Джерела права Стародавньої Індії: історико-правовий аналіз

Виникнення держави та її розвиток. Державний устрій Стародавньої Індії. Правове регулювання суспільних та державних відносин за Законами Ману. Епічні сказання як джерела права. Занепад Харрапської цивілізації. Особливості функціонування судової системи.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.08.2016
Размер файла 52,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Лжесвідчення вважалося злочином і іноді каралося штрафом, який дорівнював десятикратній сумі позову, або вигнанням за межу держави. З найдавніших часів практикувалися ордалії - "суд божий" - випробування вагами, вогнем, водою, отрутою. Але ордалія застосовувалася зі згоди сторін і за відсутності переконливих доказів - документів, показань свідків, речових доказів, і здійснювалася публічно.[8]

Заборонялося брати свідчення в осіб нижчої касти проти вищої (гл. VІІІ, ст. 68). За майновими спорами зі складу свідків вилучалися не лише колишні правопорушники, жінки, неповнолітні, а й вчені-брахмани та державні чиновники (гл. VІІІ, ст. 62; 77).

Суд не був повністю відокремлений від адміністрації. Злочини в храмах розглядалися священнослужителями. Протиправні діяння общинників розглядали органи місцевого самоврядування. На 10 сіл призначалась колегія із 3-х суддів.

Лише в особливих випадках розслідування і розгляд судових справ здійснювався вищим судом. Такі справи поділялися на 18 категорій (гл. VІІІ, ст. 4 - 7). До розгляду справи в суді учасникам процесу не дозволялося мати приватні аудієнції в суддів, аби уникнути підкупу. Чесність, непідкупність суддів перевірялася агентами-провокаторами. Суддя, запідозрений у хабарництві, зловживаннях, корисливому розв'язанні справи, піддавався суворому покаранню - вигнанню з конфіскацією майна, навіть якщо був брахманом.

За відсутності свідків вдавались до ордалій: зважування - якщо особа, яку зважували вдруге, ставала легшою, то її визнавали винною; вогнем - якщо підозрюваний брав розпечене залізо у руки і не залишалось опіків; водою, отрутою.[16]

Катування та ордалії застосовувались для обмеженого складу злочинів. Брахмани, діти, хворі, вагітні жінки і душевно хворі тортурам не піддавалися.

У майнових спорах відсутність свідків позбавляє сторону права на позов. Рішення суду, винесене за законом і дхармою, не може скасовуватись навіть царем. Незаконне рішення суду цар повинен скасувати, оштрафувати суддю чи радника і прийняти справу до свого розгляду. Ймовірно, таким шляхом здійснювалося право на апеляцію.

В епоху Маур'їв поруч із змагальним процесом набуває поширення і розшукової. Імператор і інші чиновники могли видавати накази про затримання найбільш небезпечних, з їх точки зору, злочинців і про віддання їх царському суду. До обвинувачених застосовувалися тортури, як правило, чотирьох видів: 6 палочкових ударів, 7 батогів, 2 підвішування і вливання води в ніс. Особливо небезпечні злочинці піддавалися восьми видів катування, у тому числі проколюванню руки голкою, спалюванню суглоба пальця і ??т.д. Від тортури звільнялися лише діти, старі, хворі, вагітні жінки, зізналися особи, обвинувачені в незначних злочинах, а також брахмани незалежно від тяжкості злочину.[13]

Цар особисто розглядав найтяжчі злочини проти влади. Він мав бути об'єктивним, справедливим, не карати невинних, бо “несправедливе покарання занапащає честь і руйнує славу серед людей” (гл. VІІІ, ст. 127).

2.3 Епічні сказання як джерела права

Одним із джерел вивчення історії держави і права Індії є матеріали епічних оповідей «Махабхарати» і «Рамаяни». Давньоіндійська епічна література є найціннішим джерелом для вивчення суспільних і економічних відносин, а також культури Індії першої половини І тис. до н. е. Основними пам'ятками епосу давньої Індії є Махабхарата і Рамаяна, що були записані у перших століттях нашої ери, але у своїй основній частині іс­нували вже в V ст. до н. е.

