Розслідування злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю

- забезпечення функціонування українського сегмента Віртуального Центру ГУАМ і МІАС, необхідного для цього обміну відповідною оперативною інформацією, координації дій правоохоронних, інших державних органів України та відповідних органів держав - учасниць ГУАМ;

- координація та узгодження в рамках Угоди про співробітництво, заходів щодо вдосконалення технічного оснащення та інформаційних технологій, які використовуються відповідними державними органами України для боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів;

- сприяння поліпшенню співробітництва між правоохоронними органами України у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів;

- підготовка з урахуванням вимог міжнародних договорів та зарубіжного досвіду пропозицій щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності відповідних державних органів в Україні з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів;

- забезпечення роботи відповідних міждержавних експертних комісій, участь в експертному розгляді питань, пов'язаних із функціонуванням Віртуального Центру ГУАМ;

- забезпечення проведення тренувань і підготовки представників правоохоронних органів та інших фахівців, які беруть участь у вирішенні завдань Віртуального Центру ГУАМ.

Міжвідомча група відповідно до покладених на неї завдань:

- організовує підготовку та здійснює аналіз інформації, що підлягає обміну в рамках Віртуального Центру ГУАМ, готує відповідні аналітичні звіти, статистичні та інші матеріали про засоби та результати боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів;

- здійснює заходи щодо обміну інформацією у правоохоронній сфері між правоохоронними органами держав - учасниць ГУАМ та відповідними міжнародними організаціями;

- розробляє проекти нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення функціонування українського сегмента Віртуального Центру ГУАМ і МІАС, розвитку міжнародного співробітництва з цих питань;

- розробляє плани та готує щорічні звіти про свою діяльність, вносить пропозиції до стратегічного плану діяльності Віртуального Центру ГУАМ;

- вживає заходів для реалізації проектів співробітництва правоохоронних органів держав - учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів, щодо утворення міждержавних експертних комісій та організовує їх діяльність;

- бере участь у зустрічах представників національних міжвідомчих груп по боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, розповсюдженням наркотиків та іншими небезпечними видами злочинів.

У рамках підписаних двосторонніх та багатосторонніх угод про співробітництво та взаємодію здійснюється постійний обмін інформацією щодо терористичних та релігійно-екстремістських організацій і угруповань, форм та методів їхньої діяльності, а також конкретних осіб, причетних до терористичної діяльності. Службою безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній антитерористичній системі, підписано більш ніж 60 міжвідомчих угод і понад 70 протоколів до них, налагоджено взаємодію зі 108 спеціальними службами та правоохоронними органами більш ніж 60 країн світу. На регулярній основі здійснюється обмін інформаційними повідомленнями із спеціальними службами понад 30 держав світу, у тому числі 11 з яких є членами НАТО.

У ході зазначеного інформаційного обміну в рамках превентивних заходів щодо недопущення проникнення на територію України членів міжнародних терористичних та релігійно-екстремістських організацій, протягом 2003-2006 рр. заборонено в'їзд до України 1692 особам, які підозрюються у причетності до тероризму. Для запобігання можливим проявам тероризму на території нашої держави Службою безпеки України на підставі «консолідованого списку» Ради Безпеки ООН, з червня 2002 р. заборонено в'їзд до України 186 членам руху «Талібан» та «Аль-Кайди».

З метою запобігання, виявлення та припинення терористичній діяльності в нашій державі Службою безпеки України у взаємодії з іншими правоохоронними органами здійснюються відповідні заходи, передбачені законом. Упродовж 2003-2006 років на підставі матеріалів про діяльність, що не відповідала офіційному статусу перебування в Україні, видворено 53 іноземці, які сповідували насильницьку ідеологію.

Таким чином, з метою запобігання і подолання терористичних проявів у рамках міжнародного співробітництва спільні зусилля необхідно зосередити передусім на:

- виявленні та нейтралізації лідерів і членів, систем зв'язку, каналів фінансування і матеріальної підтримки міжнародних терористичних організацій із залученням правоохоронних органів, спецслужб, а також використанням дипломатичних, економічних та інформаційних засобів;

- активізації роботи з іноземними правоохоронними органами, спеціальними службами та організаціями, які протидіють міжнародному тероризму, з питань моніторингу ситуації та обміну інформацією, що стосується боротьби з тероризмом;

- обміні аналітичними дослідженнями та досвідом боротьби з міжнародним тероризмом;

- здійсненні спільних контртерористичних заходів щодо протидії використанню мережі Інтернет у терористичних цілях;

- забезпеченні дотримання міжнародною спільнотою вимог резолюцій, конвенцій і протоколів ООН щодо запобігання отримання терористами допомоги, підтримки та притулку;

- активізації міжнародної діяльності у напрямку вироблення нових механізмів забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

Висновки

Дослідження проблеми протидії злочинам, пов'язаним з терористичною діяльністю, призвело до визначення теоретичних положень, які можна викласти у вигляді таких висновків.

