Цивільна правосуб’єктність юридичної особи

Законодавство може містити додаткові спеціальні вимоги щодо деяких юридичних осіб. Наприклад, займатись таким видом діяльності як здійснення ломбардних правочинів можуть лише юридичні особи, що створені у вигляді товариств з повною відповідальністю.

Варто підкреслити, що право - та дієздатність юридичних осіб приватного права і публічного права є різною. Оскільки для набуття дієздатності перших потрібні дозволи то вона виникає в момент отримання таких дозволів і припиняється в разі припинення їх дії. Отже їх дієздатність є перманентною і може то розширюватися то звужуватися.

Навпроти, дієздатність юридичних осіб публічного права визначена безпосередньо законом і виникає у момент їх створення. Так права органів внутрішніх справ виписана ЗУ "Про міліцію ", прокуратури - ЗУ "Про прокуратуру ".[4, с.56]

Виходячи із загальної конструкції дієздатності у ЦК України її елементом є й здатність нести відповідальність, що названа деліктоздатністю. Відповідно до ст. 96 ЦКУ юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Мова йде про майнову відповідальність для якої принаймні слід мати майно чи майнові права. Якщо юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном то тим визначені й межі такої відповідальності - її майнові активи. Поза такими межами юридична особа звільняється від майнової відповідальності, а у передбачених законом випадках для товариств з повною та додатковою відповідальністю до неї притягуються засновники.

Закон виходить із принципу різної відповідальності засновників та самої юридичної особи. Згідно ч.3 ст. 96 ЦКУ учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. У зв'язку з тим чинне законодавство визначає такі випадки в залежності від порядку та стадій створення, виду та організаційно-правової форми юридичних осіб.

Не менш важливим є те, що засновники юридичної особи, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. [6, с.54]

Отже, юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

3.2 Особливості дієздатності юридичної особи

В юридичній науці тривалий час панувала думка про те, що правосуб'єктність юридичної особи відрізняється від правосуб'єктності фізичної особи. Вважалося, що у юридичної особи правоздатність і дієздатність виникають одночасно і не можуть бути обмежені, тоді як у фізичної особи правоздатність і дієздатність виникають неодночасно і дієздатність обмежується.

Однак сформоване раніше уявлення про повний збіг правоздатності і дієздатності юридичної особи не виправдує себе в умовах трансформації суспільства до ринкових відносин. Виявилося, що юридична особа не завжди без будь-яких умов може використовувати ті права, які має. Дієздатність юридичної особи може змінюватися без зміни її правоздатності. Так, підприємство-боржник не має можливості реалізувати свої права на власний розсуд. Його дієздатність обмежується.

Отже, правоздатність і дієздатність юридичної особи як суб'єкта правовідносин (наприклад, комерційної організації) не збігаються цілком, як не збігаються правоздатність і дієздатність фізичної особи.

Дієздатність юридичної особи складається з трьох основних елементів:

1. Правочиноздатність - можливість своїми діями набувати цивільних прав і створювати цивільні обов'язки.

2. Здатність самостійно здійснювати цивільні права і виконувати обов'язки.

3. Деліктоздатність - здатність нести відповідальність за цивільні правопорушення. [Дод.№3]

"Сучасна цивілістична наука визначає правосуб'єктність як соціально-правову можливість особи бути учасником цивільних правовідносин". Вона являє собою право загального типу, забезпечене державою матеріальними та юридичними гарантіями. Володіння цим правом буде говорити про існування зв'язку між суб'єктом і державою, за рахунок чого на першого лягають обов'язки з дотримання законів, моральних норм і здійсненню суб'єктних цивільних прав відповідно з їх соціальним значенням. [12, с.85]

Більшість цивілістів вважають, що цивільна правоздатність та дієздатність є самостійними суб'єктними правами, змістом яких є юридична можливість мати будь-які допускаються законом права та обов'язки, а також здатність власними діями набувати і здійснювати ці права.

