Аналіз криміналістичної фотографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Застосування слідчої та експертної фотографій в криміналістичній діяльності

1.1 Поняття та криміналістичне значення застосування слідчої фотографії. Види і прийоми слідчої фотографії

Предмет криміналістичної фотографії - науково розроблена система видів, методів і прийомів зйомки, що застосовуються при проведенні слідчих дій, оперативних заходів і криміналістичних експертиз з метою розслідування злочинів і представлення в суд наочного доказового матеріалу.

Криміналістична фотографія дозволяє:

- при проведенні слідчих дій зафіксувати об'єкти, їх деталі та обставини, пов'язані з розслідуваним подією;

- при проведенні оперативно-розшукових дій отримати дані про злочинця і скоєних ним кримінальних дій;

- при проведенні експертиз відобразити загальний вигляд надійшовших на дослідження речових доказів, виявити невидимі і слабковидимі ознаки, отримати зображення досліджуваних об'єктів для їх ідентифікації і ілюстрації висновків.

Криміналістична фотографія складається з двох частин: слідчої фотографії та експертної фотографії.

Вид слідчої фотографії - це об'єкти, які потрапляють в орбіту слідства, і самі слідчі дії.

Методи слідчої фотографії - практична діяльність при проведенні зйомки слідчих дій, об'єктів і слідів.

Прийоми зйомки - це відображені на фотознімку визначеного обсягу інформації, для вирішення слідчо-тактичних завдань.

Слідча фотографія - це науково розроблена система видів, прийомів, методів фотографічної зйомки, що застосовуються в процесі попереднього слідства для фіксації матеріальних даних, що мають доказове значення, і для дослідження речових доказів в оперативних цілях.

Види слідчої фотографії:

- фіксація окремих слідчих дій: огляду місця події, слідчого експерименту, пред'явлення осіб або об'єктів для впізнання, фотозйомка при проведенні обшуку.

- фотозйомка:

- живих осіб і трупів;

- окремих предметів, слідів ніг (взуття), рук, транспортних засобів, знарядь, інструментів;

- документів та інших об'єктів, які потрапили в орбіту слідства.

Під слідчої фотографією розуміється система відповідних наукових положень, засобів і методів фотозйомки, застосовуваних при проведенні окремих слідчих дій. Ця область криміналістичної фотографії охоплює фотозйомку об'єктів самого різного характеру і призначення, а саме: місцевості, приміщень, водного й повітряного середовища, людей, предметів, трупів і їх частин, документів, матеріальних слідів з метою фіксації зовнішнього вигляду і особливостей об'єктів, фіксації речової обстановки в цілому і по частинах, фіксації фрагментів якихось дій, діяльності. При цьому перш за все використовуються звичайні методи судово-оперативної фотозйомки, що застосовуються з урахуванням специфіки завдань і об'єктів криміналістичної фотозйомки. Разом з тим широко використовуються і такі спеціальні методи, як панорамна, вимірювальна і репродукційна фотозйомки. Використовуються прийоми і стереоскопічної зйомки, але в слідчій практиці цей метод фотозйомки застосовується рідко.

Положення, що характеризують суть судової фотографії:

- область застосування судової фотографії та призначення одержуваних фотознімків;

- об'єкти судово-фотографічної зйомки;

- цілі судово-фотографічної зйомки;

- спеціальні методи і засоби судово-фотографічної зйомки;

- коло осіб, які застосовують судово-фотографічні методи і засоби.

За сферою застосування судова фотографія поділяється на два розділи: судово-оперативну і судово-експертну.

Види і способи судово-оперативної фотографії для фотозйомки:

- місця, обстановки та інших обставин, причинно пов'язаних з подією злочину або відтворених шляхом досвідчених дій (наприклад, місця події, обшуку, процесу і результатів слідчого експерименту); слідів і предметів - речових доказів, виявлених або використовуваних при провадженні слідчих дій; живих осіб (обвинувачених, підозрюваних); трупів, частин трупів, різних пошкоджень на них і одязі.

1.2 Методи слідчої фотографії

Панорамна фотозйомка

Її сутність полягає в строго послідовному фотографуванні по частинах місцевості або приміщень по горизонту або вертикалі, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не поміщаються в один кадр великого плану, з тим щоб скласти із зафіксованих частин одне загальне зображення, так звана фотопанорама. Цей метод цінний при слідчому фотографуванні тим, що дозволяє значно розширити межі знімаємого простору, а отже, повністю відобразити будь-яку ділянку місцевості, що становить місце події або великий об'єкт при скруті зйомки в один кадр.

