Поняття та завдання нотаріату
Поняття нотаріату як системи органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права й факти, що мають юридичне значення. Права та обов'язки нотаріусу, його відповідальність за шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних або недбалих дій.
Рубрика | Государство и право |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.01.2013 |
Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Поняття та завдання нотаріату
- Права та об'овязки нотаріуса
- Відповідальність нотаріуса
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
"В особі нотаріуса обираємо собі посередника в справедливості, гаранта законності, вірителя достовірності, хранителя досягнутого. " (Равіль Алєєв)
Поряд із прокурорською, суддівською, слідчою нотаріальна діяльність є необхідним елементом, невідґємною частиною в ланцюжку юридичних дій та процедур, що здійснюються системно у всіх напрямах правової практики. Слід зазначити, що в науковій літературі діяльність нотаріату висвітлюється обмежено. З боку законодавчої влади приділяється мало уваги, хоч і з обґєктивних причин. Немає конкретизуючи вказівок щодо нотаріусів і в системі міжнародно-правових актів. Але це зовсім не свідчить про другорядну роль нотаріату в системі юридичних установ та у сфері здійснення юридичної практики.
Іноді нотаріальну діяльність називають за її змістом засвідчувальною діяльністю, що справді розкриває її функціональне призначення та сутність як окремого виду юридичної роботи. І, говорячи про значення засвідчувальної діяльності, слід згадати, що повсякденна потреба в ній зумовила надання права на здійснення нотаріальних дій іншим органам та посадовим особам, які не входять до системи органів нотаріату. Своєчасне вирішення життєвих ситуацій передбачає невідкладність здійснення нотаріальних дій, без чого органи та установи не можуть прийняти до свого провадження справу, а отже, інтерес громадянина залишається незадоволеним, виникають перепони на шляху реалізації субґєктивного права. В реальному житті це виявляється у ситуаціях, коли є потреба звернутися із заявою до органу або установи, вступити у договірні правовідносини з іншою особою і підтвердити їх офіційно у законному порядку, довести шляхом нотаріального засвідчення компетентним органом держави свій соціальний стан або правовий статус із метою захисту інтересів, реалізації потреб.
Поняття та завдання нотаріату
Нотаріат - система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, в також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші передбачені законодавством нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
2 вересня 1993 року прийнято Закон України "Про нотаріат". Цим законом регулюється діяльність нотаріату в Україні, визначається, хто може бути нотаріусом, встановлюється коло прав та обов'язків нотаріусів. Законом вперше було передбачено запровадження приватного нотаріату.
Крім цих основних нормативних актів, нотаріуси у своїй діяльності керуються постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Міністерства юстиції.
Норми, що регулюють організацію і діяльність нотаріату, становлять самостійну галузь законодавства. Разом з тим законодавство про нотаріат тісно пов'язано з такими галузями законодавства, як цивільне, цивільне процесуальне, шлюбно-сімейне і трудове. При здійсненні будь-яких нотаріальних дій нотаріусам доводиться використовувати не лише правила нотаріального провадження, а й звертатись до норм зазначених галузей законодавства.
Здійснення нотаріальних дій за кордоном визначається консульськими конвенціями, міжнародними угодами та договорами, а у певних випадках можуть бути застосовані норми іноземного законодавства.
Завданням нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, попередження правопорушень.
Три основні завдання, що їх виконує нотаріат.
Перше завдання - захист і охорона власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Нотаріальні органи в основному виконують правоохоронну функцію, але нотаріальна діяльність може бути засобом захисту прав, наприклад, у разі вчинення виконавчих написів, протестів векселів, посвідчення несплати чеків. Виконання цього завдання буде ефективним, якщо воно реалізуватиметься відповідно до процесуальних норм, установлених Законом України "Про нотаріат", який гарантує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій при вчиненні нотаріальних дій. Порушення цих процесуальних норм веде до недійсності нотаріального акту.
Друге завдання - дії, що їх вчиняють нотаріальні органи, забезпечують захист і охорону важливих прав та інтересів громадян і організацій, які пов'язані з їхнім буттям, існуванням, діяльністю, бо стосуються їхніх майнових прав та гарантування подальшої реалізації інших суттєвих прав громадян.
Отож, підтверджуючи законність і достовірність нотаріальної дії, нотаріус виконує і третє завдання - запобігає можливим правопорушенням.
Третє завдання - запобігання правопорушенням виконується також через правові консультації, роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії.
