Цивільна оборона

Організація цивільної оборони: планування заходів, підготовка населення. Надзвичайні ситуації: оцінка обстановки, захист людей, ліквідація наслідків; стійкість роботи промислових об’єктів. Українське законодавство і міжнародне право з питань ЦО.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 02.02.2011
Размер файла 109,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

охорона громадського порядку

Може бути проведена за:

виробничим принципом

територіальним принципом

Евакуаційні комісії:

районні

міські

об'єктові

Ведуть облік населення, установ і організацій, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху; вирішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки і висадки; облік можливостей населених пунктів заміської зони щодо прийому та розміщення евакуйованих; встановлення зв'язку з евакоприймальною комісією та вирішення разом з ними питань життєдіяльності евакуйованого населення)

Міські евакокомісії:

створюють збірні евакопункти (ЗЕП)

збирають населення

проводять реєстрацію

організовують посадку на транспорт або формують піші колони

Піші колони: чисельність від 500 до 1000 осіб з розбивкою на 50-100 осіб рухаються з привалами 10-15 хв. - через кожних 1-1,5 год. руху та великі привали на 1-2 год у другій половині дня.

Евакоприймальні комісії - організовують приймальні евакопункти які:

зустрічають

розподіляють за населенеми пунктами

надають першу медичну допомогу

розселяють людей

вирішують питання життєдіяльності

3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю

Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки

для вимірювання поглинених доз опромінення -- прилади дозиметричного контролю

Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки. Для виявлення сильнодіючих отруйних речовин використовуються прилади типу "Сирена".

За призначенням прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю діляться на:

Індикатори -- найпростіші прилади радіаційної розвідки для виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином бета - та гама -випромінювання. Також можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. Прилади ДП-64 (постійний нагляд та визначення початку радіоактивного забруднення, тобто прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації -- випромінювання 0,2 Р/год. , а з побутових СИМ-01, СИМ-03.

Рентгенометри -- для визначення потужності дози рентгенівського або у - випромінювання. діапазон від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину, прилади Бортовий рентгенометр ДП-ЗБ (призначений для вимірювання потужності дози гама-випромінювань на місцевості з рухомих об'єктів) ДП-5В (Вимірювач потужності дози ДП-5В (рентгенометр) призначений для: виявлення радіоактивного випромінювання; вимірювання рівня гама-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гама-випромінюванням; виявлення бета-випромінювання) , ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2, "Кактус" та інші. Побутові: "Прип'ять", "Белла", "Сосна", "Синтекс".

Радіометри (вимірювачі радіоактивності) -- визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь альфа та бета частинками. Можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. Установка ДП-100, «БЕТА».

Дозиметри - визначення сумарної дози опромінення, особового складу формувань , головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДП-22В, ДП-24, ІД-1,ІД-11,ІД-0.2.

Прилади хімічної розвідки

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів У-газів.

Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

Індикаторні трубки. У комплекті приладу: -- 10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V-газів); -- 10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта; -- 10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифос-гена, синильної кислоти, хлорциана).

Крім ВПХР для хімічної розвідки використовують прилад ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма.

ППХР -- напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора.

Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 польова хімічна лабораторія.

Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1, та ГСП-11.Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного вимпромінювання.

3.5 Медичний захист

Цим займається медична служба ЦО

Вона виконує наступні основні завдання:

своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження

Медична служба ЦО організовується за територіально-виробничим принципом.

До медичних формувань відносяться:

а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП).

санітарні дружини

загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим

б) спеціалізовані невоєнізовані медичні формування:

загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 -- середнього медперсоналу);

бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах.

Декілька БСМД (8--17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) -- (2 лікаря + 2 м/сестри + машина);

пересувні протиепідемічні загони (ППЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів в осередках бактеріологічного ураження. ППЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ.

Медична допомога поділяється за видами:

перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);

перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6--8 годин після ураження);

спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження). Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.

Санітарні дружини

є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення).

Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи.

Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин.

У сховищах і ПРУ

організовуються медичні пости та медичні пункти, для чого у складі ланок з обслуговування захисних споруд передбачаються медичні працівники.

