Нещасні випадки на виробництві

4900

ЛБ 40

3120

Г 215-225-150

4610

ЛДУ 80

3740

Г 215-225-300

19100

ЛД 80

4070

Г 215-225-300

19600

ЛБ 80

5220

* Перші два числа показують діапазон допустимої напруги, В, третє - потужність, Вт.

Розв'язання:

Для оцінки достатності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.

Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 складає при використанні ламп накалювання - 200 лк.

При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 50 лк.

Значення фактичного освітлення, лк, у відділі можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули:

, (2.10)

звідки

, (2.11)

де F_л - світловий потік однієї лампи, лм., в нашому випадку приймаємо Fл=790 лм;

з_в - коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах з_в = 0,4 - 0,6, приймаємо зв = 0,5;

N - кількість світильників, шт. Задану у вихідних даних кількість світильників необхідно розмістити рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L = 1,4 Hp, де Hp - висота підвісу світильника над робочою площиною, яку можна визначити як різницю між висотою приміщення і стандартною висотою розміщення над підлогою робочої площини, що дорівнює 0,8 м, та висотою підвісу світильника від стелі hпід = 0,1 - 0,4 м. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах l = 0,30,5L;

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

S - площа приміщення, м2; S=48м2;

k - коефіцієнт запасу, k = 1,5 - 2 приймаємо k = 1,75;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z = 1,15.

(2.12)

(2.13)

лк

Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним, робимо висновок про достатність штучного освітлення у відділі.

Допустимим є відхилення фактичного освітлення від нормативного в межах +20% - -10%.

Відхилення фактичного значення від норми складає:

Задача 4

Розрахувати заземлення для стаціонарної установки. Заземлювачі заглиблені і розміщені в один ряд (глибина закладання t = 80 см). Довжина заземлювача l_тр=600 см, діаметр заземлювача d_тр=2 см, ширина з'єднувальної смуги - 5 см, ґрунт - пісок, II кліматична зона.

Рис. 3 - Схема заземлення

Рішення:

1. У відповідності до вимог пуе визначається допустимий опір розтіканню струму в заземленні R_з. Для мереж з напругою до 1000 В можна взяти R_з = 4 Ом.

2. Визначається питомий опір ґрунту, який рекомендовано для розрахунків, _табл., Омсм; _табл.= 70000 Омсм

3. Визначаються підвищувальні коефіцієнти для труб (вертикальних заземлювачів) К_П.Т та для з'єднувальної смуги К_П.С, які враховують зміну опору ґрунту в різні пори року залежно від наявності опадів.

Беремо: К_П.Т.=1,7; К_П.С.=4.

4. Визначається питомий розрахунковий опір ґрунту для вертикальних електродів (труб або стрижнів) _розр.т з урахуванням несприятливих умов за допомогою підвищувального коефіцієнта:

, Омсм. (2.14)

с_розр.т=70000•1,7=119000 Ом·см

5. Визначається питомий розрахунковий опір ґрунту для горизонтального заземлювача (з'єднувальної смуги):

, Омсм. (2.15)

с_розр.с=70000·4=280000 Омсм.

6. Визначається відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача:

, см (2.16)

см,

де h_з - глибина заглиблення труб, см;

l_Т - довжина вертикального заземлювача.

7. Визначається опір розтіканню струму для одиночного вертикального заземлювача, який розташований нижче від поверхні землі:

, Ом (2.17)



8. Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів без урахування коефіцієнта екранування:

(2.18)

9. Визначається відстань між вертикальними заземлювачами L_Т. із співвідношення . Для стаціонарних заглиблених заземлювачів це співвідношення береться таким: С = 1.

L_Т. = l _Т = 600 см.

10. Визначаємо коефіцієнт екранування труб при числі труб n_Т та відношенні .

з_{е т}=0,4

11. Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта екранування:

(2.19)

шт.

12. Визначається розрахунковий опір розтіканню струму при прийнятому числі вертикальних заземлювачів n_Т.Е:

 (2.20)

Ом

13. Визначається довжина з'єднувальної смуги:

(2.21)

см

14. Визначається опір розтіканню струму в з'єднувальній смузі:

(2.22)

Ом

15. Визначається коефіцієнт екранування _Е.З.С для з'єднувальної смуги:

_Е.З.С =0,205

16. Визначається розрахунковий опір для розтікання електричного струму в з'єднувальній смузі з урахуванням коефіцієнта екранування:

, (2.23)

Де: n_с - кількість з'єднувальних смуг, у нас n_с=1;

Ом

17. Визначається загальний розрахунковий теоретичний опір розтіканню струму від вертикальних заземлювачів та з'єднувальної смуги:

 (2.24)

Ом, що менше R_з

Остаточний результат повинен бути близьким до значень R_з з меншої сторони.

Список використаної літератури

1. НПАОП 40.1-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів.

2. Батлук В.А., Гогіташвілі Г.Г. Охорона праці в будівельній галузі. - К.: Знання, 2006.

3. Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

4. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці (+Доступ з локальної мережі СумДУ): навч. пос. - К.: ЦУЛ, 2009.

5. http://forca.com.ua