Конституційний контроль

Здійснення комплексного порівняльно-правового аналізу етапів становлення і функціонування сучасного органу конституційного контролю Австрії, Іспанії, Італії, ФРН та Франції і вироблення рекомендацій щодо вдосконалення діяльності даного органу в Україні.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык русский
Дата добавления 26.02.2011
Размер файла 18,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Конституційний контроль

Виконав студент

2010 групи

Денної форми навчання

Юридичного факультету

Гінгуляк Олександр

Викладач:

Чепель Ольга Дмитрівна

Чернівці 2010

Вступ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються його мета та завдання, методологія, на основі якої здійснюється науковий аналіз, формулюються конкретні положення, підкреслюється теоретична та практична значущість роботи. Наводяться дані про апробацію наукових результатів, структуру і обсяг роботи

Актуальність теми дослідження - Для демократичних європейських країн характерною є підвищена увага наукових і політичних кіл до проблем вдосконалення і зміцнення конституційного контролю. Це зумовлено тим, що конституційний контроль -- одна з найбільших цінностей демократичної форми організації суспільства. Його значення полягає в наступному.

По-перше, конституційний контроль -- невід'ємний елемент правової держави, важливий гарант верховенства Конституції, суттєва перепона на шляху до узурпації влади, умова і показник функціонування політико-правового режиму в межах Конституції.

По-друге, конституційний контроль -- обов'язковий компонент механізму поділу влади, призначений для підтримання рівноваги; арбітр у конфліктах між гілками влади -- законодавчою, виконавчою і судовою, що забезпечує необхідний баланс між владними структурами.

По-третє, конституційний контроль є інструментом подолання і згладжування федеративних суперечностей, а також неузгодженостей між державою і територіями з місцевим самоврядуванням.

По-четверте, конституційний контроль виконує роль найбільш ефективного механізму захисту особи від влади, є засобом забезпечення основних (конституційних) прав і свобод людини і громадянина, фактором перетворення Конституції на чинне право.

По-п'яте, інститут конституційного контролю, особливо після Другої світової війни, -- це спроба подолати суперечності між позитивним і природним правом, поєднати юстицію, яка застосовує закон, з юстицією, яка грунтується на нормах права справедливості, а також створити нову стабільну конституційну основу влади.

З таких позицій очевидною є важливість ретельного аналізу здобутків, досягнутих конституційною наукою і державно-правовою практикою зарубіжних країн у справі правового регулювання форм організації та діяльності конституційного контролю. Отже, теоретична і практична потреба дослідження зарубіжного конституційного контролю в його європейському варіанті є цілком очевидною.

Об'єктом дослідження є конституційно-правові відносини у сфері конституційного контролю.

Предмет дослідження -- конституційний контроль у національних правових системах континентального права, процес його становлення та розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного порівняльно-правового аналізу етапів становлення і функціонування сучасного органу конституційного контролю Австрії, Іспанії, Італії, ФРН та Франції і на цій основі вироблення рекомендацій щодо вдосконалення організації і діяльності органу конституційного контролю в Україні.

Органи конституційного контролю

Повноваження органів конституційного контролю за своїм обсягом різні в окремих країнах. Це залежить як від виду даних органів, так і від об'єктів конституційного контролю, визначених законодавством конкретних країн.

Спільним для всіх органів конституційного є розгляд справ про відповідність законів та інших актів парламенту, актів президента, уряду, міністрів і деяких інших керівників центральних органів виконавчої влади, місцевих державних органів і місцевого самоврядування конституції та конституційним законом.

При цьому слід зважити на те, що нормативні акти, видані навіть одним органом, теж можуть мати свою ієрархію. Наприклад, закони, що приймаються парламентом, поділяють за юридичною силою на конституційні, органічні та звичайні. Тому органи конституційного контролю перевіряють відповідність звичайних законів не тільки конституції, а й органічним і конституційним законам. Звичайно не підлягають конституційному контролю закони, прийняті шляхом референдуму, адже вони являють собою безпосередній прояв народного суверенітету.

