Правове регулювання перевезення небезпечних вантажів

Кожне окреме місце з небезпечним вантажем повинно мати спеціальне і транспортне маркування відправника, яке включає:

точне найменування небезпечного вантажу і номер групи, до якої даний вантаж відноситься;

масу вантажу ( брутто, нетто);

ярлики, що попереджають про клас і ступінь небезпеки вантажів, які перевозяться, та запобіжні заходи при роботі з ними;

пункти відправлення і призначення, найменування відправників і одержувачів та їхні адреси;

Дозволяється приймання до перевезення пасажирськими ПС проб авіаПММ та нафтопродуктів,

Небезпечні вантажі повинні перевозитися пасажирськими ПС у спеціальній упаковці, яка відповідає вимогам, які ставляться до упаковки небезпечних вантажів, і гарантує безпеку повітряного перевезення.

Всю відповідальність за якість тари, правильність упаковки і наслідки, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів у відповідній упаковці, несе відправник.

Особа, яка супроводжує небезпечний вантаж і вилітає пасажирським ПС, зобов'язана мати посвідчення про відрядження, спеціальний документ із повним і точним найменуванням небезпечного вантажу, доручення на одержання вантажу, бути присутнім при завантаженні (вивантаженні) вантажу у ПС, стежити за цілістю і збереженням вантажу при цьому, а також придбати авіаквиток на загальних підставах.

Навантаження і вивантаження небезпечних вантажів до повітряних суден повина здійснюватись найбільш безпечним способом, до роботи з небезпечними вантажами допускаються тільки особи, які пройшли попередній медичний огляд, інструктаж з техники безпеки. Суворо забороняється наближатися до небезпечних вантажів осіб, які мають обмеження за станом здоров'я, а також підлітки до 18 років, вагітні жінки.

Для перевезення особливо небезпечних вантажів повинні бути виділенні летальні апарати, обладнані і підготовані згідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом(ДНАОП 62.0-1.03-74) від 01.01.1970 року.

Отже, в Правилах ДНАОП дуже чітко зазначенні положення і правила щодо транспортування небезпечних вантажів, прописанні вимоги до осіб, які мають доступ до небезпечних вантажів, а яких категорично відмежувати від приближення до них. Зазначенні особливості транспотування вантажу повітряним судном, щодо вібрації, температур, перевантаженні і подібних факторах, які негативно впливають на його цілісність.Зазначенні норми, щодо підготовки повітряного судна до завантаження вантажу, окрема глава присвячена охороні небезпечного вантажу.

На мій погляд всі ці деталі дуже важливі, адже чим детальніше розкриті норми, тим легше правовикам потім у розв'язанні задач. І це повино стосуватися кожної галузі, а не тільки перевезення небезпечних вантажів, адже кожне питання яке виникає з того чи іншого приводу мАє свою специфіку.

Висновки

В данній роботі проведено дослідження правового регулювання перевезень небезпечних вантажів різними видами транспорту. Розглянуто особливості законодавства як національного,так і міжнародного, щодо перевезень вантажів, зокрема, небезпечних.

Характерною рисою правового регулювання в сфері перевезень небезпечних вантажів є те, що в Україні існує розгалужена законодавча система в сфері транспорту.

Транспорт - одна з найважливіших галузей національної економіки,ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності,що особливо важливо для швидшої інтеграції України до Європейського Союзу.

Транспортний комплекс України являє собою систему транспортних комунікацій, що об'єднує всі сучасні види транспорту, але потребують істотного вдосконалення та модернізації для підвищення якості транспортних послуг,особливо у міжнародному сполученні.

На сьогоднішній день існує велике коло суб'єктів правовідносин, як юридичних так і фізичних, які наділенні певними правами і обов'язками. Вони забезпечують транспортне обслуговування , являються споживачами транспортних послуг, забезпечують певні умови для безпечного перевезення специфічного роду вантажів. Тобто створюють такі умови, які б убезпечили суспільство, навколешне середовище від аварій, вибухів, шкоди яку може нанести, таки вантаж.

