Характеристика судово-експертної діяльності
Поняття та зміст судово-експертної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства. Правове обрунтування етапів та складових судової експертизи. Вимоги до особи судового експерта з урахуванням володіння необхідними знаннями, вміннями і навичками.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.09.2017 |
Размер файла | 15,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Характеристика судово-експертної діяльності
Сучасний стан боротьби зі злочинністю потребує підвищення ефективності експертної роботи, а саме: вдосконалення правового регулювання, розширення кола вирішуваних експертних завдань, підвищення достовірності та обґрунтованості експертних висновків, удосконалення методології судово-експертних досліджень, розробки експертних методик відповідно до міжнародних стандартів.
Комплекс перерахованих та інших заходів покликаний вдосконалити криміналістичне забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, а його реалізація залежить від високого рівня забезпечення та організації експертної роботи. У зв'язку з цим вивчення експертної діяльності є обов'язковою передумовою теоретичного осмислення її поняття, сутності та завдань.
Експертній діяльності у її різноманітних проявах приділяли увагу багато вчених, зокрема Т. В. Аверьянова, І. А. Алієв, В. Д. Арсеньєв, С. Ф. Бичкова, Р. С. Бєлкін, А. І. Вінберг, А. В. Дулов, А. А. Ейсман, А. В. Іщенко, Н. І. Клименко, Ю. Г. Корухов, В. М. Куйбіцький, Н. Т. Малаховський, М. В. Салтевський, М. Я. Сегаєв, І. В. Пирогов, О. Р. Россинська, А. Р. Шляхов. Проте залишаються актуальними питання, пов'язані із визначенням поняття та змісту судово-експертної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства.
На думку Г. О. Стрілець, судово-експертна діяльність - це врегульована законодавством діяльність судово-експертних установ, спрямована на проведення незалежних судових експертиз унаслідок об'єктивного, повного і всебічного дослідження з дотриманням сучасних досягнень науки і техніки, організація роботи судово-експертних установ в цілому і їхніх структурних підрозділів, їх науково-методичне і інформаційне забезпечення, підбір і підготовка судово-експертних кадрів [1, с. 13].
Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкін, Ю. Г. Корухов, та О. Р Россинська, стверджують, що судово- експертна діяльність є системою дій і пов'язаних з ними правовідносин, що здійснюються в процесі судочинства уповноваженими органами і особами з призначення, організації і проведення судових експертиз [2, с. 440].
Інші вчені вважають, що не потрібно обмежувати судово-експертну діяльність - діяльністю, що відбувається лише в межах судово-експертних установ, хоча більшість експертиз проводиться саме в спеціалізованих експертних закладах. Як вказують В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленін, судовими експертами можна залучати як співробітників судово-експертних установ, так і обізнаних осіб, для яких проведення судової експертизи не обов'язкове [3, с. 479].
Враховуючи певну дискусійність питання, ми підтримуємо позицію Т. В. Аверьянової, що розширене розуміння суб'єкта експертизи потрібно вважати неправильним. Ні суд, ні інші учасники процесу не можуть бути суб'єктами експертного дослідження. Призначення судової експертизи є правовою підставою для її проведення; однак це жодною мірою не впливає на сутність експертного дослідження, на вибір експертної методики, застосування тих чи інших методів, формулювання висновку. Тому суб'єктом будь-якого дослідження (і експертне не виняток) виступає його безпосередній виконавець. У даному випадку - це лише судовий експерт.
За таких умов суб'єктами експертного дослідження експертні організації можна вважати, адже в межах такої організації проводяться експертні дослідження, організація забезпечує належні умови [4, с. 36].
Отже, під суб'єктом судової експертизи потрібно розуміти особу - спеціаліста (чи особу, яка володіє спеціальними пізнаннями) в галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, і наділену відповідно до кримінально-процесуального законодавства відповідними правами та обов'язками [4, с. 29].
Судово-експертна діяльність безпосередньо пов'язана із практичною діяльністю судового експерта, проте її не доцільно розглядати з позиції організації праці чи з позиції діяльності інших учасників розслідування, певним чином пов 'язаних із її проведенням. Тобто специфіка експертної діяльності полягає у тому, що її досліджують стосовно пізнавальної діяльності судового експерта та його практичної діяльності.
