Засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника у латинській мові

Так була могутня багатствами і мужами І протягом десяти років могла проливати кров, Зараз лише нікчемна Троя давніми руїнами І замість багатств показує могили предків.

Lexque datur numeris magnorum horrenda laborum.

[Ovid.Met.VII,8]

Й він їм нечувані виклав умови-труди непомірні.

І жахлива умова була поставлена-перелік важких трудів.

…Dixit dextraque molarem sustulit et magnum mango conamine misit.

[Ovid.Met.III,59-60]

...І правицею брилу камінну, мовивши те, підхопив, пожбурив у лютого змія.

Сказав і підняв правицею глибу І кинув із великою силою у великого(змія).

Мullum ingentis formae(Sen.Ep.,95,42)

Червоноборідка(вид риби) величезних розмірів.

Нuins a laeva retractus,Paulo cubiculum est amplum (Рlin. Ер., II,17) Ліворуч, коли дещо відступити назад, знаходиться велика кімната¹.

Також і у Овідія:

Nubilis Aegaeo derpendit in aequore navem Auster et ingenti isctatam flamine solvit, Oraque nostra,tuum frustra clamantia nomen, Implerunt fluctus.

[Оvid. Меt., XI, 663-666].

Бурею впав на судно серед моря Егейського буйний Австер: побавився ним та й розбив, ошаліло подувши. Поки тебе закликав я раз по раз, мені, Алкіоно, Хлюпала хвиля в уста.

Похмурий Австер напав на корабель у Егейському морі та розбив, кидаючи його сильним подувом. А рот мій, котрий марно кликав твоє ім'я, Наповнювався хвилею [водою].

Cunctaque tela forent cantu mollita.Sed ingens Clamor et inflato Berecyntia tibia cornu Tympanaque et plausus et Baccliei ulutatus Obstrepuere sono citharae.

[Ovid.Met.XI,15-18]

Всеб уластивила пісня співця, та ні з чим незрівняний Галас, пронизливі звуки ріжків і фригійської флейти, Оплески , лункоголосий тимпан, завивання вакханок Ліру дзвінку заглушили таки.

Вся зброя пом'якшилась би від пісні.Але дуже сильний Галас і фригійська флейта і надмірні звуки ріжків І бубен і оплески і крики вакханок Заглушили звук ліри.

Saepe dat ingentem fluctu latus icta fragorem:

[Ovid.Met.XI,507]

Бік дощаний корабля аж гуде під ударами хвилі,.. Часто бік видавав нестерпний скрегіт від удару хвилі,...Quid dubitas ingentem evertere Troiam?

[Ovid.Met.XIII,169]

Ти вагаєшся Трою здобути?

Чи ти вагаєшся знищити величну Трою?

…At in aedibus ingens murmur erat:…

[Ovid.Met.VII,644-645]

А тим часом почувсь у покоях гамір...У покоях панував дуже сильний галас...

Per Chaos hoc ingens vastique silentia regni, Euridices,oro,properata retexite fata.

[Ovid.Met.X,30-31]

Хаосом цим, що не відає меж, глибиною мовчанки Вас я молю: Еврідіці ви наново виснуйте долю!

Молю цим безмежним хаосом і мовчанкою Безлюдного краю, відновіть Еврідіці прискорене долю.

Arte mea soceri longum temptabimus aevum, Non annis renovare tuis,modo diva triformis Adiuvet et praesens ingentibus adnuat ausis.

[Ovid.Met.VII,176-178]

Хистом своїм намагатимусь тестю примножити років Не за рахунок твоїх. Ти могла б лиш богиня трилика Замір нечуваний цей, завітавши до мене здійснити.

Я намагатимусь збільшити вік довгий тестю Умінням своїм, а не за рахунок твоїх, лише богиня трилика Допомогла б і погодилась б на величезний ризик.

Cognita res meritam vati per Achaidas urbes Attulerat famam nomenque erat auguris ingens.

