Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

на тему «Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель»



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПРАВО НА ВИНАХІД І КОРИСНУ МОДЕЛЬ

1.1 Винахід і корисна модель, як об'єкти права інтелектуальної власності

1.2 Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЦЕДУРА НАБУТТЯ ПРАВА НА ВИНАХІД І КОРИСНУ МОДЕЛЬ

2.1 Право на отримання патенту. Деклараційний патент

2.2 Подання та оформлення заявки на отримання патенту на винахід і корисну модель, та проходження експертизи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах, поступового переходу нашого суспільства на ряди постіндустріального, великого значення набуває інтелектуальная власність в різних її сферах, а зокрема право промислової власноссті. Серед більшості об'єктів права промислової власності, винахід і корисна модель мають значну значемість. Зокрема в суспільному виробнрицтві, оскільки для істотно поліпшити добробут народу слід використовувати потужний науково-технічний потенціал країни, зокрема таке невичерпне джерело, як технічна творчість, і вищого її рівня - винахідництво. Винахідництво - це одна з об'єктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. З одного боку, воно стикується з науковою діяльністю, насамперед з її вищими результатами - відкриттями, а з другого - забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, технологіями, матеріалами тощо.

В україні затвердженно патентну форму охорони винаходу і корисної моделі. Патентне законодавство формується досить активно, і весь час удосконалює саму процедуру набуття права на винахід і корисну модель.

Мета даної роботи. Розглянути процедуру набуття права та отримання патенту на винахід і корисну модель.

Відповідно до мети було сформовано ряд завдань:

- Дати загальну характеристику таким обє'ктам права інтелектуальної власності, як винахід і корисна модель;

- Визначити суб'єктів права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель;

- Проаналізувати процедуру набуття права на винахід і корисну модель.

- Розглянути подання та оформлення заявки на отримання патенту на винахід і корисну модель.

Об'єкт роботи: сукупність правових норм законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з процедурою набуття права на винахід і корисну модель, та з її суб'єктами.

Предмет курсової роботи: процедура набуття права на винахід і корисну модель.

На відміну від зарубіжних країн, в Україні темі правової охорони винаходу і корисних моделей приділено недостатньо уваги. Разом із тим окремі питання правової охорони винаходів і корисних моделей досліджували такі науковці, як О.П. Орлюк, Л.І. Работягова, В.О. Жаров, О.О. Підопригора, О.А. Підопригора, П.М. Цибульов, О.Д. Святоцький та інші.

Для написання даної роботи використовував такі методи як: аналізу, ситезу, узагальнення, порівняття.

Структура роботи. Курсова робота скаладається з двух розділів, які вміщають по два підрозділи, вступу, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 30 сторінок.



РОЗДІЛ І. ПРАВО НА ВИНАХІД І КОРИСНУ МОДЕЛЬ

1.1 Винахід і корисна модель, як об'єкти права інтелектуальної власності

законодавство патент винахід

Винахід - це технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент. [6]

Винаходом може бути пристрій, спосіб, речовини, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин.

Корисна модель - це нове технічне рішення, що не випливає із існуючого рівня техніки і є промислово придатним. Фактично корисні моделі є підвидом винаходів у праві інтелектуальної власності, однак на відміну від останніх, вони мають коротший термін захисту (10 років в Україні, від 6 до 10 років у інших країнах) та менш жорсткі умови патентоздатності. Корисна модель вважається патентоздатною, якщо вона є новою та придатною до промислового використання. [6]

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. [6].

Технологія - це результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок і послідовність виконання операцій, процесу виробництва та (або) реалізації і зберігання продукції, надання послуг [7].

Розкриваючи сутність поняття «винахід», слід звернути увагу на наступне.

- Винахід завжди є вирішенням (рішенням) певного завдання (проблеми). Сама по собі постановка завданню (проблеми) не є винаходом, оскільки одне і те саме завдання, як правило, можна вирішувати кількома засобами;

- винаходом є не будь-яке, а лише технічне (технологічне) вирішення завдання. Наприклад, новий метод розв'язання лінійного рівняння не може бути винаходом через те, що в даному разі має місце вирішення задачі іншими, ніж технічні (технологічні), засобами. Хоча, наприклад, в Україні видаються патенти на способи діагностики та лікування захворювань, способи вирощування сільськогосподарських культур, що загалом не мають технічного характеру;

- винахід повинен вирішувати певне утилітарне завдання, яка не обов'язково мусить мати технічний (технологічний) характер [7].

