Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

«ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»

Вступ

громада повноваження самоврядування місцевий

Відповідно до статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Ні державне, ні громадське самоврядування, взяті окремо одне від одного, не можуть адекватно відтворювати всі аспекти суспільного процесу управління в умовах демократичної системи влади та державного управління, яке спирається на владні інститути виконавчих структур і місцеве самоврядування, але мають спільну мету - найбільш ефективне керування громадськими справами. Різниця полягає лише у методах керування цими процесами. Якщо державне управління, незалежно від характеру політичної влади і типу правління, будується за схемою субординації й підпорядкованості нижчого рівня вищому, то самоуправління ґрунтується на безпосередньому представництві інтересів місцевої громади та території і в цьому аспекті підпорядковане лише самій громаді.

Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке можна характеризувати різнобічно. Як об'єкт конституційно-правового регулювання воно виступає в якості:

по-перше, відповідної засади конституційного ладу України;

по-друге, специфічної форми народовладдя;

по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Як специфічна форма реалізації належної народові влади місцеве самоврядування характеризується наступними рисами.

Воно має особливий суб'єкт - громаду, тобто жителів села, селища, міста. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо та через органи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі. Місцеве самоврядування не входить до механізму державної влади (хоч це не означає повної його автономності). Таке становище дозволяє характеризувати його як самостійну, поряд з державою, форму публічної влади - публічну владу територіальної громади. Самостійність місцевого самоврядування гарантується Конституцією.

Однією із передумов створення ефективної системи місцевого самоврядування в будь-якій державі є правильне визначення її сфер повноважень, тобто компетентності. Ця вимога визначається Європейською хартією місцевого самоврядування. Кожна із країн наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями з урахуванням своїх економічних, національних, культурних та інших традицій.

До компетенції органів місцевого самоврядування сучасних демократичних країн світу належать шість основних напрямів діяльності:

1. Розвиток територіальної громади - формування внутрішньої структури, економічний розвиток та будівництво території.

2. Розвиток навколишнього середовища - використання природних ресурсів, захист довкілля, збирання, утилізація та використання відходів, муніципальні дороги та громадський транспорт.

3. Освітні, оздоровчі та соціальні функції - навчальні, лікарняні та оздоровчі заклади, послуги соціального захисту, забезпечення житлом.

4. Захисні функції - пожежна та міліційна служби, захист прав та інтересів споживачів.

5. Комунальні функції - водо забезпечення, водовідведення, енерго - та теплопостачання.

6. Спорт та дозвілля - спортивні споруди, бібліотеки, культурні та місця дозвілля, туризм.

Розв'язання проблем компетенції органів місцевого самоврядування присвячена стаття 143 Конституції України, в якій окреслено перелік найважливіших питань, віднесених до компетенції місцевого самоврядування, а також подається конкретизація повноважень органів місцевого самоврядування в межах чинного законодавства.

Європейська Хартія місцевого самоврядування визначає місцеве самоврядування як право і спроможність місцевих властей в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. За Європейською Хартією це право здійснюється як виборними, так і виконавчими органами і безпосередньо територіальною громадою шляхом використання різних форм прямої демократії.

Під час написання реферату були поставлені такі завдання:

- визначити повноваження сільських, селищних, міських територіальних громад;

- визначити повноваження органів місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- визначити повноваження осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування.

Об'єктом дослідження є органи місцевого самоврядування

Предметом дослідження - посадові особи місцевого самоврядування.

1. Сільські, селищні, міські територіальні громади та їх повноваження

Відповідно до статті 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

Діяльність органів місцевої влади спрямована на задоволення суспільних потреб громадян (у першу чергу тих, що пов'язані з отриманням життєво необхідних послуг).

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно з принципом розподілу повноважень окремо визначає компетенцію представницьких органів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських рад їх виконавчих органів та сільського селищного, міського голови.

За своєю структурою повноваження місцевого самоврядування включають:

а) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню;

б) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких пов'язане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.

Територіальні громади, як первинні суб'єкти місцевого самоврядування, правомочні безпосередньо розглядати та вирішувати будь-яке питання, віднесене до самоврядних. повноважень.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад стосуються наступних сфер діяльності, а саме:

- соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;

- в галузі бюджету, фінансів і цін;

- щодо управління комунальною власністю;

- в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку;

- у галузі будівництва;

- освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту;

- з регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

- соціального захисту населення;

- в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

- в галузі оборонної роботи;

- в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

- щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою;

- щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо.

Поваження сільських, селищних, міських рад визначені статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно з вищевказаною статею до основних повноважень сільських, селищних міських рад відносяться:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу;

4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради;

5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання;

6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

8) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради;

10) прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам

законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування;

21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до

Податкового кодексу України, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

26) прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

27) управління майном комунальної вланості громади;

28) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

29) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

30) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

31) затвердження в установленому порядку місцевих

містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних

населених пунктів, іншої містобудівної документації;

32) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту;

33) прийняття рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

34) затвердження статуту територіальної громади, Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

35) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства.

