Охорона праці в галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Кафедра економіки

Контрольна робота

з дисципліни : "Охорона праці в галузі"

Суми2012



Зміст

Вступ

1. Соціально-економічне значення заходів з охорони праці

1.1 Соціальне значення охорони праці

1.2 Економічне значення охорони праці

1.3 Пільги та компенсації у зв'язку з несприятливими умовами праці

1.4 Витрати на охорону праці та втрати через травматизм та професійну захворюваність

2. Безпека праці в ковальсько-пресовому виробництві

3. Токсичність хімічних речовин, промислова отрута

4. Безпечна організація будівельного майданчика

5. Контрольні задачі

Висновок

Список літератури



Вступ

Охорона праці - як галузь людської діяльності - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі її трудової діяльності. Основною метою охорони праці є створення безпечних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефективної працездатності.

Охорона праці як соціально-технічна дисципліна вивчає теоретичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам),пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань та умінь з правових й організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії,техніки безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації головного принципу Конституції України - пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності.

Предметом охорони праці як галузі знання є умови праці, а об'єктом її дослідження виступає виробнича система, яка включає людину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійснюється виробничий процес.

Методологічною основою охорони праці є системний підхід до вивчення організації праці з точки зору її безпеки, функціонування системи "людина - машина - середовище", аналізу фізичних, хімічних, біологічних, психологічних та соціальних факторів безпеки виробничого процесу та її організаційного і правового забезпечення.



1.Соціально-економічне значення заходів з охорони праці

1.1 Соціальне значення охороні праці

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростанню ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму і захворюваності.

У зв'язку з цим соціальне значення охорони праці проявляється, перш за все, у впливі на зміну наступних трьох основних показників, що характеризують рівень розвитку суспільного виробництва.

1) Зростання продуктивності праці в результаті збільшення фонду робочого часу за рахунок:

* скорочення внутрішньозмінних простоїв шляхом попередження передчасного стомлення, а також зниження числа або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці. Попередження передчасного втоми з допомогою раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці та відпочинку та інших заходів на харчових підприємствах сприяє збільшенню ефективного використання робочого часу. Цей же результат дає ліквідація мікротравм, так як кожна з них супроводжується втратою до 2-х годин робочого часу;

* скорочення цілоденних втрат робочого часу в результаті зниження рівня або ліквідації тимчасової непрацездатності через виробничого травматизму, професійної і загальної захворюваності. Цей показник має важливе значення для харчових виробництв, на яких кожна травма в даний час супроводжується втратою працездатності в середньому більш ніж на 26 днів.

2) Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих за рахунок:

* поліпшення стану здоров'я працюючих і збільшення середньої тривалості їх життя шляхом поліпшення умов праці, що також супроводжується збільшенням виробничого стажу працюють при їх високої трудової активності;

* підвищення професійного рівня внаслідок зростання кваліфікації і майстерності у зв'язку зі збільшенням виробничого стажу;

* можливості використання залишкової трудової активності, великого практичного досвіду та професійних знань пенсіонерів по старості та інвалідів на доступних для них роботах і забезпеченні відповідних їх фізичним можливостям умов праці.

3) Збільшення сукупного національного продукту за рахунок поліпшення зазначених вище показників і складових їх компонентів.

1.2 Економічне значення охорони праці

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці і є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. У зв'язку з цим економічне значення охорони праці оцінюється результатами, одержуваними при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів з поліпшення умов праці. Результати зміни соціальних показників наступні:

1. Підвищення продуктивності праці. Воно досягнуто в результаті:

* збільшення працездатності за рахунок поліпшення умов праці. На харчових підприємствах одним з основних шкідливих виробничих факторів є надлишки теплоти. Цей фактор, що визначає мікрокліматичні умови праці в робочій зоні, істотно впливає на працездатність і продуктивність праці. При температурі повітря на робочих місцях 26 - 30 ° С працездатність людини складає всього 20 - 50% її рівня при температурі 18 ° С. Для цих підприємств також характерні низькі рівні освітленості на робочих місцях через одностороннього бічного природного освітлення, захаращеності цехів великогабаритним обладнанням і недостатнім доглядом за освітлювальними пристроями (періодичне очищення світлових прорізів, світильників, заміна перегорілих ламп). При незадовільному висвітленні (у 2 - 4 рази нижче норми) продуктивність праці знижується на 4 - 8%;

* попередження стомлення за рахунок поліпшення умов праці. Будь-яке відхилення умов праці на робочих місцях від санітарно-гігієнічних нормативів змушує організм людини додатково витрачати енергію для надання протидії несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів. Так, наприклад, при інтенсивності шуму на робочому місці 90 дБА робітник у середньому витрачає на 20% більше фізичних зусиль і нервово-психологічних навантажень для того, щоб зберегти вироблення, яку він забезпечує при інтенсивності шуму 70дБА;

* підвищення ефективності використання обладнання та фонду робочого часу за рахунок зниження внутрізмінних простоїв через погіршення самопочуття за умовами праці і мікротравм. При комплексному впливі на робітника одночасно декількох шкідливих виробничих факторів ці простої можуть становити 20 - 40% цілоденних втрат, зумовлених виробничим травматизмом і захворюваністю;

* підвищення злагодженості в роботі при нормалізації психологічного клімату внаслідок поліпшення умов праці.

