Ранній етап історії Стародавньої Греції носить назву крито-мікенський, або егейський. В III-II тисячоліттях до н. е. виникають перші держави у басейні Егейського моря - на острові Крит і півострові Пелопонес (міста Мікени, Пілос, Тиринф). Це були держави монархічного типу, подібні до давньосхідних деспотій, із розгалуженим бюрократичним апаратом та сильними общинами.

Наприкінці III - на початку II тисячоліття до н. е. наймогутнішим було Критське царство - таласократія, яка займала винятково вигідне географічне положення, володіла сильним флотом. Критські майстри тонко обробляли бронзу, але не знали заліза, виготовляли і розписували керамічний посуд зображеннями рослин, тварин, людей. Кносс зруйнований внаслідок виверження вулкану на острові Тіра, і Крит втратив своє панівне положення, вірогідно, внаслідок, так званого, Мінойського вивережння.

Зникнення мікенської культури в XII столітті до н. е. пов'язують із вторгненням з півночі Балканського півострова дорійських племен, серед яких все ще панував родовий лад. Поневолення дорійцями корінних мешканців призвело до занепаду грецьких міст і їх культури, зокрема втрати ранньогрецької писемності (так зване, критське письмо).

Історія Греції після дорійського вторгнення починається неначе заново. Знову відбувається розкладання первіснообщинних відносин, формування державності, відродження матеріальної культури. Цей період тривав приблизно з XI по IX століття і називається Темними століттями, а також гомерівським періодом, оскільки відомий насамперед за поемами "Іліада" і "Одіссея", приписуваними авторству Гомера. Темні століття - доба натурального господарства, адже з усіх досягнень мікенців дорійці запозичили тільки гончарне коло, техніку обробки металу та прийоми кораблебудування, культуру вирощування винограду і оливкових дерев. Втім дорійці принесли з собою мистецтво виплавки і обробки заліза, практику використання його не тільки як прикраси, але й у виготовленні знарядь та військовій справі.

Наприкінці гомерівського періоду відбулося становлення дополісної суспільної організації. Найважливіша подія цього періоду - початок давньогрецької колонізації островів Егейського моря і узбережжя Малої Азії: північні райони заселялися еолійцями, центральні райони - іонійцями, південні - дорійцями.

В період VIII-VI століть до н. е. відбувається становлення полісів - розрізнених дрібних суверенних міст-держав, об'єднаних тільки спільністю мови, релігії, культурних традицій, політичних і торгових зв'язків. Економічно необхідним стає заснування нових колоній та збільшення числа рабів як основної робочої сили.

Наприкінці архаїчного періоду в багатьох полісах поширюється рабство, незалежно від форми організації полісу, зокрема в економічно потужному Коринфі та демократичних Афінах. Водночас в олігархічній Спарті, на Криті та в Аргосі побутували певні риси родового ладу, а в громадах Етолії, Акарнанії та Фокіди зберігалось натуральне господарство. На тлі такого багатоманіття і з політичних, і з економічних причин грецькі міста починають суперництво, виникає Пелопоннеський союз, очолений Спартою, - військовий союз міст Пелопоннесу для спільного ведення воєн та придушення повстань ілотів.

Класичний період - доба найвищого розквіту давньогрецького суспільства і культури, який припав на V-IV століття до н. е. Найвпливовішим політичним і культурним центром після перемоги у греко-персидських війнах стали Стародавні Афіни, які стояли на чолі оборонного Делоського союзу серед полісів островів Егейського моря, його західного, північного та східного узбережжя. Своєї максимальної могутності і культурного розквіту Афіни досягли, коли на чолі держави став видатний політичний діяч, полководець, прихильник демократичної партії Перикл, що 15 разів обирався стратегом. Цей період відомий в історіографії як "Золоте століття Перикла", хоча був відносно нетривалим.

Новий етап в історії країн Східного Середземномор'я - етап еллінізму - починається з походів Александра Македонського (IV століття до н. е.) і закінчується завоюванням елліністичних держав Стародавнім Римом у I столітті до н. е. (останнім був захоплений Єгипет). Македонія, що завоювала Грецію, повністю сприйняла її культуру, тож після звитяжних походів Александра Македонського давньогрецька культура розповсюджується по завойованих східних країнах. В свою чергу, підкорені народи були носіями власної давньої культури і самі впливали на античну культуру.

У більшості держав при владі перебували олігархія чи царі. Боротьба держав на чолі з Афінами проти Македонії після смерті Александра (Ламійська війна) закінчилася перемогою Македонії і розправою із грецькими демократами. Після вторинної поразки у Хремонідовій війні (267-261 роки до н. е., названа на честь афінського полководця Хремоніда) Афіни були розгромлені, ставши цілком залежними від Македонської монархії. Однак Македонія не змогла відновити свою владу над усім Балканським півостровом. Проти неї боролися два нових могутніх союзу - Ахейський та Етолійський.

