Охорона праці

Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтрувальні та ізолювальні. Фільтрувальні протигази подають у зону дихання очищене повітря із робочої зони, а ізолювальні -- повітря із спеціальних ємкостей або чистого середовища, що знаходиться поза робочою зоною. Принцип захисної дії фільтрувальних протигазів заснований на очищені забрудненого повітря з робочої зони за допомогою фільтрувально-поглинальної коробки. Працювати у такому протигазі більше 3 годин протягом робочого дня не допускається. У випадку наявності в повітрі невідомих речовин (більше 0,5% за об'ємом), а також при зменшеному вмісті кисню (менше 18% при нормі 21%) застосовувати фільтрувальні протигази не можна. В таких випадках, а також при роботі у колодязях та ємкостях застосовують лише ізолювальні протигази: шлангові, у яких подача повітря для дихання здійснюються з чистої зони шлангом, або автономні, які підрозділяються на резервуарні та регенераційні.

У резервуарних автономних протигазах увесь запас повітря для дихання зберігається у резервуарі або балоні, а його видихання здійснюється в атмосферу. В регенераційних протигазах повітря, що видихається після очищення від діоксиду вуглецю і добавлення кисню із запасу, що зберігається в апараті повторно використовується для дихання. Тому час використання регенераційного протигаза дещо більший ніж резервуарного.

Респіратор -- полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів, пилу. Він, як правило, складається з двох елементів: півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та фільтрувальної частини. За призначенням респіратори поділяються на протигазові, протипилові та універсальні.

Найбільш часто в різних галузях промисловості застосовуються: протипилові респіратори ШБ-1 «Лепесток» (вітчизняний аналог «Росток»), У-2к, Ф-62Ш; протигазовий -- РПГ-67; універсальний -- РУ-60МУ (вітчизняний аналог «Тополя»).

До спецодягу належать: костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Основні вимоги, яким повинен відповідати спецодяг зводяться до наступного: забезпечувати необхідний захист від дії несприятливих чинників, бути зручним, не обмежувати рухових можливостей працівника. Відповідно до ГОСТ 12.4.103-80 спеціальний одяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають наступні позначення: М -- для захисту від механічних пошкоджень; З -- від загальних виробничих забруднень; Т -- від підвищеної чи пониженої температури; Р -- від радіоактивних речовин; Э -- від електричного струму, електричних і електромагнітних полів; П -- від пилу; Я -- від токсичних речовин; В -- від води; К -- від розчинів кислот; Щ -- від лугів; О -- від органічних розчинників; Н -- від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів; Б -- від шкідливих біологічних чинників.

Виходячи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для виготовлення спецодягу.

Спеціальне взуття класифікується в залежності від захисних властивостей аналогічного спецодягу. До спецвзуття належать: чоботи, півчоботи, черевики, півчеревики, валянки, бахіли, калоші, боти і т. п. Працівників необхідно забезпечити спецвзуттям при виконанні будівельних, ливарних, сталеплавильних, ковальських робіт, коли існує небезпека падіння предметів, а також у приміщеннях, де підлога залита водою, мастилами і т. п. Деякі види спецвзуття мають посилену підошву для захисту стопи від гострих предметів (наприклад цвяхів, що можуть стирчати на будівельному майданчику). Взуття із спеціальними підметками призначене для таких умов праці, при яких існує ризик падіння на слизькій підлозі. Знаходить застосування на виробництві й спеціальне віброзахисне взуття.

Засоби захисту рук -- це різні види рукавиць та рукавичок, які використовуються для захисту від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги (діелектричні). Рукавиці та рукавички виготовляють із бавовни, льону, шкіри, шкірозамінника, гуми, азбесту, полімерів та ін. ЗІЗ рук за захисними властивостями класифікуються відповідно до єдиної класифікації (ГОСТ 1.4.103-80) аналогічно спецодягу та спецвзуттю.

Засоби захисту голови запобігають травмуванню голови при виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корисних копалин.

Найбільш розповсюджені засоби захисту голови -- каски, які поділяються на каски захисні загального призначення (каска будівельна склопластикова, текстолітова), каски шахтарські, каски спеціального призначення (для електрозварювальників).

До засобів захисту обличчя належать ручні, наголовні та універсальні щитки. Найбільш часто на виробництві використовуються: щиток електрозаврювальника універсальний ЩЭУ-1, щиток захисний ЩЗ, захисна маска С-40, захисна сітчаста маска С-39.

Для захисту очей від твердих часточок, бризок кислот, лугів та інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби індивідуального захисту, як окуляри. Тип окулярів добирається за ГОСТ 12.4.013-85 залежно від виду роботи.

Засоби захисту органів слуху застосовуються тоді, коли рівень шуму на робочому місці перевищує допустимі значення. До засобів захисту органів слуху належать протишумові вкладки, навушники, шумозаглушувальні шоломи. Навушники складаються з двох чашечок (з пористими чи рідинними наповнювачами), що з'єднані між собою дужкою. Протишумові вкладки виготовляють різних видів з різноманітних шумопоглинальних матеріалів. Найрозповсюдженішим видом протишумових вкладок є «Беруші» одноразового (з тонковолокнистого матеріалу) та багаторазового (з еластичного матеріалу типу гуми) використання.

Правильне та постійне застосування ЗІЗ органів слуху дозволяє суттєво знизити шумове навантаження, а відтак -- запобігти появі професійних захворювань у працівників шумних виробництв.

Дерматологічні засоби захисту застосовуються в тих випадках, коли при виконанні технологічних процесів має місце контакт з речовинами та матеріалами, які негативно впливають на шкіру. Для захисту шкіри, зазвичай, використовують пасти та мазі, які поділяються на гідрофільні та гідрофобні. Гідрофільні -- легко розчиняються у воді. Вони захищають шкіру від жирів, мастил, нафтопродуктів. Гідрофобні пасти нерозчиняються у воді. Їх використовують для захисту шкіри від розчинів солей, кислот та лугів низької концентрації. На чисту та здорову шкіру рук, а при необхідності й лиця, перед початком роботи наносять спеціальну пасту чи мазь, яку пізніше змивають. Вибір засобів захисту шкіри залежить від характеру роботи та шкідливої речовини, з якою працівник контактує.

Останнім часом намітилась тенденція до створення комплексних ЗІЗ номенклатура яких постійно розширюється. Вони забезпечують комплексний захист працівника від небезпечних та шкідливих чинників, здійснюючи одночасно захист органів зору, слуху, дихання, а також окремих частин тіла людини.

Комплексні 3І3

Застосування ЗІЗ призводить до деяких незручностей: обмежує зону огляду; утруднює дихання; створює певні незручності при пересуванні. В тих випадках, коли робоче місце є постійним, уникнути таких незручностей вдається шляхом застосування захисних кабін, які оснащені системами кондиціонування повітря, вібро- та шумоізоляції, захисту від випромінювання та електричних полів. Такі кабіни застосовуються на транспортних засобах, в гарячих цехах, машинних залах ТЕС та ін.

Безпека виконання робіт забезпечується також шляхом застосування індивідуальних захисних пристосувань. Так, при роботі на висоті, в колодязях та інших обмежених об'ємах необхідно використовувати крім ЗІЗ ще й запобіжні пояси, страхувальні канати та деякі інші захисні пристосувань.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Демиденко Г.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів - К.: НТУУ «КПІ», 2007

2. Безпека життєдіяльності: Метод. вказівки до виконання практичних, індивід. робіт та домашньої контрольної роботи для студентів техн. спец. /уклад.: Г.П. Демиденко, В.М. Прилепський та ін.. - К.: НТУУ «КПІ», 2007

3. Є.П. Желібо, В.В. Зацарний Безпека життєдіяльності: Підручник - К.: Каравела, 2006. - 288 с.

4. Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник под ред. Демиденко Г.П. - 2-е изд. перераб. и доп. - К. Выща шк. Головное изд-во, 1989

5. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. - К.: Основа, 2006 - 448 с.

6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник -- Львів: УАД, 2006 - 336 с.

7. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навч. посібник / За ред. Жидецького В.Ц. - Львів: Афіша, 2000. - 352 с.

Закони України

1. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» №-1809-111 від 8.06.2000

2. «Про цивільну оборону України» № 2974-ХІІ від 03.02.1993

3. «Про правові засади цивільного захисту» № 1859-ІV від 24.06.2004

4. “Про охорону праці” № 2695-XII від 14.10.1992 в редакції Закону № 229-IV від 21.11.2002

5. “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”

6. “Про пожежну безпеку” № 3745 від 17.12.1993

7. “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004-ХІІ від 24.02.1994

8. “Про об'єкти підвищеної небезпеки” № 2245-ІІІ від 18.01.2001

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Каммерер Ю.Ю. и др. Защитные сооружения гражданской обороны. Учеб. пособие . - М. Энергоатомиздат, 1985

2. Михно Е.П. Ликвидация последствий аварий и стихийных бедствий - М. Атомиздат 1979

3. Русак О.Н. и др. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие - СПб.: ЛТА,1996

4. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці. - К: Основа, 2000. - 416 с.

5. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебанова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. - К.: 1997. - 464 с.

6. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие - М.: Высш. шк., 1985. - 319 с.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна медицина з основами гігієни. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.

8 .Даценко І.І. Екологія та гігієна людини. Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2000.-248 с.

9. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. - Львів: Афіша, 2000. - 176 с.

МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Аналіз небезпеки експлуатації виробничих електроустановок. Методичні вказівки до практичних занять/ Укл. Р.В.Сабарно, О.І.Полукаров.- К.: НТУУ”КПІ”, 2008.- 38с.