2. Зниження непродуктивних витрат часу і праці. Ці витрати складаються з-за несприятливих умов праці, обумовлених організацією робочих місць без урахування вимог ергономіки. Зазвичай непродуктивні витрати часу і праці, збільшують трудомісткість робіт, пов'язані з необхідністю виконання зайвих рухів, фізичних зусиль, нервово-психологічних навантажень, прийняттям незручних поз внаслідок невдалого розташування органів управління обладнанням, конструктивного оформлення робочих місць і отриманням зайвої інформації.

3. Збільшення фонду робочого часу. Воно отримано за рахунок скорочення цілоденних втрат через неявку на роботу в результаті виробничої травми або захворювання. Умови праці суттєво впливають не тільки на професійну захворюваність, але і на виникнення і тривалість загальних захворювань. 25 - 30% загальних захворювань на виробництві пов'язано з несприятливими умовами праці. Результати досліджень НДІ праці свідчать про те, що перевищення допустимої температури повітря в робочій зоні виробничих приміщень на 1 ° С супроводжується збільшенням втрат робочого часу через серцево-судинних захворювань у середньому на 4,1 дня в розрахунку на 100 робітників, а перевищення допустимого рівня шуму на робочому місці на 10 - 20 дБ збільшує тривалість тимчасової непрацездатності по тій же причині в середньому на 2,7 дні на 100 працюючих.

4. Економія витрат на пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах праці. Такі пільги і компенсації, як скорочений робочий день і додаткова відпустка, пов'язані зі значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами великих грошових сум за фактично не відпрацьований час. Інші різновиди пільг і компенсацій (підвищені тарифні ставки, пільгові пенсії, лікувально-профілактичне харчування, безкоштовна видача молока) також супроводжуються витрачанням значних грошових коштів. Створення умов праці, відповідних вимогам охорони праці, дозволяє повністю або частково скасувати ці пільги і компенсації, що дає значну економію витрат на ці цілі.

5. Зниження витрат через плинності кадрів за умовами праці. Із загального числа звільнених за власним бажанням близько 21% становлять особи, не задоволені умовами праці (важка фізична праця, несприятливі санітарно-гігієнічні умови, монотонність роботи, погіршення здоров'я і т. п.). На харчових підприємствах особливо висока плинність кадрів серед зайнятих важкою фізичною працею. З цієї причини звільняється 21%, а пішли з роботи з мотивуванням погіршення стану здоров'я на цукрових підприємствах становлять 6,6 - 7,2% загальної кількості не задоволених умовами праці.

Плинність робочої сили завдає істотної шкоди підприємствам, так як увольняющиеся деякий період часу працюють зі зниженою продуктивністю, що приймаються замість них нові робочі вимагають виробничого навчання. Процес звільнення та найму також супроводжується певними витратами грошових коштів. У цілому по народному господарству плинність кадрів завдає значні економічні втрати, так як кожен звільнився при переході з одного підприємства на інше в середньому не працює близько одного місяця. Загальна сума річного економічного збитку в народному господарстві від плинності кадрів внаслідок незадоволеності умовами праці перевищує 0,6 млрд. грн.

1.3 Пільги та компенсації у зв'язку з несприятливими умовами праці

Застосовуваний на ряді виробництв, цехів і ділянок харчових підприємств комплекс заходів з охорони праці не завжди забезпечує ефективність, гарантує повністю безпечні і здорові умови праці. Таке

становище склалося через відсутність одночасної науковою та проектно-конструкторської розробки нових технологій і відповідних їм рішень, з охорони праці. Тому в даний час на багатьох харчових підприємствах ще широко використовується система пільг і компенсацій, що надаються особам, зайнятим на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (кочегари парових та водогрійних котлів, машиністи аміачних компресорів і ін.) Право на отримання пільг і компенсацій мають робітники, ІТП і службовці, професії і посади яких зазначені в спеціальних списках і переліках виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Система пільг і компенсацій не замінює, а тільки доповнює використовуваний на підприємствах комплекс заходів з охорони праці. Ця система включає додаткові відпустки, скорочену тривалість робочого часу та пільгове пенсійне забезпечення, лікувально-профілактичне харчування, доплати до заробітної плати; безкоштовну видачу молока. Їх оздоровче і компенсаційне значення полягає в наступному:

* Додаткова відпустка (від 6 до 36 днів). Він не тільки зменшує тривалість періоду несприятливого впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів, але, насамперед, сприяє виділенню з організму накопичилися в ньому токсичних і інших речовин, зняттю втоми через напруженої розумової та фізичної праці, відновлення порушених функцій та ліквідації початкових стадій несприятливих фізіологічних змін у внутрішніх органах і системах людини.