[Ovid.Met.III,511-512]

Чутка про це розійшлася, і в ахейських містах по заслузі Славу Тіресій здобув-знаменитим ім'я його стало.

Слава провидься розійшлася справедливою чуткою По ахейських містах і ім'я авгура стало найвідомішим.

Іngens визначає конкретні предмети, величина яких викликає подив, аmplus, grandis вказують, в основному, на об'єм та зовнішній вигляд предметів; іmmanis позначає суб'єкти, що викликають своїми величезними розмірами страх у глядача.

Ingensque navigium minima secuta est.(Рlin., Ер. III, 16) На маленькому поїхала за величезним кораблем. Qualis ab imbre solet percussis solibus arcus Inficere ingenti longum curvamine caelum.

[Ovid.Met.VI,63-64]

Іноді так при дощі, коли промінь крізь нього прорветься, Райдуга весь небосхил велетенським охоплює луком.

Після дощу, коли промені сонця прорвуться райдуга Заполонить безкрає небо величезною дугою.

unc ego sanguineae successu caedis ovantem Eminus ingenti resupinum pondere fudi:

[Ovid.Met.XIII,85-86]

Я ж, поки кров'ю впивавсь він, тягар величезний піднявши, Здалику в нього метнув- і горилиць герой повалився.

Я здалику кинув важким тягарем у того,що насолоджувався Результатом кривавої різні і той впав горілиць.

... Dederam epistolam sane grandem(Сіс., Аtt. XIII, 21) Я відправив дуже великого листа.

Densior his tellus elementaque grandia traxit Et pressa est gravitate sua;circumfluus umor Ultima possedit solidumque coercuit orbem.

[Ovid.Met.I,29-31]

Землю ж, яка притягнула до себе вагоміші часточки, Власний тягар пригнітив;наостанку хвиляста волога.

Весь непохитний вже світ охопила пливкою межею.

Зжата земля притягнула значніші часточки І була пригнічена власним тягарем;на кінець Хвиляста волога захопила непохитний світ і тримала в межах.

... Тheatrum ... magnitudine amplissimum ... (Сіс. Q. fr. І, 142). Театр, за величиною дуже величезний(найвеличезніший).

Aut minus aut certe medium non amplius aequor Puppe secabatur longeque erat utraque tellus,…

[Ovid.Met.XI,478-479]

Вже з половину дороги, напевно, при мірному вітрі Проборознило судно. Навсибіч простелялося море Без берегів,...

Або менше, або,напевно, половину шляху море обширне Розсікалось кормою і земля і море були далеко один від одного.

... ferae immanis (Сіс. Аtt. V, 16) - …страшно великого звіра.

Nunc quoque in alitibus facundia prisca remansit Raucaque garrulitas studiumque immane loquendi.

[Ovid.Met.V,677-678]

Не покидає цю птицю й тепер балакливість колишня: До хрипоти без кінця все скрекоче вона та скрекоче.

Навіть залишилось колишнє красномовство у віщих птахів: Хрипле скреготіння і надзвичайно велике прагнення говорити.

Прикметники аmplus, grandis, іmmanis можуть мати значення «значний за кількістю, численний»:

... Аntonius accepta grandi pecunia fixit legem (Сіс. Att., XIV, 12) ... Антоній, взявши величезні гроші, проголосив закон. ...

Ita universus exereitus numero amplissimus est (Сіс. Fam., X, 24) ... Таким чином, усе військо за чисельністю дуже велике, а за стійкістю - слабке. … qui immanes pecunias paucis dederunt: (Сіс. Аtt.,II, 9) ... котрі небагатьом дали надзвичайно великі гроші.

Прикметник іnnumerus також позначає велику кількість:

Ante fores antri fecunda papavera florent Innumeraeque herbae,quarum de lacte soporem Nox legit et spargit per opacas umida terras.

[Ovid.,Met., XI, 605-608].

Маки розлого цвітуть, заступаючи вхід у печеру, з усякого зілля буяє; солодку дрімоту Ніч з його соку бере й ним орошує тіняві землі.