Ахейський союз охоплював більшу частину Пелопоннесу (крім Спарти, яка увійшла в союз після 192 до н. е.) і найбільші міста (Сікіон, Коринф, Мегари). У Етолійський союз, крім Етолії, входили райони Середньої Греції (крім Афін), південна Фессалія та деякі інші міста. Результатом боротьби були повільна агонія міст, розорення середніх верств, зростання бідноти, хвилювання якої ставали звичайним явищем (у Коринфі, Аргос, Мілеті).

Після поразки, завданої римлянами Македонії у битві при Кіноскефалах 197, римляни постійно втручалися у внутрішні справи греків, підтримуючи олігархічні шари проти демократії. З утвердженням Римської імперії у 27 до н. е. Греція була перетворена на римську провінцію Ахайя (крім Афін, які номінально вважалися вільним містом) і мало чим вирізнялася серед інших східних провінцій Римської імперії. З 4 століття нашої ери Греція склала ядро Східної Римської імперії - Візантії.

В цілому державно-правова думка за доби античності розвивалася від міфологічних уявлень (Гомер і Гесіод) до філософських поглядів ("сім мудреців", Піфагор, Геракліт, Демокріт), раціоналістичної інтерпретації (софісти), логічно-понятійного аналізу (Сократ і Платон), емпірично-наукового (Арістотель) та історико-політичного дослідження (Полібій) держави і права. Майже всі мислителі античності були єдиними в твердженні, що поліс (місто-держава) - досконалий засіб і необхідна умова найвищого розвитку людських здібностей, а його метою і завданням с втілення космічної всеохоплюючої справедливості в межах всієї полісної громади (громадянської спільноти).

Список використаних джерел та літератури

1. Акопін В.А. Держава та право Стародавньої Греції / В.А. Акопін. - Львів: Свічадо, 2009. - 307 с.

2. Батыр К.И. Всеобщая история государства и права / К.И. Батыр. - М.: Юристъ, 2004. - 506 с.

3. Безродний Є.Ф. Світова класична думка про державу і право: Навчальний посібник / Є.Ф. Безродний, Г.К. Ковальчук, О.С. Масний. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 400 с.

4. Болдирев А.М. Світова думка про державу і право: Навчальний посібник / Львів, 2006.

5. Борисевич М.М. История государства и права зарубежных стран: краткий учебный курс / М.М. Борисевич, П.А. Ющук, П.О. Грошин. - М.: Юриспруденция, 2007. - 344 с.

6. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник / Л.М. Бостан, А.В. Гачук. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 671 с.

7. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник / Л.М. Бостан, А.В. Юрчук, А.В. Хильницький. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 671 с.

8. Велесик А.І. Історія вчень про державу і право / А.І. Велесик. - К.: Атака, 2007. - 289 с.

9. Владимирская О.Ю. Алкмеониды и Филаиды афинские: Монография / О.Ю. Владимирская. - СПб.: Центр Антиковедения СпбГУ, 2001: [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://centant. spbu.ru/aristeas/monogr/vladim_o/vlad_o00. htm.

10. Власюк О. Участь народу у кримінальному судочинстві Древньої Греції/ Олександр Власюк [Електрон. ресурс] // Науковий блоґ НаУ "Острозька Академія". - Режим доступу: http://naub. oa.edu.ua/2012/uchast-narodu-u-kryminalnomu-sudochynstvi-drevnoji-hretsiji/

11. Всеобщая история государства и права. - М.: Юриспруденция, 2007. - 508 с.

12. Вулик В.В. Історія держави і права зарубіжних країн / В.В. Вулик. - Харків: Право, 2008. - 421 с.

13. Гайчак З.М. Всеобщая история государства и права. - М.: Юристъ, 2003. - 512 с.

14. Демиденко Г.Г. Історія вчень про право і державу: Навчальний посібник / Демиденко Г.Г. - Харків: Консум, 2004. - 432 c.

15. Жидков О.А. Історія держави і права зарубіжних країн. - Т.1, 2/О.А. Жидков, Н.А. Крашеніннікова, П.А. Красін. - М., 2008 - 435 с.

16. Загальна теорія держави і права / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с.

17. Задорожна С.Ф. Позасудове вирішення спорів у праві Стародавньої Греції, Стародавньому Риму та Іудеї / С.Ф. Задорожна // Приватне право і підприємництво: Збірник наукових праць. - К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України, 2006. - Вип.5. - С.65-68.

18. История государства и права зарубежных стран: краткий учебный курс. - М.: Юриспруденция, 2008. - 344 с.

19. Історія вчень про державу і право: курс лекцій / - Х.: ТОВ "Одіссей", 2008. - 187 c.

20. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / [М.М. Гуренко, О.М. Джужа, В.С. Калиновський та ін.]; під заг. ред. О.М. Джужи. - К.: НАВСУ, "Правові джерела", 2000. - 352 с.

21. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 671 с.

22. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник. - К.: Атіка, 2009. - 255 с.

23. Історія держави і права зарубіжних країн. / За ред. Михайлик О.А.К., 2005.

24. Історія держави і права зарубіжних країн. / За ред. Велесик П.О. Львів, 2011.

25. Катрич В.М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції / В.М. Катрич. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1969. - 80 с.

26. Ковалев С.И. Государство и право Древней Греции: курс лекций / С.И. Ковалев. - Л.: Изд-во ЛГУ, 2007. - 742 с.

