Господарський суд Сумської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально - науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності

Звіт

про практику студентки заочної форми навчання

групи ПЗ-зб-11-2м

Клименко Юлії Вікторівни

База практики

Господарський суд Сумської області

Керівник практики: Сядристий А.О

Керівник від бази практики: Коваленко О.В

Суми - 2012р.

ВСТУП

Метою проходження виробничої практики студентами юридичного факультету є, в першу чергу, ознайомлення майбутніх спеціалістів з реальною практичною діяльністю та виконання законодавчо встановлених вимог в сфері правозастосування, а також підготовка студентів до виконання своїх професійних обов'язків, що будуть покладені на них після отримання диплому та працевлаштування.

Завдяки проходженню виробничої практики в конкретній установі чи організації виявилася реальна можливість застосування теоретичних знань на практиці, набутих за період навчання, а також перевірити себе в якості юриста , поповнити багаж знань під час вирішення практичних питань, вивчення яких в процесі навчання - неможливо.

Слід враховувати, що практично перевірити всі набуті теоретичні знання в стінах конкретної установи чи організації - неможливо. Тому, в силу своєрідних особливостей функціонального призначення та завдань господарського суду, проходження виробничої практики саме в цій установі дало змогу охопити вивчення найбільш актуальних практичних економіко - правових проблем, широкого кола питань різних галузей права: цивільного, адміністративного, банківського, господарського і навіть кримінального, а також як матеріального так і процесуального права; як публічного так і приватного; як національного так і міжнародного.

1. Загальна характеристика, завдання та місце господарського суду в системі органів судової влади в Україні

Конституція України закріплює принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Будучи відокремленою від законодавчої та виконавчої влади, судова влада повинна діяти незалежно від них, самостійно. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Суть судової влади полягає у вирішенні спорів, що виникли в процесі правозастосування всіма суб'єктами правовідносин з метою оптимального забезпечення дотримання прав і свобод людини.

Так, відповідно до ст. 124 Конституції України, Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції в систему останніх і входить система господарських судів в Україні.

Отже, господарський суд є однією з гілок судової влади, на яку Конституцією України і чинним законодавством покладено здійснення правосуддя в господарських правовідносинах. Оскільки здійснення господарської діяльності, не може проходити без конфліктів, що призводить до суперечностей і відповідно до виникнення господарських спорів, які є предметом розгляду та вирішення господарського суду.

Здійснюючи судочинство в господарських відносинах, господарські суди як спеціалізована ланка судової системи України покликані не лише розглядати справи у спорах з метою захисту прав господарюючих суб'єктів, а й сприяти зміцненню законності та правопорядку в господарських правовідносинах, як однієї з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів створюваного в Україні ринкового механізму.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції. Зокрема в господарському суді Сумської області утворені окремі колегії розгляду конкретних категорій справ.

Особливістю місцевих господарських судів є те, що вони створюються на обласному рівні. Систему судів господарського судочинства можна зобразити за схемою місцевий господарський суд - апеляційний господарський суд - Вищий господарський суд - судова палата в господарських справах Верховного Суду України. Тобто на відміну від раніше діючої трьох ланкової системи сьогодні діє чотирьох ланкова система організації господарських судів. Також порівнюючи раніше діючу систему можливості розгляду справ із сучасною, слід зазначити, що раніше дана система була трьох інстанційною, а сьогодні чотирьох інстанційна - розгляд справ у місцевих судах (перша інстанція) -- перегляд справ в апеляційному порядку (друга інстанція) - перегляд судових рішень у касаційному порядку (третя інстанція) - перегляд судових рішень в порядку повторної касації Верховним Судом України (четверта інстанція).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про судоустрій" Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до цього Закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду. Кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Так, Указом Президента України «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» від 11.07.2001 № 511/2001 було затверджено мережу місцевих господарських судів до якої і увійшов господарський суд Сумської області з 17 суддями. Відповідно до цього указу повноваження Харківського апеляційного поширюються і на Сумську область.

Закон України "Про судоустрій та статус суддів" та Господарський процесуальний кодекс встановив завдання господарського суду: вирішення спорів між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами (у тому числі іноземними), громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що звертаються до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Таким чином, на сьогоднішній день законом чітко визначено систему та структуру господарських судів, їх місце в системі судів загальної юрисдикції, завдання та повноваження.

2. Організаційна структура господарського суду Сумської області та основні завдання його структурних підрозділів і посадових осіб

2.1 Організаційна структура господарського суду Сумської області

Господарські суди як органи судової влади - це різновид державних органів, організаційно оформлена система, що має визначені задачі і функції, структуру, обсяг повноважень необхідних для здійснення управлінської діяльності у сфері господарського судочинства. Ефективне виконання своїх функцій господарським судом як і іншого державного органу залежить від його внутрішньої структури та забезпечення виконання цих функцій визначається характером взаємозв'язків та підпорядкування його структурних підрозділів.

