Особливості процесуальних документів

Система юридичних документів як засобу правового регулювання в кримінально-процесуальному праві. Значення процесуальних документів в кримінальному процесі. Значення процесуальної форми в кримінальному судочинстві. Класифікація процесуальних документів.

Рубрика Государство и право
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.12.2013
Размер файла 54,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Поняття і значення процесуальних документів в кримінальному процесі
  • 2. Значення процесуальної форми в кримінальному судочинстві
  • 3. Класифікація процесуальних документів
  • Висновок
  • Використована література
  • Додаток

Вступ

Українською державою приділяється велика увага підготовці висококваліфікованих спеціалістів для державного, господарського і соціально-культурного будівництва, які мають володіти ґрунтовними теоретичними знаннями і практичним досвідом. Розбудова правової держави вимагає від працівників компетентності, високого професіоналізму, постійного поповнення і вдосконалення навиків, умінь, знань.

В роботі органів слідства, дізнання, прокуратури і суду значне місце відводиться складанню протоколів, постанов, підписок, доручень, повідомлень, повісток, описів, обвинувальних висновків, вироків, протестів, скарг і т. ін. - разом близько 20 видів. При цьому кожний із документів має свою відмінність. Так, КПК України передбачає складання понад 130 різних постанов, 80 ухвал, 40 протоколів і т.п. Вони також відрізняються специфікою, підставами, порядком, строками прийняття і оформлення. Уміння правильно підготувати і своєчасно оформити вказані документи є запорукою професійної підготовленості слідчих, прокурорів, працівників органів дізнання, суддів, свідченням їх досвіду, культури.

Кримінально-процесуальне право - це соціально обумовлена система виражених в законі правил (норм), регулююча діяльність по розслідуванню, розгляду і дозволу кримінальних справ з метою досягнення завдань кримінального процесу, тобто правил належної правової процедури, в якій можуть бути реалізовані завдання кримінального процесу. Органи, що ведуть кримінальний процес, повинні строго дотримуватися встановленого законом порядку провадження у справі для того, щоб людина що скоїла злочин була викрита і обґрунтовано засуджена, а невинного в скоєнні злочину не було притягнено до кримінальної відповідальності і засуджений, щоб ніхто не піддавався незаконним заходам процесуального примушення, або будь-яким іншим обмеженням щодо його прав і свобод.

процесуальний документ кримінальний судочинство

Однією з головних вимог кримінально-процесуального права є правило про те, щоб всі процесуальні дії і ухвалені рішення були письмово закріплені в певних процесуальних документах. Закон встановлює таку форму цих документів, яка дає можливість повно відобразити в них хід і результати проведення слідчих і судових дій, ухвалене рішення, а надалі використовувати отримані дані при розслідуванні, розгляді, вирішенні кримінальних справ і перевірці законності і обґрунтованості проведених дій і ухвалених рішень.

Дослідження питання що стосується юридичних документів має велике прикладне значення, і саме аспектам, що стосуються системи юридичних документів в кримінально-процесуальному праві присвячена дана робота.

Мета цієї роботи - вивчити особливості процесуальних документів.

Для досягнення поставленої мети курсової роботи визначені наступні завдання та цілі дослідження:

1) розглянути поняття процесуальних документів і їх значення в кримінальному процесі;

2) провести класифікацію процесуальних документів що присутні в кримінальному процесі.

1. Поняття і значення процесуальних документів в кримінальному процесі

Перш ніж розпочати відповідь на поставлене для розгляду в даному розділі питання нам потрібно визначитися з поняттями: "документ", "юридичний документ", "кримінально-процесуальний документ", "процесуальний документ" та охарактеризувати ті вимоги, яким вони повинні відповідати.

Поняття "документ" є досить поширеним в нашому повсякчасному житті та має значну кількість формулювань вчених.

Документ - це будь-яке джерело інформації, передання людської думки, знань незалежно від того, чи втілене воно в матеріально фіксованій формі або є провідником (передавачем) інформації в часі.

Документ - це засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини.

В Україні ж офіційно прийняті три визначення документа, зафіксовані в деяких Державних стандартах (ДСТУ):

ДСТУ 2392-94: "Документ - записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційної діяльності".

ДСТУ 3017-95: "Документ - матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі".

