Молодіжний сленг у сучасному просторі масової комунікації

«Ті кому кльово, котлів не січуть.» (К1, 22.05.2012)

Цей вираз лише сленгізована пародія на знаменитий вислів «Щасливі на години не зважають» або «Щасливим байдуже про час».

Отже, телебачення та інтернет-ресурси більш розкуті стосовно використання молодіжного сленгу. Вони все ж таки більше ніж друковані видання направлені на свого роду діалог з аудиторією. Телебачення через постійну можливість виникнення ефекту так званої «втраченої миті» мусить впливати на глядача прямо зараз, воно не має другого шансу, тому сленг для телебачення чудовий каталізатор у налагодженні зв'язку з глядачем.

Радіо діє за тою ж схемою, проте робота радіостанції ускладнюється й ще тим, що в телебаченні, окрім аудіо-каналу є можливість візуалізації зображуваного, а на радіо відбувається лише вербальний контакт.

Сайти в Інтернеті використовують сленг найбільше. По-перше, вони менш «підзвітні», якщо можна так висловитись, а отже мають більше певної свободи. По-друге, вони менше піддаються редагуванню, а отже стилістично-лексичних правок також менше. І по-третє, в друкованих виданнях існує конкретний ліміт кількості дозволених знаків у тому чи іншому матеріалі, що обумовлено зазвичай технічними вимогами, а в Інтернеті обсяг роботи, як правило, не обмежується (хіба що адміністратором або редактором), а відтак у автора набагато більше можливостей висловити свої думки.

Молодіжний сленг у наш час перестав бути засобом спілкування лише конкретної референтної групи. Сленгізми активно проникають у засоби масової інформації, які в свою чергу відображають не лише стан сучасного молодіжного сленгу, а й демонструють тенденції його розвитку. Сленгові вирази присутні на шпальтах газет та журналів, наявні на сторінках Інтернет-видань, лунають з екранів телевізорів та радіоприймачів. Різниця полягає лише в ступені їх концентрації. Перше місце займають інтернет-ресурси, далі телебачення та радіо, а потім друкована продукція. Усі види засобів масової інформації можна поділити на два типи: 1. Ті, що позиціонують себе, як молодіжні, а тому перенасичені відповідним молодіжним лексиконом; 2. Ті, які лише використовують молодіжний сленг, як стилістичний прийом. Проте всі вони мають однакові цілі, чим і обґрунтоване вживання сленгізмів. Засоби масової інформації в такий спосіб привертають увагу аудиторії, а автори зацікавлюють читача, глядача або слухача, висловлюють своє ставлення до проблеми, додають емоційності матеріалу, іронізують, пародіюють чи нахабно насміхаються.

Однак сленг має чітку межу доречності та адекватності. Саме тому його поява в засобах масової інформації викликає неоднозначну реакцію: люди, що звикли бути з газетою «на Ви», категорично не сприймають цю тенденцію. А молоді, яка бачить в пресі «свою тусовку», навпаки, приємно відчувати себе причетною до подій, що висвітлюються.

ВИСНОВКИ

На сьогодні, коли українська держава перестала бути однією з країн Радянського Союзу, а більшість її громадян або зростали, або встигли народитись у останні «совкові» часи, думка про те, що «молодь - майбутнє країни» стає все більш актуальною, а отже дослідження молоді як соціального прошарку та явищ пов'язаних з нею стають все більш ґрунтовними.

Ще десятиріччя тому, незважаючи на наявність своєрідного сленгу серед молоді, ніхто не міг припустити, що ця молодіжна термінологія так швидко проникне в засоби масової інформації. Науковий розгляд молодіжного сленгу в мові масових комунікацій є важливою задачею, бо через інформацію, що надається широкому загалу, масмедіа впливають на суспільство, його світосприйняття, мислення, формують культурно-ціннісні орієнтири, регулюють відносини між людьми.

