Договір на виконання науково–дослідних або дослідно–конструкторських та технологічних робіт

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

Юридичний інститут

Кафедра цивільного права

КУРСОВА РОБОТА

на тему : «Договір на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських та технологіних робіт»

Івано - Франківськ

2009 рік

План

Вступ

Розділ І. Поняття і загальна характеристика договорів на виконання науково- дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робі

Розділ ІІ. Сторони договору, їх права та обов'язки

2.1 Права та обов'язки виконавця

2.2 Права та обов'язки замовника

Розділ ІІІ. Відповідальність сторін за порушення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських та технологічних робіт, який відпоситься до підрядних договорів.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Актуальність теми дослідження. Договір на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських та технологічних робіт, регулюється главою 62 ЦК України, є традиційним цивільно - правовим договором, який за останній час зазнав істотних змін.

Вказаний договір опосередковує зв'язки науки з виробництвом і спрямовані на втілення у виробництві новітніх наукових досягнень.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт полягають в тому що : предметом договору є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи результати яких не завжди можна передбачити, негативний результат також вважається виконанням договору, за який замовник зобов'язується заплатити; сторонами можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

Відповідно до правової характеристики договір є консенсуальний, двосторонній та оплатний.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є цивільне законодавство України.

Предмет дослідження - договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт.

Метою курсової роботи є дослідження характеристики договору та його основних положень.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань :

- дослідити поняття та основні елементи договору на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт, характерні ознаки договору та розмежування з іншими видами договорів; зміст договору; права, обов'язки, відповідальність сторін.

В курсовій роботі на цю тему я прагнув більш детально висвітлити питання, пов'язані із розмежуванням договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт як спеціального виду договору підряду поряд з договором будівельного підряду і договором підряду на проектні та пошукові роботи.

договір дослідний конструкторський

Розділ І. Поняття і загальна характеристика договорів на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських та технологічних робіт

В умовах переходу України до ринкової економіки зростає роль і значення договорів взагалі як правового засобу регулювання майнових відносин у суспільстві. Проте і в минулі часи договір досить широко застосовувався у цивільному обороті, хоч його значення за планово - розподільчої системи було істотно принижено. Але якщо говорити про правове регулювання відносин в галузі науково - дослідної та конструкторсько - технологічної діяльності, то у цій сфері відносин договір майже не застосовувався як правовий регулятор. Усі відносини в цій галузі визначалися плановим завданням. Цивільний кодекс

1963 р. не містив аналогічних норм, відповідні відносини регулювалися підзаконними нормативними актами та загальним нормам договірного права.

Зазначені фактори зумовили потребу радикального поліпшення правового регулювання в цій галузі діяльності, тому в Україні було вжито ряд необхідних заходів для підвищення ефективності науково-технічної діяльності. Одним із заходів було визнання договору як основної форми врегулювання відносин.

Науково-технічна діяльність - це науково дослідна творчість і перетворення її результатів на безпосередньо продуктивну силу. Це, безумовно, творча діяльність, створена на пізнання навколишнього середовища і використання накопичених знань для потреб людини. Результати цієї діяльності і становлять предмет договорів на їх створення і використання. Коло цих результатів необмежене, і з розвитком науки і техніки воно безперечно розширюватиметься. Сьогодні - це будь-які результати технічної творчості - винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу - хау, селекційні досягнення, науково-технічна інформація та інші об'єктивні результати науково-технічної творчості людини.[ 9; 205 ]

У умовах ринкової економіки суспільні відносини зі створення і використання науково-технічних досягнень регулюється цивільно-правовими

договорами. Ринкова економвка надає широкі можливості для реалізації своїх знань і здібностей.[ 15; 395 ]

Конституція України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, забезпечує надійний захист інтелектуальної власності, їхніх авторських, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у звязку з різними видами інтелектуальної діяльності. Держава значно сприяє розвиткові науки і техніки. [ 1; 12 ]

У сучасних умовах науково-технічного прогресу однією з важливих форм організації як створення, так і використання науково-технічних результатів є договори на виконання науково - дослідних або дослідно - конструкторських та технологічних робіт. Договори можуть охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи. Вони опосередковують зв'язки науки з виробництвом і спрямовані на втілення у виробництві новітніх наукових досліджень.

