Сучасний стан проблеми встановлення та ототожнення особи злочинця

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Сучасний стан проблеми встановлення та ототожнення особи злочинця

Калюга К.В., к. ю. н.,

заступник завідувача кафедри

кримінального процесу та криміналістики

Анотація

Статтю присвячено аналізу проведених автором досліджень проблем встановлення та ототодження особи злочинця засобами криміналістики. У ній узагальнено напрями, завдання та методичний інструментарій дослідження. Сформульовано певні висновки.

Ключові слова: характеристика особи злочинця, криміналістичний портрет особи злочинця, криміналістична гомеоскопія, методи вивчення особи злочинця, алгоритм роботи з інформацією про особу злочинця.

Аннотация

Статья посвящена анализу проведенных автором исследований проблем установления и отождествления личности преступника средствами криминалистики. В ней обобщены направления, задачи и методический инструментарий исследования. Сформулированы определенные выводы.

Ключевые слова: характеристика личности преступника, криминалистический портрет личности преступника, криминалистическая гомеоскопия, методы изучения личности преступника, алгоритм работы с информацией о личности преступника.

Annotation

Kalyuga K.V. CURRENT STATE THE PROBLEMS OF ESTABLISHING AND IDENTIFICATION TOE IDENTITY OF THE PERPETRATOR

The article is devoted to the analysis the problems of establishing and identification of the criminal by means of criminalistics, conducted by the author. It summarizes the directions, tasks and methodological tools of the study. Certain conclusions are formulated.

Key words: characterization of the criminal's personality, criminalistic portrait of the criminal's personality, criminalistic homeoscopy, methods of studying the criminal's personality, algorithm of working with information about the criminals identity.

Постановка проблеми. Будь-який злочин як суспільно небезпечне діяння можна охарактеризувати з різних сторін. Так, одним із найважливіших структурних елементів злочину є особа злочинця.

Серед наукових проблем, що викликають значний пізнавальний інтерес у представників різних галузей знань, є вивчення особи злочинця. Так, йому приділяють увагу науковці з філософії, соціології, кримінології, кримінального права, кримінального процесу, юридичної психології, криміналістки тощо.

У криміналістиці проблемі встановлення особи злочинця віддане одне із центральних місць, вона належить до числа багатоаспектних, включає різні питання, що потребують подальших розробок.

До них у проведеному дослідження нами віднесені: узагальнення історії становлення поняття особи злочинця в криміналістичних дослідженнях; формулювання напрямів та прийомів вивчення особи злочинця; виокремлення наукових основ криміналістичної гомеоскопії (гомології); розроблення алгоритму роботи з інформацією про особу злочинця; визначення практичного значення наукових знань про особу злочинця тощо.

Таким чином, незважаючи на наявний вітчизняний і світовий криміналістичний досвід теорії та практики дослідження особи злочинця, існує потреба в комплексному, системному дослідженні теоретичних і прикладних проблем встановлення та ототожнення особи злочинця.

Ступінь розробленості проблеми. Висунуті положення базуються на роботах відомих криміналістів, таких, як: Т.В. Авер'янова, М.І. Авдєєв, Р.С. Бєлкін, Ю.Д. Блувштейн, О.Н. Васильєв, І.А. Возгрин, В.К. Гавло, В.Г. Гончаренко, О.І. Дворкін, А.В. Дулов, В.Є. Емінов, В.О. Журавель, І.І. Карпець, В.Я. Колдін, О.М. Колесниченко, П. Колмаков, Б.М. Комаринець, В.О. Коновалова, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лукянчиков, П. Мітричев, В.О. Образцов, І.Ф. Пантелеєєв, О.Р. Ратінов, М.В. Салтевський, В.А. Снєтков, В.Г. Танасєвіч, Н.В. Терзієв, В.Ю. Шепітько, В.І. Шіканов, Н.П. Яблоков [1 -- 10].

Критичний аналіз їх здобутків і сучасного стану анонсованої проблеми дали змогу зробити певні попередні висновки.

Так, традиційні методи розслідування вже не відповідають сучасним способам вчинення й приховування злочинів, що потребує нових узагальнень з метою розроблення дієвих криміналістичних рекомендацій.

У криміналістиці та слідчій практиці відомості про властивості та ознаки злочинця нині використовуються дуже обмежено, лише як орієнтуюча інформація під час складання словесного портрета та проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій заради отримання суб'єктивних відображень спогадів свідків-очевидців.

За умов сучасного розвитку науки криміналістики та інтенсивного залучення та інтегрування в її теорію нових знань із суміжних наук все ще не існує однозначного визначення підходів та механізму побудови типового криміналістичного портрета злочинця в різних видах злочинів.

Ефективність системного реформування судових і правоохоронних органів України в нових умовах неможлива без їх всебічного та ґрунтовного науково-методичного забезпечення. Одним із його провідних напрямів є криміналістичне забезпечення, в якому відповідна роль відводиться дослідженню особи злочинця.

Мета статті. Незважаючи на те, що опубліковано багато праць на тему особи злочинця. Існує багато описових, поведінкових, структурних і морально-юридичних його визначень, але досі немає загальноприйнятого визначення поняття особистості, яке б претендувало на всебічну характеристику особи. злочинець криміналістика розслідування

Чинне кримінальне процесуальне законодавство, наявні нормативні документи безпосередньо не регламентують діяльність зі складання криміналістичних портретів та їх використання у правоохоронній діяльності.

Нині особа злочинця не розглядається як центральний елемент криміналістичної характеристики у криміналістичних вченнях, хоча традиційно важливе (визначальне) місце у криміналістичних рекомендаціях із розслідування окремих видів злочинів займають їх типізовані криміналістичні характеристики, складовою частиною яких є характеристики особи злочинця та потерпілого.

Тому комплексне дослідження теоретичних і прикладних проблем встановлення та ототожнення особи злочинця є актуальним, таким, що відповідає сучасним викликам практики.

Виклад основного матеріалу. Заради досягнення мети нашого дослідження були поставлені відповідні завдання, що розв'язувались за допомогою комплексу сучасних загальнонаукових і спеціальних методів, якими оперують у правовій науці:

- з метою аналізу витоків становлення поняття особи злочинця використовувались логіко-семантичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного;

- розвиток поняття особи злочинця дослід жувався за допомогою історико-правового методу;

- теоретичні основи дослідження особи злочинця в криміналістиці з'ясовувались за допомогою догматичного методу;

- формулювання авторського тлумачення поняття «особа злочинця» та «криміналістичний портрет злочинця» здійснювалось за допомогою методу моделювання;

- узагальнення наявних доктринальних підходів та виокремлення визначальних ознак особи злочинця за допомогою системно-структурного аналізу;

- обґрунтування особливого значення криміналістичної характеристики особи злочинця відбувалось на підґрунті структурно-функціонального аналізу;

- пропозиції щодо удосконалення теоретичних знань основ криміналістичного вчення про зовнішні ознаки та властивості особи спирались на формально-юридичний (догматичний) метод дослідження;

- узагальнення сучасного стану та виявлення проблеми дослідження особи злочинця в криміналістиці здійснювалось за допомогою статистичного методу;

- особу злочинця в різних видах злочинів охарактеризовано за допомогою методу структурного аналізу;

- авторська типологія особи злочинця розроблена за допомогою методу системного підходу;

- алгоритм криміналістичного аналізу особи злочинця розроблений за допомогою структурно-функціонального методу;

- особливості кореляційного зв'язку особи злочинця та особи потерпілого встановлені за допомогою психологічних методів (спостереження, експеримент, опитування, бесіди тощо);

- узагальнення окремих вчень, що відображують криміналістичну інформацію стосовно зовнішніх ознак і властивостей людини, зроблені за допомогою порівняльно-правового методу;

- розроблення (та удосконалення) криміналістичних рекомендацій щодо засобів (форм, методів і прийомів) застосування ознак зовнішності в розслідуванні здійснено методами формальної логіки (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, аналогії, моделювання і методу екстраполяції, висунення наукових гіпотез, попереднього пояснення тощо);

- сучасні науково-технічні засоби, методи та прийоми збирання, дослідження і використання ознак зовнішності узагальнено за допомогою метода спостереження та статистичних методів;

- джерела криміналістичної інформації про зовнішні ознаки людини та механізми утворення слідів узагальнено за допомогою методу експерименту як методу психологічного дослідження;

- перспективні напрями використання інформації щодо особи злочинця розроблено із застосуванням методів діаліктичної логіки (принципів і закономірностей формування, зміни і розвитку знання, засобів і методів їх отримання та перевірки);

- сформульовано пропозиції щодо комплексного використання інформації про особу злочинця на основі думок фахівців із відповідних проблемних питань, отриманих методами інтерв'ювання, опитування, анкетування;

- узагальнено зарубіжний досвід складання психологічних профілів (портретів) злочинців, керуючись компаративно-правовим методом;

загальнодержавні та відомчі програми, спрямовані на поліпшення роботи з інформацією про особу злочинця, узагальнено за допомогою соціологічного методу.

З метою емпіричного підтвердження деяких робочих гіпотез дослідження нами були розроблені програми анкетування певних категорій респондентів (слідчих, прокурорів, суддів, слідчих суддів, експертів (спеціалістів), поліцейських та викладачів вишів) на тему «Інформаційно-аналітичне забезпечення початкового етапу досудового розслідування», в яких ми очікуємо отримати відповіді на такий перелік ключових запитань:

- «Яким чином Ви застосовуєте знання про криміналістичну характеристику особи злочинця?

- Які концептуальні засади дослідження особи злочинця та тлумачення його значення ви використовуєте у своїй практиці?

- Чи використовуєте досвід зарубіжних країн під час вивчення особи злочинця?