* Скорочений робочий день. Зменшення робочої зміни всього на одну годину фактично скорочує на один місяць річний фонд робочого часу кожному працюючому, користується цією пільгою, підвищує його часовий заробіток на 16%. Цей різновид пільги надає на працюючого такі ж дії, як і додаткову відпустку.

* Пільгове пенсійне забезпечення. Воно надається працюючим у шкідливих умовах і гарячих цехах у відповідності зі списком № 1, а також зайнятим на роботах з важкими умовами праці (список № 2). Воно полягає у наданні пенсії в більш ранні терміни, ніж на загальних підставах, при меншому стажі роботи і у великих розмірах.

* Зниження пенсійного віку та необхідного для отримання пенсії стажу роботи не тільки скорочує тривалість періоду несприятливого впливу на робітника шкідливих виробничих факторів, а й забезпечує більш раннє виведення з організму накопичених у ньому шкідливих речовин, відновлення нормальної діяльності всіх систем його життєзабезпечення.

* Лікувально-профілактичне харчування. Харчування, що видається працює безкоштовно, є засобом підвищення опірності його організму дії шкідливих виробничих факторів, зниження захворюваності та попередження настання передчасного стомлення. Ця пільга надається робітникам і службовцям, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці.

* Доплата до заробітної плати. Вона обумовлена ??специфічними умовами праці на робочих місцях; становить 4 - 24% тарифної ставки і спрямована на зміцнення організму і підвищення його опірності впливу шкідливих виробничих факторів за рахунок поліпшення побутових умов і харчування.

* Безкоштовна видача молока. Вона має на меті підвищити опірність організму робочого впливу токсичних речовин, що викликають порушення функцій печінки, білкового та мінерального обмінів, різке роздратування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Дія молока полягає в нормалізуючий вплив на ряд обмінних процесів і функцій організму. Однак видача молока повинна проводитися строго відповідно до рекомендацій МОЗ України, тому що при взаємодії з деякими токсичними речовинами воно дає не позитивний, а негативний ефект (наприклад, зі свинцем).

Одним із головних завдань системи управління охороною праці на підприємстві є поліпшення умов праці. Відповідно до рівня їх поліпшення керівники міністерств і відомств зобов'язані зменшувати додаткові відпустки або встановлювати їх, а також робочий день нормальної тривалості, якщо всі нормовані параметри умов праці відповідають вимогам чинного законодавства з охорони праці. При цьому умови також частково або повністю повинні скасовуватися надані робочим інші пільги і компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці.

1.4 Витрати на охорону праці та втрати через травматизм та професійну захворюваність

Щорічні витрати на охорону праці складаються з трьох видів витрат: впровадження заходів, спрямованих на поліпшення умов праці та підвищення його безпеки; пільги та компенсації у зв'язку з несприятливими умовами праці; відшкодування наслідків несприятливого впливу умов праці на працюючих.

Витрати, спрямовані на поліпшення умов праці та підвищення його безпеки на підприємствах, складаються з двох основних статей: номенклатурні заходи, передбачені угодою з охорони праці; придбання спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту та запобіжних пристроїв.

На харчових підприємствах структура витрат за основними статтями витрат на охорону праці приблизно однакова і становить близько 1 / 3 загальних витрат на кожну з наступних статей: загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків та попередження захворюваності.

Із зазначених видів витрат на охорону праці слід, що кошти, спрямовані на поліпшення умов праці та підвищення його безпеки, в даний час не окупають себе. У зв'язку з цим держава витрачає величезні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці. За даними НДІ праці кошти, що витрачаються на поліпшення умов праці, в загальній сумі витрат на охорону праці становлять близько 25%, а витрати на пільги, компенсації та відшкодування несприятливих умов праці - близько 75%.