Сюжетною основою Махабхарати («Великої війни нащадків Бхарата») є боротьба за владу всередині одного із наймогутніших царських родів Північної Індії.

Був у місті Хастінапурі, розповідає Махабхарата, царський рід Куру, який походив від легендарного Бхарата, царя з Місяч­ної династії. І було в цьому роді два брати -- старший Дхріта-раштра і молодший Панду. Царем був Панду, оскільки Дхріта-раштра був сліпим і через цю фізичну ваду не міг посідати прес­тол. У Дхрітараштри було сто синів, які як старші в роді зазви­чай називаються Кауравами (нащадками Куру); у Панду було п'ять синів, які зазвичай називаються Пандавами (нащадками Панду).

Панду помер, коли його сини були ще малолітніми. Каурави намагалися за допомогою різних хитрощів знищити Панда-вів, але всі їх зусилля виявилися марними і їм довелося посту­питися частиною царства на користь своїх двоюрідних братів. Пандави заснували нове місто Індрапрастху (руїни цього міста знаходяться на околицях нинішньої столиці Індії Делі), яке стало їхньою столицею. Царем став старший з Пандавів.

Але заздрісні Каурави вигадали новий спосіб позбавити Пандавів їх частки у родовій власності. Вони викликали Пан-царів на гру в кості. Згідно з поняттями того часу це було рів­ноцінним виклику на поєдинок, і кшатрій не міг від нього ухиійтися. У змаганні, що відбулося, старший з Пандавів програв Кауравам усі свої багатства, а саме: царство, братів, себе і спіль­ну дружину п'яти Пандавів. Дхрітараштра, зрозумівши, як далеко зайшла справа, оголосив результати гри недійсними, але у грі, що відбулася пізніше, представник Пандавів знову програв.

За умовами нової гри Пандави повинні були на 13 років піти у вигнання, а їх царство переходило до Кауравів.

Зі спливом строку вигнання Пандави почали вимагати повернення їм їхньої частини царства, але отримали відмову. Це призвело до війни, у якій взяли участь як союзники тієї чи іншої з ворогуючих сторін, як свідчить епос, усі народи світу. Долю війни вирішила битва на полі Курукшетри (приблизно в 100 км на північ від Індрапрастхи). Битва була надзвичайною завзятою. День за днем найкращі воїни Індії билися з дедалі більшою жорстокістю; один за одним гинули найбільш прославлені й могутні воїни. Лише на вісімнадцятий день битви Пандави перемогли. З величезної кількості воїнів уціліло лише шість -- на боці Пандавів, у тому числі усі п'ять синів Панду, і три -- на боці Кауравів, але усі сто синів Дхрітараштри загинули.

Дорогою ціною здобули Пандави перемогу. Уся Індія була приголомшена таким іще нечуваним кровопролиттям. Та й самі Пандави так і не змогли позбутися докорів сумління: розуміння того, що їх марнославство мало своїм результатом такі жахливі наслідки для їх роду та усієї країни, отруїло їм радість від одержаної перемоги.

Винищувальна війна між родичами, які знехтували із честолюбних міркувань тим, що було для простого люду відповідно до традиції найважливішим -- родовою солідарністю, масштаби битви (у Махабхараті, втім, занадто перебільшені), а також та обставина, що царська влада виявилась достатньо сильною, щоб для вирішення династичних суперечок послати на смерть велику кількість людей -- усе це залишило незабутній слід у народній пам'яті.

Давнє сказання про війну між Пандавами і Кауравами через деякий час «обросло» великою кількістю додаткових епізодів, що містять різні сказання і легенди (наприклад, міф про потоп), роздуми на релігійно-філософські та інші теми, які у своїй більшості ніяк не стосуються основного сюжету. Внаслідок цього Махабхарата, яка перевищує у 8--10 разів обсяг видання «Всесвітньої історії», є по суті не поемою, а величезним літературним збірником давньоіндійського епосу.