Конституційний контроль містить не тільки розгляд питань конституційності законів та актів, а й перевірку на відповідність конституції і законам дій державних органів і посадових осіб. Зрозуміло, що це, насамперед, стосується вищих посадових осіб держави - президента, глави і членів уряду, суддів Верховного Суду та ін. Рішення про неконституційність дій посадових осіб, як правило, спричинює їх усунення від посади за процедурою імпічменту. При цьому треба мати на увазі, що в одних країнах порушення конституції не вважається підставою для імпічменту (наприклад, США, Франція, Російська Федерація), а в інших -вважається (Німеччина, Румунія, Болгарія).

Проблеми конституційного контролю

У плані методології, наше правознавство знаходиться сьогодні в принципово інший, в порівнянні з радянським періодом, ситуації. Формування інших соціальних ідеалів, офіційні стратегії на побудову ліберальної ринкової економіки і правової держави, конституційне закріплення прав людини, поточні реформи і тому подібне ставлять перед юридичним співтовариством ряд проблем, ефективне вирішення яких безпосередньо залежить від філософської і методологічної спроможності правової науки. Такая состоятельность нынешнего правоведения рассматривается, главным образом, в контексте оценок методологического значения марксистских идей в современных условиях.

Якщо перевірка конституційності ординарних федеральних законів Конституційним Судом не викликає теоретичних суперечок і швидко закріпилась на практиці, то питання використання федеральних законів про конституційні поправки як об'єкти федерального судового конституційного контролю в даний час носить найбільш проблемний характер.

Основні відомості про конституційний контроль Італії

Конституція проголосила Італію демократичною республікою і встановила, що суверенітет належить народові. Завданням республіки було оголошено усунення перешкод економічного і соціального характеру, які фактично обмежують свободу і рівність громадян, заважають повному розвитку людської особистості і дійсному участі всіх у політичному, економічному та соціальному житті країни. Зокрема, передбачалася можливість націоналізації підприємств, що мають важливе суспільне значення. Ці положення представляли собою юридичну базу, спираючись на яку, демократичні сили могли вести боротьбу за прогресивні перетворення не тільки в політичній, а й соціально-економічній сферах.

У Конституції закріплено широке коло демократичних прав і свобод громадян: рівність усіх перед законом, рівноправність громадян незалежно від соціальних, політичних, національних та інших відмінностей, свобода особи та її недоторканність, свобода зібрань, спілок, політичних партій, слова, друку. Серед соціально-економічних прав були проголошені право на працю, право на справедливу винагороду за нього, рівність чоловіка і жінки в економічній області, свобода профспілок і страйків, участь трудящих в управлінні підприємствами.

Вищим органом законодавчої влади став двопалатний парламент. Нижня палата - палата депутатів - за виборчими законами 1948 обирається загальними і прямими виборами за пропорційною виборчою системою. Верхня палата - сенат - обирається по областях Італії за змішаною виборчою системою, яка містить елементи мажоритарної та пропорційної систем. Палати рівноправні в питаннях законодавства і контролю над урядом. Главою держави є президент, що обирається на спільному засіданні палат за участю представників від областей строком на 7 років. До повноважень президента належить верховне командування збройними силами, призначення на вищі державні посади, право помилування, представництво республіки в міжнародних відносинах. Він може на один місяць затримати вступ закону в силу, в особливих випадках видавати декрети, які мають силу закону, і має право розпуску парламенту. Акти Президента потребують контрасигнації прем'єр-міністра уряду.

Уряд Італії призначається президентом, але відповідальний перед парламентом. Конституція допускає (з деякими обмеженнями) делегацію законодавчих повноважень парламентом уряду і надає уряду право в надзвичайних обставинах видавати декрети, які мають силу закону. У системі вищих органів республіки Конституція передбачила також Вищу раду магістратури - орган з керівництва судовою системою, і Конституційний суд, призначений для перевірки конституційності законів та інших актів влади. У разі визнання Конституційним судом того чи іншого акту неконституційним цей акт втрачає законну силу. Крім того, до повноважень Конституційного суду відноситься розгляд спорів між областями та республікою та справ за звинуваченням президента і міністрів.

Італія згідно з Конституцією, ділиться на області, провінції та громади. У всіх територіальних одиницях на основі загальних виборів створюються представницькі органи - обласні та провінційні зборів та муніципалітети, які обирали або колегіальні, або одноосібні виконавчі органи. Конституція передбачила автономію областей з досить широкою компетенцією місцевих органів. Проте їхня діяльність багато в чому контролюється урядовими комісарами. Провінційні і громадські органи в ще більшому ступені залежать від призначаються урядом префектів. В цілому можна сказати, що Конституція Італії демократична, хоча демократичні інститути реалізовані в ній з меншою послідовністю, ніж в Конституції Франції 1946 Прогресивні сили країни прагнуть захистити демократичні інститути Конституції від спроб реакції змінити їх або обмежити їхню діяльність.