Відповідно до Цивільного кодексу України, договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу і конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. [ 2; 198 ]

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт включає два досить тісно пов'язаних договори : договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

За договором на виконання науково-дослідних робіт виконавець зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Зазначені наукові дослідження можуть носити як фундаментальний, так і прикладний характер.

За договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець зобов'язується за завданням замовника зробити зразок нового виробу і конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до правової характеристики договір є консенсуальний, двосторонній та оплатний.

Розмежування договору на виконання науково-дослідних робіт і договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт обумовлено як характером, так і результатом робіт, що проводяться за завданням замовника. Зокрема, для отримання результату наукового дослідження необхідне більш творче виконання завдання замовника, ніж при досить конкретному завданні щодо розроблення зразка нового виробу, конструкторської документації до нього чи нової технології.

При укладенні договору на виконання науково-дослідних робіт ставиться завдання з'ясування принципової можливості вирішення задачі, а тому наслідком її розв'язання є результат, який повинен вказати шлях досягнення поставленої мети. Це можуть бути висновки, теорії, гіпотези, рекомендації тощо.

Договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт переслідує прагматичніші завдання, пов'язані зі створенням зразка нового виробу, конструкторської документації на нього, нової технології тощо, і ставить за мету дати відповідь, як саме науковий результат використати у практичній діяльності, запропонувати технічні засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес.

Хоча науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи - це два самостійні етапи, однак вони становлять ланки єдиного науково-технічного процесу. Інколи розв'язання однієї і тієї проблеми охоплює обидва етапи. Оскільки після науково-дослідних робіт, як правило, відбувається виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ці договори тісно повязані між собою. Наявність певних відмінностей, зумовлених різними предметами, не завадило спільно їх урегулювати як один самостійний договір.[8; 258]

Вказані договори опосередковують зв'язки науки з виробництвом і спрямовані на втілення у виробництві новітніх наукових досягнень.

З метою створення умов для підвищення ефективності інформаційного забезпечення творчої праці вчених, інженерно-технічних працівників і прискореного використання науково-технічних результатів у виробництві, проводиться обов'язкова щорічна державна реєстрація та облік відкритих (несекретних) науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, захищених дисертацій, а також підготовку і видачу в установленому порядку інформаційних матеріалів на запит підприємств, організацій, органів державної виконавчої влади.[ 6 ]

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є однією з договірних конструкцій, за допомогою якої здійснюється науково-технічна діяльність, в результаті чого створюється науково-технічна продукція. Про це свідчить, зокрема ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій.[ 3 ]

Предметом договору про виконання науково технічних робіт є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи результати яких не завжди можна передбачити. Негативний результат також вважається виконанням договору, за що треба платити. Отже у договорі про виконання науково-дослідних чи інших технічних робіт предметом договору є творчий пошук, результат якого заздалегідь передбачити неможливо. Проте виконавці зазначених робіт не можуть гарантувати досягнення очікуваних результатів які були запрограмовані, не є порушенням договору.

Важливою особливістю договорів про виконання науково-технічних робіт

полягає в тому, що в процесі виконання цих робіт можуть бути одержані результати, які мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об'єкти авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети виробництва (об'єкти права промислової власності), умови використання яких визначаються законодавством, а не договорами.

Норми договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт співвідносяться разом з нормами договору підряду в системі норм цивільного права. Тому в них є певні спільні ознаки ; виконання робіт з метою досягнення матеріального результату.

Напевно це послужило підгрунтям для того, що деякі науковці розглядають договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт як спеціальний вид договору підряду поряд з договором будівельного підряду і договором підряду на проектні та пошукові роботи.[ 10; 117]

Між ними справді багато спільного. Передусім, як і у підрядних, у визначених договорах йдеться про виконання певної роботи. Проте характер робіт, що виконуються за цими договорами, і особисто іх результати, настільки відрізняються, що звести підрядні договори і договори про виконання науково-технічних робіт до одного типу договорів немає підстав.

Між договором підряду та договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є низка суттєвих відмінностей.