1. Сучасна терористична діяльність може бути розподілена на два основні види терористичної діяльності: політичну та кримінальну. Політична терористична діяльність пов'язана з кримінальною за формами та способами її здійснення. Своєрідною інфраструктурою терористичної діяльності є економічні та загальнокримінальні злочини, які і можливо віднести до злочинів, пов'язаних з терористичною діяльністю.

2. Терористична діяльність є видом протиправної діяльності, спрямованої проти суспільної безпеки або міжнародного правопорядку, на досягнення терористами політичних або кримінальних і інших цілей шляхом насильницького примусу органів державної влади.

3. Прояви терористичної діяльності за сферою дії слід класифікувати за певними підставами: за сферою дії; з погляду належності суб'єктів терористичної діяльності до державної влади; з точки зору ідентичності суб'єктів терористичної діяльності; за соціально-політичною спрямованістю; за ідеологічними орієнтаціями; за цілями, які переслідують політичні терористи; за способами впливу на об'єкт; за засобами, що використовуються в ході терористичних актів; за місцем проведення терористичних актів.

4. Протидія проявам терористичної діяльності - це система державних заходів правового, інституціонального й функціонального характеру зі створення антитерористичної нормативної бази її застосування, а також установлення й усунення причин терористичних проявів. Механізм вказаної протидії являє собою сукупність організаційних, управлінських, законодавчих, правоохоронних і правозастосовних заходів, націлених на прогнозування, попередження й нейтралізацію соціально-політичних факторів, що спричиняють тероризм.

5. До основних елементів криміналістичної характеристики злочинів, з урахуванням специфіки терористичної діяльності, на нашу думку, доцільно включити:

· характеристику організованого терористичного формування, а також його зв'язків і взаємин з іншими злочинними організаціями;

· характеристику системи даних про способи підготовки, вчинення і приховування злочинів;

· типові наслідки терористичної діяльності.

6. Криміналістичне рогнозування - це важливий елемент тактичного мислення, інформаційно-логічний процес, який передує прийняттю тактичних рішень як у вигляді конкретних планів дій та їх реалізації, так і поглинання передбачення у вигляді динамічного дійового рішення в інтенсивні періоди розслідування.

7. Виявлення, запобігання, припинення терористичної діяльності необхідно здійснювати при повній і різнобічній взаємодії правоохоронних органів, у рамках існуючих і розроблюваних на перспективу спільних міжвідомчих нормативних актів, та подальше створення й функціонування спеціалізованих антитерористичних слідчо-оперативних груп, що сприяють найбільш повному, ефективному й компетентному розслідуванню актів тероризму.

8. Основними принципами взаємодії у боротьбі з злочинами пов'язаними з терористичною діяльністю є: суворе дотримання законності; оперативність розгляду і прийняття рішень з питань, що потребують спільного вирішення та забезпечення їх виконання у межах визначеної компетенції; комплексне використання у разі необхідності сил і засобів, що є в розпорядженні взаємодіючих сторін.

9. З метою запобігання і подолання терористичних проявів у рамках міжнародного співробітництва спільні зусилля необхідно зосередити передусім на:

- виявленні та нейтралізації лідерів і членів, систем зв'язку, каналів фінансування і матеріальної підтримки міжнародних терористичних організацій із залученням правоохоронних органів, спецслужб, а також використанням дипломатичних, економічних та інформаційних засобів;

- активізації роботи з іноземними правоохоронними органами, спеціальними службами та організаціями, які протидіють міжнародному тероризму, з питань моніторингу ситуації та обміну інформацією, що стосується боротьби з тероризмом;

- обміні аналітичними дослідженнями та досвідом боротьби з міжнародним тероризмом;

- здійсненні спільних контртерористичних заходів щодо протидії використанню мережі Інтернет у терористичних цілях;

- забезпеченні дотримання міжнародною спільнотою вимог резолюцій, конвенцій і протоколів ООН щодо запобігання отримання терористами допомоги, підтримки та притулку;

- активізації міжнародної діяльності у напрямку вироблення нових механізмів забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

10. Запропоновано створити централізовану національну програму боротьби зі злочинам, пов'язаним з терористичною діяльністю. Національна програма боротьби зі злочинам, пов'язаним з терористичною діяльністю, повинна передбачати застосування всієї множини наявних заходів: розвідка, стримування, попередження, розслідування, кримінальне переслідування, превентивні дії.