Кругове панорамування

Кругове панорамування застосовується в тих випадках, коли фотографують об'єкти розташовані в різних площинах або під кутом один до одного, а також коли їх зручніше зафіксувати з однієї точки. У випадках, коли об'єкти знаходяться на одній лінії (фасади будинків, дороги, стіни, паркани тощо), більш краща фотозйомка методом лінійної панорами з переміщенням апарату по прямій паралельній лінії. Відбитки, з яких складається панорама, повинні бути виконані в одному масштабі, мати однакову щільність.

Вимірювальна фотозйомка

Нерідко у слідчій практиці виникає необхідність визначити по знімках дійсні розміри сфотографованих об'єктів або відстані між ними. Це виявляється можливим при фотографуванні за правилами вимірювальної фотографії.

У залежності від цілей і завдань криміналістичної фотозйомки вимірювальна малюнок поділяється на метричну і масштабну. Метрична зйомка здійснюється з глибинним масштабом, ціна поділок якого дорівнює величині головного фокусної відстані об'єктива використовуваного фотоапарата. Точна ж величина зменшення предмета на такому знімку в порівнянні з натуральною (коефіцієнт зменшення) визначається кількістю фокусних відстаней без одного, на якому знаходиться об'єкт, що знімається від об'єктива.

Масштабна фотозйомка

Масштабна фотозйомка є найпростішим видом вимірювального фотографування. Вона дозволяє визначити по знімку, виконаному таким способом, лінійні розміри намальованих об'єктів, а іноді і відстані між ними.

Репродукційна фотозйомка

Репродукційна фотозйомка представляє систему прийомів фіксації площинних об'єктів. З її допомогою за відсутності «ксерокса» виготовляються фотографічні копії з різних документів, креслень, схем та інших аналогічних об'єктів. При цьому фотографуванні дотримуються всі правила масштабної зйомки, що забезпечує найбільшу точність копії. У зв'язку з широким розвитком і застосуванням різної розмножувальної техніки даний вид криміналістичної фотозйомки став застосовуватися не настільки часто.

Інші методи фотозйомки, застосовувані в слідчій фотографії, обумовлені потребою отримання в ході окремих слідчих дій таких фотознімків, які б не тільки наочно ілюстрували різнопланові особливості об'єктів, що цікавлять слідчого (ділянок місцевості, приміщень, трупів, живих людей, різних предметів), окремі фрагменти ходу слідчих дій, але і максимально сприяли об'єктивізації доказування. Зазначені цілі в слідчій фотографії досягаються за допомогою цілої системи рекомендацій про методи різноаспектної фіксації об'єктів місцевості, приміщень і окремих елементів їх обстановки, методах фіксації зовнішнього вигляду живих осіб і трупів (пізнавальна фотозйомка), методах зйомки окремих предметів, речових доказів та різних слідів злочину.

Фотографування в ході окремих слідчих дій займає основне місце в слідчій фотографії.

Розпізнавальна фотозйомка

Розпізнавальний фотозйомка при розслідуванні проводиться для фіксації зовнішності живих осіб з метою кримінальної реєстрації, розшуку і впізнання, а також для фіксації при слідчому огляді зовнішності невпізнаних трупів з метою встановлення їх особи. Правила цієї фотозйомки забезпечують найбільш точне і повне фіксування тих ознак зовнішності, які дають можливість впізнати людину або ідентифікувати особистість при експертизі шляхом порівняння фотознімків.

При розпізнавальній зйомці осіб роблять два види поясних знімків: у фас і в профіль. У фас робиться один знімок, а в профіль один або два, що залежить від призначення фотографій. Так, для кримінальної реєстрації злочинців зазвичай роблять знімок тільки в правий профіль. Якщо ж на лівій стороні обличчя є які-небудь особливості (шрами, дефекти, сліди різних хвороб тощо), рекомендується зробити знімок і в лівий профіль. При фотографуванні зовнішності невпізнаних трупів доцільно зафіксувати обличчя і в правий, і в лівий профіль, а також у 3/4 повороту голови. Окремо фотографуються вушні раковини, особливі прикмети на всіх частинах тіла. Бажано зробити знімок трупа цілком в одязі. Обличчя має бути повністю відкритим, головний убір і окуляри знімаються, волосся не повинні закривати вушну раковину.

