Проектування та розрахунок системи автоматичного пожежогасіння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Завдання на курсовий проект

Варіант № 002231

1. Приміщення столярної майстерні цирку 12 х 8 х 3,6 м. 96

(деревина вологістю 20%)

2. Гардероб 26 х 12 х 2,8 м. 312 (тканина)

3. Бібліотека на 150 тис.

одиниць збереження 38 х 20 х 8 м. 760 (папір)

4. Відстань від станції пожежогасіння до захищаємого приміщення 45м.

5. Додаткові дані:

Координати місця виникнення пожежі: Х = а/2, Y = в/2.

Стіни з межою розповсюдження вогню 30.

Температура в приміщеннях з: АУПГ = 16 0С, АПС = 19 0С.

Відносна вологість в приміщеннях з: АУПГ = 85 %, АПС = 60 %.

Швидкість повітряних потоків в прим. з: АУПГ = 1 м/с, АПС = 1,5 м/с.

1. Вступ

Питання розвитку основних галузей техніки, що характеризуються застосуванням все більш ефективних засобів виробництва та технологічних процесів, досягнень науково-технічного прогресу тісно пов'язані з проблемами пожежної безпеки.

В наш час проблема надійного протипожежного захисту об'єктів народного господарства та інших форм власності, окремих апаратів та установок продовжує залишатися достатньо актуальною.

На допомогу працівникам МНС, які вирішують цю проблему, прийшла електроніка, обчислювальна техніка, установки пожежної автоматики та зв'язку. Саме у галузі пожежної безпеки діють науково-дослідні інститути, лабораторії, працюють відомі вчені. Їм належить пріоритетні розробки зразків пожежної техніки та систем протипожежного захисту будівель та споруд.

Завдяки цій роботі Україна першою серед країн СНД прийняла Закон "Про пожежну безпеку", який визначив головні напрямки діяльності пожежної охорони, статус пожежної охорони в справі забезпечення пожежної безпеки, забезпечив соціальний захист працівників пожежної охорони. Відповідно до цього постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 26.07.94 р. було затверджено "Положення про Державну пожежну охорону", а постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.02 р. № 870 затверджено “Програму забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року”, яка визначила основні напрямки діяльності підрозділів пожежної охорони в частині формування матеріально-технічної бази та науково-дослідної діяльності, що дозволить забезпечити належний рівень протипожежного захисту народного господарства країни. Саме тому продовжуються наукові дослідження і пошук нових технічних засобів, що здатні боротися з вогнем.

Крім того, сучасні виробництва мають досить великий рівень пожежної небезпеки. Цьому сприяють вибухопожежонебезпечні матеріали та речовини, що використовуютсья у виробництві, складнощі у плануванні територій та будівель підприємств, автоматизація багатьох виробництв, невелика кількість людей, що працюють на об'єкті. Для захисту цих та інших технічних виробництв та приміщень широко використовуються установки пожежної автоматики. Необхідність обладнання приміщень автоматичними установками пожежегасіння викладені в НАПБ Б.06.044-2005 «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації» (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161), що надає право використовувати його для впровадження на різних об'єктах незалежно від форм власності. До того ж на території України проводяться неодноразові науково-практичні конференції та технічні виставки, на яких більшу частину експонатів становлять технічні засоби, серед яких системи виявлення та гасіння пожеж.

Протягом 2005 року в Україні зареєстровано 92 випадки пожеж і вибухів, які віднесено до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

За масштабами ці НС розподілилися наступним чином:

місцевого рівня - 60;

об'єктового рівня - 32.

У 2005 році порівняно з 2004 роком (71 НС) спостерігається тенденція щодо збільшення кількості НС. Кількість загиблих у 2005 р. (184 особи загинуло та 60 - постраждало) збільшилася на 10%, а кількість постраждалих навпаки значно зменшилася - майже у 3 рази (у 2004 р. загинуло - 170 осіб, постраждало - 170 осіб).

Порівняно з 2004 роком відбулося збільшення у 1,3 рази кількості НС у будівлях та спорудах житлового призначення (57 проти 44), внаслідок яких загинуло 160 осіб, з них 28 дітей та постраждало 15 осіб, з них 3 дитини (у 2004 році загинуло 119 осіб, з них 23 дитини та постраждало 54 особи, з них 4 дитини) та у 1,5 рази кількості НС, пов'язаних із пожежами та вибухами в шахтах, підземних та гірничих виробках (у 2005 році зареєстровано 17 НС, внаслідок яких загинуло 9 осіб та постраждало 16 осіб проти 11 НС у 2004 році, 42 особи загинуло та 67 постраждало).