Перед входом до печери цвітуть пишні маки та незчисленні трави, із соку яких ніч бере сон І зрошує вологою тіняві землі.

Прикметники magnus,ingens,grandis,amplus можуть об'єднуватися також з значенням «великий, значний за силою, інтенсивністю, ступенем виявлення ознаки»:

... Qui in tua provincial magna negotia et ampla habet (Сіс., Fam.,І,3) ...Котрий вів у твоїй провінції важливі та значні справи. А te maximo opera quaeso еt реtо (Сіс. Fam., III, 2) 3 найбільшим старанням прошу тебе та вимагаю.

Прикметники у наведених вище прикладах можуть бути протиставлені прикметникам, що мають значення «невеликий, незначний за розмірами, величиною, об'ємом» - раrvus (раrvulus - демінутив), minutus, exiquus ,рusillus. Ехiquus та рusillus визначають розмір предметів, що мають меншу величину, ніж предмети, які характеризує прикметник раrvus:

... Villula sordida et valde pusilla (Сіс. Аtt, X, 27) ... Вілла вбога і дуже крихітна.

Цікаво, що вже само слово villula - демінутив до villа, вказує на дуже малі розміри.

Quoque modo audetis genitam Titanida Coeo Latonam praeferre mihi,cui maxima quondam Exiguam sedem pariturae terra negavit?

[Ovid.Met.VI,185-187]

Як же насмілились ви перевагу надати Латоні, Кея-титана дочці? Чи забули, що й місця малого Щоб народити могла, не дала їй земля неосяжна?

Як наважились надати перевагу Латоні, Дочці Кея-титана, якій неосяжна земля відмовила У найменшому місці для народження.

Fecerat exiguas iam sol altissimus umbras.

[Ovid.Met.III,50]

Ось уже сонце стрімке вкоротило під полудень тіні. Ось уже стрімке(найвище) сонце утворило коротесенькі тіні.

Крім того, вищенаведені прикметники можуть мати значення «незначний, неважливий, малий», а також «малий, незначний за величиною, інтенсивністю, силою прояву»:

Res parva ,sed animi mei dolor magnuus est (Сіс. Fam., XIII, 77) Справа сама по собі мала, але сум у душі моїй великий.

Раrva quaestio,sed tamen quaestio (Рlin. Ер., IV, 12) Справа незначна, але все ж таки справа.

…Lydas tamen illa per urbes quaesierat studio nomen memorabile,quamvis orta domo parva parvis habitabat Hypaepis.

[Ovid.Met.VI,11-13]

...Дочка, здобула по лідійських оселях, дарма що в домі родилась малім і в малих оселилась Гіпепах.

Однак вона здобула ім'я заслуженим умінням , Хоча народжена в малому домі і в малих Гіпепах оселилась.

Nam freta prospiciens late riget arduus alto Tmolus in ascensu extensus utroque Sarbidus hinc,illinc parvis finitur Hypaepis.

[Ovid.Met.XI,150-152]

В синяве море задивлений ген, височить крутосхилий Тмол.Він одним своїм боком сягає прославлених Сардів, Другим, південним, доходить аж ген до затишних Гіпепів.

Піднімається високо Тмол із крутими схилами Задивлений у море і одним боком простягається до Сардів, Іншим межує із невеликими Гіпетами.

Si computes annos,exiquum tempus... (Рlin. Ер., IV, 24) Якщо будеш рахувати роки - дуже мало часу...

Як бачимо із наведених прикладів, інтенсивність ознаки може позначатися також і прикметниками без допомоги синтаксичних чи морфологічних засобів. Дані прикметники виражають інтенсивність ознаки своїм лексичним значенням, позначаючи різні ступені якості - від нульового до дуже високого (надмірного) і їх елативність реалізується тільки в певних контекстуальних умовах.

Слід згадати і про такий спосіб вираження елативності як ітерація (повтори), наприклад: liber liberum - дуже вільний (Горацій), fortis fortis -дуже мужній (написи), malum malum - дуже погане (Коммодіан), belle bellus - дуже гарний, misere miser - дуже нещасний, які належать до архаїчного способу градації¹.