Структура господарського суду Сумської області складається з:

Апарату голови суду - голова суду, радник голови суду, заступник голови суду, помічника заступника голови суду, керівника апарату та старшого секретаря;

Судових колегій з розгляду окремих категорій справ (за принципом спеціалізації) - судова колегія з розгляду спорів між господарюючим суб'єктами. Ця колегія найбільш навантажена справами, розглядає позови , що виникають при укладанні та виконанні договорів; судова колегія з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів;судова колегія з розгляду справ у господарських спорах, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності. У господарському суді кількість справ пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності є незначною, тому дана колегія розглядає позови і інших колегій; судової колегії з розгляду справ про банкрутство( головуючий Кіяшко В.І.).

Особливістю справ які розглядає дана колегія є те, що справа порушується за позовом ініціюючого кредитора, також мають право приймати участь інші кредитори, які заявляють майнові вимоги);

Відділ узагальнення практики та застосування законодавства;

Загальний відділ;

Відділ статистики та інформаційного забезпечення;

Фінансово-економічний відділ;

Організаційно-кадровий відділ;

Господарський відділ.

Структура господарського суду Сумської області затверджена Наказом за № 01 - 3/6 голови господарського суду Сумської "Про затвердження Положення "Про структурні підрозділи та посадові обов'язки працівників господарського суду Сумської області"".

2.2 Основні завдання структурних підрозділів та обов'язки посадових осіб

Слід зазначити, що ефективність виконання функцій господарського суду залежить не тільки від вдало підібраної структури його внутрішньої побудови, а й характером наділення повноваженнями і обов'язками посадових осіб та характером взаємозв'язків між ними. На структурні підрозділи господарського суду Сумської області та його посадових осіб покладаються наступні завдання:

1) Голова господарського суду, призначається на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Вищого Господарського Суду України на підставі рекомендації Ради суддів господарських судів України. На посаду голови господарського суду Сумської області в 2001 році було призначено Понікара Миколу Івановича, який згідно покладених на нього обов'язків: здійснював організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;

приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;

- забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді;

затверджує структуру, штатних розпис та кошторис витрат на утримання господарського суду;

вносить до кваліфікаційної комісії суддів господарських судів України подання для дачі висновку про можливість обрання кандидата на посаду судді, обрання суддею безстроково та присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

вносить Голові Вищого господарського суду України подання щодо встановлення чисельності працівників і асигнування господарського суду;

з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження;

організовує ведення судової статистики;

- організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;

представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами

місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;

здійснює інші передбачені законом повноваження.

2) Заступник голови господарського суду призначається на посаду та звільняється в такому ж порядку як і голова господарського суду

відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в
організації діяльності суду;

координує аналітичну роботу та узагальнення практики застосування
законодавства;

здійснює контроль за роботою загального відділу, господарського сектора; вирішує питання, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки господарського суду;

- очолює постійно діючу експертну комісію господарського суду;

планує роботу по підвищенню кваліфікації та професійного рівня суддів та спеціалістів господарського суду;

за окремими дорученнями голови суду представляє суд в органах державної влади і управління, правоохоронних органах;

за дорученням голови суду вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю господарського суду;

у разі відсутності голови суду виконанння його обов'язків здійснює відповідно до встановленого розподілу щодо організації діяльності суду.

3) Радник голови господарського суду є державним службовцем, який під керівництвом і контролем голови господарського суду виконує роботу по забезпеченню вимог Закону України «Про судоустрій України», Господарсько-процесуального кодексу України, Закону України «Про державну службу», наказів і вказівок Вищого господарського суду України, інших нормативних актів України.

Виконує такі обов'язки:

попередньо аналізує та узагальнює одержану на ім'я голови
господарського суду кореспонденцію і за його вказівками готує проекти
доручень конкретним виконавцям;

одержує необхідні голові господарського суду відомості від
підрозділів господарського суду або відповідних виконавців;

забезпечує ведення діловодства по матеріалах і документах, що знаходяться на розгляді у голови господарського суду, у порядку встановленому Інструкцією з діловодства в господарському суді;

- друкує за вказівкою голови господарського суду окремі матеріали і документи;

інформує голову господарського суду про прийняті законодавчі та інші

нормативні акти, Постанови Пленуму та Президії Вищого господарського суду України, інформаційні та оглядові листи ВГСУ, роз'яснення Президії ВГСУ, рішення центральної та місцевих органів державної влади;

за окремим дорученням голови господарського суду:

а) представляє суд в органах державної влади і управління, правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, засобах масової інформації, а також бере участь у підготовці проектів документів, що мають особливу значимість та надсилаються на адресу цих органів;