Якщо для впізнання передбачається пред'явлення не самої людини, а його портретне зображення, доцільно зробити додатковий знімок на повний зріст, у 3/4 повороту голови, в головному уборі і окулярах, якщо їх носить дана особа.

Положення голови при розпізнавальній зйомці у фас і профіль фіксується спеціальним підголовником. Апарат при цій зйомці встановлюється на рівні особи котру фотографують.

Фотозйомка місця подій і їх види

Фотографування місця пригоди на його слідчому огляді - це найважливіший вид слідчої фотографії. Вичерпна і точна фіксація обстановки місця події і виявлених на ньому слідів злочину та інших речових доказів є одним з основних вимог слідчого огляду.

Фотознімки, виконані на місці події, повинні дати наочне уявлення про обстановку місця події в цілому і про окремі її частинах; зафіксувати обстановку з максимальною кількістю деталей; при необхідності дати уявлення про розміри сфотографованих об'єктів (метрична і масштабна зйомки).

За видами фотозйомка місця події може бути орієнтуючою, оглядовою, вузловою і детальною.

Орієнтуюча фотозйомка місця події полягає у фотографуванні його з навколишнім оточенням. Мета такої фотозйомки - показати територіальне розташування місця події по відношенню до навколишнього оточення.

Оглядова фотозйомка призначена для фотографування місця події в цілому без навколишнього оточення. Головні об'єкти огляду (труп, взламане сховище, вогнище пожежі тощо) на оглядових знімках повинні бути видно досить чітко.

Вузлова фотозйомка проводиться для фіксування крупним планом найбільш важливих ділянок місця події або окремих великих об'єктів його обстановки.

Для одержання найбільш повного уявлення про обстановку місця події орієнтує, оглядова та вузлова фотозйомки мoжуть проводитися з декількох точок, кількість яких визначається особливостями конкретного місця події.

При оглядовій і вузловій зйомках в тісних приміщеннях, а також у всіх інших випадках, коли через нестачу місця звичайним об'єктивом не можна охопити в одному кадрі фотографуючий об'єкт (об'єкти, що розташовані близько або мають велику протяжність), доцільно користуватися ширококутними об'єктивами або здійснити зйомку панорамним способом.

Детальна фотозйомка призначена для фіксації ізольованої від навколишнього оточення окремих відносно невеликих, а також дрібних предметів (знарядь злому, зброї, куль, гільз,) і слідів (пальців, взуття, знарядь злому).

Щоб показати (у необхідних випадках) істинні розміри предметів і відстані між ними (при оглядовому і вузловому фотографуванні), доцільно застосовувати вимірювальну фотозйомку. Детальна фотозйомка обов'язково повинна бути масштабною.

Фотографування слідів на місці події

Фотографування слідів на місці події спочатку здійснюється орієнтуючим (на тлі навколишньої обстановки) або оглядовим методом (разом з предметом, на якому вони виявлені) з встановленими поруч з ними таблицями з цифрами. Найбільш повні та чіткі сліди знімаються окремо за правилами детальної масштабної зйомки. При цьому сліди і предмети, що мають порівняно невеликі розміри (сліди пальців рук, кулі, гільзи), доцільно фотографувати в масштабі не менше, ніж 1:1, методом великомасштабного фотографування.

Кольорово забарвлені сліди пальців рук доцільніше фотографувати на кольорові фотоматеріали, а на чорно-білі - з відповідними світлофільтрами. Пофарбовані сліди рекомендується фотографувати при двосторонньому бічному рівномірному освітленні. З одного боку - розсіяним, з іншого - тіньовому освітленні.

Найбільшу трудність представляє зйомка потожирових слідів пальців. Вони погано помітні, і для більш чіткого їх виділення потрібні спеціальні умови освітлення. Якщо предмет, на якому виявлено слід, непрозорий, його освітлюють одностороннім бічним вузьким пучком світла. Кут найбільш вигідного напрямку світла встановлюють дослідним шляхом.

Сліди на прозорих предметах можна сфотографувати в прохідному світлі. Для цього з протилежного боку предмета накладається чорний папір (або тканина) з вирізом, рівним за величиною сліду. Джерело світла розташовують за предметом. Освітлення направляється під кутом до площини предмета, на якій розташований слід. Нерідко бажаний ефект дає освітлення під кутом, близьким до прямого. Приміщення, в якому фотографуються ці сліди, повинно бути затемненим.