В захисних спорудах місткістю

до 150 осіб -- 2 сандружинниці

150--600 осіб -- 1 фельшер і 2 сандружинниці

600--1200 осіб -- 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці

600--1200 осіб -- 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці.

При проведенні евакуаційних заходів також організується медичне забезпечення

До пунктів збору приписуються 2--3 фельдшери, або медичні сестри.

На шляхах пересування на кожну пішохідну колону, автоколону або залізничний ешелон виділяються медичні працівники.

На приймальних пунктах передбачаються медичні пункти у складі лікаря та 2-х медичних сестер

Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

4.1 Сутність РІНР

4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

4.3 РІНР при аварії на ХНО

4.4 РІНР в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться

4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження

4.6 РІНР в районах стихійного лиха

4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР

4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО

4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

4.10 Захист сільськогосподарської продукції і худоби

4.11 Спеціальна обробка

4.12 Дезактивація

4.13 Дегазація

4.14 Дезінфекція

4.15 Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація

4.16 Радіація і харчування

4.1 Сутність РІНР-- усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків.

РІНР поділяють:

рятувальні

розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;

відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

санітарна обробка уражених; знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення.

невідкладні

прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;

локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

РІНР здійснюються у три етапи:

На першому:-

щодо екстреного захисту населення

з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків

з підготовки до виконання РІНР

Екстрений захист населення : оповіщення про небезпеку; використання засобів захисту; додержання режимів поведінки; евакуація з небезпечних у безпечні райони; здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги; локалізація аварій; зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва; попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезараження одягу, майна, техніки, території; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

Третій етап- забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС: відновлення чи будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи ЦО не виконує

4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

Радіонукліди піднімаються в атмосферу і випадаючи забруднюють місцевість. Ступінь визначається кількістю і складом радіонуклідів, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в час аварії.

РІНР при аварії на АЕС:

оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

використання засобів колективного і індивідуального захисту;

організація дозиметричного контролю;

проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.

4.3 РІНР при аварії на ХНО

Негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження

висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження

Надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи

Осередок ураження оточується -- здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення.

При проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

4.4 В осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:

бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

карантинний режим або обсервація;

санітарна експертиза;

контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;

протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження

Організація усіх видів розвідки.

До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.

В осередку визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, та вживають негайних заходів щодо відвернення його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів

Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади.

4.6 РІНР в районах стихійного лиха

розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР

Уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Не заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Користуватися страхуючими засобами на висоті, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям),на електромережах ,на водопровідних, каналізаційних та газових, при проведенні РІНР вночі

4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО

здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування

Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці

У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками.

В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.

Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено.

4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

Організовується виконавчою владою та органами управління цивільної оборони відповідного рівня. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦО і виконуються як в період загрози, так і після виникнення НС.

Вони передбачають:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха

забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності; захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення). Порядок забезпечення населення продуктами, водою і предметами першої необхідності в умовах НС визначається відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

житлове забезпечення і працевлаштування; комунально-побутове обслуговування; медичне обслуговування; навчання населення способів захисту і дій в умовах НС

розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

санітарна обробка, знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції; підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

морально-психологічна підготовка і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи

4.10 Захист сільськогосподарських тварин

Для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють торби-протигази, попони та панчохи, крім того укривають їх у герметичних приміщеннях.

Для герметизації приміщень необхідно:

усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином

2/3 вікон закрити щитами чи заложити цеглою

віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою

вхідні двері щільно підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем

у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху; на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви

водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою

розрахувати і створити 5--7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях; обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу.

Захист запасів кормів:

соковиті корми закопати у спеціально приготовлені ями

над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами

Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємкостях. Навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5--2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.

Здійснюються профілактичні протипожежні заходи: навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6--10 м.

Проведення протиепізоотичних заходів

При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати, встановлюється карантин

Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати.

Перед в'їздом на ферму, і кожним тваринницьким приміщенням повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином. Працювати у засобах індивідуального захисту.

4.11 Спеціальна обробка

Проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.

включає:

Санітарна обробка -- ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР

Дезактивація -- знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

Дегазація -- знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.

