Особливості відтворення українською мовою гендерного аспекту французької жіночої літератури

У вищезгаданому прикладі термін «екзистенція» постає у ролі замінника філософського терміну «буття» і слугує для того, щоб піднести поняття до книжного рівня. В той же час, транслітерований неологізм «екзистант», що замінює поняття «жива істота», «організм», слугує головним чином для уникнення тавтології.

Відтворення елементів художньої експресивності

Стилістичні фігури є одним з найнеобхідніших компонентів художнього тексту, оскільки саме вони значною мірою обумовлюють естетичне сприйняття твору. На думку І. В. Смущинської, фігура - це таке «відхилення» від загальноприйнятого вжитку, що повинно привертати увагу слухача / читача, «вразити» його, і основною метою якого є смислове конотативне збагачення тексту. Більшість дослідників погоджується з класичним поділом фігур на чотири основні категорії: фігури змісту (тропи), де має місце певний семантичний «трансфер»; фігури слова, при яких відбувається зміна форми слова; фігури конструкції, які «працюють» на зміні синтаксису речення; фігури думки, які стосуються одиниці більшої, ніж речення, і перш за все її референції чи модальності [42, c. 285]. В нашому дослідженні головну увагу приділено саме фігурам змісту.

Серед фігур змісту особливе місце посідають метафори, що базуються на подвійній актуалізації, тобто використанні як прямого, так і переносного значення слова [47, c. 261]. Метафора в романі слугує засобом підкреслення художньої образності. За наявності аналогічного виразу в мові перекладу використовується прийом еквівалентності або калькування.

Les femmes d'aujourd'hui sont en train de detroner le mythe de la feminite [2, c. 9]. - Сучасні жінки руйнують міф про жіночність [6, c. 216].

…depuis l'enfance, la fillette, qu'elle souhaitat se realiser comme femme ou surmonter les bornes de sa feminite, a attendu du male accomplissement et evasion… [2, c. 89]. - Уже в дитинстві дівчинка прагне реалізуватися як жінка чи просто подолати обмеження жіночого талану, чекає чоловіка, який допоміг би їй утекти з дитинства й досягти виплеканої мети [6, c. 275].

Велике значення в романі відіграють епітети та порівняння, що найчастіше слугують засобом вираження суб'єктивної думки, і, таким чином, виконують оцінну функцію. Множина епітетів, застосована до певного образу, створює його цілісність і багатогранність, тож при відтворенні епітетів перекладач послуговується відповідниками, що відтворюють не тільки семантику слова, але і його стилістичне забарвлення та, як наслідок, прагматичний ефект. Зростання рівня емоційного забарвлення створює ефект градації.

Inerte, impatiente, rusee, stupide, insensible, lubrique, feroce, humiliee, l'homme projette dans la femme toutes les femelles a la fois [1, c. 35]. - У жінці - інертній, нетерплячій, хитрій, дурній, байдужій, хтивій, злій, кровожерливій, упокореній - чоловіки вбачають проекцію всіх самиць водночас [6, c. 44].

Переклад фігури уособлення або персоніфікації відбувається методом дослівного перекладу, що полягає в збереженні структури вихідного речення, а також методом колокації, що полягає у забезпеченні сполучуваності слів. Як будь-який стилістичний прийом, персоніфікація має високий ступінь експресивності, тому насамперед характерна для художнього стилю, проте уособлення може бути ознакою публіцистичного стилю, якому притаманна експресивність [15, с. 41].

Une fois pubere, l'avenir non seulement se rapproche: il s'installe dans son corps; il devient la plus concrete realite. Il garde le caractere fatal qu'il a toujours eu… [2, c. 89]. - Тільки-но вона досягає статевої зрілості, майбутнє не лише наближається - воно оселяється в її тілі, стає частиною її буття, найконкретнішою реальністю, де жевріє фатальна неминучість [6, c. 275].

Вищезазначені приклади дають уявлення про одну з основних засад стратегії перекладача - максимальне відтворення тропів заради збереження не лише художньої образності першотвору, а і збереження експресивності тексту та авторської інтенції.

Відтворення у перекладі фразеологізмів та риторичних фігур, тобто засобів експресивності, які найбільш виявляються на рівні цілого речення - складний процес, що потребує надзвичайної перекладацької уваги.