Технічне (технологічне) рішення, що є винаходом, втілюється у певному об'єкті. Слід звернути увагу на те, що законодавство закріплює вичерпний перелік об'єктів винаходу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» до об'єктів винаходу належать:

- продукт;

- процес (спосіб);

- застосування відомого продукту чи процесу (способу) за новим призначенням [6].

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід підпадає під правову охорону, якщо не суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі, та відповідає умовам патентоздатності.

До умов надання винаходу правової охорони віднесена також відповідність винаходу умовам патентоздатності. У законодавстві визначено три умови патентоздатності винаходу. Відповідно до статті 7 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід повинен мати:

- новизну;

- винахідницький рівень;

- промислову придатність [6].

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня технікиОстанній стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. На даний час таким органом, до якого подають заявку в Україні є Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України, утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України [2].

Винаходом традиційно вважається лише пропозиція, що спирається на оригінальну ідею і є продуктом винахідницької творчості, а не просто інженерно-технічною розробкою, що відповідає можливостям середнього спеціаліста, його знанням і досвіду. винахідницький рівень і придатний для користування.

Бувають випадки, коли новатор самостійно розв'язує задачу. Між тим виявляється, що цю задачу розв'язано, але відомості про неї не дійшли до автора. Винахід має давати нове технічне рішення, невідоме сучасному рівню техніки. Отже, не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами [6].

Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент - в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, заявники, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не тільки для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоч би і самим автором, останній втрачає право на одержання правоохоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому разі втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном, і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу і виплати винагороди за її використання.

Проте з цього загального правила Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» встановив важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкривають цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки до патентного відомства, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним. Іншими словами, новизна пропозиції не втрачається [7].

Створений об'єкт визнається винаходом, якщо технічне завдання вирішувалася дійсно винахідницькими шляхами і засобами, якщо пропозиція виходить за межі нормального і передбачуваного удосконалення техніки для звичайних спеціалістів у даній галузі.

Третьою умовою патентоздатності винаходу є його придатність для промислового використання. Винахід визнається таким, що є придатним для промислового використання, якщо його може бути використано в промисловості чи в будь-якій іншій сфері діяльності.

Корисна модель як об'єкт права інтелектуальної власності є досить близькою до винаходу (тому корисну модель іноді «називають «малим винаходом»). Відповідно до ст. 7 «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» закріплює єдине визначення прав винаходу і корисної моделі -результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології [6].

Інститут корисної моделі запроваджується для охорони об'єктів, які за своїм внеском у рівень техніки є менш значущими за винаходи. Тому для корисних моделей передбачається спрощена, порівняно з винаходом, процедура одержання охоронного документа і коротші строки охорони.

Відмінність між винаходом і корисною моделлю виявляється у неоднаковому колі умов патентоздатності. Законодавством передбачено дві умови патентоздатності корисної моделі:

- новизна;

- промислова придатність.

Тобто для корисної моделі, на відміну від винаходу, не передбачається така умова патентоздатності, як винахідницький рівень.

Корисною моделлю є результат творчої діяльності людини в галузі технології, пов'язаний із конструктивним використанням пристрою. Як корисні моделі охороняють нові і промислово застосовні рішення. Промислова придатність корисної моделі має бути такою самою, як і промислова придатність винаходу.

Корисні моделі відрізняють від винаходів передусім два аспекти:

* корисна модель не повинна мати винахідницький рівень;

* максимальний рівень охорони, передбачений законодавством, менший за строк охорони винаходів.

Відрізняються корисні моделі і від промислових зразків. Корисна модель - це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними. Промисловий зразок є зовнішньою формою промислового виробу (пристрою) [1].

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об'єктом корисної моделі, придатним для набуття права на нього, може бути:

* продукт (пристрій, речовина, біологічний матеріал тощо);

* процес (процес, прийом, спосіб, застосування продукту чи процесу) [6].

Об'єктом корисної моделі, придатним для набуття права на нього, не можуть бути:

* лікарські засоби, засоби захисту тварин та харчових продуктів;

* способи одержання лікарських засобів, засобів захисту тварин та харчових продуктів;

* способи терапевтичного, хірургічного лікування людини та тварини.