2. Розрахунок заземлюючих пристроїв системи ІТ, ТТ та TN виробничих електроустановок/ Укл. Р.В.Сабарно, О.І.Полукаров.- К.: НТУУ”КПІ”,2008.- 42с.

3. Захист від магнітних полів промислової частоти. Методичні вказівки до практичного заняття / Укл. Р.В.Сабарно, О.І. Полукаров та ін.- ННДІПБОП, 2008.- 28с.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з дослідження мікроклімату у виробничих приміщеннях/ Укл.С.А.Гавриш, А.Т. Орленко, М.О.Халімовский. - К.: КПІ, 1993.- 28с.

2. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи “Дослідження забруднення повітряного середовища робочої зони”/ Укл. С.А.Гавриш, А.Т.Орленко та ін. - К.: НТУУ”КПІ”, 1999.- 52с.

3. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з технічного дослідження системи промислової вентиляції/ Укл. К.Н.Ткачук, А.Т.Орленко та ін. - К.: КПІ , 1994.- 32с.

4. Дослідження природного освітлення. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Охорона праці в галузі”/ Укл. Ю.К, Френзе, Д.П.Іванчук та ін. - К.: НТУУ”КПІ”,2008. - 12с.

5. Дослідження освітлення.Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Охорона праці в галузі”/ Укл. Ю.К.Френзе, Д.П.Іванчук та ін. - К.:”Основа”, 2004, - 24с.

6. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи “Дослідження ефективності засобів захисту ві інфрачервоного випромінювання”/ Укл. Д.П.Іванчук, А.Г.Степанов. - К.: КПІ,1997.- 11с.

7. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи “Захист від шуму”/ Укл. К.Н.Ткачук, О.І.Полукаров та ін. -К.:НТУУ”КПІ”-ННДІОП, 1999.- 16с.

8. Методичні вказівки до лабораторних робіт “Комплексне дослідженя крокових напруг” /Укл. Р.В.Сабарно, О.І.Полукаров.- К.:НТУУ”КПІ”,2007.-28с.

9. Методичні вказівки до лабораторної робот из пожежної безпеки/ Укл. К.М.Шевченко, О.І.Полукаров та ін. - К.:КПІ,1994.- 20с.

ПРАВОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.- К.,1996.- 12с.

2. Закон України “Про охорону праці”.- К.,2002.- 46с.

3. Закон України “Про пожежну безпеку”.- К., 1993.- 22с.

4.Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.- К.,2001.- 34с.

5. Типове положення про навчання,інструктаж і перевірка знань працівників з питань охорони праці.- К.,1999.- 46с.

6. Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприемствах, в установах і організаіях.- К.,1998.- 38с.

НОРМАТИВНА ЛІТЕРАТУРА

1. ДСН 3.3.6.042-99.Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.- К., МОЗ України, 1993.- 8с.

2. ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху раб очей зоні.- М.: Изд-во стандартов, 1988.- 75с.

3. ДБН В.2.5.-28-2006.Державні будівельні норми України. Природне і штучне освітлення.- К.: Мінбуд. України, 2006.- 76с.

4. ДСН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.- К.: МОЗ України, 2002.- 45с.

5. ДСН 3.3.6.039-99.Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрацій.- К.: МОЗ України, 2000.- 45с.

6. ДСН 3.3.6.037-99.Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.- К.: МОЗ України, 2000 - 29с.

7. ДСанПІН 3.3.2.007-98.Державні санітарні правила в норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.- К.: МОЗ Україна, 1998.- 17с.

8. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.- К.: МОЗ України,1999.- 28с.

9. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. - К.,1995.- 200с.

10. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. - Харьків: Форт, 1994.- 2000 с.

11. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів. - К.: МП “Полігон”, 1993.- 164 с.

12. Правила побудови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. - К.,1994.- 260с.

13. Правила улаштування електроустановок. Розділ 1 Загальні правила. Гл.1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки. - К.:ОЕП ”ГРІФЕ”, 2006.- 77с.

14. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00-1.32-01.- К.: Укрархбудінформ, 2001.- 118с.

15. Правила експлуатації електрозахисних засобів. ДНАОП 1.1.10-1.07-01.- Харьків: ФОРТ, 2001.- 117с.

16. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. - Харьків: Індустрія, 2007.- 272с.

17. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-1.21-98.- К., 1998.- 380с.

18. Правила пожежної безпеки В Україні(НАПБ А.01.001-95). - К.: Основа, 2002.- 176с.

19. СНиП II-58-75 „Електростанції теплові. Норми проектування”.

20. РД 34.49.101-87 „Інструкція з проектування протипожежного захисту енергетичних підприємств”.

21. ПР 34-00-006-84 „Правила вибухової безпеки установок при використанні мазуту і природного газу в котлових установках”.

22. ДБН В.2.5-13-98 „Системи автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння”

Лекції опрацював:

Доцент кафедри охорони праці,

промислової та цивільної безпеки

к.т.н., с.н.с. С.Ф. Каштанов