Правове регулювання використання та охорони земель в Україні
Землі як об'єкти використання та охорони. Суб'єкти, об'єкти та форми правового регулювання використання та охорони земель в Україні, завдання держави в цій сфері. Види і зміст контролю та юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.04.2012 |
| Размер файла | 131,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Програми використання та охорони земель Земельний кодекс поділяє на загальнодержавні та регіональні (ст. 177-- 178).
Дані програм, що стосуються використання та охорони земель дозволяють визначити значну прогалину правового регулювання у цій сфері -- відсутність Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 р. (розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено лише Концепцію державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року (далі -- Концепція)).
У Концепції зазначається, що на сьогодні ситуація щодо володіння, користування і розпорядження землею залишається складною і такою, що вимагає невідкладного поліпшення. Найгострішими проблемами є: незавершеність процесів реформування економічних та правових відносин власності; недосконалість системи державного управління у сфері використання і охорони земель, земельного законодавства та інфраструктури ринку земель, нерозвиненість автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, відсутність механізму економічного стимулювання використання і охорони земель. Роботи із запровадження раціонального землекористування проводяться досить повільно.
Відсутнє перспективне прогнозування розвитку земельних відносин, не визначена оптимальна модель сільськогосподарського землекористування. Низькою залишається ефективність використання земель у сільському господарстві через невизначеність системи регулювання земельних відносин, не завершено введення у повному обсязі в економічний оборот земельних ділянок та прав на них.
З огляду на зазначене існує нагальна потреба у розробленні та прийнятті Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року (далі -- Програма).
Метою Програми є визначення та реалізація основних напрямів державної політики, спрямованих на удосконалення земельних відносин та створення сприятливих умов для сталого розвитку землекористування міських і сільських територій, сприяння розв'язанню екологічних та соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, збереження природних цінностей агро ландшафтів.
Важливу роль законодавство приділяє і плануванню територій. Відповідно до законодавства України, планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні. Так, згідно зі ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» [65] планування територій на загальнодержавному рівні полягає в розробленні Генеральної схеми планування території України (далі -- Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров'я населення, охорони пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури [65].
Генеральна схема повинна містити:
- аналіз стану використання території України та функціонування систем розселення;
- аналіз намірів та потреб використання окремих територій, визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки;
- аналіз санітарно-епідеміологічного та екологічного стану регіонів і реалізації відповідних цільових програм, а також аналіз заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля;
- аналіз диспропорцій використання територій; - визначення територій за видами переважного використання;
- напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку населених пунктів;
- комплекс заходів по її реалізації.
За рішенням Кабінету Міністрів України можуть розроблятися схеми планування окремих частин території України -- кількох областей, узбереж Чорного та Азовського морів, міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій тощо.
Генеральна схема визначає пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території країни, вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» планування територій на регіональному рівні полягає у розробленні та затвердженні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації відповідно до закону.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради в межах своїх повноважень приймають рішення про розроблення схем планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також їх окремих частин.
У схемах планування територій на регіональному рівні визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються державні інтереси під час планування цих територій, їх історичні, економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості, етнічні та культурні традиції.
Планування територій на місцевому рівні згідно зі ст. 10 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.
Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.
Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.
Різновидом територіального планування є зонування земель, що здійснюється в межах населених пунктів. Ч. 3 ст. 180 Земельного кодексу України зазначає, що зонування земель здійснюється відповідно до закону. Отже, розробка та прийняття Закону України «Про зонування земель» є сьогодні нагальною необхідністю, зважаючи на те, що авторитетні юристи-науковці (зокрема, В.М. Єрмоленко) вважають за доцільне цільове призначення землі замінити принципом зонування, який набуває все більшого розповсюдження у розвинутих зарубіжних країнах [62, с. 87-96].
Дуже важливо створити атмосферу найбільшого сприяння охороні земель, особливо ґрунтів, для чого доцільно прийняти Закон України "Про ґрунти", в якому будуть даватися визначення поняття "ґрунту", загальні засади і принципи використання та охорони ґрунтів, правовий режим ґрунтів, функції органів державної влади місцевого самоврядування та спеціальних органів щодо контролю за використанням і охороною ґрунтів, прав і обов'язків суб'єктів, які здійснюють використання та експлуатацію ґрунтів, державні гарантії їх прав і обов'язків, а також визначення юридичної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства щодо використання і охорони ґрунтів, її види.
Для опрацювання науково-методичної і практично-технологічної бази охорони, економічного та екологічного раціонального використання ґрунтів, постійного їх моніторингу, формування і здійснення адекватної державної ґрунтоохоронної політики необхідне створення і функціонування Служби охорони ґрунтів.
Потребують правового регулювання обов'язки землевласників і землекористувачів щодо проведення консервації еродованих та інших деградованих земель задля забезпечення їх охорони і відтворення родючості ґрунтів; питання про відповідальність за неправильне зберігання знятого родючого шару ґрунту. Для цього необхідно включити спеціальні розділи при розробці Закону «Про ґрунти» [62, с. 85-94].
Не зайвим було б впровадження Державної програми охорони ґрунтів, ряд інших заходів (“День захисту ґрунтів”, Фонд фінансування першочергових антидеградаційних меліорацій, друк принципово нових освітянських підручників для вузів і, особливо, середніх шкіл).