У професійній діяльності судового експерта проявляються, по-перше, властивості, характерні будь-якій діяльності - її суспільний характер, цілеспрямованість, плановість, систематичність, засоби та прийоми здійснення [5, с. 26-83]; по-друге, властивості, які характеризують роботу судового експерта як особливий різновид, пов'язаний з проведенням судових експертиз.
Особливий характер виконуваних експертом функцій, спеціальна мета проведених експертом досліджень, правове регулювання основ та порядку їх проведення відрізняє експертну діяльність від інших видів людської діяльності. Усе це повинно визначати специфіку в підготовці та підборі експертних кадрів, у порядку призначення на посаду та ін.
Суспільний характер діяльності експерта проявляється насамперед у тому, що вона спрямована на зміцнення правопорядку та законності. Діяльність судового експерта є однією з ланок складної системи заходів з попередження та розслідування кримінальних правопорушень. Суспільний характер діяльності експерта надає можливість використовувати досягнення науки та техніки як для розробки спеціальних прийомів збору, дослідження та оцінки доказів, так і для наукової організації праці та керування діяльністю експерта. Через це судовий експерт повинен уміти випробовувати та оцінювати нові засоби та прийоми роботи з доказами, впроваджувати їх у практику своєї роботи.
Цілеспрямованість експертної діяльності проявляється не в розслідуванні та участі у здійсненні правосуддя, а в тому, що за допомогою спеціальних досліджень об'єкта виявляються нові доказові факти, сприяючи цим встановленню органами розслідування та судом об'єктивних обставин кримінального провадження. Після того як мета діяльності сформульована, продумана, встановлені шляхи та засоби її досягнення, приймається рішення, спрямоване на реалізацію відпрацьованого плану дій.
Планомірність діяльності експерта діяльності має свої особливості та є однією з основних умов проведення експертного дослідження, включи в себе: планування всієї діяльності експерта, тобто перспективне або поточне планування; планування конкретного експертного дослідження, тобто відповідної системи і послідовності власних дій.
Крім того, експертна діяльність здійснюється систематично, в порядку встановленому законодавством і пов'язана з безпосереднім виникненням різноманітних відносин з широким колом учасників.
Експертна діяльність являє собою вид юридичної діяльності та, крім розглянутих загальних рис, характеризується особливостями, які виражаються в такому:
- Кримінальний процесуальний кодекс України [6], а також Закон України «Про судову експертизу» 1994 року [7], підзаконні нормативно-правові акти, встановлюють процесуальні форми та порядок використання в кримінальному провадженні результатів експертної діяльності;
- усі дії, з яких складається діяльність судового експерта, або безпосередньо регулюються законом, або, спираючись на нього, визначаються ним в основних рисах. А саме: відносини експерта з суб'єктом, що залучив експерта, з іншими учасниками кримінального процесу; права та обов'язки експерта; вимоги, що висуваються до висновку експерта. Діяльність експерта обмежена і встановленими термінами. Усе це надає роботі експерта яскраво виражений нормативний характер;
- метою експертної діяльності є виявлення доказових фактів в результаті застосування до об'єкта дослідження спеціальних пізнань. Причому отримані під час проведення експертизи висновки є джерелами доказів, а фактичні дані під час проведення експертизи отримує не безпосередньо слідчий, як це має місце під час проведення слідчих (розшукових) дій, а експерт відповідно до поставлених завдань; доказове значення висновку експерта оцінюється не тільки зі сторони його змісту, але і суворого дотримання порядку залучення експерта та проведення експертизи, порушення якого позбавляє висновок експерта доказового значення. Так, судовій практиці відомі численні випадки відхилення висновку експерта як джерела доказів на тій підставі, що експерт при обґрунтуванні висновків вийшов за межі своїх знань і присвоїв собі функції судових і слідчих органів з оцінки наявних у справі доказів [4, с. 33]. Тому законодавець встановив гарантії одержання об'єктивного, достовірного висновку експерта, які проявляються в можливості відводу експерта, його процесуальному статусі та відповідальності;
- експерт звільнений від функцій збирання доказової інформації у кримінальному провадженні та повинен, провівши експертне дослідження, керуватися виключно обставинами кримінального провадження, що відносяться до предмета судової експертизи та своїми спеціальними знаннями. Однак висновок експерта, які і будь-який інший доказ, може виявитись сумнівним або навіть неправильним через наявність різних причин. Експерту можуть бути надані неправильні вихідні дані або неналежні об'єкти. Може виявитися недостатньо надійною використана ним методика, і, нарешті, експерт може припуститися помилки, що рідко, але зустрічається в експертній практиці. Тому експертний висновок, як і будь-який інший доказ, перед тим як бути використаним, повинен підлягати ретельній, всебічній перевірці та критичній оцінці.