Корисна модель є новою, якщо сукупність її суттєвих ознак невідома виходячи з рівня техніки. До суттєвих відносять всі ознаки корисної моделі, які впливають на досягнутий результат, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

Якщо сукупність суттєвих ознак, достатніх для досягнення забезпечуваного корисною моделлю результату, не є загальновідомою, корисну модель визнають новою.

Корисна модель є придатною для промислового використання, якщо вона може бути практично використана у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях діяльності.

Придатність для промислового використання передбачає можливість неодноразового використання корисної моделі [5].

1.2 Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель

У теорії права прийнято вважати суб'єктом права того, хто може мати права; того, хто може бути носієм права. Найбільш загальним визначенням суб'єкта права є таке: “Суб'єкт права є людина або організація чи інше соціальне утворення, які законом наділені здатністю мати суб'єктивні права та нести юридичні обов'язки і, отже, бути учасниками правовідносин”.

Таким чином, суб'єктом права може бути будь-яка людина (фізична особа) незалежно від громадянства, постійного місця проживання, роду занять та інших її особистих факторів. Це може бути громадянин України, громадянин іншої держави і особа без громадянства. Не має значення і вік фізичної особи - носієм права може бути і щойно народжене немовля, не має значення і психічний стан фізичної особи. Зараз на земній кулі немає людини, яка б не була суб'єктом права. Безправних суб'єктів не буває.

Суб'єктами права можуть бути і юридичні особи, і держава в тому числі.

Проте нас інтересують суб'єкти цивільних правовідносин, якими можуть бути ті ж самі особи. Право інтелектуальної власності є підгалуззю цивільного права, отже, ті ж самі особи можуть бути і суб'єктами права інтелектуальної власності. Останніх прийнято поділяти на дві основні групи. Це передусім творці інтелектуальної власності. Творцями можуть бути тільки фізичні особи - люди, чиєю творчою працею створюється інтелектуальна власність. Другу групу суб'єктів права інтелектуальної власності складають як фізичні, так і юридичні особи, які самі не створювали об'єктів права інтелектуальної власності, але вони стали суб'єктами цього права в силу закону або договору. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути також і держава в особі її органів.

Виходячи з чинного законодавства України про інтелектуальну власність, суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути перш за все автори творів у галузі науки, літератури та мистецтва, а також будь-яких науково-технічних досягнень, заявники, роботодавці та правонаступники [9].

Суб'єктами прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок є винахідник, автор промислового зразка, роботодавець або їх правонаступники. Первинним суб'єктом прав на винахід є винахідних та автор промислового зразка - фізична особа, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено запатентований об'єкт. Не можуть бути винахідниками юридичні особи, навіть, якщо вони фінансували створення винаходу та роботодавці винахідника. Винахіднику надається першочергове право на одержання патенту та комплекс особистих прав на створений ним винахід. У разі, якщо винахід або корисна модель створена спільно кількома винахідниками їх відносини з приводу прав на винахід мають регулюватися укладеною між ними угодою. При цьому встановлено презумпцію, що винахідники, які спільно створили результат технічної творчості, мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу, а лише надали творцеві технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні або оформленні заявки. Автори, які створили промисловий зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними [11].

Право на одержання патенту на промисловий зразок, створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Держдепартаменту або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею не принято рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані. Лише винахіднику належить право авторства, тобто право визнання творцем об'єкта інтелектуальної власності. Крім того, винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним продукту чи пристрою. Дані права є невід'ємними особистими немайновими правами винахідника та охороняється безстроково. Автору промислового зразка також належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом.

Роботодавець, тобто особа, з якою винахідник перебуває у трудових відносинах, має право на одержання патенту лише на службовий винахід (корисну модель).

Службовим згідно чинного законодавства є винахід або корисна модель, створена працівником за наявності двох умов, по-перше, у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачене інше та, по-друге, з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця [7].

У разі створення службового винаходу його автор повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про його створення з описом, що розкриває суть створеного об'єкта. Роботодавець має право протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника такого повідомлення подати заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу чи корисної моделі як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому чи його правонаступнику винагороди відповідно до економічної цінності винаходу або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне, перед іншими особами, право на придбання ліцензії на запатентований винахід [11].