Державну програму охорони ґрунтів треба побудувати на сучасних принципах і враховувати стан земель на підставі даних моніторингу з обов'язковими джерелами фінансування за рахунок державного, обласного, районних бюджетів, а також кошти землевласників. У відповідному законі треба визначити фінансові ресурси з кожного джерела. Особливо важливо віднайти раціональний механізм компромісу між виробничою і охоронною діяльністю на всіх рівнях виконавчої влади і для землевласника. Останній повинен бути зацікавлений у природоохоронній діяльності за рахунок користування різними пільгами щодо кредитів, податків тощо. В країнах Заходу і США опрацьовані відповідні підходи, їх треба вивчити, перевірити і втілити в практику майбутнього законодавства в охороні земель.
Удосконалення правового регулювання повинно бути направлено на виявлення ознак нормування як засобу правового регулювання охорони та використання земель в Україні.
Нормування як засіб правового регулювання земельних відносин (земельно-правове нормування) поєднує в собі три групи ознак: 1) ознаки нормування як загальної категорії, 2) особливі ознаки нормування як засобу правового регулювання, і 3) специфічні ознаки нормування як засобу правового регулювання особливого кола суспільних правовідносин - земельних правовідносин.
Чинне законодавство та правова доктрина не містять єдиного, усталеного визначення поняття “нормування”. Нормування визначається як діяльність із встановлення “норм”, “стандартів”, “нормативів”, “правил”, “вимог”, “регламентів” тощо. Ознаки нормування як засобу правового регулювання земельних відносин доцільно згрупувати за такими основними юридично значимими елементами нормування, як: а) суб'єкти нормування - уповноважені державні органи, органи місцевого самоврядування та, у визначених законодавством випадках, інші суб'єкти; б) об'єкти - земля, діяльність людини у сфері земельних відносин, інші об'єкти, нормування яких спрямоване на забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель, в) предмет нормування - юридично значимі властивості об'єктів нормування, г) процедура здійснення нормування, що включає в себе розробку нормативів, їх включення до проектів правових актів, погодження (експертиза) останніх, їх затвердження та оприлюднення у встановленому порядку, д) наявність правових норм, що регламентують діяльність суб'єктів із нормування.
Ознаки нормування як засобу правового регулювання охорони та використання земель формують поняття земельно-правового нормування, визначаючи його як врегульовану правовими нормами процесуальна діяльність уповноважених суб'єктів, що полягає у розробці якісних та кількісних показників (нормативів) властивостей об'єктів земельних правовідносин, включенні нормативів до проектів правових актів, узгодженні та експертизі останніх, їх затвердженні та оприлюдненні у встановленому порядку.
Процедури здійснення нормування як засобу правового регулювання земельних відносин поділяється, з одного боку, на загальні, в контексті яких нормування здійснюється в рамках загальної діяльності певних суб'єктів із правотворчості та правозастосування, та спеціальні, тобто такі, що спеціально орієнтовані на здійснення нормування як діяльності по встановленню певних якісних та кількісних показників.
На сьогодні існує потреба створення в Україні системи землевпорядного нормування, під яким доцільно розуміти встановлення нормативів, основним призначенням яких є забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення землі. Здійснення землевпорядного нормування як окремої функції управління доцільно покласти на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Таким чином, законодавство України з охорони та раціонального використання земель повинно сприяти більш ефективному ходу земельної реформи, сталому екологічно збалансованому землекористуванню. Зокрема, в першу чергу треба прийняти нову редакцію закону про плату за землю, закони про земельний кадастр і моніторинг, про бонітети і грошову оцінку земель, про вивід із ріллі (консервацію) ерозійно небезпечних і деградованих земель, і, нарешті, відповідну державну програму з визначенням джерел фінансування, включаючи кошти землевласників.
Висновки до розділу III
1. На сьогодні прийнято значну кількість нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання земельних відносин, раціональне використання і охорону земель. Однак незважаючи на це, їх положення недостатньо чітко або взагалі не виконуються. Більше того, окремі статті законів слід докорінно змінити або взагалі вилучити.
Криза в економіці, достатньо жорсткі, переважно монетарні, шляхи переходу до ринку, явне відставання банківської сфери, дуже складна і невигідна процедура кредитування - все це сприяло тому, що питання охорони земель стали другорядними.
Одним з істотних недоліків правового забезпечення земельної реформи є відсутність її екологічної зорієнтованості, тому її здійснення без урахування найважливіших екологічних аспектів може призвести до подальшого розвитку кризових екологічних явищ, в першу чергу в сільському господарстві.
В чинному законодавстві України у сфері охорони та використання земель існують значні диспропорції, зокрема:
- надзвичайно високий, економічно та екологічно необґрунтований рівень господарського освоєння території;
- значні площі та низька щільність забудови виробничих територій;
- нераціональне розміщення виробничих та житлових територій;
- мала частка територій природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного призначення;
- наявність значних територій, використання яких законодавчо обмежується та вимагає спеціального охоронного режиму господарювання (територія радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, санітарно-захисні та охоронні зони підприємств промисловості, транспорту та зв'язку, об'єкти природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення, курорти, річки, моря, озера, водосховища та інші водойми, водозабори);
- територіальною невідповідністю розміщення водоємних виробництв місцевим водним ресурсам.