Виходячи з завдань, що їх виконують нотаріальні органи, можна зробити висновок, що сутність нотаріальної діяльності полягає в посвідченні та підтвердженні певних прав і фактів, у юридичному закріпленні цивільних прав із метою запобігання можливим порушенням або є засобом захисту вже порушених прав.
Права та об'овязки нотаріуса
Нотаріус (notarius) - слово іншомовного походження, яке в дослівному перекладі з лат. означає писар, секретар.
Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно із Законом України "Про нотаріат", нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, що має приватну нотаріальну практику, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.
Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних і громадських підприємств та організацій, вдаватися до підприємницької та посередницької діяльності, виконувати іншу оплачувану роботу, крім складання проектів угод і заяв, виготовлення копій документів і виписок із них, давання роз'яснень із питань учинення нотаріальних дій, консультацій правового характеру, а також викладацької та наукової роботи у вільний час.
Нотаріус має право:
- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
- одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій;
- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
Нотаріус зобов'язаний:
- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;
- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
- вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;
- дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
- надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;
- постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;
Як обмеження в праві вчинення нотаріальних дій розглядають ситуації в законі, коли за правовою допомогою до нотаріуса можуть звернутися його родичі, співробітники по нотаріальній конторі, коли нотаріус або посадова особа бажають вчинити нотаріальну дію на своє імґя і від свого імені, від імені свого органу.
Такі дії визнають як аморальними, так і протизаконними, що зумовлює їх ненадійність.
Припинення права на здійснення нотаріальних дій безпосередньо повґязане з остаточним переліком умов, визначених у Законі України "Про нотаріат", настання яких позбавляє юриста свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. До таких умов належать:
1) власна ініціатива нотаріуса;
2) подання управління юстиції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у випадках:
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обовґязки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
є) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоровґя, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною другою статті З, частиною першою статті 8 та статтею 9.
Учинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або мають приватну нотаріальну практику (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. У населених пунктах, де немає нотаріусів, певні визначені законом нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Учинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись в особливих випадках також:
- головними лікарями, їхніми заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами й головними лікарями будинків для престарілих та інвалідів;
- капітанами морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України;
- начальниками розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедицій;
- начальниками, їхніми заступниками з медичної частини, старшими та черговими лікарями госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;
- командирами (начальниками) військових частин, з'єднань, установ і закладів;
- начальниками місць позбавлення волі.
У Законі України "Про нотаріат" подано конкретний перелік нотаріальних дій, що можуть вчинятися державними нотаріусами, крім того, згідно із Законом України від 4 липня 2012 року № 5037-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно", з 1 січня 2013 року нотаріуси виконують функції державного реєстратора прав на нерухомість. З 2013 року нотаріус може користуватися Державним реєстром речових прав на нерухомість і самостійно реєструвати договори та угоди з нерухомості.
нотаріат нотаріус посвідчення право
Відповідальність нотаріуса
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.
Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди протягом трьох місяців після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу. Страхова сума або страхова застава встановлюються у розмірі стократної мінімальної заробітної плати. У разі витрачання коштів на відшкодування заподіяної шкоди приватний нотаріус зобов'язаний протягом одного року поповнити страхову заставу до встановленого розміру. Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.
Закон України "Про нотаріат" не ставить відповідальність нотаріуса в залежність від форми вини. Взагалі ст. ст.21, 27 зазначеного закону не вказують на винність поведінки нотаріуса як підставу для покладення на нього відповідальності. При з'ясуванні цього питання слід керуватись загальними нормами цивільного права. Законодавство України передбачає два види відповідальності - договірна відповідальність та позадоговірна (деліктна). Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність при наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави позадоговірної відповідальності містяться в п.2 ст.1166 ЦК України, які передбачають звільнення особи від відшкодування шкоди у випадку, якщо вона доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.
За законодавством України межі відповідальності державного та приватного нотаріусів є різними. Так, шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державним нотаріусом, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України (ст.21 Закону України "Про нотаріат"). Проте статтею 1 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах. Тобто, державний нотаріус є працівником державної нотаріальної контори і між ним та конторою існують трудові відносини. Пункт 1 ст.1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Таким чином, державна нотаріальна контора має відшкодувати шкоду, яку нотаріус завдав іншим особам, і саме державна нотаріальна контора, а не державний нотаріус, має виступати відповідачем по справі про відшкодування збитків.