Дезінфекція -- знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.

Дезінсекція -- знищення комах і кліщів.

Дератизація -- знищення гризунів.

Спеціальна обробка поділяється на часткову і повну

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно.

Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦО СОЛІОО -- санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки); станція обеззаражування траспорту (СОТ) (на базі мийних).

Часткова санітарна обробка

проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту.

Послідовність:

знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу.

коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують.

обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза. знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло.

При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.

Повна санітарна обробка

обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

4.12 Дезактивація

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації.

При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація здійснюється наступними методами:

змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів

змивання РР струменем води під тиском

знищення РР газокрапельним потоком

знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками

змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо

знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

Дезактивація споруд

проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць

проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2--3% содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття

може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

Ділянки територій, які не мають твердого покриття

дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5--10 см, дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8--10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.

Дезактивація води

проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15--20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5--10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском.

Для поліпшення дезактивації користуються

дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом'якшення води, що дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти.

4.13 Дегазація може проводитися:

Хімічний спосіб взаємодія хімічних речовин з отруйними речовинами, що знімає токсичність. Користуються дегазаційними розчинами або водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно), можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи обробки вовни, льону, бавовни, віскози; від мийки склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв;

Фізико-хімічний засіб змиванні ОР за допомогою мийних речовин або розчинників. Порошки "Дом", "Єва" та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути -- бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт

Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Дегазація території:

Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин.

Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірнонаривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

Механічний спосіб -- зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7--8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.

4.14 Дезінфекція

Хімічний спосіб -- знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами -- основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції -- кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання мастил.

4.15 Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація

Необхідно насамперед ізолювати їх від зовнішнього середовища. шляхом збереження їх у тарі, яка герметичне закривається, чи укрити захисними матеріалами (поліетиленова плівка, щільний папір, клейонка тощо).

Хліб, сухарі, кондитерські вироби загорнути в щільний папір і вкласти в металеві каструлі, поліетиленові мішки.

Цукор, борошно, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу, уклавши в коробки, шухляди, викладені зсередини клейонкою чи іншим плівковим матеріалом.

М'ясо, ковбаси, рибні вироби у холодильники.

Масло, молоко, рослинні жири зберігають в металевих чи скляних банках із кришками, які щільно закриваються.

Овочі зберігають у дерев'яних шухлядах, укривши їх брезентом або іншою щільною тканиною.

Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості:

Використовують льохи, підвали, овочесховища замазавши в них щілини в стінах, дверях, закривши вентиляційні отвори і вікна щитами, толем, чи цеглою. Двері ущільнити цупким матеріалом.

Овочі, що зберігаються поза приміщеннями, вкривають матами з очерету, соломи, а потім засипають ґрунтом товщиною 15-20 см.

Для захисту води:

Весь посуд повинний закриватися щільними кришками, а відра і ванни -- накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину на добу тільки для готування їжі від 3 до 5 літрів.

Для захисту колодязів навколо зрубу насипають глиняний шар товщиною до 50 см і шириною 1,5-2 м., зверху насипають шар щебеню товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу оббивають дошками або багатошаровою фанерою. Над колодязем улаштовують навіс, а шахту закривають щільною кришкою, оббитою листовим залізом або толем. Бажано із шахти колодязя викачати воду й очистити дно.

Продукти харчування, які зазнали радіоактивного зараження

Підлягають дезактивації, а ті, що зберігаються в герметичної тарі, можуть бути використані після ретельного обмивання посуду теплою водою.

М'ясо, сир, масло, які знаходяться в негерметичній тарі, обробляються шляхом зняття ножем зараженого шару товщиною не менше 2-3 см.

Картоплю, моркву, буряк та інші овочі і фрукти ретельно миють струменем води, при дво-триразовому промиванні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів з наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіонуклідів. Найбільше наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільш ретельній обробці.

Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у домашніх умовах на вживається, воно підлягає переробці у сир або масло.

Олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній шар вживають у їжу.

Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:

відстоювання - виділення тільки нерозчинні радіонукліди

фільтрування (пісок, торф, гравій) досягається очищення до 70%.

коагулювання (глина, кальцинована сода, фосфати) з наступним відстоюванням можна видалити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію.