2. Забезпечення належного стану земель пов'язане в першу чергу з їх охороною, яка здійснюється в тому числі і шляхом реалізації правових заходів. Удосконалення чинного законодавства щодо використання та охорони земель в Україні залежить від завершеності процесу інвентаризації і автоматизації системи ведення державного земельного кадастру, удосконалення землевпорядної документації та недостатністю нормативно-правового забезпечення, проведення освітньої та просвітницької роботи, низькою інституціональною спроможністю відповідних органів виконавчої влади.
Природні ресурси не можна розглядати ізольовано один від одного і планувати їх охорону та використання, оскільки невідомо, які наслідки для майбутнього стану останніх спричиняє сучасна експлуатація кожного із них. При цьому слід мати на увазі, що серед умов ефективності і дієвості законодавства про охорону природних ресурсів важливим є закріплення в ньому не тільки соціально-економічних, але й екологічних вимог, тобто вимог законів розвитку природи.
Правове регулювання земельних відносин значною мірою передбачає і організацію господарської експлуатацію інших природних ресурсів.
Підсилення екологічної спрямованості інституту права землевикористання передбачає перш за все необхідність врахування при конструюванні прав і обов'язків землекористувачів тих негативних наслідків, які можуть мати місце при безпосередньому використанні землі, до інших природних ресурсів.
З огляду на зазначене, існує нагальна потреба у розробленні та прийнятті Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року.
Державну програму охорони ґрунтів треба побудувати на сучасних принципах і враховувати стан земель на підставі даних моніторингу з обов'язковими джерелами фінансування за рахунок державного, обласного, районних бюджетів, а також кошти землевласників.
Таким чином, законодавство України з охорони та раціонального використання земель повинно сприяти більш ефективному ходу земельної реформи, сталому екологічно збалансованому землекористуванню. Зокрема, в першу чергу треба прийняти нову редакцію закону про плату за землю, закони про земельний кадастр і моніторинг, про бонітети і грошову оцінку земель, про вивід із ріллі (консервацію) ерозійно небезпечних і деградованих земель, і, нарешті, відповідну державну програму з визначенням джерел фінансування, включаючи кошти землевласників.
Висновки
У результаті вирішення мети та завдань дослідження, вдалося сформулювати наступні висновки і пропозиції.
1. Значення проблеми раціонального використання та охорони земель зростає, якщо врахувати, що охорона та використання земель є важливою складовою частиною охорони навколишнього природного середовища. Від стану охорони земель багато в чому залежить охорона всіх інших об'єктів природи: лісів, вод, надр, тваринного світу, атмосферного повітря.
На сучасному етапі розвитку вітчизняної науки питання правового регулювання використання та охорони земель в Україні ставало предметом дослідження як науки державного управління так і права. Серед представників науки державного управління його окремі аспекти досліджували В.В. Строкань (в частині управління земельними відносинами органами місцевого самоврядування), Г.І. Шарий (виявлення сутності державного регулювання земельних відносин в Україні). Серед представників юридичної науки - В.І. Андрейцев, Н.І. Титова та О.Г. Бондар (в частині характеристики землі як об'єкта земельних правовідносин); Н.С. Гавриш (в частині характеристики підстав і видів відповідальності в сфері охорони земель), С.І. Хом`яченко та М.Г. Ступень (щодо організації здійснення та правового забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні). Як свідчить зміст даних розробок, комплексного дослідження наукою державного управління, питання правового регулювання та охорони земель в Україні, не здійснювалося.
2. Конституція України (ст. 14) і Земельний кодекс України (ст. 1) визнає землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Законодавець констатує пріоритетну роль землі з урахуванням функцій, які вона виконує у процесі життєдіяльності людини та примноження національної спадщини. Відтак земля - особливий за своїм походженням різновид об'єктів матеріального світу, що потребує особливого режиму охорони у процесі використання та відтворення саме з боку держави, оскільки вона становить матеріально-просторову базу державно-територіального устрою, її незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і національної безпеки.
Становлення правового регулювання охорони та використання земель в незалежній Україні розпочинається 18 грудня 1990 року, коли було прийнято новий Земельний кодекс Української РСР, ст. 1 якого проголошувала, що відповідно до Декларації про державний суверенітет України земля є власністю її народу. Цього ж дня була прийнята постанова Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу».
3. Використання та охорона земель в Україні є однією з найважливіших функцій державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.
Виходячи з положень земельного законодавства категорію «використання земель» можна визначити як комплекс юридично значущих дій власників і користувачів землі щодо ефективної експлуатації земельних ділянок в межах встановлених вимог і правил з метою реалізації суб'єктами своїх інтересів. Це поняття виражається в двох основних правових формах - право власності і право користування.
Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Правове регулювання охорони земель включає диференціацію правових режимів різних категорій земель, особливості земельної правосуб'єктності власників земельних ділянок та землекористувачів, а також права та обов'язки учасників земельних правовідносин.
4. Об'єктами правового регулювання використання та охорони земель є сукупність земельних ділянок та прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), а предметом - відносини, що виникають щодо даних ділянок.
Суб`єктами правового регулювання охорони та використання земель є органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Натомість, обов'язок забезпечення охорони земель у процесі їх використання Земельний кодекс покладає і на власників та користувачів земельних ділянок. Тому суб'єктами правової охорони земель є і громадяни України та юридичні особи.