La querelle du feminisme a fait couler assez d'encre, a present elle est a peu pres close: n'en parlons plus. On en parle encore cependant. Et il ne semble pas que les volumineuses sottises debitees pendant ce dernier siecle aient beaucoup eclaire le probleme. D'ailleurs y a-t-il un probleme? Et quel est-il? Y a-t-il meme des femmes? [1, c. 11] - Адже витрачено чимало чорнила, відколи точаться феміністські бойовища. Нині цю тему нібито вичерпано. Отож чи варто знову порушувати її? Однак розмови усе-таки не вщухають. І, по-моєму, багатотомне глупство, всілякі вигадки, поширені з початку століття, не пролляли світла на цю проблему. Та чи є проблема взагалі? В чому її сутність? І чи є на світі самі жінки? [6, c. 23]

При перекладі фразеологічних сполук перекладач часто послуговується методом калькування. Такий переклад стає можливим за умови достатньої прозорості фразеологізму, і в разі, якщо калькування зберігає образність. Наприклад, фразеологізм «fait couler assez d'encre», вжитий у вищезазначеному прикладі, був перекладений як «витрачено чимало чорнила». Перекладач змінює модальність фрази «n'en parlons plus», вводячи риторичне запитання «чи варто знову порушувати її?». З іншого боку, зберігається модальність і ступінь експресивності наявних риторичних запитань: послідовність «проблема» - «сутність проблеми» - «існування жінок» зберігає ефект градації, яким часто послуговується перекладач.

Індивідуальний стиль автора або ідіостиль має бути необхідним компонентом дослідження стилістичних особливостей того чи іншого перекладу. Адже художній твір за своєю суттю - не просто набір певних змістових, лексичних, синтаксичних одиниць, а, перш за все, втілення авторської думки, авторської інтенції.

В цих умовах головним завданням перекладача стає пошук таких оптимальних рішень, завдяки яким інтенція автора буде максимально наближеною до інтенції читача, що забезпечить розуміння читачем іноземного твору.

Головним концептом, втіленим в романі «Друга стать», без сумніву можна назвати жінку у всіх її проявах. Цим обумовлюється багатство номінацій, у яких з різних боків відтворюється сутність жінки. Значну роль в розумінні перекладацької стратегії відіграє аналіз синтаксичних, зокрема, суб'єктних трансформацій, у яких виявляється прагнення відтворити французькі речення у відповідності з нормами українського синтаксису і граматики.

Багатоплановість роману дозволяє аналізувати взаємопроникнення рис різних функціональних стилів в романі. Загальна структура роману та скорочення обумовлені бажанням перекладача сконцентрувати всю значущу інформацію в меншому об'ємі.

Висновки

Переклад художнього твору - це складний процес, що має враховувати велику кількість аспектів. перекладений твір, як результат цього процесу, має не лише зберігати ідейно-образну структуру оригіналу, а і виступати як його семантично-стилістична паралель. Саме за цих умов комплексне дослідження стилістичних особливостей перекладу набуває особливого значення.

В результаті проведеного наукового дослідження з теми «Стилістичні особливості перекладу українською французької жіночої літератури» ми дійшли висновку, що аналіз стилістичних особливостей перекладу потребує врахування низки мовних та позамовних чинників. Матеріалом нашого дослідження слугував роман Сімони де Бовуар «Друга стать» та переклад українською мовою, здійснений Н. Воробйовою, П. Воробйовим та Я. Собко. Зокрема, у визначенні сутності та механізмів відтворення стилістичних особливостей в перекладі роману «Друга стать» необхідно виходити за рамки трансформаційної моделі перекладу, а комплексний аналіз перекладацьких рішень неможливий без детального вивчення позамовних чинників.

У даній роботі ми визначили основні теоретичні засади художнього перекладу, проаналізували існуючі моделі перекладу та виокремили основні проблеми художнього перекладу і критерії його оцінки. При здійсненні комплексного аналізу перекладу художнього твору необхідно брати до уваги засади як трансформаційної моделі, так і денотативної, семантичної та комунікативної моделей.

У ході дослідження було розглянуто трансформаційні класифікації таких вчених як О. І. Чередниченко, Я. І. Рецкер, В.Н. Комісаров, Л.С. Бархударов, А.Д. Швейцер.

Задля визначення особливостей відтворення гендерного аспекту ми дослідили історичний розвиток гендерного дискурсу у французькій жіночій літературі. Історичні передумови виникнення роману Сімони де Бовуар допомагають зрозуміти основну ідею даного твору та дослідити перекладацьку інтерпретацію цієї ідеї. Було також визначено домінантний концепт творчості Сімони де Бовуар, а саме концепт «жінка». Головна мета, що полягає у висвітленні домінантного концепту з точки зору різних областей науки, обумовила багатоплановість твору. Як наслідок, завдання перекладача полягало у тому, щоб відтворити елементи всіх стильових напрямків.

