Примусовий порядок сплати аліментів

Заборгованість по аліментах може погашуватися за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Оскільки ми розглядаємо примусову сплату аліментів, то зупинимось саме на останньому випадку.

Коли йдеться про стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, то розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14 У такому виконавчому листі зазначається календарна дата, з якої належить примусово стягувати аліменти.

Якщо тривалий час виконавчий лист не пред'являвся до виконання, аліменти можуть бути стягнуті державною виконавчою службою за минулий час, але не більш ніж за три роки. Цей трирічний строк називається виконавчою давністю. Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Ромовська -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. -- С. 387 При цьому, ч. 4 ст. 194 Сімейного кодексу України встановлює, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 цього ж кодексу, до досягнення нею двадцяти трьох років.

Разом із тим, закон допускає можливість стягнення заборгованості за весь минулий час без будь-яких обмежень. Це можливо, якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися: а) у зв'язку з розшуком платника або б) у зв'язку з його перебуванням за кордоном. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (в ред. від 09.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14

Визначення заборгованості за аліментами, які стягувалися у твердій грошовій сумі, труднощів не викликає, а тому Сімейний кодекс України не містить щодо цього спеціальної норми. Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Ромовська -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. -- С.387 Тоді як стаття 195 вказаного нормативно-правового акта детально регламентує визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку.

Розмір заборгованості за аліментами в цьому випадку обчислюється державним виконавцем, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, або з заробітку (доходу), який він одержує на час обчислення розміру заборгованості. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час обчислення її розміру, вона визначається виходячи з середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Червоний Ю. С. Сімейне право України: [підручник] / за ред. Ю.С. Червоного - К.: Істина, 2004. - С.296-295 Величина середнього заробітку відповідного спеціаліста або некваліфікованого працівника співвідноситься з певною місцевістю (містом, областю), інформацію про яку на вимогу суду має надати управління статистики.

Як правило, стягнення заборгованості за аліментами ставить платника в досить скрутне становище. Тому в законі передбачається можливість установлення строку сплати заборгованості (відстрочення або розстрочення сплати), а також повне або часткове звільнення від її сплати. Ці питання вирішуються судом за позовом платника аліментів.

Повне або часткове звільнення від сплати заборгованості можливе, якщо вона виникла: а) у зв'язку з тяжкою хворобою платника аліментів; б) за іншою обставиною, що має істотне значення (ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України). До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести перебування в місцях позбавлення волі і пов'язані з цим труднощі із влаштуванням на роботу; призупинення виконавчого провадження у випадку визнання одержувача недієздатним тощо. Сімейне право України: [підручник] / [Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.]- К.: Юрінком Інтер, 2006. -- С. 175

Треба, однак, зазначити, що сама по собі тяжка хвороба або інша обставина, що має істотне значення, внаслідок якої утворилась заборгованість за аліментами, не може бути підставою для звільнення (повного або часткового) платника від її сплати, якщо його матеріальне становище дозволяє йому погасити цю заборгованість. Питання про те, чи є обставини, на які посилається платник аліментів, істотними, вирішує суд. Червоний Ю. С. Сімейне право України: [підручник] / за ред. Ю.С. Червоного - К.: Істина, 2004. - С.298

У виникненні заборгованості за аліментами на дитину винною може бути і особа, на користь якої присуджено аліменти. Тому суд вправі звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що заборгованість виникла з вини одержувача аліментів унаслідок непред'явлення ним без поважної причини виконавчого листа до виконання. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (в ред. від 09.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14

Отже, бачимо, що невиконання обов'язку по сплаті аліментів не залишається без наказним, особі в подальшому потрібно сплатити заборгованість, яка виникла. Однак, законодавець, захищаючи права платника аліментів, встановлює підстави звільнення його від сплати такої заборгованості. Такі підстави повинні мати істотне значення, що дозволяє судам по-різному оцінювати та трактувати ту чи іншу конкретну обставину.