Отже, на думку Братуся С.Н., юридична особа - це категорія цивільного права, створена для задоволення певних реальних потреб майнового обороту. [5, с.145]

Богданов Е.В також вважає, що правосуб'єктність юридичної особи в областях трудового і фінансового права носить похідний характер. Юридична особа стає роботодавцем та платником податків у зв'язку з діяльністю, спрямованою на досягнення цілей, встановлених законом або установчими документами юридичної особи. [17, с.77]

Виникнення дієздатності юридичної особи не завжди відбувається одночасно з державною реєстрацією.

Адже стосовно окремих видів діяльності чинним законодавством передбачено ліцензування, патентування, акредитація чи квотування.

Без отримання необхідних дозволів з боку уповноважених державних органів цією діяльність займатись не можна.

Отже, дієздатність юридичної особи у цьому випадку виникає лише із отримання таких дозволів.

Відправним посиланням для цього твердження може служити й п. 3 ст. 68 ЦК України, де встановлено, що окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавством, юридична особа може займатись тільки після одержання спеціального дозволу (ліцензії). Згідно з цим, наприклад, відразу ж після отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичним особам не може через створений нею магазин починати торгівлю алкогольними напоями. Торгівля алкогольними напоями є ліцензійним видом діяльності, отже й розпочинати її можна не раніше отримання відповідної ліцензії.

Інакше всі укладені правочини щодо купівлі-продажу алкогольних напоїв будуть визнані як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Цивільна дієздатність у такої юридичної особи виникає відповідно до вищевикладеного. [4, с.56]

Висновок

Цивільна правосуб'єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб'єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності цієї особи.

Цивільна правоздатність юридичної особи -- це її здатність мати цивільні права і обов'язки, яка виникає з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення її діяльності.

Згідно зі ст.91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, що за своєю природою можуть належати лише людині. [4, с.18]

Таким чином, на зміну спеціальній правоздатності юридичної особи, яка передбачалася радянським цивільним законодавством, з'явився принцип універсальної правоздатності, що є відображенням сучасної тенденції розвитку концепції цивільного права України як права приватного.

Слід зазначити, що правоздатність юридичної особи розширилася не тільки за рахунок надання їй ознак універсальності, а й завдяки зміні підходу до вирішення питання стосовно того, які права може мати така особа. Якщо раніше традиційно наголошувалося на майнових правах юридичної особи, то тепер нарівні з ними у ЦК закріплені також її особисті немайнові права. Зокрема ст. 94 ЦК встановлює, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на Інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

При цьому особисті немайнові права юридичної особи захищаються на загальних засадах відповідно до гл.3 ЦК. [11, с.85]

Обсяг цивільної правоздатності юридичної особи не є безмежним, оскільки визначається її установчими документами.

Це означає, що комерційні організації, якщо у їх установчих документах не міститься вичерпний перелік видів діяльності, яку вони можуть здійснювати, можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, не забороненою законом. Реалізуючи власну правоздатність, юридична особа може укладати будь-які угоди.

Проте якщо, наприклад, статутом юридичної особи визначений вичерпний перелік можливих видів її діяльності -- вона наділена спеціальною правоздатністю, виходити за межі якої не має права. Укладені такою юридичною особою за межами її правоздатності правочини є недійсними.

Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб може мати місце за рішенням суду у випадках, спеціально передбачених законом.

Крім того, обмеженням правоздатності юридичної особи можна вважати правило ч.3 ст.91 ЦК, відповідно до якого здійснення нею окремих видів діяльності, перелік яких встановлюється законом, можливе лише після одержання спеціального дозволу (ліцензії). Це правило поширюється на юридичних осіб, наділених як спеціальною, так і універсальною правоздатністю. Вказана вимога поширюється як на підприємницькі, так і непідприємницькі організації.

Органи, які здійснюють ліцензування, і порядок здійснення ліцензування передбачені законом. Відмова у наданні ліцензії може бути оскаржена до суду. [7, с.25]

Цивільна дієздатність юридичної особи -- це її здатність набувати власними діями цивільні права і брати на себе цивільні обов'язки.

