостра потреба у власне україномовній літературі. Проте сьогодні ніяких позитивних зрушень у цьому напрямку немає. Тому доцільним було б об'єднання зусиль мовознавців для того, щоб видати словник, який подаватиме не тільки абревіатури, а й основні правила щодо їх написання, поради щодо правильності вживання, тобто міститиме додаткову інформацію. Такий комплексний підхід до розгляду складноскорочених слів є особливо доречним.

Позитивними тенденціями при використанні абревіатур у мові преси є активізація процесу заміни частовживаних, нерідко громіздких, сполук на коротші, які активно функціонують та розвантажують мову, сприяючи економії газетної площі періодичних видань. Негативними моментами є перевантаження тексту складноскороченими словами та порушення норм милозвучності.

Проаналізувавши використання абревіатур у газетах «Експрес» та «Високий Замок», можна відзначити, що вони здебільшого підпорядковуються загальнолітературним нормам. Питома вага належить загальновживаним та відомим широкому загалу складноскороченим словам, які успішно вживаються не лише на сторінках періодичних видань, а й на радіо та телебаченні, хоча діапазон їх варіантності, безумовно, ширший. Вперше подані абревіатури розшифровуються поряд у дужках. Серед семантичних груп переважають складноскорочені слова на позначення міжнародних організацій та об'єднань, левова частка належить абревіатурам політичних партій України, а також абревіатурам у галузі спорту.

Зважаючи на проблеми, пов'язані із вживанням абревіатур, при подальшому їх вивченні та використанні необхідно враховувати таке:

1) мовознавці та дослідники, описуючи абревіатури, повинні користуватися єдиною термінологією, уникаючи варіантності на позначення одного поняття;

2) при введенні абревіатур у текст (особливо періодичних видань) потрібно використовувати тільки ті складноскорочені слова, які відомі широкому загалу та не ускладнюють сприйняття інформації;

3) при першому використанні маловживаних, новоутворених чи ще не засвоєних абревіатур у тексті треба подавати повну назву складноскороченого слова;

4) брак наукових джерел, які б ґрунтовно висвітлювали походження, правопис, вживання та ряд інших питань, пов'язаних з функціонуванням абревіатур в українській мові, зумовлює потребу фахової літератури, зокрема для журналістів та редакторів;

5) на сьогодні немає довідкової літератури, яка б повністю подавала складноскорочені слова, тому на вимогу часу доцільним є випуск повного словника абревіатур сучасної української мови.

Невелика кількість праць підтверджує думку про те, що цю тематику все ще недостатньо вивчено й вона потребує додаткового дослідження.

Список використаної літератури

Довідкова література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / за ред. В. Т. Бусела. - К. ; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с.

2. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів [Текст] / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. - К. : Вища школа, 1985. - 360 с.

3. Зінкевич-Томанек Б., Григор'єв О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови [Текст] / Б. Зінкевич-Томанек, О. Григор'єв. - Краків, 1997. - 48 с.

4. Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. [Текст] / М. Г. Зубков. - Харків : Школа, 2004. - 496 с.

5. Словник скорочень в українській мові [Текст] / за ред. Л. С. Паламарчука. - К. : Вища школа, 1988. - 512 с.

6. Українська мова. Енциклопедія. [Текст] / - К. : Українська енциклопедія, 2000. - 750 с.

7. Український правопис. 4-те вид., випр. й доп. [Текст] / - К. : Наукова думка, 1994. - 238 с.

Навчальна література

8. Віняр Г. М. Словотворчі тенденції в сучасній українській мові (на матеріалі усного і писемного мовлення 80-х - початку 90-х років ХХ століття) [Текст] / Г. М. Віняр. - Дніпропетровськ, 1992. - 180 с.

9. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. [Текст] / Н. Ф. Клименко. - К. : Наукова думка, 1981. - 214 с.

10. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування : навчальний посібник. [Текст] / З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2005. - 352 с.

11. Партико З. В. Загальне редагування : навчальний посібник [Текст] / З. Партико. - Львів : Афіша, 2001. - 416 с.

12. Сучасна українська літературна мова [Текст] / за ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища школа, 1997. - 315 с.

13. Сучасна українська літературна мова [Текст] / за ред. І. К. Білодіда. - К. : Наукова думка, 1973. - 439 с.

14. Сучасна українська літературна мова [Текст] / за ред. М. Плюща. - К. : Вища школа, 2001. - 452 с.

15. Сучасна українська мова [Текст] / за ред. О. Д. Пономарева. - К. : Либідь, 2001. - 400 с.

Періодична література

16. Бойченко Л. М. Ознайомлення учнів з абревіатурами та відабревіатурними похідними [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1982. - № 8. - С. 51-56.

17. Бойченко Л. М. Структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові [Текст] // Мовознавство. - 1982. - № 5. - С. 75-80.

18. Возна Р. Ф. Абревіатури в діловому мовленні [Текст]// Культура слова. - 1982. - № 23. - С. 48-50.

19. Горпинич В. О. Наголошування абревіатур в українській мові [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1987. - № 1. - С. 29-31.

20. Горпинич В. О. Правопис складноскорочених слів [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1985. - № 6. - С. 25-28.

21. Дзюбишина Н. Я. Ініціальні абревіатури [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1985. - № 10. - С. 57-58.

22. Дзюбишина Н. Я. Про вживання абревіатур [Текст] // Культура слова. - 1982. - № 22. - С. 80-84.

23. Мацько О. М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах [Текст] // Мовознавство. - 2000. - № 1. - С. 31-36.

24. Микильчук Р. Сучасні українські абревіатури: перспективи і стан дослідження [Текст] // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. - 2005. - № 538: Проблеми української термінології. - С. 12-15.

25. Перкатюк Й. М. Скорочені і складноскорочені слова в сучасній мові [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1965. - № 4. - С. 26-28.

26. Пуздирєва Т. К. Абревіатури в науково-реферативному тексті [Текст] // Мовознавство. - № 1. - С. 46-49.

27. Сердюк М. Г. Абревіатури і співвідносні з ними слова та словосполучення [Текст] // Українське мовознавство. - К.: Вища школа, 1981. - Вип. 9.

28. Сердюк М. Г. Відабревіатурні похідні в українській мові[Текст] // Питання словотвору східнослов'янських мов. - К., 1969. - С. 83-84.

29. Сердюк М. Г. Структурно-граматичні ознаки абревіатур в українській мові [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1982. - № 7. - С. 24-28.

30. Тронь К. Л. Абревіатури в українській мові та їх відображення у словниках[Текст] // Мовознавство. - 1969. - № 1. - С. 63-66.

31. Тронь К. Л. Із спостережень над структурними типами абревіатур української мови 20 - 30-х років [Текст]// Питання словотвору східнослов'янських мов. - К.: Наукова думка, 1969.

32. Тронь К. Л. Семантичні групи абревіатур і принципи їх моделювання[Текст] // Українська мова і література в школі. - 1970. - № 1. - С. 84-86.

Аналізовані видання

33. Високий Замок : суспільно-політична газета / гол. ред. Н. Балюк. - 2012. - №199, №234 (4858)

34. Експрес : суспільно-політична газета / гол. ред. І. Починок. - 2012. - №58, №106 (6576)

Размещено на Allbest.ru