Наступною особливістю експертної діяльності є відносна самостійність експерта у виборі методів дослідження, технічних прийомів та засобів.
Третьою особливістю експертної діяльності є її дослідницький характер. Робота експерта над кожною експертизою, на конкретному місці - це, по суті, самостійне дослідження проблеми, пізнання істини. Подібні в деяких рисах об'єкти експертного дослідження індивідуальні та вимагають кожного разу нових прийомів та методів дослідження, нових знань, вмінь та навиків в оцінці виявлених ознак. Чим більшим запасом прийомів, методів та засобів володіє експерт, тим вище його професійна майстерність.
Експертна діяльність має спільність з науково-дослідницькою діяльністю. Методологію останньої застосовують і для експертного дослідження, бо специфічні форми творчої праці експерта, особливості об'єктів дослідження, індивідуальний підхід до вирішення поставлених завдань свідчать про те, що в експертній діяльності, поряд з алгоритмічними, значне місце займають евристичні компоненти.
До четвертої особливості експертної діяльності можна віднести її реконструктивний характер. Кожний злочин, як і будь-яке інше явище об'єктивної дійсності, перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з іншими явищами. Кримінальне правопорушення викликає за собою виникнення цілого ряду явищ, за якими можна скласти уявлення про саму подію. Пристосовуючись до діяльності експерта, це означає, що предметом пізнання експертного дослідження об'єктів, що надходять на експертизу, є сліди, причинно пов'язані з досліджуваною подією, що відтворюють картину кримінального правопорушення.
П'ятою особливістю досліджуваного виду діяльності є можливість перевірки діяльності судового експерта. Висновок експерта підлягає оцінці з боку слідчого, прокурора, захисника, суду.
Розглядаючи таку особливість експертної діяльності, як її верифікованість (перевірюваність), необхідно розглянути особливості формування критеріїв оцінки експертної роботи з урахування не тільки кількісного, але і якісного показника. Це завдання дуже складне. Його вирішення, на нашу думку, є предметом окремого дослідження та буде сприяти дослідженню особливостей діяльності судового експерта, її структури, а також власне моделі судового експерта.
Шоста особливість експертної діяльності полягає у її профілактичних можливостях, що реалізуються на підставі експертної прогностики. Р. С. Бєлкіним наведені основні положення криміналістичного прогнозування [8, с. 145-163], частину яких можна застосовувати до сфери прогнозування в експертизі. Так, за аналогією з криміналістичними, експертне прогнозування може бути визначено як вид галузевого прогнозування, результатом якого є складання прогнозу, що є формою наукового передбачення. Напрям прогнозування в судовій експертизі відрізняється залежно від виду діяльності, в рамках якої воно здійснюється. Насамперед до них відноситься встановлення перспектив розвитку наукових досліджень та їх результатів, а також засобів та форм експертної діяльності. Технічні засоби, прийоми та організаційні заходи профілактичного характеру розроблюють експерти на підставі особистого досвіду та власних спеціальних пізнань, використовуючи при цьому дані інших наук.