2. Органи місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст та їх повноваження

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Поваження районних та обласних рад визначені статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно з вищевказаною статею до основних повноважень районних та обласних рад відносяться:

1) обрання голови ради та відповідно заступників голови ради, звільнення їх з посади;

2) утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення президії ради, затвердження положення про неї;

4) затвердження структури виконавчого апарату ради, її чисельність, витрати на її утримання;

5) затвердження регламенту ради;

6) затвердження плану роботи ради, заслуховування звіту про його виконання;

7) заснування засобів масової інформації, призначення і звільнення їх керівників;

8) заслуховування звітів постійних комісій, керівників органів, які рада утворює, обирає та призначає;

9) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по них;

10) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законодавством;

11) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

12) здійснення відповідно до закону повноважень щодо організації проведення всеукраїнських референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування;

13) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району, області;

14) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання;

15) затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;

16) вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників;

17) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

18) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів;

19) прийняття за пропозицією відповідних сільських, селищних, міських рад рішень, пов'язаних зі створенням спеціальних вільних та інших зон;

20) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом;

21) заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень;

22) прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації та внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо голови відповідної місцевої державної адміністрації;

23) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради;

24) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

25) встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.

У зв'язку із відсутністю у виконавчих апаратах районних та обласних рад виконавчих комітетів частина повноважень районних і обласних рад делегується відповідним місцевим державним адміністраціям. Перелік делегованих повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям визначено статею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зокрема, районні та обласні ради не пізніше ніж на других сесіях рад делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі основні повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань;

2) забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

3) підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;

4) сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;

5) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;

6) підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

7) організація охорони, реставрації, використання пам'яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;

8) забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму;

9) підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

10) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону;

11) координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів;

12) забезпечення виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих районними, обласними радами.

3. Повноваження осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування

Питання служби в органах місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яким визначено правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, а також нормативно-правовими актами з питань проходження державної служби, які не суперечать чинному закону.

Відповідно до зазначеного Закону, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Виняток становлять технічні працівники та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про службу в органах місцевого самоврядування», іншими законами України.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Основними принципами служби в органах місцевого самоврядування визначено: служіння територіальній громаді, поєднання місцевих і державних інтересів, верховенства права, демократизму і законності, гуманізму і соціальної справедливості, гласності, пріоритету прав та свобод людини і громадянина, рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки, професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі, підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків, дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування, захисту інтересів відповідної територіальної громади, фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету, самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Посада в органах місцевого самоврядування - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органу місцевого самоврядування та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено три групи посад в органах місцевого самоврядування:

- виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою (до таких посад належать посада сільського, селищного, міського голови);

- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою (до таких посад належить посада секретаря сільської, селищної ради, заступника голови з питань виконавчої діяльності ради, секретаря виконавчого комітету сільської, селищної ради, голови районної та обласної рад);

- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським, районним, обласним головою на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (до таких посад належать посади керівників та спеціалістів виконавчого комітету сільської, селищної ради).

Зазначені групи посад класифіковано у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», якою визначено сім категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста. Він обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України і становить п'ять років.

Голова ради здійснює три основні функції:

1) представляє територіальну громаду у відношеннях з іншими територіальними громадами, органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями;

2) головує на пленарних засіданнях відповідної ради;

3) очолює виконавчий комітет відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий

комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Він не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах (крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Основні повноваження сільського, селищного, міського голови викладені у статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Крім того, сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень та є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.

Він працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Основні повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради викладені у статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів здійснює апарат ради, який утворюється відповідною радою. Він сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.

Відділи, управління та інші виконавчі органи сільської, селищної, міської, районної в місті ради створюються радою в межах затверджених нею структури і штатів для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Висновки

Зміна парадигми управління державою, орієнтація на посилення місцевої влади привели до необхідності юридичного визнання місцевого самоврядування в Україні. Після довгих дебатів 24 квітня 1997 року прийнято Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який став законодавчим оформленням чергового етапу реформування місцевої влади в Україні. Ухвалення цього Закону разом із новою Конституцією фактично дало остаточну відповідь на питання: бути чи не бути місцевому самоврядуванню в Україні.

Основними принципами служби в органах місцевого самоврядування визначено: служіння територіальній громаді, поєднання місцевих і державних інтересів, верховенства права, демократизму і законності, гуманізму і соціальної справедливості, гласності, пріоритету прав та свобод людини і громадянина, рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки, професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі, підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків, дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування, захисту інтересів відповідної територіальної громади, фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету, самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Список використаної літератури

1. Воронкова Г.В. Муніципальний менеджмент. [Текст] - К., 2004.

2. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. (із змінами) [Електронний ресурс]: // Режим доступу: htt://zakon.rada.gov.

3. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні. [Текст] - К., 2001.

4. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Місцеве самоврядування в Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку. [Текст] - К., 2001

5. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року №280/97_ВР [Електронний ресурс] - Режим доступу: htt://zakon.rada.gov.

6. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07 червня 2001 року №2493-ІІІ [Електронний ресурс] - Режим доступу: htt://zakon.rada.gov.

7. Старецька Л.І., Томнюк О.Є., Луценко З.М., Юрченко М.М. Місцеве самоврядування: оглядовий курс. [Текст] / навч. посібник. - К., 2006 - 78 с. - (Навч. прогр. для працівників місц. самоврядування).

Размещено на Allbest.ru