До давньоіндійського епосу належить також поема Рамаяна («Сказання про Раму»), приписувана мудрецю Вальмікі. Рамаяна відзначається значно більшою стрункістю композиції і більш ретельно оброблена, ніж Махабхарата. Зміст Рамаяни є таким.

Жив в Айдохьї (сучасний Ауд, у штаті Уттар-Прадеш) цар із Сонячної династії -- Дашаратха, і було в нього від різних дру­жин чотири сини. Старший з них -- Рама -- вирізнявся з-поміж своїх братів розумом, силою, хоробрістю та благонравністю. Саме його й призначив Дашаратха своїм спадкоємцем. Але внаслідок інтриги матері другого царевича, Бхарата, Рама змушений був піти у вигнання на 14 років.

Коли Рама жив у лісі разом з дружиною Сітою і братом Лакшманою, який добровільно пішов за Рамою, цар ракшасів (демонів) -- володар острова Ланка (Цейлон) Равана викрав Сіту і забрав її до своєї столиці. Рама за допомогою царя мавп Сугріви, якому він допоміг повернути відібраний в нього престол, зібрав велике військо із мавп і ведмедів.

За наказом Рами було збудовано міст, що з'єднував материк з Ланкою. (Ланцюг островів між Індією і Цейлоном, за легендою, яка існує у місцевих жителів, є залишком мосту, побудованого у давні часи Рамою). По цьому мосту військо мавп і ведмедів на чолі з Рамою переправилося на острів. Тут відбулася кривава битва з ракшасами -- жителями острова. Вирішальним епізодом цієї битви був поєдинок Рами з Раваною. Равану було вбито, Сіту звільнено, і Рама, термін вигнання якого скінчився, повернувся назад до Айдохьї, де посів престол своїх предків.

Обидві поеми надзвичайно популярні в Індії й нині. Ось уже понад дві тисячі років Махабхарата і Рамаяна надихають поетів, художників, скульпторів тощо, які черпають сюжети для своїх творів з цих давніх пам'яток поетичної творчості й народної мудрості. Рама й один з головних героїв Махабхарати -- Кріш-на також обожнені і вважаються втіленням (аватарами) Вішну -- одного з найважливіших божеств сучасного індуїзму.

На думку давніх індійців, битва на Курукшетрі відкрила новий період в історії людства -- каліюгу -- який, як це можна визначити на підставі найдавніших переказів, вважався періодом різкого поглиблення суспільної нерівності і виникнення сильної державної влади. Водночас слід підкреслити, що цей новий, класовий період історії настав ще тільки у відносно невеликій частині Індії -- на території долини Гангу, уздовж його верхньої і середньої течії, і на територіях, що безпосередньо прилягають до неї. В іншій, більшій, частині Індії переважали первіснообщинні відносини, які перебували на різних стадіях розкладу.

ВИСНОВКИ

Поряд з рисами, характерними для всіх рабовласницьких держав Стародавнього Сходу в державу і право Стародавньої Індії, зустрічається і ряд особливостей. Першою особливістю є кастова структура суспільства, пережитки якої мають місце і в сучасній Індії; другою особливістю є наявність в державному ладі помітних слідів військової демократії і республіканських форм правління.

У законах Ману простежується певна логіка викладу матеріалу, але немає ще виділення окремих галузей права, норму права не можна відокремити від релігійної і моральної норми. На перший план в законах Ману виступає станово-варновое розподіл суспільства.

Закони Ману закріплювали рабство і ін форми експлуатації. Робиться спроба систематизувати норми права, при цьому змішуються приватні правопорушення і злочини.

Багато норми спрямовані на охорону власності на рухоме майно. Серед гарантій виконання договору - поручительство і заставу чи заклад. У сімейних стосунках - підлегле становище жінок, багатоженство, незмішування варн.

