Склад злочину та його ознаки

Висновок

Опрацювавши дану тему я визначила, що у кримінальному праві склад злочину розглядається як загальна підстава кримінальної відповідальності. Склад злочину є підставою для кримінальної відповідальності не лише тоді, коли скоєно злочин, а й при замаху на злочин і при співучасті у злочині.

Склад злочину розглядається, як юридична формула, необхідна для кваліфікації злочинів. Склад злочину є інструментом пізнання конкретних ознак окремих злочинів.

Належність конкретного злочину до тієї чи іншої групи має важливі правові наслідки.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Без ознак немає і самого злочину.

На мою думку, склад злочину є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності: встановлення його ознак у конкретному суспільно небезпечному діянні особи означає, що є все необхідне для кримінальної відповідальності.

Тим самим склад злочину визначає і межі розслідування, тому що основним завданням слідства є встановлення об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.

Важливе значення складу злочину виявляється і в тому, що він дозволяє провести, по-перше, чітке розмежування між злочином і провиною, тобто незлочинним суспільно небезпечним діянням; по-друге, відмежувати один злочин від будь-якого іншого (наприклад, крадіжку від грабежу, зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень).

Виходячи із законодавчих положень, наука кримінального права визначила, що склад злочину утворюють чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Кожен з елементів складу злочину характеризують певні ознаки. Так, до ознак об'єкта злочину, крім суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, відносять предмет злочину. Об'єктивну сторону характеризують: дія (бездіяльність), злочинні наслідки, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) та наслідками, що настали, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину. Суб'єкт злочину: осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність, посадове становище, відношення до військової служби тощо. Суб'єктивну сторону: вина, мотив, мета та емоційний стан.

Таким чином, в межах загального поняття складу злочину всі ознаки, що характеризують елементи складу, поділяються на дві групи: необхідні (обов'язкові) ознаки і факультативні (необов'язкові) ознаки.

Важливе значення, на мою думку, має також кваліфікація злочинів. Вона, насамперед, є передумовою оцінки ступеня і характеру суспільної небезпеки вчиненого посягання. Кваліфікувавши скоєне як злочин й таким чином встановивши, якою статтею Особливої частини передбачено відповідальність за нього, можна визначити місце відповідного складу злочину в системі Особливої частини кримінального законодавства. Кваліфікація пов'язана і з визначенням ступеня тяжкості вчиненого злочину. Правильна кримінально-правова кваліфікація є запорукою успішного вирішення питання про відповідальність за причетність до злочину.

Правильна кваліфікація лежить в основі призначення справедливого покарання. Правильна кваліфікація відіграє свою роль і під час звільнення від кримінального покарання. Можливість застосування чи незастосування окремих видів звільнення від покарання законом ставиться в залежність від того, як кваліфіковані дії засудженого.

Список джерел

1. Бажанов М.И. Уголовное право Украини. Общая часть. - Днепропетровск, 1996. - 458 с.

2. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 492 с.

3. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. - К.: Вид-во КДУ, 1964. - 325 с.

4. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. - Л.: Освіта, 1999. - 455 с.

5. Загальна теорія держави та права/ За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Х.: Право, 2002. - 385 с.

6. Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М.: Юридическая литература, 1974. - 448 с.

7. Козаченко И.Я. Уголовная ответственность: мера и форма выражения. - Свердловск: Свердловский государственный университет, 1987. - 415 с.

8. Колодій А М. Основи держави і права. - К.: Либідь, 1998. - 429 с.

9. Кондратьєв Я.Ю. Кримінальне право України (загальна частина). - К.: Генеза, 2002. - 490 с.

10. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 528 с.

11. Коржанський M.Й. Кримінальне право України. Частина загальна. Курс лекцій. - К.: Наукова булема та укр. видавнича група, 1996. - 437 с.

12. Коржанський М.Й. Визначення окремих понять у Кримінальному кодексі України // Право України. - 2002. - №11. - С. 83-88.

13. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. - К.: Атака, 2002. - 640 с.

14. Котюк І.І. Основи публічного права України. - К.: Логос, 1998. - 341 с.

15. Кримінальне право України / За ред. С.С. Сташиса, В.Я. Тація. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 496 с.

16. Кримінальне право України. Альбом схем: Загальна частина: Навчальний посібник / Ж.Ю. Половніков. - К.: Алерта, 2003. - 560 с.

17. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник/ За редакцією професора П.С. Матишевського, доцентів П.П. Андрушко, С.Д. Шапчепко. - К.: Знання, 1997. - 561 с.

18. Кримінальне право України: Загальна частина/ За ред. М.О. Бажанова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 522 с.

19. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.

20. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ М.І. Бажанов. - К.: Кондор, 2005. - 480 с.

21. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Н.В. Чернишова. - К.: Атіка, 2003. - 288 с.

22. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ П.Л. Фріс. - К.: Кондор, 2004. - 512 с.

23. Кримінальне право України: Навчальний посібник/ О.М. Омельчук. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 297 c.

24. Кримінальне право України: Підручник/ М.І. Мельник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 680 c.

25. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Наука, 2001. - 250 с.

26. Лазарева В.В. Теория права и государства: Учебник для юридических вузов. - М.: Право и Закон, 1998. - 367 с.

27. Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность. - М.: Наука, 1996. - 294 с.

28. Литвак О. Злочинність: її причини та профілактика. - К.: Україна, 1997. - 167 с.

29. Малелін М.С. Правопорушення: поняття, причини, відповідальність. - М.: Юридична література, 1999. - 354 с

30. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів. - К.: А.С.К., 2001. - С. 324.

31. Матузов Н.И. Теория государства и права: Курс лекций. - М.: Наука, 2000. - 776 с.

32. Мельник М.І. Кримінальне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 411 с.

33. Михеев Р.Й. Основи учення о вменяемости и невменяемости. - М.: Наука, 1998. - 361 с.

34. Навроцкий В.О. Теоретические проблемы уголовно-правовой квалификации. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 384 с.

35. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року/ За реакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1104 с.

36. Нікулін С.І. Кримінальне право. - К.: Знання, 2004. - 594 с.

37. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К.: Знання, 1999. - 367 с.

38. Сабитов Р.А. Теория и практика квалификации уголовно-правовых деяний. - М.: Изд-во МГУ, 2003. - 351 с.

39. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. - Х.: Консум, 2000. - 555 с.

40. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в следственной и судовой практике. - К.: Юринком, 1997. - 360 с.

Размещено на Allbest.ru