Майже 90% НС на вугільних шахтах у 2005 році були спричиненні незадовільним станом виробничого середовища та порушенням вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо.

Серед пошкоджених внаслідок пожеж та вибухів об'єктів переважають об'єкти з недержавною формою власності.

Матеріальні збитки від надзвичайних ситуацій при пожежах та вибухах у 2005 році становлять понад 10,5 млн. гривень, що у 1,2 разів менше ніж у 2004 році (понад 12,9 млн. гривень).

Використання автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння надає можливість вирішувати проблеми автоматичного протипожежного захисту (АППЗ) об'єктів з інженерного боку, усвідомлено ставити перед вогнем перешкоду, яку він не в змозі подолати в той час, коли поруч немає людей. Пожежна автоматика є складовою частиною протипожежного захисту об'єктів, вона дає змогу забезпечити необхідний рівень безпеки, особливо в початковій стадії розвитку пожежі, тому від правильного вибору, правильності проектування та експлуатації установок пожежної автоматики і залежить ефективність їх спрацювання.

2. Стислий аналіз пожежної небезпеки приміщень

автоматичний пожежогасіння приміщення

Пожежна небезпека приміщень, які розглядаються в даному курсовому проекті різноманітна. Розглянемо пожежну небезпеку кожного із приміщень.

Приміщення столярної майстерні цирку одноповерхове ІІ ступеня вогнестійкості розмірами 12Ч8 м та висотою 3.6 м. Зовнішні стіни будівлі цегляні товщиною 300 мм та межею вогнестійкості 260 хв., перекриття залізобетонне з межею вогнестійкості 60 хв і одним виходом назовні.

В даному приміщені обертається деревина вологістю 20%. Деревина - це природній горючий матеріал, який широко використовується у народному господарстві. Температура спалахування деревини залежить від виду деревини, її вологості, ступеня подрібненості. Так, наприклад, температура спалахування соснової деревини 255 С, а соснової стружки - 230 °С. В умовах пожежі горіння деревини супроводжується виділенням великої кількості нагрітих до високих температур продуктів горіння та інтенсивним випромінюванням. Все це сприяє швидкому розповсюдженню горіння (масова швидкість вигорання деревини в середньому дорівнює 1 кг/м за хв) і збільшенню площі пожежі, спалиме навантаження приблизно становить 40-80 кг/м2

Так як в даному приміщені в технологічному процесі обертається деревина, то утворюється велика кількість стружок та деревинного пилу що являє собою вибухопожежонебезпечне середовище в даному приміщені.

Даний цех обладнаний різноманітними станками та верстатами за допомогою яких обробляють дерев'яні матеріали. Кожний верстат та станок обладнаний місцевою витяжною вентиляцією. Пожежна небезпека у приміщенні столярної майстерні цирку ускладнюється електрофікованістю виробництва, великим пожежним навантаженням, швидкою задимленістю та високими температурами при пожежі (650 - 1100 0С).

Джерелом запалювання може являтися: необережне поводження з вогнем, при неповній ізоляції верстатів можливий виліт іскор із електродвигуна (під час роботи), неповна ізоляція електропроводів. Шляхами розповсюдження пожежі може бути: вентиляційні шахти, місця біля станків та верстатів де знаходиться велика кількість деревини та її відходів. Приміщення деревообробки по вибухопожежній і пожежній небезпеці буде відноситись до категорії "В" та буде мати зону класу П-IIа згідно Правил будови електроустановок (ДНАОП 0.00-1.32-01).

Приміщення гардеробу знаходиться в одноповерховій будівлі ІІ ступеня вогнестійкості розміром 26Ч12 м та висотою 2.8 м. Зовнішні стіни будівлі цегляні з товщиною стін 300 мм та межею вогнестійкості 260 хв., перекриття залізобетонне товщиною 180 мм і відстані до осі арматури 40 мм з межею вогнестійкості 60 хв. Також будівля має один вихід назовню.

В даному приміщенні зберігається одяг різних видів, в залежності від пори року. Горючим середовищем є, безпосередньо, тканина, така як

бавовна, хлопок, льон, шкіра, а також вироби із синтетичних речовин, які мають дуже велику швидкість розповсюдження полум'я під час пожежі і густе задимлення отруйними речовинами.

Джерелами запалення можуть бути: пожежонебезпечні прояви електричного струму під час експлуатації електрообладання, необережне поводження з вгнем.