РОЗДІЛ ІІ. ПРОЦЕДУРА НАБУТТЯ ПРАВА НА ВИНАХІД І КОРИСНУ МОДЕЛЬ

2.1 Право на отримання патенту. Деклараційний патент

Необхідно відмітити, що Законом про винаходи, окрім патенту на винахід передбачено й існування деклараційного патенту на винахід, який діє протягом 6 років і відрізняється від патенту на винахід тим, що видається не за результатами кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті), яка встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності, а за результатами лише формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками), у ході якої встановлюється тільки належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами, і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам. Перевагою такого патенту є оперативність його одержання та можливість перетворення на патент на винахід шляхом подання не пізніше трьох років від дати подання заявки на видачу деклараційного патенту заяви про проведення кваліфікаційної експертизи [3]..

Право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено Законом про винаходи. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково і він має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

Право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно [10].

Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий

винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника [15].

Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу, (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.

Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

Поняття «використання» у патентному праві має чітко визначений зміст.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається

- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через мережу Інтернет, продаж, імпорт та інше введення його в цивільний обіг або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

- застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або внаслідок обставин це і так є очевидним.

Одночасно з цим не визнається порушенням прав, що випливають з патенту на винахід, такі використання:

- на основі права попереднього користувача;

- в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу [7].;

- без комерційної мети;

- з науковою метою або в порядку експерименту;

- за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням про таке використання власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та з виплатою йому відповідної компенсації.

Патенти на винаходи і корисні моделі діють на території лише тієї держави, що їх видала. Українські патенти на території інших держав не діють, і не дають змоги їхнім власникам реалізувати свої права інтелектуальної власності на території таких держав.

Таким чином, у випадку національного патентування винаходу чи корисної моделі, яке здійснюється за процедурою, визначеною Законом про винаходи, власник патенту обмежується у реалізації своїх прав інтелектуальної власності територією України. За кордоном аналогічний винахід (корисна модель) може бути запатентований іншими особами, і вони здійснюватимуть на території відповідних держав права інтелектуальної власності незалежно від власника українського патенту.

2.2 Подання та оформлення заявки на отримання патенту на винахід і корисну модель, та проходження експертизи

Висока надійність патенту закладається на різних етапах, починаючи з виявлення самого об'єкта винаходу і закінчуючи експертизою на стадії розгляду заявки. Безумовно, надійність патенту значною мірою залежить від самого заявника, як він правильно підготував заявку, як склав формулу винаходу. Але його патентоздатність підтверджується рішенням патентної експертизи. Експертиза винаходів - це регламентований, встановленими Установою, правилами процес дослідження експертами заявленого винаходу, що полягає у зіставленні з іншими технічними рішеннями того ж призначення, що містяться у попередній інформації, і завершується висновком про можливість отримання заявленим винаходом правової охорони відповідно до умов патентоздатності, визначених Законом України. В Україні експертиза передбачається для всіх ОПВ, але має свої відмінності та особливості. Експертиза ОПВ за видами проведення буває такою: - експертиза заявок за формальними ознаками; - експертиза заявок по суті. Види експертизи за системами проведення наведені [9].

Для винаходів в Україні запроваджено змішану систему, до якої належать явочна (реєстраційна) та перевірочно-відкладена експертизи. Це дає можливість досить швидко отримати патентні права за незначної вартості їх одержання і оперативно інформувати суспільство про винахід. Перевірочно-відкладена система експертизи передбачає: - по закінченні 18-ти місяців з дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, з дати її пріоритету публікацію в офіційному бюлетені відомостей про заявку за умови, що її не відхилено, не відкликано; - встановлення тимчасової правової охорони від дати публікації заявки до моменту видачі патенту; - проведення експертизи по суті (кваліфікаційної експертизи) за клопотанням заявника або будь-якої іншої особи. Згідно з Конвенцією, кожна держава-учасниця Паризького союзу має можливість відповідно до своїх власних потреб визначати ті чи інші особливості вимог до заявок, порядку встановлення умов патентоздатності, терміну дії патентних прав. Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації [11].