Сліди ніг фотографуються в максимально великому масштабі, обов'язково методом масштабної зйомки. При цьому об'ємні сліди ніг (як і сліди пальців) висвітлюються основним світлом і додатковим тіньовим. Пофарбовані сліди знімають на кольорові фотоматеріали, а на чорно-білі - зі світлофільтрами. Сліди на снігу (на чорно-білі фотоматеріали) необхідно фотографувати з жовтим або оранжевим світлофільтрами, які послаблюють дію відображених снігом синьо-фіолетових променів і покращують якість зображення.

Доріжка слідів ніг, якщо вона коротка, фотографується цілком на один кадр збоку. Більш довгу доріжку слідів краще відобразити збоку панорамним способом. Якщо в доріжці слідів закарбувалися особливості ходи, доцільно проводити зйомку зверху з масштабною лінійкою.

Сліди транспорту фотографуються спочатку цілком (всі смуги разом), так само, як і доріжки слідів ніг. Потім фотографують ділянки слідових смуг з найбільш вираженими індивідуальними особливостями, як і окремі сліди ніг за правилами масштабного фотографування.

Сліди знарядь злому насамперед фотографуються з частиною предмета, на якому вони знаходяться, а потім відбивається група слідів або кожний слід окремо масштабним способом.

Окремі предмети на місці події в залежності від їх розміру фотографуються масштабним або великомасштабним методом. При їх фотозйомці необхідно забезпечити на знімку об'ємність зображення, чіткість структури поверхні і відсутність відблисків, що забезпечується підбором освітлення з урахуванням обстановки, що склалася.

Фотографування при слідчому експерименті

Фотографування при слідчому експерименті доцільно проводити тоді, коли отримані знімки роблять більш наочними обстановку, основні моменти його проведення і результати експерименту. Все це сприяє об'єктивізації процесу доказування. Як відомо, шляхом слідчого експерименту встановлюється можливість вчинення будь-які дії, можливості сприйняття будь-якого факту, настання якої-небудь події, послідовність і механізм розслідуваної події. Фотографування під час слідчого експерименту істотно підвищує достовірність його результатів. При цьому здійснюються такі види зйомки:

За правилами орієнтуючої, оглядової і вузлової зйомок закарбовується місце і окремі його ділянки, де проводиться слідчий експеримент. При перевірці місткості сховища окремо фотографуються порожнє приміщення і ті предмети, які повинні в ньому розміститися;

За правилами вузлової фотозйомки послідовно фіксуються окремі етапи експерименту;

За правилами оглядової і вузлової фотозйомок фіксується кінцевий результат експерименту, що показує можливість або неможливість виконання тих чи інших дій у певних конкретних умовах.

При необхідності здійснення реконструкції, місце проведення експерименту фотографується до і після його реконструкції.

Фотографування при проведенні обшуку

Фотографування при проведенні обшуку застосовується, головним чином, для ілюстрації результатів обшуку, зокрема, для фіксації місця приховування шуканих предметів (наприклад, схованки) та індивідуальних особливостей знайдених предметів.

Фотографування при пред'явленні для впізнання

Фотографування при пред'явленні для впізнання проводиться з метою фіксації пред'являючи для впізнання об'єктів. Для цього вони фотографуються всі разом у тому вигляді і порядку, в якому пред'являються для впізнання.

Фотографування під час перевірки показань

Фотографування під час перевірки показань на місці проводиться з метою наочної фіксації ділянок місцевості або окремих об'єктів, які були вказані допитаними особами, і об'єктивізації результатів цієї слідчої дії. Об'єкти фотографують з навколишньою місцевістю і окремо крупним планом з позиції, показаної допитуваною особою, і з його приміщенням в кадр знімка.
Шлях руху, що показується допитаною особою, необхідно фіксувати панорамним методом або частинами (по ходу рухів). У кадри знімків з метою посилення елементу об'єктивізації рекомендується поміщати допитуваних осіб і понятих.

1.3 Експертна (дослідницька) фотографія

Експертна фотографія - науково розроблена система видів, методів фотозйомки, застосовувана при виробництві криміналістичних експертиз з метою фіксації об'єктів, слідів і окремих ознак для їх порівняння в ході дослідження, ілюстрації висновку експерта, а також для виявлення невидимих і слабко видимих ознак.

