Віднесення інформації до державної таємниці в Україні як складова системи охорони держаної таємниці

Крок 4 (Розрахунок коефіцієнта захищеності відомостей). Коефіцієнт захищеності відомостей залежить від ефективності усунення (нейтралізації) атак за допомогою типових завдань та коефіцієнту важливості відомостей. Для цього проведемо:

- розрахунок коефіцієнтів захищеності , , відомостей до атак :

, (7)

де - кількість можливих атак у множині А. Коефіцієнт характеризує захищеність відомостей , що циркулюють на окремому СРСД як відношення коефіцієнта їх важливості до кількості можливих щодо них атак аj певних існуючий загроз Т.

- розрахунок узагальнюючого коефіцієнту захищеності відомостей :

= (8)

де - вектор-рядок значень коефіцієнтів захищеності СІ у сфері N від атак (загроз); Р - вектор-рядок значень показників ефективності усунення (нейтралізації) можливих атак , - символ операції транспонування.

Для окремого СРСД коефіцієнт захищеності характеризує рівень збереження властивостей захищеності відомостей як ефективність (результативність) виконання типових завдань (S), що складаються із сукупності заходів (способів) нейтралізації визначеного переліку загроз Т. Параметр S можна виразити у вигляді символьної змінної (g - кількість ідентифікаторів завдань), що також приймає одне із можливих значень кінцевої множини ідентифікаторів. Кількість ідентифікаторів завдань визначаються за кількістю потенційних атак і при g=6 можуть бути ідентифіковані як:

=“Унеможливлення НСД”;

=“Попередження Р”;

=“Запобігання В”;

=“Виявлення Ш”;

=“Усунення П”;

=“ Недопущення С”:

Завдання впорядковуються за місцем i часом їх вирішення і формулюються з таких позицій: захід (спосіб) (M) (від англ. measures) ОДТ попередження можливих атак (наприклад, обмеження допуску до ДТ, регламентування порядку робіт з ДТ, проведення технічних заходів захисту СІ і таке інше); атака , що підлягає усуненню (нейтралізації); період часу на усунення (нейтралізації) загрози захищеності СІ.[1,12]

Кожне g-е завдання S має певну М множину заходів ОДТ з усунення (нейтралізації) загроз захищеності окремих відомостей , що становлять ДТ.

Множина заходів (способів) l = 1,і, кожного завдання повинна бути достатньою для захисту кожного елементу відомостей від кожної атаки , але, за можливістю, мінімальною [14]:

={,,,,,,,,,,,,,};

={,,,,,,,,,,,};

={,,,,,,,,,,,,};

={,,,,,,,,,};

={,,,,,,,,,,,,,};

={,,,,,,,,,,,,,,,}.

Тобто, їх перелік обирається за показниками ефективності (Р) забезпечення виконання g-ro завдання з усунення атак , який розраховується як:

У [1] наведено узагальнений перелік заходів (способів) ОДТ та розраховані значення показників їх ефективності Р за відповідними формулами. У загальному випадку усунення реалізації атак існуючих загроз Т забезпечується за умови виконання декількох завдань S захисту відомостей, що становлять ДТ. Нехай сукупність заходів з нейтралізації певних атак деякої загрози може виконуватись одночасно. Визначимо ці заходи як ,..., а ймовірність усунення кожним із них атаки аj через P(/),...,P(/). Ймовірність того, що атака не буде нейтралізована окремо кожним з цих заходів обчислюється за виразом ( / ) = 1 P( / ) . Ймовірність того, що атака аj існуватиме, незважаючи на виконання усієї сукупності заходів М, тобто як загрози після введення системи заходів із захисту інформації, визначається як = .

Цей перелік можна розглядати як сукупність сценаріїв типових інцидентів з відповідними можливими наслідками.

Однак слід мати на увазі, що ці сценарії можуть мати місце як поодинці, так і у певних сполученнях, що знайшло своє відображення у таблиці 1. У повному обсязі множина структур подій та вирази для обчислення ймовірностей їх настання P() відносно реалізації комбінацій (d) можливих сценаріїв атак А наведено у табл. 1.

Загальна кількість елементів множини можливих атак {} визначається формулою:

де - число сполучень з j елементів по d, зокрема для j = 6 отримаємо m = 64.