Що стосуться державного регулювання та контролю у сфері транспортування небезпечних вантажів, створюються умови для попередження негативних наслідків, до яких може призвести не дотримання встановлених законодавством норм, зволікати правилами поведінки при транспортувані небезпечних вантажів. Належне виконання договору перевізником обумовлене дотриманням ним низки обов'язків, що випливають безпосередньо зі статуту (кодексу) і необхідних умов для нормального початку та завершення перевізного процесу. Все це призводить до злагодженої роботи,до відсутності жертв і загрози життю і здоров'ю людей.

Державний контроль за здійсненням міжнародних перевезень є дуже значущим на теперішній час: це стосуєть і виконання перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародного транспортування небезпечних вантажів; контроль за технічним,екологічного,санітарного стану транспортних засобів, що впливає на такі фактори, як: безпека руху, забруднення навколишнього середовища, загроза життю і здоров'ю людей.

Конституція України встановлює, що людина, її життя і здоров'я визнаються найвищою соціальною цінністю і кожен має право на безпечне довкілля. З правом громадян співвідноситься обов'язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України, зберігати генофонд українського народу

Основними напрямами державної політики у сфері перевезення небезпечних вантажів є: виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху; визначення особливостей регулювання підприємницької діяльності з перевезення небезпечних вантажів, установлення критеріїв, норм, правил, вимог до робіт та послуг щодо перевезення небезпечних вантажів, контроль за додержанням умов перевезення, а також створення системи страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна під час перевезення небезпечних вантажів; забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих перевезенням небезпечних вантажів, та осіб, які постраждали від аварій під час перевезення небезпечних вантажів.

Правове регулювання діяльності транспорту має максимально сприяти перетворенню його в передову галузь суспільного виробництва, розвитку народного господарства, посиленню відповідальності за виконання договірних зобов'язань, забезпеченню схоронності вантажів, які перевозяться, безпеки руху і ліквідації аварійності, додержанню строків доставки вантажів, вдосконаленню договірних відносин щодо перевезень, суворому дотриманню договірної дисципліни, поліпшенню експлуатаційної роботи на підприємствах транспорту.

Слід, зазначити, що правова база, котра регулює перевезення вантажів залізничним, водним, авіаційним та автомобільним транспортом була прийнята в 60-70 роках. Щоправда, за останній час можна спостерігати значну активність в ліквідації відставання правової організації перевезень, розвитку нормотворчої діяльності стосовно транспорту. Так, з метою захисту економічних інтересів України і законних інтересів підприємств транспорту та споживачів цих послуг був прийнятий Закон України “Про транспорт”. Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту. Не менш важливою є і політика ділової співдружності в міжнародному торговому мореплавстві, яку визначає КТМ України, який набув чинності 9 грудня 1994 р. Цей Кодекс має на меті сприяти подальшому розвитку морського транспорту країни, входженню його в європейську і світову транспортні системи, вдосконаленню управління морським транспортом, підвищенню ефективності використан Україні також належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України. Діяльність користувачів повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і гарантування безпеки авіації регулюються Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 Засади організації та експлуатації автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт”, що був прийнятий ВР України 5 квітня 2001 р. Відповідно до ст. 2 цього Закону автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, належать до автомобільного транспорту загального користування.р.ня морських суден з метою задоволення потреб суспільного виробництва.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами транспорту, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Не можна оминути окремий вид нормативних документів - міжнародно - правові акти,визнанні і ратифіковані Україною, які на сьогодняшній день відіграють дуже важливу роль у сфері транспорту. Вони не тільки стають на ряду з національним законодавством, навіть мають вищу силу.Але це є дуже вигідним для торгових відносин, для співтовариств між державами. Це призводить до досить дружніх стосунків між ними.

Список використаних джерел

1.Конституція України

2.Цивільній кодекс України від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями). К.: Ліга-Закон, 2008 - 385 С.

3.Закон України “Про транспорт” //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 51, ст.446 (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36 N 650/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.41 N 507-XIV (507-14) від 17.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.138).

4.ЗУ «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР.

5.ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 № 1644-III.

6.Закон України "Про перевезення небезпечних речовин" (від 06.04.2000 р.).

7.ЗУ «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) від 02.03.2000 р. №1511-111 // Відомості ВРУ. - 2000 № 13. - Ст. 116.