Завдання експертної фотографії:

Ілюстрація проведеного порівняльного дослідження;

Виявлення маловидимого і невидимого зображення:

Наочне підтвердження фотографіями висновку експерта.

Методи фотозйомки при проведенні експертиз:

Мікрознімки - це отримання фотозображення за допомогою мікроскопа, поєднаного з фотоапаратом, або за допомогою спеціальних мікрофотоустановок;

Контрастуюча фотографія (збільшення контрасту) - поділ дуже близьких за забарвленням об'єктів з метою виявлення предметів, їх диференції та аналізу;

Виділення та вивчення слабковидимих або невидимих деталей або ознак, недоступних звичайному зору (наприклад, при відновленні залитих або замазаних записів, витертих підписів і текстів, тощо);

Виявлення кольорових і яскравих відмінностей у досліджуваних об'єктах (наприклад, при встановленні відмінності в кольоровому тоні основного і дописаного штрихів у тексті досліджуваного документа);

Вивчення механізму следоутворення.

Зазначені вище перші два завдання вирішуються головним чином шляхом застосування таких методів дослідницької фотографії, як метод зміни контрастів, фотографування в невидимих променях, мікрофотографування, третя - в основному шляхом застосування швидкісних методів фотографування.

2. Застосування звуко- і відеозапису в криміналістичній діяльності

2.1 Криміналістичне значення застосування звуко- і відеозапису

Обставини прийняття слідчим рішення про необхідність застосування звуко- і відеозапису:

Об'єктивно зафіксувати і зберегти дані, отримані в ході слідчої дії;

Забезпечити наочність ходу і результатів слідчої дії.

Криміналістичне значення застосування звуко- і відеозапису полягає в тому, що вона дозволяє:

Передати емоційне забарвлення голосу і жестів людини, його реакцію на ті чи інші питання слідчого, що формує внутрішнє переконання особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду при винесенні рішення у справі;

Об'єктивно фіксувати ті дані, які могли бути не помічені при проведенні слідчої дії та складанні протоколу і не зафіксовані в ньому, що в подальшому дає можливість добути докази;

Обгрунтовано посилатися при складанні обвинувального висновку на відомості, які допитуваний повідомив, прохопившись, і не бажаючи згодом підписувати протокол, в якому вони викладені;

Дисциплінувати учасників слідчої дії, чинити на них певний психологічний вплив, попереджаючи можливість поставити під сумнів хід і результати слідчої дії;

Суду з'ясувати дійсні обставини достовірності добутих доказів, об'єктивно підтвердити сумлінність слідчого.

Застосування звуко- і відеозапису виправдане при допиті осіб, які не зможуть взяти участь у судовому розгляді або спробують ухилитися від явки до суду.

Застосування відеозапису в ході проведення слідчих дій за участю перекладача доцільно при допиті іноземців, а також глухонімих, що дозволяє зафіксувати не тільки правильність зробленого перекладу, але й самі свідчення в оригіналі.

Відтворення фонограми та відеозаписи неграмотному або малограмотному особі переконає його в тому, що свідчення будуть записані правильно, без перекручувань, а згодом допоможе запобігти спробам таких осіб послатися на недостовірність записів.

Запис показань неповнолітніх та малолітніх:

Сприяє правильному розумінню їхньої мови, особливості якої найчастіше роблять її важкою для сприйняття;

Допоможе або запобігти зміні їх свідчень в майбутньому або правильно оцінити початкові і наступні показання з огляду на те, що неповнолітні легко піддаються сторонньому навіюванню.

При проведенні слідчих дій за участю осіб, психічний стан яких викликає сумнів, звуко- і відеозапис дозволить правильно відобразити і зафіксувати в протоколі їх найчастіше малозрозумілу й важку для нормального сприйняття мову, а потім буде сприяти всебічному і об'єктивному розслідуванню.

Специфіка криміналістичного відеозапису, на відміну від звичайної зйомки, полягає в особливостях її завдань і застосовуваних методів фіксації, а також у неприпустимості виробництва відеозапису за заздалегідь розробленим сценарієм і шляхом застосування комбінованих та інших методів, що не відповідають принципу об'єктивного відтворення дійсності. Для того щоб відеозапис був цілеспрямованим, композиційно і технічно правильним, доцільно складати план майбутнього відеозапису. У плані бажано вказати об'єкти зазначеної зйомки і цілі їх фіксації, масштаб побудови зображення, точки запису, її технічні прийоми і способи додаткового освітлення.