прикметник інтенсивність морфологычний синтаксичний

3.4 Конструкції з сполучником quam

Як один із способів вираження елативності в латинській мові дослідники відзначають конструкції з сполучником quam. Наприклад:

1.У підрядних допустових реченнях з сполучником quam.

Quamvis hоc turpe sit,tamen,quoniam expedit,faciam. (Сіс. Off. III, 53) Як би це не було ганебно (хоч це і ганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.

2.Конструкції з quam+possum:

Quam maximas manus possunt cogunt(Caes.B.G.5,39,1) Вони збирають якнайбільше військ.

Quam maxime possem contenderem…(Cic.Pro Flacco,16,3,8) Я би боровся зі всіх своїх сил.

Quam verissime potero dicam(Sall.Cat.18) Я розкажу якомога правдивіше.

3.Конструкції з quam+суперлатив(possum мається на увазі).

Quibus rebus quam matirrime occurendum putabat (Caes.,B.G.1,33,4) Цьому,-він вважав,-слід якнайшвидше запобігти.

Opera danda est,ut verbis utamur quam usitatissimis (Caes.,B.G.1,33,4) Нам слід постаратися користуватися словами якомога більш значними.

Relinque…quam iucundissimam memoriam tui (Cic.Qu.fr.1,2,8) Залиши якнайприємнішу пам'ять про себе.

Висновки

Інтенсивність, у лінгвістичному плані, - складе, в основному якісне поняття з елементами кількості та міри. У засобах її вираження немає повної абстрагованості відносин граматичних категорій.

Категорія ступенів інтенсивності якісної ознаки є лексико-граматичною категорією, дослідження якої стосується в однаковій мірі граматики та стилістики . Ступені інтенсивності мають необмежену градацію - від нульового до надмірного. Інтенсивність має подвійний характер. Слід розрізняти об'єктивну та суб'єктивну, або оцінну, а також експресивну інтенсивність. У латинській мові існує система засобів для вираження інтенсивності якісної ознаки: морфологічні (суфіксальні та префіксальні) та лексико-синтаксичні (підсилювальні ад'єктивні словосполучення - (прислівник + прикметник), фразеологізми, конструкції з узагальненим терміном, редуплікація (повтори), лексичне значення самих прикметників). Найбільш вживаними є ступені порівняння прикметників, які виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки. Особливо часто суперлатив, що має елативне значення.Це підтверджується великою кількістю прикладів , що були вибрані на основі проведеного аналізу „Сповіді” Августина, що відноситься до періоду пізньої латини, де суфікс -issim- втрачає суперлативне значення і позначає майже виключно елатив.У вищеназваному творі наявеі 65 фрагментів , які можна позначити як елативи.Особливо що стосується висловлювань про Бога і його властивості Августин застосовує дуже багато епітетів з суфіксом -issim-. До цього класу можна віднести 14 фрагментів , 5 висловлювань є про самого автора, 7 стосується друзів, родичів,8-чужих авторові осіб,14- предметів у загальному сенсі, 8 стосується почуттів і турбот, 11- абстрактних понять.

Проаналізувавши також твір Овідія „Метаморфози”,що відноситься до класичної латини, було розглянуто 95 фрагментів, які можна інтерпретувати як елатив, з яких 35 фрагментів виражені найвищим ступенем порівняння прикметників , 15 виражені безвідносним вищим ступенем порівняння прикметників,30-прикметниками з елативним значенням, 12- прикметниками з префіксами prae-,per-.in-;3- прикметниками сполученими зі прислівниками. З даного матеріалу можна зробити висновок,що велике значення у латинській мові мають також прикметники прикметники з лексичним значенням інтенсивності ознаки, міри, ступеня виявлення ознаки, й сили.

Рідше зустрічаються сполучення прикметників із сполучниками, конструкції з quam та фразеологічні порівняння.