Формами правового регулювання використання та охорони земель в Україні виступають, перш за все, Конституція України, закони України, міжнародні договори України, які становлять невід'ємну частину національного законодавства України та укази Президента України. Важливе значення серед форм правового регулювання надається підзаконним правовим нормативним актам, які, за своїми юридичними властивостями приймаються на основі та на виконання законодавчих положень та положень інших актів вищої юридичної сили. До таких актів, виходячи з їх територіальної дії, відносяться: а) загальнодержавні; б) відомчі; в) місцевих органів виконавчої влади та акти локальних спільнот, перш за все органів місцевого самоврядування.
5. Надзвичайно важлива роль при здійсненні правового регулювання використання та охорони земель відводиться державному контролю. Його основним завданням визначається забезпечення додержання всіма суб'єктами земельних відносин - органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами - вимог земельного законодавства України. Саме завдяки державному, а також самоврядному та громадському контролю за використанням та охороною земель здійснюється моніторинг виконання положень чинного законодавства, забезпечується попередження земельних правопорушень, виявляються відхилення від норм чинного законодавства при використанні земельних ділянок громадянами та юридичними особами, а також видаються вказівки щодо усунення земельних правопорушень та при необхідності приймаються рішення щодо притягнення осіб, які допускають зазначені порушення, до юридичної відповідальності.
Актами законодавства здійснення державного контролю за використанням та охороною земель закріплюється за Державним агентством земельних ресурсів України, обласними, Київським, Севастопольським міськими управліннями та районними відділи земельних ресурсів, за додержанням вимог законодавства про охорону земель - Міністерством екології та природних ресурсів України, а громадський контроль - громадськими інспекторами.
Відповідальність за порушення земельного законодавства, за своїм характером, є міжгалузевим інститутом. Вона реалізується з використанням різних за характером заходів впливу на правопорушника. Специфіка її застосування у кожному випадку залежить від змісту правопорушення. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства залежно від застосованих санкцій поділяється на адміністративну, кримінальну, цивільно-правову та дисциплінарну.
6. До правових проблем використання земель в Україні відносяться:
- відсутність особливого підходу до визначення правового режиму використання земель сільськогосподарського призначення. Їх ознаки, які полягають у наданні для потреб сільського господарства або призначеності для цих цілей, фактично не враховують природних властивостей і якостей даних земель як елемента екосистеми;
- неналежне вирішення правових проблем використання земель населених пунктів;
- відсутність належного землевпорядного нормування;
- відсутність механізму дієвого контролю за використанням і охороною земель.
7. В основу удосконалення правового регулювання використання землі в Україні мають бути покладені такі основні правила: 1) земля є природним ресурсом, а також являється середовищем існування інших об'єктів навколишнього природного середовища, впливає на їх стан, і тому головний акцент слід робити на дотриманні вимог екобезпеки та охорони земель; 2) земля є основним засобом одержання прибутку в сфері сільського господарства, а тому її використання повинно обмежуватися вимогами держави щодо збереження, охорони і раціонального використання земель як одного з основних природних ресурсів та невід'ємної частини довкілля; 3) земля є територіальним базисом (для розселення, розташування будівель, споруд та інших об'єктів соціальної інфраструктури), тому здійснення її експлуатації має реалізуватися, виходячи з потреби використання землі як засобу виробництва, обмеженого вимогами екобезпеки та необхідністю збереження земельних ресурсів.
Лише при існуванні відповідності використання землі як природного ресурсу, як основного засобу виробництва та як територіального базису, що відповідає реалізації екологічної, економічної та соціальної функцій землі, може бути забезпечено вирішення питання про належне використання земель та дотримання вимог екобезпеки.
8. Удосконалення правового регулювання повинно здійснюватися і в напрямі землевпорядного нормування як засобу правового регулювання охорони та використання земель в Україні. Землевпорядне нормування - врегульована правовими нормами процесуальна діяльність уповноважених суб'єктів, що полягає у розробці якісних та кількісних показників (нормативів) властивостей об'єктів земельних правовідносин, включенні нормативів до проектів правових актів, узгодженні та експертизі останніх, їх затвердженні та оприлюдненні у встановленому порядку.
З метою створення ефективного державного управління й посилення контролю в галузі використання й охорони земель, доцільно найближчим часом завершити формування механізму державного управління такими складовими земельних відносин як землеустрій та ведення державного земельного кадастру. Мова іде про завершення розробки Закону України «Про ринок земель», у якому треба детально визначити механізм купівлі-продажу землі, тобто проведення аукціонів і торгів. На законодавчому рівні варто також посилити кримінальну відповідальність за пошкодження земельних ресурсів.
Регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення має здійснюватися законодавчими актами з мінімальним застосуванням підзаконних нормативних актів через систему землеустрою. Було б досить корисним закріпити на правовому рівні вимоги щодо покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Найближчим часом треба закріпити на законодавчому рівні форму державного акта на право комунальної власності на землю. Є сенс також удосконалити систему платежів, які мають сплачувати всі без винятку користувачі земельних ділянок.
Вирішенню правових проблем використання та охорони земель в Україні могла б сприяти Загальнодержавна програма використання й охорони земель, затверджена постановою Кабінету Міністрів України.
