Особливості перекладу підрядних речень українською мовою та частотність їх вживання у науково-публіцистичних текстах німецькою мовою

Da diese Stoffe nicht bei allen Druck- und Temperaturverhдltnissen mischbar sind, schlieЯen die Forscher auf eine feste Eisensulfid-Schicht oberhalb des flьssigen Kerns[55;1].

На основі даних про різні температуру та тиск цих речовин дослідники прийшли до висновку, що на рідкому ядрі знаходиться твердий шар сульфіду заліза.

2) Заміна граматичного часу. Німецька мова на відміну від української володіє безліччю граматичних часів дієслова. У зв'язку з цим при перекладі з німецької мови на українську виникає необхідність заміни граматичного часу. Найчастіше,у підрядних реченнях застосовується кон'юнктив або форма майбутнього часу, що при перекладі на українську мову трансформується у майбутній час або в конструкції з «якби»:

Da Atmosphдren mit viel Sauerstoff aber nicht stabil sind, wenn das Gas nicht dauernd durch Lebewesen nachgeliefert wird, ist es ein atmosphдrischer Biomarker - und damit auch Ozon[37;1].

Атмосфери з великою кількістю водню все ж нестабільні , бо газ, що є разом з озоном біомаркою атмосфери, може протягом тривалого періоду часу не вироблятися живими істотами.

Так, саме умовним підрядним реченням (Konditionalsдtze) кон'юнктив, що при перекладі на українську мову переходить у теперішній або майбутній час:

Die Erde, die ein ausgeprдgtes Magnetfeld besitzt, hдtte den doppelten Ozon-Gehalt, wenn es keine Kosmische Strahlung gдbe[37;1].

Земля, що має магнітне поле, мала б подвійний шар озону, якби не було б космічного випромінювання.

2.2.2 Лексико - семантичні трансформації у перекладі підрядних речень німецькою мовою на українську у науково - публіцистичних текстах

Лексико-семантичні модифікації застосовуються по відношенню до мовних одиниць, які можуть виражати різні значення у залежності від контексту, ситуації чи підтексту (прихованого наміру чи установки учасників комунікації).

1) Конкретизація - лексико-семантична заміна одиниці вихідного тексту, яка має більш широке референційне значення, на одиницю мови перекладу з більш вузьким значенням[5;172]. Iншими словами, це заміна родового поняття видовим, назви класу - назвою одного з підкласів:

Mдnnchen, die sich dagegen zuvor nach Belieben mit den Fliegendamen hatten vergnьgen dьrfen, tranken deutlich seltener von der alkoholischen Futter-Alternative [54;1].

Науковці з'ясували, що самці дрозофіли, яким вдавалося спаровуватися з самками, відкидали їжу зі спиртом[30;1].

В даному прикладі стилістично забарвлений вираз «Mдnchen», що слугував позначенням самців мух, перекладач замінив на конкретний та зрозумілий українському читачеві «самці дрозофіли».2) Генералізація - це лексико-семантична заміна одиниці вихідної мови, яка має більш вузьке значення, на одиницю мови перекладу з більш широким значенням, тобто заміна видового поняття родовим, назви підкласу - назвою усього класу. В наступному прикладі, статті на історичну тематику, йдеться про подію, що відбулась у Білорусії: однак автором не ставиться акцент на місце та обставини події, тому в перекладі «Heerzug», що несе певне смислове навантаження та могло б вимагати подальшого роз'яснення, замінене на загальне та нейтральне «похід»:

1563, bei einem Heerzug durch WeiЯrussland, erschlдgt der jдhzornige Herrscher den Fьrsten Iwan Schachowskoi im Streit mit einer Keule[39;2].

У 1563, під час походу у Білорусії, розгніваний цар вбиває князя Шаховського скіпетром.