б) здійснює роботу по організації розгляду звернення громадян та дотримання термінів виконання відповідними посадовими особами;

в) перевіряє дотримання в установленому порядку накопичення та виконання документів по номенклатурі справ відповідальними за їх ведення;

г) бере участь у підготовці проекту плану роботи господарського суду, контролює та інформує голову суду про його виконання;

д) виконує обов'язки помічника судді господарського суду, секретаря судового засідання;

приймає участь:

а) у підготовці та проведенні нарад у голови суду;

б) у прийомі громадян головою господарського суду;

в) в упорядкуванні статистичних звітів та доповідних записок про діяльність господарського суду по зазначеним вище напрямкам, веде діловодство по закріпленій номенклатурі справ;

за окремими дорученнями Вищого господарського суду України або голови господарського суду Сумської області здійснює або приймає участь щодо аналізу (узагальненню) справ, яке було не передбачене планом роботи суду;

допомагає організовувати роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату господарського суду;

виконує іншу роботу за вказівкою голови господарського суду.

Радник голови господарського суду призначається на посаду і звільняється з неї наказом голови господарського суду і підпорядкований безпосередньо голові господарського суду.

Радник голови господарського суду підлягає атестації у встановленому порядку, йому присвоюється відповідна кваліфікаційна категорія та ранг державного службовця, визначеному чинним законодавством.

Фактично на сьогоднішній день робота радника голови господарського суду Сумської області мало чим відрізняється від звичайної роботи секретаря.

4) Старший секретар суду є посадовою особою суду, яка під керівництвом голови господарського суду та заступника голови господарського суду виконує роботу по забезпеченню вимог Закону України "Про судоустрій України", Господарського процесуального кодексу України, Інструкції з діловодства в господарських судах, Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, інших нормативних актів України.

Старший секретар суду зобов'язаний:

здійснювати керування електронним архівом;

видавати серійні номери дисків перед початком судових засідань;

- створювати архівні копії після закінчення судового засідання на СБ-К диск з серійним номером, вказаним у протоколі;

виготовляти з архівних даних робочі копії та копії на вимоги учасників процесу;

знайомити учасників процесу з фонограмами судових засідань;

здійснювати листування із судами вищої інстанції;

вести щоденний звіт про використання дисків;

вести протокол судового засідання та забезпечити повне фіксування судового засідання в порядку передбаченому ст. 81-1 ГПК України;

в триденний строк підписати протокол і надати його на підпис заступнику голови суду;

приймати письмові зауваження з приводу допущення у протоколі неправильностей або неповноти протоколу, реєструвати їх у загальному відділі і долучати до справи;

під керівництвом адміністратора (інженера) здійснювати експлуатацію комплексу аудіофіксування судового процесу;

здійснювати поточний контроль якості аудіозапису судових засідань;

- забезпечити ведення діловодства по матеріалах і документах, що надходять на розгляд заступнику голови суду, у порядку встановленому Інструкцією з діловодства в арбітражному суді;

виконувати іншу роботу за вказівкою голови господарського суду та заступника голови суду;

здійснювати контроль за роботою секретарів судових засідань.

Старший секретар суду підлягає атестації у встановленому порядку, йому може бути присвоєна відповідна кваліфікаційна категорія та ранг державного службовця у порядку, визначеному чинним законодавством.

3. Організація діловодства та формування справ у господарському суді

Діловодство в господарських судах України організоване єдиною системою діловодства, порядок роботи з процесуальними та іншими документами і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України відповідно до особливостей структури, з врахуванням штатної чисельності та технічного забезпечення конкретного господарського суду.

Документи господарських судів України є власністю держави. Робота з ними регулюється законодавством України, нормативно-методичними документами державної архівної служби України.

Встановлені правила для працівників визначають порядок ведення загального діловодства і поширюються на всю службову документацію, що не має таємного характеру.

Загальне ведення діловодства та методичне керівництво роботою з документами в структурних підрозділах господарського суду Сумської області покладається на службу діловодства (канцелярія, архів - загальний відділ).

Загальне керівництво діловодною службою здійснюється заступником голови господарського суду. Кожен керівник відповідного структурного підрозділу призначає відповідального за ведення діловодства, який затверджується наказом. Так, відповідальним за ведення діловодства в судових колегіях господарського суду Сумської області є помічник судді.

Працівники структурних підрозділів несуть персональну відповідальність за збереження службових документів, які знаходяться в них на виконанні.

3.1 Прийом, реєстрація та розподіл вхідної кореспонденції

Вся кореспонденція, що надходить до господарського суду, приймається та реєструється службою діловодства (канцелярією). При прийомі кореспонденції перевіряється цілісність конверта або упаковки, відповідність адресування. Кореспонденція, що приймається, перевіряється згідно з додатком.