8.. Повітряний кодекс України // Офіційний вісник України. - 2011. - № 46. - Ст. 1881

9.УказПрезидента України «Про Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті» № 447/2011

10.Постанова КМУ «Про затвердження Порядку i правил проведення обов'язкового страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв пiд час перевезення небезпечних вантажiв» N 733. вiд 1 червня 2002 р.

11.Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок і Правила проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів», від 1 червня 2002 р., №733.

12.Наказ Міністерства транспорту України «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363. від 14.10.97 p.

13.Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України 26.07.2004 N 822.

14.Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Порядку визначення органу,уповноваженого проводити перевірку знань працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів» від 16.07.2008 №869.

15.Наказ Міністерства транспорту України « Про затвердження Інструкції про повітряні перевезення спеціальних та небезпечних вантажів» від 25.10 1999 р. № 509.

16.Наказ Міністерство транспорту України «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом» N 139/821 від 26.11.2001 р.

17.Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, Документ 995_234, чинний, остання версія - Приєднання від 01.08.2006.

18.Міністерство Внутрішніх Справ України лист Управління Державної Автомобільної інспекції від 24.01.2012 р. N 4/7-494.

19.Постанова Кабінету Міністрів України «Статут залізниць України» від 6 квітня 1998 р. № 457.

20.Ожегов С. І. Словарь російської мови. - Вид. 5-е стереотип. - М. : Держ. видавн. інозем. і нац. словників, 1963.-900 с.

21.Даль В. Тлумачний словник живої великоросійськї мови / Даль В. - Т. 3: П. - М. : Рос. мов., 1990. - 555с.

22.Галянтич М.К., Трудницька С.В., Юлдашев О.Х. Господарське право України. - К.: МАУП, 2005. - 424 с.

23.Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2005. - 623 с.

24.Бабаскін А.Ю., Безклубий І.А. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2004. - 896 с.

25.Шимон С.І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн. - К.: КНЕУ, 2004. - 220 с.

26.І.Д.Копайгора, Г.В. Іваненко Цивільне право України: Навч. посіб. -- К.: Знання, 2005. -- 583 с. -- (Вища освіта XXI століття).

27.Транспортне право України: Навч. посіб. / Демський Е.Ф., Гіжевський В.К., Демський С.Е., Мілашевич А.В.; За заг. ред. В.К. Гіжевського, Е.Ф. Демського - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с. - Бібліогр. - 370 c.

28.Вінник О. М «Государственное право Украині» 597с.

29.Булгакова І.В., Клепікова О.В. Транспортне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юр. спец. вищ. навч. закл. - К.: Концерн « Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. - 536с.

30.Белозеров Е. Опасные грузы: как избежать катастрофы. «Судоходство», №9 (123), 2006, Украина, Одесса, с.16-18.

31.Автотпослуги: облік і оподаткування.//Дебет-кредит №5, 2003.

32.“Везе тому, хто везе” журналу “Бізнес” №11 (478), 18 березня 2002 року.

33.Транспортне право Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Кундрик Р.С. Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 244 с.

10www.poisk-trans.com.ua.

34.Портал ЛІГА:ЗАКОН Он-лайн сервисы Законодательство Нормативные акты. Правил перевезення наливних вантажів

35.Транспортне право Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Кундрик Р.С. Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 244 с.

36.Постанова КМУ «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом» від 25.02.2009 № 207;

37.Библиотека Воеводина « Економічна енциклопедія - електронна книга, що містить понад 12000 термінів та визначень: економічні, бюджетні, фінансові, біржові, валютні, податкові питання, управління, страхування, бухгалтерський облік, аудит, статистика, менеджмент, маркетинг»;

38.Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання перевезення радіоактивних матеріалів» від 03.10.2007 року

39.Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок охорони зброї, бойових припасів та вибухових матеріалів, які належать підприємствам, установам і організаціям, під час їх перевезення» від 13.06.2006 року

40.Конвенція про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_064.

41.О.В. Старцев «Підприємнецьке право» Навч. пос., К. «Істина» 2006р. [Електроний ресурс]. - www.ebk.net.ua/Book/PP/10-1.htm

42.ШУЛЬЖЕНКО Ф. П., ГАЙДУЛІН О. О., КУНДРИК Р. С. «Транспортне право (200)»Предмет «Право» [Електроний ресурс]. readbookz.com/book/222/8663.htm

Размещено на Allbest.ru