Сьома особливість експертної діяльності полягає в тому, що в ній поєднуються індивідуальні та колективні основи. Експерт, працюючи в окремому колективі, що поєднаний спільністю вирішуваних завдань, має свої конкретні цілі, що досягаються власними його зусиллями. Індивідуальність експертної роботи характеризується ще і персональною відповідальністю за результати своїх досліджень. Водночас, експертна діяльність, маючи складний характер, разом з індивідуальними діями експерта реалізується спільними діями співробітників експертної установи, що виконують різні функції.
Восьмою особливістю експертної діяльності, що відрізняє її від інших видів людської діяльності, є особлива суспільно-психологічна атмосфера, що викликана інтересом до результатів діяльності. Кожне кримінальне правопорушення привертає до себе увагу з боку суспільства, а тому діяльність судового експерта в сучасних умовах отримує все більший резонанс: широке висвітлення на сторінках преси, по радіо та телебаченню, мережі Інтернет.
І нарешті, до характерної особливості експертної діяльності можна віднести негативний емоційний вплив об ' єктів, які експерт знаходив як на місці пригоди, коли потрібно мати справу з трупом або з останками, що розклалися, і експерт досліджує далеко не естетичні речові докази. Враховуючи таку особливість експертної діяльності, очевидно, що експерт повинен вміти подолати свої негативні емоції, вміти працювати в незвичних умовах, концентрувати свої фізичні та розумові зусилля на роботі, абстрагуючись при цьому від впливу негативно діючих факторів (наявність перешкод, погані погодні умови, вид трупу та інше).
У професійній діяльності судового експерта проявляються, по-перше, ознаки, характерні будь-якій діяльності - її суспільний характер, цілеспрямованість, плановість, систематичність, засоби та прийоми здійснення; по-друге, ознаки, які характеризують роботу судового експерта як особливий різновид, пов'язаний з проведенням судових експертиз. До таких ознак відноситься її правовий, дослідницький характер, відносна самостійність експерта у встановленні та виборі видів та методів дослідження, можливість перевірки діяльності судового експерта, поєднання індивідуального і колективного у роботі експерта та ряд інших.
Розглянуті професійні особливості експертної діяльності визначають як структуру особи судового експерта, такі основи структури самої діяльності. Ми вважаємо, що структура судово-експертної діяльності має такий вигляд: мотив діяльності; мета діяльності; інформаційна основа діяльності; програма діяльності; професійно-важливі якості, необхідні для здійснення цієї діяльності.
Враховуючи багатоаспектність проблематики, сучасні вчені ведуть мову про професіограму експерта-криміналіста та розглядають її як необхідність виконувати певні функції та, відповідно, володіти рядом необхідних особистих якостей із соціального, пошукового, реконструктивного, комунікативного, організаційного, засвідчуваного та технічного аспектів [9, с. 219-220].
Отже, в модель судового експерта доцільно включити такі знання: високий рівень загального розвитку, освіченість, ерудиція, широта інтересів; комплекс юридичних знань; основи криміналістики, перспективи її розвитку; конкретні методики проведення судових експертиз; інтегрування знань, необхідних для проведення комплексних експертиз; форми та методи експертно-профілактичної діяльності; основні тенденції розвитку експертизи за кордоном.
Під час практичного застосування вказаних знань у судового експерта формуються певні навички. Важливими є добре розвинені сенсорні (чуттєві) та моторні (рухові) навички; навички застосування всіх технічних засобів, що є в арсеналі експерта; навички володіння основними прийомами дослідження об'єктів експертизи.
На основі цих навичок та при використанні наявних у експерта знань вироблюється певне вміння для вибору та здійснення прийомів дії відповідно до поставленої мети. У модель експерта-криміналіста входять такі вміння: аналізувати матеріали кримінального провадження; вирішувати питання про належність та допустимість доказів; будувати експертні версії, складати план їх перевірки; створювати такі синтетичні побудови, як динамічна модель проблемної ситуації; здійснювати допустимі процедури з дослідження речових доказів; правильно оцінювати результати дослідження, критично аналізувати свої висновки та ін.