По-перше, характер робіт : за договором підряду виконуються звичайні виробничі роботи, а за договором на виконання НД або ДКТР - науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, для яких характерний творчий пошук.

По-друге, можливість гарантувати результат робіт : результати робіт договору підряду можна чітко передбачити, а договору на виконання НД або ДКТР - ні. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату. Результат може бути протилежний очікуваному.

По-третє, для належного виконання договору підряду завжди необхідне досягнення обумовленого результату. У випадку відсутності останнього відпадає потреба оплати проведених робіт.

По-четверте, за договором підряду ризик випадкового знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи несе підрядник, а тому він не отримує плату у разі відсутності результату. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на виконання НД або ДКТР несе замовник, а тому він зобов'язаний оплатити проведені науково-дослідні роботи чи відшкодувати витрати, понесені виконавцем у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Таким чином, договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є самостійним і поряд з договором підряду належить до групи договорів на виконання робіт.

Істотними умовами договору є предмет, сторони,ціна та строки.

На думку одних науковців предметом договору НД або ДКТР є роботи як такі, тобто сам процес, а не результат робіт.[ 13; 187 ]

Предметом договору НДР є проведення наукового пошуку, а договору на виконання ДКТР - розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи,тобто нової технології.

Дійшовши висновку з анацізу (ст.892 ЦК) предметом договорів на виконання НД або ДКТР є певна робота та її результат.

Особливістю предмета договорів на виконання НД або ДКТР є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Технічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослідної чи конструкторської розробки.

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шляхом складання кошторису. Сторони можуть передбачити підвищення або зменшення ціни за наявності певних обставин (наприклад, залежно від строку виконання робіт, досягнутого результату, тощо).

Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів, порівняно з результатами, передбаченого договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.[ 7; 600 ]

Строки у договорах на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт мають бути чітко визначені. Вони визначаються угодою сторін залежно від обсягу, складності, матеріального чи фінансового забезпечення та інших факторів. У договорі, як правило, встановлюються початкові і кінцеві строки виконання робіт. Проте, якщо договором передбачені окремі етапи виконання, то в такому разі мають бути визначені конкретні строки виконання окремих етапів. Взагалі на виконання договору складається календарний план виконання окремих етапів та елементів роботи, який є невід'ємним додатком до договору. За загальним правилом, виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи.

Форма договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт укладається письмово і є обов'язковою. Договір має відповідати загальним вимогам. У ньому мають бути необхідні реквізити - адреси сторін, банківські рахунки тощо.

В договорі мають бути визначені лише наслідки настання можливих факторів у процесі його виконання.

Принаймі у таких договорах чітко визначаються сторони, ціна, строки виконання. До договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо.

В умовах ринкової економіки договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт укладаються на добровільних засадах.[ 14; 368 ]

Проста письмова форма укладення договорів про виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не виключає можливості посвідчити її нотаріально за бажанням сторін.

Розділ ІІ. Сторони договору, їх права та обов'язки

Однією з істотних умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є його сторони. Сторони зазначеного договору називаються подібно до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником.

Замовником може бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні особи незалежно від їх постійного місцезнаходження.Якщо замовником є фізична особа, то вона має бути дієздатною. Замовником можуть бути органи державної влади і управління, а також приватні юридичні особи.

Виконавцем також можуть бути будь-яка фізична і юридична особа . За загальним правилом, виконавцями виступають науково-дослідні, пректно-конструкторські, конструкторські та технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями можуть бути підпреємства, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Громадяни виступають виконавцями робіт, якщо їх може виконати одна особа або група осіб, тобто робіт невеликих за обсягом.

Специфіка наукових досліджень вимагає, щоб виконавець проводив їх особисто.

2.1 Права та обов'язки виконавця

Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Також виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. [ 2; 198 ]

Об'єкти інтелектуальної власності можуть створюватися самим виконавцем в процесі виконання робіт. Враховуючи такі обставини, Цивільний кодекс містить декілька правил, спрямованих на забезпечення інтересів обох сторін договору. Так, сторони зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержання результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором. Якщо цей обсяг не визначений договором, конфіденційними слід вважати всі відомості, про які йдеться у договорі. При визначенні конфіденційних відомостей сторони вправі розширити або звузити їх коло.[ 11; 357 ]

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні, розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.[ 4 ]

Порушення обов'язку щодо збереження конфіденційності відомостей може відбуватися шляхом вчинення активних дій (розголошення і пряма передача, конфіденційних відомостей однією із сторін договору іншим зацікавленим особам) чи пасивних дій (невжиття заходів до охорони з метою виключити вільний доступ до відомостей і можливість їх витоку).

Зміст договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт складають права й обов'язки виконавця і замовника.

Обов'язки виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт встановлені ст. 897 ЦК.

По-перше, він повинен виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результати у строк, встановлений договором. Якшо в процесі виконання роботи будестворено об'єкти промислової власності або використано ці об'єкти, права на які належать третім особам, виконавець зобов'язаний додержуватись вимог чинного законодавства. У разі, якщо покладення виконавцем проведення окремих робіт (завдань, етапів, тощо) на інших осіб (наприклад, спеціалізовані організації) виконавець бере на себе відповідальність перед замовником за їх дії.

По-друге, виконавець повинен додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Він зобо'язаний негайно вжити

необхідних заходів для правової охорони одержаних результатів, які можуть бути визнані об'єктами права промислової чи літературної власності і підпадати під охорону законодавства про інтелектуальну власність, а також повідомити про це замовника. Якщо договором передбачено, що право інтелектуальної власності на ці результати належатиме виконавцеві, то він зобов'язаний видати замовникові ліцензію на право використання зазначених науково-технічних результатів.

Виконавець в процесі виконання договорів НД або ДКТР має суворо додержуватися виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності третіх осіб, або які належать іншим особам. Виконавець зобов'язаний забезпечити патентну чистоту своїх результатів, тобто щоб ці результати не порушували патентних прав третіх осіб. У деяких випадках здійснюють експертизу створеної виконавцем науково-технічної продукції на патентну чистоту.

Якщо ж договором виникнення у замовника прав інтелектуальної власності на результати робіт не передбачено, обов'язок виконавця не порушувати прав інтелектуальної власності діє в тих межах, в яких визнають за замовником певні права інтелектуальної власності на результати робіт.

По-третє, виконавець повинен утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержуваних при виконанні робіт. Такий обов'язок обумовлений, в першу чергу, дотриманням умов про конфіденційність. Публікація науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт, є способом використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ч. 3 ст.897 ЦК позбавляє виконавця права на публікацію науково-технічних результатів.

По-четверте, виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Правовій охороні підлягають об'єкти авторського права, конфіденційна інформація, що є результатом робіт, об'єкти промислової власності, права на які належно засвідчені. Виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту одержаних результатів робіт, якщо це не зачіпає права та інтереси замовника.

По-п'яте, виконавець повинен своїми силами та за свій рахунок допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть викликати відступи від техніко-економічних показників, передбаченого у технічному завданні замовника або у договорі. Сторони вправі встановити строк, протягом якого можливе або виявлення недоліків в технічній документації, або пред'явлення до виконання відповідних претензій. Якщо такі строки не встановлені, підлягають застосуванню загальні правила, відповідно до яких позов до особи, яка порушила право, може бути пред'явлений, в межах позовної давності тривалістю три роки, а перебіг цього строку починається від дня, коли замовник довідався або міг довідатись про порушення своїх прав. Цей обов'язок спрямований на забезпечення належної якості виконуваних робіт. Оскільки виклнавець повинен виконати роботи відповідно до поставлених перед ним завдань, якщо є його вина у певних упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути.

По-шосте, виконавець зобо'язаний інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Це обумовлено тим, що сторони повинні прийняти рішення стосовно подальших дій. Тому до отримання від замовника необхідних вказівок виконавець змушений призупинити роботи. В договорі може бути зазначений конкретний строк, необхідний для відповіді замовника.