Крок 5 (Розрахунок рівня зниження ефективності СЧО). Виконання типових завдань є обов'язковим для кожного РСО окремого СРСД і направлені на попередження прогнозованих дій (як атак) сторони, яка заволоділа відомостями з метою повного забезпечення захищеності відомостей, що становлять ДТ ( =1). У такому разірозраховується коефіцієнт захищеності відомостей відносно можливих атак аj, який, у випадку їх відсутності, рівний коефіцієнту ефективності СОДТ (= ), тобто при відсутності подій і розраховується за формулою:

.

Крок 6 (Розрахунок відносної вартості СЧО). Для даного розрахунку пропонується розглянути випадок, коли безпосередньо поширюватимуться прогнозовані дії (атаки ) сторони, яка заволоділа названими вище відомостями. Відповідно до роботи розрахунок значення величини W2 у такому випадку здійснюється, коли імовірність втрати цих відомостей приймається за одиницю, але потрібно врахувати факт використання виділених коштів для забезпечення діяльності об'єкта за умов збереження інформації про нього у таємниці , тобто завжди має місце фінансування заходів організації РС. Тоді має зміст = -k , коли вже відбулася подія у сфері ОДТ (наприклад, =“Р”; =“В”). Як наслідок зміст формули (1) набуває наступний вигляд: W = - (- k) + = k +.[1,16,23]

У разі настання подій або коефіцієнт ефективності СОДТ за наведеними у значеннями приймає своє значення у межах ( 0,37 0,81), тобто має місце вираз:

, (9)

Таблиця 1

де приймає своє значення у межах, що відповідає вимогам формули (3).

Для забезпечення повної ефективності (= 1,= 0 ) використання об'єкта () відомостей, що становлять ДТ використовується перелік ІР та значення його “питомої ваги” W(Х), які циркулюють в РСО окремого СРСД і містять відомості про цей об'єкт. При виникненні подій або значення “питомої ваги” даного переліку W(Х) зменшиться на величину “питомої ваги” тих відомостей w( ) щодо яких відбулася подія , тобто відбудеться часткова (1) втрата ефективності використання об'єкта на величину його СЧО. Дану закономірність визначено формулою:

,

при повній захищеності відомостей про об'єкт ( 0 ):

,

при або , тобто частковій втраті відомостей 1) про об'єкт:

,

= 1 -

Практичним рішенням для знаходженні показника k є розроблена “модель складної орієнтованої інформаційної мережі ЗВДТ” [15], де в її основі лежить реалізація процедури прямого експертного оцінювання для надання грифа секретності (ГС) МНСІ відповідно до СС розміщеної на них інформації. ГС встановлюється шляхом виявлення та зіставлення змісту цієї інформації зі змістом статей ЗВДТ та їх СС з урахуванням тих статей, що вживають так звані “допоміжні слова” (ДС) (за окремими показниками, за сукупністю всіх показників тощо). Аналогічно проводиться і визначення ГОД “ДСК” для МНСлІ.

Наявність вживання у статтях ДС пропонується використати у якості номінативної шкали відносної вартості СЧО від вартості об'єкта у цілому ( Q ) як ЛІНГВІСТИЧНУ ЗМІННУ (ЛЗ) - “відносна вартість СЧО (ВВСЧО)”, яка задається кортежем , де базові терм-множини задаються k термами (наприклад, для k=5 - {“за окремими складовими показниками (ОСП)”, “за сукупністю всіх складових показників (ССП)”, “за окремими показниками (ОП)”, “за сукупністю всіх показників (СП)”, “об'єкт у цілому (О)”}), які можуть бути відображені на універсальну множину . Для кожного з термів,…, ,…, , задається свій інтервал значень

Рис.6. Функція належності м( ) ЛЗ “ВВСЧО”

та середні інтервальні значення,…,,…,. На рисунку 6 зображено трапецевидну ФН м(kk ) ЛЗ “ВВСЧО” значення якої розраховується виразом (6), що вказує на впевненість ДЕзПТ у тому на скільки можливо ідентифікувати об'єкт чи СЧО відомостей, що становлять ДТ у ЗВДТ.