4. Відповідальність за прострочення сплати аліментів

Сімейний кодекс України вперше встановлює відповідальність за прострочення сплати аліментів. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, до неї застосовується спеціальна форма відповідальності -- стягнення неустойки (пені). Стягнення неустойки спрямовано на компенсацію одержувачу аліментів його витрат і має необхідний стимулюючий, превентивний вплив на особу, що порушила свої аліментні обов'язки. Водночас, притягнення до відповідальності платника аліментів, з вини якого виникла заборгованість, є правом, а не обов'язком одержувача аліментів. Гопанчук В.С. Сімейне право України : [підручник.] / В.С. Гопанчук - К.: Істина, 2002. -- С.119

Стягнення неустойки вперше передбачене сімейним законодавством і спрямоване на підвищення захисту майнових прав дітей. Донедавна відсутність у сімейному праві такого способу забезпечення виконання зобов'язання, як сплата неустойки, розглядалася як особлива риса сімейного права і підстава для його відокремлення від цивільного права. Зміни останнього часу довели можливість і доцільність застосування до сімейних відносин норм цивільного законодавства. Сімейне право України: [підручник] / [Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.]- К.: Юрінком Інтер, 2006. -- С.176

Неустойка у формі пені - це універсальний спосіб забезпечення будь-якого грошового зобов'язання, незалежно від підстави його виникнення. Тому включення в Сімейний кодекс України положення про стягнення неустойки (пені) за невиконання аліментного зобов'язання є цілком виправданим. Капля О.М., Берездецький Ю.М. Вина як підстава стягнення неустойки за несплату аліментів / О.М. Капля, Ю.М. Берездецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - 2012 - №3 - С.215

Згідно з ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Дана норма розташована в гл. 15 Сімейного кодексу України, норми якої регулюють відносини щодо утримання неповнолітніх дітей, але застосовується і до відносин щодо утримання батьками своїх повнолітніх дітей. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (в ред. від 09.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14

Стягнення неустойки можливе лише у випадку виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, наприклад, якщо особа ухилялася від сплати аліментів, знаходилася у розшуку тощо. За аналогією з цивільним законодавством у цьому разі слід виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання. Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Ромовська -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. -- С.390 У зв'язку з цим на неї покладено тягар доказування протилежного. Проте, якщо платник аліментів доведе, що несплата аліментів була наслідком тяжкої хвороби, іншої незалежної від нього обставини, право на неустойку у одержувача аліментів не виникає. Суд може й зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Також, потрібно вказати, що неустойка не сплачується, якщо платник аліментів неповнолітній.

Верховний суд України з цього питання визначає, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006р. № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14

Важливо також вказати, що статті 164 та 165 Кримінального кодексу України встановлюють кримінальну відповідальність за Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, а також за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. № 2341-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

На основі вказаного приходимо до висновку, що встановлення відповідальності за прострочення сплати аліментів забезпечує сумлінне та своєчасне виконання обов'язку щодо їх сплати. Встановлена міра відповідальності у вигляді стягнення неустойки має превентивний вплив на особу, яка порушила свої аліментні обов'язки. Водночас забезпечується компенсація одержувачу аліментів за шкоду завдану порушенням його права. Крім того, закріплення кримінальної відповідальності за злісне невиконання обов'язку з сплати аліментів свідчить про важливість дотримання вимог щодо сумлінної сплати аліментів та виконання рішення суду з цього питання.

Висновки

На основі проведеного нами дослідження можемо зробити наступні висновки:

1. аліментні правовідносини належать до майнових сімейних правовідносин і мають на меті утримання непрацездатних і таких, що потребують матеріальної допомоги членів сім'ї, перелік яких чітко визначений у законі. Аліменти становлять вид утримання в межах сімейних та шлюбних правовідносин і є виключно сімейно-правовою категорією;

2. аліментні правовідносини (зобов'язання) можна визначити як правовідносини, які виникають на основі законодавчо встановлених фактів між учасниками сімейних відносин, зміст яких становить обов'язок одного суб'єкта надавати утримання іншому у порядку встановленому договором (за домовленістю) або законом.

3. відповідно до норми сімейного законодавства аліментні правовідносини можуть виникати між наступними групами осіб: між подружжям (в тому числі колишнім подружжям), між батьками та дітьми, між іншими членами сім'ї. У кожному із вказаних випадків законодавець встановлює підстави виникнення права на отримання аліментів та порядок виконання кореспондуючого йому обов'язку по їх сплаті.

4. нормативно закріплений порядок стягнення аліментів спрямований на забезпечення виконання обов'язку відповідача. Розглядаючи всі можливі способи ухилення від його виконання, законодавець намагається мінімізувати можливість несплати присуджених аліментів. Таким чином забезпечується захист прав одержувачів аліментів.