Виконавець, розв'язуючи поставлене перед ним науково-технічне завдання, повинен на повну силу використати свій творчий потенціал, наукову кваліфікацію та інші ділові якості, необхідні для успішного виконання договору. Виконавець зобов'язаний виконати взяті на себе обов'язки сумлінно, якісно і у зазначений договором строк. Водночас він не може гарантувати одержання очікуваного результату. За таких умов договір вважається виконаним і тоді, коли буде одержано негативний результат.[ 9; 214 ]

На відміну від обов'язків, виконавець наділений також правами. Виконавець передусім має право вимагати від замовника прийняти виконану роботу та оплатити її вартість.У договорах на виконання науково-дослідних робіт виконавець має право залучати до виконання третіх осіб тільки з дозволу замовника. Якщо в договорі це право не застережено то виконавець повинен провести роботи особисто. У договорах на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт навпаки, виконавець має право залучити до виконання договору третіх осіб, але за умови, що в договорі це право не заборонено. Але якщо до виконання робіт залучаються треті особи, то за недоліки в роботі перед замовником несе відповідальність сам виконавець.

Одержані у процесі виконання договору результати належать замовникові, в чому б ці результати не полягали. Але якщо договір не містить прямої заборони, то виконавець може використати результати для своїх потреб. Договір може також передбачити право виконавця реалізувати одержані результати іншим особам.[ 17; 423]

2.2 Права та обов'язки замовника

Основні обов'язки замовника за договором на виконання науково- дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт закріплені в ст. 898 ЦК.

По-перше, він повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед виконавцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною договору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. Підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця, за згодою замовника.

Одночасно з переданням технічного завдання погоджується програма з техніко-економічними показниками, яким повинен відповідати очікуваний результат роботи. При виконанні науково-дослідних робіт у завданні чітко визначається їх тематика.

По-друге, замовник зобов'язаний передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію. Мова йде про надання відомостей, що будуть підгрунттям для проведення робіт виконавцем. Інформація має відповідати дійсності і бути достатньою для виконання роботи. Крім наданих вихідних даних, замовник повинен у процесі виконання договору повідомляти інформацію, що стала у подальшому йому відома і яка може вплинути на результат робіт. Тому в договорі має бути чітко визначено обсяг, характер, строки і форми інформації, яку має надавати замовник. При цьому інформація має бути достовірною і достатньо повною для виконання роботи. За достовірність інформації відповідає замовник.

По-третє, прийняти виконані роботи і оплатити їх. Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Відповідна оплата проводиться за обумовленою в договорі ціною.

Замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість. Оплата роботи проводиться відповідно до погодженого кошторису та схвалені замовником інші передбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт поліпшення техніко-економічних показників, проведення виконавцем варіантних дослідів та інші передбачені договором умови. Здача і прийняття роботи проводиться за спеціально виробленою і погодженою сторонами процедурою. Виконавець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає йому акт здачі-приймання з доданням додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу комісії з прийняттям дослідних зразків нових виробів (нової техніки) та ін.[ 18; 617 ]

Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи без достатніх для цього підстав, у такому разі виконавець письмово повідомляє його про необхідність прийняти роботу і через місяць після цього попередження має право продати результат виконаної роботи будь-якій третій особі, а одержаний виторг, за врахуванням усіх належних виконавцеві платежів, внести на ім'я замовника. Також виконавець має право скористатися правом на його утримання або стягнути із замовника завдані збитки.

Відповідно замовник наділений такими правами. Замовник передусім має право вимагати передання йому виконаної роботи. За договором на виклнання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт замовник має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором. [ 2; 200 ]

Він також має право вимагати усунення недоліків роботи, які були допущені з вини виконавця. Якщо в договорі було передбачено визнання за замовником права інтелектуальної власності на результати виконаної роботи, якщо ці результати можуть стати її об'єктами, то замовник має право на них.

Сторони можуть визначати у договорі будь-які інші права та обов'язки, аби вони не суперечили чинному законодавству.

Розділ ІІІ. Відповідальність сторін за порушення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Оскільки договір підряду і договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт - це два самостійні цивільно-правові договори, то у них по-різному вирішується питання розподілу ризиків та відповідальності сторін.

Зокрема на відміну від договору підряду ризик випадкової неможливості виконання договору на виконання НД або ДКТР несе замовник. Це означає, що замовник повинен оплатити роботи чи відшкодувати витрати виконавця навіть тоді, коли виконавцем з незалежних від нього обставин не досягнутий очікуваний результат.

