Розслідування злочинів минулих років

Найбільш характерним у справах про нерозкриті злочини минулих років є призначення і проведення експертиз з метою:

ідентифікації або встановлення групової належності особи по слідах, залишених на місці події або на інших об'єктах;

ідентифікації або встановлення групової належності знарядь злочину за слідами їх застосування;

встановлення джерела походження речей, залишених на місці події або вилучених в інших місцях;

встановлення групової належності волосся, крові й інших слідів біологічного походження;

встановлення давності утворення ушкоджень на тілі людини та окремих предметах;

визначення часу настання смерті та її причини;

ідентифікація особи по виявленому черепу, скелету та прижиттєвих фотознімках особи;

ідентифікація живих осіб по їх фотознімках;

ідентифікація виконавця тексту по почерку.

При призначенні експертиз по зазначених справах особливе значення набуває відображення в постанові про призначення експертизи відомостей про місце, час виявлення об'єктів, які направляються на дослідження, про умови їх зберігання як після вилучення, так і в період, зупинення провадження по справі. Вказані відомості допоможуть експерту правильно врахувати та всебічно оцінити зміни, що відбулися в об'єктах з моменту події до моменту направлення їх на експертизу.

Додаткові можливості порівняльного дослідження раніше вилучених доказів з'являються при виявленні підозрюваного чи виявленні знаряддя вчинення злочину. Якщо обвинувачений в період зупинення провадження у справі скоїв інші злочини, обов'язково проводиться порівняльне дослідження слідів, які виявлені по них, з тими, що є по відновленій провадженням справі.

При підготовці матеріалів на експертизу необхідно враховувати зміни, які могли статися з об'єктом, що направляється на дослідження. Тому обов'язково повинні бути виявлені та представлені експерту зразки, які відносяться до періоду події злочину та відображають ознаки об'єкта.[25, c.67]

Висновок

Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років базується на досвіді слідчої практики, який напрацьований на протязі значного періоду розслідування зазначеної категорії злочинів, та досягнень науки криміналістики, а саме криміналістичної техніки, криміналістичної тактики та криміналістичної методики.

Кримінальні справи про нерозкриті злочини минулих років - це особлива категорія справ. Відсутність підозрюваного, обвинуваченого, складність завдань по їх встановленню, вплив фактору часу, процесуальні особливості провадження, інші специфічні умови діяльності слідчого по зазначених справах зобов'язують його творчо застосовувати багатий арсенал засобів, прийомів і методів, які розроблені криміналістикою та перевірені практикою.

Багаторічна слідча практика переконливо свідчить, що наполеглива робота слідчого та органів дізнання, кваліфіковане повторне розслідування нерозкритих злочинів, ретельне відпрацювання на причетність до їх вчинення всіх осіб, що притягуються до кримінальної відповідальності за скоєння нових злочинів, дозволяють успішно розкривати та розслідувати ці злочини. Тому розслідування злочинів минулих років вимагає від слідчого використання широкого арсеналу засобів, прийомів і методів, розроблених криміналістикою, наполегливості та досконалого знання методики їх розслідування.

В роботі звертається увага на те, що в багатьох випадках діяльність слідчих і оперативних апаратів органів внутрішніх справ направлена на розкриття і розслідування злочинів поточного року, а робота по нерозкритих злочинах минулих років відсувається на другий план.

Тому належна організація роботи по справах про злочини минулих років, глибокий аналіз матеріалів зупинених справ, побудова нових версій, забезпечення всіх форм взаємодії в роботі з органами дізнання (насамперед, з підрозділами карного розшуку та виправно-трудовими установами) є реальним шляхом розкриття злочинів минулих років.

Подальше глибоке дослідження досвіду роботи органів МВС по розкриттю злочинів минулих років буде сприяти розробці нових рекомендацій по розслідуванню зазначеної категорії злочинів.

Додаток № 1

Додаток № 2

Додаток № 3

Література

Конституція України.-Х.; «ІГВІНІ.», 2006 с.62

Закон України "Про судову експертизу" № 4038-12 від 25.02.1994.

Кримінальний кодекс України, К.: Вид. Паливода А.В., 2007 р.-172 с.

Кримінально-процесуальний кодекс України.К.: Вид. Паливода А.В., 2007 .-200 с.

Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №1 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 3 грудня 1997р. №12.

Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. - М., 1978.

Васильев А.Н., Карнеева Л.М. Тактика допроса при расследовании преступлений. -М. 1970.

Винокуров В.А. Криминалистическая характеристика преступлений, ее содержание и роль в построении методики расследования конкретного вида преступлений // Методика расследования преступлений. - М., 1976.

Горбачєвський В.Я., ЗахаровВ.І.Криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування нерозкритих злочинів минулих років: Навч-практ. Посібник.- К.:НАВСУ, 2001.- 68 с.

Дубинский А.Я., Шостак Ю.И. Организация и деятельность следственно-оперативной группы. - Киев, 1981. с.83.

Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. - Саратов, 1987.

Жбанков В.А. Криминалистические средства и методы раскрытия неочевидных преступлений. - М., 1987.

Ищенко Е.П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений. - Красноярск, 1987.

Кол. Авторів. Керівник В.Ю. Шепітько.Криміналістика;-Х.,«Ін Юре», 2001

Кулагин Н.И. Использование органами следствия средств массовой информации в профилактике преступлений. - Волгоград, 1971.

Лавров В.П. Особенности расследования нераскрытых преступлений прошлых лет. - М., 1972.

Лоскатов А.В. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.2006 р.

Лузгин И.М., Лавров В.П. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение. - М., 1980.

Лузгин И.М. Реконструкция в расследовании преступлений. - Волгоград, 1981.

Осмотр места происшествия при расследовании отдельных видов преступлений. - Киев, 2001.

Порубов Н.И. Научная организация труда следователя. - Минск,1970.

Прокуратура.Людина.Дежава.Особливості розслідування нерозкритих умисних убивств. № 11,-К,2004

Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. - К., 1994.

Расследование отдельных видов преступлений. - Воронеж, 1986.

Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе. - М., 1996

Салтевський М.В. Криміналістика. - Київ, 2004 с.467

Сидоров В.Е. Особенности раскрытия преступлений по “горячим следам”. - М., 1981.

Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений /под ред. Лисиченко В.К./ - Киев, 1988.

Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе. - М., 1981.

Тимошенко П.Ю., Салтевский М.В., Жариков Ю.Ф. Теория и практика использования следов памяти (идеальных отображений) в расследовании преступлений. - Киев, 1991.

Якубов М.Л. Показания свидетелей и потерпевших. - М., 1968.

Ямпольский А.Е. Психология допроса подозреваемого. - Волгоград, 1978.