при складанні Генеральної схеми розвитку країни

областей

відповідно до методики «Загальні умови до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження»

галузей промисловості

проектів районного планування

проектів забудови міст та селищ

промислових зон

Завдання на розробку ІТЗ ЦО погоджується з місцевими органами влади з питань ЦО.

Діючі можуть реконструюватися без збільшення чисельності і шкідливих викидів.

Нові підприємства не можуть розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; -25 км. для міст 111 групи та АС.

від 100 до 500 тис.чол .- 25 км

500-1000 - 30 км.; 1млн.-1.5 млн. - 40 км

1,5 - 2 млн. - 50 км.; більше 2 млн. -100км

Щільність населення у 25 км зоні має бути не більше 100 осіб на 1 км2 та має бути транспортна мережа для вивезення цих людей за 4 год.

Чисельність селищ для працівників не більше 50 тис. на відстані 8 км

Відстань від берегової лінії 1 км. не допускається розміщення над джерелами підземних вод.

Передбачається створення систем автоматичного контролю та інформації персоналу і населення.

Склади для СДОР у заміській зоні - відстані від населеного пункту згідно норм.

Склади нафтопродуктів 200 м від річок, нижче за течією від поселень та виробництв на 100м.

У аеропортах склади нижче їх рівня.

Підприємства легкозаймистих речовин нижче поселень і промислових підприємств, або обваловка , яка б утримувала 50 % ємності. Запаси СДОР установлюють міністерствами

Продовольчі склади на околицях категорійних міст поза зонами можливих руйнувань і затоплень.

Забезпечення розбивки частин міст на ділянки не більше 2,5 км², по розривах між цими розбивками має виводиться населення в разі руйнувань.

Протипожежні розриви мають бути не менше 100м.

Нові залізничні станції., автопарки, трамвайні і тролейбусні депо мають будуватися за межами можливих руйнувань.

Обладнання міст штучними водоймами з розрахунку 3000м3 води на 1км2 території,

Вздовж берегової смуги рік обладнують через кожні 500м пожежні під'їзди для забору води не менш, як трьома автомобілями.

При проектуванні виробничих будівель в зоні можливих руйнувань застосовують легкі огороджуючи конструкції., ступінь вогнестійкості залежить від категорії об'єкта з ЦО.

Пункти керування розміщують у нижніх частинах будинків.

Передбачається захист ємностей і комунікацій від ударної хвилі

Заходи по виключенню розливів та пристрої по відсіканню зруйнованих частин і технологій, або випорожнення технологічних схем у заглиблені ємності.

Наявність локальних систем виявлення СДОР та повідомлення працюючих і населення

Повинно базуватися не менш як на двох джерелах, один підземний

Крім того мати резервуари (з фільтрами поглинаючими, за межами можливих руйнувань, з герматичними люками і пристосуваннями для наливу у пересувну тару) з тридобовим запасом води не менше, як 10 л. на 1 людину.

Теплові та атомні станції повинні мати запас технічної води навіть при прориві споруд.

Наявність резервних свердловин і колодязів, герметизація їх.

Пожежні гідранти в зоні де їх не завалить.

Повинно здійснюватись від станції поза категорійними містами і мати декілька підводів, також мати відключаючи пристрої ділянок при спрацюванні тиску ударної хвилі.

Наземні понижаючі станції мають мати дублювальні підземні, які включаються у випадку потреби, у цих містах має бути і підземне та закільцьоване підведення до об'єктів та пристрої, які спрацьовують при ударній хвилі.

Стійке, можливість автоматичного розподілу.

Теплові електростанції слід розміщати у незатопляємих та зонах де не буде руйнувань.

Так само розміщують і лінії ЛЕП.

Об'єкти мають мати декілька вводів, мати резервні дрібні та пересувні електростанції та підстанції.

Підстанції мають бути у безпечній зоні і на такій відстані, щоб виключало можливість їх одночасного руйнування.

Транзитне постачання (в обхід зруйнованих об'єктів) за рахунок транзитних перемичок.

Нові лінії слід проектувати в кабельному виконанні.

Особливі умови для об'єктів, які не відключаються, крім подвійного підведення - пересувні станції.

Такі ж вимоги і до нафто-газоперекачувальних станцій

При проектуванні атомних станцій повинна передбачатися система сигналізації для повідомлення органів ЦО, персоналу і населення, будівлі виконують згідно “Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві та експлуатації”

При розрахуванні каскаду повинно бути розраховано стійкість споруд напірного фронту при проходженні хвилі прориву, для цього повинно бути розраховано відповідне підйомне обладнання для відкриття шлюзів у нижчих водоймах, також передбачають глибинні водоскидні отвори.