Шляхами розповсюдження пожежі в гардеробі може бути, насамперед, сама тканина, а також горюч будівельні конструкції, дерев'яні вішаки та вентиляційні шахти.

Приміщення бібліотека на 150 тис. одиниць збереження одноповерхове ІІ ступені вогнестійкості, розміром в плані 38Ч20 м та висотою 8 м. Зовнішні стіни будівлі цегляні, товщиною 510 мм з межею вогнестійкості більше 330 хв., внутрішні перегородки цегляні товщиною 380 мм з межею вогнестійкості 330 хв., перекриття залізобетонне товщиною 180 мм і відстані до осі арматури 40 мм з межею вогнестійкості 60 хв

В даному приміщенні горючим середовищем є, безпосередньо, папір, а також дерев'яні стелажі, на яких зберігаються книги.

Джерелами запалення можуть бути необережне поводження з вогнем, а також пожежонебезпечні прояви електричного струму і несправність електрообладання.

Пожежа в бібліотеці може розповсюджуватися як по книгах, так і по стилажах і дерев'яних конструкціях.

3. Обґрунтування необхідності використання та виду установок пожежної автоматики

Для вирішення питання щодо необхідності обладнання приміщень установками пожежної автоматики та його виду (автоматична пожежна сигналізація (АПС) чи автоматичні установки пожежегасіння (АУПГ)) використовують нормативний або розрахунково-графічний методи. Під час використання нормативного методу користуються НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161).

Беручи до уваги пожежну небезпеку кожного із приміщень, а також умови виконання курсового проекту визначаємо необхідність обладнання приміщень установками пожежної автоматики.

Так, приймаємо рішення обладнати приміщення столярної майстерні автоматичною установкою пожежегасіння. (п.1.4 НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161). Підставою є те, що в приміщенні столярної майстерні знаходиться велика кількість матеріальних цінностей (деревина, готова продукція, дороге технологічне обладнання) і під час пожежі матеріальні збитки від неї будуть набагато більші ніж у інших приміщеннях, також в даній майстерні порівняно велика швидкість розповсюдження пожежі (0,2-0,5 м/хв.).

Приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць зберігання обладнуемо автоматичною пожежною сигналізаціею (п. 1.12 НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161)

Приміщення гардеробу обладнуємо автоматичною пожежною сигналізацією. Підставою є те, що в даному приміщенні є велика можливість виникнення пожежі (в приміщені гардеробу знаходиться велика кількість горючих матеріалів, але при пожежі матеріальні збитки будуть незначні)

(п. 1.17 НАПБ Б.06.044-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (затверджених наказом МНС від 22.08.2005 за № 161)

Роблячи висновок ми приймаємо, що:

Обладнати приміщення столярної майстерні цирку автоматичною установкою пожежогасіння.

Обладнати приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниці збереження автоматичною пожежною сигналізацією.

Приміщення гардеробу не приймаємо до уваги, враховуючи його незначну пожежну небезпеку.

4. Вибір типу системи АПС

Для захисту приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць збереженя, необхідно застосовувати систему автоматичної пожежної сигналізації. Тому необхідно визначити тип сповіщувачів, якими буде обладнано приміщення.

Згідно з додатком К таблиці К-1 приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць збереженя повинно захищатись димовими пожежними сповіщувачами. Тому для захисту приміщення приймаємо димовий пожежний сповіщувач типу ИПК-4, який має сертифікат відповідності за № UA 1.016.04927-01 від 10.03.2003р., що випускається ВАТ “СКБ Електронмаш”.

Характеристика оповіщувача ИПК-4:

Інертність спрацювання від моменту досягання оптичної плотності 0,2 дб/м,с - не більше 5;

захищаєма площа -- 86 кв.м;

чутливість в діапазоні - 0,05-0,2 дб/м;

робоча температура від - 25 до +60 град. С.

відносна вологість повітря - до 95%.

Біля виходу з приміщення встановлюємо ручний пожежний сповіщувач СРП-1

Сповіщувач ручний пожежний СРП.

СРП призначений для подачі сигналу тривоги на технічні засоби пожежної сигналізації при ручній дії на нього людини. Сповіщувач спрацьовує при розбитті скла та переведенні (натисканні) перемикача в положення “Тривога”. СРП має схему індикації, яка приймає та відображує зворотній сигнал від технічних засобів пожежної сигналізації, які забезпечують таку можливість.

Технічні характеристики:

Робоча напруга

при роботі з індикацією, В 18 - 27

при роботі без індикації, В 10 - 42

Робочий діапазон температур, °С -10 - +50

Вага, кг до 0,12

Розміри, мм 80х80х44

Приміщення бібліотеки на 150 тис. одиниць збережен я має розміри в плані 38 х 20 м і висоту 8 м, враховуючи вимоги ДБН В 2.5.13-98, виконуємо розташування сповіщувачів в захищаємому приміщенні за схемою квадратного розміщення пожежних сповіщувачів.



В якості приймальної апаратури, яка приймає сигнали від сповіщувачів, застосовуємо контрольно-приймальний прилад “ОРІОН-2П” який має сертифікат відповідності за № UA 1.016.31356-01 від 04.12.2001 р. Даний контрольно-приймальний прилад вибираємо з врахуванням вимог ДБН В.2.5-13-98 (необхідно не менше 10 % запасу шлейфів) та економічної доцільності .

Характеристика контрольно-приймального приладу “ОРІОН-2П”:

ємність - 2 шлейфа;

живлення основне - 220 В;

живлення резервне - 12 В (забезпечує роботу в черговуму режимі 24 год. в режимі “Пожежа” - 3 год.);

має наступні виходи:

релейний вихід на ПЦН “Пожежа”;

релейний вихід на ПЦН “Аварія”;

релейний вихід на керування оповіщуванням та вентиляцією;

вихід для живлення сповіщувачів (12 В);

вихід на звукові оповіщувачі

можливе підключення будь-яких сповіщувачів.

Приймальну апаратуру розташовуємо в одному з приміщень де здійснюється цілодобове чергування персоналу об”єкта з урахуванням вимог п.п. 1.6.13 - 1.6.14 ДБН В 2.5-13-98. В якості пристрою для оповіщення про пожежу крім вбудованого в пульт сигналізатору, що видає тонально-модульований сигнал, біля захищаємих приміщень влаштовано додаткові сирени для сповіщення персоналу про пожежу.

Після розташування сповіщувачів здійснюємо трасування лінійної частини системи АПС.

Розрахунок АПС.

Визначаємо необхідну кількість сповіщувачів.

Попередньо приймаємо 9 пожежних сповіщувачів.

Найбільша відстань між димовими сповіщувачами при висоті розташування до 10 м становить 8 м при площі, яка контролюється одним сповіщувачем 86 м2, тоді відстань між сповіщувачами буде до рівнювати:



Приймаємо Lр = 7 м.

Відстань від сповіщувача до стіни:

де: 4,5 - максимальна відстань від сповіщувача до стіни (таблиця Л1 ДБН В 2.5-13-98)

Тоді у відповідності з розташуванням на плані приміщення фактична кількість пожежних сповіщувачів, необхідних для даного приміщення, буде дорівнювати 18 шт., що більше за необхідну кількість (9 шт.). Для підключення сповіщувачів в бібліотеці необхідно один шлейф сигналізації, тому що кількість сповіщувачів в ньому не перевищує 50 штук. Другий промінь приймальної апаратури використовується в якості резервного, що не протирічить вимогам п. 1.6.10 ДБН В 2.5-13-98.

Опис роботи системи автоматичної пожежної сигналізації.

При виникненні пожежі в захищаємому приміщенні швидко починає утворюватися велика кількість диму. На її зростання реагує пожежний сповіщувач ИПК-4, який відноситься до димових пожежних сповіщувачів. Сповіщувач являє собою автоматичне фотоелектричне обладнання, яке здійснює електричну та оптичну сигналізацію про появу диму в місці його знаходження. Електрична сигналізація здійснюється шляхом зменшення внутрішнього опору сповіщувача, оптична - вмиканням оптичного індикатора спрацювання. Основним вузлом і елементом даної системи автоматичної пожежної сигналізації є мо дулятор випромінювача, який формує імпульси струму, що живлять випромінювач. Випромінювач перетворює ці імпульси струму в імпульси інфрачервоного випромінювання такої ж самої довготи. Відбиваючись від частинок диму, це випромінювання попадає на фотодіод. Імпульси напруги, які виникають на виході фотодіоду, посилюються і поступають до накопичувача імпульсів. В результаті поступлення на вхід накопичувача чотирьох, які слідують один за одним імпульсів напруги на його вході, напруга зростає до величини, достатньої до запуску тригера. Тригер переходить на другий постійний стан і залишається в ньому до відключення напруги живлення сповіщувача.

Вибір типу автоматичної установки пожежогасіння.

Тип установки пожежогасіння та вогнегасна речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, що зберігаються, виробляються або застосовуються.

