Апеляційне й касаційне провадження в цивільному процесі як форма забезпечення захисту прав сторін

Обсяг повноважень суду касаційної інстанції на стадії проведення необхідних підготовчих дій визначено ст.ст. 331, 332 ЦПК. Протягом десяти днів з моменту постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги суддя-доповідач надсилає її копії та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу, та витребовує справу. Після отримання справи він протягом десяти днів зобов'язаний підготувати доповідь, у якій викласти обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, та з'ясувати питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Протягом п'яти днів після складення доповіді має бути призначено та проведено попереднє судове засідання, на якому суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

За результатами попереднього розгляду справи, якщо немає підстав для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін. За наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, суд скасовує його. У всіх інших випадках справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується усім складом суду.

Розгляд справи судом касаційної інстанції складається з комплексу процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямованих на визначення наявності підстав для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. Розгляд справи відбувається у судовому засіданні в приміщенні суду касаційної інстанції колегією у складі п'яти суддів.

Відповідно до ст. 333 ЦПК справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками та доповненнями, обумовленими метою та завданнями касаційного провадження, межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

У підготовчій частині засідання процесуальні дії суду складаються з: відкриття головуючим судового засідання; оголошення інформації про справу (яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення суду якої інстанції розглядається); перевірки явки осіб, які беруть участь у справі, встановлення їх особи і перевірки повноважень представників (якщо вони є) та інших учасників процесу (перекладачів, експертів тощо); вирішення питання про розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання; роз'яснення головуючим прав і обов'язків учасникам процесу (в тому числі право заявляти відводи); вирішення питання про розгляд справи у даному складі суддів; вирішення заявлених відводів і клопотань.

На етапі розгляду касаційної справи по суті суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах касаційної скарги. Винятком є ситуація, коли під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Суд касаційної інстанції не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, в своїх поясненнях, які вони дають в суді касаційної інстанції, мають наводити доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

За загальним правилом, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони -- першим позивач. Суд може обмежити тривалість дачі пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. При вирішенні цього питання суд повинен враховувати обставини справи та особу присутніх.

За розгляду справи в порядку касаційного провадження немає такої частини судового засідання, як судові дебати, оскільки суд касаційної інстанції не досліджує фактичних обставин справи, нових доказів, а отже, немає потреби підбивати підсумки та давати оцінку проведеному дослідженню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. Усі питання в нарадчій кімнаті вирішуються за загальними правилами вирішення питань колегією суддів Стаття 19 ЦПК України..

Суд касаційної інстанції може тільки один раз перевірити законність судового рішення, яке набрало законної сили. Це правило повинно виконуватися й у тому випадку, якщо подано відразу кілька касаційних скарг. Проте цивільне процесуальне законодавство містить і ряд винятків.

Відповідно до ст. 348 ЦПК суд касаційної інстанції повторно перевіряє законність судового рішення у порядку касаційного провадження у таких випадках: по-перше, якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в межах строку на касаційне оскарження, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи; по-друге, якщо строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи.

Суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами касаційного провадження. Причому за наявності підстав може скасувати попередньо постановлені ним по цій справі ухвалу чи рішення.

Висновок

В процесі написання даної курсової роботи мною була вивчена й досліджена одна з найважливіших проблем цивільного процесу - апеляційне й касаційне оскарження судових рішень і ухвал.

На закінчення хотілося б відзначити, що законність і обґрунтованість рішень і визначень суду першої інстанції в цивільному судочинстві України забезпечується системою численних процесуальних гарантій - принципами цивільного процесуального права; участю в цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, які від свого імені можуть звертатися в суд із заявами на захист прав, свобод і інтересів інших осіб; установленим цивільним процесуальним порядком розгляду й вирішення справ.

Однак, аналіз судової практики свідчить про те, що суди через суб'єктивні (некомпетентність, неуважність, спрощений підхід, і т.п.) і об'єктивні (складність правовідносин, у відношенні яких розглядається справа, численність співучасників і ін.) причини виносять рішення, які не відповідають обставинам справи або нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін, і нормам процесуального права.

При таких обставинах необхідно мати додаткові гарантії захисту прав і свобод зацікавлених громадян, прав організацій, держави й публічних інтересів і забезпечення законності й обґрунтованості судових рішень і визначень. У їх числі визначальна роль належить апеляційному провадженню - апеляційному оскарженню й перевірці рішень і постанов суду першої інстанції, які не набули законної сили й перегляду судових рішень і ухвал у касаційному порядку.

Список літератури

Конституція України. - 1996 р.

Цивільний процесуальний кодекс України. - Х.: Одіссей, 2005. - 167 с.

Грицанов А.С. Кассационное производство в советском гражданском процессе. Отв. ред. В.Н. Щеглов. Издательство Томского университета. - 1980.

Гузь Л.Е. Апелляционное и кассационное производство. Теория, проблемы и практика применения судами первой, апелляционной и кассационной инстанции. - Х., 2003.

Гузь Л.Е. Методические рекомендации по практическому применению апелляционного и кассационного производства в судебной практике в свете нового законодательства. - Х., 2001. - 64 с.

Зайцев И.М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе. Под ред. М.А. Викут. - Издательство Саратовского университета. 1985.

Клейнман А.Ф. Советский гражданский процесс. - М., 1954.

Комаров В.В. Гражданский процесс Украины. - Х., 2000.

Лесницкая Л.Ф. Пересмотр решения суда в кассационном порядке. - М., 1974.

Пучинский В.К. Кассационное производство в советском гражданском процессе. - Москва, 1973.

Треушникова М.К. Советский гражданский процесс. - М., 1989.

Чечина Н.А. Основные направления развития науки советского гражданского процессуального права. -- Л., 1987.

Шакарян М.С. Гражданский процесс. -- М., 1993.

Шевчук П.І. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень: Наук.-практ. коментар. - К.: МАУП, 2002. - 96 с.

Юдельсон К.С. Советский гражданский процесс. М., 1956.

Размещено на Allbest.ru