Міжнародний досвід протидії корупції

Про успіхи Японії у сфері боротьби з корупцією свідчить ІВК - 2002, рівний 7,1, а також програма «Міжнародний Огляд Жертв Злочинності», яка досліджує кількість практичних зіткнень громадян конкретної країни з корупцією урядових посадових осіб. За даними на 1999 рік Японія і США мають мінімальні, найкращі показники.

Японський досвід наочно свідчить про важливість ще на стадії становлення демократичної системи управління вжити заходів з попередження корупції як серед політиків, так і чиновників, створити надійний заслін, що спирається на єдині, діють по всій країні закони і підкріплений народним контролем і вихованням громадської нетерпимості до порушень морально - етичних норм.

Проведений аналіз особливостей боротьби з корупційними злочинами Японії дозволяє сформувати уявлення про основи передової національної антикорупційної стратегії, розвиток якої необхідний в сьогоденні України:

1. Сильна політична воля вищого керівництва держави до боротьби з корупцією і сформована на її основі єдина державна політика в області боротьби з корупцією, яка б включала комплекс заходів державного, політичного, економічного, соціального і правового характеру. Ні законодавчі, ні адміністративні, ні будь-які інші заходи, що направлені на протидію корупції не можуть бути ефективними, якщо немає політичної волі на всіх рівнях влади.

2. Організований соціальний контроль з боку громадянського суспільства за всією системою державного адміністрування (неодмінною умовою для цього є створення атмосфери прозорості) і забезпечена можливість порушення в цих рамках кримінального переслідування правопорушників. Важливу роль тут відіграють дійсно незалежні засоби масової інформації.

3. Незалежність судової влади

4. Жорстка підзвітність осіб, які наділені владними повноваженнями, перед реально незалежним органом, що здійснює моніторинг чистоти діяльності державних службовців, а також наділений повноваженнями по притягненню до відповідальності посадовців незалежно від їх місця в ієрархічній структурі влади.

Висновок

Реалізуючи поставлені в дипломній роботі завдання я дійшла таких висновків.

Корупція є скадним не тільки правовим, але й соціальним явищем. Чинники успішної протидії корупції вже давно відомі та апробовані міжнародною спільнотою. Це, насамперед, відкритість влади, прозорість та зрозумілість процедур прийняття державних рішень, дієві механізми контролю за діяльністю державних органів з боку громадянського суспільства, свобода слова, свобода та незалежність засобів масової інформації.

За умов масштабної корупції акцент робиться саме на усуненні причин, а не на боротьбі з конкретними проявами. Так для правових систем деяких розвинутих країн узагалі не характерно використання в законодавстві терміну «боротьба» - законодавці закладають в нормативно-правовому акті принципи попередження правопорушень, які стосуються певної сфери діяльності.

Проведений аналіз особливостей боротьби з корупційними злочинами в країнах Європейського Союзу, Японії, США, Німеччини та інших країнах дозволяє сформувати уявлення про основи передової національної антикорупційної стратегії, який б допоміг України у вирішенні цієї проблеми.

По-перше, це сильна політична воля вищого керівництва держави до боротьби з корупцією корупцією і сформована на її основі єдина державна політика в області боротьби з корупцією, яка б включала комплекс заходів державного, політичного, економічного, соціального і правового характеру. Ні законодавчі, ні адміністративні, ні будь-які інші заходи, що направлені на протидію корупції не можуть бути ефективними, якщо немає політичної волі на всіх рівнях влади.

По-друге, організований соціальний контроль з боку громадянського суспільства за всією системою державного адміністрування (неодмінною умовою для цього є створення атмосфери прозорості) і забезпечена можливість порушення в цих рамках кримінального переслідування правопорушників. Важливу роль тут відіграють дійсно незалежні засоби масової інформації.

По - третє, незалежність судової влади. Такий підхід всебічно ілюструє правоохоронна система Італії, США, Великобританії, Франції та інших країн.

По-четверте, жорстка підзвітність осіб, які наділені владними повноваженнями, перед реально незалежним органом, що здійснює моніторинг чистоти діяльності державних службовців, а також наділений повноваженнями по притягненню до відповідальності посадовців незалежно від їх місця в ієрархічній структурі влади.

Також можна простежити схожу політику різних держав у сфері кадрового забезпечення державного апарату. В багатьох країнах кандидат на посаду повинен пройти саму жорстку переріку не тільки себе, а й членів своєї сімї, дітей близьких родичів, подати повну фінансову звітність до відділу кадрового забезпечення.

Також у політиці забезпечення державних службовців простежується надання з боку держави реальних гарантій роботи, соціального та матерального забезпеченя державного службовця та членів його сімї. Таким чином держава максимум забезпечуючи державного службовця зменшує ризик його «лояльності» до корупції та її проявів.

Можна відмітити ще одну схожу особливість. Багато держав в останні часи практикують створення єдиних реєстрів корумпованих фірм, їх засновників, суб'єктів, які вчинили корупційні правопорушення. Це є вагомим внеском у протидію корупції, тому що держава може слідкувати за подальшою діяльністю таких угруповань, щільно пильнувати за їх діяльністю та, якщо треба вводити санкції.