2.Безпека праці в ковальсько-пресовому виробництві

Санітарно-гігієнічні умови праці в ковальсько-пресових цехах характеризуються наявністю в повітрі виробничого приміщення шкідливих токсичних речовин: масляного аерозолю, що утворюється при змазуванні штампа, і продуктів згоряння змащувальних матеріалів (мінеральних масел, масел тваринного походження, сухого мила і консистентних змащувальних матеріалів, воску, емульсій, водних розчинів мила, синтетичних масел, графітних змащувальних матеріалів); сірчаного газу, окису вуглецю, сірководню та ін. Концентрації пилоподібних частинок, окалини та графіту, які здуваються стислим повітрям з поверхні матриць, штампів і поковок, в повітрі робочої зони можуть становити 3,9-4,1 мг/м3, за пресами можуть досягати 22-138 мг/м3 (за відсутності місцевих відсмоктувань).

Виділення токсичних газів від нагрівальних печей в молотових і пресових прольотах досягають 3 -7 г СО при спалюванні 1 кг природного газу і 2,2 - 5,2 г SO2 при спалюванні 1 кг мазуту. При спалюванні 1 м3 природного газу утворюється NO 0,21 г, NO2 0,21 г; при спалюванні 1 кг мазуту CO 58 г, NO 0,33 г, NO2 0,33 г, SO2 0,714 г. У цех потрапляє до 10% загальної кількості шкідливих речовин, які виділяються при згоранні палива.

Ковальсько-пресові цехи характеризуються значними виділеннями теплоти, яка передається випромінюванням і конвекцією. Інтенсивність теплового випромінювання біля нагрівальних печей, пресів і молотів становить 1,4 - 2,1 кВт/м2, у місцях складування заготівок, пультів управління і кабін кранівників 1 - 1,95 кВт/м 2, у місцях складування виробів після кування 0,5 - 1 кВт/м2; на робочих місцях при нагріванні металу на високочастотних установках 0,24 - 0,3 кВт/м2, виділення теплоти від електропечей - до 2,2 мДж/год на 1 кВт потужності печі.

Ковальсько-пресові цехи характеризуються підвищеним шумом і вібрацією. Амплітуда коливань шабота молота досягає 7-8 мм, фундаменту молота 0,56-0,08 мм, жорсткого фундаменту молота - до 1,2 мм

Рівень звукової потужності кувального молота в ковальському цеху може досягати, дБ

Частота Гц	63	123	250	500	1000	2000	4000	8000
рівень, дБ	123	124	121	121	121	115	115	106

Небезпека ураження електричним струмом виникає при використанні печей опору для нагріву заготівок.

Існує небезпека виникнення пожеж через накопичення масла в приямках під пресами і молотами. Температура самозаймання нафтових масел становить 250 - 400 оС, мазуту - 380-420 оС.

Пожежа може виникнути при обробці легкозаймистих металів (наприклад, наявність магнію відносить приміщення до категорії А з пожежної небезпеки).

Щоб уникнути самозаймання використаного обтирального матеріалу (кінців, дрантя, ганчірок та ін.) його треба зберігати оддалік нагрітих предметів, опалювальних пристроїв, електроустаткування в металевих ящиках, які щільно закриваються. Використаний обтиральний матеріал повинен забиратися з ящика не рідше одного разу за зміну.

При запуску газових нагрівальних печей внаслідок неправильного запалювання, при раптовому зупиненні дуття, при проникненні газу у виробниче приміщення, а також при проникненні повітря всередину газових комунікацій може статися вибух. Щоб уникнути вибуху газопроводи виготовляють з цільнотягнутих труб, які з`єднуютьються зварюванням, при цьому не дозволяється використовувати різьбові і фланцеві з'єднання. Цехову газопровідну мережу обладнують перекриваючими і вимикаючими пристроями, регуляторами тиску і продувними свічками.

На дільницях приготування технологічних змащувальних матеріалів, які містять горючі речовини (гас, масла, спирти та ін.) для запобігання вибуху встановлюють вибухобезпечне електроустаткування. Такі дільниці обладнують приточно-витяжною вентиляцію для запобігання утворення в повітрі вибухонебезпечних концентрацій зазначених речовин.

При пакетуванні лому та відходів чорних і кольорових металів на пакетувальних пресах необхідний контроль і видалення вибухонебезпечних предметів, який здійснюється під керівництвом спеціально навченого контролера-піротехніка.

Створюють небезпечні умови і можуть призвести до травм:

- несправність молота або преса;

- недостатній або надмірний нагрів заготівок;

- порушення технологічного процесу;

- неправильне кріплення штампа;

- використання невідповідного або несправного інструмента і пристосувань;

- погана організація робочого місця;

- недостатні знання і досвід;

- відсутність дисципліни з виконання вимог техніки безпеки. Звичайно, причинами травмування працюючих на молотах і пресах можуть бути:

- поломка штока поршня і штампа внаслідок їх недостатнього прогрівання або виникнення тріщин;

- підйом молота на висоту;

- роз'єднання штока з падаючими частинами молота і подальшого удару поршня об верхню кришку циліндра;

- зрив поршня зі штока;

- поломка кришки циліндра молота внаслідок удару поршня;

- вибух трубопровода від утворення конденсату в циліндрі;

- застосування неправильних прийомів роботи при вилученні заготівки, яка залипнула в штампі;

- виліт клинів, сухарів, підкладок та ін., які закріплюють штамп;

- неправильні прийоми роботи на підйомно-транспортних механізмах;

- відсутність безпечних проходів, проїздів і т.д.

У заготовчих відділеннях характерними травмами є:

- ушкодження робітників при видаленні обв'язувального дроту;

- удари заготовками при їх переміщенні по роликовому конвеєру і кінцями прутків при різанні;

- порізи рук об гострі кромки і задирки заготівок.

Основними шкідливими або небезпечними виробничими чинниками при термічній обробці можуть бути:

1 Підвищена загазованість або запорошеність повітря робочої зони токсичними газами, які можуть належати до складу контрольованих атмосфер і початкових газів. Це окисел вуглецю СО, аміаку NH3, діоксид сірки SO2, сірководень H2S, бензол C6H6 та ін. Поява різкого запаху деяких газів, наприклад, аміаку, сірчистих газів, пропану, є попередженням про неполадки.

У процесах термічної обробки можуть застосовуватися ціаністі солі (KCN, NaCN та ін.), які є найсильнішими отрутами. У наявності вологи, кислот, а також вуглекислоти, що містяться в повітрі, ціаністі солі виділяють ціаністий водень (синильна кислота HCN), що викликає швидку задуху внаслідок паралічу тканин дихальних органів.

При роботі з розплавами солей може відбуватися їх випаровування та розбризкування в результаті хімічних реакцій, що протікають як на оброблюваному матеріалі, так і на поверхні розділу робочих середовищ і атмосфери (реакції з киснем, вологою). При цьому пари лугів, дрібні краплі водяної пари в поєднанні з карбонатами, нітратами, гідроокисами та ін. солями можуть бути причиною респіраторних подразнень, неприємних дій на слизову оболонку та очі;

2 Підвищена температура матеріалів або поверхні устаткування, підвищений рівень теплового випромінювання. Опіки можна отримати при викидах розплавів унаслідок порушення технологічного процесу, при спалахуванні гартівних масел, при спалахах горючих газів, які використовуються як контрольовані атмосфери. При дотику до нагрітих виробів або частин печей, при дотику до зовнішніх частин устаткування (дверці, ручки і т.д.), температура яких підвищилася унаслідок виходу з ладу теплоізоляції. Можливий опік очей при експлуатації плазмових, електронно-променевих, оптичних та ін. печей, які працюють при дуже високих температурах. Перегріви і опіки працюючих можливі також через інтенсивне теплове випромінювання.

3 Підвищене значення напруги в електричних мережах Електротермічне устаткування має струмоведучі частини безпосередньо в робочому просторі, часто без електричної ізоляції. Це небезпечно при можливості контакту з ними в момент завантаження або переміщення виробів.

4 Підвищена напруженість електромагнітних полів.

5 Підвищений рівень шуму при роботі деяких видів печей.

6 Машини і механізми, що рухаються.

7 Можливість вибуху або запалювання при застосуванні в процесі термічної обробки масел.

При зварюванні в зону дихання працюючих можуть потрапляти зварювальні аерозолі, які містять у своєму складі оксиди різних металів: марганцю, хрому, нікелю, міді, титану, алюмінію, заліза, вольфраму та ін.

Кількість і склад зварювальних аерозолів, їх токсичність залежить від хімічного складу зварювальних матеріалів і зварюваних металів та виду технологічного процесу.

Випромінювання електричної дуги при зварюванні, якщо не захищати очі, може призвести до їх ураження - електрофтальмії або катаракти.

Робота на висоті без відповідних запобіжних засобів і огорож може призвести до падіння працюючих.

При паянні утворюється аерозоль флюсів і припою, які містять свинець, кадмій, цинк, олово, вуглеводні, окисел вуглецю та ін.



3. Токсичність хімічних речовин, промислова отрута

охорона праця пільга компенсація безпека

Промислові отрути класифікуються і умовно поділяються на 9 груп відповідно до переважної дії їх на організм і зовнішніх ознак отруєнь.

1 Нервові отрути - вуглеводні, спирти, сірководень, тетраетил свинець - викликає розлад функцій нервової системи, м'язові судоми, паралічі.

2 Подразнюючі - хлор, аміак, двоокис сірки, оксид азоту - подразнює верхні і глибокі дихальні шляхи.

3 Отрути, які пропалюють і подразнюють шкіру і слизові оболонки - неорганічні кислоти, луги - пошкоджують шкірний покрив із утворенням наривів та виразок.