З метою врахування специфіки земель в адміністративно-територіальних одиницях, вимагають коригування загальнодержавні й регіональні програми використання й охорони земель як складників землеустрою. Діяльність органів виконавчої влади місцевого рівня має бути, в тому числі, спрямована на проведення стратегічного аналізу, прогнозування та моніторингу розвитку земельних відносин.
Додатки
Додаток А
Земельний фонд України за станом на 01.01.2011
|
Основні види земельних угідь та економічної діяльності |
Площа земель |
||
|
всього, тис. га |
% до загальної площі території України |
||
|
Сільськогосподарські землі |
42813,7 |
71,0 |
|
|
у тому числі: |
|||
|
сільськогосподарські угіддя |
41569,4 |
68,9 |
|
|
з них: |
|||
|
Рілля |
32478,4 |
53,8 |
|
|
Перелоги |
320,8 |
0,5 |
|
|
багаторічні насадження |
897,7 |
1,5 |
|
|
Сіножаті |
2409,8 |
4,0 |
|
|
Пасовища |
5489,7 |
9,1 |
|
|
інші сільськогосподарські землі |
1244,3 |
2,1 |
|
|
Ліси та інші лісовкриті площі |
10591,9 |
17,6 |
|
|
утому числі: |
|||
|
вкриті лісовою рослинністю |
9675,4 |
16,0 |
|
|
не вкриті лісовою рослинністю |
198,9 |
0,4 |
|
|
інші лісові землі |
314,9 |
0,5 |
|
|
Чагарники |
402,7 |
0,7 |
|
|
Забудовані землі |
2499,1 |
4,1 |
|
|
у тому числі: |
|||
|
під житловою забудовою |
384,5 |
0,6 |
|
|
землі промисловості |
222,0 |
0,4 |
|
|
землі під відкритими розробками, картерами, шахтами та відповідними спорудами |
150,7 |
0,2 |
|
|
землі комерційного та іншого використання |
52,1 |
0,1 |
|
|
землі громадського призначення |
281,8 |
0,5 |
|
|
землі змішаного використання |
28,9 |
0,1 |
|
|
землі, які використовуються для транспорту та зв'язку |
493,4 |
0,8 |
|
|
землі, які використовуються для технічної інфраструктури |
65,1 |
0,1 |
|
|
землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі |
743,9 |
1,3 |
|
|
Відкриті заболочені землі |
979,4 |
1,6 |
|
|
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом |
17,6 |
||
|
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам'янисті місця, піски, яри інші) |
1029,9 |
1,7 |
|
|
Води (території, що покриті поверхневими водами) |
2423,5 |
4,0 |
|
|
Разом (територія України) |
60354,8 |
100,0 |
Додаток Б
Перелік актів законодавства у сфері використання та охорони земель в Україні, прийнятих у 1990-2011 роках
|
Рік прийняття |
Назви основних законодавчих і нормативних актів земельного законодавства |
|
|
1 |
2 |
|
|
1990 |
Закони України: 1. Земельний кодекс Української РСР, № 561-XII, 18 грудня Постанови Верховної Ради Української РСР: “Про земельну реформу”, № 563-ХІІ, 18 грудня |
|
|
1991 |
Закони України: 1. “Про охорону навколишнього природного середовища”, № 1264-ХІІ, 26 червня Постанови Верховної Ради України: 1. “Про форми державних актів на право володіння або користування землею ”, № 889-XII, 27 березня |
|
|
1992 |
Закони України: 1. Земельний кодекс України (друга редакція), № 2196-І, 13 березня 2 “Про плату за землю”, № 2535-ХІІ, 3 липня |
|
|
1993 |
Постанови Кабінету Міністрів України: 1. “Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи”, № 334, 7 травня 2. “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, № 284, 19 квітня Накази: 1. Держкомзему від 15 лютого № 10 "Про затвердження Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України" 2. Держкомзему від 29 липня № 65 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок здійснення органами Держкомзему державного контролю за використанням та охороною земель" |
|
|
1996 |
Укази Президента України: 1. “Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів”, № 34/96, 6 січня Накази: 1. Держкомзему від 5 квітня № 31/30/53/396 "Про затвердження Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання їх у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків " 2 Держкомзему від 9 грудня № 112 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (протиерозійні гідротехнічні споруди, рекультивація порушених земель) державного замовлення " |
|
|
1997 |
Накази: 1. Держкомзему від 11 березня № 39 "Про затвердження Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи" 2. Держкомзему від 26 серпня № 85 "Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів" 3. Мінекобезпеки, Держкомлісгоспу, Держкомрибгоспу, Держкомзему від 20 жовтня № 167/97/24/105 “Про затвердження Інструкції щодо стимулювання працівників та розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази спеціально уповноважених державних органів, стимулювання громадських інспекторів у галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів” |
|
|
1998 |
Закони України: 1. “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, № 147/98-ВР, 3 березня 2. “Про оренду землі”, № 161-14, 22 жовтня Наказ: Мін'юсту, Держкомзему від 1 червня № 31/5; 59 "Про внесення змін і доповнень до Порядку посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, затвердженого спільним наказом Мін'юсту і Держкомзему України від 06.06.96 № 14/5; 48" |
|
|
1999 |
Укази Президента України: 1. “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення”, № 32/99, 19 січня Постанови Кабінету Міністрів України: 1.“Про експертну грошову оцінку земельних ділянок несільськогосподарського призначення”, № 1050, 16 червня Накази: 2. Держкомзему від 15 грудня № 121 "Про затвердження Типового Статуту земельно-кадастрового бюро при місцевому державному органі земельних ресурсів Держкомзему України" |
|
|
2000 |
Закони України: 1. “Про планування і забудову територій”, № 1699-3, 20 травня Укази Президента України: 1. “Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення”, № 168/2000, 4 лютого 2. “Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи”, № 584/2000, 12 квітня Постанови Кабінету Міністрів України: 1. „Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органам земельних ресурсів”, № 1619, 01 листопада 2. „Про проведення індексації грошової оцінки земель”, № 783, 12 травня Накази: 1. Держкомзему від 15 травня № 56 "Про розвиток ринку землі в Україні" 2. Держкомзему від 18 грудня № 165 "Про внесення змін до наказу Держкомзему України від 15.05.2000 року № 56 „Про розвиток ринку землі в Україні” |
|
|
2001 |
Земельний кодекс України, № 2768-ІІІ, 25 жовтня Закони України: 1. “Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)”, № 2242-ІІІ, 18 січня Укази Президента України: 1. "Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки”, № 372/2001, 30 травня Постанови Кабінету Міністрів України: “Про порядок використання земель у зонах із можливого затоплення внаслідок повеней і паводків”, № 87, 31 січня Розпорядження Кабінету Міністрів України: 1. “Про утворення Координаційної ради з розроблення пропозицій щодо передачі земель із державної у комунальну власність у мм. Києві, Севастополі та Дніпропетровську”, № 145-р, 23 квітня 2. “Про затвердження заходів щодо реалізації Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001-2005 року”, № 446-р, 26 вересня Накази: 1. Держпідприємництва, Держкомзему від 13 лютого № 28/18 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт" |
|
|
2003 |
Закони України: 1. “Про внесення змін до Закону України “Про плату за землю”, № 665-ІV, 03 квітня 2. “Про внесення змін до Земельного кодексу України” (щодо врегулювання земельних відносин недержавних сільгосппідприємств)”, № 675-ІV, 03 квітня 3. “Про внесення змін до статті 12 Закону України ”Про плату за землю”, № 756-ІV, 15 травня 4. “Про землеустрій”, № 858-ІV, 22 травня 5. “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, № 899-ІV, 05 червня 6. “Про охорону земель”, № 962-ІV, 19 червня 7. “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, № 963-ІV, 19 червня 8. “Про внесення змін до статті 82 Земельного кодексу України” (щодо земель спільних підприємств)”, № 1103 ІV, 10 липня 9. “Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо вилучення та надання земельних ділянок”, № 1119 ІV, 11 липня 10. “Про внесення змін до Закону України “Про оренду землі (нова редакція)”, № 1211-ІV, 02 жовтня“ 16. “Про оцінку земель”, № 1378-ІV, 11 грудня Укази Президента України: 1.“Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру”, № 134/2003, 17 лютого Постанови Кабінету Міністрів України 1. “Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів", № 200, 24 лютого 2. “Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру”, № 1088, 17 липня 3. “Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується”, № 1908, 10 грудня 4. “Про внесення змін до Положення про моніторинг земель”, № 2041, 26 грудня Накази: 1. Держкомзему від 9 січня № 2 "Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок" 2. Держкомзему та Держпідприємництва 18 березня № 30/64 “Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та земле оціночних робіт” 3. Держкомзему від 23 травня № 135 “Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 4. Держкомзему від 02 липня № 174 “Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель” 5. Держкомзему від 12 грудня № 312 “Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель” 6. Держкомзему від 29 грудня № 322 “Про внесення змін до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” |
|
|
2004 |
Закони України: 1. “Про розмежування земель державної та комунальної власності”, № 1457-ІV, 05 лютого, набрав чинності з 14.07.2004 року 2. “Про державну експертизу землевпорядної документації”, № 1808-IV, 17 червня 3 „Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо термінів переоформлення), № 2059-IV, 06 жовтня Постанови Верховної Ради України: 1. “Про продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради України “Про земельну реформу", № 1492-ІV, 17 лютого Постанови Кабінету Міністрів України: 1. “Про внесення змін до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", № 21, 14 січня 2. “Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)”, № 122, 04 лютого 3. „Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, № 681, 26 травня Розпорядження Кабінету Міністрів України: 1. „Про затвердження плану заходів щодо підвищення ефективності державного регулювання земельних відносин”, № 374-р, 16 червня Накази: 1. Держкомзему від 9 березня № 67 "Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства" 2. Держкомзему від 22 березня № 80 "Про внесення змін до Порядку проведення експортної грошової оцінки земельних ділянок” 3. Держкомзему від 18 травня № 147 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення” 4. Держкомзему від 12 серпня № 264 "Про затвердження Граничних розмірів з виконання землевпорядних робіт” 5. Держкомзему від 03 грудня № 391 "Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації” 6. Держкомзему від 14 грудня № 407 "Про затвердження Порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства” |
|
|
2005 |
Закони України: 1. ”Про захист конституційних прав на землю”, № 2375-IV. 20 січня Накази: 1. Держкомзему від 04 січня № 1 „Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (зареєстровано в Мін'юсті 20.01.2005 року за № 70/10350); 2. Держкомзему від 19.05.2005 року № 132 „Про затвердження Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель”. |
|
|
2006 |
Накази: 1.Держкомзему від 16.03.2006 № 103 «Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності" Методичні рекомендації з розробки проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 21 квiтня 2006 р. |
|
|
2007 |
Накази: 1.Держкомзему від 23.07.2008 № 200 "Про створення електронного архіву Держкомзему документації із землеустрою та даних державного земельного кадастру загальнодержавного рівня" 2. Держземагентства від 11.12.2007 № 338 "Про порядок взаємодії між Центром державного земельного кадастру та Підрядниками за договорами в рамках Проекту Світового банку" |
|
|
2008 |
