Трудове право

Відповідно до положень статті 106 КЗпП України оплата роботи в надурочний час здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки.

Частиною першою статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_4 йому повинна бути виплачена заробітна плата за еквівалентну кількість робочих годин часу невикористаного домашнього відпочинку в подвійному розмірі годинної ставки.

Відповідно до витягів зі штатного розпису робітників ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве») з 01 травня 2012 року тарифний оклад механіка вагона транспортера зчленованого типу складав 2 647 гривень.

Згідно розпорядження Укрзалізниці від 27 березня 2014 року № ЦЗЕ 11\184 «Щодо обліку та оплати праці працівникам, що працюють з підсумковим обліком робочого часу» працівникам, оплата праці яких провадиться за посадовими окладами, для оплати надурочних годин роботи, роботи у святкові та вихідні дні, а також вечірніх та нічних годин, розраховується годинна тарифна ставка, виходячи з встановленого середньомісячного посадового окладу та середньомісячної кількості годин за нормою облікового періоду.

У 2012 році середньорічна норма робочого часу склала 166.8 годин (2001 година/12=1668.8). Годинна тарифна ставка складає 15,87 грн. (2 647 грн посадового окладу / 166.8 годин).

ОСОБА_4 працював за 8-годинним графіком, йому повинна бути компенсовано 2 264 години невикористаного відпочинку (283 доби * 8 годин).

Сума заробітної плати за час невикористаного відпочинку обчислюється шляхом множення 2264 години на годинну тарифну ставку в сумі 15.87 грн в подвійному розмірі, що разом становить 71 859,36 грн (2 264 * (15.87 * 2) = 71 859,36).

Оскільки ОСОБА_4 за 283 доби невикористаного відпочинку було виплачено 43 836,70 грн, то суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 28 022,66 грн.

Аргументи касаційної скарги про те, що невикористаний час відпочинку, належний за нормою, повинен бути компенсований шляхом надання відгулу або приєднаний до щорічної відпустки в ті ж строки з оплатою цього часу з розрахунком встановленого місячного окладу чи без оплати є безпідставними, оскільки відповідно до частини четвертої статті 106 КЗпП України компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України не заслуговують на увагу, оскільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх судових інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.М. Коротун

В.І. Крат

трудовий відпочинок невиплата стягнення позивний

Завдання №4.Підготувати позовну заяву до суду щодо зняття дисциплінарного стягнення

Позивач: Демчук Дмитро Володимирович,

проживаючий за адресою:

33000, м. Рівне, вул. Іллівська, 22, кв. 15

моб./тел. 00000000000

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «АЕС Титанік»,

що знаходиться за адресою:

30000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 22,

тел. 00000000, 0000000000

п о з о в н а з а я в а

про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди

Я працюю на посаді інженера з охорони праці служби ОП ПАТ «АЕС Титанік» з 2008 року і по даний час.

Наказом Голови правління ПАТ «АЕС Титанік» № 85 від 01.02.2012 року я був притягнутий до дисциплінарної відповідальності ніби-то за неналежне виконання мною нормативно-правових актів з охорони праці (порушення вимог п. 2.8. Посадової інструкції інженера з охорони праці).

Я вважаю вказаний наказ № 85 від 01.02.2012 року незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора з ОП та НС та адміністрації роботодавця, оскільки я не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією.

Так, на виконання вказівки мого безпосереднього начальника - директора з ОП та НС Іванцева В.П., мною було підготовлено інформацію про суми витрачених коштів на протипожежний захист об'єктів ПАТ «Титанік» в 2011 році, яку Іванцев В.П. особисто підписав та на виконання листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 14/3-1994 від 20.12.2011 року, направив в міністерство ще 11.01.2012 року. Ніяких зауважень, претензій чи уточнень до цієї інформації в Іванцева В.П. на час його узгодження та підписання не було Однак, після офіційної подачі звіту 24.01.2012 року, мені було пред'явлено претензії, що ніби-то подана (підготована мною) інформація не містила всіх даних, які вимагались міністерством, з приводу чого 26.01.2012 року мною і було власноруч складено пояснювальну записку на ім'я безпосереднього керівника.

Так як підготовка та підписання звіту, визначеного листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 14/3-1994 від 20.12.2011 року, відповідно до резолюції на ньому, покладалась не на мене особисто, а на Директора з ОП та НС Іванцева В.П. і контроль за його складанням та повнотою відповідно здійснював Іванцев В.П., то саме він і повинен був відповідати за повноту та правильність документів, що ним подавались в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, оскільки я, як його підлеглий, повністю та завчасно виконав покладене на мене завдання по підготовці інформації про суми витрачених коштів на протипожежний захист об'єктів в 2011 році.

Крім того, я особисто не був ознайомлений з листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 14/3-1994 від 20.12.2011 року, а тому не знав і не міг знати про вимоги, що ставитимуться до звіту з пожежної безпеки.

Відповідно до п. 2.8. Посадової інструкції інженера з охорони праці, з якою я був ознайомлений, в мої службові обов'язки входить організація підготовки статистичної звітності з питань охорони праці. Таку підготовку звіту (інформації) в межах поставлених для мене завдань мною було здійснено і прийнято моїм безпосереднім керівником. Тому я не вважаю, що мною було допущено будь-яке порушення вимог посадової інструкції чи трудової дисципліни.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

Ст. 149 КЗпП України передбачає, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Будь-які дані, що свідчили б про порушення мною обов'язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, в відповідача відсутні, а застосування до мене стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства, в зв'язку з чим спірний наказ № 85 від 01.02.2012 року підлягає скасуванню як незаконний.

Оскільки я вважаю, що незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності, і порушення моїх прав та гарантій як працівника призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях мого незаконного звільнення з боку адміністрації підприємства, де я працюю, що призводить до необхідності прикладання мною додаткових зусиль по організації свого життя, я вважаю, що ПАТ «Титанік» повинне мені відшкодувати моральну шкоду в розмірі, який я визначаю в сумі 3000 гривень.

Право на відшкодування працівникові такої шкоди передбачене ст. 237-1 КЗпП України.

Мої позовні вимоги випливають з трудових правовідносин, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», я звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 139, 147, 149, 150, 237-1, 252 КЗпП України, керуючись ст.ст. 118-120 ЦПК України, -

п р о ш у с у д :

1. Скасувати наказ Голови правління ПАТ «Титанік» № 85 від 01.02.2012 року «Про дисциплінарне стягнення» про оголошення Демчуку Дмитру Володимировичу догани.

2. Стягнути з ПАТ «Титанік» на користь Демчука Дмитра Володимировича моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Додаток: 1. Копія цієї позовної заяви, в 2-х екз., на 4-х арк.;

2. Копія наказу № 85 від 01.02.2012 р., в 2-х екз., на 2-х арк..;

3. Копія листа № 14/3-1994 від 20.12.2011 р., в 2-х екз., на 2-х арк..;

4. Копія інформації, в 2-х екз., на 2-х арк..;

5. Копія пояснюючої записки, в 2-х екз., на 2-х арк..;

6. Копія посадової інструкції, в 2-х екз., на 14 арк.

Размещено на Allbest.ru