Адміністративне право України

30) організовує вибори (конкурс), призначає та звільняє з посад керівників підпорядкованих йому вищих і професійно-технічних навчальних закладів;

31) погоджує затвердження на посаду керівників вищих навчальних закладів комунальної форми власності;

32) затверджує статути підпорядкованих йому вищих, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів;

33) погоджує статути вищих та професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності, підпорядкованих іншим центральним органам виконавчої влади, вищих та професійно-технічних навчальних закладів, що належать Автономній Республіці Крим, вищих та професійно-технічних навчальних закладів комунальної форми власності;

34) формує щороку пропозиції та доводить до підпорядкованих навчальних закладів державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб;

35) здійснює заходи щодо матеріального та морального стимулювання працівників освіти і науки, інших учасників навчально-виховного процесу та вживає заходів до поліпшення матеріальних і житлових умов студентів, учнів, слухачів, вихованців, працівників освіти, науки і спорту, організації їх медичного та побутового обслуговування;

36) приймає в установленому порядку рішення про відкриття у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти, в наукових установах (за винятком наукових установ Національної академії наук України) аспірантури, ад'юнктури, докторантури;

37) організовує навчання державних службовців з питань, що віднесені до його компетенції;

38) забезпечує організацію та проведення експертизи навчальних програм, підручників і навчальних посібників для навчальних закладів, у тому числі щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

39) забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;

40) встановлює порядок замовлення, видачі й обліку документів про освіту державного зразка;

41) організовує діяльність психологічної служби та педагогічного патронажу в системі освіти;

42) координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукової складової інших державних цільових програм і контролює їх виконання;

43) розглядає в установленому порядку пропозиції щодо надання статусу національного і дослідницького вищим навчальним закладам четвертого рівня акредитації, а також статусу наукового центру науково-дослідним (науково-технічним) установам за поданням органів, до сфери управління яких належать такі заклади і установи;

44) подає на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо створення та реорганізації державних наукових установ, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету, та подає в установленому порядку пропозиції щодо віднесення наукових об'єктів до таких, що становлять національне надбання;

45) здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ;

46) забезпечує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації, національної інноваційної системи, системи наукової і науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм;

47) формує щороку пропозицію щодо державного замовлення на науково-технічну продукцію на основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції;

48) контролює виконання заходів із проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів;

49) забезпечує реалізацію державної політики у сфері трансферу (передачі) технологій і прав на об'єкти інтелектуальної власності, що створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету;

50) затверджує мінімальні нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення навчальних закладів;

51) надає в установленому порядку державну підтримку дитячим, молодіжним та іншим громадським організаціям, у тому числі фізкультурно-спортивної спрямованості, залучає їх до виконання державних програм і заходів з питань освіти, науки, молоді, фізичної культури та спорту;

53) визначає систему спортивних відзнак і нагород, нормативи матеріально-технічного та кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту;

54) визначає порядок визнання видів спорту в Україні, включення їх до відповідного реєстру та порядок його ведення;

55) затверджує в установленому порядку Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України;

56) забезпечує ведення та функціонування державних електронних баз даних, реєстрів, у тому числі навчальних закладів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції;

57) проводить роботу, пов'язану з установленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених ступенів і звань;

58) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю МОНмолодьспорту України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються;

59) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту України;

60) виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

61) здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує дотримання і виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що віднесені до його компетенції;

62) здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.

У відповідності до пункту 5 Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України МОНмолодьспорт України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує у межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Міністерства, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Міністерства;

3) контролює діяльність підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

5) забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

6) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, контроль за їх збереженням в апараті Міністерства;

7) забезпечує у межах повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави [2].

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Надайте правильну відповідь на тест.

1. Для адміністративно-правових відносин обов'язковою є наявність:

А) взаємної згоди сторін;

Б) владного суб'єкту;

В) неправомірного юридичного факту;

Г) кодифікованого акта, який би визначав засади їх виникнення.