Горючою речовиною у столярній майстерні цирку є, безпосередньо, деревина. Враховуючи фізико-хімічні властивості гасу, значну площу захисту та економічну доцільність застосування вогнегасної речовини для гасіння можливої пожежі у столярній майстерні приймаємо воду, як найбільш ефективний засіб, що має добрі охолоджуючі властивості.

Враховуючи, що швидкість, з якою горить деревина значна, також враховуючи економічну доцільність використання кожного виду АУПГ, тому для гасіння можливої пожежі приймаємо водяну спринклерну автоматичну установку пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників ергономічності та надійності.

Крім цього, для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в ДБН В 2.5-13-98 Пожежна автоматика будівель та споруд. Так, згідно з додатком В таблиці В-І столярна майстерня відносяться до 2 групи приміщень. За табл. Б-1 приймаємо, що інтенсивність зрошування водою для приміщень 2 групи становить 0,12 л/см2. Площа, що захищається одним зрошувачем, становить 12 кв. м. Площа для розрахунку витрат води -- 96 кв. м. Час роботи установки - 60 хвилин. Відстань між зрошувачами - 4м.

Для вибору зрошувача необхідно спочатку визначити розхід з одного зрошувача при інтенсивності 0,12 л/см2

Тоді для гасіння пожежі приймаємо водяний спринклерний зрошувач СВ-10 діаметром 10 мм, коефіцієнт витрат якого становить 0,31, мі німальний вільний напір - 5 м, а максимальний припустимий напір -100 м, поріг спрацювання - 72 0С, інертність - 2 хв., площа захисту 12 м2, робоча температура - від “- 50 0С” до “+ 50 0С”.

5. Гідравлічний розрахунок автоматичних установок пожежогасіння

Для проведення гідравлічного розрахунку спринклерної установки водяного пожежогасіння необхідно провести трасировку трубопроводів і розмістити зрошувачі у відповідності з нормативними вимогами. Необхідно враховувати також той факт, що максимальна відстань між зрошувачами повинна становить 4 м, а відстань між зрошувачами та стіною повинна дорівнювати половині відстані між зрошувачами, тобто 2 м. Виконавши рівномірне розміщення зрошувачів отримуємо, що їх кількість становить 6 шт.

І = 0,12 л/с кв.м - інтенсивність зрошування;Fзр= 12 кв. м - площа, що захищається одним зрошувачем;k=0,31 - коефіцієнт витрат через зрошувач;

= 5 м/с - швидкість руху води по трубопроводах.

1. Визначаємо необхідний напір Нд на диктую чому зрошувачі:



Але мінімальний розрахунковий напір на зрошувачі СВ-10 повинен бути не менше 5 м., отже приймаємо напір на диктую чому зрошувачі рівним 22 м.

2. Визначаємо розхід з диктуючого зрошувача 1 першої секції

3. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 1-2.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 25 мм з значенням коефіцієнта кт = 3,44

4. Визначаємо втрати напору на ділянці 1-2

5. Визначаємо напір у 2-го зрошувача.

6. Визначаємо розхід у 2-го зрошувача.

7. Визначаємо розхід води на ділянці 2-3.

8. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 2-3.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97

9. Визначаємо втрати напору на ділянці 2-3

10. Визначаємо напір у 3-го зрошувача.

11. Визначаємо розхід у 3-го зрошувача.

12. Визначаємо розхід води на ділянці 3-4.

13. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 3-4.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7

14. Визначаємо втрати напору на ділянці 3-4

15. Визначаємо напір у точці 4.

16. Визначаємо розхід у 4-го зрошувача.

17. Визначаємо розхід води на ділянці 4-а.

18. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 4-а.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7

19. Визначаємо втрати напору на ділянці 4-а

20. Визначаємо напір у точці “а”.

Розрахунок лівої гілки І-го рядка показав, що для забезпечення необхідної інтенсивності гасіння потрібний розхід вогнегасної речовини 6,15 л/с при напорі 29,79 м вод. ст.

Проводимо розрахунок правої гілки рядка.

1. Враховуючи симетричність приймаємо: Н5=Н1=21,57 м., q5=q1=1,45 л/с,

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 5-6.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97

3. Визначаємо втрати напору на ділянці 5-6:

4. Визначаємо напір у точці 6.

5. Визначаємо розхід у 6-го зрошувача.

6. Визначаємо розхід води на ділянці 6-5.

7. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 6-5.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 32 мм з значенням коефіцієнта кт = 13,97

8. Визначаємо втрати напору на ділянці 6-5:

9. Визначаємо напір у точці 5.