Список використанних джерел

1. Конституція України [Електронний ресурс]: закон України від 28. 06. 1996 р. №254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 12. 04. 2012 р. №v009p710-12. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 13. 04. 1912 р. №4651-VI. - Електрон. дан. (6 файлів). - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

3. Про міліцію [Електронний ресурс]: закон України від 20. 12. 1990 р. №565 із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 13. 06. 2012 р. №4778-17; №4711-17. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

4. Про оперативно-розшукову діяльність [Електронний ресурс]: закон України від 18. 02. 1992 р. №2135-ХІІ із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 12. 06. 2011 р. №3412-17. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

5. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю [Електронний ресурс]: закон України від 30. 06. 1993 року №3341-ХІІ із змін., внес. згідно із Законами України: за станом на 05. 06. 2011 р. №3334-17. - Електрон. дан. (1 файл). - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, №5-6, ст. 30

7. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року №638-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №25. - Ст. 180.

8. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 року №249-IV із змінами, від 01.12.2005 // Відомості Верховної Ради, 2003, №1, ст. 2.

9. Закон України «Про надзвичайний стан» від 16.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - №37. ст. 538.

10. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, №31, ст. 254)

11. Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом» // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №10. - Ст. 72

12. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом» // Офіційний вісник України. - 2002. - №6. - Ст. 229

13. Аксенов А.А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Академия МВД СССР. - М., 1974. - 24 с.

14. Антипенко В. Визначення поняття «безвинні жертви» у складі тероризму: актуальна проблема // Право України. - 2001. - №6. - С. 75-77.

15. Антипенко В. Особенности соотношения международного и национального права в сфере борьбы с терроризмом: [международные уголовные суды, трибуналы, договоры по борьбе с терроризмом и внутригосударственное антитеррористическое право] / В. Антипенко // Государство и право. - 2005. - №1. - С. 104-108.

16. Антипенко В.Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика. - К.: НБУВ, 1999. - С. 46-53.

17. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом; международно-правовые подходы. - К.: НБУВ; Юнона-М, 2002. - 723 с.

18. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения (криминологическое исследование). - К., 1998. - 191 с.

19. Ануфрієв М.І. Організаційно-правові основи підготовки штатних негласних оперативних працівників ОВС: Монографія. - Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2001. - 159 с.

20. Астанин А.В. Террористическая составляющая в объединениях преступников / А.В. Астанин // Закон и право. - 2004. - №3. - С. 67-68.

21. Багрій-Шахматов Л.В., Бердяга С.І. Постатейний науково-практичний коментар до Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Серія «Закон і коментар». - К.: Юстиніан, 2006. -488 с.

22. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина І: Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. - 336 с.

23. Басецкий И.И., Легенченко Н.А. Терроризм: генезис явления и международный опыт борьбы: монография. - Минск.: Академия Республики Беларусь, 2001. - 207 с.

24. Белая книга российских спецслужб. - М.: Информационно-издательское агентство «Обозреватель», 1995.

25. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики, Т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. - М., 1979. - 409 с.

26. Берлач A.І. Науково-дослідний інститут «Проблеми людини», Антитерористичний центр при СБ України, Одеська національна юридична академія Тероризм і боротьба з ним - Київ, 2000.- - Том 19.-С. 184 - 187.

27. Бирюков Г.М. Основы оперативно-тактического обеспечения раскрытия подразделениями уголовного розыска преступлений совершаемых группами лиц, имеющих признаки организованных преступных групп: Дис…канд. юрид. наук: 21.07.04. - К., 1999. - 285 с.

28. Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник для вищих навчальних закладів. - К., 1997. - 256 с.

29. Бурковская В.А. Европейское сотрудничество в борьбе с терроризмом / В.А. Бурковская // Закон и право. - 2004. - №12. - С. 3-6.

30. Васильев А. Деньги для террористов: [каналы финансирования международного терроризма] / А. Васильев // Азия и Африка сегодня. - 2003. - №8. - С. 2-6.

31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад і голов. Ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. - 1440 с.

32. Венеаминов И. Убийцы и террористы: [психологический анализ] / И. Венеаминов // Человек и закон. - 2003. - №8. - С. 19-24.