Крок 7 (Розрахунок показника ІТН). За цим кроком якщо значення k відоме показник ЕШ на основі формули (10) , то за формулою (1) розраховується показник ІТН, використовуючи ЛЗ “СС” за середнім інтервальним значення СШ як:, (11) або на основі формули (4) :. (12)

Розрахувавши показник ІТН та маючи перелік ІТН, можна визначити тяжкий наслідок для національної безпеки держави у разі настання подій Еj (при j=2) щодо відомостей, що становлять ДТ у сфері N.

Крок 8 (Розрахунок коефіцієнта морального старіння відомостей). Строк дії рішення протягом якого інформація є секретною (Tн ) встановлюється з урахуванням її СС, а саме для “ОВ” - 30, “ЦТ” - 10, “Т” - 5 років. Після закінчення дії цього строку ДЕзПТ приймає рішення щодо скасування раніше прийнятого рішення про віднесення цих відомостей до ДТ або продовження строку його дії у визначених межах. Пропонується, у випадку скасування рішення ДЕзПТ або на його розсуд, проводити розрахунок коефіцієнта морального старіння відомостей, що становлять ДТ ( Kc ). Для цього використаємо колонки 7-9 розділу 6 (рис.4) та за формулою у розрахуємо наступним чином:

при , (13) , де - термін дії охоронного документа в розрахунковому році t (наприклад, дата виявлення чи або дата інформування органу СБУ (колонка 7, 8)); Tн - номінальний термін дії охоронного документа (дата експертного висновку ДЕзПТ про СС відомостей (колонка 9)).

Крок 9 (Розрахунок показників ЕШ). На даному кроці проводиться аналіз розділу 2 з метою забезпечення повної захищеності відомостей, що становлять ДТ для кожного СРСД передбачено фінансування (витрати) W1 заходів (способів) А виконання типових завдань S. На рисунку 7 зображений розділ 2 “Відомості про РСО, фінансування заходів на ОДТ” [15], де обсяг витрат наведений у колонках 8-14 і у загальному може розраховуватися як:

де - витрати на утримання штатних працівників РСО; - витрати на розмір виплаченої компенсації громадянам у зв'язку з виконанням секретних робіт (без урахування працівників РСО); - витрати на матеріально-технічне забезпечення, а також на перевезення та пересилання МНСІ, їх фізичну охорону; - витрати на виплату грошових надбавок ДЕзПТ та членам експертних комісій; - витрати на технічний захист СІ; - витрати на криптографічний захист СІ.

Аналізуючи формули (1-14), для розрахунку вартісної величини показників ЕШ

, при умові 1

. (16)

Загальна вартісна оцінка величини ЕШ та ІТНвизначається як:

, (17)

Крок 10 (Розрахунок величини СШ). На цьому останньому кроці проводиться остаточний розрахунок величини СШ у разі настання подій Е у сфері ОДТ для окремого СРСД, яка складається із суми загальної вартісної величини ЕШ та ІТН з урахуванням можливого до цих відомостей, за рішенням ДЕзПТ, існування закону старіння інформації.

Такий розрахунок виражається наступною узагальненою формулою:

, (19)

де - початковий рік розрахункового періоду; - кінцевий рік розрахункового періоду.[1,12,15,23]

Висновки до розділу 3: отже, найпершим кроком у проблемі визначення рівня шкоди, якої може бути завдано національній безпеці України у разі розголошення секретної інформації, має бути розробка теоретико-методологічних засад вимірювання сукупної шкоди W.Отримане кінцеве значення показника СШ показує вартісну (грошову) величину можливої шкоди національній безпеці держави у разі настання існуючих подій Е у сфері ОДТ.

Висновки

Отож, законодавство України дає чітке визначення поняття «державна таємниця». Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Обсяг державної таємниці залежить від політичного режиму, особливостей історичного розвитку країни, рівня взаємодії із сусідніми державами та наддержавними обєднаннями, характеру соціально- економічних, міжетнічних, політико-правових та інших суперечностей, що виникають між суб'єктами владних взаємин, великими і малими соціальними групами безпосередньо в даній державі , а також від ступеня конфліктності у розв'язанні нею внутрішньо- і зовнішньополітичних проблем.