Підхід до вирішення цього питання зумовлений тим, що творчий характер виконуваних робіт підвищує вірогідність отримання негативного результату чи неотримання його взагалі. Відповідно, у протилежному випадку виконавець був би змушений використовувати традиційний підхід до вирішення питання, для якого характерний менший ризик. Таким чином, покладення ризику на замовника відповідає інтересам як виконавця, так і замовника.[ 8; 265 ]

На відміну від договору підряду, договір на виконання НД або ДКТР вважається виконаним тоді, коли експерементально чи теоретично доведена неможливість вирішення поставленого завдання, тобто отримано негативний результат. [ 19; 398 ]

Покладення ризику випадкової неможливості виконання договору на замовника обмежено правилами стосовно наслідків недосягнення очікуваних результатів. Різний ступінь творчості науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має значення при вирішенні питання стосовно ситуації, що виникає при неможливості виконання. Тому слід звернути увагу, що існує принципова різниця щодо розподілу ризику не лише у порівнянні з договором підряду, а й у середині договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Цей договір включає два досить тісно пов'язаних між собою договори : договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, а тому він може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором (ч.1 ст. 899 ЦК ).

Якщо під час виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця (ч.2 ст. 899 ЦК ).

При застосуванні ч.1 ст. 899 ЦК обставинами, які не залежать від виконавця, є обставини, які відповідно до законодавства і договору виконавець не зобов'язаний усувати, тобто, виконавець взагалі не несе відповідного обов'язку. Але такі обставини не встановлюються ні законом, ні договором, а із покладення на виконавця обов'язку передати результати робіт випливає обов'язок виконавця усувати будь-які обставини, що перешкоджають досягненню результата. Розглядаючи ч.2 ст. 899 ЦК неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, має місце, коли ці обставини виникли внаслідок : непереборної сили, винних дій чи бездіяльності, простого випадку - неможливість досягнення результату, внаслідок існуючого світового рівня науки.[ 11; 362 ]

Таким чином, у випадку неможливості виконання договору матеріальні наслідки для замовника різні. За негативний результат науково-дослідних робіт він зобов'язаний пропорційно оплатити виконані роботи, а дослідно- конструкторських та технологічних робіт - відшкодувати лише фактичні

витрати виконавця.

У підрядних договорах ризик випадкової неможливості передати замовникові готовий результат роботи лежить на підрядчикові - немає результату, немає оплати.[ 9; 207 ]

Своєрідно в законодавстві відповідальність за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

По-перше, така відповідальність встановлена лише стосовно виконавця договору (підрядника). Відповідно до ч.1 ст. 900 ЦК виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

По-друге, відповідальність виконавця за обсягом є обмеженою, оскільки він зобов'язаний відшкодувати замовнику тільки реальні збитки, а упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Реальні збитки визначаються вартістю робіт, у яких виявлено недоліки. У договорі може бути передбачено, шо реальні збитки підлягають відшкодуванню лише в межах загальної вартості робіт.

По-третє, відповідно до ч.2 ст. 900 ЦК виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.

Встановлена ст. 900 ЦК відповідальність виконавця не виключає встановлення договором інших видів відповідальності виконавця. Виконавцем конкретизуються загальні правила ч.1 ст. 614 і ст. 617 ЦК щодо відповідальності за наявності вини та обов'язку боржника доводити відсутність своєї вини.

Проте в ЦК відсутні будь-які положення щодо відповідальності замовника за порушення своїх обов'язків перед виконавцем.

Сторони можуть встановити власні правила щодо відповідальності за порушення договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, наприклад, визначити відповідальність замовника. Не викликає сумніву, що замовник може порушувати умови договору, наприклад, затримати передання виконавцеві необхідної для виконання робіт інформації або технічного завдання, непогодити з ним програму або тематику робіт, порушити строки прийняття робіт, чи несвоєчасну оплату робіт у формі пені у певному розмірі від суми договору за кожен день прострочення, тощо.

З урахуванням положень ЦК можна сказати що відповідальність замовника за такі порушення має визначатися договором за загальними правилами щодо відповідальності за порушення зобов'язань.