33. Витюк В.В., Эфиров С.А. «Левый» терроризм на Западе: история и современность. - М., 1987. - С. 237 - 239;

34. Вознюк О.С. Організаційно-тактичні основи затримання озброєних злочинців при реалізації спеціальних заходів «Сирена» та «Грім». Конспект лекцій з курсу « Тактико-спеціальна підготовка співробітників ОВС». - Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000. - 67 с.

35. Гельманов А. Криминалистическая характеристика способа сокрытия преступления преступлений против жизни и здоровья: Учебное пособие. Омск: Омская ВШ милиции МВД СССР, 1989. - 82 с.

36. Глієвой А.А. Взаємодія кримінальної міліції та оперативних підрозділів Державного Департаменту України з питань виконання покарань у боротьбі зі злочинністю: Дис…. канд. юрид. наук. -21.07.04. - Х.: НУВС, 2003.

37. Горбунов А.С. К вопросу о классификации терроризма // Московский журнал международного права. - 1993. - №1. - С. 53;

38. Горский Д.П. Научные термины: новые аспекты анализа // Логика научного познания. - М.: Наука, 1987.-С. 179-182.

39. Гребельский Д.В. Теоретические основы и организационно-правовые проблеми оперативно-розискной деятельности органов внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1977. - 90 с.

40. Гребельський Д.В. О соотношении криминалистических и оперативно-розыскных характеристик // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. трудов. - М., 1984. - 340 с.

41. Гушер А. Что нового в арсенале террористов? и как успешнее бороться с набирающей силу «Чумой XXI века» / А Гушер // Азия и Африка сегодня. - 2006. - №4. - С. 3-10.

42. Дикаев, С.У. (Салман Умарович).Террор, терроризм и преступления террористического характера: Криминологическое и уголовно-правовое исследование / С.У. Дикаев; Ассоциация «Юридический Центр». - науч. изд. - СПб.:Юридический центр Пресс. - 2006. - 464 с.

43. Добаев И.П. Современные подходы к определению «нового терроризма» / И.П. Добаев // Социально-гуманитарные знания. - 2005. - Июль-авг. (№4). - С. 145-155.

44. Долженков О.Ф. Інфраструктура злочинності - поняття, складові (оперативно-розшуковий аспект) // Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - Т. 12. - К., 1999. - С. 334 - 337.

45. Долженков О.Ф. Інфраструктура організованої економічної злочинності. - Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2002. - 254 с.

46. Долженков О.Ф., Думко А.Ф., Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції: Монографія. - Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000. - 134 с.

47. Емельянов В. Террористический акт и акт терроризма: понятие, соотношение и разграничение / В. Емельянов // Законность. - 2002. - №7. - С. 44-46.

48. Ермаков К.К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел. Лекция. - М.: Академия МВД СССР, 1971. - 24 с.

49. Євдокимов В.М. Особливості тактики оперативного опитування осіб, підозрюваних у вчиненні вбивства з використанням кримінального вибуху // Науковий вісник НАВСУ. - 2005. - №2. - С. 12-19.

50. Ємельянов В.П. Злочини терористичної спрямованості /тероризм/. - Х.: Рубікон, 1997. - 160 с.

51. Жариков К.В. Терроризм и террористы: Ист. справочник/ Под общ. ред. А.Е. Тараса. - Мн.: Харвест, 1999. - 606 с.

52. Железов Є.О., Колошко І.М. Особливості розкриття серійних вбивств // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. - 1998. - №3. - С. 128-129.

53. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування. - Х.: Право, 1999. - 303 с.

54. Заклюк А.П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. - М.: Юрид. лит., 1986. - 192 с.

55. Зиглер Ч.Э. Стратегия США в Центральной Азии и Шанхайская организация сотрудничества / Ч.Э. Зиглер // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - №4. - С. 13-22.

56. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления: Автореф. дис… д-ра юрид. наук. - М., 1970. - С. 10.

57. Иванов В.Н. Феномен терроризма (экспертные суждения и оценки): [проблемы терроризма в исследованиях ученых и оценках политиков] / В.Н. Иванов // Социально-гуманитарные знания. - 2005. - №3. - С. 21-41.

58. Иванов В.Н. Феномен терроризма (экспертные суждения и оценки): [проблемы терроризма в исследованиях ученых и оценках политиков] / В.Н. Иванов // Социально-гуманитарные знания. - 2005. - №3. - С. 21-41.