5. примусове виконання аліментного зобов'язання відповідальністю не є, так як не встановлює ніяких додаткових обов'язків або обмежень для особи, а є лише способом виконання встановленого законом обов'язку. Водночас при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, до неї застосовується спеціальна форма відповідальності -- стягнення неустойки (пені). Стягнення неустойки спрямовано на компенсацію одержувачу аліментів його витрат і має необхідний стимулюючий, превентивний вплив на особу, що порушила свої аліментні обов'язки;

6. Сімейний кодекс України не вирішує всіх проблем, обов'язок по утриманню членів сім'ї, що потребують допомоги, виконується не завжди належним чином. У зв'язку з цим, сімейне законодавство має бути побудоване таким чином, щоб норми, які регулюють аліментні правовідносини, були реальними до виконання, з урахуванням потреб і можливостей кожної особи. Прогалини та недостатня конкретизація окремих норм права можуть привести до порушення прав суб'єктів аліментних зобов'язань. Усе це є вагомою підставою для подальшого всебічного дослідження цього інституту.

Список використаних джерел

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. № 2947-III (в ред. від 09.12.2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14

3. Кодекс про шлюб та сім'ю від 20.06.1969р. № 2006-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2006-07

4. Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004р. № 1618-IV (в ред.від 01.12.2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. № 2341-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

6. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/606-14

7. Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956р. (приєднання від 20.07.2006р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_425

8. Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007р. (ратифікація від 11.01.2013р.)[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_l12

9. Постанова Кабінет Міністрів України № 1203 від 19.08.2013р. «Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF

10. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006р. № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06

11. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua

Спеціальна література

1. Анткольська М.В Семейное право [2-е изд., перераб. и доп.] / Антокольская М.В. - М.: Юристъ, 2002. -- 336 с.

2. Афанасьева Л.В. Аліментні правовідносини в Україні: Монографія / МВС України, Луг. держ. ун-т внутр. справ. - Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. - 224 с.

3. Афанасьєва Л.В. Аліментні правовідносини в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. - цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Л.В. Афанасьєва - Харків, 2003. - 15 с.

4. Багач Е.М. Сімейний кодекс України : науковий-практичний коментар / [Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов та ін] - К.: Ліга 2010. - 577 с.

5. Гопанчук В.С. Сімейне право України : [підручник.] / В.С. Гопанчук - К.: Істина, 2002. -- 304 с.

6. Дякович М.М. Сімейне право України : підручник / М.М. Дякович. - К.: Правова єдність, 2009 - 512 с.

7. Єфременко В.В. Сторони у справах про стягнення аліментів на дітей / В.В. Єфременко // Форум права - 2007. - № 3. - С.97-103

8. Капля О.М., Берездецький Ю.М. Вина як підстава стягнення неустойки за несплату аліментів / О.М. Капля, Ю.М. Берездецький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - 2012 - №3 - С.213-216

9. Косова О. Ю.Обязанность содержания и алиментные обязательства /О. Ю. Косова //Правоведение. - 2003. - № 4. - С. 63 - 80

10. Кузнецова И.М. Семейное право / И. М. Кузнецова - М.: Юристъ, 1999. - 118 с.

11. Луць Л. А. Загальна теорія держави та права: навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою) / Л. А. Луць. - К. : Атіка, 2010.

12. Пергамент А.И. Алиментные обязательства по советскому праву / А.И. Пергамент - М. : Госюриздат, 1951. - 167 с.

13. Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Ромовська -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. -- 532 с.

14. Ромовська З. В. Українське сімейне право : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / З. В. Ромовська. - К. : Правова єдність, 2009. - 500 с.

15. Сапейко Л.В. Правове регулювання аліментних обов'язків батьків та дітей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Л.В. Сапейко - Харків, 2003. - 15 с.

16. Сімейне право України: [підручник] / [Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.]- К.: Юрінком Інтер, 2006. -- 264 с.

17. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. / [С.П. Індиченко, B.C. Гопанчук , О.В. Дзера , Л.А. Савченко] -- К.: Вентурі., 1997. -- 272с.

18. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Алиментные права и обязанности членов семьи: практическое пособие / [под ред. М.Ю. Тихомирова]. - «Изд. Тихомирова М.Ю.», 2011 г. - 38 с.

19. Червоний Ю. С. Сімейне право України: [підручник] / за ред. Ю.С. Червоного - К.: Істина, 2004. - 400 с

20. Чундак М.В. Стягнення аліментів в порядку наказного провадження. Основні проблеми та шляхи до вдосконалення законодавчих норм / М.В. Чундак // Часопис Академії адвокатури України - 2012 - № 15 - С. 1-6

Размещено на Allbest.ru