4 Ферментні - синильна кислота та її солі, миш'як і його з'єднання, солі ртуті - порушують структуру ферментів, руйнують їх.

5 Кров'яні - окисел вуглецю, ароматичні смоли, свинець і його неорганічні солі - взаємодіють із гемоглобіном крові.

6 Печінкові - хлоровані вуглеводні, фосфор, селен - викликають структурні зміни тканин печінки.

7 Мутагенні - окисел етилену, з'єднання свинцю, ртуті - впливають на генетичний апарат клітини.

8 Алергенні - деякі з'єднання нікелю - викликають зміни в реактивній здатності організму людини.

9 Канцерогенні - шестивалентний хром у складі зварювального аерозолю, кам'яновугільна смола, бензбпирен - викликає утворення злоякісних пухлин.

Хімічні опіки виникають при місцевій дії хімічно активних речовин на шкіру, дихальні шляхи, очі.

Наслідки опіку залежать від:

- хімічної активності і токсичності речовин;

- концентрації;

- температури;

- часу дії;

- індивідуальної чутливості шкіри.

Опіки діляться на 4 ступеня:

I - почервоніння, припухлість, болючість;

II - поява пухирців, можливі подальші захворювання шкіри;

III - виникають ділянки омертвіння шкіри;

IV - ураження не тільки значної частини поверхні шкіри, але і глибоко розміщених тканин і органів.

Хімічні опіки можуть викликати такі речовини: соляна, сірчана, азотна кислоти, концентровані розчини лугів (їдкий натрій, їдкий калій, аміак), причому лужні опіки більш глибокі, оскільки вони легко обмилюють жировий шар шкіри і розчиняють білкові речовини.

При опіках хімічними речовинами, здатними прилипати до шкіри (гарячі смоли, жовтий фосфор) виникає також небезпека отруєння всього організму.

Заходи безпеки:

- робота у відповідному спецодягу;

- захисні окуляри;

- установка кранів і фонтанчиків для термінового та тривалого (до 0.5 години) промивання ураженого місця струменем чистої прохолодної води;

- за відсутності водогону - установка ємності з водою.

Заходи щодо надання першої допомоги:

- промити уражену ділянку великою кількістю води;

- при опіках фосфором ватним тампоном зняти з шкіри залишки речовини, а потім промити 5% розчином соди або марганцевокислого калію.



4. Безпечна організація будівельного майданчика

Будівельний майданчик повинен бути розміщений в межах, відведених під забудову. У разі потреби на час будівництва використовується додаткова територія, відведення якої узгоджується з її власником.

Огорожа майданчика повинна забезпечити безпеку осіб, що рухаються вулицями, проїздами і проходами громадського користування поблизу будівництва.

Якщо огорожа встановлюється ближче 10 м від об'єкта, що будується, обов'язковою є установка захисного козирка над пішохідною доріжкою шириною не менше 1,25 м з дощок завтовшки не менше 40 мм.

У період підготовки будівельний майданчик звільняють від всіх будівель, споруд, дерев, які заважають будівельним роботам. Необхідні також першочергові роботи з плануванню території для забезпечення своєчасного стоку зливових вод. Для розміщення і обслуговування будівельних бригад влаштовується необхідна кількість споруд, в першу чергу, використовуючи існуючі будівлі, а потім пересувні побутові споруди.

Зазначені роботи повинні бути узгоджені з інспекцією санітарного нагляду, інспекцією державного пожежного нагляду. Якщо плануються роботи, пов'язані з розроблення ґрунтів обов'язкове узгодження з відділом підземних споруд, відділом благоустрою виконкому Ради, енергонаглядом, водопровідно-каналізаційними службами, телефону та ін.

Тільки після виконання підготовчих робіт може бути розпочате будівництво основних об'єктів.

Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби повинно бути влаштоване штучне освітлення за СНиП 81-80.

Вимоги до нього:

1 Висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в освітлювальній мережі повинна бути не більше 72 В.

2 Створювана штучна освітленість повинна становити:

- робочої дільниці - не менше 25 лк;

- площі складування - 10 лк;

- під'їзні шляхи - 1 лк;

- загальне освітлення - 2 лк.

На будівельному майданчику небезпечними зонами є:

- місця неізольованих струмопровідних частин;

- необгороджені перепади по висоті вище 1,3 м і більше;

- місця переміщення машин і обладнання, їх елементів і робочих органів;

- місця зберігання шкідливих речовин, які можуть створити концентрації їх у повітрі вище ГДК;

- місця можливого падіння предметів з висоти.

Щоб уникнути доступ сторонніх осіб, небезпечні зони повинні бути захищені огорожами.

Захисними огорожами є пристрої, які запобігають ненавмисному доступу людей в небезпечну зону.

Вимоги безпеки до організації робіт у зимових умовах

Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах необхідно:

1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищати від снігу і посипати піском або золою.

2. Місця складування будівельних матеріалів необхідно повністю очищати від снігу і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і викликати НВ.

3. Періодично видаляти крижані бурульки, які утворилися, над входами в будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.

4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи необхідно очищати від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання снігу.

5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов необхідно передбачити приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м2. Температура повітря в цих приміщеннях повинне бути не нижча за +22оС.

У літній період велику небезпеку створюють розряди атмосферної електрики. Тому для захисту працюючих необхідне виконання комплексу заходів від дії блискавки та її вторинних проявів.

На будівельних об'єктах найчастіше влаштовують блискавковідводи стрижневого типу. Їх встановлюють на кутах об'єкта, який зводиться, на відстані один від одного не більше 20 м. Кожний блискавковідвід повинен мати самостійний струмовідвід, приєднаний до заземлення з опором не більше 20 Ом.

З наближенням грози на всіх будівельних майданчиках, кранах, екскаваторах та інших будівельних машинах всі роботи повинні бути припинені, а робітники, відключивши приймачі струму, зобов'язані укритися в приміщеннях, які мають засоби блискавкозахисту.



5. Контрольні задачі

Задача 1

У момент часу t=0 концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення об'ємом V=530 м³, дорівнює g₀t=0,55 мг/м³. У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення шкідливих речовин(капрон) постійної продуктивності М=291, мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше N=7 годин.

Розв'язання:

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію шкідливих речовин в робочому приміщенні, які утворяться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) цієї речовини у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися природним повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м³, можна знайти за формулою

,

де М - продуктивність джерела шкідливих речовин, мг/год;

N - час, що залишився до кінця зміни, годин;

V - об'єм робочого приміщення, м³;

g₀ - початкова концентрація шкідливих речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м³

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК капрону 5 мг/м³, що перевищує фактичну концентрацію. Тому в данному приміщенні до кінця зміни можна не вмикати вентиляцію, а обмежитись неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено N=13 однакових джерел шуму з рівнем P 65 дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують М = 4 джерела шуму і додатково встановлять L = 1 джерело шуму з рівнем D 70 дБА?

Розв'язання:

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р - рівень шуму від одного джерела, дБА;

N - кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р - рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М - кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D - рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L - додатково встановлені джерела шуму, шт.

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки - l = 0,45 м, сила світла в напрямку розрахункової точки - J = 475 кандел, кут падіння світлового променя - ⁰ = 55. Коефіцієнт запасу К_з = 1,4.

Розв'язання:

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де I - сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

б - кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l - відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

К_З - коефіцієнт запасу.

Задача 4

Аналіз запилення повітряного середовища(вид пилу - доломіт) дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр Q= 0,49 м³/год, запиленого повітря на фільтрі за К = 13 хвилин аспірації нагромадилося n = 0,8 міліграм пилу. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.



Розв'язання:

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м³, можна визначити за формулою

,

де n - кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К - час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q - швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м³/ч.

Така фактична концентрація пилу доломіт більше ніж ГДК до ГОСТу 12.1.005-88, яка складає 6мг/м³. Тому на дільниці відсутня можливість працювати без увімкнення механічної вентиляції.

Задача 5

У виробничому приміщенні(дільниця точного зварювання) з рівнем звукового тиску L₁= 72 дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін - S_стін=400м², площа стелі - S_стелі=280м², площа підлоги - S_підл=280м²_. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання - 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні підрозділів зазначеного призначення.



Розв'язання:

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою

,

де В₁ та В₂ - сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку

,

де А - еквівалентна площа звукопоглинання, ;

б_ср - середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею S_пов;

S_пов = S_пол + S_ст + S_потол,

S_підл - площа підлоги, м²;

S_ст - площа стін, м²;

S_стелі - площа стелі, м².

За таких означень стала приміщення до облицювання складає

.

При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі б_сер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилась з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (б_сер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати б₂ = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

.

Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою

.

Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимими за ГОСТом 12,1,003-83*, який складає для дільниці точного зварювання 65 дБА, можна зробити висновок, що після облицювання в даному приміщенні можливе улаштування дільниці точного зварювання.



Задача 6

На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала М = 570 чоловік. За цей же період сталося N = 21 випадків виробничого травматизму, у тому числі К =6 випадків, які не були пов'язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала D = 110 робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.

Розв'язання:

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n - число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов'язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М - середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,



де D - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв'язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв'язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов'язані з виробництвом, а також на випадки, які не закінчилися у звітному періоді. Названі випадки не враховуються при розрахунках коефіцієнтів травматизму.