Мова засобів масової інформації не завжди дотримується правил і норм літературної мови. Це стосується й використання сленгізмів, що пов'язано з прагненням бути ближче до глядача, читача, слухача. Таким чином, засоби масової інформації не лише відображають мовну дійсність та виконують свої інформаційну, комунікативну та інші функції, а й самі стають популяризаторами молодіжного лексикону. Там, де журналісти раніше зберігали чіткі межі дозволеного відповідно жанру, зараз вони можуть застосувати сленг. Він використовується навіть у випусках новин та авторитетних друкованих виданнях. Сленг можна зустріти у заголовках газет та журналів, власне текстах статей, інтерв'ю та анонсах. Сленгізовані вирази вживають артисти, політики, громадські діячі. Молодіжний сленг володіє потужним емоційно-експресивним забарвленням, є вдалим стилістичним прийомом, що пояснює його рясне використання.

Проте іноді аудиторія сприймає сленгізовані тексти матеріалів за зразок вербальної форми викладу думок та віддзеркалює почуте або прочитане на власному мовленнєвому етикеті. Оскілки молодь є численним та соціально активним прошарком будь-якого суспільства сленгізми проникають також у інші підсистеми мови, зокрема й публіцистику. Таким чином, відбувається певного роду кругообіг: через молодь сленг потрапляє до засобів масової комунікації, які в свою чергу ще більше популяризують його не лише серед молоді, а й серед іншої частини населення, а відтак сленг стає не тільки елементом мовного середовища, а й елементом культури суспільства.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Берегівська О.М. Молодіжний сленг: формування та функціонування// Пит. Мовознавство. - М:. Наука,1996г. - 33 с.

2. Єфремова Т. Ф. Новий словник російської мови.. - М.: Російська мова, 2000 - 425 с.

3. Зайківська Т.В. Шляхи поповнення лексичного складу сучасного молодіжного жаргону: дис. канд. філол. наук. - М.,1994. - 4 с.

4. Лапова О.Б. Про молодіжний жаргон // Російська мова. - Мінськ, 1999. - Вип.10. - 34-39 с.

5. Лепкова Я. Круто говоримо! // Cosmopolitan, 1998. Февраль. - 107 с.

6. Матюшенко О.Є. Запозичення як один із найпродуктивніших засобів створення одиниць сучасного молодіжного сленгу // О.Є.Матюшенко // Соціальні варіанти мови - II: матеріали Міжнар. наук. конф. - Н.Новгород:. НДЛУ ім. М.О.Добролюбова, 2003. - 387 с.

7. Партрідж Е Сленг вчора та сьогодні. - Лондон:.Роутледж, 1979. - 3с.

8. Потятиник У. О. Соціолінгвістичні та стилістичні аспекти функціонування американського сленгу /У. О. Потятиник // Іноземна філологія. - 1999. - № 111. - 109-114 с.

9. Розина Р. Й. Порівняльний аналіз семантичних процесів у літературній мові та в сленгу / Р. И. Розина // Сучасна російська мова: Активні процеси на рубежі XX-XXI сторіч / Ін-т рос. мови. ім. В. В. Виноградова РАН. - М. : Мови слов'янських культур 2008. - 106 с.

10. Словник української мови: в 11 томах. -- Том 9, 1978. -- 350 с.

11. Солганик Г.Я. Про нові аспекти вивчення мови ЗМІ // Вісник моск. ун-та. - Сер.10, Журналістика. - 2000. - № 3.

12. Уздинська О.В. Семантичні особливості сучасного молодіжного жаргону. // Активні процеси в мові та вимові. - Саратов, 2000. - 163с.

13. Хомяков В.А. Введення у вивчення сленгу - основного компоненту англійського просторіччя. - М:, 2009. - 153с.

14. Чеховський В.О. Лінгвістичні основи вчення про терміни: Посібник для філол. спец. вузів. - М:. Вища шк., 1997 - 94 с.

15. Швейцер О. Д. Американський варіант літературної англійської мови: шляхи формування та сучасний статус / О. Д. Швейцер // Питання мовознавства. - 1995. - № 6. - 3с.

16. Вікіпедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B3

Размещено на Allbest.ru