Таким чином, провівши аналіз права Стародавньої Індії, можна зробити наступні висновки:

1. Основоположними для формування права стародавній Індії, в першу чергу, є релігійні вчення, а також впливають індійські варни і касти, слабкість державності. Відсутність добре розробленої системи царсько-храмових господарств, властивих Індії, послужило хорошою основою для виникнення сильної централізованої держави з глибоко опрацьованими джерелами права, що містять правові норми;

2. На види джерел права Стародавньої Індії вплинули передумови виникнення права. Релігійні вчення в Індії лягли в основу з'явилися джерел права. Для Індії джерелами права виступали: Артхашастра, дхармашастри та звичаї;

3. Право Стародавньої Індії знало основні інститути, які регламентують майнові відносини: право власності та зобов'язальне право. Для права Індії характерна більш детальне опрацювання основних понять, що стосуються операцій в цілому. І окремо взятих договорів;

4. Для сімейного права Стародавньої Індії було характерно принижене становище жінки в сім'ї. Її правовий статус залежав від чоловіка. Головне призначення сім'ї було у відтворенні і в першу чергу синів. Хоча й були особливості в правової регламентації сімейно-шлюбних відносин, наприклад, на закінчення шлюбу;Право Стародавньої Індії визначається суспільним (кастовим) і державним устроєм даного періоду.

Принциповою особливістю індуїстської традиції і права від інших країн даного періоду є те, що немає розділової лінії між священним і світським. Відсутня протиріччя між тимчасовими і вічними цілями. Не існує область життя, відповідно, якому чуже духовне вплив. Фактично, за індуїстським принципом «дхарма», світські і священні проблеми нерозривно переплетені; дхарма супроводжується з інтегрованим поглядом на життя і світ. Дхарма - встановлене поведінку людини; воно забезпечує узгодженість різних подій в житті; воно направляє гармонію людини в цілому, допомагаючи йому знайти правильний спосіб дотримуватися тільки законом життя. Людина - складна індивідуальність, що виражає фізичний, життєво важливі, психічні та духовні аспекти життя. Гармонізація цих аспектів життя основна область дхарми. Свій борг перед своєю сім'єю, групою, суспільством, людством і до Бога є частиною дхарми [1]. Як ми бачимо, дхарма має нематеріальний, духовний характер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аннерс Э. История европейского права / Э. Аннерс; пер. со швед. // Ин-т Европы. - М.: Наука, 1994. - 397 с.

2. Безносова Я.В. Дхармашастры как источники изучения древнеиндийского общества: история и современность // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия: Социальные науки. - 2014. - № 2 (34). - С. 13-17.

3. Бостан Л. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Людмила Бостан, Сергій Бостан,; Наук. ред. С. М. Тимченко; М-во освіти і науки України, М-во внутрішніх справ України, Запорізький юридичний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 671 с.

4. Глиняний В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Володимир Павлович Глиняний,; Одес. нац. юрид. академія. - 5-те вид., перероб. і доп.. - К.: Істина, 2005. - 767 с.

5. Дахно І. Історія держави і права: Навчальний посібник-довідник для студентів ВНЗ/ Іван Дахно,. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 405 с

6. Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу. - Навчальний посібник / Харків: Консум, 2004.- 432 c.

7. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] : курс лекцій / І. Д. Мудрак. - Ірпінь : Державна податкова адміністрація України, Академія державної податкової служби України, 2001 Ч. 1. Ірпінь : [б.в.], 2001. - 232 с.

8. Історія держави і права зарубіжних країн [Текст] : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / [Л. М. Маймескулов та ін.] ; за ред. проф. Л. М. Маймескулова ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Право, 2011. - 518 с.

9. Історія політичних і правових вчень: лекції . под. ред.. Нерсесянц В.С. - 2003. - 944 c.

10. Кюрегян А. А. Право Древней Индии: характеристика особенности права собственности и общественного строя // Молодой ученый. -- 2015. -- №17. -- С. 366-369.

11. Омельченко Про . А.. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання третє, виправлене. Т. 1-М.: ТОН - стожища. - 528 с, 2000

12. Орленко В. І. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів /В. І. Орленко, В. В. Орленко. -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. Паливода А. В., 2008. - 244 с.