Укази Президента України: Указ вiд 14.02.2008 № 121/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2008 року "Про стан виконання Указу Президента України від 21 листопада 2005 року N 1643 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року "Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики в галузі регулювання земельних відносин, використання та охорони земель" Накази: 1.Державного комітету із земельних ресурсів від 28.08.2008 № 334 "Про затвердження Тимчасового порядку формування територіальних зон" 2. Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2008 № 200 "Про створення електронного архіву Держкомзему документації із землеустрою та даних державного земельного кадастру загальнодержавного рівня |
|
|
2009 |
Накази: 1.Держкомзему від 22.06.2009 № 326 «Про деякі питання реалізації положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» 2.Держкомзему від 16.12.2009 № 667 «Про затвердження Положення про експлуатацію Системи моніторингу виконання робіт із безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки» 3.Держкомзему від 20.11.2009 № 603 "Про затвердження Регламенту підключення територіальних органів Держкомзему та структурних підрозділів Центру ДЗК до Системи моніторингу» |
|
|
2010 |
Закони: Закон вiд 18.02.2010 № 1914-VI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин» Розпорядження Президента України: Про створення міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства в галузі земельних відносин від 23 червня 2010 р. Постанови: Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земельних ділянок від 22 листопада 2010 р. № 1068 Накази: 1.Держкомзему та Генеральної прокуратури від 10 березня 2010 р. № 225/15 «Про затвердження Порядку взаємодії Державного комітету України із земельних ресурсів і його територіальних органів та органів прокуратури з питань захисту інтересів держави в галузі регулювання земельних відносин |
|
|
2011 |
Закони: Закон вiд 03.03.2011 № N 3123-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим» Укази Президента України: 1. Указ від 08.04.2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України» Розпорядження Президента України: Розпорядження від 26 січня 2011 року N 52/2011-рп Питання міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства у сфері земельних відносин Постанови Кабінету Міністрів України: 1. Постанова від 9 берез. 2011 р. N 219 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів: Накази: 1. Держкомзему Про затвердження Змін до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 25 лютого N 117 2. Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 черв. 2011 року за № 227 Про затвердження Плану заходів з усунення порушень у сфері управління землями природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, причин та умов, що їм сприяють, посилення контролю за використанням таких земель. 3. Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 верес. 2011 р. за № 358 Про затвердження Плану заходів з усунення порушень вимог водного і земельного законодавства щодо використання і охорони земель водного фонду |
Список використаної літератури
1. Конституція України від 28 черв. 1996р. з наст. змінами і допов. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
2. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України : Актуальні проблеми практичної теорії [Текст] / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Юрид. фак., Євраз. асоц. правн. шк. та правників, Центр правн. допомоги та дослідж. - Андрейцев В.І. -- 2-ге вид., випр. -- К.: Знання, 2007. -- 445 с.: портр.
3. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 черв. 1991р. з наст. змінами і допов. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
4. Земельний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України від 25 жовт. 2001 р. з наст. змінами і допов. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
5. Мунтян В.Л. Правова охорона ґрунтів Української РСР [Текст] / В.Л. Мунтян. - К : Наук. думка, 1965. - 100 с.
6. Чубуков Г.В. Земельная недвижимость в системе российского права [Текст] / Г.В. Чубуков // Государство и право. - 1995. -№ 9. с. 160.
7. Землі як об'єкт правового регулювання [Текст] / Наук.-навч. посіб. / [Титова Н.І., Позняк С.П., Кіт М.Г та ін.]; Наук. кер. та відпов. ред. Н.І. Титова -- Львів: ПАІС, 2005. -- 367 с.
8. Теоретичні основи організації використання і охорони земель населених пунктів в умовах реформування земельних відносин: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.10.01 / М.Г. Ступень; НАН України. Рада по вивченню продукт. сил України. -- К., 2003. -- 36 с. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04hsiozu.zip.
9. Правове забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06 / С.І. Хом`яченко; НАН України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького -- К., 2004. -- 19 с. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2010/10SHGVVU.zip.
10. Інституційне забезпечення використання земель комунальної власності територіальних громад Львівської області: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.06 / Г.Б. Нестеренко; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. -- К., 2007. -- 20 с. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2007/07ngbglo.zip
11. Державне регулювання земельних відносин в Україні: автореф. дис. канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Г. І. Шарий; Класич. приват. ун-т. -- Запоріжжя, 2010. -- 20 с. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2010/10SHGVVU.zip
12. Цивільний кодекс України Закон України від 16 січ. 2003р. з наст. змінами і допов. [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
13. Оверковська Т.К. Юридична природа правової охорони земель в Україні [Текст] / Матеріали Міжрегіональної науково-практичної конференції «Забезпечення екологічної безпеки - обов'язок Української держави» [Івано-Франківськ, 24-25 вересня 2004 року]. - Івано-Франківськ, 2004. - 217 с.