10. Визначаємо розхід у 5-го зрошувача.

11. Визначаємо розхід води на ділянці 5-а.

12. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці 5-а.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 40 мм з значенням коефіцієнта кт = 28,7

13. Визначаємо втрати напору на ділянці 5-а:

14. Визначаємо напір у точці а.

Оскільки в одній точці не можуть бути різні напори, тому приймаємо у точці а більший напір На = 29,79 м.вод.ст. Тоді визначаємо виправний розхід для правої гілки:



Визначаємо загальний розхід води з першого рядка:

При напорі На = 29,79 м. вод. ст.

Розрахунок ІІ рядка

1. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці а-б.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 65 мм з значенням коефіцієнта кт = 572

2. Визначаємо втрати напору на ділянці а-б

3. Визначаємо напір у точці б.

4. Визначаємо характеристику ряду (по І-му рядку).



Ця характеристика для всіх рядків однакова, так як конструкція всіх рядків однакова.

5. Визначаємо розхід води з ІІ-го рядка.

Таким чином для ІI рядка QІІ= 11,12 л/с Нб= 30,63 м вод. ст.

Розрахунок ІІІ рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці б-в.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці б-в.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 80 мм з значенням коефіцієнта кт = 1429

3. Визначаємо втрати напору на ділянці б-в

4. Визначаємо напір у точці “в”.



5. Визначаємо розхід води з ІІІ-го рядка.

Таким чином для ІІI рядка QІІІ= 11,37 л/с Нв= 32 м вод. ст.

Розрахунок ІV рядка

1. Визначаємо розхід розчину на ділянці в-г.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці в-г.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 100 мм з значенням коефіцієнта кт = 5757

3. Визначаємо втрати напору на ділянці в-г

4. Визначаємо напір у точці г.

5. Визначаємо розхід води з ІV-го рядка.

Таким чином для ІV рядка QІV=11,5 л/с Нг= 32,78 м. вод. ст.

Розрахунок V рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці г-д.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці г-д.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 125 мм з значенням коефіцієнта кт = 18070

3. Визначаємо втрати напору на ділянці г-д

4. Визначаємо напір у точці д.

5. Визначаємо розхід води з V-го рядка.



Таким чином для V рядка QV= 11,5 л/с Нд= 33,2 м вод. ст.

Розрахунок VI рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці д-є.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці д-є.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 125 мм з значенням коефіцієнта кт = 18070

3. Визначаємо втрати напору на ділянці д-є

4. Визначаємо напір у точці є.

5. Визначаємо розхід води з VІ-го рядка.

Таким чином для VI рядка QVI= 11,7 л/с Нє= 33,9 м вод. ст.

Розрахунок VII рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці є-ж.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на діля нці є-ж.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920

3. Визначаємо втрати напору на ділянці є-ж

4. Визначаємо напір у точці ж.

5. Визначаємо розхід води з VІІ-го рядка.

Таким чином для VIІ рядка QVIІ= 11,8 л/с Нж=34,4 м вод. ст.

Розрахунок VIІІ рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці ж-з.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці ж-з.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920

3. Визначаємо втрати напору на ділянці ж-з

4. Визначаємо напір у точці з.

5. Визначаємо розхід води з VІІІ-го рядка.

Таким чином для VIІІ рядка QVIІІ= 11,9 л/с Нз= 35,1 м вод. ст.

Розрахунок ІХ рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці з-к.



2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці з-к.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920

3. Визначаємо втрати напору на ділянці з-к:

4. Визначаємо напір у точці “к”.

5. Визначаємо розхід води з ІХ-го рядка.

Таким чином для ІХ рядка QIХ = 12,1 л/с Нк = 36 м вод. ст.

Розрахунок Х рядка

1. Визначаємо розхід води на ділянці к-л.

2. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу на ділянці к-л.

Приймаємо розрахунковий діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920

3. Визначаємо втрати напору на ділянці к-л

4. Визначаємо напір у точці л.

5. Визначаємо розхід води з Х-го рядка.

Таким чином для Х рядка QХ = 12,25 л/с Нз = 37,17 м вод. ст.

Визначаємо загальний розхід вогнегасної речовини:

Розрахунок втрат напору у мережі.

1. Визначаємо розрахунковий діаметр трубопроводу для розрахункового розходу води.