Отже, слід виокремити та дослідити ознаки, які характеризують це поняття:

1. Ознака полягає у тому, що державна таємниця є видом таємної інформації, правове регулювання якої здійснюється відповідним законом;

2. Ознака полягає в тому, що розголошення державної таємниці може завдати шкоди національній безпеці України;

3. Ознакою державної таємниці є те, що її охорона здійснюється державою.

З вище сказаного можна зробити висновок, що в Законі України «Про державну таємницю» йде чітке визначення «віднесення інформації до ДТ»,а саме, що це процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обгрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього,а також про суб'єкта який за законм має право відносити інформацію до ДТ.

Процедура віднесення складається із низки послідовних та нормативно регламентованих дій суб'єктів СОДТ. Це у свою чергу означає , що йому властиві ознаки правового процесу, що має зовнішні юридичні наслідки. За його можливістю та дотриманням ведення за ним контролю з боку громадкості він вимагає максимальної чіткості та якості для усіх належних суб'єктів. Одним із кроків на шляху до цього є поділ процесу віднесення на складові - етапи(стадії). Із цього слідує , що є три стадії віднесення інформації та десять етапів на кожному з яких суб'єкти виконують свої повноваження.

Загальний порядок та етапи віднесення інформації дають змогу зрозуміти як правильно відбувається сама процедура віднесення і, які суб'єкти на якому із етапів провадять свою роботу.

Тому слід сказати, що ДЕзПТ - у встановленому Законом порядку здійснює віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зниження ступеня секретності цієї інформації та її розсекречення.

Також було розкрито правовий статус суб'єктів, які приймають участь у віднесені інформації до державної таємниці, а саме: ДЕзПТ, експертних комісій, режимно-секретних органів, СБ України, а також Міністерства Юстиції України та на яких стадіях і етапах вони приймають безпосередню участь.

У вищезазначеному критерії визначення можливої шкоди
національній безпеці внаслідок розголошення інформації, що охороняється
державою, безпосереднім об'єктом-організацією, з яким така шкода
пов'язується, є організація безпеки. У наведеному прикладі також
розглядається активність саме організації безпеки. Однак інша частина
організації (без урахування організації безпеки) виявляється також
втягнутою у процес забезпечення безпеки і "відчуває" наслідки реалізації
загроз, що у свою чергу позначається на організації безпеки через зменшення
ресурсів, що спрямовуються на її забезпечення. Так при завданні шкоди нації, коли організація безпеки своєчасно не виявила і не попередила небезпеку, вона також зазнає шкоди. Тому доцільно під шкодою національній безпеці уявляти як шкоду організації безпеки, так і шкоду іншій частині нації, яка (дуже рідко, але) може бути завданою без очевидного нанесення шкоди організації безпеки. Однак об'єднувати такі дві складові критерію визначення шкоди національній безпеці не варто, тому що по-перше, дії щодо нейтралізації причин завдання шкоди у цих випадках суттєво відрізняються одна від одної. Коли шкода завдається національній безпеці, то її джерело (або засіб реалізації загрози), як правило, вже знаходиться у "сфері обов'язків сил з безпекотворенням" і відповідає парадигмі їх побудови.

Список використаних джерел

1. Архипов О.С Застосування методології передбачення для оцінювання шкоди , заподіяної витоком секретної інформації / Архипов О.С, Касперський І.П // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. К. - 2007 Вип.2 (15). - С.13-19

2. Архипов О.Є. Щодо методики реалізації процедури віднесення інформації до секретної / О.Є.Архипов, В.П.Ворожко // Правове, норма- тивне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. - 2008. - № 2 (17). - С. 11-16.

3. Архипов О. Є. Проблеми методики отримання та обробки оціночних суджень членів експертних комісій, створених державними експертами з питань таємниць / О.Є. Архипов, І.П. Касперський // Правова інформатика. - №4(12). - 2006. - С.80-87.

4. Архипов О.Є. Теоретико-методичні засади оцінювання шкоди, обумовленої розголошення секретної інформації. / О.Є. Архипов // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. - К. - 2008. Вип.2.