14. Гавриш Н.С. Еколого-правові аспекти охорони земельних ресурсів в Україні [Текст] // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Міжнародні відносини. -Львів. - 1999. - Вип. 1. - 311с.
15. Екологічне право України [Текст] / Дмитренко Т.К.: Ін Юре, 2001. - 314 с.
16. Земельне право України [Текст] [підруч. для студ. вищ. навч. закл.: академ. курс] / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга; М-во освіти і науки України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, НАН України, Київ, ун-т права НАН України. -- К.: Вид. дім «Ін Юре», 2008. -- 593 с.
17. Федорович В.І. Про поняття раціонального використання земель [Текст] / Матеріали Міжрегіональної науково-практичної конференції «Забезпечення екологічної безпеки - обов'язок Української держави» [Івано-Франківськ, 24-25 вересня 2004 року]. - Івано-Франківськ, 2004. - 217 с.
18. Єрофеев Б.В. Земельное право. [Текст] ./ Ерофеев Б.В /- М.: МЦУПЛ, 1999. - 560 с.
19. Принцип поєднання особливостей використання землі як природного ресурсу, основного засобу виробництва і територіального базису [Текст] / Книш В./ Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Івано-Франківськ: „Плай”, 2002. - №10. - 347 с.
20. Сучасне інформаційне забезпечення охорони і раціонального використання земель / Булигін С.Ю., Шатохін А.В. / [Електронний ресурс] www.myland.org.ua/ukr/13/171/203/298 /1611.
21. Малишко М.І. Екологічне право України [Текст] / Малишко М.І. / навчальний посібник. - К.: Видавничий дім „Юридична книга”, 2001. - 285 с.
22. Мунтян В.Л. Правові проблеми раціонального природокористування [Текст] / Мунтян В.Л. - К., 1973. - 134 с.
23. Аграрне право України [Текст] [Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / [Гайворонський В.М., Жушман В.П., Корнієнко В.М. та ін.]; за ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. -- Х.: Право, 2003. -- 236, [1] c.
24. Історія держави і права України / (В.Я. Тацій, А.Й. Рогожин, В.Д. Гончаренко [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://apelyacia.org.ua/content/chastina-persha.
25. Земельне право України [Текст] / практикум: навч. посіб. / В.І. Курило, І.М. Миронець, Д.В. Ковальський, А.В .Харламович; за заг. ред. В.І. Курила; М-во освіти і науки України, Нац. аграр. ун-т Каб. Міністрів України, Навч.-наук. ін-т земел. ресурсів та правознавства. -- К.: Магістр XXI сторіччя, 2007. -- 141 с.
Подобные документы
Визначення і характеристика водних ресурсів як об'єктів правової охорони. Аналіз проблеми використання вод низької якості з джерел водопостачання. Правове регулювання пріоритету питного водопостачання. Відповідальність за порушення водного законодавства.
контрольная работа [36,1 K], добавлен 27.01.2012Земля як об’єкт правової охорони. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства. Організаційно-правові заходи охорони земель. Раціональне використання земель та підвищення родючості ґрунтів. Подолання екологічної кризи в Україні.
контрольная работа [28,3 K], добавлен 08.10.2009Рослинний світ, як об'єкт правової охорони та використання. Правове регулювання суспільних відносин, які виникають у сфері охорони, використання та відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення. Лісове законодавство.
реферат [25,0 K], добавлен 22.04.2011Вихідні засади політики екологічної безпеки, сформульовані у Декларації про державний суверенітет України. Метод правового регулювання екологiчних відносин. Правовi заходи охорони земель у процесі землевикористання. Проблема охорони земель в Україні.
контрольная работа [30,0 K], добавлен 16.12.2007Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель. Проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи. Шляхи вирішення проблем правового забезпечення.
дипломная работа [346,8 K], добавлен 03.08.2014Характеристика розвитку сучасного стану законодавства, державна комплексна система спостереження за станом земель. Планування в галузі використання та стимулювання впровадження заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів.
дипломная работа [523,3 K], добавлен 01.08.2014Води як об’єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони. Особливості управління і контролю в галузі використання, відтворення та охорони вод. Право та класифікація водокористування. Відповідальність за порушення водного законодавства.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 13.09.2010Вода як об'єкт охорони, використання та відновлення. Правові форми режимів охорони вод в Україні. Відповідальність за порушення водного законодавства. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони, використання та відновлення водного фонду.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 06.08.2008Земельні відносини в Україні в минулому. Розвиток земельних відносин у незалежній Україні. Поняття, зміст і функції управління. Земельний фонд України як об'єкт правового регулювання. Система органів управління у галузі використання та охорони земель.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 27.05.2014Правові відносини з використання, власності, управління та охорони тваринного світу в Україні. Види права користування. Державне управління та контроль у галузі використання та охорони тваринного світу. Відповідальність за порушення законодавства.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 06.12.2013
