Сучасний стан бюджетної системи України

Податкові надходження до Державного бюджету України за звітний період становили 57268,7 млн. грн., що на 19167,5 млн. грн., або на 50,3 відсотка більше від надходжень за січень-березень 2010 року.

Неподаткові надходження до державного бюджету становили 8384,6 млн. грн., що на 2962,1 млн. грн., або на 26,1 відсотка менше за відповідний показник січня-березня 2010 року. Це пояснюється зміною бюджетної класифікації у 2011 році, коли деякі надходження, що обліковувалась в неподаткових надходженнях були перенесені в податкові (рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси тощо).

До загального фонду Державного бюджету за січень-березень 2011 року надійшло 56670,5 млн. грн., що становить 101,0 відсотка плану на січень-березень 2011 року. Планові показники перевиконані на 534,9 млн. гривень. Порівняно із відповідним періодом 2010 року надходження зросли на 45,1 відсотка, або 17623,4 млн. гривень.

Основні напрямки бюджетної політики на 2012 рік

Основні напрями бюджетної політики на 2012 рік ґрунтуються на положеннях Програми економічних реформ на 2010--2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" та Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік.

Реалізація бюджетної політики спрямована на формування сприятливого макроекономічного середовища, здійснення послідовних та ефективних заходів у податково-бюджетній сфері, забезпечення стабільності державних фінансів, високих темпів економічного зростання на основі проведення модернізації економіки держави та підвищення її конкурентоспроможності, формування бюджету на 2012 рік за принципом середньострокового бюджетного планування з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами.

Бюджетна політика як одна з рушійних сил розвитку України передбачає у 2012 році подальшу стабілізацію державних фінансів, забезпечення економічного зростання та розбудову конкурентоспроможної економіки, підвищення стандартів життя для підтримки збалансованого розвитку держави.

Система цінностей для України передбачає, враховуючи положення Програми економічних реформ, формування основних напрямів бюджетної політики, орієнтованих на:

спрямування фінансової та податкової політики на побудову ефективної держави;

забезпечення зростання рівня життя громадян та виконання заходів з подолання та запобігання бідності відповідно до Указу Президента України від 26 лютого 2010 р. № 274 "Про невідкладні заходи з подолання бідності";

забезпечення виконання заходів з подолання та запобігання бідності;

збереження та прискорення людського розвитку шляхом підвищення ефективності і забезпечення стабільності соціального захисту, поліпшення якості і доступності освіти;

створення сприятливих умов для бізнесу шляхом зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку, модернізації податкової системи;

модернізацію інфраструктури та базових галузей економіки (зокрема, енергетична, вугільна, нафтогазова галузі, житлово-комунальне господарство, транспортний комплекс, оборонна промисловість), а також перехід від системи надання дотацій до системи самоокупності виробництва.

Проаналізували показники бюджетної системи України та її складові у контексті основного бюджетного кодексу та підходи до формування і розподілу державного бюджету України.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Проблеми функціонування бюджетної системи та шляхи їх подолання в Україні

У результаті проведеного дослідження виявлено, що бюджетна система - є основною ланкою економіки країни, зокрема, бюджет виступає дієвим інструментом державного регулювання економічного розвитку. Але на нинішньому етапі розвитку економіки держави все більшої гостроти набуває необхідність докорінного реформування бюджетних взаємозв'язків як за доходами, так і за видатками, а також міжбюджетних відносин. Це зумовлюється насамперед тим, що в ринкових умовах бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення соціально-економічної політики в державі. Незважаючи на проведення бюджетної реформи, багато проблем функціонування бюджетної системи залишаються нерозв'язаними. Необхідність внесення змін до нормативно-правових актів у бюджетній сфері насамперед зумовлена потребою розширення фінансової основи місцевого самоврядування як важливої складової механізму підвищення добробуту населення й економічного розвитку громад, удосконалення міжбюджетних відносин із метою забезпечення справедливого й неупередженого розподілу бюджетних ресурсів та дотримання визначених законодавством принципів збалансованості й самостійності бюджетів, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, створення стимулів розширення й мобілізації належних бюджету доходів. Отже, все це породжує низку негативних соціально-економічних наслідків:

- постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджетові платежів і у зв'язку з цим недофінансування або затримка з фінансуваннями окремих видів видатків;

- відсутність механізму правового регулювання бюджетних відносин, відповідальності за порушення бюджетного законодавства;

- послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних ресурсів, що призводить до численних порушень, а від цього втрат державних коштів;

- неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності та здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему не контрольованості щодо використання коштів та майна;

- відсутність належної методології виконання державного бюджету через систему органів Державного казначейства України, чіткого розмежування повноважень усіх рівнів законодавчої та виконавчої влади.

Усе це потребує пошуку напрямків удосконалення бюджетного процесу, який би відображав конкретну спрямованість бюджетних відносин на розв'язання економічних і соціальних завдань та включав широке коло дієвих важелів за допомогою яких держава здійснюватиме розподільчі й перерозполільчі функції .

Необхідною умовою фінансово-бюджетної політики є збалансованість бюджетів, що входять до складу бюджетної системи. Ця проблема набуває особливого значення в сучасних умовах розвитку України. Якщо наявні доходи в бюджеті недостатні для фінансування всіх необхідних потреб, то має місце бюджетний дефіцит, т. б. це перевищення видатків з бюджету над його доходами. Негативною рисою бюджетів України, як і більшості постсоціалістичних країн, є їх хронічна дефіцитність .

Причинами бюджетного дефіциту можуть бути:

1) значні інвестиції держави у розвиток економіки. Такий бюджетний дефіцит є наслідком не кризових явищ, а певної політики уряду, який проводить значні структурні зрушення у народному господарстві;

2) негативні, руйнівні наслідки непередбачених подій, таких як війна, катастрофа, стихійні лиха;

3) криза в економіці, яка знаходить відображення зокрема і у бюджетному дефіциті. Такий бюджетний дефіцит важче всього подолати; для цього повинні бути вжиті заходи по фінансовому оздоровленню економіки; лише за цієї умови можна розраховувати на збалансування бюджету.

Також, одним з найактуальніших питань, є питання розподілу бюджетних коштів між загальнодержавним та місцевими рівнями. Нині за традицією, успадкованого від минулих часів, зберігається порівняно високий рівень централізації бюджетних ресурсів. Серед місцевих рад досить поширена думка про формування бюджету "знизу". Відсутність нормативного підходу в міжбюджетних відносинах до ухвалення Бюджетного кодексу створювала напружені стосунки між керівниками областей і міст, оскільки існував суб'єктивний чинник [13, с.85].

Потреба в сильному державному бюджеті викликається такими причинами:

- державний бюджет повинен істотно впливати на економічний розвиток усіх регіонів, мати реальні інвестиційні зв'язки із народним господарством, забезпечувати регіональну стратегію економічного розвитку країни;

- вирівнювання бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних утворень в умовах ринкової економіки може здійснюватися тільки на основі перерозподілу бюджетних ресурсів через державний бюджет. Нерівномірність ринкового розвитку викликає необхідність посилення регулюючої і соціальної функцій держави;

- спроба забезпечити формування бюджетів областей, міст, районів тільки на власну дохідну базу без загальнодержавного регулювання призведе до великої різниці в бюджетному забезпеченні населення різних територій і до втрати керованості єдиним соціальним простором [2].

Актуальною є проблема бюджетних взаємовідносин. Це проблема, розв'язання якої віками шукали багато народів і держав. Її відмінність полягає в тому, що в ній фокусуються усі загальнолюдські, державні, національні інтереси і трансформуються в систему координат грошових відносин. Кожна держава шукає і знаходить тут свої вирішення. Послідовна реалізація механізму міжбюджетних відносин нині ускладнюється браком бюджетних коштів. Бюджетна практика розвинутих країн свідчить, що жодній із них не вдавалося забезпечити розмежування доходів між ланками бюджетної системи якимось одним способом, завжди застосовувалася їх комбінація. Урегулювання проблеми відповідальності учасників бюджетного процесу, цільове використання бюджетних коштів, своєчасне повернення бюджетних позичок сприятиме підвищенню ефективності бюджетного процесу, оздоровленню державних фінансів.