ДСТУ 2732: 2004: "Документ - матеріальний об'єкт із інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі та просторі".

А в статті 27 Закону України "Про інформацію" говориться, що "Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві".

Документи за своєю природою та походженням можуть бути текстовими, графічними, фотографічними образотворчими, звуковими.

Що стосується юридичного документу, то це, як правило, документи текстові, на паперовому носієві. Але з розвитком систем електронної інформації з'являються і документи на машинних носіях (диски, дискети, стрічки, пластикові магнітні карти і т.п.). Головний зміст поняття "юридичний документ" полягає в тому, що юридичний документ - це документ, що містить правову інформацію.

За допомогою юридичних документів засобу правового регулювання (норми, індивідуальні рішення, угоди і т.д.) стають такими, що об'єктивувалися, доступними для інших суб'єктів, їм додається певна офіційність. З їх допомогою досягається визначеність правового регулювання, незалежність від свавілля окремих осіб і, кінець кінцем, стійкість суспільних відносин, стабільність, міцність правового, а отже, і соціального положення людини.

Також слід визначити поняття "кримінально-процесуальний документ". Кримінально-процесуальний документ - це документ, що виготовляється в зв'язку з судовим провадженням у кримінальній справі документ, право і обов'язок виготовлення якого покладені на певних учасників кримінального судочинства і для котрого закон передбачив або практика виробила суворо певну форму. До видів процесуальних документів можна віднести:

1) документи, що фіксують хід і результати слідчих, судових або інших процесуальних дій (протоколи);

2) документи, що фіксують рішення (ухвали, визначення, уявлення, вирок, звинувачувальний акт, обвинувальний висновок); 3) інші документи що стосуються провадження у справі.

2. Значення процесуальної форми в кримінальному судочинстві

Кримінально-процесуальний закон встановлює чіткий порядок розслідування злочинів, розгляду справ в судах, певну процесуальну форму.

Кримінальна справа порушується в формі складання про це постанови чи ухвали: притягнення особи як обвинуваченого в формі винесення відповідної постанови, складання - протоколу допиту і т.д.

"Під процесуальною формою (процесуальним порядком) розуміються як умови так і послідовність проведення окремих процесуальних дій, прийняття рішень, так і умови проведення в їх сукупності, в їх системі як єдине ціле". Ще Жан Поль Марат писав, що "важливо, щоб розслідування справи було підпорядковане непорушним, точним, правильним формам, щоб не чинити свавільних дій в самій важливій справі у світі".

Процесуальна форма, запобігаючи певною мірою можливим помилкам у прийнятті рішень, має також і виховне значення.

Особливе місце в структурі кримінально-процесуальної форми посідає складання процесуальних документів.

Процесуальні акти, належно письмово оформлені, складають, так би мовити, матеріалізовану частину процесуальної форми, найбільш видиму її сторону.

Саме в процесуальних документах містяться відповіді на правові питання. По конкретних актах, по їх ефективності дається суспільно-політична оцінка діяльності правоохоронних органів. Більшість документів, складених органами розслідування, прокуратури і суду, мають велике мораль-но-виховне значення (обвинувальний висновок, вирок), тягнуть певні психологічні наслідки.

Оформлення прийнятих процесуальних рішень не можна зводити лише до технічної сторони, до форми. Згідно з законам фактичні дані мають бути одержані не тільки в установленому порядку, але і належним чином зафіксовані в протоколах чи інших документах. В противному разі вони не матимуть сили доказів.

Правильно оформлені процесуальні документи і процесуальна форма в цілому забезпечують встановлення істини в справі, сприяють зміцненню режиму законності, захисту прав і свобод громадян.

Важливе значення мають не тільки правильне і грамотне складання процесуальних документів, а й належна систематизація і розташування матеріалів кримінальної справи, оформлення слідчої справи в цілому. Ці питання закон практично не регламентує, а лише вказує, що матеріали попереднього слідства розміщуються в томах підшитими і пронумерованими (ст. ст. 218, 220 КПК). Підшивати їх потрібно так, щоб ними зручно було користуватись. Відповідно варто систематизувати і матеріали справи. Цим необхідно займатись протягом всього розслідування, особливо по багатоепізодних багатотомних справах.

