Аналіз антинаркотичного законодавства в Україні

28

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз антинаркотичного законодавства в Україні

ЗМІСТ

антинаркотичне законодавство злочин

Вступ

1. Історія та розвиток антинаркотичного законодавства в Україні

2. Кримінально-правова характеристика злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовим або їх аналогів

3. Поняття та юридичний аналіз елементів складів злочинів, передбачених ст. 307 КК України

4. Проблеми кваліфікації злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Обрана мною тема є досить актуальна та дискусійна. Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров'я. держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення.

Об'єктом курсового дослідження виступають злочини, що посягають на здоров'я населення. Вказані злочини впливають на безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Предметом даної курсової роботи є конкретні склади злочинів передбачені статтями 307, 308, 309, 312 Кримінального кодексу України, Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів». Метою курсового дослідження є закріплення набутих теоретичних знань про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, на прикладі конкретних складів злочинів, розкриття та узагальнення їх об'єктивних та суб'єктивних ознак. Відповідно до поставленої мети, завданнями курсової роботи будуть наступні: 1.проаналізувати окремі склади злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

2.надати кримінально-правову характеристику складу злочину передбаченого ст. 307 КК України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів».

1. ІСТОРІЯ ТА РОЗВИТОК АНТИНАРКОТИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ

Наркотичні засоби було виявлено ще за давніх часів, коли під час збирання дослідним шляхом отримувалися всебічні знання про рослинність населеної місцевості й можливості її якнайширшого застосування. Деякі рослини використовували не тільки як їжу, чи сировину для виготовлення напоїв, але й у процесі здійснення ритуалів.

У багатьох давньоіндійських творах, починаючи з "Атхарваведи", згадується "бханга" - коноплі й одержуваний з них збудливий напій. Те ж слово в сучасних індійських мовах - "бханг" або "банг" - означає сильнодіючий наркотик, що домішується до збудливого зілля чи вдихується при палінні.

Про ці властивості конопель уже було відомо скіфам, стародавнім племенам, які жили в Північному Причорномор'ї в VII столітті до н.е.

До нас дійшли численні свідчення про правові норми, які регулювали діяльність, пов'язану з наркотичними засобами.

Наприклад, у Законах Ману (2 ст. до н.е. - 2 ст. н.е.) міститься суворе розпорядження про дотримання правил станового споживання соми (наркотик галюциногенної дії): "У кого є трирічний запас продовольства, достатній для утримання челяді, чи навіть більше того, той гідний пити сому".[1, с. 112-113]

Під час розвитку цивілізації цілі народи, уражені наркоманією, зникали з обличчя землі, а сама проблема наркоманії набувала все більш значних масштабів і ставала соціальним джерелом, що негативно впливало на стан здоров'я та добробуту людей.

Наркоманія й наркобізнес були чужими для українського народу, тому відсутність гостроти цієї проблеми протягом багатьох століть позначилася на національному законодавстві, яке до початку XX століття обмежувалося окремими нормами антинаркотичної спрямованості.

Обстановка, що склалася в Російській імперії та в Україні, яка входила до її складу, у 1914 - 1925 роках, свідчила про поширення кокаїнізму. Воно було пов'язане з такими подіями, як закінчення Першої світової війни, здійснення Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року, перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції 1917 року, розвал Російської імперії, Громадянська війна 1918 - 1922 років та інтервенція, Усе це супроводжувалося запеклими бойовими діями, наслідком яких була величезна кількість поранених та інвалідів. Тривале лікування важкопоранених з використанням знеболюючих ліків, які містять наркотичні засоби, часто ще в ході лікування викликало наркотичну залежність і бажання вживати наркотичні засоби без призначення лікаря після одужання й виписки зі шпиталю.

Економічний розлад, безробіття, голод, вимушена міграція великої кількості людей, що їх викликали зазначені події, стали основними соціальними чинниками поширення кокаїнізму.

Особливо стрімко зростало зловживання наркотичними засобами серед неповнолітніх правопорушників, які стали безпритульними. Громадянська війна й інтервенція з боку Антанти (військового союзу провідних капіталістичних держав: США, Англії, Франції та ін.) підірвали й без того послаблене Першою світовою війною народне господарство Росії, у результаті чого припинили роботу промислові підприємства, транспорт. Голод і хвороби уразили цілі регіони, величезна кількість дітей залишилася без батьків» вони ставали безпритульними, поповнюючи армію наркоманів.

Однак відсутність у зазначеному Декреті правової норми, котра б забороняла нелегальну торгівлю кокаїном, зловживання яким було особливо поширене, показало неефективність ужитих заходів. Цим скористалися наркоділки. Поширення кокаїнізму стало набувати загрозливого характеру. Тому Декрет Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету (ВЦВК) від 20 червня 1919 р, "Про вилучення з загальної підсудності в місцевостях, оголошених на воєнному стані" надав органам Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК) і губернським НК право вживати рішучих заходів (аж до розстрілу) до осіб, винних у незаконній торгівлі кокаїном.

Не менш жорсткі заходи застосовувалися в боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів і в Україні. "Так, Декретом РНК України від 17 травня 1919 р. «Про націоналізацію аптечної справи» будь-яка торгівля медикаментами, у тому числі і наркотичними лікарськими препаратами, заборонялася. Винні у невиконанні цього Декрету притягалися до суду революційного трибуналу".

Відсутність комплексного підходу до контролю за наркотиками, ужиття півзаходів, характерних для радянського уряду, виявилися в тому, що, уживши рішучих заходів щодо боротьби з незаконною торгівлею наркотиками, якихось заходів для протидії нелегальному обігу наркотичних засобів, що виготовляються з різних сортів конопель, ужито не було.[2, с.178-179]

Адміністративне та кримінальне законодавство, що діяло в той час, не містило спеціальних норм, які б передбачали відповідальність за незаконні операції з наркотиками. Ці засоби фармакологія відносила до сильнодіючих засобів, тому в боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів застосовувалася ст. 215 КК УРСР (прийнята в 1922 р.), що передбачала за незаконне виготовлення, зберігання, збут отруйних і сильнодіючих речовин покарання у вигляді штрафу (до 300 крб. золотом) або примусових робіт.

Відродження в роки непу підприємництва, зокрема й у с4)ері торгівлі медикаментами, дозволило деяким комерсантам завозити з Західної Європи різні лікувальні засоби, зокрема з наркотичною дією. Ці наркотичні засоби надходили на "чорний ринок". Наркоділки в пошуках прибутку організували будинки для вживання й збуту кокаїну, який на той час був особливо популярний серед осіб з антигромадською поведінкою, що призводило до збільшення хворих на наркоманію та зростання злочинності на ґрунті зловживання наркотичними засобами.

Тому підприємницька діяльність у сфері торгівлі наркотичними лікарськими препаратами вимагала негайного законодавчого врегулювання, бо вплинути на ситуацію застосуванням лише от. 215 КК УРСР було неможливо.

Важливим кроком у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів стало прийняття 26 листопада 1924 року Радою Народних Комісарів СРСР Декрету "Про заходи щодо регулювання торгівлі наркотичними засобами".

Відповідно до вимог цього Декрету наркотичні засоби могли зберігатися тільки в установах Народного Комісаріату Здоров'я та розподілятися місцевими органами з дотриманням суворого обліку й контролю. Зазначений законодавчий акт установив також правила ввезення через кордон кокаїну, його солей, опію та його похідних (героїну, кодеїну, морфіну), їх розподілу, а також торгівлі ними на внутрішньому ринку.

Згодом було видано постанову Всесоюзного Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів СРСР від 22 грудня 1924 року про доповнення кримінальних кодексів союзних республік статтею 140-д". Частина 1 статті 140-д установлювала відповідальність за незаконне виготовлення й зберігання з метою збуту та збут кокаїну, опію, морфію, ефіру й інших одурманюючих речовин, І передбачала відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією майна або без такої й заборони проживати в містах Москві, Ленінграді, у прикордонній зоні й портових містах, список яких установлювався за узгодженням із НКВС СРСР та Наркомюстом СРСР, на строк до трьох років.

Прийняття вищеназваних законодавчих актів і практичне застосування передбачених ними заходів дозволило впорядкувати сферу обігу наркотичних лікарських засобів, притягати до відповідальності винних у здійсненні незаконних операцій з ними, що в цілому дозволило різко скоротити незаконний обіг наркотиків в УРСР. [3, с. 289- 291]

2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПОВЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИМ АБО ЇХ АНАЛОГІВ

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305). З об'єктивної сторони контрабанда -- це незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

З суб'єктивної сторони контрабанда вчиняється у формі прямого умислу, при якому особа усвідомлює не тільки факт переміщення предмета злочину через митний кордон, а й бажає цього.

Мотиви контрабанди можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. Найчастіше контрабанда здійснюється з користі, для наживи, передачі наркотиків іншим особам, з метою збуту тощо.

Суб'єкт цього злочину -- будь-яка особа.

Повторність має місце, якщо контрабанда здійснюється хоча б у другий раз, незалежно від того, була чи не була особа судимою за перший злочин.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 305 -- позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди; за ч. 2 ст. 305 -- позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна; за ч. З ст. 305 -- позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.

Об'єктивна сторона цього злочину може полягати в одній із таких дій: розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах; придбання за такі кошти об'єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих та інших потреб; використання таких коштів і майна з метою продовження незаконного обігу вказаних предметів.

Закінченим злочин є з моменту здійснення будь-якої вказаної дії.

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає наявність прямого умислу, поєднаного з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Суб'єкт цього злочину -- будь-яка особа.

Частина 2 ст. 306 передбачає вчинення вказаних дій повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах. Під великим розміром розуміють кошти, сума яких становить двісті та більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інші кваліфікуючі ознаки розглядалися раніше при аналізі злочину, передбаченого ст. 305.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 306 -- позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 306 -- позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309). Об'єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 307.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- прямий умисел та відсутність мети збуту, тобто подальшої передачі зазначених предметів або реалізації їх іншим особам.

Кваліфікуючі ознаки злочину такі самі, як і в ст. 307.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 309 -- обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 309 -- позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. З ст. 309 -- позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Посів або вирощування снотворного маку чи конопель

(ст. 310). Предметом злочину є насіння або рослини снотворного маку чи конопель. Посів або вирощування інших рослин, які містять наркотичні речовини, не утворить складу цього злочину.

З об'єктивної сторони цей злочин полягає в незаконному посіві або вирощуванні вказаних сільськогосподарських культур.

Закінченим злочин вважається з моменту здійснення дій, спрямованих на поліпшення зростання вказаних культур, незалежно від того, чи був вирощений або зібраний урожай з ділянок, що обробляються. На кваліфікацію злочину не впливають ні розмір площі, що засіяна чи обробляється, ні приналежність земельної ділянки.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що здійснює посів або вирощування рослин, що містять наркотики і заборонені до обробітку, і бажає цього.

Мотиви, якими керується особа, можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 310 -- штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 310 -- позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (ст. 311). Предметом цього злочину є прекурсори. Об'єктивна сторона та ознаки, що становлять її зміст, аналогічні складу злочину, передбаченого ст. 307.[5]

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 311 -- штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 311 -- позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. З ст. 311 -- позбавлення волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

(ст. 320). З об'єктивної сторони цей злочин полягає в порушенні встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, а також порушенні правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобів або речовин.

Порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів регулюється Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 8 липня 1999 р.. Ці питання регламентуються «Положенням про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р. № б; наказом МОЗ України від 18 грудня 1997 р. № 356; наказом Мінпрому України від 19 червня 1997 р. № 104, яким затверджена Інструкція про порядок виробництва, зберігання, перевезення і реалізації прекурсорів,

З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений як умисно, так і через необережність.

Суб'єкт цього злочину -- особа, уповноважена додержуватися встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, а також виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Частина 2 ст. 320 передбачає відповідальність за вчинення вказаних дій повторно або якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах, або призвели до викрадання, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, або заволодінню ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем.[6, c. 240-242]

Характеристика цих кваліфікуючих ознак розглядалася при висвітленні складів злочинів, передбачених статтями 305, 307, 312 і 313.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин (ст. 321). З об'єктивної сторони цей злочин полягає у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, перевезенні, пересиланні або зберіганні з метою збуту, збуті отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, без спеціального на те дозволу.

Предметом цього злочину є отруйні і сильнодіючі речовини, а також обладнання, призначене для їх виробництва чи виготовлення.

Інші ознаки складу злочину, зазначені в ст. 321, аналогічні злочину, передбаченому ст. 307.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 321 -- штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 321 -- штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до двох років.[7, c. 165]

3. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕЛЕМЕНТІВ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. 307 КК УКРАЇНИ

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Стаття 307 КК України. Цей підвищеної суспільної небезпечності злочин посягає на встановлений порядок виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також поводження з ними й охорону таким чином здоров'я населення.[8, c. 325]

Об'єкт

Об'єктом даного злочину є здоров'я населення, а також установлений порядок виготовлення та виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Кожне суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом як злочин, посягає на певний об'єкт, заподіює йому значний збиток. Тому встановлення об'єкта злочину має важливе значення як для класифікації вчиненого, так і для визначення характеру і ступеня суспільної небезпеки. [9, c.128-129]

Уперше визначити родовий об'єкт злочинів проти здоровя населення спробував, Смітенко. Він зазначив, що здоровя населення - це врегульована нормами права і моралі єдина і цілісна система відносин, що створює основу для збільшення тривалості його активності життя та її відтворення в суспільстві, оптимальних умов суспільно-корисної праці та відпочинку, повноцінного бцття і благополуччя, сприяє більш повному задоволенню матеріальних і духовних потреб усіх членів суспільства, є умовою їх подальшого та гармонійного розвитку і прогресу суспільства. [13, c.36-39] Наведене визначення поняття «здоровя» населення є всеохоплюючим, проте зазначене формулювання більше соціальне ніж правове, подальший розвиток наукової думки в цьому напрямку дозволив доповнити та вдосконалити поняття здоровя населення.

Подальша конкретизація об'єкта здійснюється шляхом виділення безпосереднього об'єкта. Безпосередній об'єкт злочину - це суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин. Безпосередній об'єкт має велике значення для правильної кваліфікації злочинів і призначення покарання. Так, безпосереднім об'єктом злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів або прекурсорів є суспільні відносини, що забезпечують установленний порядок виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропний речовин та їх обіг і охорону таким чином здоровя населення.

Отже, враховуючи викладене, можна зробити висновок про те, що злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів - це суспільно небезпечні, винні, протиправні діяння, пов'язані з виробленням, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, збутом. [14, c.123-124]

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Під незаконним виробництвом слід розуміти виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з використанням механізмів, промислових ліній і комплексів тощо. Причому виробництво передбачає систематичну, постійну злочинну діяльність, що здійснюється, як правило, на професійній основі і з професійним обладнанням.[15, c. 144-145]

Закінченим злочин вважається з моменту фактичного отримання (виходу) наркотичних засобів або психотропних речовин.

Придбання є закінченим злочином з моменту фактичного отримання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Під зберіганням слід розуміти фактичне володіння наркотичними засобами або психотропними речовинами (при собі, в приміщенні, в тайнику чи інших місцях). Причому для кваліфікації вчиненого не має значення, чи є винний власником чи ні, здійснюється зберігання тимчасово або постійно, а також місце зберігання.

Зберігання може здійснюватися як таємно, так і відкрито. Під зберігання підпадає також носіння наркотичних засобів і психотропних речовин. Зберігання цих предметів є триваючим злочином. Він вважається закінченим вже з моменту первинного фактичного володіння ними.

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий й особливо великий розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Збут вказаних речовин, поєднаний із схилянням до їх вживання, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 315.

Збут є закінченим злочином з моменту передачі наркотичного засобу і психотропної речовини іншій особі, незалежно від того, розпорядилася вона ним чи ні.[19, c.707-708]

Противоправна сутність вказаних дiянь полягає у тому, що вони вчиняються поза державним замовленням, пов'язанi iз задоволенням немедичних потреб у наркотичних засобах, психотропних речовинах i прекурсорах або створенням умов, якi сприяють потраплянню їх до осiб, котрi займаються нелегальною торгiвлею чи зловживають ними. Перелiченi дiяння вважаються незаконними вразi їх вчинення суб'єктами, якi не мають на це права або дiють на законних пiдставах, але допускають певнi порушення встановлених правил обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв.[20, c.202-203]

Суб'єкт

Суб'єкт цього злочину загальний. Якщо особа визнається обмежено осудною, необхідно вирішувати питання щодо поєднання покарання з примусовим лікуванням

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту при виробництві, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні наркотичних засобів або психотропних речовин.

У більшості випадків цей злочин вчинюється з корисливих мотивів і з корисливою метою. Досліджуючи мету конкретної злочинної поведінки, треба врахувати кількість наркотиків або психотропних речовин, які були предметом злочину, чи вживав їх винний, інші обставини справи. Мотиви поведінки для кваліфікації значення не мають. .[21, c. 254]

4. ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН АБО ЇХ АНАЛОГІВ

У 2010 р. порівняно з попереднім роком кількість засуджених осіб за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за вироками, що набрали законної сили, зменшилася на 2,9 % і становила 30,9 тис. [31,8 тис.] осіб. Водночас їх питома вага серед осіб, засуджених за вчинення всіх видів злочинів, збільшилася до 20,2 % [19,8 %].

У структурі осіб, засуджених за вчинення зазначених злочинів, переважну більшість становлять особи, засуджені за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК), -- 21,1 тис. [20,9 тис.] осіб, або 68,2 % [65,6 %] від числа всіх засуджених за ці злочини. Кількість зазначених осіб порівняно з попереднім роком збільшилася на 1 %.

Законність і обґрунтованість вироків у справах, що розглядаються в цьому узагальненні, залежить насамперед від правильності кваліфікації злочинів. [23, c.356-357]

Однією з кваліфікуючих ознак злочинів зазначеного виду є розміри наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: невеликі, великі, особливо великі. Нечітке розуміння деякими суддями термінів, понять, кваліфікуючих ознак, суб'єктів діянь, спрямованості умислу особи призводить до помилок у кваліфікації цих злочинів. [24, c.298-299]

Найпоширенішими є помилки у визначенні розміру наркотичного засобу, який був предметом злочину.

Визначення великого й особливо великого розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів покладено законом (примітка до ст. 305 КК) на спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Як уже зазначалося, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188 затверджено відповідні таблиці.[25]

Вважаємо, що допустимим є складення розмірів наркотичних засобів різних видів. Розмір цих засобів (речовин) визначається виходячи з їх загальної кількості.

У випадках, коли предметом злочину разом із наркотичним засобом чи психотропною речовиною є ще й прекурсор, об'єднувати їх розміри неприпустимо. Можна складати лише розміри прекурсорів різних видів.

Якщо встановлено, що в діях винного є незакінчений склад злочину, ці дії слід кваліфікувати відповідно до ст. 15 КК як замах на злочин, який відрізняється від готування на вчинення злочину характером дій.

Суди в основному правильно визначають, що для кваліфікації діяння за ст. 307 КК достатньо встановити факт збуту наркотичного засобу, оскільки це є самостійною формою об'єктивної сторони цього злочину.

Якщо ж наркотичний засіб виготовлено для збуту, а особа не встигла його збути, вона має нести відповідальність не за приготування до збуту, а за виготовлення для збуту наркотику, що є закінченим злочином.[27, c. 227-228]

Схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні дії, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз (пропозицію, умовляння, пораду, переконування тощо). Відповідальність за такий злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити.

Про вчинення дій, передбачених ст. 309 КК (без мети збуту) можуть свідчити: порівняно невеликі обсяги виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання вказаних засобів, коли їх кількість достатня лише для особистого споживання і встановлено факт захворювання винної особи на наркоманію тощо.

Сумісне виготовлення та вживання наркотичних засобів не є збутом, а житло сім'ї, члени якої вживають наркотичні засоби, не може розглядатись як місце для незаконного вживання наркотичних засобів.

Дії співучасників кваліфікуються відповідно до тієї ролі, яку вони відіграють у вчиненні злочину, згідно з нормами КК. Найчастіше у справах цієї категорії має місце проста співучасть виконавців.

Спільність дій співучасників означає, що злочин учиняється їхніми спільними й об'єднаними зусиллями. Кожен із них робить свій внесок у здійснення злочину, при цьому користуючись допомогою чи сприянням іншого співучасника або розраховуючи на це.

При призначенні покарання співучасникам злочину ставляться у вину ті дії, які вони усвідомлювали. У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.

У випадку, коли декілька осіб за попередньою змовою вирішили незаконно придбати або виготовити наркотичні засоби і надати приміщення для збереження та вживання їх, такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК. Якщо серед групи осіб є особа, яка здійснювала незаконний посів, вирощування снотворного маку чи конопель та яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 КК, її дії треба кваліфікувати ще й за ч. 2 ст. 310 КК.[29, c. 189-190]

При кваліфікації та призначенні покарання суди беруть до уваги такі кваліфікуючі ознаки, як повторність злочину, а також вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306--317 КК. Суди враховують зазначені ознаки й призначають покарання більш суворе, ніж за злочин без кваліфікуючих ознак.

Сукупність має місце й тоді, коли з викрадених наркотиковмісних рослин виготовляється наркотичний засіб нового виду. Повторності в цьому разі немає. [30, c. 223-224]

Частиною 2 ст. 307 КК передбачено два види повторності злочинів, а саме: повторність тотожних і повторність однорідних злочинів.

Перший вид повторності має місце тоді, коли особа вчинила два або більше діянь, передбачених ч. 1 ст. 307 КК. При цьому винний, зокрема, може вчиняти в один і той же час триваючий злочин (зберігання наркотичних засобів) та продовжуваний (виробництво партії наркотиків) або одноактний (пересилання).

Якщо винний вчинив, наприклад, закінчений злочин у виді виробництва наркотичних засобів та замах на збут цих засобів, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів -- за ч. 1 ст. 307 КК та ст. 15 КК і ч. 1 ст. 307 КК.

Другий вид повторності, передбачений ч. 2 ст. 307 КК, має місце тоді, коли вчиненню злочину, передбаченого ст. 307 КК, передувало також вчинення тією самою особою одного зі злочинів, передбачених будь-якою частиною статей 308--310, 312, 314, 315 або 317 КК.

При призначенні покарання рецидив злочину суди враховують як обставину, що обтяжує покарання підсудного.

У випадках, коли наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги було одночасно виготовлено і для особистого вживання, й для збуту, вчинене необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 307 і ст. 309 КК. При цьому слід мати на увазі, що за ст. 309 КК належить кваліфікувати дії винного лише в частині виробництва, виготовлення та зберігання цих засобів і речовин у тому розмірі, в якому він їх ужив чи планував ужити.[31, c. 401-402]

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів і незаконне перевезення або пересилання їх за межі території України необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 307 чи ст. 309 КК та як контрабанду ще й за ст. 305 КК.