59. История терроризма в России в документах, биографиях, исследованиях / Сост.О.В. Будницкий. - Ростов-на-Дону: Феникс - 1996 - 576 с.

60. Ищенко А.М. Предупреждение и раскрытие преступлений, совершаемых с использованием служебного положения в системе бытового обслуживания населения (по материалам органов внутренних дел Украинской ССР): Дис. … канд. юрид. наук. - М., 1989. - С. 39.

61. Кабанов П.А. К вопросу о понятии тоталитарной преступности в Советском государстве // Следователь. - 1998. - №5. - С. 61-63.

62. Каверин Б.И. Терроризм и война: общее и различия: [терроризм и война имеют общие признаки и существенные различия] / Б. Каверин // Власть. - 2002. - №5. - С. 9-14.

63. Калинковичем Л.Н. Сущность, правовые и организационные основы оперативно-розыскной деятельности: Учебное пособие. - Минск, 1988.

64. Карнеева Л.М, Миньковский Т.М. Особенности пределов доказывания при принятии некоторых процессуальных решений в стадии предварительного следствия. // Вопросы предупреждения преступности. М., 1966., вып. 4. - С. 109-112.

65. Карпец И.И. Преступления международного характера. - М.: Юр. лит., 1979. - С. 64 -98.

66. Клочков В.В., Образцов В.А. Преступление как объект криминалистического познания // Вопросы борьбы с преступностью. - 1985.- №42. - С. 69 - 71.

67. Кобець М.В. Інформаційне забезпечення розкриття злочинів, пов'язаних з вибухами // Науковий вісник КНУВС. - 2006. - №3, ч. 3. - С. 84-88.

68. Козаченко И.П. Оперативно-розыскная профилактика (Правовые и организационно тактические вопросы). - К.: НИ и РИО Киев. высш. шк. МВД СССР, 1991. - 136.

69. Козаченко І.П., Регульський В.Л. Правові, морально-етичні та організаційні основи оперативно-розшукової діяльності. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України. - 2000. - 219 с.

70. Кондратьєв Я.Ю. Теоретичні, правові та оперативно-тактичні засади запобігання злочинам оперативними підрозділами кримінальної міліції: Монографія.-К.: Нац. Акад. внутр. Справ України, 2004. - 444 с.

71. Корж В.П. Теоретические основы методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными образованиями в сфере экономической деятельности: Монография. - Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. - 412 с.

72. Короткевич М.Є., Андрушко П.П. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та порушення порядку зайняття нею // Юридичний вісник України. - 1999. - №19. - С. 30 - 32.

73. Короткевич М.Є, Андрушко П.П. Відповідальність за порушення зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та за порушення зайняття нею // Вісник Верх. Суду Укр. - 1998. - №3. - С. 54 - 59; №4 - С. 34 - 35.

74. Косачев К. Международное право в борьбе с ядерным терроризмом: [преступления, связанные с ядерным терроризмом и международные договоры] / К. Косачев // Международная жизнь. - 2003. - №9/10. - С. 157-171

75. Крайнев А. Терроризм - глобальная проблема современности // Зарубежное военное обозрение. - 1997. - №6. С. 7 - 8.

76. Крутов В.В. Політичний екстремізм і тероризм у сучасних умовах // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників / Під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського, В.О. Євдокімова та інших. К., 2000. - Т. 19. - С. 150-153.

77. Лисичкин В.А. Прогностика как научная дисциплина // Анализ закономерностей и прогнозирование развитие науки и техники. - К., 1967. - С. 45-51.

78. Лунеев В.В. Реальность и уголовное право (современные тенденции развития уголовной политики и уголовного законодательства).-М.: НОРМА, 1994. - 216 с.

79. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджемента: Пер. с анг. - М.: Дело, 1994. - 700 с.

80. Наливайченко В. В інтересах безпеки особи, суспільства, держави» // Україна-НАТО. - №1-2 2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk

81. Основы борьбы с организованной преступностью: Моногр./ Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.Б. Яблокова. - М.: ИНФРА - М, 1996. - 400 с.

82. Погоржельский Д. Прекратили… Чтобы начать вновь? // Новое время. - 1993. - №22. - С. 26-28. с. 27

83. Хлестов О.Н. Международный терроризм: угроза, меры противодействия, вопрос о ликвидации терроризма // Российский ежегодник международного права, 1996-1997-1998. - С. 248-257.

84. Щеглов А.В., Афанасьев Н.Н. Современный терроризм: социально-психологические аспекты // Закон и право. 2000. - №4. - С. 3-6.

Размещено на Allbest.ru