13. Порівняльне правознавство: підручник/ С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов, І.О. Біля-Сабодаш та ін.; за заг. ред.. О.В. Петришина.-Х.: Право, 2012.-272 с.

14. Решетніков Ф.М. Правові системи країн світу. Довідник. М. 2003

15. Романовская В.Б. Бхагават-Гита как источник индусского права и ее рецепция в правовом пространстве XX века Сборник материалов круглого стола «Источники права и источники познания права». - Екатеринбург, 2013. С. 230-232.

16. Романовская В.Б. Возрождение ведических знаний об обществе в современном мире // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия: Социальные науки. - 2014. - № 1 (33). - С. 99-102.

17. Сізіков М.І. Історія держави і права. Хронологія. СПб. 2000

18. Скрипилев Є.А. Історія держави і права Стародавнього світу. Навчальний посібник. М. 1993

19. Сорокін П.А. Людина. Цивілізація. Товариство. М. 2002

20. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник. -- Львів: Світ, 2001. -- 384 с.

21. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран/ Борисевич М. М. МГиУ, 2008 г. 355 с

22. Шинкаренко К.И. Правовое положение женщин в Индии: традиционализм и современность: дис… канд. юрид. наук. - М., 2010 192 с.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

  • Ступінь дослідження держави та права Стародавньої Греції в науковій літературі. Аналіз суспільного ладу та правового устрою Стародавньої Греції. Джерела та характерні риси права. Стародавні політичні ідеї, які не втратили актуальності в сучасному праві.

    дипломная работа [167,9 K], добавлен 26.08.2013

  • Поняття та загальна характеристика законів Ману, особливості та відмінні риси: право власності, зобов'язальне, шлюбно-сімейне. Правове становище населення за законами Ману. Злочини та відповідальність за скоєння. Судовий процес в рабовласницькій Індії.

    контрольная работа [26,8 K], добавлен 28.10.2010

  • Держава і церква в політичній системі суспільства. Проблеми взаємодії держави і церкви. Правове становище церкви в Росії. Держави "мусульманської" правової системи. Особливості права Індії. Організація правових відносин держави і церкви у Ватикані.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 11.03.2011

  • Цивільне правове регулювання суспільних відносин. Сторони цивільно-правових відносин. Спори між учасниками цивільних відносин. Цивільне правове регулювання суспільних відносин відбувається не стихійно, а з допомогою певних способів та заходів.

    доклад [9,6 K], добавлен 15.11.2002

  • Аналіз інвестиційних відносин як об’єктів фінансово-правового регулювання. Дослідження об’єкту фінансової діяльності держави в інвестиційній сфері. Особливості формування суспільних відносин із розпорядження коштами на користь державних інвестицій.

    статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017

  • Поняття та класифікація джерел права. Джерела права в гносеологічному значенні. Характеристика, види і форми нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти у часі, просторі, по колу осіб. Джерела права, їх історичний розвиток. Правовий прецедент.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 14.04.2012

  • Адміністративно-правові норми. Реалізація норм адміністративного права. Джерела, систематизація норм адміністративного права. Адміністративно-правові відносини та їх види. Виникнення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Реалізація суб’єктивних прав.

    лекция [27,0 K], добавлен 20.03.2009

  • Аналіз принципів трудового права України. Розгляд основних причин припинення трудових відносин. Суб’єкт права як учасник суспільних відносин: підприємства, державні органи. Характеристика державних органів, виступаючих суб'єктами трудового права України.

    контрольная работа [46,2 K], добавлен 24.03.2013

  • Ідеї судді, професора права В. Блекстона в трактаті "Коментарі за законами Англії". Особливості правового статусу дитини, правове регулювання відносин батька й дитини в Англії в XVIII ст. Ступінь відповідності правового регулювання фактичному станові.

    статья [33,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання. Специфічний зміст фінансової діяльності. Особливі риси правового регулювання суспільних відносин. Фінансове право в системі права України. Система та джерела фінансового права.

    реферат [28,0 K], добавлен 11.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.