Це стало нагальною завданням вже після перших виборів до парламенту, що відбулися в 1948 р. В обстановці антикомуністичної компанії, розпочатої християнськими демократами і підтриманої католицькою церквою, більше половини місць у парламенті отримала християнсько-демократична партія, тісно пов'язана з Ватиканом і виражає інтереси монополістичної буржуазії і аграрії Італії.

Висновок

У даній роботі зазначається, що правовий статус Конституції країни Італії характеризується наступним: по-перше, їх статус визначається нормами Конституції і законодавства відповідної країни, в якому закріплюються загальне призначення, мета і завдання Конституції; по-друге, створенням механізмів забезпечення незалежності органів конституційної юрисдикції цієї країни; по-третє, наявністю матеріальних і процесуальних норм, особливо в регламентах роботи органів конституційного контролю щодо взаємовідносин держави між собою і керівництвом, встановленням в законодавстві особливих, підвищених гарантій забезпечення основоположних прав і свобод для осіб Конституційних право відносин; по-четверте, створенням високої матеріальної забезпеченості Конституції як особливої категорії для ролі і функціонування держави.

Наприкінці роботи зазначається, що законодавство Італії, передбачає високий рівень матеріальної винагороди, наявність підстав для відводу Конституції, а також визначає особливий порядок розв'язання питань про притягнення до юридичної відповідальності, в тому числі і кримінальної.

Список використаної літератури

1. Конституційний контроль: історико-правовий порівняльний аналіз // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. - 2000. - Вип.1. - С. 23-30.

2. Правові питання організації та діяльності конституційного контролю // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 3. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім "Юридична книга", 2000. - С. 122-131.

3. Органи конституційного контролю як засіб захисту Конституції // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. - 2000. - Вип. 2. - С. 13-18.

4. Підсумкові акти конституційної юрисдикції зарубіжних країн і їх юридична природа // Право України - 2000. - №10. - С. 124-127.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Виникнення, становлення і розвиток інституту конституційного контролю в Україні. Характеристика особливості його становлення в різні історичні періоди та основні етапи формування. Утворення й діяльність Конституційного Суду України в роки незалежності.

    статья [23,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Характеристика Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Історія створення, склад і порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; Порядок діяльності та аналіз практики його діяльності.

    курсовая работа [38,1 K], добавлен 26.02.2009

  • Поняття, характер, зміст та об'єкт конституційного контролю. Модель організації конституційного контролю. Кількісний склад органів конституційного контролю зарубіжних країн. Конституція України, єдиний орган конституційної юрисдикції, Конституційний Суд.

    реферат [12,8 K], добавлен 11.11.2010

  • Історія становлення Конституційного Суду України, його значення. Права та обов'язки цього органу державної влади, основні напрямки і види діяльності, що здійснюється відповідно до правової охорони Конституції та здійснення конституційного правосуддя.

    реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2014

  • Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010

  • Роль юридичних актів, що приймаються органом конституційної юрисдикції. Особливості актів Конституційного Суду України, юридичний характер його рішень та висновків. Розуміння актів органу судового конституційного контролю як судового прецеденту.

    реферат [14,3 K], добавлен 26.07.2011

  • Система державних органів на основі принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Конституційний статус деяких країн світу. США - класична президентська республіка, а Великобританія – парламентська монархія. Конституція Франції та Італії.

    реферат [54,3 K], добавлен 16.02.2011

  • Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в державі. Принципи, на яких базується діяльність органу державної влади: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, всебічності розгляду справ.

    реферат [15,4 K], добавлен 30.10.2014

  • Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування конституційного Суду і його склад. Функції та повноваження Конституційного Суду України. Порядок діяльності Конституційного Суду України.

    курсовая работа [27,3 K], добавлен 12.08.2005

  • Огляд системи основних організаційних і процесуальних дій Конституційного Суду України. Проблематика його правосуб’єктності, притаманних для цього органу засобів забезпечення конституційного ладу. Межі офіційного тлумачення Конституції і законів України.

    реферат [26,7 K], добавлен 09.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.