Для успішної експертної діяльності поряд із якостями перерахованих вище підструктур особистості важливе значення мають і психофізичні властивості особистості, зумовлені властивістю вищої нервової діяльності: тривала працездатність; здатність до сконцентрованості, зберігати спокій та приймати правильне рішення у складних ситуаціях; швидка орієнтованість; висока сенсорна чутливість; здатність до отримання знань, вмінь та навичок.
Обговорюючи зміст експертної діяльності, неможливо вказати якусь одну з ознак, яка принципово відрізняє її від усіх інших видів діяльності. Лише сукупність певних властивостей, їх специфічне поєднання надає роботі експерта особливого характеру.
Список використаних джерел
судовий експерт правовий
1. Стрілець Г. О. Генезис системи судово-експертних установ в Україні та напрямки їх діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / Г. О. Стрілець. - К., 2009. - 10 с.
2. Криминалистика : учеб. для вузов / [Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская]. - [3-е изд., перераб и доп.]. - М. : Норма, 2008. - 992 с.
3. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : науч.-практ. комментарий / под общ. ред. В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. - Х. : Одиссей, 2005. - 968 с. Аверьянова Т В. Субъекты экспертной деятельности / Т В. Аверьянова // Вестник криминалистики. - Выпуск 2. - М., Спарк, 2001. - С. 29-37.
4. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність : характеристика та напрями удосконалення : [монографія] / В. С. Кузьмічов, Ю. М. Чорноус. - К. : Нічлава, 2005. - 446 с.
5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» : чинне законодавство з 19 лист. 2012 р. : офіц. текст. - К. : ПАЛИВОДА А. В., 2012. - 382 с. - (Кодекси України).
6. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Белкин Р. С. - М. : НОРМА ; НОРМА-ИНФРА * М, 2001. - 240 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття експертної профілактики. Відмінні риси експертної профілактики у судово-трасологічних дослідженнях, у техніко-криміналістичних дослідженнях документів, у судово-автотехнічних, у судових пожежно-технічних, у судово-економічних дослідженнях.
контрольная работа [63,4 K], добавлен 08.11.2010Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи. Основні етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи. Розвиток сучасної судової бухгалтерії в Україні. Форми застосування знань з бухгалтерського обліку в судовому процесі.
реферат [33,8 K], добавлен 25.03.2014Поняття, завдання та значення судової фотографії. Характеристика методів судово-оперативної та судово-дослідної фотографії, процедура проведення та використання. Застосування судового відеозапису у слідчій діяльності, його особливості та переваги.
реферат [18,6 K], добавлен 17.04.2010Поняття та призначення судово-бухгалтерської експертизи, основні принципи та підстави її здійснення, нормативно-законодавче обґрунтування. Стадії підготовки та реалізації судово-бухгалтерської експертизи на підприємстві, правила формування звіту.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 06.11.2010Особливості призначення судово–психіатричної і судово–психологічної експертизи. Значення висновків судово–психіатричної і судово–психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.
реферат [25,9 K], добавлен 03.08.2007Особливості призначення судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи. Значення висновків судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.
реферат [26,6 K], добавлен 09.08.2007Поняття судової експертизи, правила та юридичні підстави її підготовки і призначення. Загальна характеристика основних нормативно-правових актів, що регулюють судово-експертну діяльність. Аналіз сучасних можливостей судових експертиз у слідчій діяльності.
реферат [23,9 K], добавлен 14.10.2010Види судових експертиз. Поняття та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення, застосування при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, відмінності від ревізії. Взаємодія слідчого з експертом-бухгалтером.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 12.03.2012Каліграфічний, прикметоописовий та графометричний етап розвитку судового почеркознавства. Предмет, завдання та об’єкти судово-почеркознавчої експертизи. Можливості експертизи у вирішенні ідентифікаційних, діагностичних та класифікаційних завдань.
дипломная работа [256,8 K], добавлен 18.01.2014Розгляд питань щодо використання психологічних знань в юрисдикційному процесі: які особи можуть бути залучені для проведення судово-психологічної експертизи; до чиєї компетенції відноситься встановлення стану сильного душевного хвилювання людини.
презентация [294,8 K], добавлен 08.11.2011