перегонку

Очищену воду із заражених водойм

можна отримати шляхом улаштування спеціальних колодязів на відстані від берега водойми 5-10 м. При цьому дно колодязя повинне бути нижче поверхні рівня води у водоймі.

Якщо ґрунт берега не пропускає вод, то між водоймою і колодязем обладнують фільтруючу траншею або трубу.

Найкращі результати для видалення радіонуклідів з води досягаються при перегонці чи пропущенні її через іонообмінні смоли.

4.16 Радіація і харчування

Насамперед у раціон харчування повинні входити такі речовини, які перешкоджають засвоєнню організмом радіонуклідів, найкраще природні, органічні, котрі не дають побічних негативних явищ. Це пектини або полісахариди, органічні речовини, які вступають у контакт з радіонуклідами, позбавляють їх можливості розчинятися в клітинах живого організму.

Пектини входять до складу багатьох продуктів, а тому слід більше вживати яблук, гарбузи, ріпи, моркви, буряка, капусти, сливи, полуниці, вишні, чорноплідної горобину, обліпихи.

Засвоєнню радіонуклідів в організмі перешкоджають і фруктові соки (гранатного, яблучного, грушевого, сливового, томатного, виноградного), до складу яких входять органічні кислоти, здатні вступати в тісну взаємодію з радіонуклідами і, утворивши з ними ряд сполук, видаляють їх з організму.

Для підтримки потрібної кількості калію в організмі слід споживати петрушку, шпинат, цибулю, часник, брюссельську і цвітну капусту, турнепс, щавель, селеру та інші види зелених культур.

Зменшення радіоактивного впливу дає нормальне співвідношення в організмі кальцію і магнію. Для цього треба систематично вживати молоко і сир, а також бобові культури -- квасолю, горох та ін.

Не виключена можливість потрапляння в організм людини «гарячих» часток -- дуже руйнівних для живих клітин радіоактивних елементів. Несучи великі дози радіації, вони руйнують навколо себе усі тканини, викликаючи їх злоякісне переродження. Важливо для цього вживати продукти, де є волокнисті речовини: капусту, буряк, моркву, житній хліб.

Продукти, які мають яскраво-жовті і червоні пігменти, зменшують імовірність появи раку. Це помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоб вживались вони систематично, створюючи своєрідний бар'єр загрозливим хворобам.

Тема 5. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

5.1 Оцінка радіаційної обстановки

5.2 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО

5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів

5.4. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності

5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності

5.6 Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах

5.1 Оцінка радіаційної обстановки

Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.

Два види аварій

внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО;

внаслідок вибухової ядерної реакції.

Для характеристики забруднення застосовують: ступінь (щільність) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда на одиницю площі.

За щільністю забруднення місцевість після радіац. аварії поділяють на зони:

відчуження;

безумовного (обов'язкового) відселення;

гарантованого (добровільного) відселення

підвищеного радіоактивного контролю

Дія радіації оцінюється

за дозою випромінювання -кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

Експозиційна доза визначається лише для повітря при гама і рентгенівському випромінюванні.

Поглинута доза визначається для речовин.

Еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди, нанесеної здоров'ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь якого складу. Вона == добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

За дозами опромінення зону зараження поділяють на зони:

надзвичайно небезпечного забруднення (Г);

небезпечного забруднення (В);

сильного забруднення (Б);

помірного забруднення (А);

радіаційної небезпеки (М);

При ліквідації наслідків

в зоні “М” та інших повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей,, дезактивація одягу, техніки..

В зоні “А” перміщення людей в бронетехніці.

У зонах Б, В, Г в мирний час ніякі роботи не проводять

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення

методом прогнозування

за фактичними даними (розвідки) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення території і атмосфери

З метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарської діяльності.

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:

визначення та нанесення на карту зон забруднення;

визначення часу початку падіння радіаційних опадів

доз опромінення для людини

тривалості перебування на цій території

можливих санітарних втрат при цій аварії

Вихідні дані для цього:

тип та потужність реактора;

кількість аварійних реакторів -n

частка викинутих радіоактивних речовин

координати РНО;

астрономічний час аварії

метеоумови

відстань від об'єкта до аварійного реактора

час початку роботи працюючих на об'єкті

тривалість дій (роботи)

коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання - К посл

Маючи ці дані за спеціальними таблицями та формулами, складаючи карти-схеми можна оцінити радіаційну обстановку при аварії на АЕС.

Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження. Проводиться за допомогою карти куди наносять зони забруднення, а також дані про місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦО.

Необхідні дані:

час ядерного вибуху

рівні радіації в районі дій

коефіцієнти послаблення захисних споруд, техніки

допустима доза опромінення людей (з врахуванням раніше отриманої

поставлені завдання та терміни їх виконання

Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:

визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання

визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження;

визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення

визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок.

На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру.

Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту.

Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.

5.2 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО. СДОР, ХНО

Під хім.. обстановкою при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних робіт

Токсична доза добуток концентрації парів на експозицію (час дії парів на організм).

гранично-допустима

симтоми отруєння ще не наступають.

середня порогова

викликає початкові симтоми отруєння у 50%

середня вивідна приводить до втрати працездатності до 50% уражених

смертельна

загибель 50%

Основні поняття хім. обстановки:

зона заражен

ня СДОР - де небезпечно

глибина зараження - протяжність від місця аварії

глибина розповсю

дження -хмари СДОР

зона розповсю

дження - вся;;

тривалість хім.. зараження -час випаровування СДОР, коли існує небезпека

первинна хмара СДОР - пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії

вторинна хмара сдор - випаровування СДОР з поверхні;

Прогнозування і оцінка хім.. обстановки включає вирішення завдань:

визначення напрямку за метеоданими;

визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження;

визначення часу підходу зараженого повітря до об'єктів і тривалості дії ураження СДОР;

визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Прогнозування є:

довгострокове - заздалегідь

для визначення можливих масштабів та засобів

ліквідації, вихідні дані:

вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані;

оперативне - здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.

5.3.Оцінка інженерної обстановки. Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів, відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів, відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів споруд - 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт - обладнання середній ремонт), слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок - збитки до 1ё0% ОВФ, середній ремонт)

5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів - узагальненим критерієм є ступінь ураження міста

визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані:

ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності

втрати населення

аварії на інженерних мережах та комунікаціях

потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР

5.4 Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності

Ступені руйнування:

повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)

сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту);

середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту)

слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт)

5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об'єктів господарської діяльності

полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об'єкта.

Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни

Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:

визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища - Кпосл.;

визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.

Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг. , то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.

Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв'язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб.

5.6 Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об'єктах

під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об'єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об'єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР.

Проводять:

Попередня оцінка - виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів.

Оперативна оцінка - визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі.

Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом.

Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу
6.2 Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
6.4 Розміщення об'єктів і планування міст
6.5 Розміщення атомних станцій
6.6 Розміщення об'єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини
6.7 Розміщення інших господарських об'єктів
6.8 Планування і забудова міст
6.9 Підприємства і інженерні системи
6.10 Водопостачання
6.11 Газопостачання
6.12 Електропостачання
6.13 Гідротехнічні споруди
6.14 Транспортні споруди і станції
6.15 Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем мають слідуючи наслідки:

прогрес

збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій - реальна загроза для здоров'я та життя людей

результат:

За останні двадцять років у промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше одного млрд. залишилося без житла.

Вихід з даного становища:

В червні 1992 р. на конференції ООН ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового вирішення.

Для наукового обґрунтування управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику. Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним виробництвом.

Сформульовано слідуючу класифікацію:

1 тип. - джерела екологічної небезпеки - виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері, поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається спостереженню, аналізу та прогнозуванню.

2 тип - потенційно-небезпечні - виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв'язку з цим набуває ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій, масштабами можливих наслідків тощо.

До найбільш типових: транспортні аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН та СДОР.

6.2 Сутність стійкої роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення

розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни. Для тих хто не виробляє матеріальні цінності стійкість розуміється виконанням покладених функцій. в умовах НС.