Таким чином були визначені проблеми функціонування бюджетної системи України та шляхи їх подолання в Україні.

3.2 Стратегічні напрямки розвитку бюджетної системи України

Уже сьогодні існує повне розуміння необхідності подальшого поступального розвитку бюджетної системи України з метою її гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами управління бюджетними коштами та наближення практики національного бюджетування до передового зарубіжного досвіду.

Серед стратегічних напрямів розвитку бюджетної системи варто виділити подальше посилення фінансової основи бюджетів місцевого самоврядування шляхом об'єднання територіальних громад сіл, селищ і міст із метою створення повнофункціональних об'єднань громад із закріпленням за ними достатнього фінансового ресурсу для надання ними якісних суспільних послуг відповідно до державних соціальних стандартів. За європейськими нормами первинна територіальна одиниця має налічувати не менше 100 тис. мешканців. Керуючись такими принципами, країни, що вступали до ЄС, проводили адміністративно-територіальні реформи шляхом укрупнення територіальних одиниць[3],також впорядкування системи діючих податкових пільг, що надаються за галузевою і професійною ознаками, та вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності, відмова від практики надання центральними органами виконавчої влади пільг, що зменшують доходи місцевих бюджетів на виконання власних повноважень, у зв'язку з чим не існуватиме потреби в наданні державою коштів на компенсацію таких втрат доходів місцевих бюджетів.

Запровадження повноцінного середньострокового бюджетного планування в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів і бюджетних програм на рівні державного й місцевих бюджетів як результат затвердження трирічних бюджетів, що буде реальним кроком до підвищення ефективності видатків бюджету та якості бюджетної політики в цілому.

Необхідно повномасштабне застосування програмно-цільового методу при плануванні й виконанні бюджетів усіх рівнів із організацією бюджетного процесу в жорсткій прив'язці до пріоритетів соціально-економічного розвитку, а також із широким практичним застосуванням оцінки ефективності бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу та процедур звітування розпорядників бюджетних коштів перед відповідними органами влади і громадськістю про використання бюджетних коштів;

Застосування єдиних підходів до управління державними коштами в частині коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального й пенсійного страхування та державних підприємств на основі принципів управління бюджетними коштами;

Завершення податкової реформи і прийняття Податкового кодексу, що має забезпечити формування прогнозованої, раціональної податкової політики, сприяти економічному зростанню, створити єдине правове поле діяльності суб'єктів господарювання, поліпшити якість планування доходів бюджетів та збільшити обсяги надходжень бюджету;

Проведення системних структурних реформ у соціальній сфері, зокрема, найбільш назрілою й актуальною для суспільства є реформа охорони здоров'я, в основу якої має бути покладено перехід до обов'язкового медичного страхування, перегляд бюджетних видаткових повноважень у цій сфері, у тому числі за рівнями бюджетів;

Розробка й затвердження державних соціальних стандартів для всіх сфер надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим і органами місцевого самоврядування, виходячи з мінімальних потреб і можливостей суспільства на конкретному етапі його розвитку, планування на їх основі видатків бюджету, в тому числі міжбюджетних трансфертів;

Перегляд чинної системи надання соціальних пільг і привілеїв та перехід до адресної соціальної підтримки найменш забезпечених і найуразливіших верств населення з огляду на фінансові можливості щодо здійснення таких заходів на середньо- й довгострокову перспективи;

Перегляд бюджетних правил стосовно здійснення видатків бюджету відповідно до розподілу бюджетних асигнувань за періодами бюджетного року згідно з бюджетною класифікацією з розширенням повноважень розпорядника бюджетних коштів одночасно з посиленням його відповідальності;

Перегляд рішень щодо адміністративно-територіального підпорядкування сіл, селищ і міст ралам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення (за радянських часів і роки незалежності України за рішеннями законодавчих органів радам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення підпорядковано 220 сіл, селиш і міст);

Перегляд видаткових повноважень держави й органів місцевого самоврядування відповідно до чіткого законодавчого розмежування делегованих і власних повноважень органів місцевого самоврядування із внесенням змін до Конституції України та законів України, зокрема законів "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації";

Встановлення чітких прозорих вимог щодо проведення капітальних інвестицій за рахунок бюджетних коштів та надання державної фінансової підтримки суб'єктам підприємницької діяльності на інвестиційний розвиток;

У цьому підрозділі були розглянуті стратегічні напрямки розвитку бюджетної системи України.