Отриманий варіант допомагає читачеві зосередитись на суті викладеного матеріалу та робить наукову статтю більш цілісною та точною.3) З об'єктивних причин перекладачу іноді доводиться застосувати лексичні додавання у тексті, а саме, найчастіше через неможливість формально виразити семантичні компоненти у мові-оригіналу. Тобто під час перекладу або редагування у текст додаються необхідні для контексту слова:

Da Atmosphдren mit viel Sauerstoff aber nicht stabil sind, wenn das Gas nicht dauernd durch Lebewesen nachgeliefert wird, ist es ein atmosphдrischer Biomarker - und damit auch Ozon[55;1].

Атмосфери з великою кількістю водню все ж нестабільні , бо газ, що разом з озоном є біомаркерами, тобто показниками існування життя , може не вироблятися живими істотами протягом тривалого періоду часу. Наукова публіцистика має на меті викладення насиченого науковими термінами матеріалу у достатньо простій та подекуди розважальній формі. Тому доцільним в даному підрядному реченні було лексичне додавання терміну, що міг бути незрозумілий читачеві.4) Емфатизація - мотивоване використання замість стилістично експресивного засобу елемента з нейтральним, емоціонально-оціночним, образним чи функціонально-стилістичним відтінком:

Voller Groll wird Iwan IV. spдter beschreiben, wie die Bojaren ihn und seinen Bruder behandeln[37;2].

Згодом розгніваний Іван ІV розповідатиме, як бояри поводилися з ним та з його братом.

У тексті про Івана Грозного на історичну тематику в журналі „Spiegel“ у мові оригіналу застосований художній зворот «voller Groll», що з метою відтінку об'єктивності та науковості українською мовою був замінений на пом'якшений варіант «розгніваний».

5) Антонімічний переклад - це комплексна лексико-граматична заміна, сутність якої полягає у трансформації стверджувальної конструкції у заперечну та навпаки при одночасному додаванні чи знятті заперечення:

Der kosmische Beschuss hat zur Folge, dass sich Stickoxide bilden und die obere Ozonschicht reduziert wird[55; 1].

Космічний обстріл є причиною зменшення верхнього озонового шару через створення оксидів азоту.

Типова німецька конструкція „zur Folge haben“ з метою досягнення лексичної відповідності в мові перекладу замінена на іменник з антонімічним значенням „причина“. Даний вид трансформації застосовується досить рідко та є доцільним тільки за умов передачі стилістичної еквівалентності тексту у мові перекладу.

6) Опущення. При перекладі опущенню піддаються частіше семантично навантажені слова, тобто які можуть бути вилучені з тексту. Як система мови в цілому, так і окремі тексти мають інколи, як відомо, ступінь надмірності, що дає можливість виробляти ті чи інші опущення в процесі перекладу [7;181]. Крім того, при перекладі науково - публіцистичних текстів, опущення - одна з найцінніших трансформацій, завдяки якій перекладач має можливість надати повідомленню точності та сконцентрованості, притаманної публіцистичному стилю мовлення [7; 184]:

Andererseits kцnnten atmosphдrische Biosignaturen bei anderen Welten fehlen, die dennoch Leben tragen[55; 1].

З іншого боку, ознак життя може бракувати в інших світах, де воно все таки можливе . Багатозначний термін «Biosignatur», що вживається в астрономії, біології та медицині але не має повного еквівалента в українській мові, був опущений, аби не викликати непорозумінь у читача. Під час перекладу було вирішено, що варіант «ознака життя» точно та в доступній формі рефлексує зміст думки.

3. Квантитавний аспект у вживанні підрядних речень науково - публіцистичних текстів

У даній роботі був проведений аналіз підрядних речень у наступних областях науки: економіка, медицина та біологія, клімат та глобалізація, астрономія, психологія та історія. Виявлено, що вживання різних типів підрядних речень у науково - публіцистичних німецькомовних текстах не є однорідним. Класифікація підрядних речень, складена у цьому розділі, спирається на частотність використання у науковій публіцистиці, тобто обрано 10 типів підрядних речень, що найбільше застосовуються у досліджуваних нами текстах. Чітко окреслена тенденція до вживання додаткових підрядних речень, частка яких серед десяти найбільш поширених у науково - публіцистичних текстах підрядних речень складає 25, 4 %. Очевидно, що необхідність їх використання зумовлюється принципом надання додаткової інформації, подальшого роз'яснення , уточнення, тобто функцією додатку у складнопідрядних реченнях. На другому місці за частотністю вживання у науково - публіцистичних текстах стоять у проведеному аналізі підрядні означальні речення, їх частка серед усіх інших типів підрядних речень складає 22 %. Такий високий рівень використання даного типу підрядних речень можна пояснити описовою функцією атрибутивних речень. Інші розглянуті нами 8 типів підрядних речень вживаються у науково - публіцистичних текстах значно рідше, що відображає наступна діаграма. Діаграма 1. Частотність використання підрядних речень в науково - публіцистичних текстах.

У другому розділі були розглянуті класифікації типів підрядних речень, запропоновані різними лінгвістами. З метою детального аналізу трансформацій при перекладі підрядних речень у науково - публіцистичних текстах та, нами була обрана класифікація Г.Гельбіга та Й.Буша, що в даній роботі дещо змінена згідно частотності вживання різних типів підрядних речень: підрядні підметові речення; підрядні додаткові речення; підрядні означальні речення; підрядні обставинні речення; інші підрядні речення, що рідко вживаються у текстах науково - популярної публіцистики: підрядні речення способу дії, підрядні присудкове речення, підрядні речення місця. Щодо класифікацій трансформацій, що застосовуються при перекладі складнопідрядних речень, були обрані та скомпоновані класифікації Л.К. Латишева, Л.С. Бархударова та Я.І. Рецкера: граматичні трансформації, що діляться в свою чергу на синтаксичний та морфологічний клас трансформацій, лексико - семантичний клас.

Аналіз перекладу з німецької мови на українську на основі вибраних у науково - публіцистичних текстах одиниць гіпотаксису, дозволив виокремити особливості застосування класифікованих трансформацій: 1)за ступенем використання при перекладі складнопідрядних речень, досліджуваних у даній роботі, переважають синтаксичні трансформації: 2)зміна предиката при перекладі та об'єднання пропозицій; серед морфологічного класу найширше звертаються до заміни частини мови; 3) рідше вживаються лексико - семантичні трансформації, з поміж яких частіше всього застосовуються опущення. Квантитативний аналіз вживання підрядних речень у науково - публіцистичних текстах показав існування чіткої тенденції до вживання додаткових (25,4%) та означальних (21%) підрядних речень.

Висновки

Розмір речення та частота вживання різних типів речень належать до тих ознак тексту, що вивчаються в лінгвістиці протягом майже 100 років. Щодо дефініції розглянутого поняття, на нашу думку, вдалим є визначення складнопідрядного речення, запропонованого О.В.Гулигою: складнопідрядне речення - це граматично та інформаційно оформлене ціле, що складається із взаємопов'язаних елементарних речень, при цьому одне виступає структурним стрижнем цілого, а інше (інші) - граматично підпорядковане головному і водночас доповнює чи розкриває його. У нашому дослідженні було розглянуто питання перекладу науково - публіцистичних текстів, у яких відображаються погляди, знання представників інших народів і культур на вирішення актуальних проблем сучасності. У процесі перекладу публіцистичного тексту перекладачеві слід пам'ятати особливості текстів цього функціонально-стильового: інформативна спрямованість та урахування, дотримання перекладачем мовних норм, що функціонують у мові, якою перекладається текст-оригінал. Характер граматичних засобів, типових для науково-публіцистичної літератури, зумовлений її тяжінням до логічної послідовності та точності. Граматичними труднощами перекладу, на нашу думку, є сукупність морфологічних та синтаксичних явищ вихідної мови, що не мають прямих відповідників у цільовій мові і потребують спеціальних мовних, перекладацьких і фахових навичок перекладача. Синтаксичні проблеми перекладу німецької науково-публіцистичних текстів пов'язані насамперед із тяжінням німецького писемного мовлення до стислості висловлювання та економії мовленнєвих зусиль. З метою детального аналізу трансформацій при перекладі підрядних речень у науково - публіцистичних текстах та, нами була обрана класифікація Г.Гельбіга та Й.Буша, що в даній роботі дещо змінена згідно частотності вживання різних типів підрядних речень: підрядні підметові речення; підрядні додаткові речення; підрядні означальні речення; підрядні обставинні речення: підрядні речення часу, порівняльні підрядні речення, підрядні речення причини , підрядні умовні речення, допустові підрядні речення, підрядні наслідкові речення, підрядні речення мети; інші підрядні речення, що рідко вживаються у текстах науково - популярної публіцистики: підрядні речення способу дії, підрядні присудкове речення, підрядні речення місця. В даний час існує безліч класифікацій трансформацій, що застосовуються при перекладі. Нами були обрані та скомпоновані класифікації Л.К. Латишева та Я.І. Рецкера:

1. Граматичні трансформації: синтаксичний клас трансформацій, морфологічний клас трансформацій.

2. Лексико - семантичний клас трансформацій

Аналіз перекладу з німецької мови на українську на основі вибраних у науково - публіцистичних текстах одиниць гіпотаксису, дозволив виокремити особливості застосування класифікованих трансформацій: 1) за ступенем використання при перекладі складнопідрядних речень, досліджуваних у даній роботі, переважають синтаксичні трансформації: зміна предиката при перекладі та об'єднання пропозицій; 2) серед морфологічного класу найширше звертаються до заміни частини мови (21 випадок застосування у 102 складнопідрядних реченнях); 3) рідше вживаються лексико - семантичні трансформації, з поміж яких частіше всього застосовуються опущення (15 випадків у 102 складнопідрядних реченнях). Квантитативний аналіз вживання підрядних речень у науково - публіцистичних текстах показав існування чіткої тенденції до вживання додаткових (25,4%) та означальних (21%) підрядних речень.

Zusammenfassung

Schon mehr als 100 Jahre existiert in der Linguistik des Textes das Problem des Satzes und seines Gebrauchs. In unserer Arbeit wurde folgende Definition des Satzes benutzt: Hypotaxe ist eine grammatische Einheit, die aus zwei untereinander wechselbezogenen einfachen Sдtzen besteht, und einer ist als der Hauptsatz und der andere grammatisch den ersten untergeordnet ist (Nebensatz). Wir haben die Ьbersetzung der Nebensдtze gerade in der wissenschaftliche Publizistik betrachtet. Bei der Ьbersetzung von diesen Texten soll der Ьbersetzer die Besonderheiten des Stils berьcksichtigen, und zwar die sprachliche Normen. Um die grьndliche Analyse der Ьbersetzung von Nebensдtze aus dem Deutschen ins Ukrainische zu erfьllen, haben wir die Aufteilung von G. Helbig und J. Busch gewдhlt. Sie unterscheiden Subjektsдtze, Objektsдtze, Attributsдtze, Adverbialsдtze, Temporalsatz, Komparativsatz/ Vergleichsдtze, Kausalsatz, Konditionalsдtze, Konzessivsatz, Konsekutivsдtze, Finalsдtze und noch andere, die sich selten in der wissenschaftlichen Publizistik treffen (Modalsдtze, Prдdikatsдtze, Lokalsдtze). Bei unserer Untersuchung wurden die Nebensдtze im Raum folgender bei der Ьbersetzung benutzenden Transformationen analysiert:

1) grammatische, die man in syntaktische und morphologische teilt;

2) semantische und im Bereich von Lexik.

Wir sind zum Schluss gekommen, dass bei der Ьbersetzung der Nebensдtze aus dem Deutschen ins Ukrainische systematische Besonderheiten zu bemerken sind, und zwar die Ersetzung des Prдdikats, der Wortart. Quantitative Analyse des Gebrauchs von Nebensдtzen in der wissenschaftlichen Publizistik zeigt die deutliche Tendenz des Ьberwiegens von Objektsдtzen (25,4%) und Attributsдtzen (21%).

Список використаної літератури

Україномовні видання:

1. Джурюк Т.В.: Характеристика частоти вживання різних типів та довжини речень у німецькій публіцистиці // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 156: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2003. - 143ст.

2. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства : підручник. - Вінниця : Нова кн., 2008. - 512 с.