Цивільну дієздатність юридична особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону, інших правових актів і установчих документів.

Склад і перелік органів юридичної особи, компетенція кожного з них, порядок їх утворення визначаються для різних видів юридичних осіб, регулюються ЦК та відповідним цивільним законодавством.

Органи юридичної особи формують і виражають її волю Тому саме через останні, за їх допомогою, їх діями юридична особа набуває цивільних прав і бере цивільні обов'язки. Водночас як особи, які реалізують дієздатність юридичної особи, можуть бути відповідно до ч.2 ст.92 ЦК інші суб'єкти, які є її учасниками. Юридична особа бере участь у цивільному обігу через своїх працівників, завдяки діям яких вона не тільки здійснює свої права і виконує обов'язки, а й набуває і припиняє їх. Дії цих працівників вважаються згідно із законом діями самої юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК той, хто веде справи юридичної особи і виступає від її імені на підставі закону або установчих документів, повинен діяти добросовісно і розумно, забезпечувати усіма можливими законними засобами охорону інтересів юридичної особи, яку він представляє. При цьому орган юридичної особи або Інший суб'єкт, який діє від її імені, не можуть виходити за межі наданих ним повноважень.

Таким чином, для реалізації правосуб'єктності юридичної особи важливе значення має її місцезнаходження (зокрема при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань, у яких вона бере участь, визначенням підсудності спорів тощо). [13, с.47]

Список використаної літератури:

1. Конституція України №254к/96-ВР від 28.06.1996// Голос України. - 1996. - №128 (13.07.96).

2. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ „Одіссей", 2003. - 825 с.

3. Хохлов Е.Б., Бородин В.В. Понятие юридического лица: история и современная трактовка// Государство и право.- №9.- 2010.- 163с.

4. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. - Петроград, 1917. - 478с.

5. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. Гос. издательство юридической литературы. - М., 1950. - 367с.

6. Гражданский кодекс Украины ( научно-практический комментарий). - Х.: ООО "Одиссей", - 1999. - 848с.

7. Пригожин А.И. Организации: системы и люди. Эффективность трудовых организаций в социалистическом обществе. - М., - 1983. - 296с.

8. Гражданское право: Учебник. Ч.1./ Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. Изд-е 3-е, - М., - 2008. - 407с.

9. Емельянов В.П. Гражданское право Украины: Практ. пособие. - Х., - 1996. - 393с.

10. Кравчук В.Правові ознаки юридичної особи/ Підприємство. Господарство. Право. - №9. - 1999.

11. "Про об'єднання громадян" ЗУ від 16.06.1992.// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №34. - с.521.

12. Цивільне право.: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Вентурі, - 1995, - 416с.

13. Цивільний кодекс України ЗУ від 16.01.2003.// Голос України. -2003. - №45-46, - №47-48.

14. Кравчук В. Сутнісні ознаки юридичної особи/ Підприємство. Господарство. Право. - 2009. - №9. - 142с.

15. Хохлов Е.Б., Бородин В.В. Понятие юридического лица: история и современная трактовка// Государство и право.- №9.- 1993.- 163с.

16. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учеб. пособие. - К.: А.С.К., - 2010. - 832с.

17. Богданов Е.В. Сущность и ответственность юридического лица// Государство и право. - 1997. - №10. - 170с.

18. Демченко А.І. Еволюція поняття юридичної особи.

19. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: 21. Саниахметова Н.А. Юридический справочник. -- Х.- 2000. - 675с.

20. Ионова Ж.А. Правовые проблемы легитимации предпринимательства// Государство и право. - 1997. - №5.

21. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты. - Одесса. - 1998.

22. Красовська А.Б Державна реєстрація як умова реалізації права на підприємство в Україні// Підприємство, господарство і право. - 2002. - №7.

Додаток № 1

Складові цивільної правосуб'єктності юридичної особи

Додаток № 2

Особливості правоздатності юридичних осіб

Додаток №3

Основні елементи дієздатності юридичної особи

Размещено на Allbest.ru