Висновки
Таким чином, необхідно визнати, що діяльність нотаріусів необхідна і затребувана в даний період часу як для простого громадянина, так і держави в цілому.
Нотаріат - це оплот правової системи, своїми діями закріплює норми права у повсякденному житті. Діяльність, що дозволяє громадянам відчувати свою правову захищеність.
У всіх своїх аспектах діяльність нотаріуса багатогранна, але строго визначена нормами права.
Від якості роботи нотаріальних органів залежить нормальне функціонування цивільного обороту, ефективність захисту майнових прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Значення нотаріату особливо зростає в умовах формування ринкових відносин стосовно інтересів підприємців, пов'язаних з оформленням і реєстрацією договорів, створенням різних форм власності та угод з нею.
На відміну від суду, де в основному вирішуються спори про право цивільне, нотаріат займається безперечними справами, що визначило особливий метод вирішення нотаріусами віднесених до їх компетенції питань. Засвідчуючи угоди, засвідчуючи вірність копій документів, забезпечуючи примусове виконання безспірного зобов'язання боржника та здійснюючи інші нотаріальні дії, нотаріуси не використовують змагальну форму процесу, принцип публічності, вчиняють нотаріальні функції тільки одноосібно, встановлюють юридичні факти, як правило, на підставі письмових доказів.
Список використаної літератури
1. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV ВВРУ. - 2003. - №№40-44
2. Закон України від 02 вересня 1993 р. № 3425-12 "Про нотаріат" // ВВРУ. - 2002. - № 16
3. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія К.: ВІРА-Р, 2002.
Інформаційні ресурси:
4. http://zakon. rada.gov.ua
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика нотаріату, основні засади його діяльності, здійснення нотаріальної діяльності. Правова основа діяльності органів нотаріату. Порядок створення, структура та діяльність нотаріальних органів. Компетенція, права, обов’язки нотаріусів.
реферат [26,1 K], добавлен 30.10.2008Дослідження особливостей державної служби в митних органах як різновиду публічної служби. Правовий статус, обов’язки і права державних службовців митних органів України. Види дисциплінарних стягнень. Відповідальність за корупційне діяння посадових осіб.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 05.04.2016Поняття, завдання та функції органів внутрішніх справ, їх загальна характеристика, головні права та обов'язки, значення в суспільстві. Система і структура ОВС. Повноваження міністра внутрішніх справ, діяльність міліції та органів досудового слідства.
курсовая работа [34,4 K], добавлен 13.09.2010Поняття та елементи договору дарування майнового права. Права та обов'язки дарувальника і обдарованого. Відповідальність за договором дарування, припинення його дії. Безоплатність договору дарування. Звільнення від обов'язку перед третьою особою.
курсовая работа [68,0 K], добавлен 11.03.2011Суб’єкти господарського права. Поняття суб'єкта господарського права. Види суб'єктів господарського права. Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права. Поняття та принципи підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 09.05.2007Латинський нотаріат: моделі, традиції римського права. Міжнародний Союз Латинського Нотаріату - асоціація нотаріальних палат з п'яти континентів: поняття, принципи діяльності, функції нотаріуса, відповідальність, заповіді і норми професійної етики.
реферат [19,1 K], добавлен 28.11.2011Експерт, як учасник кримінального процесу, поняття «експерт» та його права і обов'язки. Експертне дослідження як процес пізнання, класифікація экспертиз, висновок експерта. Спеціаліст, як учасник кримінального процесу. Поняття "спеціаліст", його обов’язки
реферат [45,2 K], добавлен 12.09.2007Поняття та застосування судової експертизи. Вимоги до осіб, які можуть бути судовим експертом, його права, обов’язки та відповідальність. Фактичні і юридичні підстави призначення криміналістичної експертизи. Застосування методів дослідницької фотографії.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 11.01.2011Юридично-правовий статус судового експерта. Особи, які не можуть бути судовими експертами. Відвід та самовідвід судового експерта. Права та обов’язки судового експерта. Відповідальність судового експерта: дисциплінарна; матеріальна; кримінальна.
реферат [25,7 K], добавлен 30.04.2008Визначення поняття "службова особа" відповідно чинного законодавства, її права та обов’язки. Судова практика щодо встановлення поняття "службова особа". Відповідальність за розкрадання державного майна у великих розмірах. Покарання за викрадення авто.
курсовая работа [63,7 K], добавлен 13.10.2012