Крім того на шлюзах має бути гарантоване електропостачання та пересувні електростанції, керування ними має дублюватися місцевими постами.

мають мати обходи і кутові сполучні шляхи

Майданчики для перевантаження СДОР, вибухових речовин мають бути на відстані 250м від споруд та інших поїздів, вони обладнуються водяними завісами та локальною системою оповіщення.

Мають також бути підготовлені перед вузлові станції. Шляхопроводи до них розосереджено.

Електропостачання потягів має бути двохстороннє від незалежних джерел, а тягові підстанції у безпечній зоні.

Мають бути також захищені пункти керування.

не ближче 2 км від меж проектної забудови категорійних міст

при наявності існуючих через них - слід будувати обхідні на відстані 2 км. від межі проектної забудови

Стикувати заміські із міськими магістралями

Під'їзні шляхи до зал. станцій мають мати майданчики посадки населення для евакуації, миття та дезактивації.

Біля атомної станції має бути максимум дві дороги з твердим покриттям, що забезпечують під'їзд з 3 - 4 напрямків.

при наземному прокладанні в безпечних місцях, при заглибленому в зоні сильних руйнувань

В одному технічному коридорі може проходити не більше 260 млн. тон умовного палива в рік.

Відстань між технічними коридорами не менше 25 км.

Перекачувальні станції у безпечних зонах, відстань між ними в одному коридорі і сусідніх 30 км. Передбачається кільцювання.

Силами ІТП і залученими проектантами в три етапи:

підготовчий (наказ, календарний план заходів з підготовки, план проведення досліджень);

оцінка стійкості роботи ( умови захисту працюючих, уразливість виробництва, пошкодження від вторинного фактору, система забезпечення, вразливі місця в керівництві) для цього формують групи дослідження -

споруд - визначає ступінь стійкості, розміри можливої шкоди, визначає сили і засоби для відновлення

обладнання, заходи по переведенню на режим НС. способи збереження особливо цінного,

технології, найбільш вразливі ділянки виробництва

енергозбереження мінімуми потреби, додаткові джерела

постачання, додаткові запаси

оповіщення та зв'язку,

сховищ, радіаційного та хім.. захисту,

медична,

охорони громадського порядку.) ;

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки

розроблення заходів по стійкості. Підводяться підсумки. Група комплексного дослідження на основі доповідей інших груп складає комплексний план;

Перспективний план робіт які проводяться завчасно;

План-графік з підвищення стійкості при загрозі виникнення НС;

Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність планування перевіряють на навчаннях

Два плани:

на воєнний та мирний час.

Розробка в три етапи: 1. підготовчий;

2. практична розробка, оформлення документів;

3. узгодження розроблених планів (після того вивчення всім керівним складом на штабних об'єктових навчаннях та внесення коректив).

законодавчих

директивних

нормативних

Наказу начальника ЦО об'єкта у двох примірниках. підписується начальником штабу ЦО об'єкта, погоджується з територіальними управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і затверджується начальником ЦО об'єкта (підприємства, організації, установи, незалежно від форм власності і підпорядкування). Після затвердження зміст плану дій доводиться до виконавців.

для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва ОГД

оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС

відвернення або зниження можливої загибелі людей

мінімізація матеріальних збитків і втрат

організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало

порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління підприємств, установ і організацій

основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання і ліквідації НС техногенного і природного походження

узгодження термінів їх виконання,

фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для цих заходів і робіт

захисту робітників і службовців

підтримування виробничої діяльності та інші з урахуванням обстановки після виникнення НС

передбачаються необхідна кількість сил і засобів для ліквідації наслідків НС

рішення та вказівки вищого штабу ЦО (управління, відділу з НС), розпоряджень начальника ЦО об'єкта

документів, що характеризують об'єкт (комунально-енергетичні мережі, стан будівель і споруд, вододжерела)

дані прогнозування за можливими НС та ін.

Щорічно, станом на перше січня, план і вносяться відповідні зміни.

під час командно-штабних, комплексних об'єктових навчань та об'єктових тренувань Цивільної оборони

У розділі І викладається загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу, комунальних комунікацій, під'їздних шляхів та транспортних доріг на об'єкті, вірогідних надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, їх масштаби і наслідки, які визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результату модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

У розділі 2 викладається порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС, терміни оповіщення та збору керівного складу ЦО в робочий та неробочий час.

Порядок дій оперативної групи, комісії з питань НС, головних спеціалістів (начальників служб ЦО) об'єкта.

У розділі 3 розкривається наявність сил і засобів ЦО об'єкта, які залучаються до ліквідації наслідків НС.