Проте, чи всі матеріали, документи, одержані, складені в період розслідування, повинні підшиватись в справу при направленні її до суду? Однозначно відповісти на це питання непросто. Воно повинно вирішуватись стосовно до конкретної справи. Важко буває вирішити ці питання у справах, по яких тривалий час велось розслідування в зв'язку з встановленням і розшуком осіб, які вчинили злочин. В таких випадках перевіряється багато версій, нагромаджується велика кількість документів. Так, матеріали справи Г. Михасевича, яку розслідували органи прокуратури Білорусі, склали 175 томів. Очевидно, матеріали слідства, які відносяться до версій і не мають прямого відношення до обвинуваченого, слід з концентрувати в окремому томі (томах) з відповідним заголовком і направити до суду, котрий встановить, які версії перевірялись, а які ні, наскільки всебічно, повно і об'єктивно досліджувались обставини справи. Наприклад, крім 130 томів справи по обвинуваченню А. Адилова залишилося ще "в запасі" 170 томів.

Якщо обвинувачувані притягуються до відповідальності по декількох злочинах, то доцільно документи систематизувати по епізодах і щодо кожного обвинуваченого. Для зручності користування том треба комплектувати з 300 сторінок документів (не більше). Якщо є дуже громіздкі Документи (200 і більше сторінок кожний), то їх доцільно підшивати в окремих томах. Це можуть бути, наприклад, матеріали ревізій, експертиз, обвинувальні висновки, вироки. В окремих томах можна підшивати і матеріали по конкретних епізодах, щодо кожного обвинуваченого.

Порядок розміщення процесуальних документів (вироблений практикою) такий:

довідки про висновки в справі, опис документів, список обвинувачених (якщо їх декілька);

постанова (ухвала) про порушення кримінальної справи, всі матеріали, одержані на початковій стадії кримінального процесу;

процесуальні документи, з допомогою яких встановлюються події злочину і особи, які до нього причетні (протоколи допитів, оглядів, обшуків, виїмок, матеріали експертиз та ін.);

постанова про притягнення особи як обвинуваченого, протокол її допиту, документи про запобіжні заходи, матеріали перевірки показань, пояснень обвинуваченого;

дані, які характеризують особу обвинуваченого, потерпілого й інших учасників процесу, матеріали, які розкривають причини, умови і обставини, що сприяли вчиненню злочинів, характеризуючи, пом'якшуючі й обтяжуючі обставини;

документи, пов'язані з оголошенням про закінчення попереднього слідства, ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченого, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, відповідача, їх представників, заяви, клопотання і рішення по їх розгляду;

обвинувальний висновок з додатком, постанова про припинення справи чи інший документ, яким закінчується провадження в справі.

Матеріали судового розгляду справи розміщуються по окремих стадіях, етапах судочинства (віддання до суду, судовий розгляд з його етапами, касаційне провадження та ін.) в порядку і послідовності, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

За зовнішнім виглядом кримінальна справа має бути оформлена подібно до оправленої книжки.

Речові докази, їх знімки, описи додаються до справи в окремому пакеті.

3. Класифікація процесуальних документів

Процесуальний документ незмінно є найважливішим елементом процесуальної форми, яка покликана, по-перше, доводити до відома учасників процесу юридичне значущі факти, закріпляти та засвідчувати отримані фактичні дані - докази і цим сприяти встановленню об'єктивної істини, завдяки чому в самій процесуальній формі законодавче втілився вироблений людством досвід пізнання; по-друге, бути засобом реалізації учасниками процесу своїх прав та обов'язків; по-третє, бути гарантією забезпечення законності.

Всі процесуальні документи умовно можна поділити на дві групи. Одну групу процесуальних актів складають рішення. Це правозастосовні акти, що містять відповіді на правові питання, що виникають при провадженні у справі, і владні розпорядження про правові дії. Рішення можуть бути виражені у формі ухвали, визначення, вироку. Вони розрізняються по органах, особах, що їх приймають, по кругу питань, по процесуальному порядку їх ухвалення і формі викладу.

Іншу групу складають протоколи слідчих і судових дій, в яких упевняється факт виробництва, зміст і результати слідчих і судових дій (протокол огляду, протокол допиту, протокол судового засідання).

