Конституційно-правовий статус народного депутата України

Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі в зазначених органах і установах.

Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю.

Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння військових та спеціальних звань.

При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого народного депутата.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу.

Народним депутатам надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі двох місячних зарплат.

Дружина (чоловік) народного депутата діючого скликання, у разі її (його) переїзду на проживання до м. Києва, за її (його) бажанням звільняється із свого місця роботи і повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу). Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. - Х.: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2002 - с.212-219

4. Підстави і порядок дострокового припинення депутатських повноважень

Відповідно до ст.81 Конституції України, Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Уразі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Повноваження народного депутата України згідно з Конституцією можуть припинятися достроково за його особистою заявою про складення повноважень. Мотиви, якими керується народний депутат України в цьому випадку, не мають юридичного значення. Заява про складення повноважень має бути подана у письмовій формі на ім'я Голови Верховної Ради України, підписана народним депутатом України особисто. Рішення щодо заяви приймає Верховна Рада України.

Незалежно від волевиявлення народного депутата України його повноваження припиняються достроково у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. При цьому не має значення, який вид покарання визначено судом щодо народного депутата України.

Підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України є також визнання його в судовому порядку недієздатним або безвісно відсутнім.

Припинення громадянства народного депутата України або виїзд його на постійне проживання за межі України є самостійними підставами для дострокового припинення повноважень народного депутата України. Підстави припинення громадянства України визначаються Законом України «Про громадянство України»

Повноваження народного депутата України припиняються також у разі його смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, в тому числі за його особистою заявою, приймає Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу. За встановленим Законом України «Про статус народного депутата України» порядком воно приймається у десятиденний строк за поданням комітету Верховної Ради України, до компетенції якого належать питання депутатської етики.

Прийняте Верховною Радою України рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України перегляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не передбачають можливості поновлення цих повноважень.

У контексті ж порівняння та розкриття підстав і порядку дострокового припинення повноважень народного депутата України слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р, «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)», яким, зокрема, розтлумачено, що частина третя статті 81 Конституції України, яка передбачає порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передбачених частиною другою статті 81 Конституції України, і не поширюється на випадки, передбачені частиною другою статті 78 Конституції України. А до випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 78 Конституції України, застосовується відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України судовий порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за нормами цивільного судочинства.

Порядок дострокового припинення повноважень народного Депутата України визначено ч. 2 ст. 5 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої комітет Верховної Ради України, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.

Комітет Верховної Ради України, до компетенції якого входять питання депутатської етики, у разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду розглядає їх і у разі незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на засіданні Верховної Ради України.

За рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України, який не виконує вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Причому відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України заява про дострокове припинення повноважень такого народного депутата України розглядається Київським апеляційним судом. У мотивувальній частині рішення обов'язково має бути зазначено, якою діяльністю, несумісною з депутатською, займається народний депутат України, якими доказами це підтверджується і яким законом встановлено несумісність даної діяльності з депутатською діяльністю або наведено мотиви, з яких суд визнав заяву необґрунтованою. З набранням відповідним рішенням суду законної сили повноваження народного депутата України вважаються припиненими. Конституція України: Науково-практичний коментар / Ред. кол.: В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошевой та ін. - К. Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - с.389-392

Стаття 81 Конституції України містить вичерпний перелік як загальних підстав, так і підстав, за яких повноваження народного депутата України припиняються достроково в індивідуальному порядку і потребують спеціального порядку їх застосування. Особливо це стосується набрання законної сили обвинувальним вироком. Суть цієї процедури полягає в тому, що повноваження народного депутата припиняється де-юре з дня набрання законної сили судовим рішенням, а де-факто - після видачі головою Верховної Ради України розпорядження щодо припинення відповідних виплат такому народному депутату. На перший погляд у цих діях немає нічого надзвичайного, якщо не враховувати, що пріоритетне місце в цьому процесі займає не конституційно-правовий, а процесуальний порядок позбавлення депутата його повноважень. А тому притягнення до кримінальної відповідальності та винесення судом обвинувального вироку, який набрав законної сили, не завжди може бути причиною дострокового припинення депутатських повноважень. Свиридов Б. Дострокове припинення депутатських повноважень: обвинувальний вирок. http://www.uris-c.com.ua/2010/05/13/

Висновки

Народний депутат зобов'язаний виражати і захищати інтереси суспільства та своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої, установчої та контрольної функцій Верховної Ради України. Народний депутат є обраною народом особою, котрій надано право реалізовувати суверенітет народу шляхом представництва народу чи його частини у органі державної влади, наділеною повноваженнями різноманітного характеру з метою реалізації певного політичного та соціального призначення, конституційно-правовий статус якої зумовлюється конституційно-правовим статусом та функціями органу, до якого її обрано, та є одним із гарантів конституційного ладу держави. Парламентарій є представником усього народу (нації), ніхто не може відкликати його або давати обов'язкові накази.

Народний депутат України зобов'язаний дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. № 2790-ХІІ (в ред. Закону від 22 березня 2001 р. № 2328-Ш), із змін. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 42. - Ст. 212; 2002. - № 35. - Ст. 264; 2002. - № 43. - Ст. 314; 2004. - № 22. - Ст. 315; 2005. - № 9. - Ст. 173; 2005. - № 4. - Ст. 100; 2005. - № 30. - Ст. 1785.

3. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 р. № 1665-ІУ в ред. Закону від 7 липня 2005 р. № 2777-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 38-39. - Ст. 449.

4. Григорук Наталія Григорівна. Конституційно-правовий статус народного депутата України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. -- К., 2004. -- 21с.

5. Кислий П. С., Рахімкулов Е. Р. Народний депутат України: представник влади народу. - К. : К.І.С., 2002. - 98с.

6. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. - К.: Укр. центр правничих студій, 1999.

7. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. -3-є вид. -К.: Атіка, 2004.

8. Лінецький: Сергій Володимирович. Законотворчість. Особливості та проблеми правового регулювання діяльності народного депутата у Верховній Раді України: коментар норм регламенту Верховної Ради України та суміжних правових актів / Програма сприяння Парламенту України. -- К. : Заповіт, 2007. -- 160с.

9. Радченко Олександр Іванович. Статус народного депутата України: проблеми теорії і правового регулювання: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна академія внутрішніх справ України. -- К., 2005.

10. Тодика Ю.Н., Тодика О.Ю. Конституційне право України: Учеб. пос. - X.: Райдер, 2003.

11. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. - 2-е вид. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

12. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. - Х.: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2002 - 650с.

13. Свиридов Б. Дострокове припинення депутатських повноважень: обвинувальний вирок. http://www.uris-c.com.ua/2010/05/13

14. Конституція України: Науково-практичний коментар / Ред. кол.: В.Я.Тацій, Ю.П.Битяк, Ю.М.Грошевой та ін. - К. Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 805с.

15. Чиркин В.Е. Михалева Н.А. Конституционное право зарубежных стран СНГ: Учеб. пособие. - М.: Юристъ, 1998. - 350 с.

16. Руссо Ж. Ж. Трактатм.- М: Наука, 1969.

17. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. -К.: Ін Юре, 2003.

18. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка., В.Л.Федоренко -- К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. -- 544 с. , 800 с

Размещено на Allbest.ru