В Україні прийом заявок та проведення їх експертизи забезпечує Установа ? державному підприємству «Український інститут промислової власності» (УкрПатент) Патенти на винаходи строком на 20 років видаються тільки на об'єкти, які мають «світову» новизну, тобто вперше запропоновані у світі технічні рішення, патенти на корисні моделі строком на 10 років видаються без проведення кваліфікаційної експертизи «на страх і ризик заявника». Для цілей експертизи в УкрПатенті створено три структурних підрозділи, до складу яких входять багато інших відділів: - Експертизи винаходів; - Експертизи товарних знаків і промислових зразків; - Комп'ютерного забезпечення. Підрозділ експертизи винаходів складається із відділів: - Відділу попередньої обробки заявок на винаходи - ВПОЗ; - Відділів формальної експертизи; - Галузевих відділів експертизи (близько 10); - Відділу обробки документів (архів); - Відділу методології. В УкрПатенті існують 10 галузевих експертних відділи: - Електроніки, обчислювальної техніки та зв'язку - Загального машинобудування, обробки металів та зварювання - Органічної хімії та фармацевтики - Неорганічної хімії та металургії - Будівельної та гірничої справи - Енергетики, гідравліки та електротехніки - Прикладної хімії та полімерів - Біотехнології та медицини - Легкої та поліграфічної промисловості Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації - Транспортної техніки та сільського господарство

Процедура розгляду заявок в УкрПатенті проходить у дві стадії: 1) Експертиза заявки за формальними ознаками у відділах формальної експертизи. 2) Кваліфікаційна експертиза у відповідному галузевому відділі. Під час проведення формальної експертизи перевіряють данні наведені на рисунку 2. Рисунок 2 - Складові формальної експертизи За результатами формальної експертизи готується один із документів, а саме: Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації - запит, повідомлення про можливість проведення кваліфікаційної експертизи, - рішення про видачу патенту на корисну модель. Залежно від результатів формальної експертизи заявнику надсилають рішення про видачу патенту на корисну модель або рішення про відмову у видачі патенту [7].

Для одержання патенту на винахід (корисну модель) заявник подає в Патентне Відомство заявку, що повинна містити: - заяву про видачу патенту; - опис винаходу; - формулу винаходу; Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації; - реферат; - документ про сплату Збору за подання заявки; - додаткові документи Заявку на видачу патенту на винахід може подати до Установи будь-яка особа, яка бажає одержати патент і має на це право. Винахідник - фізична особа, результат творчої праці якої визнано винаходом. Винахідник має право на подання заявки і одержання патенту, якщо винахід не є службовим. Службовий винахід - це винахід створений працівником: - у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця - з використання досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця. Службові обов'язки - зафіксовані у трудовому договорі, або посадовій інструкції. Все-таки винахідним має право одержати патент у таких випадках: - Договір між винахідником і роботодавцем передбачає право винахідника на одержання патенту; - Роботодавець протягом 4-х місяців від дати одержання від винахідника повідомлення не подав заявку до Установи і не передав право на його одержання іншій особі, або не прийняв рішення збереження ідеї як конфіденційної інформації. Заявки на винаходи надходять до УкрПатенту по декількох каналах: 1. безпосередньо (подаються у вікно прийому заявок) 2. поштою. 3. Заявку може бути подано з використанням факсимільного зв'язку. За умови, що оригінал заявки разом із супровідним листом, одержано протягом 14 днів від зазначеного дня. 4. можна скористуватись системою електронної подачі заявки яка повноцінно функціонує з 2012 р [11].