2. Голови місцевих державних адміністрацій:

А) призначаються Прем'єр-міністром України;

Б) призначаються Президентом України;

В) обираються територіальною громадою;

Г) правильної відповіді немає.

3. Підставами для просування державних службовців по службі є:

А) не притягнення до юридичної відповідальності;

Б) підвищення кваліфікації;

В) здобуття другої вищої освіти;

Г) тимчасове виконання повноважень керівника.

4. Критеріями класифікації правових актів державного управління є:

А) юридична властивість;

Б) межі дії;

В) компетентність органів, які приймають такі акти;

Г) положення органів, що видають такі акти, за ієрархією;

Д) правильним є все наведене.

ПОЯСНЕННЯ ДО ТЕСТІВ:

Тест №1. Поняття адміністративно-правових відносин. Адміністративно-правові відносини -- це результат впливу адміністративно-правових норм на поведінку субґєктів сфери державного управління, внаслідок якого між ними виникають сталі правові звґязки державно-владного характеру.

Таким чином, адміністративно-правова норма містить абстрактну конструкцію адміністративно-правового відношення. Сутність такої конструкції полягає в тому, що норма від імені держави визначає належну поведінку кожного із своїх адресатів. Одних вона наділяє правом володарювати, інших -- обовґязком виконувати волю володарюючого субґєкта. Вона встановлює обовґязкові правила, за якими відбувається "спілкування". Ці правила формулюються у вигляді взаємних прав і обовґязків.

Адміністративно-правові відносини завжди мають державно-владний характер, тобто один із субґєктів завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин. Уданому розумінні не є винятком і так звані "горизонтальні" адміністративно-правові відносини. [3].

Тест №2. У відповідності до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV Голова місцевої державної адміністрації призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України [4].

Тест №3. У відповідності до Закону України «Про державну службу» Стаття 29. Навчання і підвищення кваліфікації державних службовців

Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не рідше одного разу на п'ять років. Результати навчання і підвищення кваліфікації є однією з підстав для просування по службі [5].

Тест №4. У теорії адміністративного права правові акти державного управління прийнято класифікувати за такими критеріями:

1. За юридичними властивостями ( усі правові акти державного управління поділяються на дві великі групи: нормативні (правовстановлюючі, акти загального характеру) та ненормативні (індивідуальні, правозастосовчі, правовиконавчі, окремі адміністративні, акти реалізації норм адміністративного права));

2. За межею дії (дії актів у просторі й часі) (акти поділяються на такі: що діють на всій території без обмежень у часі, що діють на всій території протягом певного терміну, що діють на частині території без обмежень у часі, що діють на частині території протягом певного тер-BBHy;

3. За характером компетенції органів, які приймають акти (діляться на акти загального, галузевого і функціонального управління. Перші регулюють управлінські відносини в усіх сферах і галузях; другі -- відносини, пов'язані з якоюсь однією галуззю державного управління; треті -- регулюють одну чи кілька державних функцій);

4. За положенням органів, що видають акти, за ієрархією (класифікуються залежно від того, які органи їх видають. При цьому для різних органів управління встановлені різні назви актів) [6].

державний міністерство культура освіта

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Розв'яжіть ситуаційне завдання

Громадянка Б. направила скаргу до управління житлового господарства на бездіяльність начальника ЖЕД, який не вжив ніяких заходів у зв'язку з її заявою про необхідність ремонту сантехніки у квартирі. Скарга надійшла до управління 3 березня, а 20 квітня гр. Б. отримала відповідь, в якій повідомлялося про те, що скаргу було направлено до керівництва ЖЕД для прийняття заходів щодо ремонту сантехніки та притягнення винних осіб до відповідальності.

Надайте правову оцінку діям управління житлового господарства, обґрунтовуючи відповідь посиланням на норми чинного законодавства. Чи мало місце адміністративне провадження? Якщо так, визначте його вид та надайте характеристику.