Документи, які були отримані безпосередньо керівництвом суду, передаються на реєстрацію до служби діловодства. Так часто буває коли сторони надають клопотання під час встановленої судом перерви при розгляді справи чи надають відзив.

При відкритті конверта (упаковки) перевіряється правильність оформлення документів, фактична наявність документів та додатків до них, звіряються номери документів з номерами, що вказані на конвертах. Конверти додаються до документів. Потім конверт обов'язково залучається до матеріалів справи.

Документи, які надійшли до суду, розподіляються службою діловодства на позовні заяви, скарги, додаткові матеріали і документи до судових справ тощо. На всіх документах в правому нижньому куті або вільному від тексту місці першого аркуша проставляється реєстраційний штамп, дата надходження до суду, реєстраційний номер.

Реєстраційний номер містить:

а) індекс документа за номенклатурою справ;

б) загальний порядковий номер;

в) порядковий номер у реєстраційному журналі відповідного підрозділу (судді).

Реєстрація документів здійснюється в журналі реєстрації або на реєстраційно-контрольній картці. Зареєстровані документи передаються на розгляд керівництву та до структурних підрозділів через відповідального за діловодство під розписку.

Додаткові матеріали, що надійшли до справ, які знаходяться в провадженні, реєструються службою діловодства за датою їх надходження до вхідного реєстраційного номера первісних матеріалів з доданням індексу Д з цифровою позначкою в хронологічному порядку.

Після розгляду документа керівництвом та призначення виконавця, в той же день документ повертається до служби діловодства для реєстрації резолюції. До реєстраційних документів вносяться відомості про зміст та дату накладення резолюції, прізвище та ініціали виконавця, термін виконання, дату передачі документа відповідальному за діловодство відповідного структурного підрозділу чи безпосередньо виконавцеві.

За призначенням документ передається під розписку. Передача документів з підрозділу в підрозділ (від виконавця до виконавця) відбувається виключно через службу діловодства з внесенням відповідних даних про передачу до реєстраційних документів.

У вихідному номері документа вказується його індекс за номенклатурою справ, порядковий номер та дата.

Виконаний документ разом з копією відповіді підшивається до відповідної справи (наряду) або передається за призначенням.

На документі, поставленому керівництвом на контроль, ставиться
відмітка "Контроль" або літера "К". Облік та зберігання виконаних
документів здійснюється службою діловодства.

Інформація, одержана каналами факсимільного зв'язку, не належить до офіційних документів. Передача процесуальних документів каналами факсимільного зв'язку не допускається

3.2 Формування справ

Позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги (подання), відзиви, додаткові матеріали, а також інші документи, що стосуються судових справ, в порядку, передбаченому зазначеному вище і передаються суддям (колегіям суддів) для розгляду.

Резолюція керівництва про передачу документів на розгляд судді (колегії суддів) накладається безпосередньо на документі. Судові документи (справи) передаються судді під розписку.

Розглянуті суддею (головуючим колегії суддів) документи передаються ним помічнику відповідного судового складу (судді) для попереднього опрацювання (перевірки наявності додатків, підписів, печаток тощо) та доповіді судді. У випадку відмови у прийнятті позовної заяви чи повернення її без розгляду позовні матеріали повертаються заявникові згідно з ухвалою. Ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви чи про повернення позовної заяви без розгляду та позовні матеріали надсилаються заявникові рекомендованою поштою. Одночасно решті сторін у справі надсилається примірник ухвали. Копія ухвали з відміткою про відправку залишається у службі діловодства у відповідному наряді.

З прийняттям позовної заяви до розгляду починається формування справи. Одночасно справі присвоюється номер. Номер справи присвоюється суддею, який її призначає. Він повинен містити порядковий номер судді, встановлений керівництвом суду у визначеному ним порядку, відокремлений похилою рискою від порядкового номера справи цього ж судді протягом поточного року

Ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Формування справи здійснюється в такому порядку:

перевіряється наявність документів, зазначених у додатку до позовної заяви, та відповідність їх оригіналам, засвідчення копій і визначається порядок їх підшивання у справу шляхом нумерації аркушів;

нумерація здійснюється в правому верхньому куті аркуша чорним графітним олівцем або механічним нумератором, не зачіпаючи тексту ;

справа формується в спеціальну, виготовлену типографським способом тверду обкладинку , підшивається встановленим способом (нитками, через три отвори, впродовж лівого, вільного від тексту поля документів), і складається опис документів у справі.

