Правове регулювання договорів будівельного підряду

Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором підряду, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору підряду.

З метою забезпечення контролю за відповідальністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт.

Здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт замовник може доручити спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринговій) організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень у договорі підряду.

Для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням пусконалагоджувальних робіт можуть залучатися виробники (постачальники, продавці) відповідного устаткування.

Технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується шляхом:

проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, у тому числі із залученням незалежних експертів;

участі в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам;

проведення перевірок наявності у підрядника документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт;

перевірки ведення документації про виконання договору підряду та виконання підрядником вказівок і приписів уповноважених державних органів і проектної організації, що здійснює авторський нагляд стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів.

У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт.

Сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує виконання робіт матеріальними ресурсами, у разі виявлення їх невідповідності встановленим вимогам зобов'язана негайно провести заміну цих ресурсів.

По завершенню робіт, підрядник зобов'язаний звільнити будівельний майданчик (очистити від сміття, непотрібних матеріальних ресурсів, тимчасових споруд, приміщень тощо). Якщо підрядник не виконає зазначені зобов'язання, замовник після попередження підрядника у порядку, визначеному договором підряду, може звільнити будівельний майданчик своїми силами, при цьому вартість робіт вирахувати з винагороди Підрядника. [8]

Прийняття результатів виконаної роботи

Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт в гарантійну експлуатацію. У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частин до експлуатації.

У договорі визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного випробування, окремих приміщень і споруд.

Порядок передачі і приймання в експлуатацію об'єктів визначається ст.882 ЦК України:

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від під писання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. [ 1]

Акти виконаних підрядних робіт, що виконуються за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності, згідно Наказу Мінрегіонбуду України від 4 грудня 2009 року №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» обовязково оформлюються згідно затверджених типових форм первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати."

Акт КБ-2В приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником-замовнику (забудовнику).

Вартісні показники форми відображаються за поточним рівнем цін, визначених у договірній ціні, складеній у поточних цінах згідно з контрактом (договором) на виконання робіт.

Вартість окремих видів робіт визначається калькулюванням на підставі витрат ресурсів за ресурсними елементними кошторисними нормами на одиницю виміру та їх вартості у поточних цінах.

Витрати на будівництво (прямі, накладні та інші) визначаються за елементами витрат згідно з чинними Державними будівельними нормами України (ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва»).

Додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період визначаються за окремим розрахунком і передбачаються тільки у випадку виконання робіт у зимовий період, якщо таке планується.

Податки, збори, обов'язкові платежі, що не враховані складовими вартості будівництва і відносяться на собівартість підрядних робіт, визначаються згідно з чинним законодавством. [ 10]

Згідно Листа №2/12-20/4993 від 06.05.2010 Мінрегіонбуд «Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві», зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва (підрядною організацією), що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

У випадку здійснення робіт з будівництва господарським способом рішення щодо необхідності застосування типових форм приймається замовником з дотриманням вимог нормативно-правових та законодавчих актів, що регулюють ці питання. При здійсненні поточного ремонту господарським способом застосування типових форм не обов'язкове.

Періодичність подання підрядником типових форм визначається у договорі підряду (пункти 98, 99 та 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 N 668 , підпункт 3.3.8 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000).

Практикою проведення взаєморозрахунків за виконані роботи з будівництва, якправило, прийнято щомісячне оформлення таких документів.

У типових формах первинних облікових документів у будівництві зазначаються обсяги та вартість будівельних робіт, виконаних підрядною організацією у звітному періоді в межах договору підряду, укладеного із замовником. До будівельних робіт належать будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються підрядними організаціями під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд. Зазначені типові форми можуть слугувати підставою для складання звітної документації підрядної організації.

Кількість примірників первинних облікових документів у будівництві визначається договором підряду. [ 11]

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 а саме:

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція).

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства

До заяви додаються: - проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; - акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів. Підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є: -неподання всіх необхідних документів; -виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; -невідповідність закінченого будівництвом об'єкта погодженій і затвердженій проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил. У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката відповідності замовникові або уповноваженій ним особі надсилається протягом двох робочих днів повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин відмови та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень. Відомості про відмову у видачі сертифіката відповідності вносяться до реєстру виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі. Спори, пов'язані з видачею сертифіката відповідності або відмови у його видачі, вирішуються у судовому порядку.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності. Сертифікат відповідності є підставою для укладення договорів про постачання на прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на зазначений об'єкт. [ 9 ]

Розділ 4. Відповідальність сторін за неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду

Відповідальність сторін може бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і договірному порядку. Зазвичай способи відповідальності визначаються сторонами в укладених договорах. За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню та/або штраф), а також відшкодовує збитки.

За загальним принципом цивільно-правової відповідальності сторони відповідають за порушення договору лише за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядниками своїх зобов'язань покладається на генерального підрядника, останній відповідає перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників).

Розмір неустойки, що сплачується винною стороною, встановлюється залежно від виду порушення. При укладені договору сторони мають право передбачити санкції за невиконання таких зобов'язань за порушенням яких законодавством не встановлені. Сплата неустойки, встановленої за невиконання або належне виконання зобов'язань і відшкодування заподіяних цим збитків не звільняє сторони від наступного виконання зобов'язань.

Стаття 883 ЦК України встановлює відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність за виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.

Стаття також встановлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов'язань підрядником які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені у договорі.

За статтею 886 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якшо інший порядок не встановлено законом.