3. Тимченко Є.П. Порівняльна стилістика німецької та української мов: навч. посібник. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 240 с.

Російськомовні видання:

4. Адмони В.Г. Синтаксис современного неметкого языка. - Л.: Наука, 1973. - 366с.

5. Виноградов В. С. Перевод: Общин и лексические вопросы : учеб. пособ.- [2-е изд., перераб.]. - М. : Изд-во КДУ, 2004. - 240 с.

6. Гулыга Е.В. Теория сложноподчинённого предложения в современном немецком языке. - М.: Высшая школа, 1971.-285 с.

7. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М., 1975. - 240с.

8. Казакова Т. А. Практические основы перевода : учеб. пособ. - СПб. : Лениздат ; Союз, 2002. - 320 с.

9. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / В. Н. Комиссаров. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.

10. Латышев Л. К. Перевод: теория, практика и методика преподавания : [учеб. пособ. для студ. перевод. ф-тов высш. учеб. завед.]. - М. : Изд. центр “Академия”, 2003. - 192 с.

11. Распопов И.П. Очерки по теории синтаксиса. - Воронеж, 1973. - 220с.

12. Черемисина М.И. Некоторые вопросы теории сложного предложения. - Новосибирск, 1979. - 82 с.

13. Латышев Л.К. Технология перевода: пособ. по подготовке переводчиков (с нем. яз.). - М.:НВИ-ТЕЗАУРУС, 2000. - 280 с.

14. Сильман Т.А. Проблемы синтаксической стилистики.- Л., 1967.-364 ст.

Іншомовні видання:

15. Fleischer W., Michel G., Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache- 2. A. - Frankfurt/Main: Peter Lang. 1996/ - 341 S.

16. Jung W. Grammatik der deutschen Sprache. VEB Bibliographisches Institut Leipzig, 1973. - 518 S.

17. Heringer H.J. Grammatik und Stil. Praktische Grammatik des Deutschen. - Berlin: Cornlesen Verlag, 1989. - 384 S.

18. Helbig G., Busch J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch fьr den Auslдnderunterricht. - Berlin und Mьnchen: Langenscheidt KG, 2001.- 654 S.

19. Pafel J. Einfьhrung in die Syntax. - Verlag J.B. Metzler Stuttgart, Weimar, 2011. - 264 S.

20. Wцllstein - Leisten A., Heilmann A., Stepan P., Vikner S. Deutsche Satzstruktur, Grundlagen des syntaktischen Analyse. - Stдffenburg Verlag, 1997. - 124 S.

21. Riesel E, Schendels E. Deutsche Stilistik. - M.: Hochschule, 1975. - 316 S.

Дисертації:

22. Бухінська Т. В. Розмір та частота вживання різних типів речень у німецькій мові (на матеріалі художньої прози та публіцистики): дис. канд.філ. наук: 10.02.04/Т.В. Бухінська. - Чернівці, 2007.- 306 с.

Автореферати дисертацій:

23. Кур'янова М. О. Граматичні труднощі перекладу німецьких науково - технічних текстів українською мовою/М.О. Кур'янова. - авт. дис. канд. філол.. наук. - Київ, 2006. - 15 с.

24. Луценко Олена Анатоліївна. Функціональні різновиди прислівних складнопідрядних речень у художніх текстах : автореф.дис. на здобуття канд. наук: 10.02.01 - 2009. - 31 ст.

25. Портянников В.А. Грамматико-стилистическая характеристика вопросительных предложений современного немецкого языка. - Авт. дисс. канд. филол. наук.- М., 1967. - 28с.

26. Мельников Д.А. Особенности способов повествования в научно-популярной статье (на материале немецкого журнала «Der Spiegel». - дипломная робота студ. 51 Региональный открытый социальный інститут Кафедра филологии и перевода, Курск , 2002 - 29 с.

Лексикографічні джерела:

27. Grammatik der deutschen Sprache. Sprachsystem und Sprachgebrauch. - Berlin : Bertelsmann Lexikon Verlag, 1993- - 624 S.

Размещено на Allbest.ru