Цивільні правовідносини: поняття, класифікація та особливості

Уповноважена сторона у пасивних правовідносинах, навпаки має так би мовити, повноцінне суб'єктивне право з йодго трьома повноваженнями: право вимоги, право на захист порушеного суб'єктивдного права і право на свої активні дії, активну поведінку. В цих відносинах судб'єктивне право набуває головного і самостійного значення. До пасивних правовіддносин належать відносини власності, авторські і винахідницькі відносини, особисті немайнові відносини з приводу честі, гідності тощо.

В основу їх розмежування покладено такий крихтерій, як розподіл прав та обов'язків між учасниками поділяються на прості і складні правовідносини. Простими називаються правовідносини, в яких одній осзобі належить тільки одне право, а другій тільки один обов'язок Наприклад, правовіднщошення, що виникає із договору позики.

Складними є правовідносини, в яких обидві сторошни мають як права, так і обов'язки. Так, за договором купівлі-продажу майна погкупець має право вимагати передачі йому проданої речі і в нтой же час зобов'язнаний сплатити продавцю її вартість. Продавець, в свою чергу, зобов'якзаний передати річ, і в той же час має право вимагати сплати грошей за цю річ.

Розмежування правовідносин на прості і ускладні інколи є досить важливим. У складних правовідносинах нерідко зустрічаютуься елементи, що відносяться до різних зобов'язань. Наприклад, при перевезенні речей виникає обов'язок не тільки перевезти річ, а й зберегти її. Тому при вирідшенні спірних питань в кожному конкретному випадку і необхідно визначитпись, простим чи складним є те чи інше правовідношення, бо тільки це дасть можпливість вірно застосувати до нього певну правову норму[22, с. 167-173].

ВИСНОВКИ

Отже, цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, що виникпають у сфері інтелектуальної діяльності, та особисті немайнові відносини, учаснпики яких виступають юридично рівними носіями суб'єктивних цивільних прапв і обов'язків, реалізація яких забезпечується можливістю застосупвання засобів державно-примусового впливу.

Таким чином, у визнапенні відображено загальні ознаки правових відносин (виникнення на підставі правових норм, належність учаснпикам відносин суб'єктивних прав та обов'язків, можлипвість застосування засобів державного примусу). В ньому також показано особливості цивільно-правових відносин (групи суспільних відносин, які набувають вигляду цивільно-правових, майнова відокремленість і юридична рівність упчасників, посилання на юридичні факти як підставу виникнення, зміни та приппинення суб'єктивних цивільних прав та обов'язків).

Суб'єктами приватних цивільнпих правовідносин можуть бути: фізичні особи - громадяни України, іноземці і особи без громадянства, які користуються однаковими з громадянами України майновими і особистипми немайновими правами за винятками, встановленими у законі; юридичні особи - вітчизняні, іноземні, спільні, вітчизняні з іноземними інвестиціямпи тощо; суб'єкти публічного права - держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші соціально-публічні утворення.

Об'єктами цивільних правповідносин можуть бути: рпечі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної діяльності, інфорпмація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Зміст цивільних правовідносин утворюють цивільні права та обов'язки суб'єктів правовідносин. Суб'єктивне право - це заснована на законі можливість конкретної особи здійснювати певні дії та вимагати задоволення свого інтересу від зобов'язаної особи. Зміст суб'єктивнпого права знаходить своє відображення у відповідних можливостях учасника зазначених відносин: здійснювати певні дії (наприклад, купувати, продавати, дарувати речі, використовувати твори тощо); вимагати належної поведінки від зобпов'язаних осіб (наприклад, виконати роботу, передати речі); можливісать звернутися до застосування примусової сили державного апаврату для реалізації права вимоги. Суб'єктивний цивільний обов'язок - це міра необхідної поведінки зобов'язаної особи, яку вимагає від неї уповноважена особа з метою задоволення своїх інтересів.

Класифікація цивільлних правовідносидн має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Вона дозволяє більш точно визнначити характер взаємин їхніх суб'єктів, і таким чином, дає можливість більш чіткого тлумачення цивільно-правових норм стосовно конкретного випадку. Класифікація цивільно правових відносин за загальнотеоричним критерієм: за функціональним призначенням розрізняють регулятивні і охоронні цивільні правовідносини; залежно від визначеності складу учасників розрізняють абсолютні та відносні цивільні правовідносини. Основні класифіккація цивільних правовідносин: за наявністю економічного змісту цивільні правуовідносини поділяються на майнові та особисті немайнові; за способом задоволедння інтересу управненої особи майнові правовідносини поділяються на речові та зобоев'язальні; залежно від характеру поведінки розрізняють активні і пасивні; за розподілом прав та обов'язків між учасниками поділяються на прості і склардні.

Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. - ВВР. - 2003. - № 40-44.

2. Коссак В.М. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За редакцією В.М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 976 с.

3. Харитонов Є.О., Харитонов О. І. Цивільні правовідносини. Навч. посіб. - К., 2008. - 304 с.

4. Харитонов Є.О. Вступ до цивільного права України. Навч. посіб. - К., 2006. - 356 с.

5. Шевченко Я. М. Цивільне право України. -- К., 2003. -- Т. 1. -- 518 с.

6. Стефанчук Р.О. Цивільне право України. -- К.: Наукова думка, 2004. - 448 с.

7. Панченко М. І. Цивільне право України -- К.: Знання, 2005. - 583 с.

8. Ємельянов В.П. Цивільне Право України - Х: Консум, 1996 р. - 236 с.

9. Дзери О.В., Кузнєцової Н.С. Цивільне право України. - К.: Юрінком інтер, 2005. - 436 с.

10. Цивільне право України. Навч. посіб./ за ред. Г.Б. Яновицької, В.О. Кучера. - Л., 2011. - 468 с.

11. Саніахметова Н.О., Харитонов Є.О., Цивільне право України. - К.: Істина, 2005. - 776 с.

12. Петренко В. С. Юридична особа, як субєкт цивільних правовідносин// Актуальні проблеми держави і права - 2011 - №9 - с.455-463

13. Жилінкова І. Комплексні цивільні правовідносини: оняття, структура, ознаки// Право Ураїни - 2010р. - №12 - с.11-18

14. Ромовська З. Українське цивільне право. - К.: Атіка, 2005. -560 с.

15. Заіка Ю.О. Українське цивільне право. Навч. посібник. - К: Істина, 2005. - с. 312.

16. Харитонов Є. О. Цивільні правовідносини : монографія / Харитонов Є. О., Харитонова О. І. - Одеса: «Фенікс», 2011. - 456 с.

17. Иоффе О. С., Советское гражданское право, - М., 1967, - 494 с.

18. Борисова В.І., Яроцький В.Л. Цивільне право України: Підручник.- Т.1. - К.: - «Ін Юре», 2004. - 412 с.

19. Харитонов Є.О.Класифікація цивільних правовіднсин// Наукові праці Одеської національної юридичної академії -2008р. - №7 - с. 136 - 143

20. Мазур О.С. Цивільне право України. -- К.: Ун-т «Україна», 2005. -- 287 с.

21. Бірюков І.А., Заіка Ю.О. Цивільне право України. - К; КНТ, 2006. - 470 с.

22. Харитонов Є. О. Деякі питання «різнорівневої» класифікації цивільних правовідносин// бірник наукових праць Міжрегіональної фінансової юридичної академії - 2011р. - №1 - с.167-173

Размещено на Allbest.ru