Кримінологічна характеристика та запобігання статевим злочинам

Особливу увагу слід приділити конфліктам, які виникають між чоловіком і жінкою, між сексуальними партнерами й подружжям (це особливо актуально для "сімейних терористів"). Завдяки подоланню повсякденних життєвих труднощів людина формується як особистість, виробляючи стійкі, соціально схвалювані стереотипи поведінки, діяльності, спілкування.

Перш, ніж приступити до індивідуально-виховної роботи з особами, які вчинили або можуть вчинити примушування до вступу в статевий зв'язок, необхідно з'ясувати: до якого типу особистості відноситься дана особа і які особистісні риси їй властиві; що саме необхідно коректувати й на яких психологічних якостях найкраще планувати виховну роботу; визначити напрямок і стиль індивідуального впливу, вибрати найбільш адекватні для її перевиховання засоби, методи й прийоми.

Особливу увагу необхідно звернути на зміст емоційних переживань, якими супроводжувалися контакти з протилежною статтю (або в окремих випадках зі статтю, яка є сексуально привабливою для особи). Саме в них криється ключ до розуміння дійсних мотивів злочинної поведінки Емоційно заряджені переживання минулого, якщо вони мають місце, повинні бути відреагованні в конкретних педагогічних ситуаціях.

При проведенні програм психокорекції особистості з особами, які вже вчинили примушування до вступу в статевий зв'язок бажано брати до увагу спосіб вчинення злочину.

Успішна психокорекція особистості злочинця припускає трансформацію системи особистісних цінностей через розділення понять "насильство", "влада", "сила", "контроль", сублімація агресивної енергії в конструктивне русло й т. ін. Це завдання є досить складним, оскільки пов'язане із глибинною трансформацією базових структур особистості, що потребує як високого професіоналізму психологів, так і досить тривалого часу. Крім того, корекція поведінкових моделей злочинця, який вчинив примушування до вступу в статевий зв'язок припускає, наприклад, руйнування залежних подружніх стосунків, а також терапію проблем залежності різного генезису (наркологічних, алкогольних і ін.).

Кінцева мета індивідуального запобігання - утримання осіб, які стоять на обліку, від вчинення злочину. Ця мета досягається переважно за допомогою запобіжного впливу на особу й на її навколишнє середовище.

Так, беручи до уваги високу латентність примушування до вступу в статевий зв'язок, складності у порушенні кримінальних справ, їх розслідування та розкриття, віднесення його до злочинів невеликої тяжкості, основними заходами запобігання примушуванню до вступу в статевий зв'язок можуть бути оперативно-розшукової роботи по виявленню осіб, які схильні вчиняти зазначений злочин та залучення осіб, які вже вчинили примушування до вступу в статевий зв'язок до програм із психокорекції поведінки та реабілітаційних програм.[30]

Віктимологічне попередження - це діяльність різних державних, суспільних і приватних органів, установ та організацій, спрямована на нейтралізацію, а по можливості й ліквідацію чинників, що формують віктимну поведінку, полегшують учинення злочинів, а також на захист громадян від злочинних посягань шляхом зниження віктимності[31, с.63]. Віктимологічне попередження поділяємо на загальносоціальне, спеціальне й індивідуальне. Метою віктимологічного попередження є зміна поведінки, зокрема, недопущення виникнення віктимологічно-криміногенного виду конкретної життєвої ситуації вчинення зґвалтування. В основі заходів індивідуального віктимологічного попередження знаходиться проведення бесід з потенційними жертвами різних вікових категорій, втілення в життя низки організаційних заходів, а також надання допомоги жінкам, які стали жертвами сексуального насильства[32, с.135].

Залежно від цілей і завдань, віктимологічна профілактика має три рівні: загальносоціальний, спеціальний та індивідуальний.

Загальносоціальний рівень охоплює заходи, пов'язані з виконанням соціально-економічних і культурно-виховних завдань, спрямованих на усунення чи нейтралізацію чинників та факторів, що сприяють процесу віктимізації громадян. Спеціальний рівень віктимологічної профілактики передбачає здійснення державними органами, громадськими об'єднаннями та окремими громадянами заходів, які мають за мету запобігання злочинам шляхом недопущення реалізації віктимних властивостей окремих груп осіб (неповнолітніх, жінок, представників окремих професій тощо). Індивідуальний рівень охоплює профілактичні заходи стосовно осіб, які, ураховуючи їх поведінку або сукупність характеристик як осіб, можуть стати жертвами насильницьких злочинів. Ці заходи спрямовано на підвищення захисних реакцій, а також забезпечення особистої, майнової та іншої безпеки цих громадян.

До основних заходів віктимологічної профілактики зґвалтувань на загальносоціальному рівні можна віднести: заходи щодо поліпшення соціального становища жінок в Україні, удосконалення охорони дитинства і материнства, скорочення рівня безробіття серед жінок і підвищення оплати їх праці, підвищення рівня моральності і культури, протидії таких соціальних патологій, як проституція і алкоголізм. Не менш важливим є профілактичний вплив на такі джерела формування віктимних якостей осіб жіночої статі, як недоліки сімейного, шкільного, суспільного і релігійного виховання.