Процесуальні рішення як акти застосування карно-процесуального права і кримінального права характеризуються рядом ознак:

ухвали виносяться тільки уповноваженими на те державними органами, посадовими особами в межах їх компетенції;

виражають владне веління, підтверджують, змінюють або припиняють карно-процесуальні відносини, підтверджують наявність або встановлюють відсутність матеріально-правових відносин;

приймаються в установленому порядку і виражаються у визначеній законом формі.

Процесуальні документи мають єдину типову структуру, яка складається з таких елементів: назва документа, вступна частина, описова частина, заключна частина, додатки.

Процесуальні документи поділяються на окремі види: протоколи, постанови, обвинувальні висновки, ухвали, вироки та інші акти.

Протокол - це процесуальний документ, який закріплює й засвідчує хід і результати слідчих та інших процесуальних дій.

Постанова - це процесуальний документ, в якому викладається, мотивується та формулюється рішення або розпорядження слідчого, органу дізнання, прокурора або судді, прийняте в процесі провадження у справі.

Обвинувальний висновок - це підсумковий процесуальний документ досудового слідства, в якому викладаються і мотивуються висновки слідчого у справі в цілому, розкривається сутність та зміст обвинувачення, а також уся сукупність обвинувачувальних та виправдувальних, пом'якшуючих та обтяжуючих провину доказів.

Вирок - це рішення суду першої інстанції про винність чи невинуватість підсудного, підсумковий процесуальний документ судового розгляду справи, в якому викладаються і мотивуються прийняті судом рішення і покладені в їх основу докази та мотиви.

До числа інших процесуальних документів належать подання, підписки, зобов'язання, клопотання, повідомлення, повістки, заяви, окремі доручення, вказівки тощо

Кожний із процесуальних документів має типову структуру:

Вступна частина - Описова частина - Заключна частина.

Протоколи слідчих, судових та інших процесуальних дій. Протоколи ведуться при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових і в разі необхідності в розпорядчих засіданнях суду першої інстанції, а також у засіданні Пленуму Верховного Суду України.

Протокол слідчої дії складається відповідно до загальних вимог, викладених у ст. 104 КПК України. В протоколі про кожну слідчу дію повинно бути зазначено таке.

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

· місце, час проведення та назву процесуальної дії;

· особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада);

· всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

· інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

· послідовність дій;

· отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

· вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

· спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

· зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

4. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

5. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

6. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

У заключній частині зазначається факт ознайомлення з протоколом учасників слідчої дії особисто чи те, що протокол зачитується всім названим особам, при цьому їм роз'яснюється їхнє право вносити поправки і зауваження. Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами. Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується стороння особа.

До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.

Другий примірник протоколу обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, а також другий примірник опису вручається особі, в якої проведено обшук або виїмку. Копія протоколу затримання протягом доби має бути направлена прокурору. За наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокуророві, який здійснює нагляд за слідством.

Якщо особа, що брала участь у проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію.

Технічне документування слідчих і судових дій. При допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки й обставин події, огляді, обшуку та при проведенні інших слідчих дій під час досудового розслідування, а також при розгляді справи в суді може застосовуватися звукозапис, кінозйомка та відеозапис.

Про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині 1 статті 104 КПК України, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.

Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, кінозйомки та відеозапису, складається з додержанням вимог ст. 104 КПК України та процесуальних правил, викладених стосовно відповідної слідчої дії.

У протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису, кінозйомки та відеозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, кінозйомки та відеозапису, про відтворення результатів технічного документування учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування технічного документування. Якщо звукозапис, кінозйомки та відеозапис застосовувався під час судового розгляду справи, відповідні відомості повинні бути зазначені у протоколі судового засідання.

При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінченням досудового розслідування звукозапис, матеріали кінозйомки та відеозапису відтворюються обвинуваченому і його захисникові, а в разі клопотання - й іншим учасникам процесу. Матеріали технічного документування в опечатаному вигляді зберігаються при справі.

У протоколі розпорядчого засідання повинні бути зазначені: місце і час засідання суду, назва суду, склад суду, секретар, прокурор, справа, яка розглядається, короткий зміст доповіді, думка прокурора та короткий зміст його висновку, коли такий дається, і всі дії суду в тому порядку, в якому вони відбувалися, клопотання і заяви осіб, що беруть участь у засіданні. Протокол веде секретар, підписують протокол головуючий і секретар.