Відеозапис найчастіше застосовується при виробництві слідчих експериментів, обшуків, оглядів місця події, допитів та очних ставок, а також при пред'явленні для впізнання та перевірки показань на місці.

Основною метою використання звукозапису при розслідуванні є забезпечення додаткової наочно-звукової фіксації ходу окремих слідчих дій. Особливо таких слідчих дій, як допит, очна ставка, перевірка показань на місці, пред'явлення для впізнання. У тактиці проведення зазначених слідчих дій визначені ті ситуації, коли доцільно використання звукозапису як допоміжний засіб їх фіксації.

Застосування звуко- та відеозапису як засобів фіксації ходу і результатів процесуальних дій.

Відеозйомка слідчого експерименту повинна відобразити:

Подібні дані і обстановку, в якій виробляються експериментальні дії;

Самі достовірні дії;

Результати експериментальних дій;

Можливість сприйняття як самих дій, так і їх результатів у заданих умовах.

Порядок відеозйомки слідчого експерименту та перевірки показань на місці:

Розбиття дії на етапи, кожен з яких представляє собою частину дії, що підлягає зйомці;

Фіксування всіх варіантів ходу і результатів експериментальних дій в залежності від зміни умов. Особливість відеозйомки пред'явлення для впізнання - ретельна підготовка зйомки, що виключає можливість невдачі з технічних причин.

Етапи зйомки:

Фіксуються дії, що безпосередньо передують пред'явленню для впізнання, предмети, в числі яких будуть пред'являтися упізнаються речі;

Викликається обличчя упізнання і фіксується процедура упізнання.

При огляді місця події відеозйомку слід використовувати коли:

Сприйнята слідчим обстановка в силу непереборних причин може змінитися до того, як буде вивчена і зафіксована належним чином;

Місце події займає значну площу і має ряд взаємопов'язаних механізмом пунктів подій;

Коли розслідувана подія до моменту початку огляду ще не закінчилося;

Місце події являє собою компактний, але важко піддається опису об'єкт;

При проведенні обшуку відеозйомку слід застосовувати:

Коли суттєве значення для справи може мати не тільки сам факт виявлення шуканих предметів, але їх кількість, асортимент і спосіб зберігання, реакції поведінки осіб, у яких проводиться обшук;

Для показу добровільної видачі шуканих речей, якщо ці речі зберігалися в спеціальних схованках чи укриттях;

Для фіксації пристрою схованок, способів їх відкриття і маскування.

2.2 Порядок і правила запису та відтворення звуку і зображення

У процесі відеозапису застосовуються методи судово-оперативної фотозйомки. Разом з тим для відеозапису властиві і такі прийоми зйомки, як однокамерна і багатокамерна записи зі змінами напрямку та кута зйомки, з наближенням камери до об'єкта і віддаленням від нього, із застосуванням панорами-слідування.

Вибір загальних методів відеозапису в основному визначається тими ж факторами, що і при фотографуванні. Спеціальні прийоми вибираються виходячи з особливостей динаміки завдань даного способу фіксації. Наприклад, багатокамерний запис найбільш доцільний при фіксації неповторних явищ і дій (огляд місця події в момент пожежі).

Головним у прийомах звукозапису в цілях озвучення ходу слідчих дій є дотримання вироблених криміналістикою правил послідовного здійснення звукозапису з урахуванням процесуально-криміналістичних вимог посвідчувального характеру. Разом з тим важливе місце в системі криміналістичних рекомендацій по звукозапису займають вимоги технічного характеру (наприклад, про необхідності по можливості захистити місця запису від сторонніх шумів, про розташування мікрофонів тощо).

Прийоми звукозапису з метою полегшення роботи слідчого при складанні процесуальних документів (протоколів допиту, огляду, пред'явлення на впізнання тощо) орієнтує по справі та практично нічим не відрізняються від звичайних способів використання звукозаписних засобів в будь-якій області ділової діяльності.

Порядок і правила запису та відтворення звуку і зображення.

Класифікація судової відеозйомки:

- за видами знімаюючих об'єктів - зйомка окремих слідчих дій (огляду місця події, слідчого експерименту, пред'явлення для впізнання, допиту);

- за обсягом фіксуючої інформації у відеофільмі - загальний, середній, великий план, детальний план.