На обкладинці справи вказуються:

- найменування суду, номер справи, найменування сторін справи, ціна позову або зміст вимог позивача, ціна позову або зміст вимог за зустрічним позовом, дати початку і закінчення справи, номер тому справи та загальна кількість томів (якщо томів справи більше одного) - вказуються у правому верхньому куті обкладинки. Наприклад: Том 1 /
Всього - 8, дату передачі справи до архіву. Лівий верхній кут обкладинки справи має залишатися вільним для вміщення в ньому штампа архіву суду при прийнятті справи на зберігання.

Справа підшивається у такому порядку:

бланк опису справи або 1-2 чистих аркуші для продовження опису, початого на обкладинці;

ухвала про порушення провадження у справі;

позовна заява;

поштова квитанція про направлення копії позовних матеріалів відповідачеві;

платіжний документ про сплату держмита.

Далі документи підшиваються згідно з додатком до позовної заяви. Якщо в позовній заяві додаток не розшифровано, а вказано лише кількість аркушів, до опису включається кожний документ окремо із зазначенням, що він є додатком до позовної заяви. Конверт, в якому надійшла позовна заява або інші документи стосовно судової справи, підлягає обов'язковому залученню до матеріалів справи після документів, які в ньому надійшли. Усі документи, що підшиваються до справи, мають бути лише в одному примірнику.

Опис справи як засіб фіксування наявності документів та розміщення їх у справі здійснюється на внутрішньому боці обкладинки і може бути продовжений на окремих аркушах, які з цією метою підшиваються до справи першими, та включає коротку назву документа, його реквізити, кількість аркушів, покажчик аркушів у справі.

Документи, зазначені в додатку до позовної заяви або в іншому супровідному документі, в опису не перелічуються, але обов'язково відмічається їх наявність згідно з переліком у додатку або відсутність. В останньому випадку зазначається причина відсутності документа (акт, складений при розкритті конверта, наявність в іншій справі тощо). Документ, що підтверджує причину відсутності додатка до позовної заяви, долучається до справи. В опису обов'язково відмічається, в оригіналі чи копії підшитий до справи документ. Опис підписується суддею і працівником суду, який оформлює справу (як правило секретар).

В процесі подальшого надходження документів справа продовжує формуватись в хронологічному порядку відповідно до дати надходження документа до суду. Справа формується виключно з документів, які пройшли реєстрацію службою діловодства, розглянуті суддею і мають його візу "долучити до справи" із зазначенням дати (на справді ця вимога на практиці не завжди дотримується).

Наявність документів і порядок їх розміщення у справі засвідчується підписом судді в опису на момент закінчення кожної процесуальної дії, направлення справи за межі суду, у тому числі - до іншого суду, для проведення судової експертизи тощо.

Справи з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 150. Кожен том справи оформлюється окремо, має власну нумерацію аркушів та власний опис. На кожному томі проставляються реквізити справи, номер тому, а також загальна кількість томів у справі, наприклад: Том 2 / Всього - 2.

У необхідних випадках підпис судді на документі засвідчується гербовою печаткою суду.

Судові документи, які підлягають відправленню, передаються до служби діловодства, реєструються і в той же або наступного дня відправляються за призначенням. Відправка чи передача адресатові судових документів без їх реєстрації у службі діловодства забороняється.

Перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям надсилається решта належним чином завірених примірників процесуальних документів.

Після закінчення провадження у справі завершується її формування, і справа передається до архіву.

Вилучення зі справи будь-яких документів допускається тільки після закінчення провадження у справі. Оригінали документів, що містяться у справі, можуть бути повернуті за клопотанням сторони у справі (іншого учасника процесу) та за умови подання засвідчених копій для заміни. У випадку відсутності засвідчених копій документів для заміни, на підставі резолюції керівництва господарського суду до матеріалів справи замість оригіналів документів може бути залучено їх копії, засвідчені службою діловодства суду. Однак на практиці разом з позовною заявою подаються завірені копії, а оригінали наглядно подаються судді під час судового розгляду.

Справа для ознайомлення представнику сторони видається з дозволу судді, у провадженні якого вона знаходиться, у разі його відсутності - за резолюцією керівництва суду, а після закінчення провадження у справі - за резолюцією голови суду. Справа видається для ознайомлення після перевірки посвідчення і повноважень представника сторони у справі. Не допускається видача справи для ознайомлення особі, яка не має належних повноважень представника сторони у справі.

Ознайомлення зі справою здійснюється в службовому приміщенні, в присутності працівника суду, який безпосередньо отримує справу і несе відповідальність за її збереження. На жаль, дуже часто траплялися випадки, коли недобросовісні представники вилучали з справи матеріали або підкладали сторонні документи. Факт ознайомлення з матеріалами справи фіксується вчиненням на третій стороні обкладинки справи запису, хто і коли ознайомився зі справою.