На стійкість роботи впливають фактори:
захист праців-

ників

спроможність об'єкта протистояти вражаючим факторам

захищеність від вторинних вражаючих факторів

надійність системи забезпечення об'єкта

стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО

підготовле

ність об'єкта до ведення РІНР

Шляхи підвищення стійкості в умовах НС:
Вдосконалення роботи по:
захисту праців

ників

спроможності об'єкта протистояти вражаючим факторам

захищеності від вторинних вражаючих факторів

надійності системи забезпечення об'єкта

стійкість та безперервності управління виробництвом та ЦО

підготовле

ність об'єкта до ведення РІНР

підготовка до відновлення порушеного виробництва

Завчасним проведенням комплексу заходів:

інженерно-технічних - комплекс робіт по підвищенню стійкості будівель, обладнання та комунально-енергетичних систем.

Технологічних - шляхом зміни технології, що зменшує реальність вторинних вражаючих факторів

Організаційних - планування дій керівного складу, служб

6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

Основний документ “Будівельні норми і правила”

Інженерно-технічні заходи ЦО - це комплекс заходів, спрямованих на:

захист населення

зменшення втрат під час НС

створення умов для проведення РІНР

При проектуванні та здійсненні інженерно-технічних заходів по ЦО використовують диференційований метод

Великі міста відносять до груп за такою класифікацією: 1-2-3 груп з ЦО

Великі промислові об'єкти теж 1 і 11 категорії з ЦО

Атомні в окрему

Або вони ще називаються “категорійні”.

Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування території на якій знаходиться категорійні міста та об'єкти.

Є зони можливих руйнувань

сильних руйнувань

слабких руйнувань

Для цього є спеціальні таблиці які визначають відстані меж цих зон від об'єктів які спричиняють НС.

Крім того поруч з вищеназваними зонами можуть бути і прилеглі до них смуги до 10 км. можливого небезпечного радіоактивного зараження; для різних типів атомних станцій ці зони можуть бути 20-40 км.

А поруч з цими смугами можуть бути ще 100 км смуги можливого небезпечного радіоактивного забруднення.

Біля підприємств по виробництву СДОР є зона можливого хімічного зараження. Зона можливого катострофічного затоплення (4 год. добігання хвилі прориву).

Інженерно-технічні заходи ЦО, що наведені у СниП 2.00.05-90 повинні враховувати:


Подобные документы

  • Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

    методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010

  • Вимоги щодо забудови міст, проектування і будівництва комунальних систем, енергетичних об'єктів та підприємств транспорту. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації і ударної хвилі на об'єкти господарювання. Визначення стійкості споруди.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 25.10.2010

  • Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

    реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009

  • Цивільний захист населення від небезпек. Цивільна оборона - сфера наукової та практичної діяльності. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Заходи щодо протирадіаційного захисту. Правила поведінки та дій населення в очагу ядерного уражения.

    курсовая работа [22,2 K], добавлен 10.02.2009

  • Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні. Сильна спека, сильний вітер, смерч, пилова буря, град, злива, ожеледь, хуртовина, мороз. Захист населення, навколишнього природного середовища, об’єктів від стихійного лиха.

    реферат [11,6 K], добавлен 22.11.2006

  • Організація і проведення рятувальних робіт. Основнi проблеми ліквідації наслідків землетрусів та iнших надзвичайних ситуацiй. Усунення аварій на електромережах. Рятувальні роботи при радіаційному i хімічному зараженні. Режими, види захисту для населення.

    реферат [28,4 K], добавлен 13.10.2010

  • Право людини на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, пожеж та стихійного лиха. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, забезпечення мінімуму життєвих потреб людей. Класифікація надзвичайних ситуацій.

    презентация [369,2 K], добавлен 20.12.2013

  • Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

    презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010

  • Проведення евакуаційних заходів. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкту до дії урагану. Визначення дози опромінення. Тривалість роботи на радіоактивно забрудненій місцевості. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об'єкті.

    контрольная работа [618,4 K], добавлен 08.01.2014

  • Характеристика хімічної обстановки, суть вихідних даних для її оцінки. Визначення вертикальної стійкості повітря та її значення для забезпечення безпеки. Правила поводження при виникненні загрозливих ситуації, оснащення хімічно небезпечного об’єкта.

    практическая работа [14,8 K], добавлен 19.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.