ВИСНОВКИ

Отже, з проведеного дослідження можна підсумувати наступне:

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Були розглянуті теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи, особливу увагу було виділено сутності, ролі та видам бюджету, також структурі та принципам побудови бюджетної системи в сучасній економіці. Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому. Бюджетна система України -- сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права, яка включає в себе місцеві бюджети, районні, сільські, АРК.

Також було розглянуто напрямки бюджетної політики України, які визначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції, та нормативно - правове регулювання бюджетних відносин. Формування бюджету, а також регламентація доходів та видатків здійснюється згідно з бюджетним законодавством України :

- Конституція України

- Бюджетний кодекс України

- Закон про Державний бюджет на поточний рік

Інші закони, що регулюють бюджетні відносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Визначили підходи до формування та розподілу державного бюджету України. Найголовніші особливості формування бюджету в Україні наступні:

- суперечливий характер перерозподілу бюджетних ресурсів на рівні регіонів.

- бюджетний дефіцит, що набув великих масштабів.

Доходна частина бюджету складається в основному з бюджетних надходжень. Менша її частина - це неподаткові надходження. В Україні головну роль відіграють податок на прибуток та податок на додану вартість.

Проаналізували показники бюджетної системи України, таким чином підсумки 2009 року засвідчили, що розвиток економіки України відкинуто на чотири роки назад - реальне падіння ВВП було одним з найвищих у світі та становило "мінус" 14,8 відсотка. Обсяги промислового виробництва скоротились на 21,9 відсотка до рівня нижче, ніж на кінець 2004 року, та її складові у контексті основного бюджетного кодексу та підходи до формування і розподілу державного бюджету України. З перших днів роботи новим Урядом було вжито дієвих заходів зі стабілізації економіки, підтримки підприємств реального сектору, стабілізації цінової ситуації, прийнято державний бюджет на 2010 рік, який передбачав підвищення соціальних стандартів та стимулювання економічної активності, досягнуто домовленостей з Російською Федерацією щодо надання знижки на імпортований природний газ, реалізації спільних проектів в стратегічних галузях економіки, та розпочато реалізацію Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки.

Були визначені проблеми функціонування бюджетної системи України. Все більшої гостроти набуває необхідність докорінного реформування бюджетних взаємозв'язків як за доходами, так і за видатками, а також міжбюджетних відносин. Незважаючи на проведення бюджетної реформи, багато проблем функціонування бюджетної системи залишаються нерозв'язаними. Для того щоб ці проблеми більше не турбували проводять державні реформи; бюджетні взаємовідносини; потреба в сильному державному бюджеті.

Розглянуті стратегічні напрямки розвитку бюджетної системи України, найголовнішими являються подальше посилення фінансової основи бюджетів місцевого самоврядування шляхом об'єднання територіальних громад сіл, селищ і міст, Застосування єдиних підходів до управління державними коштами в частині коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального й пенсійного страхування та державних підприємств на основі принципів управління бюджетними коштами.

Таким чином у даній роботі визначили аналіз сучасного стану бюджетної системи України. На сьогоднішній день державний бюджет 2010 року був збалансованим за доходами й видатками і побудований на реалістичних макропоказниках. Доходи держбюджету визначено на рівні 267,5 млрд. грн., з яких податкові надходження - 203 млрд. грн., або 76% від загальної суми доходів, неподаткові - 55,4 млрд. грн., або - 20,7%. Сума видатків держбюджету склала - 330,9 млрд. грн., що на 36,3% перевищує минулорічний показник. Дефіцит бюджету існував на рівні 5% ВВП - 54,3 млрд. грн. Для вдосконалення функціонування бюджетної системи в Україні, необхідно здійснити наступне:

* уточнити нині діючі процедури підготовки та прийняття бюджету;

* встановити процес утворення зобов'язань за платежами до бюджету та їх погашення так, щоб не припускати утворення заборгованості в бюджетній сфері;

* контролювати максимальний рівень державного боргу та гарантійних зобов'язань уряду;

* чітко визначити відповідальність розпорядників бюджетних коштів на всіх рівнях.