5. Архипов А.Е. О построении модели компетентности эксперта / С.А. Архипова, А.Е. Архипов, С.А. Носок // Системні технології. Системи управління, контролю та технології діагностики: Збір. Наук. Праць. - Вип. 8. - Дніпропетровськ: «Системні технології», 2006.

6. Архипов О.Є.,Бородавко І.Т.,Ворожко В.П. / Оцінювання ефективності системи охорони державної таємниці: Монографія. - К.: Наук. - вид. відділ НА СБ України, 2007. - 63 с.

7. Архипов О. Є. Критерії визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення інформації, що охороняється державою: моногр. / О.Є. Архипов, О.Є. Муратов. - К: Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2011. - 195 с.

8. Архипов О. Є. Системні аспекти оцінювання рівня важливості секретної інформації / О. Є. Архипов, В. П. Ворожко // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. -.№2 (15). - 2007. - С.10-12.

9. Архипов О. Є. Проблеми методики отримання та обробки оціночних суджень членів експертних комісій, створених державними експертами з питань таємниць / О.Є. Архипов, І.П. Касперський // Правова інформатика. - №4(12). - 2006. - С.80-87.

10. Ботвінкін О.В., Шлапаченко В.М., Ворожко В.П., Пашков А.С. Історія охорони державної таємниці в Україні: Монографія. - К.: Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2008. - 155с.

11. Державна таємниця в Україні - ширма для злочинців? [Електронний ресурс] : (Еженедельник 2000 - Держава, выпуск №48 (296) 2 - 8 декабря 2005 г.) / О. Омельченко // Жур.вид . - К. - 2005. - Режим доступу до журн.: http://2000.net.ua/2000/derzhava/21454.

12. Дрейс Ю.О. Розрахунок коефіцієнтів захищеності відомостей, що становлять державну таємницю / Ю.О. Дрейс, Н.С. Вишневська, Ю.Є. Хохлачова // Захист інформації. - Вип. №3 (48) - К.:НАУ. - 2010. - 87-94 с.

13. Дрейс Ю.О. Визначення рівня компетентності експертів експертної комісії з питань державної таємниці / Ю.О. Дрейс, О.Г. Корченко // Проблеми створення, випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем: збірник наукових праць. - Житомир: ЖВІ НАУ, 2011. - Вип. 4. - 190- 196 с.

14. Конституція України // Закони України. - К., 1997. - 72с.

15. Корченко О.Г. Модель складної орієнтованої інформаційної мережі ЗВДТ / О.Г. Корченко, О.Є. Муратов, Ю.О. Дрейс, І.О. Козлюк // Захист інформації. - Вип. №3 (52). - К.:НАУ. - 2011. - 87-94 с.

16. Корченко О.Г. Метод аналізу та оцінки величини можливої шкоди національній безпеці держави у сфері охорони державної таємниці / О.Г. Корченко, С.В. Казмірчук, Ю.О. Дрейс // Захист інформації - 2012. -№3 (56). - С.5-18.

17. Корченко А.Г. Построение систем защиты информации на нечетких множествах. Теория и практические решения / А.Г. Корченко. - К.: «МК-Прес», 2006. - 320 с.

18. Корченко О.Г. Модель складної орієнтованої інформаційної мережі службової інформації у сфері оборони - Переліку службової інформації Збройних Сил України / О.Г. Корченко, Ю.О. Дрейс // Захист інформації і безпека інформаційних систем: І Міжнародна науково-технічна конференція 31 травня - 01 червня 2012р., Україна. - Львів.: НУ “Львівська політехніка”, 2012. - С.10-11

19. Князєв С.О., Ботвінкін О.В., Колєснік О.А. Генезис системи охорони державної таємниці на території України. Аналітичний огляд.- К. Видавництво НА СБ України , 2005. - 88с.

20. Критерії визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення інформації, що охороняється державою : моногр. / О.Є.Архипов, О.Є.Муратов.- К : Наук.- вид. відділ. НА СБ України, 2011. - 195 с.

21. Методичні рекомендації державним експертам з питань таємниць щодо визначення підстав для віднесення відомостей до державної таємниці та ступеня її секретності / Державний комітет України з питань державних секретів та технічного захисту інформації. Наказ №22 від 09.11.1998 р. - К.: Збірка №8, 1998. - с.4-14.