Приймаємо стандартний діаметр по таблиці Б-7 ДБН В 2.5-13-98 - 150 мм з значенням коефіцієнта кт = 36920

2. Визначаємо довжину трубопроводу від т. “Л” до водоживлювачів т. “Р”.

3. Визначаємо втрати напору на ділянці л-р.

4. Визначаємо втрати напору у вузлі керування.

Розрахунок водоживлювачів.

1. В якості основного водоживлювача приймаємо 2 насоса (робочий і резервний).

2. Визначаємо необхідний напір на насосі.



Н=22 м - напір у 1-го зрошувача

hкск= 11,73 - втрати напору у вузлі керування

Z = 8 м - висота підйому води

- сумарна втрата напору в мережі від 1-го зрошувача до насоса.

3. Визначаємо розрахункове значення потужності пожежного насосу:

4. Приймаємо насоси (основний та резервний) типу: Д 630-90, які мають характеристики:

кількість обертів 1450 об/хв.

діаметр робочого колеса - 500 мм.

потужність електродвигуна- 250 кВт.

Нн = 84 м.вод.ст.

Qн = 120 л/с.

Розрахунок запасів води

1. Визначаємо запас води в резервуарі (2-х кратний):



Компонування основних вузлів та опис роботи вузлів АУП.

До основних компонентів водяної спринклерної автоматичної установки пожежегасіння відносяться: зрошувач спринклерний СВ-10, розподільчий трубопровід, живильний трубопровід, контрольно сигнальний вузол управління з клапаном ВС-150, автоматичний водоживлювач, компресор, два відцентрових насоса Д-630-90 (основний та резервний).

В стані готовності водяна спринклерна установка знаходиться під тиском, який створюється автоматичним водоживлювачем.

Воду забирають насосоми (основним або резервним) з водопроводу або з водоймища по трубопроводу з водозабірною сіткою. Поступання води з автоматичного водоживлювача в насос запобігається зворотнім клапаном.

При розкритті спринклерного зрошувача тиск в живильному і в розподільчому трубопроводах падає, спрацьовує контрольно сигнальний вузол та по підходящому трубопроводу з автоматичного водоживлювача вода поступає через вскриті спринклерні зрошувачі на гасіння пожежі. Одночасно вода поступає до сигнального приладу СТУ (сигналізатор тиску універсальний), який видає сигнал про пожежу.

При падінні тиску в автоматичному водоживлювачі встановлений на ньому електроконтактний манометр включає основний водоживлювач (насос), який забирає воду з резервуару (або зовнішньої водомережі) та подає в спринклерну мережу. Зворотній клапан запобігає потрапляню води у автоматичний водоживлювач при включення насосів.

6. Рекомендації, інструкції по експлуатації установок пожежної автоматики

Інструкція по експлуатації пульту пожежної сигналізації ОРІОН - 2П.

При експлуатації пульту пожежної сигналізації необхідно щоденно здійснювати перевірку робочого стану пульту. Відповідальність за проведення перевірки робочого стану несуть представники чергового персоналу при заступанні на чергування. Результати перевірки заносяться в журнал прийому та здачі чергування. При перевірці необхідно виконувати такі операції.

1. Зовнішнім оглядом перевірити відсутність пошкоджень пульту.

2. Зовнішнім оглядом перевірити на пульті наявність чергової індикації:

- горить оптичний індикатор основного джерела живлення;

3. Перевірити чергове положення кнопок на пульті:

- кнопки задіяних променів включені;

- кнопки основного та резервного джерел живлення включені.

4. Зовнішнім оглядом перевірити наявність та підключення резервного джерела живлення 12 В від акумуляторних батарей.

5. Зовнішнім оглядом перевірити стан пожежних сповіщувачів.

6. Зовнішнім оглядом перевірити стан лінійної частини (променів).

Крім перевірки робочого стану особам, що відпо відають за обслуговування системи пожежної сигналізації, необхідно щомісячно виконувати перевірку працездатності пульту згідно інструкції заводу-виготовлювача. Результати перевірки повинні бути записані в “Журнал обліку ТО” та “Журналу ремонту контрольно-приймального приладу ОРІОН - 2П”.

Інструкція по експлуатації пінної водяної спринклерної автоматичної установки пожежогасіння.

При експлуатації водяної спринклерної установки пожежогасіння необхідно здійснювати перевірку робочого стану установки. Відповідальність за проведення перевірки робочого стану несуть представники чергового персоналу при заступанні на чергування.

Результати перевірки заносяться в журнал прийому та здачі чергування.