27. Колісніченко А.І. Історія держави і політико-правових вчень Стародавньої Греції та Риму: навчальний посібник / А.І. Колісніченко. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. - 274 с.

28. Кондратюк Л. Правове регулювання відносин між античними державами Східного Сеередземномор'я під час військових конфліктів / Л. Кондратюк. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2010. - Випуск 50. - С.091-097.

29. Косарев А.И. Всеобщая история государства и права/ А.И. Косарев. - М.: Юрид. лит., 2009. - 517 с.

30. Косарєв А.І. Історія держави і права зарубіжних країн. К., 2003. - 160 с.

31. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн / В.С. Макарчук, П.А. Волошин. - К.: Атіка, 2009. - 438 с.

32. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: - навчальний посібник. - К.: Атіка, 2006. - 679, с.

33. Мірошниченко М.І. Історія вчень про державу і право / М.І. Мірошниченко, В.І. Мірошниченко. - К.: Атака, 2007. - 505 с.

34. Молдован В.В. Історія держави і права: навчальний посібник / В.В. Молдован. - К.: Кондор, 2011. - 326 с.

35. Мудрак І.Д. Історія держави і права зарубіжних країн: курс лекцій / Державна податкова адміністрація України; АДПСУ. / І.Д. Мудрак - Ірпінь, 2001. - 232 с.

36. Орач Є.М. Історія держави і права: курс лекцій / Є.М. Орач. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 369 с.

37. Очерки истории Древней Греции. - М., 2006. - 433 с.

38. Очерки истории Древней Греции: курс лекций. - Л.: Изд-во ЛГУ, 2009. - 342 с.

39. Підопригора О. Держава та право Стародавньої Греції / О. Підопригора // Право України. - 2007. - 318 с.

40. Підопригора О.А. Історія держави і права: підручник для студ. юридичних вузів і фак. / О.А. Підопригора. - К.: Вища школа, 2011. - 464 с.

41. Підопригора О.А. Держава та право Стародавньої Греції: підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 512 с.

42. Підопригора О.А. Історія Стародавньої Греції / О.А. Підопригора. - К.: Вентурі, 2007. - 335 с.

43. Подопригора А.А. Всеобщая история государства и права / А.А. Подопригора. - К.: Выща шк., 2008. - 485 с.

44. Покровский И.А. Всеобщая история государства и права/ И.А. Покровский. - СПб, 2006. - 531 с.

45. Рубаник В. Є. Історія держави та права зарубіжних країн: навч. посібник / В. Є. Рубаник. - Х.: Консум, 2008. - 527 с.

46. Салогубова Е.В. Всеобщая история государства и права / Е.В. Салогубова. - М.: Городец-издат, 2009. - 397 с.

47. Святоцька В. Адвокатська професія в античних країнах (V ст. до н. е. - V ст. н. е.) / В. Святоцька // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2009. - Випуск 49. - С.54-59.

48. Сіненко В.О. Історія держави та права зарубіжних країн: навч. посібник / В.О. Сіненко. - К., Імекс-ЛТД, 2007. - 378 с.

49. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник / М.М. Страхов. - Х.: Право, 2008. - 415 с.

50. Тищик Б. Й.: Історія держави і права країн Стародавнього світу: навч. Посібник / Б.Й. Тищик. - Львів: Світ, 2001. - 384 с.

51. Толстых В.И. Сократ и мы / В.И. Толстых. - [2-е изд.]. - М.: Политиздат, 1986. - 384 с.

52. Трофанчук Г.І. Держава і право Стародавньої Греції: навчальний посібник / Г.І. Трофанчук. - К.: Атіка, 2009. - 245 с.

53. Харитонов Е. Держава і право Стародавньої Греції: навчальний посібник / Е. Харитонов. - 2007. - 301 с.

54. Хвостов Р.Б. Государство и право Древней Греции. - М., 2007 - 763 с.

55. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Р.Б. Хвостов. - К.: Каравела; Львів: Новий Світ: Магнолія плюс, 2006. - 474 с.

56. Чернєй В.В. Досвід древньогрецької теоретичної спадщини та сучасність: історична паралель / В.В. Чернєй // Україна-Греція: історична спадщина і перспектива співробітництва: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. - Маріуполь, 1999. - Т.1; Ч.2. - С.329-332.

57. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский, А.В. Онищенков. - М.: Юристъ, 2006. - 431 с.

58. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / О.О. Шевченко. - [4-е вид., доп.]. - К.: Видавець СПД Свинарчук Р.В., 2010. - 296 с.

59. Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень / Ф.П. Шульженко, Т.Г. Андрусяк. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 304 с.

60. Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень Ф.П. Шульженко, Т.Г. Андрусяк. - К.: Укрінком Інтер, 2006. - 381 с.

61. Юридична енциклопедія: в 6 т. / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецькогоа; Ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (гол. ред. ) та ін. - К.: Укр. енциклопедія, 2007.

62. Якунович М.А. Держава та право Стародавньої Греції / М.А. Якунович, К.А. Багній. - К., 2007 - 312 с.

Размещено на Allbest.ru