Недоліки, виявлені при прийняття робіт (обєкта), підрядик зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, перебачену договором.

Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду не капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

один рік-щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;

три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років;

тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовником протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій (ст. 322 ГК України). [ 17]

Висновки

1. Договір будівельного підряду - договір за яким одна сторона (підрядник) зобовязуєтья своїми силами та засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовнику у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації бо виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

2. Базові положення щодо договорів будівельного підряду містяться в ЦК України (ст..ст. 875-891) та ГК України (гл. 33), в ряді законів України: «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року; «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999р., постановах Кабінету Міністрів України (Постанова N 668 «Про загальні умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005р., Постанова № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 08.10.2008р.), нормативних актів галузевих міністерств та відомст, а також Державних будівельних нормах (ДБН А-2.2-3-2004.Проектування, ДБН Д.1.1-1-2000 Визначення вартості будівництва) та СНіПах.

3. Сторонами у договорі будівельного підряду є замовник (будь-який учасник цивільних відносин) і підрядник (юр. чи фіз. особа, яка одержала у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення певного виду діяльності). Підрядник може залучати до виконання робіт інших осіб - субпідрядників. Підрядник відповідає за результатами роботи субпідрядників і виступає перед замовником як Генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Замовник і субпідрядник не можуть пред'являти один до одного претензії.

4. Роботи за договором будівельного підряду мають бути виконані відповідно до проектно-кошторисної документації. Забезпечення проектною документацією здійснює замовник, ящо інше не передбачено договором будівельного підряду. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, оплати додаткових робіт, що викликані такими змінами. Змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10% визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника.

5. Умови, які доцільно прописати в договорі будівельного підряду: 1. Предмет договору.2.Ціна договору.3.Строки виконання робіт.4. Права та обов'язки сторін. 5. Порядок залучення субпідрядників.6. Порядок проектного і матеріально-технічного забезпечення будівництва.7. Порядок контролю якості робіт і матеріалів. 8. Порядок прийняття об'єкта (робіт).9. Порядок розрахунків за виконані роботи. 10. Гарантійні терміни і порядок усунення дефектів. 11. Ризики випадкового знищення або пошкодження об'єкта, їх страхування. 12. Порядок забезпечення виконання зобов'язань та відповідальність сторін. 13. Порядок врегулювання суперечок.14. Порядок зміни і розірвання договору.

6. Якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, підрядник зобов'язаний повідомити про це замовника та подати замовнику пропозиції з відповідними рахунками.

Замовник розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника. До цього моменту Підрядник зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт. Завдані підрядником збитки, пов'язані із зупиненням додаткових робіт відшкодовуються замовником. Замовник, звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби.

Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

7. Підрядник виконує роботи на свій ризик. Про це зазначається в ст.842 ЦКУ. Це спрямовано на ще більший захист прав замовника-споживача, який не буде змушений платити винагороду підряднику, що не виконав замовлення, навіть внаслідок випадкової загибелі вже готової речі.

8. Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт в гарантійну експлуатацію. У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту, проектній документації. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

9. Відповідальність сторін може бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і договірному порядку. Зазвичай способи відповідальності визначаються сторонами в укладених договорах. За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню та/або штраф), а також відшкодовує збитки.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003р.// Відомості Верховної Ради України.-2003.-№№ 40-44. - Ст. 356.

2. Господарський кодекс України, прийнятий 16 січня 2003р. .// Відомості Верховної Ради України.-2003.-№ 18, № 19-20, № 21-22 - Ст. 144.

3. Закон України від 18 вересня 1991р. № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» .// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 47. - ст. 646.

4. Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2780- ХІІ «Про основи містобудування» .// Відомості Верховної Ради України.-1992.-№ 52 - Ст. 683.

5. Закон України від 20 травня 1999 р. № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» .// Відомості Верховної Ради України.-1999.-№ 31 - Ст. 246.

6. Положення про організацію будівництва об'єктів «під ключ», затв. постановою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989р. № 147.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1994р. № 313 «Про затвердження правил побутового обслуговування населення».

8. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 N 668 «Про загальні умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

10. Наказ Мінрегіонбуду України від 4 грудня 2009 року №554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

11. Листа №2/12-20/4993 від 06.05.2010 Мінрегіонбуд «Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві».

12. Державні будівельні норми України: Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А-2.2-3-2004.затв. наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004р. №8. // Інформаційний бюллетень Держбуду України. - 2004.-№5.

13. Державні будівельні норми України ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». затв. наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17 червня 2003р. №85.

14. Шишка Р.Б. Инвестиционное право Украины: Уч. Пособие. Изд. 2-е доп. И испр.- Харьков: Эспада, 2003.- 160 с.

15. Задыхайло Д.В. Инвестиционное право Украины: Сборник нормативно-правовых актов с комментариями. - Харьков:Эспада, 2002 - 752 с.

16. Цивільне право України: Навчальний посібник. / за ред. І.А. Бірюкова, Ю.А. Заіки. - К., 2004.

17. Підприємницьке право: Підручник. / За ред. О.В. Старцеві / 2-ге вид. - К.: Істина, 2005. - 600 с.

18. Юровский Д.Б. Хозяйственные договоры с юридическими лицами и частными предпинимателями. - Харьков: Центр Культур, 2003. - 244 с.

19. Брагинский М.И. Договор подряда и подобные ему договоры. - М.: «Статут», 1999. - 254 с.

Размещено на Allbest.ru