Направлення справи за межі суду (для проведення експертизи, до слідчих органів, до іншого суду тощо) здійснюється на підставі відповідної ухвали або за резолюцією голови суду. Справа надсилається за межі суду з супровідним листом, підписаним керівництвом суду, в якому зазначаються підстави направлення справи та її реквізити. Замість справи, що направляється за межі суду, заводиться справа-замінник за тим же номером (жетон).При поверненні справи до суду перевіряється наявність документів та їх відповідність опису, як правило секретарем чи помічником судді.

Після завершення апеляційного провадження, згідно з резолюцією, всі документи, що надійшли у даній справі до апеляційного господарського суду, а також примірники усіх процесуальних документів апеляційного провадження долучаються до матеріалів справи, і справа разом з супровідним листом, підписаним керівництвом апеляційного суду, повертається до місцевого господарського суду. Справа, що повернулася з апеляційного господарського суду, передається голові місцевого господарського суду для накладення на супровідному листі апеляційного суду відповідної резолюції. Ознайомлення зі справою судді (суддів) місцевого господарського суду, у провадженні якого (яких) знаходилась справа, що повернулася з апеляційного господарського суду, здійснюється в обов'язковому порядку.

3.3 Архівне зберігання справ

Для зберігання документів, їх обліку, використання, відбору та підготовки до передачі на державне зберігання створюється архів господарського суду.

Архів господарського суду зберігає документи суду та організацій-попередників (органів держарбітражу).

До архіву передаються судові справи після їх розгляду, справи тимчасового та постійного зберігання та справи з особового складу працівників, що звільнилися. їх передача здійснюється згідно зі здавальними описами. Передача справ до архіву здійснюється за складеним працівником архіву графіком.

Прийняття кожної справи здійснюється працівником архіву суду в присутності працівника структурного підрозділу. При цьому на обох примірниках опису навпроти номера кожної справи, включеної до нього, робиться позначка про наявність справи. В кінці кожного примірника опису вказуються цифрами та прописом кількість фактично прийнятих до архіву справ, номери відсутніх справ, дата прийняття-передачі справ, а також підписи завідуючого архівом та особи, яка передавала справи. Разом зі справами до архіву передаються реєстраційні документи (журнали, картки).

При передачі справ до архіву, у лівому верхньому куті лицьового боку обкладинки справи працівником архіву вміщується відповідний штамп про прийняття справи на зберігання.

Видача справ з архіву суду, у тому числі - судових справ, здійснюється за замовленням згідно з резолюцією керівництва суду, яка вчиняється на документі, що є підставою для видачі справи з архіву, або на доповідній записці судді чи іншого співробітника суду, в якій міститься обґрунтування видачі справи з архіву.

Документаційна база господарського суду підлягає суворій звітності та вимагає ретельного і серйозного ставлення до неї. Оскільки від певного документу може залежати доля господарюючого суб'єкта та робочі його місця, які забезпечують зайнятість населення в умовах високого рівня безробіття.

На жаль на практиці не завжди дотримуються встановлені вимоги щодо динаміки руху документації та її належного оформлення. Часто неправильно надруковані тексти чи його фрагменти виправляються коректором , деякі процесуальні документи оформляються заднім числом. Це пояснюється великою завантаженістю роботою працівників суду.

архівний суддя трудовий звільнення

4. Особливості розгляду справ в господарському суді

Розгляд справ та вирішення спорів в господарському суді складає основну його сферу діяльності, що покликана здійснювати виконання основної його функції - здійснення господарського судочинства в господарських спорах.

Так, після перевірки дотримання порядку передачі спорів господарському суду, помічником судді, наявності або відсутності передбачених ГПК підстав для повернення позовних матеріалів, відмови у їх прийнятті або надсилання за підсудністю, зупиненням їх у зв'язку з порушенням справи про банкрутство, а також необхідних для вирішення спору документів та подання і доповіді судді позовних матеріалів, результати перевірки їх повноти для розгляду спорів і свої пропозиції про необхідні дії суддя виносить ухвалу про порушення провадження у справі, про розгляд скарг на дії державних органів, про повернення позовної заяви, відмову у прийнятті позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Кожен день розгляду на початку робочого дня на дверях залу судового засідання вивішується список справ, які розглядаються суддею чи колегією суддів.

На час розгляду справ судовий спостерігач або секретар судового засідання закликає сторін.

З цього моменту починається фіксування судового процесу технічними засобами ( в господарському суді Сумської області здійснюється аудіозапис за допомогою комп'ютера на СБ-К).3а бажанням сторін судовий розгляд може вестися у письмовій формі, для цього сторони подають суду клопотання з проханням про розгляд справи без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Під час засідання ведеться протокол судового засідання.

Суддя оголошує слухання справи за чиїм позовом та до кого, оголошує третю особу, якщо вона залучена до участі у справі та предмет позову. Після цього перевіряє явку сторін та затребує доручення або документи, що підтверджують їх право на представництво (наприклад для керівника господарського товариства достатньо лише пред'явити паспорт).