Необхідно відмітити величезний вклад недержавних організацій та засобів масової інформації (ЗМІ), які постійно та безперервно боряться із організованою злочинністю, корупцією, іноді навіть шляхом власних життів, майна виявляють найгучніші випадки проявів правопорушень. Треба сказати, що на данний час вони мають не аби який вплив на громадян, вони формують загальну думку і про державу, і про державну політику і про державних службовців, які її очолюють та реалізують її функції.

На мою думку, покарання за корупційні правопорушення повинні бути як найбільш жорсткіші, для того щоб ні у кого не виявлялося бажання піддатися на провокацію дачі, вимагання чи прийняття хабара, особливо в неправомірних цілях, заради власної вигоди чи будь - кого ще.

За своїми наслідками корупція всеохоплююча, адже вона впливає на всі сфери життя суспільства: економіки, соціальну сферу, політику. Негативні наслідки породжувані цим явищем, не тільки перешкоджають прогресивному, поступальному розвитку суспільства, але і являють серйозну загрозу для інтересів національної безпеки країни.

Причинами поширення корупції більшість експертів називають причини, що лежать в економіці, насамперед, монополізм у всіх видах, еволюція ринку, що на очах змінюється.

До числа антикорупційних мір можна віднести максимальне скорочення обсягу управлінських рішень, що залежать від розсуду державного службовця, обмеження його компетенції формалізованими функціями, обмеження влади бюрократії, різне скорочення прав державних службовців по «регулюванню» економіки, освіти, науки, формування громадянського суспільства, скорочення управлінського апарату, підвищення вимогливості до державних службовців за правопорушення і злочини по службі, забезпечення незалежності суддів (суду), максимальна прозорість діяльсності влади для громадськості, ЗМІ, наявність реальної, а не декларативної політичної волі по здійсненню цих і інших мір.

Спосок використаної літератури

1. Бадалова О.С. Загальні історико-правові аспекти боротьби з корупцією // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2011. - №11. - С. 149-153.

2. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію/ За ред. Б.В. Романюка, М.І. Камлика. - К.: Школяр, 1999. - 480 с.

3. Довідковий документ про міжнародну боротьбу з корупцією, підготовлений Секретаріатом ООН. - Каїр, 1995. - С. 69.

4. Государственная политика и управление. Учебник. В 2-х ч./ Под ред. Л.В. Сморгунова. М.: РОССПЭН, 2006-2007

5. Чубенко І. Зарубіжний досвід боротьби з корупцією в органах виконавчої влади / І. Чубенко // Вісник державної служби України. - 2003. - №1. 6. Максимов С.В. Корупція. Закон. Відповідальність. М., 2000.

7. Статут групи держав у боротьбі з корупцією (GRECO). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=994_144.

8. Конвенція Африканського союзу про недопущення корупції та боротьбу з нею, прийнята на другій черговій сесії Асамблеї африканського Союзу в Мапуто, Мозамбік, 11 липня 2003 року [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.africa-union.org/

9. Foreign Corrupt Practices Act. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //www.transparency.org/working_papers/ country/ us_paper.html.

10. The Convention of the Council of Europe on civil legal responsibility for corruption dated November 04, 1999 [Konventsija Soveta Evropy o grazhdansko - pravovoj otvetstvennosti za korruptsiju ot 4 nojabrja 1999 goda].Moscow: 2012.

11. Попов В.И. Проявление коррупции в современных условиях / В.И. Попов // Корупция в Росии: состояние и проблемы: материалы конф. - М.: Инст. МВД России, 1996. - С. 55-57.

12. Запобігання та боротьба з корупцією: політичні декларації замість реальних заходів та дій. - К.: Центр

громадської експертизи, 2009. - 72 с. - Бібліографія: с. 2.

13. Резолюция 34/169 Генеральной ассамблеи Организации Объединенных Наций, 17 декабря 1979 г.

14. Киселев И.Ю. Политическая элита: Ее сущность и психология (по материалам исследований американских ученых). Ярославль: Ярославский государственныйуниверситет, 1995.

15. Friedrich C.J. The Pathology of Politics: Violence, Betrayal, Corruption, Secrecy, and Propaganda. N.Y.: Harper & Row, 1972.

16. Simon D., Eitzen D. Elite Deviance. 3rd ed. Boston etc.: Allyn and Bacon, 1990

17. Abueva J.V. The Contribution of Nepotism, Spoils and Graft to Political Development // East-West Center Review. 1966. №3.

18. Rose-Ackerman S. Corruption: A Study in Political Economy. N.Y.: Academic Press, 1978.

19. Олсон М. Возвышение и упадок народов: Экономический рост, стагфляция, социальный склероз. Новосибирск: ЭКОР, 1998.

20. Лунєєв В.В. Корупция учтенная и фактическая/ В.В. Лунеев/ Гос-то и право. - 1996. - №8.-С. 78-90.