При щоденному ТО проводять :

контроль рівня води в резервуарі за допомогою сигнальних приладів;

огляд пневмобаку та контроль рівня води і контроль тиску повітря;

перевірка напруги на вводах;

зовнішній огляд вузлів управління;

При щотижневому ТО проводиться:

всі роботи щоденного ТО;

ТО насосної станції ( запуск на 5 хв насосів, перевірка справності контрольно - вимірювальних приладів та герметичності арматури і з'єднань, поновлення запасу мастила в масльонках, опробування роботи компресора на холостому ході, перевірка автоматики включення насосів при зменшенні тиску в пневмобаці; перевірка чистоти і порядку в приміщенні насосної станції;

ТО вузлів управління ( прочистка кранів з малим отвором, перевірка роботи вузлів управління, наявність запасних зрошувачів, інструмента, вільного доступу до вузлів управління та кранів ручного пуску, температурного режиму, освітленості, чистоти та порядку);

ТО системи трубопроводів ( огляд з ціллю виявлення та усунення негерметичності, кріплення та фарбування трубопроводів);

очистка зрошувачів та побуджувачів

випробовування 2% зрошувачів, якщо на поверхні легкоплавких замків виявлений наліт окису який не піддається очищенню щіткою.

Щомісячне ТО включає в себе:

заходи по щотижневому ТО;

перевірка пломби на резервуара з водою;

очистка зрошувачів та трубопроводів від пилу та бруду;

поповнення резервуарів водою

затяжка кріплень

Щоквартальне ТО:

заходи по щомісячному ТО;

перевірка пожежних кранів які розташовані на спринклерній мережі шляхом їх відкривання.

При ТО один раз у півроку перевіряють:

заміна набивок сальників насосів;

промивка і змащування мастилом підшипників насосів;

заміна сальникових ущільнень компресора;

перевірка роботи вузла управління

Щорічне ТО:

ТО обладнання насосної станції (огляд та очистка пневмобаку; перевірка роботи запобіжного клапану пневмобака на стенді; фарбування внутрішньої та зовнішньої поверхонь пневмобака; очистка, огляд і ремонт компресора і арматури; очистка, ремонт і фарбування внутрішньої та зовнішньої поверхонь баку для заливки насосів; випробовування на герметичність зворотних клапанів та засувок; перевірка роботи системи автоматики;

очистка та ремонт вузлів управління;

перебірка сальників у всіх вентилів.

ТО один раз в 3,5 роки:

розбирання, очистка насосів і їх арматури;

гідравлічне випробовування мережі трубопроводів;

очистка резервуарів;

промивка та очистка трубопроводів від бруду та іржі;

фарбування трубопроводів після очистки та промивки.

Крім перевірки робочого стану особам, що відповідають за обслуговування автоматичної установки пожежогасіння, необхідно щомісячно виконувати перевірку працездатності. Результати перевірки повинні бути записані в "Журнал обліку ТО та ремонту дренчерної установки пінного пожежогасіння".

При перевірці виконувати такі операції.

Відкрити малий вентиль комбінованого вентиля (Вода з живильного трубопроводу почне зливатись в каналізацію, тиск над тарілчастим клапаном впаде, потім клапан підніметься і вода поступить в кільцеву виточку сідла клапану ВС-200, звідки по сигнальному каналу і сигнальному трубопроводу з пробковим краном піде до сигналізатора тиску СТУ. Отриманий сигнал свідчить про справність роботи клапану і сигнальних приладів.

Після такої перевірки малий вентиль закривають. Тиск води під клапаном і над ним вирівнюється, і тарілчастий клапан під дією власної ваги опускається. Вузол управління знову буде в черговому режимі.

Література

1. НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”.

2. НАПБ А. 01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні.

3. НАПБ Б.01.004-2000 Правила технічного утримування установок пожежної автоматики.

4. ДБН.В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будівель і споруд.

5. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

6. Бубырь Н.Ф. й др.: “Производотвенная и пожарная автоматика”. 4.2, “Пожарная автоматика” - М., ВИПТШ МВД СССР, 1986 г.

7. Бубырь Н.Ф. и др.: “Пожарная автоматика”- М., Стройиздат,1984 г.

8. Бубырь Н.Ф. и др.: “Эксплуатация установок пожарной автоматики”-М., Стройиздат, 1986 г.

9. Шаровар Ф.И. “Устройства и системы пожарной сигнализации”-М., Стройиздат, 1979г.

10. “Пожарная опасность веществ и материалов. Справочник”. Под редакцией И.В.Рябова - М., Стройиздат, 1966 г.

Размещено на Allbest.ru