Суди в основному правильно кваліфікують дії винних у незаконному посіві або вирощуванні снотворного маку чи конопель за ст. 310 КК. Однак трапляються й помилки.

У цілому склалася правильна судова практика, коли злочин, передбачений ст. 310 КК, визнається закінченим з моменту висівання насіння чи посадки розсади, а також вчинення дій з догляду за рослинами незалежно від досягнення поставленої мети. Якщо з незалежних від волі особи причин (внаслідок заморозків, засухи та ін.) сходи не зійшли або рослини загинули, то й у цих випадках злочин визнається закінченим. [32, c. 321-322]

Придбання насіння або розсади з метою посіву і вирощування маку чи коноплі, пророщування насіння, догляд за розсадою до висівання або посадки в ґрунт в основному правильно розглядаються як готування до злочину і ці дії слід кваліфікувати за ст. 14 та ст. 310 КК.

При кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 310 КК за ознакою незаконного посіву або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості 500 і більше рослин потрібно виходити з того, що при підрахунку кількості останніх окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел у розрахунок не береться. При підрахунку рослин різних видів допускається складення їх кількості.

Наркотичними засобами, які одержують з рослин конопель, є канабіс, смола канабісу, екстракти (настойки) канабісу та психотропна речовина тетрагідроканабінол.

Якщо ж речовини, віднесені до прекурсорів, були придбані, зберігалися, перевозилися, пересилалися для інших цілей (наприклад, ацетон -- для розведення фарб, соляна чи сірчана кислота -- для акумуляторів тощо), то дії особи не утворюють складу злочину, оскільки відсутній об'єкт посягання.

Наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз. Для притягнення до відповідальності за ст. 317 КК не має значення за плату чи безкоштовно було надане це приміщення. [33, c. 467-468]

ВИСНОВОК

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

Надавши кримінально-правову характеристику основним складам (ст. 307, 308, 309, ККУ) злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів можна дійти висновку, що аналізовані склади злочинів (а саме ст.ст. 307 та 309 ККУ) абсолютно ідентичні за своїми об'єктивними ознаками. В диспозиціях обох статей законодавець веде мову про незаконні дії з виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Визначальним для відмежування вищевказаних злочинів є суб'єктивний критерій, а саме мета злочинця. Мета, як уже зазначалося має обов'язковий характер для даних складів, оскільки прямо передбачена в статті закону.

Особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Предметом злочинів можуть бути:

1) наркотичні засоби (ст. ст. 305 - 309, 313 - 320 КК);

2) психотропні речовини (ст.ст. 305 - 309, 313 - 314, 315, 317 - 320 КК);

3) їхні аналоги (ст.ст. 305 - 309, 313 - 315, 317, 320 КК);

4) прекурсори (ст.ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК);

5) снотворний мак і конопля (ст. 310 КК);

6) отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321 КК);

7) одурманюючі засоби (ст.ст. 322, 324 КК);

8) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326 КК);

9) токсини (ст. 326 КК);

10) допінг (ст. 323 КК);

11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327 КК).

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307). Об'єктивна сторона злочину передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту наркотичних засобів або психотропних речовин.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309). Об'єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 307.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- прямий умисел та відсутність мети збуту, тобто подальшої передачі зазначених предметів або реалізації їх іншим особам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бережной А.В., Бахтізін Г.В. Профілактичний облік осіб, які вживають наркотичні засоби або психотропні речовини без призначення лікаря: Практичний посібник / Відп. ред. каид, юрид. наук, доц. К.К. Афанасьєв; МВС України, Луган, акад. внутр, справ ім. 10-річчя незалежності України. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. -144 с.

2. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. - М.: «Юрид. литература» 1963. - 274 с

3. Кримінальне право України: Особлива частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- Київ--Харків: Юрінком Інтер--Право, 2001. - 376 с.

4. Кримінальний Кодекс України

5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, С.Б.Гавриш та ін.. За аг. Ред. В.В.СТашиса, В.Я.Тація. Вид. четверте, доповн. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2008.- 1208 с.

6. Бублейник В.А. Поняття незаконного виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та “нарколабораторій” // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 2 (11). - С. 240-246.

7. Музика А.А. Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні. -- К., 1998. - 189 c.

8. Ухаль А.М., Шеремет А.П. Наркоманія: суть і боротьба з нею. Навчально-довідковий посібник. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2001. - 398 c.

9. Бульба В.В., Помазан Ю.В. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доповідей науково-практичної конференції: У 2-х ч. - Ч. 1. - К.: НАВСУ, 2002. - С. 128-130.

10. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть общая/ Под ред. А.Я.Светлова, В.В.Сташис.-К.:Наук.думка, 1985-455 с.

11. Смитиенко В.Н. Уголовно-правовая охрана зровья населения в СССР. - К.: Вища школа, 1989. - 242 с.

12. Музика А.А. Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): Автореф.дис.д-ра юрид. Наук: 12.00.08/ НАН України; Інститут держави та права ім.. В.Н.Корецького.-К.. 2008.- 44 с.

13. Бульба В.В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доповідей науково-практичної конференції: У 2-х ч. - Ч.2. - К.: НАВСУ, 2002. - С. 36-39.

14. Выявление причин преступности и предупреждение преступлений / под ред. д.ю.н., профессора М.И. Якубовича и к.ю.н., доцента Г.Г. Зуйкова. - М.: НИиРО, 1989. - 178 с.

15. Гасанов Є.Г. Борьба с наркотической преступностью: Международный и сравнительно-правовой аспекты. - М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнформ», 2000. - 208 с.

16. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления по уголовному праву. - М., 2009. - 212 с.

17. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2002. - 416 с.

18. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та ін. / За ред. П.С. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 896 с.

19. Кримінальне право: Особлива частина: Підручник / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько та ін. / За ред. В.І. Шакуна. - К.: НАВСУ-Правові джерела, 1998. - 896 с.

20. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. - М.: Гос. изд-во Юрид. л-ры.; 1960. - 244 с.

21. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, Л.М.Кривоченко та ін..; За ред.. проф.. В.В. Сташиса, В.Я.Тація.- 3-є вид., перероб. І допов.- К.:Юрінком Інтер, 2007.- 496 с.

22. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. Посіб.-К.:Істина.-2005.-456 с.

23. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Особлива частина: К.: АСК, 2001.- 446 c.

24. Александров Ю.В. Кримінальне право України: Заг. частина:Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.В. Александров, В.А. Клименко - К.: МАУП, 2004 - 328с.

25. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 1 серпня 2000 р. № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу»

26. Селецький С.І. - Кримінальне право України. Особлива частина. К.: ЦУЛ. 2008р. 496с.

27. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ 2008 Вид: ЦУЛ, - 248с.

28. Хохлова І.В., Шем'яков О.П. - Кримінальне право України (Загальна та особлива частини) : Навчальний посібник. - Київ: ЦНЛ 2006. - 472с.

29. Вереша Р.В., Туркевич І.К. - Кримінальне право України. Особлива частина. - К.: ЦУЛ, 2007 - 208с.

30. Дьомін Ю.М., Юлдашев С.О. - Кримінальне право України: (у питаннях і відповідях). Видавництво: Мауп. 2005р. - 340с.

31. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004.-488 с

32. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ За ред. М.Бажанова, В. Сташиса, В.Я. Тація.-К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002.-492 c.

33. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І. Борисов та ін.; - 2-е вид. доп. -- К.: Юрінком Інтер, 2005. -- 544 с.

Размещено на Allbest