- Чи відомі Вам сучасні проблеми вивчення особи злочинця в криміналістичній науці і які?

- Якою типологією особи злочинця Ви користуєтеся на практиці?

- Яким чином Ви проводите криміналістичний аналіз особи злочинця?

- Які джерела криміналістичної інформації про зовнішні ознаки людини та механізми утворення слідів Ви знаєте? Назвіть, будь-ласка, найприорітетніші.

- Назвіть шляхи удосконалення форм і методів застосування ознак зовнішності в розслідуванні на практиці?

- Положення яких окремих вчень, що відображують криміналістичну інформацію стосовно зовнішніх ознак і властивостей людини Ви знаєте?

- Чи застосовуєте на практиці вчення про фізіогноміку, анатомічну будову шкірного покриву голови людини та зубів людини (дерматогліфіка), френологію, краніоскопію?

- Чи застосовуєте на практиці вчення про дактилоскопію та хіромантію (хірогномія, хірологія)? Чи застосовуєте на практиці вчення про габітологію?

- Чи застосовуєте на практиці вчення про локомоцію?

- Чи застосовуєте на практиці вчення про одорологію?

- Чи застосовуєте на практиці вчення про скриберологію (почеркознавство), авторознавство та графологію?

- Чи застосовуєте на практиці вчення про фоноскопію?

- Які форми отримання інформації про особу злочинця Ви застосовуєте на практиці і які б рекомендували удосконалити чи запровадити?

- Яке значення мають відомості про особливості зв'язку особи злочинця та особи потерпілого?

- Які, на Ваш погляд, існують напрями удосконалення використання інформації про особу злочинця?

- Якими є сучасний стан та Ваші пропозиції щодо перспектив роботи з інформацією щодо особи злочинця?

- Які особливості має особа злочинця в різних видах злочинів?

- Чи знайомі Ви із зарубіжним досвідом складання психологічних профілів (портретів) злочинців і яке вони мають значення для вітчизняного досудового розслідування кримінальних проваджень?

- Чи відомі Вам будь-які національні (загальнодержавні та відомчі) програми/напрями діяльності роботи з інформацією про особу злочинця?

Ми плануємо отримати результати у вигляді зауважень щодо наявного стану справ із впровадження знань про особливості особи злочинця в правоохоронних органах, зокрема зарубіжного досвіду, особливостей роботи з такою інформацією на практиці, пропозицій щодо шляхів удосконалення використання такої інформації, стан наукових розробок на теоретичному рівні та загальної обізнаності особового складу служб правоохоронних органів із заданою проблематикою тощо.

Висновки. Зазначене вище зумовлює необхідність подальшого розроблення і застосування принципово нових теоретичних положень і практичних рекомендацій встановлення та ототожнення особи злочинця засобами криміналістики, зокрема дещо нестандартними, нині мало розробленими напрямами, як-от: фізіогноміка, анатомічна будова шкірного покриву голови людини та зубів людини (дерматогліфіка), френологія, краніоскопія, дактилоскопія та хіромантія (хірогномія, хірологія), габітологія, локомоція, одорологія, скриберологія (почеркознавство), авторознавство, графологія, фоноскопія. Проте ці напрями є перспективними і дієвими у застосуванні цього інструментарію під час вирішення завдань кримінального провадження.

Література

1. Белкин РС. Курс криминалистики: [учеб. пособие] / РС. Белкин. 3-е изд., доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. 837 с.

2. Васильев В.Л. Юридическая психология: [учеб. пособ.] / В.Л. Васильев. Ленинград: ЛГУ, 1974. 96 с.

3. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследованияотдельных видов преступлений / В.К. Гавло. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1985. 333 с.

4. Дулов А.В. Судебная психология: учебник / А.В. Дулов. 2-е изд. исправ. и доп. Минск: Вышэйшая шк., 1975. 462 с.

5. Журавель В.А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції : [монографія] / В.А. Журавель. Харків: Апостіль, 2012. 304 с.

6. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений / В.Е. Коновалова. Харьков: Вища школа, 1978. 144 с.

7. Салтевский М.В. Следы человека и приемы их использования для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления: лекция / М.В. Салтевский. К.: НИИ РИО КВШ МВД СССР, 1983. 24 с.

8. Снетков В.А., Зинин А.М. Криминалистические средства и методы собирания, фиксации и использования признаков внешности при установлении личности / В.А. Снетков, А.М. Зинин. М.: ВНИИ МВД СССР, 1976. 36 с.

9. Шепітько В.Ю. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності: [наук.-прак. посібник] / В.Ю. Шепітько. Харків: Гриф, 2003. 112 с.

10. Інноваційні засади техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції: [монографія] / кол. авт. В.Ю. Шепітько, В.А. Журавель, Г.К. Авдєєва та ін.; за ред. В.Ю. Шепітька, В.А. Журавля. Харків: Вид. агенція «Апостіль», 2017. 260 с.

Размещено на Allbest.ru