22. Методи, засоби та заходи організаційно-правового захисту інформації з обмеженим доступом // Процедура віднесення інформації до державної таємниці. (Електроний ресурс) http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/iblsd/2012_1/_private/15pmsass.pdf

23. Метод аналізу і оцінки величини можливої шкоди національній безпеці держави у сфері охорони державної таємниці . / Корченко О.Г., Казмірчук С.В., Дрейс Ю.О.

24. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки // Право України. - Київ, 2004. - № 9.

25. Наказ СБУ від 14.12.2004 № 696« Про затвердження Положення про експертні комісії з питань таємниці », зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 січня 2005 р. За № 8/10288 ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу СБУ № 131 від 06.04.2011 )

26. Указ Президент України про «Перелік посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць» № 987/2009 в редакції від 03.02.2012 на підставі Указу Президента «Про внесення змін до Переліку посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць » від 25.01.2012 № 35/2012.

27. Закон України «Про інформацію» Верховна Рада України; Закон від 02.10.1992 № 2657-XII // чинний,[Електроний ресурс] , поточна редакція 10.08.2012.

28. Закон України «Про державну таємницю» / чинний . Верховна Рада України; Закон від 21.01.1994 № 3855-XII {електронний ресурс} http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3855-12

29. Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності [Електронний ресурс]:( набуття чинності законом «Про доступ до публічної інформації») - Электрон. дан. - Режим доступа: http://www.commongoal.org.ua/uk/aktual/192-news.html

30. Закон України «Про основи національної безпеки України» / Верховна Рада України; Закон від 19.06.2003 № 964-IV {редакція від 18.05.2013} // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15.

31. Закон України «Про Службу безпеки України» Верховна Рада України; Закон від 25.03.1992 № 2229-XII //чинний [Електроний ресурс]. - поточна редакція від 09.06.2013

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12

32. Положення про експертні комісії з питань державної таємниці.Тайны информационной безопасности. http://www.idportal.org/page-id-563.htm

33. Порядок віднесення інформації до державної таємниці.http://www.info-library.com.ua/books-text-5170.html

34. Про затвердження Положення про експертні комісії з питань таємниці , Наказ СБУ від 14.12.2004 № 696, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 січня 2005 р. За № 8/10288 ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу СБУ № 131 від 06.04.2011 ).

35. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань доступу до інформації / Кабінет Міністрів України; Постанова від 07.09.2011 № 938 // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/938-2011-п.

36. Про затвердження форм звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці та інструкцій щодо порядку їх заповнення та подання / Служба безпеки України; Наказ, Інструкція, Форма [...] від 28.11.2008 № 841 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1163-08.

37. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю / Служба безпеки України; Наказ, Звід від 12.08.2005 № 440 {редакція від 21.11.2011} // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05..

38. Про Перелік посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань [електронний ресурс].Президент України; Указ, Перелік від 01.12.2009 № 987/2009

39. Про внесення змін до Переліку посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта [електронний ресурс]. Президент України; Указ від 25.01.2012 № 35/2012

40. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю / Служба безпеки України; Наказ, Звід від 12.08.2005 № 440 {редакція від 21.11.2011} // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05.

41. Тищенко Є.Ф. Допуск і доступ до матеріалів кримінальних справ, що становлять державну таємницю: окремі організаційно-правові проблеми // Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 2001. - № 22.

42. Які відомості становлять державну таємницю в Україні? [Електроний ресурс] : ( Інформаційний портал Харківської правозахисної групи) / Є.Захаров, І.Рапп.-Електроні дані. - Режим доступу до журн.: http://www.khpg.org/index.php?id=1141143392.

43. http://stud24.ru/records-management/procedura-vdnesennya-nformac-do-derzhavno/398720-1347939-page1.html

Додатки (таблиці)

ПРОЦЕДУРА ВІДНЕСЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

Мал.2. Фрагмент додатку 5 [5] оцінки показників ЕШ

Мал..3. Фрагмент додатку 6 [5] оцінки показників СШ

Мал. 4. Зразок розділу 6 звіту про стан забезпечення ОДТ

Таблиця 1.

Рис.6. Функція належності м( ) ЛЗ “ВВСЧО”

Размещено на Allbest.ru