Технічні прийоми відеозйомки:

- зйомка з однієї точки нерухомою камерою (статичний кадр);

- зйомка з однієї точки рухомою камерою (панорамування);

- зйомка нерухомою камерою в русі:

- з наближенням камерою до об'єкта;

- з віддаленням камерою від об'єкта;

- «з супроводом об'єкта» (камера рухається за об'єктом зі швидкістю, рівної швидкості руху об'єкта);

- «зі збільшенням» (зміна фокусної відстані об'єктива у бік збільшення);

- при зміні точок зйомки і виборі способу зйомки для кожної точки необхідно правильно поєднувати напрямок переміщення камери при зйомці з напрямком руху всередині кадру;

- спеціальні прийоми - прискорення (при тривалій дії) або уповільнення зйомка (при швидкій дії).

3. Процесуально-криміналістичне оформлення криміналістичної фотозйомки, звуко- і відеозапису

Результати криміналістичної фотозйомки, звуко- і відеозапису можуть бути повною мірою використані в процесі розслідування лише при належному процесуально-криміналістичному їх оформленні.

Стосовно до фотозйомки в протоколах тих слідчих дій, в ході яких вона застосовувалася, відображаються відомості про наступне: 1) об'єкти фотографування; 2) застосований фотографічний засіб (тип апарату, вигляд об'єктива, мака світлофільтра тощо); 3) умови, порядок і методи фотографування, характер освітлення, час зйомки, із зазначенням на плані або схемі місця події точок зйомки; 4) про отримані результати, коли це вимагається долучаються до протоколу фотографії, оформляються у вигляді фототаблиця. Кожен знімок скріплюється печаткою слідчого органу. При цьому одна частина відбитка печатки розташовується на краю фотознімку (на спеціально залишеному білому полі), а інша - на папері таблиці.

Фототаблиці мають заголовки, в яких зазначається, до протоколу якої слідчої дії вони додаються, та вказується дата слідчої дії. Крім того, для підтвердження достовірності знімків вони завіряються підписом слідчого. Якщо фотографування проводилося не самим слідчим, а іншою особою, необхідний і його підпис. Фототаблиці, а також негативи в пакеті з пояснювальним написом як додаток до протоколу підшиваються в кримінальні справи разом з протоколом слідчої дії.

Зображення знімається з об'єкта, отриманого за допомогою цифрової фотокамери після його обробки в графічному редакторі поміщається безпосередньо в текст протоколу відповідної слідчої дії. При цьому не вимагаються додатки у вигляді фототаблиці. Таке зображення може бути виведено на друк і у вигляді окремої ілюстрації, що додається до відповідного протоколу.

Про проведену при окремих слідчих діях відеозапис в протоколах цих дій в основному вказуються ті ж дані, що і при фотозйомці. Специфіка зазначеного оформлення проявляється в тому, що в цих випадках слід вказати не тільки об'єкти, але і моменти зйомки (бо фіксація засобами відеозапису не завжди ведеться протягом усього часу виконання слідчої дії), час виконання відеозапису.

До відповідного протоколу слідчої дії додається опис із зазначенням у ній змісту кожного з самостійних ділянок відеофільму, кількість склеювань (якщо вони були) і фактичного часу відеозапису. Опис підписується слідчим. Після закінчення відеозапису здійснюється її перегляд з участю понятих, присутніх при зйомці слідчої дії, про що складається протокол.

Застосування фотозйомки при виробництві криміналістичної експертизи повинно знайти відповідне відображення в дослідницькій частині висновку експерта, де вказуються фотозйомки та основні її умови.

Фотознімки, що додаються до висновку експерта, зазвичай оформляються на спеціальному бланку у вигляді фототаблиці. Під кожним знімком дається необхідний пояснювальний підпис. Якщо на фотознімках робляться якісь розмітки (Співпадаючі або розрізняючі ознаки, виявлені особливості тощо.), то на фототаблиці повинні наклеюватися контрольні фотознімки (тобто ті ж знімки, але без розмітки). Кожний фотознімок скріплюється печаткою експертної установи. Такі фототаблиці мають заголовок із зазначенням, до якого висновку вони додаються (номер включення і дата його складання), підпис експерта. У протоколі відповідної слідчої дії при застосуванні звукозапису вказується факт її здійснення та повідомлення про це учасників слідчої дії, відомості про оператора, про факти відтворення фонограми учасникам слідчої дії, про зроблені з цього приводу зауваження. Касета з пояснювальним написом додається до протоколу.