Проблема інтенсивності якісної ознаки та засобів її вираження відноситься до питань взаємодії та взаємозв'язку між граматикою, фразеологією, словотвором та різними шарами лексики. Вона є однією з загальнолінгвістичних проблем. Питання інтенсивності як таке достатньо повно висвітлено на матеріалі російської, німецької, французької, італійської та англійської мов.Проте, на матеріалі класичних мов, а зокрема латинської, цій проблемі досі не присвячено повного та ґрунтовного дослідження.

Резюме

Магістерська робота присвячена вивченню засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника.На основі різних досліджень мовознавців у латинській мові виділяють систему засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника: морфологічні засоби (суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, демінутивні суфікси та префікси) та лексико-синтаксичні засоби (сполучення прикметника із прислівником, конструкції з узагальненим об'єктом порівняння , прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елатив ний ступінь якості, конструкції із сполучником quam).

У першому розділі представлено різні погляди мовознавців щодо визначення терміну „інтенсивність” та „ступінь інтенсивності”. Також розглядається проблематика питання про об'єктивну , суб'єктивну та експресивну інтенсивність.

У другому розділі описуються морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки, які представлені суфіксами вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників,що найбільш представлені у літературі пізньої латини; демінутивними суфіксами та префіксами, які рідше зустрічаються.

Третій розділ розглядає лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки. До цього розділу включений теоретичний та практичний матеріал про сполучення прикметників із прислівниками; про конструкції з узагальненим об'єктом порівняння; про прикметники з елативним значенням; про конструкції із сполучником quam.

Summary

The subject of this master's thesis is the means of expression of the intensity of the qualitative attribute of adjective.On basis of the different investigations of many linguists in Latin can isolate the system of the means of expression of the intensity of the qualitative attribute of adjective:morphological means(suffixes of comparative and superlative degrees of comparison ,diminutival suffixes and preffixes),lexico-syntасtical meаns (adjective + adverbial, the constructions of the general object of comparison, adjectives with alative degree of quality, the constructions with conjunction quam).

The first part presents the different viewes of linquists about the determination of terms “intensity” and “intensity`s degree”.The problems of question about the subjective,objective and expressive intensities are examined here too.

In the second part are described morphological means.These are suffixes of comparative and superlative degrees of comparison, that are met very often in literature of late and classical Latin, diminutival suffixes and preffixes,what are met rarely.

The third part considers lexico- syntасtical meаns.This section includes adjective with adverbial, the constructions of the general object of comparison, adjectives with alative degree of quality, the constructions with conjunction quam.

Список використаної літератури

1)Антонова Е.Н., Шарифуллина Л.A. О прилагательных со значением усиленой степени качества в русских говорах// Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика.-Казань,1989.-С.114-118.

2) Балли. Ш.Французская статистика. -М., 1961.-202с.

3)Боголюбова Л.И. К вопросу о происхождении романских аналитических степеней сравнения (на материале латинского и французского языков)// Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград,1997.-№14.-С.99-104.

4)Боголюбова Л.И. О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград.1978.-№2.-С.130-134.

5) Бруснецова Л.И. Одно из средств выражения высокой степени признака в современном французском языке// Функционирование в тексте едениц разных уровней:Сборник научных трудов Московского Государственного педагогического института иностранных языков им.М.Тореза.-М.,1984.-Вып.235.-С.120-129.

5) Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико-синтаксические средства его выражения в современном итальянском и французком языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград,1978.-№2.-С.122-129.

7) Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія.-Львів,1967.-Вип.12.-С.113-117.

8) Воробёва Л.В.Средства выражения интенсивности признака,обозначенного именем прилагательным в современном французком языке: Автореферат дисертации кандидата филологических наук.-Киев,1968.

9) Воробйова Л.В. Структурно-семантичний аналіз підсилювальних конструкцій (інтинсив+прикметник) у сучасній французькій мові// Іноземна філологія.-Львів,1968.-Вип.16.-С.98-104.

10)Домбровський Р.О. Семантика та продуктивність димінутивного суфікса -ellu у пізній латині// Іноземна філологія.Питання класичної філології.-Львів,1989.-Вип.95.-№27.-С.7-12.