В результаті порівняльного структурного аналізу оригіналу та перекладу роману «Друга стать» ми дійшли висновку, що скорочений переклад можна вважати доцільним лише за умови повного відтворення всієї значущої (ключової) інформації. Так, випущення повторів, другорядної інформації або відступів з посиланнями на невідомі цільовій аудиторії реалії може бути виправдано необхідністю збереження обсягу перекладу. В перекладі роману «Друга стать» перекладачі здійснили занадто велику кількість випущень, що скоротило обсяг перекладу на 30%.

У ході проведеного дослідницького аналізу перекладацьких трансформацій ми дійшли висновку, що у перекладі роману «Друга стать» було вжито низку граматично-синтаксичних трансформацій, зокрема трансформацій структури речення та суб'єктно-об'єктних перетворень. Серед основних прийомів перекладу при відтворенні синтаксичних та граматичних значень можна зазначити калькування, членування речення, зміну форм слова та членів речення.

З метою збереження індивідуального авторського стилю при перекладі перекладачі мають намагатися уникати надмірної кількості трансформацій аби не вносити суттєвих змін у цілісну структуру першотвору і не надавати оригіналу нового і невластивого для нього звучання.

Зважаючи на те, що роман Сімони де Бовуар «Друга стать» містить ознаки кількох функціональних стилів, доцільно розглядати особливості перекладу лексичних одиниць, притаманних певним стилям.

Особливу увагу перекладача має бути зосереджено на відтворенні елементів наукового стилю та наукового мовлення. Переклад термінів здійснено за допомогою таких методів, як калькування та запозичення. У випадку використання запозичення, що може бути невідомим для широкої аудиторії, перекладач часто вдається до прийому експлікації терміну у виносці. При відтворенні наукової складової роману «Друга стать» відслідковується стратегія відчуження тексту з метою надання йому наукового звучання.

Елементи художнього стилю виявляються головним чином у яскравій образності та вживанні тропів, відтворення яких становить актуальну перекладацьку проблему. Головним завданням перекладача стає пошук оптимальних рішень задля максимального збереження риторичних фігур та наближення авторської інтенції до інтенції читача.

Список використаних джерел

1. Beauvoir Simone. Le deuxieme sexe I. - Paris: Editions Gallimard, 1976. - 408 p.

2. Beauvoir Simone. Le deuxieme sexe II. - Paris: Editions Gallimard, 1976. - 663 p.

3. Vinay J.P., Darbelenet J. Stylistique comparee du francais et de l'anglais. Methode et tradution. Paris, 1958.

4. Агеєва В. Філософія жіночого існування / В кн.: Сімона де Бовуар. Друга стать. - К.: Основи, 1994. - с. 7 - 19.

5. Алимов В.В. Теория перевода. - М.:КомКнига, 2006. - 280 c.

6. Бовуар де С. Друга стать: В 2-х т. - К.: Основи, 1994. - Т.1. - 390 с.

7. Бовуар де С. Друга стать: В 2-х т. - К.: Основи, 1995. - Т.2. - 392 с.

8. Браерская А.Ю. «Женская идентичность» в контексте развития концепций «Другого» в европейской культуре XX-XXI века: Автореф. дис. канд. филол. наук. - Ростов-на-Дону: 2007. - 19 с.

9. Венгренівська М. Магістерські дослідження з перекладу і сучасна французька художня література // Іноземна філологія. - К., 2007. - Вип. 41. - c. 34-37.

10. Виноградов В.В. О теории художественной речи - М.: Высшая школа, 1971. - 240 с.

11. Виноградов В.В. Проблема авторства и теория стилей. М.: Гослитиздат, 1961. - 315 с.

12. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. - 224 с.

13. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы. - М.: 1978. - 256 c.

14. Гарбовский Н.К. Теория перевода: Учебник. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. - 544 с.

15. Гомон Н. Персоніфікація: перекладознавчі аспекти // Іноземна філологія. - К., 2010. - Вип. 43. - c. 40-43.

16. Дюришин Д. Посредническая функция художественного перевода // Перевод - средство взаимного сближения народов. - М., 1987. - 320 c.

17. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. // Проблемы особых межлитературных общностей. - М., 1993. - 432 c.

18. Зорівчак Р.П. Україністика в інтелектуальному життєписі професора Юрія Олексійовича Жлуктенка // Іноземна філологія. - К., 2012. - Вип. 124. - c. 116-131

19. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Изд-во ЛКИ, 2010. - 264 с.

20. Комиссаров В.Н. Лингвистика и перевод. - М., 1980. - 231 c.

21. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. - М., 1973. - 275 c.

22. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Курс лекций. - М.: Издательство ЭТС, 1999. - 170 c.

23. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: 2004. - 253 с.

24. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - Часть II - М.: 2005. - 287 с.

25. Коптилов В. И вширь и вглубь // Мастерство перевода. - М., 1973. - Вип.9.

26. Коптілов В. Першотвір і переклад. - К., 1972. - 244 с.

27. Криворучко С.К. Образ ліричної героїні у романі Сімони де Бовуар «Сила обставин». Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. №1014. Вип. 65, 2012 - с. 148.

28. Криворучко С.К. Своєрідність жанру мемуарів Сімони де Бовуар «Сила обставин». Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. №936. Вип. 61, 2011. - с. 138.

29. Кукес А.О. Гендерная саморефлексия в женской автобиографической прозе ХХ века: Автореф. дис. канд. филол. наук. - М., 2003. - 17 с.

30. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод - средство взаимного сближения народов. - М., 1987. - 270 с.

31. Львовская Э.Д. Теоретические проблемы перевода. - М., 1985. - 315 с.

32. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: Московский лицей, 1996. - 207 с.

33. Морен М.К., Тетеревникова Н.Н. Stylistique francaise. Стилистика современного французского языка. - М.: Высшая школа, 1970. - 260 c.

34. Моруа А. Лелия, или жизнь Жорж Санд. - М.: Правда, 1990. - с. 380.

35. Павленко О. Аспект міжмовної трансформації в художньому перекладі // У зб. Література. Фольклор. Проблеми поетики. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - Вип. 32. - с. 328-335.

36. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология: Сб. Вопросы терминологии. - М., 1961. - с. 47-51.

37. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. - М.: Международные отношения, 1974. - 216 с.

38. Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. - Т.16. - К., 1987.

39. Рюткёнен М. Гендер и литература: проблема «женского письма» и «женского чтения» // Филологические науки. - 2000. - №3. - с. 5-17.

40. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. - Полтава: Довкілля-К., 2006. - 672 c.

41. Смущинська І.В. Інтернаціоналізми та «хибні друзі» як проблема перекладу // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К., 2010. - с. 201-205.

42. Смущинська І.В. Фігури слова і сучасний дискурс // Мовні і концептуальні картини світу, випуск 29, 2010 рік. - с. 284-289.

43. Сопилюк Н. Трансформація французьких аналітичних конструкцій в українському перекладі творів М. Пруста // Іноземна філологія. - К., 2010. - Вип. 43. - c. 36-40.

44. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. - М., 1983. - 260 с.

45. Федотова Н.О. До класифікації синтаксичних суб'єктних трансформацій в англо-українському перекладі // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2004. - Вип.14, кн. 2. - с. 210-213

46. Федотова Н.О. Трансформація підмета як складова загальних синтаксичних перетворень структури речення в англо-українському перекладі // Вісник Житомирського державного ун-ту ім. І. Франка. - Житомир, 2006. - Вип. 28. - с. 212-215

47. Хованская З.И. Стилистика французского языка: Учеб. для ин-тов и фак-тов иностр. яз. / З.И. Хованская, Л.Л. Дмитриева. - М.: Высш. шк., 2004. - 415 с.

48. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. - К.: Либідь, 2007. - 248 с.

49. Чернієнко Г. З досвіду перекладача французької художньої прози // Іноземна філологія. - К., 2009. - Вип. 42. - c. 27-30.

50. Черняховская Л.А. Перевод и смысловая структура. М., 1976. С. 3

51. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. - М., 1973. - 319 с.

52. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты - М.: Наука. 1988. - 215 с.

53. Щетинкин В.Е. Пособие по переводу с французского языка на руський. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.

54. Эткинд Е. Из какого материала делаются книги? // Тетради переводчика (Под редакцией доцента канд. филологических наук Л.С. Бархударова). Ученые записки №1. - М.: Издательство Института международных отношений, 1963. - с. 27-42.

Размещено на Allbest.ru