Висновок

Отже, як розділ криміналістичної техніки криміналістична фотографія являє собою систему науково розроблених методів і засобів фотозйомки при різних видах криміналістичної діяльності, пов'язаних з розкриттям і розслідуванням злочинів. Криміналістична фотографія базується на використанні засобів і методів загальних і спеціальних видів фотозйомки, науково узагальнених даних їхнього використання в криміналістичних цілях, а також результатах відповідних криміналістичних досліджень.

Криміналістична фотозйомка служить одним з ефективних засобів і методів наочної фіксації всієї або частини обстановки, в якій проводяться окремі слідчі дій, оперативно-розшукові заходи, а іноді і експертні дослідження, фіксації ходу їхнього проведення і результатів. Вона є надійним засобом і методом наочної зйомки слідів злочину, окремих предметів і інших матеріальних об'єктів, що мають значення для справи, а також дослідження деяких речових доказів, і тим самим сприяє вирішенню завдання об'єктивізації доказування. Відповідно зазначена фотозйомка може виконуватися слідчим, оперативно-розшуковим працівником і експертом.

Як розділ криміналістичної техніки криміналістичний відеозапис являє собою систему науково розроблених методичних рекомендацій відеозапису за допомогою сучасних відеозаписувальних засобів при різних видах криміналістичної діяльності, що використовуються при збиранні та фіксації доказів. Криміналістичний відеозапис базується на використанні засобів і методів відеозапису, на науково-узагальнених даних їх використання в криміналістичних цілях і відповідних науково-криміналістичних розробках.

В якості засобів відеозйомки та відеозапису використовується будь-яка сучасна, але переважно портативна відеозаписуюча апаратура. Використовується вона слідчими і оперативно-розшуковими працівниками, а іноді і експертами-криміналістами в тих же цілях, що і засоби фотозйомки. Криміналістичний відеозапис, як і фотографія, поділяються на слідчу, оперативно-розшукову та експертну.

Звукозаписна техніка, на відміну від фото-і відеозаписувальних засобів, використовується в криміналістичній діяльності слідчого, не тільки як засіб наочно-звукової фіксації ходу окремих слідчих дій (Наприклад, допиту, очної ставки, перевірки показань на місці), але і як технічний засіб, що полегшує його роботу по закріпленню первинної оперативної інформації по злочинному діянні, при складанні окремих процесуальних документів (наприклад, як засіб накопичення орієнтує інформацію до початку ряду слідчих дій тощо).

Список літератури

криміналістичний фотографія впізнання звук

1. Авер'янов Т.Є., Бєлкін Р.С. Криміналістика: Підручник для вузів / Т.Є. Авер'янов, Р.С. Бєлкін - М.: Норма, 2008 - с. 179.

2. Бєлкін Р.С. Курс криміналістики / Р.С. Бєлкін - М., МАУП, 2003. - с. 304.

3. В.А. Клименко Довідник слідчого. Практична криміналістика: слідчі дії. Практичний посібник / Клименко В.А. - М.: Норма, 2010.

4. Кобцова Т.С., Петров М.І. Криміналістика: Курс лекцій / Т.С. Кобцова, М.І. Петров - К.: Іспит, 2005.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». - Х.: Одіссей, 2012. - 360.

6. Міщенко Є.П. Криміналістика: Підручник / Є.П. Міщенко. - М.: Норма, 2012. - с. 215-218.

7. Образцова В.А. Криміналістика / В.А. Образцова. - К.: Атіка, 2003. - с. 213.

8. Росинська Є.Р. Криміналістика / Є.Р. Росинська - К.: Юрінком, 2011. - с. 412.

9. Селіванов Н.А. Керівництво для слідчих / Н.А. Селіванов. - М.: Норма, 2008. - с. 170-179.

10. Філіпова А.Г. Криміналістика: Підручник / А.Г. Філіпова. - М.: Пріор, 2000. - с. 200.

11. Яблокова Н.П. Криміналістика: Підручник для вузів / Н.П. Яблокова. - М.: Юрист, 2010. - с. 50 - 67.

12. Янович Є.Ю. Криміналістика: проблеми, тенденції, перспективи Загальна та приватні теорії / Є.Ю. Янович. - К.: Кондор, 2004. - с. 60.

Размещено на Allbest.ru