Журнал (протокол) судового засідання - єдиний процесуальний документ, в якому фіксується весь хід та результати судового розгляду кримінальної справи, відображаються всі обставини судового слідства і дебати сторін, клопотання учасників процесу, заходи щодо забезпечення встановлення істини, захисту прав і свобод учасників процесу. Це робить його важливим юридичним актом.

Журнал судового засідання веде секретар суду. У протоколі зазначаються: місце і час початку та закінчення судового засідання, назва і склад суду; справа, яка розглядається; секретар, прокурор, громадський обвинувач, підсудний і його захисник, громадський захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, експерт, спеціаліст, перекладач; свідки, що з'явились, і свідки, які не з'явились, та причина їх нез'явлення; докладні дані про особу підсудного, про час одержання ним обвинувального висновку; роз'яснення підсудному його прав; роз'яснення прав і обов'язків іншим особам, які брали участь у справі; ухвали суду, прийняті на місці; всі розпорядження головуючого і дії суду в тому порядку, в якому вони відбувалися; всі заяви, прохання і клопотання осіб, що брали участь у справі; докладний зміст записаних від першої особи показань підсудного, потерпілого і свідків; відповіді експерта на додаткові запитання; послідовність і короткий зміст судових дебатів; зміст останнього слова підсудного; вказівка про проголошення вироку і роз'яснення порядку та строків його оскарження, а також роз'яснення засудженому права на подання клопотання про помилування.

Журнал повинен бути складений секретарем судового засідання.

Обвинувач, підсудний, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, захисник, які брали участь у судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складення протоколу мають право ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту. Зауваження на протокол і ухвала суду чи постанова судді у всіх випадках приєднуються до справи.

Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених в законі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, й обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

Висновок

Однією з вимог процесуального законодавства є правило про те, щоб всі процесуальні дії і ухвалені рішення були письмово закріплені в певних актах - процесуальних документах. Процесуальні документи - це документи, що складаються в ході розслідування, розгляду і вирішення кримінальної справи і в рамках, яким по прямій вказівці закону повинна бути надана процесуальна форма.

Процесуальні документи необхідні для належного ведення справи. При дотриманні всіх норм і законів при складанні того або іншого документа відповідно дотримуватимуться права і обов'язки учасників кримінального процесу.

Закон встановлює таку форму цих актів, яка дає можливість повно відобразити в них хід і результати проведення слідчих і судових дій, ухвалене рішення. Всі процесуальні документи можна розділити на дві групи: 1) протоколи слідчих і судових дій, в яких упевняється факт виробництва, зміст і результати слідчих і судових дій (протокол огляду, протокол допиту, протокол (журнал) судового засідання);

2) рішення - правозастосовні акти, що містять відповіді на правові питання, що виникають при провадженні у справі, і владні розпорядження про правові дії.

Порядок розміщення процесуальних документів (вироблений практикою) такий:

довідки про висновки в справі, опис документів, список обвинувачених (якщо їх декілька);

постанова (ухвала) про порушення кримінальної справи, всі матеріали, одержані на початковій стадії кримінального процесу;

процесуальні документи, з допомогою яких встановлюються події злочину і особи, які до нього причетні (протоколи допитів, оглядів, обшуків, виїмок, матеріали експертиз та ін.);

постанова про притягнення особи як обвинуваченого, протокол її допиту, документи про запобіжні заходи, матеріали перевірки показань, пояснень обвинуваченого;

дані, які характеризують особу обвинуваченого, потерпілого й інших учасників процесу, матеріали, які розкривають причини, умови і обставини, що сприяли вчиненню злочинів, характеризуючи, пом'якшуючі й обтяжуючі обставини;

документи, пов'язані з оголошенням про закінчення попереднього слідства, ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченого, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, відповідача, їх представників, заяви, клопотання і рішення по їх розгляду;

обвинувальний висновок з додатком, постанова про припинення справи чи інший документ, яким закінчується провадження в справі.

Матеріали судового розгляду справи розміщуються по окремих стадіях, етапах судочинства (віддання до суду, судовий розгляд з його етапами, касаційне провадження та ін.) в порядку і послідовності, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

За зовнішнім виглядом кримінальна справа має бути оформлена подібно до оправленої книжки.