Потім зазначає суддю чи склад суду, який розглядає справу та запитує у сторін чи не заперечують вони проти розгляду даним суддею цього позову. У разі не явки однієї сторони і якщо від неї немає повідомлення суд на практиці відкладає розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України. Далі слідує роз'яснення сторонам їх прав і обов'язків, а після цього безпосередньо до розгляду справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України суддя визначає порядок ведення засідання, як правило спочатку він надає слово позивачеві, потім надає право відповідачеві задати питання позивачеві, після чого викладає свою думку відповідач і йому задає питання позивач. Суддя має право в любий час задати стороні запитання. Сторони до і після дебатів мають право заявляти клопотання (наприклад про відкладення розгляду справи ).

На практиці в силу особливостей господарського процесу як правило дуже рідко зустрічається вирішення справи за одне засідання. Дуже часто суддя оголошує перерву для проведення взаємозвірки розрахунків між сторонами та надання відповідного акту до суду. Трапляються випадки, коли представникові сторони (державного органу), наприклад ДШ, в один день приходиться брати участь декількох процесах, а матеріалами справ його "завантажують" в день судового розгляду, тому в судовому засіданні представник взагалі не знайомий зі справою і не може мотивувати свої вимоги. В такому разі суддя оголошує перерву для надання можливості представникові ознайомитися з суттю самого спору, через специфічні особливості позову - велика сума, зачіпається значний державний інтерес тощо. Однак при оголошенні перерви суддя дотримується строків зазначених в ст. 69 ГПК України, тобто спір має бути вирішений протягом двох місяців.

Після закінчення перерви, розгляд справи продовжується в аналогічному порядку. У випадках коли справа не складна, суддя запитує думку сторін на предмет оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України. У випадку згоди сторін ними подається клопотання про те що вони не заперечують проти оголошення справи у вступній і резолютивній частині . Після чого суддя об'являє перерву на 5 - 10 хвилин, і оголошує рішення. Якщо стороні потрібен повний текст рішення, то в межах строків вирішення справи проект складається помічником судді та перевіряється і підписується суддею і протягом 5 днів надсилається сторонам. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу , який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом. Виконання рішення господарського суду може бути відстрочено на певний термін на підставі винесеної судом ухвали. Для цього зобов`язана сторона , як правило відповідач ,має подати суду заяву з проханням відстрочити виконання судового рішення і зазначенням підстав неможливості його своєчасного виконання.

Після закінчення судового розгляду працівником суду ,як правило ,секретарем судового засідання або помічником судді заповнюється Статистична картка обліку результатів розгляду справи позовного провадження або Статистична картка обліку результатів розгляду справи про визнання акту недійсним, в залежності від характеру справи .Такі картки складаються для зручності швидкого ознайомлення зі справою ;в них зазначається номер справи ,дата порушення справи , сторони , суддя який розглядає дану справу, предмет спору, результати судового розгляду тощо.

Окремо хотілося б зупинитись на елементарних проблемах, які трапляються в ході практики. З урахування економічної скрути більшість підприємств, установ, організацій не мають можливості залучити для вирішення спору на своїй стороні кваліфікованого юриста і покладають це завдання як правило на бухгалтера чи то інженера і навіть на майстра зі середньою освітою. В результаті відсутності відповідних юридичних знань та належного досвіду позивачами вноситься держмито в більшому розмірі або вноситься тоді, коли сторона звільняться від його сплати, а процедура повернення його з бюджету -не проста.

В ході практики всього один раз здійснювалось технічне фіксування процесу. Перед початком засідання сторони "підписують" клопотання про недоцільність фіксування процесу технічними засобами, хоча й витрати на інформаційно - технічне забезпечення сплачуються обов'язково.

Стаття 4 ГПК України встановлює можливість колегіального розгляду справи у складі трьох суддів залежно від категорії і складності справи. Проте, в ході практики, траплялися справи з заявленими позовами на стягнення 10 млн. гривень, а то й більше; справи з дев'ятьма і більше епізодами, однак всі вони розглядалися одноособово через велику навантаженість справ на суддів, а так і браком сформування колегії для колегіального розгляду справ.

5. Прийняття на посаду і звільнення судді та трудові відносини

Призначення, припинення повноважень та звільнення суддів господарського суду здійснюється згідно з Законом України „Про статус суддів" та Законом України „Про судоустрій України".

На посаду судді місцевого господарського суду може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший за двадцять п'ять років, який має вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менше як три роки, а також проживає в Україні не менше десяти років і володіє українською мовою. Необхідною умовою для заняття посади судді є складання кваліфікаційного іспиту. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. Суддя обіймає посаду безстроково, крім суддів, які призначаються на цю посаду вперше. Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу, зміст якої визначено ч.2 ст.10 Закону України „Про статус суддів". Присяга судді складається перед Президентом України.