За подання заявки сплачується збір. Порядок та розміри затверджені постановою Кабінету Міністрів України. Документ про сплату збору повинен надійти до УкрПатенту разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник має пільги щодо сплати збору за подання заявки або звільнення від такої сплати, то до заявки додаються клопотання про надання пільги з копією документа, що підтверджує право на звільнення чи часткове звільнення від сплати зазначеного збору. Для дотримання норм Закону, які стосуються віднесення інформації, яка є в заявці, до державної таємниці, у цьому підрозділі є Державний експерт з питань таємниць, який на підставі Закону «Про державну таємницю» та прийнятих на його основі нормативних актів приймає рішення про віднесення винаходів до державної таємниці. До встановлення дати подання заявки здійснюється її попередній розгляд. У ході попереднього розгляду заявка, яка не містить пропозиціїзаявника про віднесення винаходу до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в неї матеріалів, які можуть віднесені, згідно з «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», до державної таємниці. Призначений Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до Установи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки. Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і увесь наступний розгляд заявки в УкрПатенті здійснюється у режимі секретності. Також він визначає термін протягом якого ця інформація буде віднесена до секретної. Про рішення Державного експерта Установа повідомляє в місячно термін заявнику. Якщо в заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до Установи мотивоване клопотання про Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації розсекречування матеріалів заявки або оскаржити рішення Державного експерта у суді. Потім всі заявки надходять у Відділ попередньої обробки заявки (ВПОЗ). До цього відділу передаються документи національних заявників і іноземних заявників. Усім заявкам що надійшли у ВПОЗ присвоюють реєстраційний номер [10].

Після реєстрації ці дані вводять до автоматизованої бази даних а також їх бібліографічні дані. Після цього матеріали заявки перевіряють на предмет їх відповідності Закону. Якщо матеріали заявки відповідають вимогам зазначеного пункту та за наявності документа про сплату збору за подання заявнику надсилають рішення про встановлення дати подачі заявки. Якщо експерт ВПОЗ виявляє невідповідність матеріалів установленим вимогам, висилається повідомлення із пропозицією усунути помічені недоліки у двомісячний строк від дати одержання цього повідомлення. Якщо вся необхідні для встановлення дати подання документи вчасно надійшли, складається рішення про встановлення дати подання. Після 18 місяців здійснюється публікація відомостей про заявку. Після надсилання рішення про встановлення дати подання заявка передається в один із відділів формальної експертизи заявок. За кожною заявкою призначається експерт із наукових співробітників. Експерт розглядає заявки по порядку черги, залежно від дати надходження. Експерт проводить експертизу заявки за формальними ознаками. За результатами формальної експертизи рішення можуть бути наступними: - Запит експертизи - Рішення про відхилення заявки на видачу патенту Якщо заявка не відповідає - готується повідомлення у 2-х примірниках - одна у відділ обробки документів для відправки заявникові друга в архів до отримання відповіді. - Про можливість проведення кваліфікаційної експертизи Технічна експертиза, розробка патентної документації [4].

Після надходження документу про сплату збору за проведення кваліфікаційної експертизи експерт складає завдання на пошук з використання патентно- інформаційної бази УкрПатенту і передає до відділу патентно-інформаційного забезпечення. Зазначені клопотання заявник може подати протягом 3-х років від дати подання заявки до Установи. Експерт проводить кваліфікаційну експертизу згідно Правил. У разі необхідності готує запит про надання додаткових матеріалів.

У разі отримання заявником запиту він повинен протягом 2-х місяців представити експертизі відкориговані або відсутні матеріали заявки. Якщо матеріалів, що надійшли у відповідь, не містять необхідних виправлень і уточнень, заявнику направляють 2-й запит або мотивоване рішення про відхилення заявки. Якщо матеріали не надходять у встановлений термін, заявнику також направляють рішення про відхилення заявки, тобто рішення про відмову у видачі патенту. Якщо у результаті перевірки експерт встановив що винахід не відповідає будь- якій із умов патентоздатності заявнику надсилається обґрунтування цього твердження. Якщо заявник не спростовує цього твердження, експерт готує рішення про відхилення заявки і відмову у видачі патенту. У разі прийняття рішень про видачу патенту на корисну модель або патенту на винахід строком на 20 років, рішення передаються до архіву, де проставляють дату ухвалення рішення і передають в канцелярію для відсилання одного примірника заявникові, а другий екземпляр передають до Держреєстру. Після оплати заявником збору за видачу патенту, Держреєстр присвоює заявці номер патенту і передає відомості про патент на публікацію з одночасною відсиланням патентної грамоти заявнику. Згідно Закону в разі втрати патентної грамоти патентовласнику видається дублікат.

Вказані вище терміни надання відповіді на запит експертизи, які заявник пропустив, можуть бути відновлені у разі подання заявником клопотання про відновлення строку відповіді з обґрунтуванням причин і сплатою збору. Клопотання Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації повинно надійти до УкрПатенту протягом 12 місяців з дати завершення пропущеного терміну. За відновлення пропущених строків сплачується збір. Якщо заявник не згоден з рішенням Укрпатенту, він має право протягом двох місяців від дати одержання ним зазначеного рішення подати мотивоване заперечення до Апеляційної палати [4].