У розділі 4 визначається порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення РІНР: завдання розвідки, транспортного, матеріально-технічного, хімічного, медичного, протипожежного забезпечення і охорони громадського порядку.

У розділі 5 визначаються місця розташування основного та запасного пункту управління ЦО об'єкта, порядок задіяння засобів зв'язку, забезпечення управління, зв'язку і оповіщення при загрозі виникнення і в ході ліквідації НС на всіх її етапах

Додатки до плану дій органів управління та сил ЦО об'єкта з запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації:

-- календарний план основних заходів ЦО при загрозі та виникненні НС (на кожну можливу НС);

-- карта (схема) ОГД з можливою обстановкою при виникненні НС;

-- схема організації управління, зв'язку та оповіщення;

-- план забезпечення захисту персоналу (населення) в разі аварії на ХНО;

-- розрахунки щодо екстреної евакуації, укриття в ЗС;

-- варіанти рішень начальника ЦО на ліквідацію наслідків НС;

-- завдання оперативній групі та інші додатки.

На воєнний час:

Розділ 1. Оцінка обстановки, що може скластися на об'єкті в результаті дій противника.

Розділ 2. Виконання заходів на об'єкті при планомірному переведенні на воєнний стан:

1. Захист працюючих та їх сімей

2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.

3. Заходи і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

4. Організація забезпечення заходів по ЦО.

5. Організація управління.

Розділ 3 Виконання заходів на об'єкті в умовах несподіваного нападу противника.

1.Дії за сигналами ЦО.

2. Дії після нападу противника.

Додатки:

підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони

органів управління та сил

навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту та дій у НС.

керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їх заступники, начальники служб, головні спеціалісти, керівники евакоорганів і працівники штабів ЦО;

командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань

робітники і службовці, які не входять до складу формувань

населення, яке не зайнято у сфері виробництва та обслуговування

учні та студенти

в "Організаційно-методичних вказівках" начальника ЦО на новий навчальний рік, щорічно.

способи захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф, при цьому дотр имуються поетапного принципу нарощування знань і навичок, враховуючи місцеві умови, соціальне заняття, вік, стан здоров'я і освіту

Мета - підготовка до управління силами ЦО своїх об'єктів у випадку стихійного лиха, або аварії

проводиться на курсах ЦО, шляхом зборів з відривом від виробництва терміном від двох до п'яти діб залежно від категорії слухачів, з періодичністю 3--5 років.

У навчальних закладах підвищення кваліфікації підготовка по ЦО головних спеціалістів здійснюється за програмами та в обсязі, який визначається відповідними міністерствами і відомствами з періодичністю раз в 5--6 років.

На об'єктах господарської діяльності підготовка керівного складу планується і проводиться згідно з тематикою і обсягом в 15 годин. Відповідальність за організацію і якість навчання несе начальник ЦО об'єкта.

метою навчання формувань є підготовка їх до чітких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно до їх призначення.

проводиться на курсах ЦО за відповідними програмами раз у 3 роки

на об'єктах у групах керівного складу, або групах начальників відповідних служб

проходить підготовку на об'єктах за програмою спеціальної підготовки тривалістю 15 годин щорічно (9 годин загальні теми та 6 годин -- спеціальні теми).

тематика визначається, враховуючи специфіку об'єкта, місцеві умови та призначення формувань і затверджується для територіальних формувань начальниками ЦО району, міста, області, а для об'єктових -- НЦО об'єкта.

Деякі категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник тощо) готуються на районних курсах ЦО.

Заняття з формуваннями проводять командири формувань, а з окремих тем -- начальники служб.

Мета підготовки цієї категорії -- вміння використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, надання першої медичної допомоги і діяти в умовах НС.

Навчання здійснюється за 12-ти годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ділянка, відділ).

з навчально-методичних посібників

пам'яток

прослуховування радіо- та телепередач

матеріалів, які друкуються у газетах та журналах

в консульпрунктах

при сільських Радах та житлово-експлуатаційних дільницях

розробляє Міністерство освіти України

проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2--8 класах;

підготовку учнів 8--11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризивної підготовки

навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки

Підготовка студентів здійснюється за окремою програмою, яка затверджується Міністерством освіти.

наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

-- програми підготовки та навчання з ЦО

витяг із плану комплектування курсів ЦО та навчальних закладів підвищення кваліфікації

наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий і завдання на новий навчальний рік.

перелік навчальних груп

перелік тем навчань і тренувань з ЦО

тематика підготовки з ЦО

план підготовки керівного складу, невоєнізованих формувань, робітників та службовців об'єкта

розклад занять для кожної навчальної групи

журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

журнал обліку підготовки керівного і командно-керівного складу на курсах ЦО та навчальних закладах підвищення кваліфікації