Задача 7

Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром 612 м нормованого освітлення Е =2500 лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює F =1740 лм, коефіцієнт запасу - К=1,7, коефіцієнт нерівномірності освітлення z =1,15, коефіцієнт використання світлового потоку - = 0,62. Система освітлення комбінована.

Розв'язання:

Основна розрахункова формула за методом використання світлового потоку, лм, має вигляд

,

де F - необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм; Е - нормована освітленість, лк;S - площа приміщення, м²; z - коефіцієнт нерівномірності освітлення; К - коефіцієнт запасу; з - коефіцієнт використання світлового потоку; N - кількість світильників, шт.; n - кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2. Звідки

.

При розв'язанні задачі необхідно пам'ятати, що при комбінованій системі освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Задача 8

Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром 125,5 та висотою С = 3,4м, якщо в ній перебуває N = 27 студентів, кожен з яких видихає М = 35г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО₂ дорівнює 1,5 г/м³. Концентрація СО₂ в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м³

Розв'язання:

Кратність повітрообміну в приміщенні, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою

,

де L - необхідний повітрообмін в приміщенні, м³/год;

V - об'єм приміщення, м³.

Необхідний повітрообмін, м³/год, можна визначити за формулою

,

де G - кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q₁ - концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м³.

q₂ - концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м³.

Задача 9

Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності N = 100 дБ, що встановлений на території підприємства на відстані L = 102 м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора - Ф = 2,3, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА

Розв'язання:

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити за формулою акустичного розрахунку

,

де N - рівень звукової потужності джерела, дБ; Ф - фактор спрямування звуку джерела; S - площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та - втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м = 0, то при відстані 100 м = 6 дБ, при відстані 200 м =12 дБ.

Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна визначити, на яку величину необхідно знизити шум у районі житлового будинку.

Задача 10

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом 125,5) при вихідних даних: площа віконних прорізів складає S₀ = 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності - ₀ = 0,45; коефіцієнт врахування відбитого світла - r₁ = 5.1; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти - К = 1.7; коефіцієнт запасу - К_з = 1.4; світлова характеристика вікон - _в = 19

Розв'язання:

У відповідності до СніП ІІ-4-79 значення коефіцієнта природного освітлення, %, можна знайти за формулою

,



де S_в - площа вікон в приміщенні, м²; ф₀ - загальний коефіцієнт світлопроникності; r₁ - коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення; S_п - площа підлоги в приміщенні, м²; з₀ - світлова характеристика вікон; К_з - коефіцієнт запасу; К_буд - коефіцієнт, який враховує затінення вікон об'єктами, що стоять навпроти.



Висновок

Праця - це цілеспрямована діяльність, у процесі якої людина, використовуючи спеціальні знаряддя: різноманітні інструменти, прилади,устаткування, машини тощо, впливає на природу з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Праця має особливий характер і потребує певної організації. З фізіологічної точки зору, це витрати фізичної і розумової енергії людського організму. Праця є необхідним і корисним процесом, за якого, проте, при певних умовах діяльності людина може піддаватися дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, що негативно відбивається на її здоров'ї. Проблеми створення безпечних і нешкідливих умов праці мають таку ж давню історію, як й історія людства. Однак сьогодні вони набувають особливого значення, адже ціна кожної аварії істотно зростає. Статтею 3 Конституції України людина та її здоров'я оголошені найбільшою цінністю держави.

Україна приділяє велику увагу питанням охорони життя і здоров'я своїх громадян, створенню безпечних умов праці роботодавцями та керівниками підприємств, установ і організацій, проте кількість нещасних

випадків, що трапляються на виробництві або у ході виконання службових обов'язків, залишається дуже великою. Так, на виробництві щоденно травмуються у середньому 160 осіб, з них понад 20 стають інвалідами, а 4-5 - гинуть. Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, коштує життя до п'яти шахтарів.

Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому у світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник, на жаль, майже вдвічі вищий. Серед основних причин нещасних випадків в Україні є такі: незадовільна підготовка робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутність належного контролю за станом безпеки та виконанням встановлених норм на робочих місцях; недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; повільне впровадження заходів та засобів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованість знарядь виробництва.



Список літератури

1. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. із змінами та доповненнями.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. - К., Л., 2003. - 408 с.

3. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці Навч. посібник. - К.: КНБУ, 2000. - 232 с.

4. В. Ц. Жидецький, В.С. Джигиреи, О.В. Мельников Основи охорони праці Видання друге, стереотипне, Львів "Афіша" 2000.

5. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.

6. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І.М. Основи охорони праці. Підручник. - К., 2009. - 264 с.

7.НПАОП 28.4-1.31-89 Правила з охорони праці у ковальсько-пресовому виробництві

Размещено на Allbest.ru