Згідно з ЦК відповідальність виконавця полягає у відшкодуванні замовнику реальних збитків. Водночас сторони можуть передбачити в догоаорі й інші наслідки його порушення. Наприклад, встановити певні санкції за порушення виконавцем строків виконання окремих етапів роботи, неусунення в певний строк недоліків, визначених в процесі проведення випробувань.[ 12; 546]

Отже замовник несе відповідальність за порушення договору за загальними правилами, а виконавець відповідає перед замовником за невиконання або неналежне виконання договору про науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Висновок

Отже, зараз я хотів би зробити коротенькі висновки по всій курсовій роботі. Коротко говорячи суть всього договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зводиться до наступного: за договором на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір виконує завдання пов'язані зі створенням зразка нового виробу, конструкторської документації на нього, нової технології тощо, і ставить за мету дати відповідь, як саме науковий результат використати у практичній діяльності, запропонувати технічні засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес.

Результатом договору є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи які не завжди можна передбачити, негативний результат також вважається виконанням договору. Виконавець не несе відповідальності за досягнення ним потрібного результату.

Виконавець має право, якщо інше не встановлено договором, за згодою замовника залучити до виконання роботи інших осіб (субвиконавців), наприклад у випадках коли він не може виконати певні роботи, або певні етапи робіт, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі виконавець виступає перед замовником як генеральний виконавець, а перед субвиконавцем - як замовник.

Дійшовши висновку з анацізу (ст.892 ЦК) предметом договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є певна робота та її результат.

Особливістю предмета договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Технічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослідної чи конструкторської розробки. [ 20; 408 ]

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шляхом складання кошторису.

Форма договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт укладається письмово і є обов'язковою.

До договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо. В умовах ринкової економіки договори укладаються на добровільних засадах.

Список використаної літератури

Конституція України. - К., 1996.

Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., №435 - IV.

Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 12, ст.165

Закон України “Про інформацію”. Відомості Верховної Ради (ВВР), від 2 жовтня 1992р. № 48, ст.650

Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 №3687-ХІІ (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 7, ст. 32 )

Постанова Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій”. від 31 березня 1992 р. N 162

Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова . - К. : Істина , 2003. - 776 с.

Цивільне право України : Підручник . У 2 томах / Борисова В. І., Спасибо-Фатєєвої І. В., Яроцького В. Л. - К. : Юрінком Інтер 2004. -

Т. 2 - 552 с.

Цивільне право України : Підручник . У 2 книгах / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової . - К. : Юрінком Інтер 2002. Кн. 2 - 640 с.

Цивільне право України . Академічний курс : Підручник . У двох томах / За загальною ред. Я. М. Шевченко. - Т 2. Особлива частина. - К. : Юренком Інтер 2003 - 408 с.

Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко. - Т. 3 - К А С К : Севастополь. Ін - т юрид. дослідження, 2005 - 928 с.

Цивільний кодекс України : Науково - практичний коментар / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. - К. : Істина, 2006. - 928 с.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья : Договори о выполнении работ и оказании услуг.- М.: Статут, 2002.- 292 с.

Бірюкова І.А. Цивільне право. - Підручник. - Х, 2002 р. - 470 с.

Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та ф-тів. - К.: Вентурі, 2004. - 480 с.

Практика судів України в цивільних справах. Бюлетень законодавства і юридичної практики, 1995, ч.1, № 1,2,3.

Гражданское право: Учебник./ Под ред. Цыбуленко З.И. - М.: Юрист,

1998 г. - 570 c.

Цивільне право України: Підручник. У 2-х кн./ Д.В.Баброва, О.В.Дзера,

А.С.Довгерт та ін.; - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 864 с.

Гражданское право. В 2-х томах. Учебник / Под ред. Е.А. Сухановаю. -М.: Издательство БЕК, 1999 - т.2 - 471 с.

Гражданское право Украины. Учебное пособие под ред. Ю.А.Заики. К., 2000.- 519 c.

Науково-практичний коментар до цивільного кодексу України : /

В.Г. Ротань, В. Я. Карабань, А. Г. Ярема, В. В. Кривенко. - 2005. - 907с.

Размещено на Allbest.ru