Віктимологічна профілактика згвалтувань на спеціально-кримінологічному рівні, на відміну від загальносоціального, своїм об'єктом має не все населення, а окремих осіб або їх групи з підвищеною віктимністю. Вона здійснюється спеціальними суб'єктами, зокрема органами внутрішніх справ та іншими спеціалізованими соціальними інститутами, і має за мету запобігання злочинам шляхом недопущення реалізації віктимних властивостей і якостей особи.

Досягнення цієї мети забезпечується зусиллями, здійснюваними, щонайменше, у рамках таких напрямів: 1) виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню згвалтувань, якщо вони пов'язані з особою та поведінкою потерпілих, а також усунення цих причин і умов або їх нейтралізація; 2) виявлення осіб, які, відповідно до їх поведінки або сукупності особистісних характеристик, можуть з найбільшою вірогідністю стати жертвами згвалтувань, вплив на них з метою активізації їх захисних реакцій, а також забезпечення їх особистої безпеки; 3) запобігання і припинення вказаних злочинів з використанням захисних можливостей потенційної жертви.

До головних напрямів віктимологічної профілактики з потерпілими від зґвалтувань відносять: навчання засобам самозахисту жінок; з'ясування причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів; узагальнення практики розкриття й розслідування справ такої категорії; використання всього потенціалу наукових і практичних заходів для запобігання вказаним злочинам; розроблення відповідних комплексів методичних рекомендацій.

Особливе значення в індивідуальній виктимологической профілактики зґвалтувань має девіктимізація - робота з реальними жертвами зґвалтувань, що має на меті нейтралізацію або мінімізацію негативних наслідків віктимізації, а також реабілітацію конкретних жертв зґвалтувань. Основними напрямами роботи з особами, потерпілими від зґвалтування є: психологічна реабилитация; медична допомога; юридична допомога; відшкодування заподіяної шкоди. [33]

Висновок

У курсовій роботі здійснено кримінологічну характеристику статевих злочинів за новітніми даними, а також дослідження детермінант, причини та умови цих злочинів та їх попередження, що дозволило зробити такі висновки.

Під кримінологічною характеристикою статевих злочинів розуміються відомості про рівень, коефіцієнти, структуру й динаміку злочинів, опис особистості тих, хто їх учиняє, мотиви й цілі їх злочинної поведінки, характеристика особистості потерпілої особи, особливостей її поведінки, а також дані про латентність зґвалтування.

Таким чином, більшість злочинів, що мають місце в сфері статевих відносин, скоюються в вихідні або передвихідні дні, одноосібно, з мотивів, серед яких провідним є хуліганський. В ситуації сексуального нападу, який має місце в приміщенні, злочин вчиняється під час коротких за часом контактів з приводу дозвілля, супроводжується інтенсивним застосуванням фізичного насильства та (або) активним опором потерпілої особи жіночої статі. Напад носить характер закінченого злочину.

Кримінально-правова боротьба зі злочинними посяганнями проти статевої недоторканності і статевої свободи особистості, забезпеченню прав і законних інтересів громадян у сфері сексуальних відносин є одним із актуальних завдань, що стоять перед органами слідства і дізнання. Її успішне вирішення в значній частині зумовлює ефективність функціонування всієї системи зазначених органів, а також оздоровлення загального фону моральних ідеалів російської молоді та попередження їх подальшого руйнування, падіння моральних принципів і духовних орієнтирів. Що надалі може вкрай негативно позначитися впливає на формування підростаючого покоління, а й на генофонді країни взагалі.

Необхідно розробити оптимальний механізм ефективної реалізації кримінально-правових норм, що передбачає відповідальність за вчинення вказаних злочинів.

Тому, видається, що в даний час на вирішенні цих завдань потрібно зосередити спільні зусилля наукових і практичних працівників, що в свою чергу виправдає їхні зусилля і в кінцевому разом підвищити ефективність кримінально-правової боротьби злочини у сфері сексуальних відносин.

У визначенні проблемних питань, які потребують законодавчого дозволу, серйозну допомогу можуть надати постійне стеження за ситуацією в області правозастосування (моніторинг), а також кримінологічне та кримінально-правове прогнозування.

Отже, статеві злочини є особливо небезпечними. Недопущення вчинення цього суспільно небезпечного діяння - одна з передумов фізичного й морального здоров'я нації й окремого громадянина. Тому у зв'язку зі змінами, які зараз відбуваються в державі, спостерігається загострення низки економічних, соціальних, політичних, правових і моральних проблем. Відбуваються не тільки зміни в суспільстві, а й у ставленні людей до певних цінностей, зокрема, до статевого насильства. Тому питання кримінологічної характеристики злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, є дуже важливим, у тому числі для розроблення практичних рекомендацій попередження зґвалтувань, та потребує подальшого дослідження.

Використана література

1. Сафронов В.Н., Свидлов Н.М. Вопросы квалификации половых преступлений: учебное пособие / В.Н. Сафронов, Н.М. Свидлов / науч. ред. В.Г. Беляев. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984.

2. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни. - 2-ге вид. перероб. і доп. - Х.: Право, 2009. - 288 с.

3. Лунеев В.В. Юридическая статистика: учебник / В.В. Лунеев. - М. : Юристъ, 2007. - 349 с.

4.http://mvs.gov.ua/

5.http://www.gp.gov.ua

6. Лунеев В.В. Юридическая статистика: учебник / В.В. Лунеев. - М. : Юристъ, 2007. - 349 с.

7. Губанова О.В. Кримінологічна характеристика та запобігання згвалтуванню (на підставі матеріалів практики Автономної Республіки Крим): автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 "кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" / О.В. Губанова. - Сімферополь, 2008. - 21 с.

8. Криминология: Учебник / Под ред. Б.В. Коробейникова, Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. М.: Юрид. лит., 1988., 384 c.

9. Ларченко М. О. Кримінологічна характеристика особистості злочинця, винного у статевому злочині. : автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. юрид. наук: 12.00.08 - 2009. - 28 с.

10. Кудрявцев В.Н. Социальная обусловленность преступного поведения и роль биологических факторов // Соц. законность. 1999. № 67. С. 48.

11. Лукаш А.С. Зґвалтування: кримінологічна характеристика, детермінація та її попередження: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Лукаш Анастасія Сергіївна. - Х., 2007. - 226 с.

12. Верин В.П. Современные проблемы изучения и организации борьбы с преступлениями в сферах семейно-бытовых и молодежно-досуговых отношений: Автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук. М., 2005.

13. К.М. Плутицька "Типологія злочинців, які вчинили примушування до вступу в статевий зв`язок" Науковий вісник Дніпропетровського державного університету 496 внутрішніх справ № 1 2012р. с.496-502

14.Кримінологія: Навчально-методичний посібник / [Джужа О.М., Моісеєв Є.М, Василевич В.В. та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужи. - К.: Атіка, 2003.-400 с.

15. Ларченко М. О. Криміналістичний аналіз особистості жертви статевого злочину та її поведінки // Юридичний вісник № 4 2010 с.106-110

16.Сташис В.В. Личность под охраной уголовного закона / В.В. Сташис, М.И. Бажанов. - Симферополь : Норма, 1996. - 187 с.

17. Джужа О.М. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертви злочину // Право України. - 2002. - №2. - С.135.

18. Антонян Ю.М. Сексуальные преступления / Ю.М. Антонян, А.А. Ткаченко - М.: Наука, 1993.-290 с.

19. Косенко С.С. Віктимологічна профілактика статевих злочинів щодо неповнолітніх: авто-реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид.наук: спец. 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" / С.С. Косенко. - К , 2004. - 20 с.

20. Губанова О.В. Соціальні й біопсихологічні чинники як детермінанти згвалтувань // Проблеми законності. - 2009/105. - С.160-167.

21. Философская энциклопедия. - М., 1967. Т.4

22. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: Учебное пособие. - М., 1998.

23. Шаргородский М.Д. Преступность, её причины и условия в социалистическом обществе. - Л., 1966.

24. Ларченко М.О. Детермінанти вчинення статевого злочину // Юридичний вiсник Причорномор'я. - № 2(2). - 2011. - С.308-319.

25. Антонян Ю. М., Голубев В. П., Кудряков Ю. Н.Изнасилования: причины и предупреждение: Пособие.-- М.: ВНИИ МВД СССР, 1990.-- 192 с.

26. Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б. Дмитриевой, Б.В. Шостаковича. Спб, 2005.

27.Старович З. Судебная сексология. М., "Юридическая литература". 1991.

28.Кесаева Ю. Г., К вопросу о причинах и условиях, способствующих совершению половых преступлений против несовершеннолетних .

http://www.edit.muh.ru/content/mag/trudy/02_2009/03.pdf

29. Луняк М.О. Загальносоціальне запобігання статевим злочинам http://www.rusnauka.com/ONG/Pravo/5_lunjak%20m.o..doc.htm

30.Плутицька К. М. Індивідуальне запобігання примушуванню до вступу в статевий зв`язок / Вісник Запоріжського національного університету http://www.stattionline.org.ua/pravo/76/12315-individualne-zapobigannya-primushuvannyu-do-vstupu-v-statevij-zv-yazok.html

31.Віктимологічні аспекти загальної профілактики статевих злочинів в сім'ях, які вчиняються по відношенню до неповнолітніх потерпілих: науково-методичні рекомендації /Авт.кол. за заг. ред. Н.Ю.Волянюк. - Р.: Принт Хауз, 2010. - 153 с.

32. Джужа О.М. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертви злочину // Право України. - 2002. - №2. - С.135.

33. Гаврилець А.І. Віктимологічна профілактика зґвалтувань // Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів : тези доповідей круглого столу. (Київ, 29 квітня 2014 року) / ред. кол. О. М. Джужа, В. В.Василевич, Т.Л.Кальченко та ін. - К. : Нац. акад. внутр. справ, 2014. - 215 с.

Размещено на Allbest.ru