Прийняття на роботу оформлюється наказом голови господарського суду, який доводиться до відома працівника під його розписку. У наказі вказується найменування посади згідно з штатним розкладом та умовами праці.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив (Верховною Радою України або Президентом України), у разі:

закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

порушення суддею вимог щодо несумісності;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті. Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова господарського суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення зазначених вище підстав. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.

Для суддів, спеціалістів та інших працівників господарського суду Сумської області встановлюється такий розпорядок трудового дня: початок роботи з 9.00 перерва на обід з 13.00 - 13.45 закінчення роботи в 18.00 (в п'ятницю 16.45)

Справи розглядаються суддями переважно в першій половині дня (відводиться по 10 хв. на кожну справу).

Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи, працівники суду зобов'язані за розпорядженням керівництва суду з'явитися на робоче місце у вихідні, святкові та неробочі дні.

До початку робочого дня кожний працівник зобов'язаний відмітити свій прихід на роботу у книзі обліку.

Питання зміни часу початку та закінчення роботи для окремих працівників при необхідності вирішується головою суду в індивідуальному порядку.

Всі судді і працівники господарського суду повинні дотримуватись вимог трудового законодавства та трудової дисципліни. До суддів господарського суду за дані порушення, передбачені ст. 31 Закону України „Про статус суддів" застосовуються наступні види дисциплінарних стягнень:

догана;

пониження кваліфікаційного класу.

За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

За кожне з порушень, вказаних у статті 31 цього Закону, накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Правила накладення та зняття дисциплінарного стягнення суддів загальні для трудового законодавства.

Всі судді крім здачі кваліфікаційного іспиту проходять також атестацію. Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію судді може бути проведено не раніш як через два роки з часу останньої його атестації. Залежно від посади, стажу, досвіду роботи і рівня професійних знань для суддів встановлюється шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий. За результатами проведеної атестації атестаційно-дисциплінарна комісія суддів приймає рішення про: - присвоєння судді кваліфікаційного класу; - присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу; - залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі. Атестація проводиться у присутності судді, який атестується. Суддя, не згодний з рішенням кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційних судів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в десятиденний строк з дня вручення йому копії рішення.

5.1 Соціальні гарантії суддів

Ефективність виконуваної суддею роботи в першу чергу залежить від його забезпечення належними умовами правці та винагородою за його роботу.

Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

Так, постановою Кабінету міністрів України А від 5 вересня 2001 р. N 1142 «Деякі питання функціонування господарських судів» встановлено такі посадові оклади: Голова суду - 320. Перший заступник голови суду - 280. Заступник голови суду - 270. Суддя -260.

Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка.

Не пізніш як через шість місяців після обрання забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Суддя також має право на встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею за рахунок державного бюджету.

Судді мають право на придбання на пільгових умовах жилих приміщень комунального фонду та приміщень, наданих їм в користування із знижкою на 50 відсотків їх вартості та на одержання кредитів на житлове будівництво з погашенням наданої позики за рахунок відповідних бюджетів за умови тривалості роботи на посаді судді не менше десяти років. Суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги.

Висновок

Підсумовуючи вище зазначене, а також результати роботи під час виробничої практики в господарському суді Сумської області слід зазначити, що були виявлені як позитивні сторони так і недоліки в забезпеченні організації та роботи даної установи.

Так, основними недоліками, які є актуальними на сьогоднішній день це існуюча велика завантаженість справами суддів, що виключає ретельну їх підготовку та якісне вирішення спору. Недосконалість чинного законодавства приводить до виникнення великої кількості господарських спорів, а це ще й мінус у правильному вирішенні спору завдяки колізійності норм права, адже відповідно до вимог ГПК України забороняється відмова у розгляді справ з мотивів суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Далеко не останнє місце займає проблема фінансування суду та його матеріально - технічне забезпечення.

Але крім недоліків були виявлені і позитивні сторони діяльності господарського суду. В 2001 році майже вдвічі було збільшено штат персоналу, що допомагає в роботі судді. Так, у кожного судді з'явився помічник та секретар. Це дало змогу суддям більш оперативно і ефективно вирішувати спори без зволікання на технічну діяльність, яка відволікала його раніше. Запровадилися в суді щотижневі семінарські заняття з проблем впровадження нового законодавства та правозастосовчої практики. Приємно вразили особливо дружні стосунки колективу всього господарського суду та вміння працівників абстрагуватися від професійно - трудових та міжособистисних взаємовідносин.

Отже суддям залишається побажати плідних успіхів та особливого натхнення у їх нелегкій справі в ім'я утвердження законності і правопорядку та побудови правової держави в Україні.