Національне законодавство містить норми, які дають можливість захищати права на об'єкти ІВ, як у судовому, так і в адміністративному порядку. Адміністративний порядок захисту на об'єкти ІВ передбачає звернення особи до Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності. Відповідно Закону заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою протягом 2-х місяців з дати отримання цього рішення чи копій затребуваних ним матеріалів, за подачу апеляції платять збір. Заперечення проти рішення за заявкою розглядаються Апеляційною палатою протягом двох місяців від дати одержання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. У разі задоволення заперечення заявнику повертають збір повністю або частково. Рішення Апеляційної палати може бути оскаржено в судовому порядку протягом двох місяців з дати отримання цього рішення [11].

Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на об'єкт промислової власності. Пріоритет заявки Закон визначає як першість у поданні заявки, а дату пріоритету як дату подання заявки до Установи чи за якою заявлено пріоритет. Право пріоритету - концепція права інтелектуальної власності, що полягає у наданні винахіднику переважного права на отримання патенту або іншого правоохоронного документу внаслідок того, що винахідник вже подав заявку на подібний об'єкт у іншій країні.

Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на винаходи і корисні моделі протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності. Заявник, який бажає скористатися своїм правом на пріоритет, повинен разом із заявкою або не пізніше 3-х місяців від дати подання заявки заявити про своє бажання. До Установи може надійти і міжнародна заявка, тобто заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію. Міжнародна заявка розглядається в Україні за національною процедурою за умови, що вона надійшла до Установи не пізніше 21 місяця від дати пріоритету. Якщо за міжнародною заявкою проводилась попередня експертиза, то вона має бути подана до Установи не пізніше 31 місяця від дати пріоритету. Міжнародна заявка приймається Установою до розгляду за умови, що вона оформлена відповідно до вимог закону, про що Установа повідомляє заявника [8].



ВИСНОВКИ

Все, що зроблено руками людини, колись було придумано винахідником і завдяки роботі реалізаторів винахідницьких новацій - інженерів, технологів, робітників та вливанню необхідних грошових ресурсів стало товаром.

Винахідники у світі, завдячуючи патентній системі, вже майже чотири сторіччя одержують можливість вигідно продавати свої права на використання винаходів, отримуючи нові стимули до подальшої творчої діяльності.

У сучасному світі Україна, на жаль, відноситься до технологічних аутсайдерів. Відсутність єдиної державної стратегії побудови конкурентоспроможної економіки, заснованої на інноваціях, спричиняє відсутність зацікавленості вітчизняних промисловців до впровадження світових новацій. Нині частка нашої країни у світовому обсязі торгівлі наукомісткою продукцією становить якихось 0,1 відсотка.

Вітчизняна продукція оновляється в середньому лише раз на п'ять років, а на цілком нову, вперше освоєну в Україні, припадає лише 4,1% серед усіх інновацій. А це свідчить, що технічний рівень нашої продукції здебільшого не відповідає вимогам сучасного ринку. Певною мірою це відіграло роль і в тому, що Україна посідає лише 95 те місце за індексом залучення прямих іноземних інвестицій. Сьогодні в Україні біля 40 тис. винахідників і раціоналізаторів, у 80 х роках - мільйон (Андрущук Г.).

Спад творчої активності українських генераторів ідей - сумний факт по відношенню до конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку. Зрозуміло, що без справжнього новаторства технології не вдосконалюються, отже, товари є неконкурентоспроможними.

Винахід, у зв'язку з тим, що він повинен відповідати трьом критеріям, проходить достатньо серйозну патентну експертизу. Тому, коли заявник вже отримав патент, оскаржити його вже досить складно.

До корисної моделі пред'являються лише два критерії: новизна і промислова придатність. Іншими словами: корисна модель - цей малий винахід. При оформленні патенту на корисну модель експертиза більш лояльна, в результаті - одержати патент стає простіше.

Термін дії патенту на винахід - двадцять років, термін дії патенту на корисну модель - десять років. Є ще поняття "сильний" і "слабкий" патент. Патент на винахід, на відміну від патенту на корисну модель, прийнято відносити до "сильних" патентів, і коштує він, відповідно, дорожче.

