Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір

На цьому тлі особливо актуально постало питання правомірності використання цих творів - об'єктів авторського права та визначення обсягу прав на них. Вирішення таких завдань здатна забезпечити лише держава. Поза як авторське право у своїй основі є юридичним проявом усвідомлення державою важливості охорони культури як гаранту розвитку суспільства.

За останні роки Україна значно активізувала процес входження до світових структур, пов'язаних зі сферою інтелектуальної власності, і вже є учасницею 15 із 26 універсальних міжнародних конвенцій та договорів у цій галузі. Внесення України Міністерством торгівлі США до списку “301” - країн з низьким рівнем захисту прав інтелектуальної власності - спричинило істотні труднощі в зовнішньоекономічній діяльності держави та водночас виявилося стимулом, який спонукає до розвитку системи охорони інтелектуальної власності в Україні. Прийняттям Закону України “Про авторське право і суміжні права” в грудні 1993 р. та його оновленою редакцією від 22 травня 2003 р. було розпочато процес інтеграції України до європейського правового поля. Наша держава зробила значні кроки на шляху до гармонізації вітчизняного законодавства з авторського права та суміжних прав із нормами Європейського Союзу. Відповідно до підписаних угод у сфері охорони інтелектуальної власності, були прийняті важливі закони та підзаконні акти, що засвідчили спроможність нашої держави адекватно та своєчасно реагувати на глобальні процеси, які відбуваються у сфері авторсько-правового регулювання у світі.

Сьогодні система захисту інтелектуальної власності в Україні практично сформована. Її регулюють 37 законів і понад 100 підзаконних актів, дія котрих поширюється, принаймні, на 16 самостійних об'єктів авторського права в галузі науки, літератури та мистецтва, а також на такі об'єкти суміжних прав, як виконання, фонограми, відеограми та передачі (програми) організацій мовлення. Індустрія засобів масової інформації також зазнала суттєвих змін в умовах утвердження ринкових відносин у всіх сферах людської діяльності. Інформація перетворюється на товар, а її отримання стає гарантом стабільного прибутку. В такій ситуації проблема охорони авторського права є важливим компонентом законодавчих меж, які забезпечують правовий захист та конкурентоспроможність індустрії масової інформації.

Сприяючи створенню умов для творчої праці, забезпечуючи правове визнання й охорону творчих напрацювань, закріплюючи за авторами права на використання створених ними набутків і отримання доходів від їх використання, авторське право водночас створює умови для використання інтелектуальних надбань в інтересах суспільства, з просвітницькою та пізнавальною метою. Забезпечення належного рівня охорони авторського права сприятиме підвищенню рівня довіри до засобів масової інформації як поширювача культурологічної та освітньої інформації в суспільстві та стимулюватиме не лише творчу діяльність, але й відповідальність за її результати.

Розглянувши історичні умови виникнення і становлення авторського права, джерела та поняття, найбільш поширені способи порушення авторських прав, проаналізувавши проблеми та перспективи розвитку інтелектуальної власності в Україні, можна зробити наступні висновки:

1. Законодавство України про інтелектуальну власність надзвичайно молоде, його становлення відбувається паралельно зі встановленням державності та формуванням правової держави;

2. Законодавча база, що стосується авторського права в Україні практично сформована. Це не розрізнена сукупність чинних нормативних актів, а достатньо цілісна система;

3. Авторське право - особисті (немайнові) і майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов'язані зі створенням і використанням наукових літературних і мистецьких творів;

4. Однією з основних умов успішного функціонування системи інтелектуальної власності є забезпечення захисту прав авторів;

5. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літературиі мистецтва, виражені в будь - якій об'єктивній формі;

6. Суб'єкти авторського права - особи, котрим належить суб'єктивне авторське право на твір. Ними можуть бути як громадяни України, так й іноземні громадяни чи особи без громадянства;

7. Підтримка і захист творчості, охорона результатів інтелектуальної діяльності безпосередньо пов'язані із захистом свободи слова та прав людини.

Глобальне спрямування механізму охорони права свободи творчості виявляється у тому, що норми права повинні регулювати відносини на користь фізичної особи-творця і надавати можливість реалізовувати належні права та правомірні інтереси, забезпечувати належний рівень охорони та захисту прав приватними і публічними засобами. Це зумовлює рівень і систему національного законодавства. Міжнародне гуманітарне та спеціальне законодавство при цьому є орієнтиром для національних систем права і служить засобом гармонізації національних законодавств.

Проголошений Україною курс на європейську інтеграцію вимагає від нашої держави утворення та функціонування національної системи охорони авторського права та суміжних прав у межах спільного ринку інтелектуальної власності.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року: Офіційне видання. - К., 2006. - 124с.

2. Конституція України. Науково-практичний коментар /редкол.: В.Я. Тацій, О.В. Петришин, Ю.Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. - 2-ге вид., переробл. і доппов. - Х.: Право, 2012. - 1128с.

3. Цивільний кодекс України: Офіційний текст: Прийнятий Верховною Радою україни 16 січня 2003 р.: Набирає чинності з 1 січ. 2004 р. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 432с.

4. ЦивільнийкодексУкраїни:Науково-практичний коментар, за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. -- К.: Істина, 2013 -- 928 с.

5. Бондаренко С.В. Авторське право та суміжні права. - К.:Ін-т інтел. Власн. І права, 2008. - 288 с.

6. Великий енциклопедичний юридичний словник/ За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. - К.: Юридична думка, 2007. - 990 с.

7. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - Вид. 2-е, перероб і доповн. - К., 2006. - 278 с.

8. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - Хмельницький: ТУП, 2007. - 155 с.

9. Дробязко В.С., Дробязко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 236 с.

11. Калятин В.О. Интелектуальная собственность (Исключительные права): Учебник для вузов. - М.:Норма, 2000. - 284 с.

12. Липцик Д. Авторское право и смежные права / Пер. с фр.; предисловие М. Федотова. -- М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. - 405 с.

13. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/О.П. Орлюк, Г.О. Андрощук, О.Б. Бутнік-Сіверський та ін..; За ред.. О.П. Орлюк, О.Д. Святоцького. - К.:Видавничий дім «Ін Юре, 2007. - 696 с.

14. Основи інтелектуальної власності. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 1999. - 196с.

15. Право інтелектуальної власності України: конспект лекцій/ НЮАН ім. Я. Мудрого; за ред. В.І. Борисової. - Х.:Право, 2008. -112 с.

16. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. - 2004 с. - №3. - 670 с.

17. Сударков С. А. Основы авторского права. -- Минск: Амалфея, 2000. - 385с.

18. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник. - К..2003. - 397с.

19. Юридична енциклопедія: В 6-и т. Т.1. - К.:Укр. Енцикл., 1998. - 670с.

Размещено на Allbest.ru