Особливо слід наголосити на необхідності встановлення жорстких заходів відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Щодо розпорядників бюджетних коштів, які порушують бюджетне законодавство, доцільно застосовувати такі санкції:

* призупинення повноважень за асигнуваннями або управління доходами чи видатками;

* запровадження обмеження щодо використання бюджетних рахунків,

* скасування або призупинення бюджетних асигнувань для відшкодування незаконно витрачених коштів або вимоги їх відшкодування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України // Відомості верховної Ради України. - 1996. - № З0.

2. Бюджетний кодекс України // Голос України. - № 143 (4893) від 4 серпня 2010 р.

3. Бюджетний кодекс України : закон, засади, коментар / за редакцією О.В. Турчинова і Ц.Г. Огня. - К.: Парламентське видавництво, 2008. - 320 с. - Розділи: 1.2.3 (С. 75-76), 1.2.4.

4. Василик О.Д. Бюджетна система України / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 542 с.

5. Германова О. Розвиток, а не виживання / Германова О. // Вісник податкової служби України. - 2010. - № 17. - С. 3-6.

6. Демідків О.І. Напрями поглиблення бюджетної реформи в Україні / О.І. Демидків // Фінанси України. - 2009. - № 3. - с. 46-55

7. Державні фінанси // Основні показники економічного розвитку України за 2006-2009 роки. [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України; Національний Банк України. -- Режим доступу : http: //www.bank.gov.ua/ Statist/ Electronic%20bulletin/data/1-Macroeconomic %20indicators.xls.

8. Державний комітет статистики України: Статистична інформація. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / С.В. Мочерний та ін. - К. : Видавничий центр "Академія", 2000. - 864 с.

10. Комарова І. В. Фінанси (практикум) : навч.-метод. посіб. / І. В. Комарова. -- Донецьк : Юго-Восток, 2005. -- 341 с.

11. Мярковський А.І. Бюджетний кодекс України в контексті бюджетної реформи / Мяр-ковський А.І. // Фінанси України. - 2009. - № 8. - С. 3-18.

12. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України / кол. авторів [заг. редакція, передмова Ф.О. Ярошенка]. - К. : Зовнішня торгівля; УДУФМТ, 2010. - 592 с.

13. Науково-практичний коментар до бюджетного кодексу України / М.Я. Азаров, В.А. Копилов, Л.К. Воронова та ін.; за заг. ред. М.Я. Азарова. - К. : НДФІ, 2006. - 632 с.

14. Про Державний бюджет України на 2010 рік : Закон України від 27.04.2010 р. № 2154 - VІ.

15. Про Державний бюджет України на 2009 рік : Закон України від 25.12.2008 р. № 799-VІ.

16. Про Державний бюджет України на 2008 рік : Закон України від 28.12.2007 р. № 107-VІ.

17. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

18. Салямон-Міхєєва К.Д. Особливості місцевих бюджетів в умовах децентралізації бюджетної системи України / К.Д. Салямон-Міхєєва // Економіка та держава. - 2008. - № 6. - с. 24-27.

19. Чугунов І.Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання: навч. посібник / І.Я. Чугунов. - К. : НДФІ, 2005. - 259 с.

20. Чугунов І. Я. Бюджетна система як інстру-мент регулювання економічного розвитку : авто-реф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра екон. наук. 08.04.01. / І. Я. Чугунов ; НАН України. Ін-т екон. прогнозування. -- К., 2003. -- 137 c.

21. Юрій С. І. Бюджетна система України : навч. посібник / С. І. Юрій, Й. М. Бескид. -- К. : НІОС, 2000. -- 400 с.

Размещено на Allbest.ru