Речові докази, їх знімки, описи додаються до справи в окремому пакеті.

Використована література

1. "Кримінально-процесуальний кодекс України". - Х.: Одіссей, 2013.

2. "Кримінальний кодекс України". - Х.: Одіссей, 2012.

3. "Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка". - К.: "ФОРУМ", 2003 - 938 с.

4. Лобойко Л.М. "Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник". - К.: Істина, 2005. - 456 с.

5. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. "Кримінальний процес України: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп". - К.: Либідь, 1999. - 536 с.

6. Михайленко О.Р. "Складання процессуальних актів у кримінальних справах: навч. посіб". - 2-е вид., допов. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 256с.

7. Тертишник В.М. "Кримінально-процесуальне право України. Підручник". - К.: А.С.К., 2003. - 1120 с.

8. Тертышник В.М. и др. "Досудебное расследование: юридические документы". - Харьков, 1999.

9. Тертишник В.М. "Кримінально-процесуальне право України". - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 576 с.

10. Тертышник В.М., Слинько С.В. "Предварительное расследование: содержание, логика, язык и стиль поцессуальных документов. Настольная книга следователя. /под ред. Н.В. Халина". - Харьков, 1997.

11. Хазін М.А., Бойко М.Д., Співак В.М. "Кримінально-процесуальні акти органів дізнання і попереднього слідства". - К., 1996.

Додаток

ЗАВДАННЯ 1.

Скласти постанову про відмову у визнанні потерпілим (ст. 55 КПП України)

ПОСТАНОВА

про відмову у визнанні потерпілим

м. Ровеньки 28 грудня 2012 року

Слідчий слідчого відділу Ровеньківського МВ УМВС України в Луганської області Петров А.А., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №01-000001 від 01. 12.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні С.В. Ровеньківського МВ УМВС України в Луганської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №01-000001 від 01. 12.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Встановлено, що 30. 11.2012 підозрюваний Іванов В.В., перебуваючи за адресою: м. Ровеньки, вул. Міська, 5, відкрито заволодів мобільним телефоном громадянина Сіренка П.Н. вартістю 5 тис. грн.

25. 12.2012 із заявою про залучення до провадження як потерпілого звернулась сестра Сіренка П.Н. - Сіренка Д.Н. Необхідність залучення її до провадження як потерпілої Сіренка Д.Н. мотивувала тим, що також користувалась викраденим мобільним телефоном, а тому вважає, що діями підозрюваного Іванова В.В. їй завдано моральних страждань.

Беручи до уваги те, що підозрюваний І. заволодів майном П., яке належало йому на праві власності, що підтверджується відповідним чеком та гарантійним талоном, керуючись ч. 5 ст. 55 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у визнанні Сіренка Д.Н. потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 01-000001 від 28. 12.2012.

2. Копію постанови вручити Сіренка Д.Н.

3. Постанова про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржена слідчому судді у встановленому КПК України порядку.

Слідчий СВ Ровеньківського МВ УМВС

України в Луганської області ________ Петров А.А. _____

Про прийняте рішення про відмову у визнанні потерпілим повідомлена.

Право оскарження прийнятого рішення згідно з ч. 5 ст. 55, ст. 303 КПК України до слідчого судді мені роз'яснено.

"28" грудня 2012 року Сіренка Д.Н.

ЗАВДАННЯ 2.

Скласти проект визнання суду з питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи.

УХВАЛА

про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

25 червня 2012 року Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Помазан В.А.

при секретарі - Фальковій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснопавлівської дитячої музичної школи Лозівського району Харківської області про зняття дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про зняття дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, в якій зазначає, що вона наказом № 57 від 01 вересня 2006 року була прийнята на роботу в Краснопавлівську дитячу музичну школу викладачем фортепіано. В грудні 2005 року між нею та директором дитячої музичної школи ОСОБА_2 виник конфлікт, який був вирішений профспілкою на користь позивача, після цього директор школи почала їй мстити, періодично видавати накази про порушення позивачем трудової дисципліни і позбавляти можливості отримувати премії, тобто намагається її звільнити.