Оскільки патент надає його власнику обмежену монополію на використання об'єкту промислової власності, відносно якого його видано, суспільство зацікавлене у тому, щоб таку монополію отримували лише ті об'єкти, які є дійсно корисними та лише те заявники, які насправді створили ці об'єкти. Цим цілям слугує державна експертиза, в процесі якої встановлюється відповідність заявленого об'єкту умовам надання правової охорони. У патентному праві ці умови отримали назву "критерії патентоздатності". Якщо у результаті експертизи встановлюється відповідність заявленого об'єкта критеріям патентоздатності, такий об'єкт вноситься до державного реєстру і на нього видається правопідтверджуючий документ, яким є патент.

В основі патентного права лежить принцип територіальності згідно якого правова охорона винаходу надається лише у межах території країни, компетентним відомством якої було здійснено експертизу патентоздатності. Територіальний характер дії патенту переборюється завдяки укладанню міжнародних угод, наприклад, Конвенція про єдине патентне право країн ЄС.

Патент отримується шляхом подання заявки на патент до відповідного патентного відомства. Заявка не патент має містити опис винаходу та, у окремих юрисдикціях, докази його корисності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. В.О.Потэхіна - Інтелектульна власність: Навч.пос. - К.: ЦУЛ, 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://the-law.at.ua/load/juridichna_literatura/pravo_intelektualnoji_vlasnosti/v_o_potehkhina_intelektuana_vlasnist_navch_pos_k_cul_2008_414s/33-1-0-180

2. В.Б. Юскаєв. "Інтелектуальна власність". Частина 2 С.: Видавництво СумДУ, 2010р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://the-law.at.ua/load/juridichna_literatura/pravo_intelektualnoji_vlasnosti/v_b_juskaev_quot_intelektualna_vlasnist_quot_chastina_2_s_vidavnictvo_sumdu_2010r_124_s/

3. Інтелектуальна власність в Україні: Винахід / Л.І. Ніколаєнко, Г.П. Добриніна, Л.А. Меняйло, В.С. Радомський / За ред. В.Л. Петрова - 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc

4. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. - Наук.-практ. Вид.: У 4-х т. / За заг. Ред. О.Д.Святоцького. - Т.З. Промислова власність / Г.О.Андрощук, С.О.Довгий, В.С.Дроб'язко та ін.; За ред. В.Л.Петрова, В.О.Жарова. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://referatcentral.org.ua/theory_state_law_load.php?id=612&startext=10

5. Корисна модель. Студопедія: Студентський сайт. 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studopedia.net/9_60787_korisna-model.html

6. Про охорону прав на винахід і корисну: Закон України від 15.12.1993 № 3687-XII//ВВР від 1994, № 7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3687-12

7. Кубах А.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник - Харків: ХНАМГ, 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/itel-vlasnist/469-kybax.html

8. Про затвердження Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель МОН України: Наказ, Правила від 22.01.2001 № 22 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01

9. Право інтелектуальної власності: Академ, курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / О. А. Підопригора, О. Б. Бутнік-Сіверський, В. С. Дроб'язко та ін.; За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. -2-ге вид., переробл. та допов. -- К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pravo-media.at.ua/load/knigi/pravo_intelektualnoji_vlasnosti/8-1-0-19

10. Романенко С.С. Курс лекцій. Інтелектуальна власність. Технічна експертиза, розробка патентної документації : ІЕЕСУ, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://saue.kdu.edu.ua/Courses/IVTERPD/IVTERPD

11. Тофило А.В. Экспертиза объектов промышленной собственности: Конспект лекций для студентов специальности 7.000002 «Интеллектуальная собственность». Ч. 1. - К.: ЗАО «Институт интеллектуальной собственности и права», 2005. - 124 с.

12. Харитонов Є.О. Коментар до Цивільного Кодексу України від 16 січня 2012 р . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: . [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

13. Цивільний кодекс України: Кодекс України, Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// ВВР 2003, №№ 40-44 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

14. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. -- К.: Юрінком Інтер, 1999. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-686.htm

15. Ярослав Ващук "Винахідник та інноваційна діяльність - шлях від ідеї до товару" : Сайт патентного повіреного. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/i1339

Размещено на Allbest.ru