Відповідь на завдання 3

Громадянка Б подала скаргу до управління житлового господарства на підставі ст.1 Закону України „Про звернення громадян" від 02.10.1996 року, яка гарантує право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ст. 20 цього закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення (скаргу). При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів [7].

Час бездіяльність начальника ЖЕД, який не вжив ніяких заходів у зв'язку з направленою заявою Громадянки Б про необхідність ремонту сантехніки у квартирі, виходячи із умов задачі не відомий, але явно більше за 49 діб (29 діб березня + 20 діб квітня), надана відповідь на скаргу Громадянки Б з управління житлового господарства враховуючи ст. 20 Закону України „Про звернення громадян" надійшла з запізненням, що найменше на 12 діб за таким розрахунком : 29 діб березня + 20 діб квітня - максимум 6 діб на доставку поштою (у відповідності до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149, пункту 4 «нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів») [8].

І того 29+20-6 = 43 доби. максимальний термін розгляду скарги не більше місяця (максимально 31 доба). Враховуючи це запізнення в розгляді скарги становило 12діб (43-31= 12).

Підводячи підсумки вище викладеного можу зазначити:

В місячний термін скарга (заява) Громадянки Б не була розглянута, як це передбачається діючим законодавством. Також їй не було повідомлено про втсановлення іншого терміну розгляду її скарги (заяви), а це є порушенням її прав.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про звернення громадян» нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснює прокуратура. Доказом того, що звернення особи дійсно направлялось, може бути відмітка канцелярії про отримання такого звернення, підпис уповноваженої особи про отримання звернення особисто, фіскальний чек підприємства поштового зв'язку або ж запис в книзі реєстрації вхідної кореспонденції адресата.

Ст. 15 Закону «Про звернення громадян» чітко вказує, що керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, зобов'язані не лише об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти та повідомляти про результати розгляду, а також приймати рішення і забезпечувати їх виконання[7]. Зважаючи на такі обставини, в діях начальника ЖЕД та керівника чи посадової особи управління житлового господарства вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: - «…несвоєчасне надання інформації у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9].

Підводячи підсумки розглянутої проблеми та враховуючи вище викладене можна зробити висновки, що дії управління житлового господарства щодо реагування на скаргу були вірними, притягнення винних осіб ЖЕД до адміністративної відповідальності обґрунтоване, але і само управління житлового господарства порушило вимоги чинного законодавства та через органи прокуратури, винні посадові особи управління житлового господарства можуть бути притягнуті до відповідальності встановленої Законом. Адміністративне провадження, що було застосоване відноситься до звичайного виду, що здійснюється у більшості справ і детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу: визначає зміст, запобіжні заходи і порядок їх застосування; права і обов'язки учасників провадження; порядок розгляду справ; факти, обставини, що є доказами.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Про культуру [Текст]: закон України від 14 грудня 2010р. №2778-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2011. - №24, -168 С.

2. Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України [Текст]: указ Президента України від 8 квітня 2011 року №410/2011 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №645/2011 від 06.06.2011// http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/410/2011.

3. Адміністративне право України: Навчальний посібник: В.К. Колпаков -- К.: Юрінком Інтер. -2004. - 544 С.

4. Про місцеві державні адміністрації [Текст]: закон України від 9 квітня 1999р. № 586-XIV// Відомості Верховної Ради України. -1999. - №20-21, -190 С.

5. Про державну службу [Текст]: закон України від 16 грудня 1993р. №3723-XII // Відомості Верховної Ради України. -1993. - №52, - 490 С.

6. Адміністративне право України: Підручник: В. К. Колпаков -- К.: Юрінком Інтер. -1999. -736 С.

7. Про звернення громадян [Текст]: закон України від 2 жовтня 1996р. №393/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. -1996. - №47, -256 С.

8. Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів [Текст]: наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007р. №1149 //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1383-07.

9. Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 2123) із змінами // Відомості Верховної Ради Української РСР. -1984. -додаток до № 51, - 1122 С.

Размещено на Allbest.ru