11) Мысловская Л.В.Лексическая синонимия прилагательных с исходным размерным значениям (на материале писем М.Туллия Цицерона,Луция Аннея Сенеки, Плиния Младшего)//Іноземна філологія.Питання класичної філології.-Львів,1989.-Вип.95.-№24.-С.13-20.

12) Публій Овідій Назон .Метаморфози (переклад з латинської мови А.Сoдомори).-Київ,1985.-365с.

13) Оліщук Р.Л. Ад'єктивовані дієприкметники із ступенями порівняння в латинській мові(на матеріалі мови Плавта, Плінія Молодшого)//Іноземна філологія.-Львів,1979.-Вип.55.-С.48-54.

14)Філь Т.І.Особливості функціонального відтворення степенювання якості прикметників роману Т.Драйзера „Американська трагедія” в перекладі на німецьку мову//Іноземна філологія.-Львів,1979.-Вип.56.- С.96-105.

15)Andrй J.Les adjectifs et adverbes а la valeur intensivе en per-et prae-//Revue des иtudes latines.-1951.-29 annиe.- P. 144-145.

16)Bartonek A. K problematike latinskoho superlative na-issimus//Listy filologicke.-Praha:Nakladatelsvi ceskoslovenske Akademie ved.-1995.-Bd.78.-P.1-11.

17)Bьchner K. Der Superlativ bei Horaz//Hermes, Lund, Weidmannische Verlagsbuchhandlung.- 1944.-Bd.79.-S.114.

18)Jaberg K. Elation und Komparation,Festschrift fьr E.Tieche zum 70.Geburtstag,Bern,Verlag Hebert Lang & Cie.-1947.-S.41-60.

19)Hacamies R. Erude sur l'origene et l'evolution du duninutif latin et sa survie dans les langues romanes.-Helsinki,1951.-P.29-31.

20)M.Tulli Ciceronis Scripta quae manserunt.Ed.C.F. W.Mьller.- Lipsae, 1980.- Vol. I.-P.73.

21)P.Ovidius Naso.Metamorphosen.Buch I-XV.-Gotha, 1886.-P.249.

22) Wцlflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv fьr Lateinische Lexikographie und Grammatik.-Leipzig, 1884.

23) Grammatici Latini/Ed.H.Kein.-Lipsiae,1857,-Vol.l.-P.240.

Словники:

1)Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь.-6-е изд.,стереотип.-М.:Рус.яз.,

2000.-846 с..

Список умовних скорочень

Bell.Afr. “Bellum Africanum”

Caes.B.G. C.Iulius Caesar “De bello Gallico”

Cic.Arch. M.Tulius Cicero “Pro Licinio Archia poeta”

Cic.Att. M.Tulius Cicero “Epistulae ad Atticum”

Cic.Fam. M.Tulius Cicero “De officiis”

Cic.Pro Flacco. M.Tulius Cicero “Pro L.Flacco”

Cic. Qu. Fr. M.Tulius Cicero “Epistulae ad Quintum fratrem”

Cic.Verr. M.Tulius Cicero “In C.Verrem”

Gr.Turon. Gregorius Turonensis “Historia Francorum”

Hor.Sat. U.Horatius Flaccus “Satirae”

Liv. T.Livius “Ab urbe condita”

Ovid.Met. P.Ovidius Naso “Metamorphoses”

Plaut.Merc. T.Maccius Plautus “Mercator”

Plin.Ep. C.Plinius Secundus “Epistulae”

R. R. “De re rustica”

Sall.Cat. C.Sallustius Crispus “Conjuratio Catilinae”

Sall.Jug. C.Sallustius Crispus “Bellum Jugurthinum”

Sen.Ep. M.Annaeus Seneca “Epistulae ad Lucilium”

Verg.Aen. P.Vergilius Maro “Aeneis”

V.Georg. P.Vergilius Maro “Georgica”

Размещено на Allbest.ru