Так 29 березня 2007 року був виданий наказ № 49 про оголошення позивачу догани за порушення наказу директора школи № 142 від 24 грудня 2006 року "Про ведення і зберігання документації Краснопавлівської ДМШ" та посадової інструкції викладача. В наказі було вказано, що позивач внесла виправлення поміток відсутності учнів на уроках та вказано які конкретно, але все це не відповідає дійсності, так як ніяких виправлень вона не робила.

Вважає, що наказ № 49 від 29 березня 2007 року підлягає скасуванню, так як пропущений строк для застосування дисциплінарного стягнення, який передбачений ст. 148 КЗпП України, а також тому, що факту проступку не було. Такими діями, директором дитячої музичної школи ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює у 5000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залучення відділу культури та туризму Лозівської районної державної адміністрації Харківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Позивач не заперечувала про задоволення клопотання про залучення відділу культури та туризму Лозівської районної державної адміністрації Харківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно зі ст. 35 ЦПК України суд може залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідним залучити до участі у справі відділ культури та туризму Лозівської районної державної адміністрації Харківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керуючись ст. ст. 35, 209, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ культури та туризму Лозівської районної державної адміністрації Харківської області.

Розгляд справи відкласти і призначити на 12 липня 2007 року на 10-00 годину.

Про час і місце судового засідання сторін і третю особу ознайомити під розписку та направити копію цієї ухвали.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: В.А. Помазан

ЗАВДАННЯ 3.

СКЛАСТИ ПРОЕКТ ЗАЯВИ ПРО РОЗШУК ВІДПОВІДАЧА У СПРАВІ ПО ПОЗОВУ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ.

Лутугинський районний суд Луганської області

92000, м. Лутугіне, пров. Октябрьський, 16

Черепко Людмила Іванівна

92015, Луганська обл.,

Лутугинський р-н, с. Біле,

вул. 8 березня, 8/8

Заява про розшук відповідача

23 грудня 2012 року я звернулася до Лутугинського районного суду з позовом до Черепка Сергія Валерійовича про стягнення з нього аліментів на утримання нашого сина Черепка Олексія Сергійовича, 12. 04.2001 року народження.

Після цього від його матері я дізналася, що на початку 2011 року він поїхав до м. Москва і з того часу ніяких відомостей від нього не надходило.

Якщо місце перебування відповідача у справах за позовом про стягнення аліментів невідоме, суд оголошує його розшук.

На підставі викладеного й у відповідності із ст. 78 ЦПК України

ПРОШУ:

Оголосити розшук Черепка Олексія Сергійовича, 15.06.1974 року народження, уродженця м. Лутугино Луганської області.

03.02.2013. Черепко Л.І.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Примусове провадження слідчих дій. Загальне поняття про соціально-економічні гарантії. Історичний аспект кримінально-процесуальних гарантій прав, законних інтересів особи у кримінальному судочинстві. Елементи системи процесуальних гарантій за Тертишником.

    реферат [18,7 K], добавлен 10.05.2011

  • Сутність і зміст терміну "процесуальний строк" в адміністративному судочинстві. Роль соціально-правової природи і юридичного значення строків. Проблема розвитку процесуальних відносин та їх правового регулювання. Особливості класифікації строків.

    контрольная работа [52,7 K], добавлен 14.05.2011

  • Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі. Строки провадження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення. Продовження строків досудового слідства. Поняття і види судових витрат.

    реферат [47,9 K], добавлен 25.07.2007

  • Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі. Строки проводження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення. Продовження строків досудового слідства. Поняття і види судових витрат. Відшкодування судових витрат.

    реферат [47,9 K], добавлен 08.08.2007

  • Документування слідчих і судових дій; форми реалізації права учасників процесу подавати докази у кримінальному судочинстві. Порядок витребування предметів і документів, застосування експертно-криміналістичних засобів і методів в розслідуванні злочинів.

    реферат [54,3 K], добавлен 12.05.2011

  • Поняття та значення строків у Цивільному процесуальному кодексі України. Види процесуальних строків: встановлені законом, встановлені судом, абсолютно та відносно визначені. Порядок обчислення, зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків.

    контрольная работа [56,5 K], добавлен 03.08.2010

  • Наявність цивільно-правового делікту як підстава відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Преюдиція у кримінальному процесі - правова ситуація, коли обставини, що підлягають доказуванню, вже встановлені у судовому рішенні у іншому процесі.

    статья [16,4 K], добавлен 31.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.