21. Міжнародне право: навч. посіб./ за ред. М.В. Буроменського.-К.:Юринком Інтер, 2005. - 336 с.

22. Civil Law Convention on Corrution (ETS No 174) //Combating Corruption/ Anti-corruption instrument of the Council of Europe. - 2007. - №3. - Р.31-40

23. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (укр/рос)
ООН; Конвенція, Міжнародний документ від 15.11.2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_789 - Назва в екрану.

24. Дедекаєв В.А. Економічна злочинність - небезпека №1 / В.А, Дедекаєв // Діло. - 2001. - №28.-С. 12.

25. Дедекаєв В.А. Корупція - червоточина держави / В.А. Дедекаєв // Міліцейський кур'єр. - 1998. - №52-С. 6

26. Законодавство України про контроль та перевірки /За ред. В.С. Ковалевського. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - С. 4-5.

27. Камлик М.І. Кримінологічний аналіз економічної злочинності в Україні і деякі прогностичні оцінки її розвитку/ М.І. Камлик, Л.С. Сміян // Злочинність в Україні. - К., 1994._ №2.-С. 38-51

28. Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3206-17/ed20110407/page - Назва з екрану.

29. Оболенський О.Ю. Державна служба України: концептуальні аспекти розвитку // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України: В 2 ч. / За заг. ред. В. І. Лугового, В.М. Князева - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 6-16.

30. Мельник М. І. Корупція: сутність і поняття, заходи протидії. К.: 2001 // Право України. - 2000. - №11.

31. Войтович С. Система та право міжнародних економічних організацій // Український часопис міжнародного права. - 2002. - №1.

32. Наказ МВС України «Про оргазіназію діяльності підрозділів державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України» від 03.09.2012 №769 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1588-12/page - Назва з екрану.

33. Закон України «Про загальну структуру та чисельність Служби безпеки України» від від 20.10.2005 №3014-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3014-15 - Назва з екрану.

34. Національна антикорупційна стратегія на 2011-2015 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.acrc.org.ua/ua/legislation/decrees-of-the-president-of-ukraine/all/naczionalna-antykorupczijnastrategiya-na-2011-2015-roky.html. - Назва з екрану.

35. Підсумковий звіт за результатами громадського моніторингу роботи єдиних дозвільних центрів. - Івано-Франківськ: ГО «Агентство з розвитку призваної ініціативи», 2009. - С. 49.

36. Банненберг Б. Корупція в Німеччині / Брітта Банненберг. - Мюнхен: Бек, 2004. - 227 с.

37. Мельник М. І. Німеччина на шляху боротьби з корупцією / М. І. Мельник // Право України. - 1997. - №11. - С. 111-115.

38. Демидов Ю.н., васин Ю.г. О некоторых аспектах противодействия коррупции. Сборник научных статей. 2007.

39. Брун Р.Г. Оцінка корупції в поліції, юстиції та митниці: Загальний дослі-дницький проект Федерального управління кримінальної поліції і поліцейської академії / Р.Г. Брун, Г. Хюбнер. - Вісбаден, 2000.

40. Конституционное развитие в Германии в 2011-2013 годах: конец демократии все еще за горами, но горы стали чуть ниже / Герберт Кюппер // 41. Сравнительное конституционное обозрение. - 2013. - №5 (96). - С. 44-66.

Законодательство Германии о конкуренции. Антикоррупционные меры. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://funeralportal.ru/magazine/1022/5767.html - Назва з екрану.

42. World Bank. Report on Corruption in Central Europe, 2000.

43. Іванов В.М., Стовповець В.Г. Антикорупційне законодавство в країнах розвинутої демократії: порівняльно-правовий аналіз // Економічні злочини: попе-редження і боротьба з ними. - К., 2001.

44. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.google.com/url? sa=D&q=http://www.fbi.gov/aboutus/quicfacts&usg=AFQjCNGaod7Rf1VM-KsJG2kl0TDBGM9xQ. - Назва з екрану.

45. Ваганян Г. Системотехника управления социально-экономическими процессами /System Engineering of Management of Socio-Economic Processes. В кн. «Системотехника». Под ред. проф. А. Гусакова, Москва, фонд «Новое тысячелетие», 2002

46. Standing orders of the Senate [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.senat.fr/lng/en/reglement_anglais/reglement_anglais.html. - Назва в екрану.

47. Center for International Private Enterprise (CIPE) 1155 Fifteenth Street NW, Suite 700, Washington, DC 20005, USA.

48. [Електронний ресурс]. - Режим доступу.http://www.senat.fr/lng/en/reglement_anglais/reglement_anglais.html. - Назва з екрану.

49. Иванов А.М. Организованная преступность и борьба с ней в Японии / А.М. Иванов.: дис. канд. юрид. наук. Владивосток, 2000. - 181 с.

50. Морозов Н.А. злочинство й боротьби з нею Японії - СПб.: «Юридичний центр Пресс». 2003. - 215 с.

51. Corruption Perceptions Index 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transparency.org/policy_research/surveys _indices/2009 - Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru